Методична доповідь на тему: "Використання фреймових структур на заняттях з української літератури"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«ПРИАЗОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

Методична доповідь на тему:

«Використання фреймових структур на заняттях з української літератури»

Підготувала Гладун О.В.,

 викладач української мови та літератури

2019 рік

Методична доповідь

 Підготувала Гладун О.В. – викладач Маріупольського коледжу Державного вищого навчального закладу «Приазовський державний технічний університет» - 2019 рік.

Викладено  поради щодо  використання фреймових структур на навчальних заняттях з української літератури; подано методику проведення сучасного заняття з використанням технологій, що сприяють швидкому запам’ятовуванню великого обсягу матеріалу; висловлено поради щодо зацікавлення студенів навчальним матеріалом, щоб спонукати до творчого навчання.

Для викладачів української мови та літератури вищих навчальних закладів

I-II рівнів акредитації.

Розглянуто та схвалено на засіданні циклової комісії філологічних дисциплін

Протокол №_______________      від ______________

Голова ЦК     ______________       / М.В. Лісіцина/ 

Зміст

Фреймові подання знань в освітньому процесі ..................................................4

Принципи структурування навчальної інформації.............................................7

Зразки фреймів, використаних на заняттях…………………………………..9

Висновки ………………………………………………………………………..15

Список літератури ..............................................................................................16

1. Фреймові подання знань в освітньому процесі

У формуванні особистості чільне місце належить мові. Вона найглибше пронизує свідомість, підсвідомість людини та доносить величезну частку інформації про зовнішній світ. Через мову людина усвідомлює своє «Я» і наповнює його відповідним змістом. Тому на сучасному етапі особливого значення набуває оптимізація освітнього процесу, що досягається ефективним використанням на занятті як нових, так і традиційних методів роботи зі студентами. Інтенсивне збільшення потоку науково-технічної інформації, зростання кількості навчальних предметів в освітніх закладах, а також обсягу знань з усіх предметів - все це вимагає аналітико-синтетичної обробки навчально-наукового матеріалу з метою його згортання і компактного представлення інформації, яка в ньому міститься. Актуальність цього способу обробки навчального матеріалу зараз зростає ще в зв'язку зі збільшенням кількості підручників з усіх дисциплін, де один і той же матеріал викладається по-різному. Згорнути та компактно представити навчальний матеріал можна шляхом використання фреймового способу подання знань, який отримав свою назву від поняття «фрейм».

            Фрейм - стереотип, стандартна ситуація. Фрейм (англ. frame — «каркас, остов», «будова, структура, система», «рамка», «окремий кадр фільму» та ін.) — структура, що репрезентує стереотипні ситуації у свідомості (пам'яті) людини або інтелектуальної системи і призначена для ідентифікації нової ситуації, що базується на такому ситуативному шаблоні.

Провісником методу фреймових опор можна вважати метод опорних конспектів Шаталова В.Ф. Метод опор заснований на візуалізації навчального матеріалу у вигляді малюнків, схем, графіків, формул, що дозволяє стискати інформацію та ефективно використовувати зоровий канал, через який надходить від 80 до 90% всієї інформації. На зміну опорним конспектам приходять фреймові схеми-опори. Фреймова схема-опора  є абстрактний образ стандартних стереотипних ситуацій в символах. І опорні конспекти, і фреймові схеми дозволяють стискати текст. Відмінність в способах і масштабах компресії. Фреймова схема стискає інформацію в десятки і сотні разів, тому що вона відображає стереотипну ситуацію. Студент використовує фреймові схеми-алгоритми, які легко вкладаються в довготривалій пам'яті.

Рис. 1 Спільні і відмінні риси опор і фреймів.

Методи, що забезпечують освітні стратегії фреймового підходу в навчанні української мови та літератури:

- комунікативні, що дозволяють ефективно вирішувати основні комунікативні завдання спілкування;

- інтенсивні та інноваційні методи зумовлені необхідністю підвищити якість та швидкість навчання.

Водночас викладачеві варто не лише самому створювати фрейми, інтерпретуючи навчальний матеріал, але й спонукати до цього студентів, що будуть формувати загальнонавчальні вміння, необхідні сучасній людині для навчання протягом життя. Як варіант, можна запропонувати студентам тему і назву слотів для самостійного заповнення з використанням різних джерел інформації.

Засоби передачі інформації:

- вербальні (наприклад, гра);

- наочні (наприклад: варіаційний тест, коли для встановлення істинності чи хибності даних тверджень учні повинні обмінятися інформацією, об'єднати її і прийняти рішення; завдання щодо доповнення незавершених пропозицій, при виконанні якого слід керуватися життєвим досвідом і т.д.);

 - технічні (ТЗН);

- засоби НІТ, що забезпечують можливість наочної демонстрації фреймів у вигляді презентацій.

        Безперечною перевагою фреймів є те, що вони мають високу ємність, легко використовуються під час проблемного навчання, передбачають самостійну роботу студентів, що в сучасних умовах розвитку освіти є достатньо актуальним.     

Фреймові подання знань в освітньому процесі дозволяють істотно підвищити якість і швидкість навчання.

2. Принципи структурування навчальної інформації.

Принципи структурування навчальної інформації уже досліджувались ученими. Створюючи фреймові структури я дотримуюсь принципу системності, інтерактивності, модульності і адаптивності. По – перше, навчальний  матеріал потрібно подати доступно, дотримуючись чіткої логічної структури. По друге, студент  повинен сприймати інформацію, уміти її розширити. По - третє, інформацію потрібно розбити на декілька частин, які будуть логічними і цілісними. По – четверте,  інформацію потрібно адаптувати до потреб учнів.

Рис.2 Принципи структурування навчальної інформації.

Сучасне життя висунуло суспільний запит на формування особистості, здатної мислити критично, оригінально. Місія викладача полягає в тому, щоб спрямувати роботу на збагачення особистості соціально – цінним досвідом, виховання свідомої життєвої позиції. Створення фреймових структур дозволяє подавати інформацію в розгорнутому вигляді: від схеми до проекту чи презентації. Спробуємо довести актуальність використання запропонованої методики різноманітними прикладами  фреймів, які можна використати на заняттях української літератури.

Структура фрейму

 Структура фрейму включає три основні типи даних:  

1. Поняття (назва фрейму).
2. Характеристика (назва термінала—вершини нижнього рівня).
3. Значення характеристики (заповнювач термінала). 

  Модель фрейму—це щось на зразок схеми з категоріями і підкатегоріями.

3. Зразки фреймів, використаних на заняттях

Фрейм можна вважати різновидом критичного мислення, тому що його створення вимагає творчої уяви, креативного  самостійного мислення, здатності до узагальнення,  уміння орієнтуватися в соціальних ситуаціях тощо. Одну й ту ж інформацію можна представляти різними методами і формами роботи. О.М. Михайлов зазначив, що «часто те, на виклад чого сто років тому назад потрібно було цілий курс лекцій, тепер можна пояснити за декілька хвилин за допомогою двох-трьох написаних на дошці формул».  На заняттях  української літератури функцію таких формул виконують асоціативні малюнки, символи, схеми, опорні слова і графічні організатори, які сприяють згортанню, спрощенню, візуалізації тієї інформації, яку необхідно засвоїти. Фрейм можна створювати на основі образу, будь-якої проблеми твору, зіставлення характерів персонажів тощо.

Використовуючи фреймове структурування, організовую колективну, групову та індивідуальну роботу студентів під час навчання. Фреймові структури можна використовувати на різних етапах заняття.

Безперечною перевагою фреймів є те, що вони мають високу ємність, легко використовуються під час проблемного навчання:

• передбачають самостійну роботу учнів, що в сучасних умовах розвитку освіти є достатньо актуальним;
• формують інтелектуальний і пошуковий досвід;
• формують прийоми дослідницької пізнавальної діяльності;
• залучають до наукового пошуку, творчості.

Зрозуміло, що інформація під час складання фреймів подається не в «чистому вигляді», а схематично, компактно згорнуто в  певну логічну послідовність  - структуру, модель. Тому для зображення фреймів студентам   необхідно мати високий рівень розуміння матеріалу, узагальнення тексту і вміння передавати його зміст стисло, логічно, інформативно.

Водночас постійне залучення студентів до створення фреймів дає змогу розвинути низку загальнонавчальних умінь, а саме :

• удосконалити загальнонавчальні вміння учнів: аналіз, конкретизування, синтез, узагальнення, виділення головного, що забезпечує вдосконалення стратегічної компетенції студента;
• пояснити сутність ключових понять теми;
• здійснити компресію вихідного тексту;
• структурувати, упорядкувати і систематизувати знання, збільшити обсяг пам’яті, швидкість запам’ятовування.

Наприклад, при вивченні біографії І.С. Нечуя-Левицького корисно скористатися опорною схемою «Психологічний портрет письменника»

Запам’ятати  головних героїв допоможе така схема:

                                     Мають 2-х синів

                                                Мотря                          Мелашка

                                                       1-ша невістка                       2-га невістка

Діаграма Венна дасть змогу студентам порівняти риси характеру героїв повісті «Кайдашева сім’я»

Під час прочитання роману Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» студентам було запропоновано простежити життєвий  шлях    Чіпки.

Складаючи фрейм, вони дійшли висновку, що одні й ті ж вчинки можуть привести людину як до вершини ідеального життя, так і до морального падіння. Отже,  вчинки Чіпки зробили  з нього як правдошукача, так «пропащу силу».

Характеристику головної героїні роману, матері Чіпки, студенти можуть уявити таким чином:

При визначенні низки проблем роману, пропоную заповнити таблицу з такими слотами:

Інтерактивна вправа «Варіанти рішень»

• Які можуть бути варіанти дії героя, їхні позитивні та негативні сторони?

Н а п р и к л а д:

Складання лінії-графіка

• Зобразіть за допомогою ламаної лінії-графіка  історію життя Чіпки зі злетами та падіннями.

Використання фреймів під час вивчення словесності передбачає дотримання певної послідовності:

1. Вибудувати каркас змісту певного навчального матеріалу, розділивши його на певні сектори.

2. Визначитися з фокусом – темою, яка актуалізується в центрі каркасу.

3. Продумати назви слотів. 

4. Здійснити вербальне наповнення фреймових структур.

5. Такий фрейм є візуалізацією, яка дає змогу розгортати відповідь за певним сценарієм, кроки якого визначаються назвами слотів.

Фрейми здатні сприяти кращому запам’ятовуванню змісту твору, що вивчається. Так студенти, створивши вдома схему життєвого шляху Степана Радченка змогли легко відтворити зміст роману.

4.Висновки

Використання фреймових структур дозволяє успішно подолати невідповідність між ускладненням змісту програми і часом, відведеним на вивчення матеріалу. Застосування різних способів структурування матеріалу виробляє уміння альтернативно мислити, бачити декілька варіантів розв’язання проблеми, формує навички нестандартно працювати з навчальним матеріалом, створювати оригінальні проекти, що стимулюють пізнавальну діяльність студентів. Добре структурований і скомпонований матеріал дає можливість варіативної роботи з ним, що у свою чергу, підвищує ефективність навчання.

Постійне залучення студентів до створення фреймів дає змогу розвинути низку загальнонавчальних умінь: структурувати, упорядкувати і систематизувати знання, збільшити обсяг пам’яті, швидкість запам’ятовування.

За допомогою фреймів здійснюється інтенсивне навчання: мозок активно сприймає образну інформацію, схеми, символи, малюнки; навчальний матеріал стає доступним і добре запам’ятовується; студенти не просто пасивно сприймають представлену картинку, а є її співтворцями; під час відтворення навчального матеріалу спрацьовує зорова пам'ять: перед очима спочатку виникає картинка-опора з символами, асоціативними малюнками, а потім інформація «нанизується» на ці зорові образи, допомагаючи студентам якісно відтворить зміст вивченого.

Я вважаю, що кожен сучасний викладач в умовах невідповідності між ускладненням змісту програм і часом, відведеними на вивчення матеріалу, має володіти різними способами структурування інформації з метою оптимізації навчання і вироблення здатності студентів самостійно здобувати, структурувати і використовувати інформацію для забезпечення власних навчальних і життєвих потреб.

5. Список літератури:

1. Гурина Р.В., Соколова Е.Е. Фреймовое представление знаний: Монографія. – М.: НИИ школьных технологий,  2005. – 176 с.

2. Колодочка Т.Н. Дидактические возможности фреймовой технологи // Школьные технологии. – 2003. – №3. – С. 27-30. 

3. Остапенко А.А., Шубин С.И. Крупноблочные опоры: составление, типология, применение. // Школьные технологии. 2000. №3. С. 19-32.

4. Пентилюк М. Концепція когнітивної методики навчання української мови / Марія Пентилюк, Алла Нікітіна // Дивослово . – 2004. – № 8. – С. 5.

5. https://www.slideshare.net/polyatikinalyubov/ss-57697499

6.https://naurok.com.ua/vikoristannya-freymovih-struktur-u-procesi-formuvannya-v-uchniv-zagalnonavchalnih-umin-starshoklasnikiv-na-urokah-ukra-nsko-movi-y-literaturi-29812.html

7. https://naurok.com.ua/library/aktivizacia-navcalnogo-procesu-metodom-frejmovih-struktur-34285.html