Тема уроку: Чарівні сили природи (ідейно-художній аналіз новели М. Коцюбинського “Intermezzo”)

Мета: розкрити особливості імпресіоністичного стилю

М. Коцюбинського; допомогти розібратися у своєрідній образній системі; донести до учнів чарівність рідної природи; спонукати їх до творчого сприйняття краси світу; формувати особистісну оцінку, подій, явищ, обставин; уміння бачити навколо себе світле й темне, радісне й трагічне.

 I.Організаційний момент.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

 Складання сенкану зі словом “природа”

 -Як ви думаєте, чому я запропонувала скласти сенкан саме з іменником “природа”?

III. Оголошення теми уроку. 

 

Слайд – портрет Коцюбинського

 

 Відомо, що тема твору майже завжди прихована в його назві.

 Що означає слово “Intermezzo”?

 

  “Intermezzo”-слово італійське, в буквальному перекладі означає “перерва”. Так називали в 17 ст. невеличкий музичний твір, що виконувався в перерві між актами трагедії, а пізніше – опери. Потім так стали називати самостійні фортепіанні п’єси.

 

В якому значенні Коцюбинський вжив термін “Intermezzo”?

 

 

 Коментар. Коцюбинський вжив термін “Intermezzo” в переносному значенні. Це не просто перерва, перепочинок ліричного героя твору на лоні природи. Це втеча від людини й поверення до неї, з одного світу письменник потрапляє до іншого, відпочиває. Під час цього перепочинку він слухає музику природи, яка оздоровила його, дала натхнення для нової праці та життя.

• Чи можна самотність вважати ліками для душі?

 

• Які методи використовуєте ви, коли хочете зняти напругу, скинути свою втому?

 

 

• Деякі молоді  люди звертаються у таких випадках до алкоголю, до наркотиків. Чи можна таким чином відпочити, поновити свої сили?

 

IY. Виклад матеріалу.

Готуючись до сьогоднішнього уроку, ви працювали в групах, виконуючи завдання випереджаючого характеру.

 

Що ми дізнались із історії про період 1905-1907 рр.? Що значив для Коцюбинського 1908 рік?

 

Епоха після революції 1905-1907 рр. Це епоха репресій. Скрізь люту­вали каральні загони і військово-польові суди. Вони жорстоко розправлялися з усіма, кого підозрювали в причетності до революційного руху. Тисячі учас­ників революції було страчено, десятки тисяч засу­джено, заслано на каторгу. Тюрми були переповнені..

М. Коцюбинський болісно переживав страждання народу. Та і його життя було сповнене всяких нега­раздів і випробувань: постійний нагляд жандармів, обшуки, виключення з «Просвіти", яку очолював. Культурно-освітня діяльність товариства занепокоїла Чернігівського губернатора і жандармів, що спричи­нило звинувачення в революційній пропаганді. Слаб­ке здоров'я, матеріальна скрута, хиткі сімейні стосун­ки з дружиною Вірою Дейшею, бажання одружитися з коханою жінкою Олександрою Аплаксіною,  яка ввійшла в його життя й цілковито ово­лоділа серцем і думками. Негативне ставлення до цього дітей.

 

У листі до письменника Миколи Чернявського Ко­цюбинський писав: “Ви не можете уявити собі, що я пережив, бачачи те все на власні очі, і який це вплив мало на мої хворі нерви. Мені тепер ще гірше, ніж бу­ло: не можу спати, ані їсти. Ледве пишу до вас.”

А ось думки, висловлені письменником у листі до Володимира Гнатюка: „Взагалі переживаються подлі часи. Суспільність, забита, залякана, втомлена, сидить над розбитим коритом і апатично, без мрій, дивиться на мур, що стоїть перед нею".

Вкрай виснажений службою, громадською робо­тою, політичними обставинами, знесилений хвороба­ми, Коцюбинський мріяв про відпочинок. Що ж його так мучило?

 

Нескінченні „треба" і безконечні „мусиш" додава­ли муки. Душа митця як наповнена по вінця чаша. Потрібні зміни, бо надто втомився. Потрібний відпо­чинок, перерва, “Intermezzo”. Лікар порадив побути на лоні природи. Відомий меценат Євген Чикаленко, друг письменника, запропонував йому відпочити у нього в маєтку. Письменник їде у 1908 р. в с. Кононівку біля Яготина, на Полтавщину (тепер Київська область), де і прагне побути на самоті з собою, відда­тися своїм мріям і думкам. 18 червня 1908 р. він прибув у Кононівку. Це стало поштовхом для написан­ня поетичної новели — зразка світового масштабу — “Intermezzo” з посвятою кононівським полям. У ній яс­краво відбилися риси імпресіонізму. 

 

(Слайд – визначення імпресіонізму)

 

Коментар. Імпресіонізм (фр. враження)-напрям у літературі кінця XIX-початку XX століття, представники якого прагнули відтворити реальний світ у його рухливості та мінливості, передати свої враження від нього.  Склався й найповніше виявився у французькому живописі та літературі 60-80 рр. 19 ст. Назва напрямку походить від картини К.Моне “Враження.Схід сонця”.

 

( Слайд – репродукція картини К.Моне “Враження.Схід сонця”)

 

Основні принципи імпресіонізму в поезії сформулював П.Верлен у вірші “Поетичне мистецтво”. Вслухайтесь в уривок цієї поезії:

 

Перш за все музика звуків…

Хоча сумна, проте легка й чутлива,

Що розчиняється дощенту у повітрі…

А ще відтінки ніжні і прозорі,

Ніяких темних кольорів.

Легкий відтінок трепетно єднає

Життя і мрію, флейту і пастуший ріг…

 

Враження від творів імпресіоністів були різні. Одним подобалось, більшості – ні. Але байдужим не залишався ніхто.

Твір Коцюбинського за жанром – новела. Повторимо жанрові особливості новели.

 

Слайд – визначення новели

 

-Які ж риси імпресіонізму зустрічаємо в новелі М.Коцюбинського?

1. Замість детальних описів – миттєві, натяки, щоб вказати шлях уяві читача.
2. Зорові враження, кольорові образи.
3. На першому плані – психічні переживання героя, а не фабула твору.
4. Людина в єдності з природою.

 

        - Назвіть дійових осіб новели

 

 

 

 

Демонстрація схематичного розташування дійових осіб.

                                             

       Моя утома                                                    Залізна рука міста

 

 

Сонце                       ЛІРИЧНИЙ ГЕРОЙ                     Людське горе

 

                                                                        

                                                                                               Планети      Вівчарки

 

                             Ниви у червні, жайворонок, зозуля

 

-Перша з дійових осіб названа автором “Моя утома”. Чим вона зумовлена.

 

Слайд – малюнок. Символічний образ “моєї утоми”

 

Коментар. Важка втома висмоктала любов із душі ліричного героя, поселила в ній роздратованість і знервованість. Справжній митець не поділяє бід на людські та власні. Він переживає за все, а це не легко. (К

• Якою є атмосфера на початку твору?

Спробуємо накреслити лінію психологічних змін у душі героя: утома

 

• Як ви розумієте зміст метафори “залізна рука міста”?

 

Слайд – малюнок. Символічний образ “залізної руки міста”

 

Залізні конструкції є основою кожного міста, замість землі — холодне каміння, холод і замкнутість у серцях його мешканців, цивілізація приречена на загибель, екологічна катастрофа неминуча.

стрес

 

• Чи вдалося б ліричному герою відпочити у межах міста?

 

Слайд – фото сірого міста

 

• У місті панує закон, суть якого полягає в одному слові- “треба”, як ви це розумієте?

-  Чи можна побудувати життя так, щоб слово “треба” збігалося з   “хочу”?

•  

Коментар. Ліричний герой свідомо тікає від „залізної руки міста", від болю й горя, від злості й мерзенних вчинків людей, від жаху й бруду їхнього існування лише на певний час опиняється серед тиші — пітьми — і крок до світла й гомону. „Залізна рука міста" змінюється тишею і темрявою — злиття зорових і слухових образів.

Сірість залізного міста, що проникла і в душу героя, змінилася білим кольором: „Білі стіни будинку вертають мені притомність".

інтермецо

 

 

• Кому заздрить герой?

А далі Коцюбинський порушує проблему взаємозв’язків художника та суспільства.

• Чи може митець втекти від проблем?

І тут постають символічні образи “білих мішків”. Що це за образи?

 

Слайд – малюнок. Символічні образи “трьох білих мішків”

Коментар. Це образи повішених учасників революційних подій 1905-1907 рр., яким перед стратою, щоб не видно було мук, накидали на голови мішки. Автор не може забути тих нещасних жертв. (Уривок із новели)

 Отже, перша група образів – це “Моя утома”, “Залізна рука міста”, “Людське горе”. Ці образи пов’язані з важкими почуттями героя. Друга група образів контрастна до першої: сонце, ниви у червні, три білих вівчарки, зозуля, жайворонки. Ці образи пов’язані з мажорними, оптимістичними почуттями.

 

 Уривок із новели про зозулю.

 

Слайд – зозуля

 

 -Чому ліричний герой привітав зозулю?

 

Вона є суто народним образом-символом і пророкує стомленому митцеві ще багато літ, щастя, вселяє надію на життя. Це дуже гарна прикмета.

 

-Що символізують собаки?

 

Слайд – малюнок. Символічні образи “трьох білих вівчарок”

 

 

Три вівчарки символізують різні прошарки населення. Пава – дворянство, Трепов – жандармерію, Оверко – принижене та втомлене селянство, якому досить дати волю – і воно не кинеться ні на кого.

 

-Чи можна провести паралель між ліричним героєм і вівчарками?

 

Безумовно, адже вони були на припоні. Героя тримала, наче ланцюг, залізна рука міста, роблячи його злим, знервованим, утомленим. Металевий ланцюг робив те саме з вівчарками.

 

Уривок із твору про спів жайворонка.

 

Слайд – жайворонок і арфа

 

-Чому спів жайворонка асоціюється в героя з арфою?

 

В античній міфології бог Аполон – покровитель мистецтва – чудово грав на арфі. Тому спів маленької польової пташечки порівнюється з божественною музикою, яку можна слухати день і ніч. Неповторна пісня жайворонка зливається з симфонією полів. (Кириленко)

 

-Що символізує жайворонок? (Це образ натхнення)

 

-Кононівські поля показані саме в червні. Чому?

 

Слайд – пшеничне поле

 

Молоді паростки символізують життя, в цей час у них починають інтенсивно пульсувати соки, а саме цього не вистачає ліричному героєві. Яскраво-зелений колір добре впливає на нервову систему людини, заспокоює, знімає напруження. Та ще й у полі – простір, безмежність, свобода, злиття із Всесвітом через небо.

Рівновага

 

• А що ж символізує сонце?

 

Слайд – малюнок сонця

 

    (Аудіо – уривок про сонце)

 

Це образ вічності та космічної енергії. Сонце змінює не тільки настрій героя, воно просочується у глибину його серця, переповнює все його єство, надає якогось іншого сенсу його буттю.

 

 

Тому недарма багато критиків говорили про Коцюбинського як про сонцепоклонника.

Текст молитви, з яким зверталися до сонця в давнину:

“Добрий день тобі, сонечко яснеє! Ти святе, ти ясне – прекрасне, ти чисте, величне й поважне! Ти освіщаєш гори, долини і високі могили. Освіти мене, рабу божу, перед панами, перед царями, перед усім миром християнським добротою, красотою, любощами й милощами, щоб не було ні любійшої, ні милійшої од раби божої, народженої, молитв’яної Марії. Яке ти ясне, величне й прекрасне перед усім миром християнським навіки віків. Амінь.” (Подібність звертань до сонця з хритиянськими молитвами)

 

-А що ж відбувається з іншою дійовою особою – “утомою”?

-Остання дійова особа, з якою зустрівся головний герой, - людське горе? Що воно символізує?

 

Слайд – малюнок до твору “Intermezzo”

 

Людське горе символізує становище народу.

 

-Передайте зміст розмови ліричного героя з селянином.

 

Селянин повідомляє страхітливу інформацію не повністю, а болючими імпульсами:

“П’ятеро дітей голодних чомусь на забрала гарячка”.

“Раз на тиждень б’ють людину в лице”.

“Між людьми, як між вовками”

 

-Як сприймає цю інформацію письменник?

 

Вона його вже не лякає. Він готовий іти між люди. “Вже натяглися ослаблені струни, вже чуже горе може грати на них!”

 

Кінцевий акорд є мажорним, оптимістичним. “Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже  грає”.

Спроможність сприймати людське горе

 

Y. Підсумок  уроку

“Асоціативний кущ”

Твір “Intermezzo”:

• новела
• перерва
• відпочинок
• природа
• арфа
• космос

 

- Чому ці знання важливі для вас?

- Оскільки в творі є дійові особи, то повинна бути і сцена. Що ж виступає сценою? ( Це душа героя з її болями й радощами, з утомою та надією, вірою в перемогу світлих ідеалів)

             

 

 

 

Порівняльна таблиця реалізму та імпресіонізму

Реалізм

Імпресіонізм

Портрет несе велику об’єктивну інформацію про людину. Пейзаж точно й повно окреслює місце подій, характеризує суспільство та епоху, відтворює ситуацію. Прагнення до типизації та узагальнення. На світогляд персонажа мають вплив ряд чинників (природа, генотип, раса, суспільство), які навіть контролюють його волю, життєвий шлях. Кожне існування має причину, яка визначає певні наслідки та результати. Все має логіку й послідовність, бо піддається вивченню. Дійсність є такою, якою ми її бачимо. Письменник виражає ставлення до цього світу.

Портрет фактично не інформативний, він складається з кольорів або колористичних деталей. Пейзаж не має відомостей про ландшафт, змінюючи його звуковими враженнями. Зображення дійсності в момент сприйняття. Кожна людина є індивідуалом, тому є чимало необгрунтованих речей в її психиці, поведінці, в свідомій волі й навіть у перебігу всього життя. Дійсність, люди, речі, події є не такими, якими їх звикли бачити, бо вони лише наслідок витворених в уяві концепцій, ідеологій, теорій, від яких варто позбавитися. Письменник виражає враження від вражень.

 

YI.Домашнє завдання

               1. Опрацювати порівняльну таблицю імпресіонізму та реалізму.   Зробити певні висновки.

2.Прочитати твір “Тіні забутих предків”

3. Підготувати повідомлення “Історія створення повісті” (домашні групи на допомогу вчителю)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Роздатковий матеріал до уроку

Порівняльна таблиця реалізму та імпресіонізму

Реалізм

Імпресіонізм

Портрет несе велику об’єктивну інформацію про людину. Пейзаж точно й повно окреслює місце подій, характеризує суспільство та епоху, відтворює ситуацію. Прагнення до типизації та узагальнення. На світогляд персонажа мають вплив ряд чинників (природа, генотип, раса, суспільство), які навіть контролюють його волю, життєвий шлях. Кожне існування має причину, яка визначає певні наслідки та результати. Все має логіку й послідовність, бо піддається вивченню. Дійсність є такою, якою ми її бачимо. Письменник виражає ставлення до цього світу.

Портрет фактично не інформативний, він складається з кольорів або колористичних деталей. Пейзаж не має відомостей про ландшафт, змінюючи його звуковими враженнями. Зображення дійсності в момент сприйняття. Кожна людина є індивідуалом, тому є чимало необгрунтованих речей в її психиці, поведінці, в свідомій волі й навіть у перебігу всього життя. Дійсність, люди, речі, події є не такими, якими їх звикли бачити, бо вони лише наслідок витворених в уяві концепцій, ідеологій, теорій, від яких варто позбавитися. Письменник виражає враження від вражень.

 

 

Імпресіонізм (фр. враження)-напрям у літературі кінця XIX-початку XX століття, представники якого прагнули відтворити реальний світ у його рухливості та мінливості, передати свої враження від нього.  Склався й найповніше виявився у французькому живописі та літературі 60-80 рр. 19 ст. Назва напрямку походить від картини К.Моне “Враження.Схід сонця”.

 

Риси імпресіонізму, які зустрічаємо в новелі М.Коцюбинського

1.Замість детальних описів – миттєві, натяки, щоб вказати шлях уяві читача.

2.Зорові враження, кольорові образи.

3.На першому плані – психічні переживання героя, а не фабула твору.

4.Людина в єдності з природою.