«Використання інноваційних технологій навчання на заняттях української літератури за темами: «Ліна Костенко «Маруся Чурай», «Олександр Довженко «Зачарована Десна»

Про матеріал

У методичній розробці розглядаються теоретичні засади та практичні питання використання інтерактивних методів навчання для студентів вищих навчальних закладів. Значна увага приділяється організаційно-методичним підходам у використанні ігрових та неігрових імітаційних методів, скерованих на закріплення та нагромадження знань та відпрацювання стійких навичок і вмінь у об'єктів навчального процесу.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

ВДНЗ Кам’янець-Подільський індустріальний коледж

Методична розробка на тему:

«Використання інноваційних технологій навчання на заняттях української літератури за темами: «Ліна Костенко «Маруся Чурай», «Олександр Довженко «Зачарована Десна»»

Сучасність вимагає нових підходів до навчального процесу, нових методів, форм подання навчальної інформації. Вона вимагає, щоб над матеріалом, який вивчається, студент розмірковував, бачив зв’язок з іншою інформацією і послідовність між нею. А також шукав відповіді на запитання, які виникають у процесі навчання, що збуджує процес мислення, яке призводить до бажаного запам’ятовування і сприяє розвитку пам’яті. В зникає зникає страх зробити помилку, а виникає прагнення виправити, знайти відповіді, щоб більше помилок не виникало. З’являється вміння вирішувати і виправляти власні помилки одногрупників. Процес навчання стає процессом дослідження.

Мультимедійне заняття - один із засобів особистісного навчання. Таке заняття розрахований на кожного студента окремо і на аудиторію в цілому. Кожен епізод заняття в окремого студена викликає особисті почуття, бачення в окремих його частинах цілого, захоплення і бажання знайти результат, відповісти на поставленні запитання, бути активним до всього, що відбувається на змінних слайдах. Таке заняття не примушує, а заохочує, пробуджує інтерес, захоплює побаченим і власними перемогами, які здобуті на даному етапі чи взагалі на занятті. Такі заняття емоційні, насичені різновидністю і різноплановістю, вони різнорівневі, творчі і художні.

Мультимедійне заняття – це цілісне заняття, так і етап певного заняття, або фрагмент завдання, на який студенти будуть очікувати і подумки із захопленням переживати. Мультимедіа дозволяє оживити заняття, зв’язати його з дійсністю, забарвити різними фарбами почуттів, озвучити заняття музикою, звуками природи.

Головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес студентів до вивчення предмета, ефективність його опанування студентами. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

Зважаючи на швидкоплинність
життя, ми не можемо дозволити
собі витратити час на завдання,
які не ведуть до нових результатів.

Л. Ландау

ХХІ століття – час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, в якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.

Комп’ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери повсякденної діяльності суспільства, тому широке запровадження комп’ютерної техніки у процесі навчання є важливим завданням педагогів.

Перехід від індустріального до інформаційно - технологічного суспільства зумовлює необхідність перебудови всієї системи освіти, змінює освітні потреби щодо підготовки й розвитку сучасного спеціаліста, мобільність якого залежить від володіння інформацією та здатності до обміну нею, комунікативності, самостійного набуття необхідних для професійної діяльності знань, умінь, навичок.
Бурхливий розвиток засобів інформатизації (комп’ютерів, комп’ютерних комунікацій, будь-яких електронних пристроїв), а отже, поява нових технологій обробки, передачі, одержання і збереження інформації відкриває нові можливості

для застосування комп’ютерів у навчальному процесі.

Одним із способів розвитку пізнавальної активності студентів є використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути

увагу студентів до навчання.

Мультимедіа (лат. multum – багато й англ. media – засоби) – система сучасних технічних засобів, що дозволяють працювати з текстовою інформацією, графічним зображенням, звуком (мовлення, музика, ефекти), анімаційною комп’ютерною графікою (мальовані фільми, тривимірна графіка) в єдиному комплексі; один їх перспективних напрямків, що найбільш швидко розвиваються, особливо в галузі освіти.
Дійсно, мультимедіа – один із термінів, який може означати різні речі й бути призначеним для різних людей та користувачів. У зв’язку з цим важко визначити, де мультимедіа починається і де закінчується.

Під мультимедіа ми будемо розуміти комплекс апаратних та програмних засобів, що дозволяють застосовувати комп’ютер з текстом, зі звуком, графікою,

анімацією та відео.

Заняття з використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для студента, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшує рівень унаочнення навчального матеріалу на занятті.

Кількість мультимедійної підтримки заняття може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого заняття. Під час заняття з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль викладача, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності студентів.
За допомогою комп’ютерних технологій модна використовувати на занятті наочність вищого рівня – відео матеріали, анімаційні фрагменти, інтерактивні моделі тощо, які дають змогу продемонструвати на занятті ті явища, які в реальному світі побачити неможливо. Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим

завданням, а й за допомогою самоосвітою студента.

Отже, комп’ютер та інтерактивні дошки на заняттях української мови та літератури поступово стають звичними засобами навчання; використання яких роблять заняття динамічним, яскравим і, звичайно, набагато результативнішим.
Науково-педагогічна література подає безліч різноманітних мультимедійних жанрів:

- Блок-тема
- Медіа-урок
- Самодиктант
- Тестові завдання
- Медіапроект
- Медіатвори
- Творчі презентації
- Віртуальні екскурсії
- Медіаекспресії
- Літературний портрет
- Динамічні таблиці
- Статичні таблиці

Досвід переконує, що комп’ютер сприяє не тільки розвитку самостійності, творчих здібностей студентів, його застосування дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити заняття більш наочним і цікавим. Комп’ютер забезпечує активізацію діяльності викладача та студентів на занятті, сприяє здійсненню диференціації та індивідуалізації навчання, розвитку спеціальної або загальної обдарованості, формуванню знань, посилює міжпредметні зв’язки. Все це дає можливість покращити якість навчання.

Використання інформаційних технологій на заняттях української мови та літератури може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаємо такі: потреби конкретного заняття, рівня володіння різними програмами та наявністю сертифікованих програм у системі освіти. Серед зазначених технологій використовуємо такі їх види:

- інформаційні технології;

- електронні підручники;

- окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації);

- розроблені авторські уроки (інтеграція різних об’єктів в один формат- презентації, web-сторінки).

Отже, очевидною є та роль, яка відводиться мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп’ютерів, розвинених комп’ютерних систем навчання.

Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання, що використовуються на заняттях української мови та літератури, можна стисло визначити так:

- посилення мотивації навчання;

- активізація навчальної діяльності студентів, посилення їх ролі як суб’єкта навчання діяльності (можливість обирати послідовність вивчення матеріалу, визначення міри і характеру допомоги та ін.);

- індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів, розширення меж самостійної діяльності студентів;

- урізноманітнення форм подання інформації;

- урізноманітнення типів навчальних завдань;

- створення навчального середовища, яке забезпечує "занурення" учня в уявний світ, у певні соціальні і виробничі ситуації;

- постійне застосування ігрових прийомів;

- забезпечення негайного зворотного зв’язку, можливість рефлексії.

Створення та використання презентацій у процесі вивчення української мови і літератури дозволяє визначити низку факторів, які впливають на ефективність навчально-виховного процесу:

- зростання впливу виступу на аудиторію, оскільки значний обсяг інформації сприймається зоровими та слуховими рецепторами одночасно;

- полегшення розуміння і сприйняття поданого матеріалу;

- запам’ятовування навчального матеріалу на значний період;

- збільшення психологічної вірогідності прийняття правильних висновків, суджень, узагальнень;

- скорочення часу на розкриття проблеми.

Найчастіше використовуємо презентації, створені за допомогою програми Power Point, зокрема такі їх види:

- презентації для лекційного викладу матеріалу;

- презентації для повторювально-узагальнювальних занять;

- презентації для занять тематичного оцінювання знань.

Компонування матеріалу програми в цьому випадку слугує своєрідною формою опорного конспекту. Варто зазначити також, що студенти під час підготовки домашнього завдання часто використовують презентацію, вважаючи, що вона більш зрозуміла й логічна.

Мультимедійні заняття, зазвичай, будуємо за такою структурою:

1. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок;

2. Мотивація навчальної діяльності – оголошення теми та очікуваних результатів заняття. Часто під час мотивації створюється проблемна ситуація за допомогою проблемного запитання.

3. Основна частина - сприйняття і засвоєння студентами навчального матеріалу – опанування навчальним матеріалом заняття: робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відео-сюжетами, аудіо-записами, фотодокументами, таблицями, схемами (виклад необхідної інформації з теми у вигляді слайдів).

Мультимедійні технології дозволяють подати набагато більше інформації, ніж на занятті без використання комп’ютера.

Основна частина заняття може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання.

4. Закріплення знань, умінь і навичок - підбиття підсумків включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося найбільше), способів діяльності студентів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення студентами основних понять заняття з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами.

Може виникнути питання – а чи не є використання мультимедійних технологій даниною сучасності, адже такі етапи можна запланувати і для звичайного заняття? Однак уже перший досвід використання мультимедійних технологій свідчить, що їх упровадження підвищує ефективність засвоєння матеріалу, інтенсифікує процес навчання, стимулює інтерес студентів як до знань, так і до процесу їх отримання.

Систематичне використання комп’ютера на занятті, зокрема систем презентацій, сприяє наступному:

- підвищенню якісного рівня використання наочності на занятті;

- зростанню продуктивності заняття;

- реалізації міжпредметних зв’язків;

- уможливленню організації проектної діяльності студентів зі створення навчальних програм під керуванням учителів інформатики та української мови;

- логічному викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань студентів;

- зміні ставлення до комп’ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності.

Зрозуміло, що заняття з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності педагога. Викладач повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh – анімації, web – редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео тощо. Це уможливлює подання інформації у формі відео, презентації, web-сторінки з різноманітними роликами.

Мультимедійне заняття дає можливість комбінувати на одному занятті велику кількість цікавих завдань, залучаючи все більше студентів до активної роботи. Іноді створюємо презентації разом зі студентами, пояснюючи, який результат є очікуваним, але обов’язково враховуємо їхню думку.

Головне завдання використання ІКТ у процесі вивчення української мови й літератури – підвищити пізнавальний інтерес студентів до вивчення предмета. Загальновизнано, що особистість, яка зацікавлена, хоче пізнати матеріал, засвоює його набагато краще, ніж та, що не зацікавлена змістом того, що вивчає.

Для прикладу використання мультимедійних технологій на заняттях української літератури додається два розгорнутих плани занять із вивчення життя та творчості Олександра Довженка та Ліни Костенко.

Додаток 1.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Тема: Олександр Довженко. Кіноповість «Зачарована Десна»

Довженка – казка генія про власне дитинство

Мета:

навчальна: повторити та узагальнити знання студентів про життєвий і творчий шлях Олександра Довженка; опрацювати зміст кіноповісті; дати характеристику образам-персонажам; проаналізувати естетику твору; пояснити роль пейзажу та засобів індивідуалізації героїв;
методична: впровадження проблемно-пошукового методу навчання; забезпечити умови для успішної діяльності студентів, зацікавити навчально-пізнавальним процесом; формувати свідоме ставлення до результату навчальної діяльності;
розвиваюча: розвивати вміння сприймати життєві явища, події, людей у контексті загальнолюдських понять і цінностей, розуміти взаємозв’язок конкретного із загальним; розвивати вміння аналізувати художній текст, навички самостійної роботи студентів з додатковою літературою; сприяти розвитку мислення та розкриття творчих здібностей студентів, розвивати вміння проводити дослідницьку роботу наукового характеру; розвивати спостережливість; удосконалювати навички розшифровування символів, алегоричних образів; розвивати навички образного мислення, сприйняття інформації на слух та засвоєння її, вміння виділяти головне і деталі, коментувати і оцінювати їх;
виховна: виховувати почуття пошани до України, розвивати естетичні погляди студентів, розширювати їхній світогляд; формувати власне ставлення до відомих літературнних особистостей, виховувати любов до української літератури, естетичний смак; виховувати повагу до родини, морально-етичних цінностей народу, почуття відповідальності за них, за майбутнє.

Дидактичні засоби навчання: Дидактичний матеріал, ТЗН.

Література:

Семенюк Г. Українська література: Підручник для 11 кл. загальноосв. навч. закл. / Г.Ф. Семенюк, М.П. Ткачук, О.Г. Ковальчук; За заг. ред. Г.Ф. Семенюка. – 3-тє вид. – К.: Освіта, 2006. – 512 с.
Паращич В. В. Українська література. 11 клас. Рівень стандарту, академічний рівень. Плани конспекти. – Х.: «Ранок», 2011. – 386 с. – (Новий майстер клас).
https://docs.google.com/file/d/0BxzOnAyevzmIcERDbG9ldHI1S0U/edit?
http://school158.edukit.kiev.ua/dosvid_roboti_vchiteliv_shkoli/kovalenko_olena_petrivna_vchitelj_ukrainsjkoi_movi_ta_literaturi/konspekt_uroku_ukrainsjkoi_literaturi_o_dovzhenko_zacharovana_desna_6_klas/
http://referatcentral.org.ua/pedagogy_load.php?id=4493
http://te.zavantag.com/docs/491/index-22294.html
http://100pudov.at.ua/load/referati/scenariji_vikhovnikh_zakhodiv_urokiv_svjat/urok_92_quot_zacharovana_desna_92_quot_o_dovzhenka_kazkova_podorozh_u_svit_jogo_ditinstva_problematika_kharakteri_poetika_kinopovisti_urok/106-1-0-10560

ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ

Організаційний момент
Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Перевірка домашнього завдання
- Бесіда за питаннями
- Презентація 1. Слайд 1.
  1. Де пройшло дитинство О. Довженка?
  2. Які нахили і прагнення були у юного Сашка?
  3. Як він став кінорежисером?
  4. Які фільми О. Довженка увійшли до золотого фонду світового кіномистецтва?
  5. У чому митець бачив смисл свого життя?

Доповіді студентів «Відгуки критиків про літературну спадщину Олександра Довженка»

Мотивація навчальної діяльності студентів
- Оголошення теми і мети заняття
- Презентація 2. Слайд 1.

Тема: Олександр Довженко. Кіноповість «Зачарована Десна»

Довженка - казка генія про власне дитинство

Презентація 1. Слайд 2. (Портрет письменника)
Презентація 1. Слайд 3. (Ілюстрації)

Вступне слово викладача
Презентація 2. Слайд 1.

Епіграф

«Я належу людству, як художник, і йому я служу»

О. ДОВЖЕНКО

Презентація 2. Слайд 2.

«Мистецтво моє - мистецтво всесвітнє»

О. ДОВЖЕНКО

Сприймання і засвоєння студентами навчального матеріалу

Словникова робота
Презентація 2. Слайд 3.

Кіноповість (грецьк. kineo — рухаю) — специфічний літературний твір, якому притаманні всі якості повісті і водночас у ньому наявні драматичні елементи, він створюється, щоб бути втіленим на екрані.

Ознаками кіно є фрагментарність, монтажна композиція, лаконізм діалогів, динамізм сюжету. Ознаки повісті — епічний принцип зображення життя, метафоричність, авторські відступи, яскраві пейзажні картини. На перший погляд може здатися, що неможливо поєднати непоєднуване, наприклад, фрагментарність з епічністю. Проте саме в цьому виявляється специфіка кіноповісті. Осягаючи значні пласти реальної дійсності, автор використовує монтажну композицію, яка нагадує окремі кадри, з'єднані між собою в художню цілісність і творчим задумом письменника, і розвитком художньої ідеї. При цьому важливу роль відіграє оповідач, у вуста якого автор вкладає своє бачення життя, проблем, а також ліричні, філософські чи публіцистичні відступи, що є тим містком, який поєднує окремі епізоди-кадри.

Слово викладача з елементами бесіди

Олександр Довженко... Кому не відоме це славне ім’я сьогодні?! Всесвітнє визнання його таланту незаперечне, бо ще майже 40 років тому на спеціальному конкурсі у Брюсселі серед 12-ти найкращих фільмів усіх часів і народів названо було і Довженкову “Землю”. Відтоді твори митця (і літературні, і кіношедеври) гордо крокують усіма широтами планети.

Давайте звернемося до краплин Довженкової мислі. “Я народився і жив для добра і любові”. “Життя таке коротке. Поспішайте творити добро.” “Стаю таким добрим, що вже птиці можуть сідати на мою білу голову”

Моральна краса і духовна велич – це найважливіші якості, які хоче бачити в людині кіноповістяр. Саме це він спромігся втілити у “Зачарованій Десні”, яка глибоко врізається у свідомість, проникає до серця, зачіпає найтонші, найуразливіші струни душі читача.

Великі художники йдуть до людства як повпреди свого народу, як речники їхніх дум і устремлінь. Устами художника народ виповідає світові себе, своє найзаповітніше. Саме таким був Олександр Петрович. Придивіться до його портрета.

Якою ви уявляєте собі цю людину?

Олександр Петрович був дуже енергійною людиною.

А як же народжувався він як людина і як митець?

(Перегляд презентації)

Так народилася людина.

А як же народився митець?

"У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам’яті як найкрасивіше місце на землі…" – так писав О.Довженко в автобіографії 1940–го року. А за рік до смерті, ніби лаштуючись у далеку дорогу, Олександр Петрович склав величну оду рідній річці, що розкриває нам секрет його творчої сили, народження його як митця.

"Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя… Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі. Що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах".

Бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах...

Як ви розумієте цей вислів? Які люди можуть це бачити?

Так, малий Сашко – головний герой кінопоеми "Зачарована Десна" – то дитя природи. Картини його дитинства – то сама природа, то світ малої дитини, яка ще не встигла спізнатися з цим світом.

Студенти, а чи згодні ви зі мною?

Природа була для Довженка живою істотою, таємничою і прекрасною. Красою її він захоплювався все життя й сам усе життя творив прекрасне. Він писав: “Я завжди думав і думаю, що без гарячої любові до природи людина не може бути митцем”.

Як ви думаєте, чому Десна для Сашка – зачарована? А чи завжди вона була зачарованою? Як до цього ставився Сашко?

Та творила митця не лише зачарована Десна. Не тільки природа обдарувала його тонким відчуттям прекрасного. Широчінню думок, мрійливістю, уявою. Головними "скульпторами" майбутнього письменника були прості косарі, рибалки, хлібороби, весь його могутній, славний козацький рід – гордий, талановитий, співучий, непокірний.

На вашу думку, як Сашко ставився до баби Марусини? З чого це видно?
Який засіб використав Довженко, описуючи свою прабабу?
А що ви можете сказати про діда Семена?
Що ви можете сказати про батька та матір Сашка?
- Робота з таблицею
- Презентація 2. Слайд 4.

Персонаж	Опис
1	...Жарт любив, точене, влучне слово. Такт розумів і шанобливість. Зневажав начальство і царя. Цар ображав його гідність миршавою рудою борідкою, нікчемною постаттю і що нібито мав чин нижче за генерала.
2	...Їй можна було по три дні не давати їсти. Але без прокльонів вона не могла прожити й дня. Вони були її духовною їжею. Вони лились з її вуст невпинним потоком, як вірші з натхненного поета, з найменшого приводу. У неї тоді блищали очі й червоніли щоки. Це була творчість її палкої, темної, престарілої душі.
3	...Заводив нас у такі казкові нетрі старовини, що ми переставали дихати і бити комарів на жижках і на шиї, ї тоді вже комарі нас поїдом їли, пили нашу кров, насолоджуючись...
4	- Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало. Коли вилізає саме з землі всяка рослиночка, ото мені радість...
5	...Брав мене на руки і розповідав мені про Десну, про трави, про таємничі озера – Дзюбне, Церковне, Тихе, про Сейм. А голос у нього був такий добрий, і погляд очей, і величезні, мов коріння, волохаті руки були такі ніжні, що, напевно, нікому й ніколи не заподіяли зла на землі, не вкрали, не вбили, не одняли, не пролили крові. Знали труд і мир, щедроти і добро.

1 – прадід Тарас; 2 – дід Семен; 3 – прабаба Марусина; 4 – батько; 5 – мати.

Закріплення знань, умінь і навичок

Літературний диктант

Презентація 2. Слайд 5.

Кому радість, «коли вилізає з землі всяка росиночка»?
Хто «любив… гарну бесіду й добре слово»?
Чиєю «творчістю душі» була лайка?
Чому діти не ходили до великих кущів смородини?
Для чого Сашко дражнив бджіл?
На що була схожа хата Сашкових батьків?
Що з овочів Сашко полюбляв найбільше?
У кого «голос… був такий добрий, і погляд очей, і величезні, і мов коріння, волохаті руки такі ніжні»?
Звідки взявся лев на берегах Десни?
Яка пригода трапилася із собакою Піратом?
Після якого випадку Сашко ні разу не вдарив кота?
Яким є ключове слово кіноповісті, пов'язане з головною думкою

цього твору?

Відповіді

(Матері)
(Дід Семен)
(Прабаби Марусини)
(Тому що вони боялися гадюк)
(Щоб вони його укусили і щоб йому дали мідну копійку для прикладання)
(На стареньку білу черепицю)
(Моркву)
(У прадіда Тараса)
(Із мандрівного звіринця)
(Він загубився на ярмарку й прибіг додому через місяць)
(Після того, як він підслухав розмову коней)
(Добро)

Творча робота
Презентація 2. Слайд 6.
- Яку мету поставив перед собою О. Довженко, геніальна людина, котра прожила яскраве, сповнене масштабних, цікавих подій життя, вирішивши описати своє дитинство і враження від нього?
Презентація 2. Слайд 7.
- Пояснити символіку назви твору, скласти «асоціативний кущ»?

Зачарована

Казкова

Застигла в пам’яті; та, яка сниться, згадується

Закодована в пам’яті, як найдорожчий спогад дитинства

Дивовижна, дивна

Десна

Ріки, витоки, джерело

Плин життя

Ріка, у яку не можна увійти двічі

Час

Отже, назву кіноповісті можна розуміти як «дивне життя», і як «витоки, джерела життя, натхнення», і як «життя, що не повернеться».

Слово викладача

Єдність людини з природою, із світлом при народженні – основне, що визначає світогляд цієї людини в майбутньому, саме це стверджує письменник образом Сашка у кіноповісті “Зачаровна Десна”. Всі рідні, з якими нас знайомить головний герой, - то єдиний образ народу, складовою частиною якого є і сам Довженко.

“Зачарована Десна”... Велика дяка їй і її авторові, Людині з великої літери, що застерігає нас від втрати духовності закликає повертатися до своїх коренів, не забувати про своїх рідних, не хапати зірок з неба, а нахилитися і побачити зірку в калюжі.

VI. Підсумки заняття

VII. Домашнє завдання

Вивчити матеріал підручника та конспекту.
Прочитати кіноповість О. Довженка «Україна в огні»

Додаток 2.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

Тема: Ліна Костенко. Роман «Маруся Чурай»

Мета:

навчальна: повторити та узагальнити знання студентів про життєвий і творчий шлях Ліни Костенко; опрацювати зміст роману; дати характеристику головних героїв; проаналізувати естетику та художні особливості твору;
методична: впровадження проблемно-пошукового методу навчання; забезпечити умови для успішної діяльності студентів, зацікавити навчально-пізнавальним процесом; формувати свідоме ставлення до результату навчальної діяльності;
розвиваюча: розвивати вміння сприймати життєві явища, події, людей у контексті загальнолюдських понять і цінностей, розуміти взаємозв’язок конкретного із загальним; розвивати вміння аналізувати художній текст, навички самостійної роботи студентів з додатковою літературою; сприяти розвитку мислення та розкриття творчих здібностей студентів, розвивати вміння проводити дослідницьку роботу наукового характеру; розвивати спостережливість; удосконалювати навички розшифровування символів, алегоричних образів; розвивати навички образного мислення, сприйняття інформації на слух та засвоєння її, вміння виділяти головне і деталі, коментувати і оцінювати їх;
виховна: виховувати почуття пошани до України, розвивати естетичні погляди студентів, розширювати їхній світогляд; формувати власне ставлення до відомих літературнних особистостей, виховувати любов до української літератури, естетичний смак; виховувати повагу до морально-етичних цінностей, почуття відповідальності за майбутнє.

Дидактичні засоби навчання: Дидактичний матеріал, ТЗН.

Література:

Семенюк Г. Українська література: Підручник для 11 кл. загальноосв. навч. закл. / Г.Ф. Семенюк, М.П. Ткачук, О.Г. Ковальчук; За заг. ред. Г.Ф. Семенюка. – 3-тє вид. – К.: Освіта, 2006. – 512 с.
Паращич В. В. Українська література. 11 клас. Рівень стандарту, академічний рівень. Плани конспекти. – Х.: «Ранок», 2011. – 386 с. – (Новий майстер клас).
Духовний олімп України. (Літературний вечір, присвячений ювілею Ліни Костенко) // Дивослово. – 2000. - № 3.
Ільницький М. Ліна Костенко. // Історія української літератури. – У 2 т. – т. 2. – К. – 1988.
Федоренко Т. Вивчення композиційно-сюжетних засобів роману «Маруся Чурай» Ліни Костенко// Українська література в загальноосвітніх школах. -2009.-№5. –с.22-25.

ПЕРЕБІГ ЗАНЯТТЯ

Організаційний момент
Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Перевірка домашнього завдання
- Бесіда за питаннями
- Презентація 1. Слайд 1.
  1. Як ви розумієте ці рядки?

Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться –
У мене жодних претензий нема
До Долі – моєї обраниці.

2. Якою людиною ви уявляєте собі поетесу?
3. Які риси характеру найбільше сподобались вам в ній?

4. Які ви знаєте найвідоміші твори Ліни Костенко?

5. Прокоментуйте гоніння та заборони на вивчення творчості поетеси.

Декламація студентами поезій Ліни Костенко

Мотивація навчальної діяльності студентів
- Оголошення теми і мети заняття
- Презентація 2. Слайд 1.

Тема: Ліна Костенко. Роман «Маруся Чурай»

Презентація 1. Слайд 2. (Портрет письменниці)
Презентація 1. Слайд 3.(Ілюстрації)

Вступне слово викладача
Презентація 2. Слайд 1.

Епіграф

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Хіба то дівка? То ж таки ледащо,

Усе б співала. Боже упаси!

Ліна Костенко

Сприймання і засвоєння студентами навчального матеріалу

Слово викладача
Презентація 2. Слайд 2.

Сьогодні ми продовжимо розглядати незвичайну книгу – книгу про історію, пісні, кохання і зраду. Як говорив відомий літературознавець Михайло Слабошпицький: «Маруся Чурай» Ліни Костенко – не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини 17ст. Це історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це – партитура вічних мотивів духовного буття народу… Якщо в національному письменстві є такі твори, як «Маруся Чурай», значить воно не безнадійне і не безнадійна доля того слова – воно виживе й вистоїть у цьому складному й трагічному світі, який не має сентиментів до жодного народу»

Слово викладача з елементами бесіди

Маруся Чурай… Хто вона насправді?
Уважно подивіться на епіграф. Що ви помітили незвичайного в епіграфі?

Так, епіграф складається із діаметрально протилежних думок про Марусю Чурай. Отже, ми повинні з’ясувати: яка ж вона - Маруся Чурай, яке її місце у творі?

Щоправда, її традиційно називають «дівчиною з легенди», тому що реальність її існування поки що документально не підтверджена. Досить значна кількість переказів і легенд, побудованих на спільній сюжетній канві.

На основі народних оповідань про Марусю Чурай було створено чимало біографічних нарисів, повістей та драматичних творів:

- російський драматург О.Шаховський видав історичну повість «Маруся – малоросійська Сафо»,

- український драматург Г.Бораковський написав драму «Маруся Чурай – українська піснетворка»,

- В.Самійленко присвятив співачці драматичну поему «Чураївна»,

- М.Старицький «Ой, не ходи, Грицю..»,

- Левко Боровиковський, балада «Чарівниця»….

У якому творі звучать пісні Марусі Чурай? (Іван Котляревський «Наталка Полтавка»)

Робота з текстом твору
Евристична бесіда
Презентація 2. Слайд 3.

визначити тему твору;
визначити ідею твору;
визначити сюжетні лінії твору;
визначити жанр твору;
визначити проблематику твору.

Тема

зображення головної героїні Марусі Чурай як легендарної народної поетеси і талановитої співачки з Полтави;
відтворення духовного життя України 17ст.;
усенародна участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

Ідея:

возвеличення Марусі Чурай – хранительки національних оберегів, інтелектуальної й незалежної жінки;
в образі втілено найкращі риси українського жіноцтва – багату духовність, співучість, ліризм, романтичну вдачу, незалежність натури, що засвідчують незнищенність національного духу, глибока віра в духовну силу й могутність нашого народу.

Сюжетні лінії

історична – визвольна війна українського народу із шляхетською Польщею;
особиста (любовна) – кохання Грицька Бобренка – Марусі Чурай.

Композиція: 9 розділів.

Кульмінація 1 – суд і вирок.

Зав’язка – спогади Марусі про стосунки з Грицем.

Розвиток дії – Маруся йде на прощу.

Кульмінація 2 – облога Полтави.

Розв’язка – зняття облоги, Маруся проводжає полк, що співає її пісні.

Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи.

Жанр: історичний роман у віршах

Хто у світовій літературі працював у цьому жанрі? (О.С.Пушкін. «Євгеній Онегін»).

Проблематика роману:

служіння народові;
вірності та зради;
буття України;
стосунки в родині;
батьки й діти.

Робота в групах
Характеристика образів
Презентація 2. Слайд 4.
- Маруся і Гриць;
- батьки й матері;
- Іван Іскра;
- історичні та другорядні персонажі.
  - Творча робота
    - Якою ж перед вами постала Маруся Чурай?

(малюнки, коментар)

Закріплення знань, умінь і навичок

Слово викладача з елементами бесіди

Ми заслухали думки різних літературних персонажів про Марусю. Які моральні цінності, такі й позиції.

Чураї – духовність, традиції, чесність.

Бобренки – добробут, багатство, користь.

Але всі ці люди згодні в одному – Маруся і Гриць –не пара.

Чи погоджуєтесь і ви з цією думкою? Спробуйте відповісти на це питання, згадавши ще одну пару в українській літературі, яка не стала щасливою – Мавка і Лукаш із драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Чільне місце у творі займає «вічна» проблема літератури – проблема митця й народу, митця й суспільства. Порівняйте творчий шлях Ліни Костенко й героїні роману – Марусі (порівняльна характеристика).

У своїх дослідженнях літературознавці сім’ю Чураїв зображують у формі шлюбної обручки, а Бобренків – у формі трикутника. Подумайте, чому саме?

Пісня «Ой, не ходи, Грицю..»

Її пісні – як перло многоцінне,

Як дивен скарб серед земних марнот.

Тим паче зараз, як така розруха.

Тим паче зараз, при такій війні,-

Що помагає не вгашати духа,

Як не співцями створені пісні?

***

В розмові я, сказати б, то не дуже.

А в пісні можу виспівати все.

***

А я стояла…Що ж мені, кричати?..

Які мені сказати їм слова?..

Дівчаточка, дівчаточка, дівчата!

Цю не співайте, я ж іще жива.

VI. Підсумки заняття

VII. Домашнє завдання

Повторити матеріал підручника та конспекту;
Написати твір-мініатюру на тему «Нерівня душ – це гірше, ніж майна!»

Висновки

Сучасність вимагає нових підходів до навчального процесу. Нових методів, форм подання інформації.

У вік бурхливого розвитку технічних засобів, коли аудіо-, та відео-техніка є у багатьох сім'ях, (а потрібно, що були і в школах та коледжах), значно розширюються і можливості навчання літератури за допомогою ТЗН.

Художня література відтворює дійсність в живих картинах, і по суті, сама є наочним відтворенням дійсності. Засвоєнню літературного тексту, аналіз та перегляд ілюстраці та портретів письменників допомагають мульиедійні технології. Вони допомагають формуванню естетичних смаків, почуттів, можуть допомогти більш повному і чіткому оформленню в свідомості студентів тих образів, які зобразив письменник.

Отже, використання комп’ютерних технологій вносить істотні зміни у діяльність педагога та розвиток студента як особистості, ставить нові вимоги до професійної майстерності викладання предмету, вимагає чіткої організації та індивідуальної роботи з кожним студентом під час навчально-виховного процесу у своїй діяльності прагнемо урізноманітнювати заняття, робити вивчення мови і літератури неповторним, пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові - це значить «шукати енергію слова в енергії душі».

Відеоматеріал створений за допомогою програми Power Point додається.

Список використаної літератури та інформаційні ресурси