Методи і форми навчання історії під час дистанційного проведення уроків

Методи і форми навчання історії під час дистанційного навчання.

У Концепції розвитку дистанційної освіти в Україні ще в 2000 році
було зазначено про необхідність забезпечення розвитку освіти на ос-
нові нових прогресивних концепцій, запровадження в навчально-ви-
ховний процес новітніх педагогічних технологій і науково-методичних
досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення
освіти. Планувалося, що поступове введення дистанційного навчання
сприятиме появі нових можливостей для оновлення змісту навчання
та методів викладання дисциплін і розповсюдження знань; розширен-
ня доступу до всіх рівнів освіти; реалізації системи безперервної освіти
протягом життя.

В умовах всесвітнього карантину  та кровавих подій, які відбуваються зараз у нашій країні відбулося  введення дистанційного нав -
чання, і  нового звучання набуває співпраця вчителя, учня й батьків.Ви -
хователі, педагоги спілкуються з батьками як із суб’єктами освітньо -
го процесу. На відміну від більшості державних традиційних освітніх
закладів, тут батькам пропонують відвідати уроки, концерти, де -
монструють творчі роботи учнів.

Дистанційне навчання для дітей різного віку зумовлює різний сту-
пінь залучення до цього процесу батьків.

Форми та методи організації дистанційного навчання

Вимушене дистанційне навчання (ДН) поставило вчителів і батьків перед непростими викликами: як організувати навчання дітей в умовах карантину, чи на період війни коли вчитель не може бути поруч. І як зрозуміти, чи вивчила щось дитина, коли традиційні способи оцінювання недоступні.

        Отримання навчальних матеріалів та спілкування між учасниками дистанційного навчання забезпечується через передачу відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному або асинхронному режимі. Це можуть бути письмові роботи (самостійні і контрольні, перекази, зокрема й окремі тестові, компетентнісні завдання тощо), а також навчальний проєкт, заповнення таблиць, побудова схем, моделей тощо. Що широко використовую на своїх уроках у процесі дистанційного навчання.

       Роботи можуть збиратися також в учнівському портфоліо ,завдання учнів та учениць можна контролювати через будь-який месенджер, що має відозв’язок (Zoom, Skype вайбер, фейсбук месенджер тощо).

          З різними можливостями отримання зворотного зв’язку можна ознайомитись на платформах дистанційного навчання.

Назву декілька якими користуюся особисто я:

- Дистанційна підтримка освіти школярів;

- Освітнявебресурс На урок

-Всеосвіта, а також платформи:

- Classroom

- Google Presentation

- Google форми

- Kahoot

- Classtime

- Learning Apps

Цікава форма роботи на уроках історії це нестандартні уроки

Приклади нестандартних уроків:
1. Уроки у формі змагань та ігор: конкурс, турнір, естафета,
дуель, КВК, ділова гра, рольова гра, кросворд, вікторина.
2. Уроки, засновані на формах, жанрах і методах роботи,
відомих у суспільній практиці: дослідження, аналіз першоджерел,
коментар, інтерв'ю, репортаж, рецензія.
3. Уроки, що нагадують публічні форми спілкування: прес-
конференція, аукціон, бенефіс, мітинг, регламентована дискусія,
панорама, телепередача, телеміст, діалог, усний журнал.
4. Уроки-фантазії: урок-казка, урок-сюрприз, урок XXI
століття, урок ,,

 5. Уроки, засновані на імітації діяльності установ та
організацій: слідство, вчена рада та ін. Це більше до правознавства.

Уроки одного типу можуть бути проведені у різних формах, в
залежності від домінуючого методу. Наприклад, урок засвоєння
нового матеріалу можна провести у вигляді лекції, екскурсії чи
бесіди, поєднання розповіді і бесіди. Визначаючи систему уроків
з розділу і теми, варто мати на увазі, що вивчення нового
спирається на вже відоме, а в процесі вивчення нового
закріплюється раніше вивчене.
Різноманітність форм проведення уроку – одна з умов
розвитку в учнів інтересу до історії як до предмета, підвищення
якості навчання. Одні форми уроку носять традиційний характер,
Інші з'явилися останнім часом і все більше завойовують
популярність серед вчителів і учнів.

Навчальна гра,
моделювання ситуацій, перенесення з реального життя форми
певного заходу, дійства): урок-турнір, урок-мандрівка, урок-КВК,
урок-гра ,,Що? Де? Коли? ‖, урок-вистава, урок-вікгпорина, урок-
суд

урок-гра з елементами екскурсії, урок-мандрівка з
виконанням завдань за першоджерелами, урок-екскурсія з
елементами навчальної гри

Таким чином, методи навчання історії у поєднанні із
засобами навчання є основою для класифікації уроків за формою.
Уроки історії за формою можна класифікувати, взявши за основу
такі методи навчальної діяльності: словесний, наочний,
практичний, ігровий. Відповідно розрізняють словесні, наочні,
ігрові форми уроків. На уроках з кількома рівнозначними
методами навчання їх форма визначається їх поєднанням:
словесно-наочні, словесно-ігрові, наочно-ігрові

Всі уроки, які я проводжу як вчитель історії, і не тільки я можна умовно
поділити на традиційні і нетрадиційні (нестандартні).
На думку багатьох педагогів, звична класно-урочна система
повинна містити в собі не лише ті форми навчання, які
орієнтовані на ,,середнього‖ учня, а й такі, що передбачають
безпосередній розвиток дітей обдарованих чи, навпаки,
невстигаючих. Тобто, кожен урок повинен навчати всіх дітей, а
не ділити їх на категорії. І уникненню такої класифікації сприяє
використання нетрадиційних уроків або їх елементів на
звичайних, традиційних уроках.

Як вид нетрадиційного уроку, можна розглянути
інтерактивний. Суть його полягає в тому, що кожен учень
вносить свій вклад в процес пізнання, йде обмін думками,
знаннями, ідеями, а отже відбувається взаємодія колекитву.
Такий урок розвиває комунікативні вміння і навички, основа в
ньому це – спільна мета: тобто, якщо за визначений проміжок
часу завдання можуть виконати всі учні разом, спільними
зусиллями, а одна особа досягнути її не в змозі. Структура
інтерактивного уроку складається з наступних елементів:
мотивація, оголошення і предсталення теми та очікуваних
результатів, надання необхідної інформації, інтерактивна вправа,
підбиття підсумків і оцінювання результатів. Тут існує і
своєрідна методика уроку, а саме певні методи. Це, зокрема,
робота в малих групах, мозковий штурм, займи позицію, метод
прес, навчаючи-вчуся, розігрування ситуації в ролях, ажурна
пилка, коло ідей, мікрофон. На одному уроці
можна використовувати один або два методи, можна поєднувати
їх з груповою роботою і застосовувати на різних етапах вивчення
теми

Нестандартні уроки:
Уроки ,,занурення‖. Урок-ділові ігри.
Уроки-прес-конференції.
Уроки типу КВК.
Театралізовані уроки.
Урок-консультації.
Комп'ютерні уроки.
Уроки з груповими формами роботи.
Уроки взаємонавчання учнів.

39
Уроки творчості.
Уроки-аукціони.
Уроки, що ведуть учні.
Уроки-заліки.
Уроки сумніву.
Уроки-творчі звіти.
Уроки-формули.
Уроки-конкурси.
Бінарні уроки.
Уроки-узагальнення.
Уроки-фантазії.
Уроки-іфи.
Уроки-суди.
Уроки пошуку істини.
Уроки-лекції ,,Парадокси‖.
Уроки-концерти.
Уроки-діалоги.
Уроки ,,Слідство ведуть знавці‖.
Уроки-рольові ігри.
Уроки-конференції.
Уроки-семінари.
Інтегральні уроки.
Уроки ,,кругове тренування‖.
Міжпредметні уроки.
Уроки-екскурсії.
Урок-гра ,,Поле чудес‖

І зараз я зупинюся саме на міжпредметних уроках

Міжпредметний урок. Метою такого уроку є поєднання
кількох предметів. Як правило, такий урок готують і проводять
два вчителі. Вони спільно здійснюють актуалізацію знань учнів у
двох напрямах: опитування (якщо це потрібно), виклад нового
матеріалу тощо. Найчастіше поєднуються такі предмети, як
історія - географія, історія - література, історія - іноземна мова.

Ще недавно міжпредметні зв'язки розглядались в теорії і
практиці шкільного навчання як зв'язки навчального матеріалу за
змістом. Однак цього недостатньо. Кожний вчитель повинен
шукати в своєму предметі точки дотику з матеріалами інших
предметів. Але міжпредметні зв'язки полягають не тільки в
цьому. Найбільш глибокі зв'язки лежать не стільки в змісті
фактичного матеріалу, скільки в характері розумової праці .

На уроках історії використовую поняття: ,,форма правління‖,
„форма державного устрою, політичного режиму‖, „закон‖,
„договір‖, „держава‖, „конституція‖, „право‖ та інші.
При вивченні буржуазної революції в Англії і війни за
незалежність в англійських колоніях та утворення США можна
запропонувати учням порівняти форми держави у Великобританії
та США. Зіставлення станової монархії XVII ст. у Московській
держані та абсолютної монархії Російської імперії у XVIII ст.
Характеризуючи систему управління Запорозької Січі,
обов'язково пригадуємо інформацію про республіканський лад у
Римі. Елементи правових знань, отриманих на уроках історії,
створюють сприятливі підвалини для вивчення основ
правознавства в наступних класах

Міжпредметні зв'язки на уроках історії позитивно впливають
на формування креативно мислячої дитини, та формують
уявлення про цілісну картину світу.
Художні твори також доцільно використовувати на уроках історії,
тим паче, коли в наш час ефективним є інтерактивні методики навчання. Наприклад
український історичний роман П. Куліша „Чорна рада ‖(1857),
вірші і поеми Т,Шевченка (1838–1843), історичні трагедії М. Костомарова ‖Сава Чалий‖ (1838) і „Переяславська ніч‖ (1841), незвичайна
композицією поема того ж П. Куліша „Україна‖ (1843). Є безліч художніх творів, які можна використати на уроках історії.

Лабораторно-практичні роботи. Їхня мета полягає в
отриманні навчальної інформації з першоджерел і побудові
завершеної логічної конструкції. Цим розвиваються сцеціальні
уміння і навички, стимулюються пізнавальна активність та
самостійність учнів. Наприклад: 7-й клас, тема ,,Народні
виступи часів Київської Русі‖. Метою роботи є розвинути в учнів
уміння самостійно вивчати матеріал на основі історичного
документа, виявляти причини і наслідки історичних подій.

Інноваційне навчання, на відміну від традиційного,
спрямоване не на навчальний предмет і подання учневі певної
суми знань, а, перш за все – на інтелектуальний розвиток
особистості учня. На думку відомого американського педагога,
не так вже важливо чогось вчити дітей, як важливо створити
ситуацію, в якій дитина просто могла б вчитися сама і робила б
це з задоволенням.

Також до даного переліку можна віднести проектну а саме колективну роботу.

Приклади колективних проектів:
6 клас: 1) ,,Розкопки стародавнього Шумеру‖ (історія,
мистецтво.

7 клас: 1) ,,Хроніка останніх днів Риму‖ (історія) – складання
хроніки. 2) ,,Послушник монастиря бенедиктинців‖ (історія,
література, мистецтво)

9 клас:

2) ,,Побачення з Банапартом‖ (історія) – промова на обіді на честь
імператора.

Ще один вид діяльності які я використовую це консультації
Консультація–
,,додаткова допомога викладача в засвоєнні предмета‖. Уроки,
позаурочні заняття даного типу необхідно проводити перед
підсумковим (заліком, „контрольним зрізом‖,
самостійною роботою) з метою роз'яснення найбільш складних
питань навчальної теми. Як показує практика, консультацій потребують як окремі
учні, так і цілі класи. Ці уроки сприяють розвитку самооцінки
учнів, аналізу, глибини, міцності засвоєння знань.

У методиці навчання історії виділяється ,,запитальний метод‖.
Щоправда, під цим методом розуміється не що інше, як
,,отримання знань (інформації) у формі відповідей на попередньо
поставлені запитання‖ та вміння ці запитання ставити. Основою
цього методу є розвиток мислення через
постійне перепитування. Виділяються такі типи запитань:
образне запитання, пояснювальне запитання, узагальню-вальне
запитання, запитання-розмірковування, відкрите запитання.
Які ж запитання
найчастіше зустрічаються та як вони використовуються в
практиці навчання історії?
Репродуктивні (прості) запитання. Цей тип запитань
пов'язаний із відтворенням змісту історичного знання. Він дає
учневі змогу продемонструвати знання історичних фактів.
Репродуктивні запитання в практиці навчання використовую
в усіх класах – від 5-го до 9-го. Наведемо приклади таких
запитань.
Як жили слов'яни? Скільки років тому з'явилася перша
літописна згадка про Україну? Які зміни відбулися в Київській
державі за часів правління князя Володимира? Як Крим став
татарським? Що ви дізналися про останнього гетьмана
Лівобережжя? (5 клас).
Коли в Україні були збудовані перші споруди новітнього
барокового стилю? Чи виконувала Польща домовленості з
козаками? Чому виник польсько-козацький конфлікт 1625 р. ?
Назвіть причини козацьких воєн наприкінці XVI—у першій
половині XVII ст. У чому полягав зміст політики кримського
хана щодо України? (8 клас

Розглянемо тепер найважливіші форми самостійної роботи
учнів за шкільним підручником. Які використовую я
1. Робота з тестом параграфа: 1) прочитати текст параграфа
(розділу, абзацу) і скласти план (простий, складний); 2) скласти
на основі тексту хронологічну таблицю; 3) виписати і
розтлумачити поняття, терміни; 4) охарактеризувати історичного
діяча, використовуючи матеріали параграфа; 5) укласти на основі
прочитаного таблицю (схему); 6) скласти текстовий конспект на
основі прочитаного; 7) відшукати в параграфі фрагмент тексту,
де описується певна подія чи явище і так далі.

2. Робота з візуальними (ілюстративними) джерелами
параграфа: 1) описати ілюстративний матеріал (що (хто)
зображено(ий), які події змальовано, який етап показано тощо); 2)
вибрати з ілюстративного ряду зображення, пов'язані із темою,
що вивчається, їх аналіз, опис тощо; 3) скласти розповідь за
малюнком; 4) використати зображення (фото) як доказ
правильності оцінки історичного явища; тощо.
3. Робота з документальними (текстовими) джерелами.
Йдеться про джерела, що подаються в рубриках параграфів:
,,Працюємо з історичним джерелом‖, ,,Документи‖, ,,Працюємо
із джерелами‖, ,,Історичне джерело‖, ,,Розмірковуємо, доводимо,
висловлюємо думки‖, ,,Мовою документів‖ тощо. Перелік форм
роботи тут визначається тими завданнями, які пропонують
автори підручників. Використовуючи текстові джерела в сучасній
практиці навчання історії, варто пам'ятати, що вони є і завжди
залишатимуться основою для організації учнівського
дослідження – однією з ефективних форм самостійної роботи.
4. Організація практичної роботи на основі матеріалів
параграфа. Такий різновид самостійної роботи школярів варто
практикувати тоді, коли тема нескладна і не потребує залучення
додаткових інформаційних джерел, або ж коли виникає потреба в
самостійному опрацюванні навчального матеріалу. Обов'язковою
умовою такої практичної роботи має бути наявність схеми
аналізу навчального матеріалу. Виконанню роботи передує
інструктаж, в ході якого звертаю увагу на характер
роботи, особливості її виконання, структурні елементи,
рекомендації щодо заповнення або укладання таблиць тощо.
Звісно, все вище сказане вносить корективи у звичайний урок історії, але, тим не менш, це не неможливо. У згаданих освітніх платформах  можна звітувати про досягнення кожного учня і відстежувати зростання за певними характеристиками.

        У центрі пізнання – проблема, яка вимагає роботи думки для її розв’язання. Пізнавальна, мисленнєва діяльність учня дозволяє йому виходити за межі отриманої інформації, будувати нове знання. Роль учителя полягає в тому, щоб допомогти учням, стимулювати їх до самостійних роздумів, відкриттів, нових поглядів на досліджуване явище, предмет. Водночас, учитель і учень залишаються учасниками цього процесу в активному діалозі.

І на останок один лайфхак:

Щоб діти  не списували -