Методи вивчення біорізноманітності. Лабораторна робота № 5.* «Методи оцінки екологічного стану навколишнього середовища.»

Урок загальної біології.

Тема. Методи вивчення біорізноманітності.

  Лабораторна робота № 5.* «Методи оцінки екологічного стану навколишнього середовища.»

(Інструктаж з БЖД №2.6.)

Мета.
Освітня: сформувати  знання  учнів про методи вивчення біорізноманітності
Розвиваюча: розвивати уміння логічно мислити, робити висновки та узагальнення, практичні навички оцінки екологічного стану навколишнього середовища.
Виховна: виховувати бережливе ставлення до живої природи як складової частини біосфери.
Тип уроку. Урок засвоєння знань

Місце уроку в навчальній темі. Поточний.
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, бесіда.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
2. Репродуктивний. 
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно- пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв ́язки: географія, екологія
Матеріали та обладнання: схеми, малюнки
Основні поняття та терміни: методи біорізноманіття

            1. Організаційний етап

1.1. Привітання.

1.2. Перевірка готовності класного приміщення до уроку.

1.3. Перевірка готовності учнів до уроку.

1.4. Перевірка присутності учнів.

2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

2.1. Повідомлення теми уроку.

2.2. Визначення мети і завдань уроку.

Мета уроку: ознайомитися із методами біорізноманіття

Завдання уроку:

1. Пригадати що таке біорізноманіття, визначити методи біорізноманіття.

2. Навчитися проводити оцінку екологічного стану навколишнього середовища.

3. Мотивація навчальної діяльності

  Підвести учнів до розуміння того, що необхідно вивчати різноманітність живих організмів.

               4. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1. Знаходження місця в системі органічного миру запропонованих рослин та тварин. (Бесіда, складання схем.)

1 варіант.                                                                                                                 2 варіант.

Кіт  лісовий                                                                                                   Собака домашній

Вид Кі́т лісови́й (Felis sylvestris)                                                 Вид Собака домашній – Canis familiaris
Рід   Кіт     (Felis)                                                                           Рід Собака - Canis
Родини Котових (Felidae).                                                            Родина Собачі - Canidae
                                                                Ряд Хижі - Carnivora
                                                                Клас Ссавці - Mamalia
                                                                Тип Хордові - Chordata
                                                                 Царство Тварини – Animalia

5. Засвоєння нового матеріалу

План пояснення нового матеріалу.
1. Біорізноманітність. (Розповідь вчителя, конспектування в зошитах)

БІОРІЗНОМАНІТНІСТЬ – сукупність типів відмінностей об'єктів органічного світу будь-якого простору (території, акваторії, планети), що визначаються на підставі вибраного критерію.

Б. видова – сукупність усіх видів організмів, що населяють нашу планету, тобто загальний генофонд Землі.

Б. генетична – сукупність генофондів різних популяцій одного виду.

Б. екосистемна – сукупність екосистем планети на всіх рівнях, починаючи з біогеоценотичного.

Б. – найбільша цінність з екол., генет., соц., екон., наук., освітніх, рекреаційних та естетичних позицій. Б. – найважливіша умова еволюції і збереження систем життєзабезпечення біосфери.

        У 1992 р. у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) відбулася Конференція ООН з питань довкілля й розвитку, в якій брали участь глави 179 держав світу. Це була найширша за числом учасників зустріч світових лідерів. До них приєдналися сотні інших офіційних осіб із громадських, урядо­вих, наукових, ділових та інших організацій — усього понад 18 тис. представників і понад 400 тис. відвідувачів.

Конференція ухвалила п'ять основних документів: Декларацію про довкілля й розвиток, Порядок денний XXIстоліття, Заяву про принципи управління, захисту й постійного розвитку всіх видів лісів, Рамкову конвенцію про зміну клімату та Конвенцію про біорізноманітність.

  Конференція вперше оголосила збереження біорізноманітності пріоритетним напрямом діяльності людства.

   В преамбулі Конвенції про біорізноманітність говориться:

1. Людство усвідомлює істинну цінність біологічної різно­манітності, а також екологічне, генетичне, соціальне, економічне, наукове, виховне, культурне, рекреаційне й естетичне значення біорізноманітності та її компонентів.
2. Людство усвідомлює величезне значення біорізноманіт­ності для еволюції й збереження систем біосфери, які підтриму­ють життя.
3. Збереження біорізноманітності — спільна справа всьоголюдства.
4. Людство занепокоєне тим, що біорізноманітність істотно зменшується в результаті деяких видів людської діяльності.
5. Необхідно передбачити можливість істотного скорочення чи втрати біорізноманітності, відвернути небезпеку й усунути причини цього.

Конвенцією про біорізноманітність було створено постійний орган, що визначає стратегію й системи конкретних правових, наукових, фінансових, технічних, технологічних та інших заходів зі збереження біорізноманітності, — Конференцію Сторін.

Конвенція засвідчила, що біорізноманітність — це поняття багатопланове, й виділила три його основних аспекти; генетична різноманітність, видова й екосистемна.

 Конвенція зазначила також, що збереження біорізноманіт­ності пов'язане як із комплексними заходами для забезпечення виживання людства

        Генетична біорізноманітність — це сукупність генофондів різних популяцій одного виду. Наприклад, популяції берегової ластівки на Поліссі, в Лісостепу й у Карпатах належать до одного виду. Про­те кожна з цих популяцій дещо відрізняється від інших. Це вид­но, якщо порівняти середню довжину крила в кожній популяції, особливості живлення, навіть поведінки. Втрата якої-небудь із популяцій неминуче зменшить генетичну різноманітність виду берегової ластівки в цілому. Генетична різноманітність багато в чому пов'язана з тим, що різні популяції характеризуються неоднаковими співвідношення­ми домінантних і рецесивних алелей одного гена.  До проявів генетичної різноманітності належить також існу­вання в межах одного виду підвидів, рас, сортів, штамів, клонів, різновидів, форм тощо. Наявність генетичної різноманітності доводить помилковість уявлень, нібито за збереження виду, наприклад у заповіднику, його винищення на решті територій не завдає шкоди біорізно­манітності. Насправді ж зберігається (причому умовно) тільки видова різноманітність, але генетична різноманітність змен­шується.

   Видова біорізноманітність — це сукупність усіх видів, що населя­ють нашу планету, тобто загальний генофонд Землі.  Зникнення будь-якого виду — непоправна втрата видової біорізноманіт­ності. Протягом усієї історії розвитку біосфери нашої планети про­стежується тенденція збільшення кількості видів на Землі. Це збільшення не було стабільним, а характеризувалося періодами швидкого видоутворення, які чергувалися з періодами мінімаль­них змін видового багатства й періодами масового вимирання видів. Найбільше вимирання сталося наприкінці пермського періоду (близько 250 млн років тому).

2. Методи біорізноманітності.

Самостійна робота учнів з «Зошитами для лабораторних  та практичних робіт» І.П. Упатова.

Завдання:

Опрацювати стр.174-175 , заповнити таблицю:

6. Узагальнення, систематизація і закріплення знань

Проведення Лабораторної  роботи  № 5.* «Методи оцінки екологічного стану навколишнього середовища.» (Інструктаж з БЖД №2.6.), робота учнів з «Зошитами для лабораторних  та практичних робіт» І.П. Упатова стр.14-15.

7. Підбиття підсумків уроку, рефлексія

Учні самостійно підбивають підсумки уроку: учні називають методи біорізноманіття

8. Інформування учнів про домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

8.1. Завдання для всього класу.

Опрацювати додаткову літературу з теми, записи в зошитах

8.2. Індивідуальне завдання: підготувати презентації з тем:

 Біорізноманіття  Куп’янського районну

 Природоохоронна діяльність.