Структура еукаріотичної клітини: основні клітинні органели

                                Урок №14            Дата проведення уроку­­­­­­­­­­­­­­­_____________

Тема. Структура еукаріотичної клітини: основні клітинні органели

Мета : 

навчальна: ознайомити з особливостями будови та функціями основних клітинних органел, вчити розпізнавати компоненти клітин на схемах та електронних мікрофотографіях;

розвивальна: розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аналізувати й узагальнювати;

виховна: виховувати розуміння цінності компонентів живих систем, формувати науковий світогляд, інтерес до предмета.

Обладнання : підручники, зошити, зображення рослинної і тваринної клітини.

Базові поняття і терміни: клітина, органели, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі, мітохондрії, пластиди, рибосоми, клітинний центр.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент 

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної  діяльності

• Бліцопитування

1. Що таке цитоплазма?
2. Назвіть структурні компоненти цитоплазми.
3. Що таке цитозоль?
4. Що таке цитоскелет?
5. Що таке включення?
6. Які функції цитоплазми?

• Прийом «Мікрофон»

Що вам відомо про органели?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

• Перегляд презентації «Будова клітини»
• Розповідь з елементами бесіди

Основні органели клітини

    Органели – це сталі клітинні структури, які мають специфічну будову та виконують життєво важливі функції клітини.

    За особливостями будови органели клітин поділяють на одномембранні (ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, лізосоми, вакуолі), двомембранні (мітохондрії, пластиди) та немембранні (рибосоми, клітинний центр). Ендоплазматична сітка (ЕПС) – одномембранна органела у вигляді системи цистерн, трубочок, міхурців, що беруть участь у клітинному обміні й транспортуванні речовин. Виокремлюють гладку (без рибосом) і шорстку (з рибосомами) ЕПС. Основними функ­ціями є синтез білків, вуглеводів, жирів, транспортування речовин по клітині та утворення вакуолей.  Інша назва – ендоплазматичний ретикулум.

Комплекс Гольджі (КГ) - одномембранна органела у вигляді системи цистерн, трубочок, міхурців, що здійснює клітинні процеси секреції й екскреції. Забезпечує перетворення сполук, що надходять із ЕПС, на функціональні продукти (гормони, ферменти тощо). Ці моле­кули упаковуються у міхурці й транспортуються по клітині або секретуються назовні. Ще однією важливою функцією є утворення лізосом.

Лізосоми – одномембранні органели у вигляді округлих міхурців, що містять ферменти для клітинного травлення. Ці органели окрім розщеплен­ня складних органічних речовин до простих знищують чужорідні сполуки, відпрацьовані органели, заражені вірусами клітини тощо. Ферментний склад лізосом дуже різноманітний.

Вакуолі – одномембранні органели, що беруть участь у секреції, екскреції та запасанні сполук. Розташо­вуються в клітинах тварин (травні, секреторні й скоротливі вакуолі), рослин (осморегуляторні й секреторні вакуолі) й грибів (запасливі й секреторні вакуолі). Особливо добре розвинуті вакуолі в клітинах рослин, де забезпечують стан напруги клітинної стінки.

Мітохондрії – двомембранні органели клітинного дихання. Найхарактернішою особливістю будови є кристи (гребені), на яких виявлено дрібні тільця – АТФ-соми з ферментами для син­тезу АТФ. Всередині розташовані ДНК, ІРНК, рибосоми для синтезу власних білків. Енергетична функція мітохондрій складається з таких процесів, як: а) окиснення органічних сполук, завдяки чому мітохондрії називають дихальним центром клітин; б) синтез АТФ, через що мітохондрії називають енергетичними станціями клітин.

Пластиди – це двомембранні  органели рослинних клітин, що здійснюють живлення й запасання речовин. Цей вид органел поділяють на хлоропласти (здій­снюють фотосинтез і синтез АТФ), хромопласти (зумовлюють забарв­лення пелюсток, плодів) і лейкопласти (запасають крохмаль). Пластиди здатні до взаємоперетворень.

Рибосоми – немембранні уні­версальні органели, що складається з рРНК та білків і забезпечують синтез білків. Вільно розташовані в цитоплазмі, прикріплені до мемб­ран зернистої ЕПС, на ядрі, в пластидах і мітохондріях. Складаються з двох субодиниць: великої та малої. Утворюються субодиниці із РНК (синтезується в ядерці) та білків (надходять із цитозолю).

Клітинний центр (центросома) – немембранна органела, що скла­дається з центріолей. У клітині ця органела розміщується біля ядра. Стінки циліндра формують 9 триплетів мікротрубочок, розміщених по колу. Виконує такі функції, як поділ клітини та організація цитоскелета.

ІV. Узагальнення, систематизація і контроль знань та вмінь учнів

• Експрес-опитування

1. Що таке органели клітини?
2. Назвіть основні групи органел  клітини.
3. Як ще називають ендоплазматичну сітку?
4. Яка роль ендоплазматичної сітки?
5. Які функції мітохондрій?
6. Що таке лізосоми?
7. Яка роль рибосом?
8. Що таке клітинний центр?

• Робота в групах

     Групи по черзі ставлять питання одна одній до теми сьогоднішнього уроку. Питання не повинні повторюватись.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 10( с.57-58).