Майстер-клас з української літератури

Вітаю Вас, шановні колеги! «Розкажи мені, і я почую. Покажи мені, і я побачу. Дай мені зробити, і я зрозумію». Cподіваюся, що ці слова Конфуція сьогодні стануть епіграфом нашого майстер-класу.

Розпочнімо сьогоднішню зустріч з усмішки, яку я передаю вам, а ви – колегам. Чи, може, з посмішки? Подумайте, що саме ви передаєте – усмішку чи посмішку? (Усмішка – лагідна, м’яка, привітна. Посмішка – скептична, іронічна.)

Проблема, над якою я працюю – «Розвиток критичного мислення на уроках української мови та літератури через систему нестандартних уроків».

Сучасний світ характеризується швидкими темпами розвитку економіки, промисловості, науки, освіти. Ці зміни спонукають людину йти в ногу з часом, щоб реалізувати себе як особистість. Тому проблема розвитку критичного мислення учня повинна займати чільне місце в сучасній системі освіти.

Класична структура уроку з традиційними складовими не завжди ефективна. Тому сучасному педагогові, окрім ґрунтовної фахової підготовки, методичної майстерності, необхідний постійний вогник науково-творчого пошуку. Це пошук нестандартних форм, спрямованих на зацікавлену співпрацю вчителя та учнів.

Отже, мета майстер-класу – показати прийоми й методи, за допомогою яких на нестандартних уроках відбувається розвиток критичного мислення школярів.

Нестандартні уроки — це неординарні підходи до викладання навчальних дисциплін. Мета їх проста: пожвавити нудне, захопити творчістю, зацікавити повсякденним, тому що інтерес — це каталізатор усієї навчальної діяльності. Нестандартні уроки — це завжди свята, коли активними є всі учні, кожний має можливість опинитися в атмосфері успішності й клас стає творчим колективом.

Різновидами таких уроків є:

• урок-гра;
• урок-змагання;
• урок-інтерв'ю;
• урок-подорож;
• урок-дискусія тощо.

 Саме через нестандартні уроки в учнів розвивається критичне мислення. Що ж це таке?

Критичне мислення — це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень.

Критично мислячі люди:

– інтелектуально незалежні;
            – чесні самі з собою;
            – ними неможливо маніпулювати;

Вони уміють:

– перемагати сумніви;
            – ставити правильні запитання;
            – шукати і бачити зв’язки між явищами і вчинками людей;
            – вибудовувати судження на доказах.

Критичне мислення на нестандартних уроках розвивається за допомогою таких методів та прийомів: «Мозкова атака», «Асоціативний кущ», «прес», кластер, робота в парах та групах, діаграма Вена, фреймові структури, ментальні карти, «займи позицію», коло ідей, фішербоун, шість капелюхів, «ромашка Блума», сенкан, даймонд тощо.

Розгляньмо, як усе це в комплексі спрацьовує на уроці української літератури … Отже, фрагмент навчального заняття у 8 класі на тему: «Коли душею володіють гроші…» (урок з елементами дискусії за твором          І. Карпенка-Карого «Сто тисяч»)

Учитель. Якось один багатий чоловік привіз свого маленького сина в село, щоб показати, якими бідними бувають люди. Цілу добу вони провели на фермі в колі дуже бідної сім'ї. Повернувшись додому, батько запитав малого, чи сподобалась йому мандрівка.

⁇Як ви думаєте, яку відповідь він почув? (Присутні висловлюють свої припущення)

Послухайте, який діалог між батьком і сином був далі:

• Це неймовірно, тату, - сказав хлопчик.
• А що саме тебе вразило? – здивувався чоловік.
• Я побачив, що в нас удома один собаки, а в них – аж чотири, у нас є басейн у саду, а в них – ціла бухта, з якої видно безкрає море, вночі ми освічуємо свій сад ліхтарями, а їм світять зірки.

Почувши таку відповідь, батько втратив дар мови, а син додав:

• Спасибі, тату, що показав мені, наскільки багатими можуть бути люди…

Учитель. Чи згадав хлопчина хоча б раз про гроші? Ні. Він зумів вивести свою формулу багатства. У ній малий відкинув те, що впродовж тисячоліть ставало каменем спотикання для дорослих: вони розпочинали війни, зраджували друзів, втрачали здоровий глузд – і все заради грошей. Так, апостол Іуда за 30 срібняків зрадив Ісуса Христа, але не зміг ними скористатися; князь Ігор, прагнучи зібрати ще більшу данину з древлян, позбувся життя, а княгиня Ольга через помсту спалила Іскоростень, наприкінці 19 ст. багатьох американців охопила золота лихоманка, вони шукали золото, а втрачали здоров'я, рідних і друзів або й життя.

Утім, це вже історія. Проте й у сучасному світі люди інколи забувають про справжні цінності життя і їхньою душею володіють тільки гроші.

• Як ви вважаєте, чи дійсно збагачення є основною метою життя?
• Навіщо гроші людині 21 століття?
• Ви помічали, що людина змінюється під впливом грошей?
• Як ви вважаєте, а чого не можна купити за гроші?

Дуже добре, що ви розумієте, що не все в нашому житті купується й продається. Пропоную вам узагальнити нашу бесіду за допомогою методу «Коло ідей». На дошці написане ключове питання й поняття, але, можливо, ви придумаєте щось своє власне, оригінальне, тоді візьміть маркер і на порожньому листочку напишіть це поняття і у формі кола ми розташуємо це на дошці (освіта, благодійність, лікування, комфорт, відпочинок, розваги, одяг тощо)

Учитель. Відповідаючи на питання «Навіщо людині гроші?», ми з вами назвали поняття, які майже не пов'язані Герасимом Калиткою - головним героєм п'єси Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч», адже він не використовує всі свої статки за призначенням. Сюжет цього твору вам відомий, але, можливо, хтось призабув, то погляньте на екран і пригадайте ланцюжок подій.

То яким же є головний герой п'єси? Щоб дати відповідь на це питання, пропоную зробити характеристику образу з трьох ракурсів.

Робота в групах. Для початку оберіть купюру, колір якої вам найбільше імпонує. Утворіть групи за кольорами. Отже, перша група (зелений колір купюр) буде досліджувати життєву мету Герасима Калитки і його ставлення до оточення. Ваше завдання створити ментальну карту. Як це зробити ви знайдете в конвертах.

Друга група (фіолетовий колір) буде працювати над створенням фреймової структури, яка має назву «Вплив грошей на Герасима Калитку». Інструкції та пазли, які потрібно скласти – в конверті.

Третя група (рожевий колір) спробує зробити порівняльну характеристику Герасима Калитки та образу Ебенезера Скруджа із «Різдвяної пісні у прозі» Чарльза Дікенса за допомогою методу «Діаграма Вена». Детальніше – у конверті.

Для зручності користутесь зображенням на екрані  та  поданими інструкціями

1.«Життєва мета Герасима Калитки і його ставлення до оточення»

Завдання. Створити ментальну карту .«Життєва мета Герасима Калитки і його ставлення до оточення». Ментальні карти використовуються для створення, візуалізації, структурування і класифікації ідей. Вони  реалізуються у вигляді діаграми, на якій зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв'язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї.

  2. Вплив грошей на Герасима Калитку

Завдання. Заповнити фреймову структурою (скласти пазли) «Вплив грошей на Герасима Калитку»

Фрейм – це структура, шаблон, що відображає у пам‘яті людини певні ситуації, за якими творяться нові. Перевага фреймів полягає у тому, що у них можна вмістити велику кількість матеріалу, легко використовувати під час проблемного навчання, передбачає самостійну роботу учнів

Мотив  дія                       Результат дії        причини результату

3. «Калитка та Скрудж  – схожі чи різні?»

 Українського Герасима Калитку можна поставити в один ряд з героями зарубіжної літератури    - це і «Гобсек» Оноре де Бальзака, і Барон Філіп із «Скупого лицаря»  Олександра Пушкіна та Ебенезер Скрудж із «Різдвяної пісні у прозі» Чарльза Дікенса.

 «Діаграма Вена» – прийом для співставлення, порівняння, знаходження спільних рис, явищ, ознак, у поняттях, образах літературних героїв, явищ природи, властивостей геометричних фігур. Представляє собою кола, що перетинаються (двох або декількох). Середина заповнюється спільними ознаками, а бічні частини – відмінними.

Учитель. Дякую за роботу! Ви – молодці!  Тож після характеристики образу Герасима Калитки ми можемо ми стверджувати, що його душею володіють гроші? Свою відповідь обдумайте протягом 1 хвилини і один представник групи нехай сформулює її за допомогою методу «Прес»:

Я вважаю, що ...

...тому, що...

... наприклад…

…отже…

Учитель. І насамкінець подумаймо над питанням «Чи актуальний цей твір у нашому житті?».  Для цього ми використаємо метод «Павутинка дискусії». Зробіть коло, передаючи нитку, обґрунтуйте свою думку, віддайте далі.

Учитель. Усе в житті взаємопов'язане. Ми з вами з'єднані павутинкою так само, як твір Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч», який написаний в далекому 19 столітті, не втрачає зв'язку із сучасністю. Отже, ми переконалися, що коли гроші володіють душею людини, то вона втрачає головні цінності життя: добро, милосердя, перестає допомагати ближнім. Тож бажаю Вам завжди правильно розставляти пріоритети і ніколи не відчувати потреби в грошах. Дякую за увагу!