Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії

                                Урок №11            Дата проведення уроку­­­­­­­­­­­­­­­_____________

Тема. Методи дослідження клітин. Типи мікроскопії

Мета : 

навчальна: ознайомити з історією вивчення клітини, методами дослідження клітин, типами мікроскопії;

розвивальна: розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять, мову, уміння аналізувати, порівнювати й узагальнювати інформацію;

виховна: ; виховувати розуміння цінності біології як науки, формувати науковий світогляд, інтерес до предмета.

Обладнання : підручники, зошити, світловий мікроскоп, фотографії вчених– дослідників клітин (Роберта Гука, Антоні ван Левенгука, Теодора Шванна, Маттіаса Шлейдена, Карла Бера, Рудольфа Вірхова).

Базові поняття і терміни: клітина, мікроскопія, світловий мікроскоп, електронний мікроскоп, флуоресцентна мікроскопія.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент 

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної  діяльності

• «Асоціативний кущ»

Клітина. Які асоціації викликає?

На сьогоднішньому уроці ми з вами розпочнемо екскурсію в дивовижний світ клітини, світ, який існує в кожному з нас.

• Бесіда

1. Що таке клітина?
2. Що вам відомо про клітину?
3. Як ми можемо побачити клітину?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.Історія вивчення клітин

• Розповідь з елементами бесіди

    Наука, яка вивчає клітини – цитологія.

    Клітину відкрив Роберт Гук — англійський фізик, який працював в Оксфордському університеті. Він удосконалив конструкцію мікроскопу й дослідив із його допомогою різні об’єкти, у тому числі корок коркового дубу. Розглядаючи з допомогою мікроскопа корок, Гук побачив комірки (це були клітинні стінки), які нагадали йому монастирські келії, і він назвав їх англійським словом cell (камера, клітка, клітина). Свої дослідження він описав у статті 1665 р. Пізніше Гук спостерігав і описав клітини таких рослин, як кріп, бузина, морква тощо.

    Наступний етап формування цитології як науки пов’язаний із голландцем Антоні ван Левенгуком, який працював у кінці XVII — на початку XVIII ст. Він відкрив одноклітинні організми (першим побачив найпростіших), еритроцити, сперматозоїди та інші клітини.

    Протягом XVIII століття суттєвих зрушень у науці про клітини не відбувалося через недосконалу конструкцію мікроскопів. А от у ХІХ столітті мікроскопи значно вдосконалили і до того ж створили методики забарвлення клітин. Це призвело до цілої низки відкриттів. 1825 р. Ян Пуркіньє  відкрив ядро в клітинах тварин. 1831 р. Роберт Броун описав ядра рослинних клітин. У той самий період Маттіас Шлейден довів, що всі рослини складаються з клітин. І, нарешті, 1839 р. Теодор Шванн, порівнюючи клітини рослин і тварин і спираючись на висновки Шлейдена, сформулював клітинну теорію.

    Основні положення сучасної клітинної теорії

1. Клітина є елементарною одиницею будови і розвитку всіх живих організмів.
2. Клітини всіх одноклітинних і багатоклітинних організмів подібні за походженням, будовою, хімічним складом, основними процесами життєдіяльності.
3. Кожна нова клітина утворюється тільки в результаті розмноження материнської клітини.
4. У багатоклітинних організмів, які розвиваються з однієї клітини, різні типи клітин формуються завдяки спеціалізації протягом онтогенезу і утворюють тканини.
5. Із тканин формуються органи, які тісно пов’язані між собою.

1859 р. Рудольф Вірхов довів, що клітини здатні розмножуватись. Це все призвело до того, що наприкінці ХІХ століття цитологія (таку назва дістала наука, що вивчає клітини) стала самостійною наукою.

    У ХХ столітті розвиток цитології інтенсивно продовжувався. Цьому сприяла поява нових методів досліджень — спочатку електронної мікроскопії, а потім центрифугування і методів молекулярної біології.

2.Методи дослідження клітини

• Розповідь

1. Світлова мікроскопія.

Дає змогу вивчити дрібні об’єкти з досить високою точністю. Можна вивчати дрібні тварини, одноклітинні організми, будову тканин і клітин. Проте внутрішня будова органел, бактерій, а також структура вірусів і молекул є недоступними звичайному світловому мікроскопу. За допомогою шкільного світлового мікроскопа  можна збільшувати зображення об’єктів у 100-400 разів, а за допомогою лабораторних у 1000 разів. Сучасні світлові мікроскопи здатні збільшувати об’єкти дослідження аж до 3000 разів.

2. Електронна мікроскопія.

Електронний мікроскоп дозволяє збільшити  зображення  до 10 000000 разів. Найпоширеніші просвітлю вальний і скандувальний мікроскопи. Вивчення біологічних об’єктів за життя неможливе.

3. Флуоресцентна мікроскопія і диференційне центрифугування.

• Робота з підручником

Учні опрацьовують матеріал підручника .

ІV. Узагальнення, систематизація і контроль знань та вмінь учнів

• Бесіда
  1. Коли і ким були відкриті клітини?
  2. Коли і ким була сформована клітинна теорія?
  3. Які положення містить сучасна клітинна теорія?
  4. Створення яких технологій сприяло підвищенню якості дослідження клітин?
  5. Які методи дослідження клітини?
  6. Які є типи мікроскопії?

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 14.
2. Виконати завдання 1-9 с.83.