"Методи вивчення природи"

Розробка уроку з природознавства

Клас:5

Вчитель: Чумак А.І.                                                       Дата:

Тема уроку №2

Методи вивчення природи

Мета 

- навчальна: ознайомити учнів із методами пізнання природи, а саме — спостереження, експеримент, вимірювання, формувати уміння і навички користуватися ними у повсякденному житті та для отримання нових знань; 

- розвивальна: сприяти розумінню ролі природничих знань у повсякденному житті людини, обґрунтувати цінність знань з природознавства; 

- виховна: виховувати повагу до наукових надбань людства.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, зошити, таблиці і малюнки, медіа-презентація про методи вивчення природи.

Очікувані результати: учні зможуть наводити приклади використання різних наукових методів під час вивчення природи та у повсякденному житті людини.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Прийом «Бліцопитування»

- Що називають природою?

- Для чого потрібно вивчати природу?

- На які складові можна розділити природу?

- Які ви знаєте науки про природу?

 Прийом «Знаю більше»

Завдання. Доповніть таблицю, яку складали на попередньому уроці.

Прийом «Роблю висновок»

Завдання. Сформулюйте висновок про те, що є метою природничих наук.

- Мета природничих наук — вивчення й пояснення явищ природи, законів, за якими вона існує і розвивається, а також використання набутих знань для потреб людства.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй»

Учитель. У Стародавньому Єгипті спостерігали за повенями Нілу і, виходячи з кольору та кількості мулу, передбачали майбутній урожай. За змінами картини зоряного неба розраховували термін сівби культурних рослин. Намагаючись усвідомити причини природних явищ, давні люди пояснювали їх втручанням богів, впливом могутніх надприродних сил.

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

* Бесіда

* Що таке життя? Назвіть його властивості. (Життя — це рух, споживання, ріст. Рослини і тварини розвиваються, споживають і ростуть.)

* Як людина фіксувала зміни природи? {Спостерігала за змінами, явищами і процесами, які відбувалися в природі.)

- Що допомагало людині пізнавати природу? (Фіксувала, запам'ятовувала, порівнювала природні явища.)

- Навіщо люди спостерігали за природними явищами?

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 Розповідь учителя з елементами бесіди «Кроки до пізнання природи»

Крок перший — спостереження

Найдавніший і найбільш доступний спосіб дослідження явищ природи в усі часи — спостереження. Будь-яке пізнання розпочинається із спостереження за природними явищами. Метод спостереження широко застосовує людство протягом усього часу його існування.

Природа та зміни, що відбувалися в довкіллі, — поява блискавки, грім, схід сонця, руйнування гір, затори на річках, проростання рослин з насіння — привертали увагу людини, і вона спостерігала за ними. У цьому їй допомагали зір, слух, нюх, смак і відчуття дотику.

Такий природний арсенал різних можливостей давав змогу людині розрізняти колір і розміри тіл, чуючи звуки, людина могла зрозуміти, з якого боку варто чекати на небезпеку чи приємну подію. Нюх допомагав розрізняти запахи. Доторкнувшись до якогось об'єкта рукою, могла зробити для себе висновок, з холодним чи гарячим, гладеньким чи шорстким тілом вона має справу.

Як окремий крок, після тривалих спостережень, у різних народів для різних потреб життєдіяльності складався народний календар. Календарі мали різну тематику і направленість. Український народний календар — це традиції, звичаї й обряди, що супроводжують визначні дати та релігійні свята, у народному календарі передбачають виконання різних видів трудової діяльності, певну поведінку і способи харчування, які відповідають ритмам природи і біоритмам людини. Це забезпечує гармонію між природою та людиною. Народний календар ураховує певні закономірності природи України. Його поради дають змогу відчути себе невід'ємною частинкою живої природи, бо в центрі системи народного календаря — Людина з її любов'ю до Матері-Землі. В українському народному календарі дати і свята чітко розподілено за порами року: осінні, зимові, весняні та літні. Для усвідомлення прикмет і традицій, пов'язаних зі святами, вам варто вести власний календар аби розширити уявлення про багатство звичаїв свого народу, відчути себе причетним до культури й духовності та узгодженості себе в сучасному довкіллі.

Другий крок — порівняння

Здійснивши спостереження за кількома об'єктами, людина порівнювала їх та робила різні висновки. Порівнюючи, як розвиваються рослини, вона могла побачити їхні листки та квіти, відчути їхній запах. Порівнюючи їх між собою, людина розуміла, наскільки вони різноманітні.

Крок третій — створення пристроїв та приладів

Наступні важливі кроки людини в пізнанні довкілля були пов'язані з виготовленням спеціальних приладів. Довжину тіл вимірюють лінійкою, час — годинником. Є прилади, які призначені для отримання кількісної інформації про навколишній світ. Роздивитися те, що неможливо побачити неозброєним оком, дають змогу збільшувальні прилади.

Крок четвертий — вимірювання

Про деякі з них ви вже знаєте, з найпростішими вимірювальними приладами ознайомлені. Дає змогу визначати розміри тіл на Землі та у Космосі, відстані між планетами та зірками.

Крок п'ятий — експеримент

Однак іноді спостережень буває не досить, аби дійти правильного наукового висновку. Тоді вчені використовують досліди чи експерименти. Вони відрізняються від спостережень тим, що вчені намагаються неодноразово відтворити в штучних умовах природні явища і вивчити їх за допомогою вимірювань. Щоб краще вивчити тіла та речовини, вчені спеціально впливають на них. Шляхом експерименту можна уникнути неправильних висновків або ж спростувати їх. Експериментальний метод дослідження природи широко вперше застосував видатний італійський фізик і астроном Галілео Галілей. Переважна частина сучасних наукових знань і майже всі теорії базуються на експериментах.

* Прийом «Практична теоріям т Які народні прикмети і народні свята вам відомі? т Чи відповідають ці прикмети тому, що відбувається насправді?

Учитель. Пропоную зробити такий щоденник спостережень, де б ви могли записувати свої міркування, робити припущення та певні висновки з побаченого в живій природі. Занесіть у зошити таблицю, у якій ви будете записувати результати спостережень. У ній наведені деякі дані. Про інші свята дізнайтесь від батьків чи з інших джерел інформації.

VI. ПЕРВИННА ПЕРЕВІРКА ЗАСВОЄННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

* Бесіда

- Що людина почала проводити раніше — спостереження чи експеримент?

- Назвіть приклади явищ природи, які ви спостерігали.

- Які знання необхідні для ведення календаря погоди?

- Які методи вивчення природи необхідні для складання календаря погоди?

- Як людина використовує знання про природу в повсякденному житті?

- Назвіть відомі вам календарі, створені в сучасних умовах.

 Прийом «Власний досвід»

Учні наводять власні приклади використання методів вивчення природи.

VII. Підсумок уроку. 

 Прийом «Роблю висновок»

- У наш час природні явища дістають, як правило, наукові пояснення.

- Природознавство — це знання людини про природу.

- Основні способи вивчення природи — спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент або дослід.

- Знання про довкілля мають важливе значення для людини.

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

- Опрацювати параграфи підручника: § З (І) § 2 (II). 

- Випереджальне завдання:  підготувати інформаційні повідомлення за темами:

■  «Календарі, якими користуються у нашій родині» (чому саме ці календарі подобаються, чим приваблюють);

■  «Прилади вимірювання»;

■  «Як вимірювали в стародавні часи»;

■  «Сучасні вимірювальні прилади»;

■  «Метеорологічні прилади».