Методична доповідь "Сучасний танець як вид хореографічного мистецтва"

Мистецька школа № 2 м. Краматорська

Методична доповідь
«Сучасний танець як вид хореографічного мистецтва»

Підготовила викладач-методист вищої категорії Панасенко І. О.

Краматорськ

2019

План

1. Вступ. Сучасний танець як напрям хореографічного мистецтва. Історичний екскурс.                                                                                                                - 3
2. Напрямки сучасного танцю.       - 3
   1.        Види сучасних танців: джаз-танець.     - 4
   2.        Бальний танець.        - 5
   3.        Модерн.         - 5
   4.        CONTEMPORARY DANCE       - 5
3. Сучасний танець як навчальна дисципліна у хореографічних класах шкіл естетичного виховання. Виховна роль хореографічного мистецтва              - 6
4. Література.          - 8

1. Вступ. Сучасний танець як напрям хореографічного мистецтва. Історичний екскурс.

Сучасний танець (Contemporary Dance) - напрям мистецтва танцю, що включає танцювальні техніки та стилі XX – початку XXI ст., що сформувалися на основі американського і європейського танцю Модерн і танцю Постмодерн. В даному напрямку танець розглядається як інструмент для розвитку тіла танцівника і формування його індивідуальної хореографічної лексики. Засобами цього виступає синтез, актуалізація і розвиток різних технік і танцювальних стилів. Для сучасного танцю характерна дослідницька спрямованість, обумовлена взаємодією танцю з філософією руху, що постійно розвивається, і комплексом знань про можливості людського тіла.

2. Напрямки сучасного танцю.

Сучасний танець має багато напрямків: джаз - модерн, постмодерн, імпровізація і вільний пластичний танець. В даний час хореографи в своїх постановках поєднують кілька стилів одночасно. Вільний пластичний танець - новий вид танцю народжується на зламі XIX-XX століть і завдяки, перш за все, Айседорі Дункан. Айседора висуває нову філософську та художню концепцію «танцю майбутнього»,  яка була заснована на античному ідеалі гармонійного розвитку людини.  Дункан прагне зробити танець виразом особистості, відображенням неповторної людської індивідуальності, інструментом самопізнання. Дункан цінує в танці початкову експресію людського тіла, яку танцівниці виражає у взаємоположенні різних його частин – звідси епітет «пластичний». Дункан реформувала мистецтво танцю, що полягало в гармонійному злитті всіх його компонентів – музики, пластики, костюма. Вона розробила багато ідей і прийомів танцю, кращі з яких увійшли до скарбниці світового хореографічного мистецтва.

Сучасний танець складається з величезної кількості видів і підвидів танцювальних течій, тому вважається самим великим розділом в хореографічному мистецтві. У нього входять такі види танців як бальний, джаз, модерн, contemporary та інші трішки менш популярні види сучасного танцю. Кожен напрямок має свої особливості, що робить сучасний танець багатим і яскравим напрямком в хореографії.

2.1. Види сучасних танців: джаз-танець.

 Не дивлячись на свою назву сучасний танець не такий вже молодий у порівнянні з іншими видами танцювального мистецтва. Наприклад, джаз-танець являє собою самий «зрілий» підрозділ даного напрямку, так як свій початок він бере в кінці 19 століття. Джаз-танець має свої течії, які відрізняються як танцювальними прийомами, так і манерою виконання. Це степ, фанк, соул, Бродвей-джаз, класичний джаз, афро-джаз, стріт, фрістайл і багато інших видів. Наймолодшим напрямком джаз-танцю є соул. Його відмінною рисою можна вважати велику кількість різних рухів на одиницю темпу, які виконуються з максимальним розтягуванням у часі. Однак найяскравішим видом сучасного танцю є флеш-джаз, який вражає складністю танцювальних трюків, віртуозністю і великою кількістю танцювальних прийомів, що робить його схожим з бальним танцем.

Джаз-танець, особливо стріт-джаз, зіграв важливу роль у розвитку сучасного хореографічного мистецтва і став прабатьком танців-одноденок і молодіжних танцювальних напрямків, таких як бугі-вугі, брейк, реп, хаус. Ви, напевно, помітили, що назви танців збігаються з поширеними стилями сучасної популярної музики.

2.2. Бальний танець

Бальний танець сьогодні – самостійний вид хореогафічного мистецтва, який був утворений від змішання історико-побутового, джаз-танцю, а також соціальних танців-одноденок. У сучасному танцювальному світі бальний танець включає в себе латиноамериканську та європейську програми. До латиноамериканській програмі відносяться такі танці, як: Ча-ча-ча, Самба, Румба, Пасодобль, Джайв. Виконавці європейської програми танцюють: Повільний вальс, Віденський вальс, Повільний фокстрот, Квікстеп, Танго. Дані види сучасних танців являють собою гарний рух не тільки тіла, а й обличчя. Це надає бальним танцям ще більшої виразності і жвавості.

2.3. Модерн.

 Особливістю цього виду сучасного танцю є філософський підхід до руху і відмова від канонів класичного танцю. Для даного виду танцю властиво взаємини рухів танцівника і ритмоутворюючої основи, а так само пошук другого, третього плану музичного супроводу.

2. 4. CONTEMPORARY DANCE

Важливим моментом в даному сучасному напрямку хореографічного мистецтва є зв'язок внутрішнього емоційного стану танцюриста c самою формою танцю. Сontemporary dance передбачає собою максимальне використання внутрішніх ресурсів за допомогою різних технік, таких як танцювальна та контактна імпровізація, реліз.

Багато видів сучасних танців, втім, так само як і народні танці, користуються величезною популярністю, як серед молоді, так і серед людей зрілого віку. Це й не дивно, адже краса віртуозності виконання джаз-танцю, душевність і гармонійність повільного вальсу і передача стану і настрою в contemporary dance не тільки сильно вражає, але і змушує задуматися про масштаби даного напрямку в хореографічному мистецтві.

3. Сучасний танець як навчальна дисципліна у хореографічних класах шкіл естетичного виховання.

У формуванні естетичної і художньої культури особистості хореографічне мистецтво є найважливішим аспектом естетичного виховання. Хореографія – це світ краси руху, звуків, світлових фарб, костюмів, тобто світ чарівного мистецтва. Діти прагнуть побачити це на балетних виставах, у художніх альбомах, відеофільмах. Наступні їх самостійні думки і судження часом заслуговують на повагу.

Доктор Селія Спарджер, автор книги «Анатомія і балет», колишній консультант Королівського балету Англії, писала, що «балет є надто складним засобом виховання постави, дисциплінованого і красивого руху, швидкої мозкової реакції і зосередженості, щоб обмежити його вивчення лише для небагатьох обраних». У вітчизняній  мистецькій освіті уроки з хореографії стають обов'язковими. Вони виховують і розвивають не тільки художні навички виконання танців різних жанрів, а й вироблення у дитини звички і норми поведінки у відповідності до законів краси. 

Заняття хореографічним мистецтвом сприяють фізичному розвитку дітей та збагачують їх духовно. Це гармонійне заняття приваблює і дітей, і батьків. Дитина, що володіє балетної поставою, захоплює оточуючих. Але її формування – процес тривалий, що вимагає багатьох якостей від дітей. 
Дисциплінованість, працьовитість і терпіння – ті риси характеру, які необхідні не тільки в хореографічному класі, але і в побуті. Ці якості роками виховуються педагогами-хореографами і визначають успіх у багатьох справах. 

Почуття відповідальності, так необхідне в житті, рухає дітей, що займаються хореографією, вперед. Не можна підвести тих, хто поруч стоїть в танці, не можна спізнитися, тому що від тебе в залежності знаходяться інші, не можна не вивчити, не виконати, не допрацювати. 

Акуратність в хореографічному виконавстві, охайність форми в хореографічному класі переноситься і на зовнішній вигляд дітей у школі. Вони виділяються не тільки своєю поставою, але і зачіскою, чистотою і елегантністю носіння звичайнісінького одягу. 

Виховання етикету є однією зі сторін на заняттях з хореографії. Приємно бачити, що діти з хореографічного класу ніколи не пройдуть попереду старшого, хлопчики подадуть руку при виході з автобуса, сумки та портфелі дівчаток - в руках у хлопчиків. Увага і турбота про інших - необхідна якість у характері дітей, і заняття хореографією вирішують ці завдання. 

Хореографічне мистецтво у дитини є доповненням і продовженням його реального життя, збагачуючи його. Заняття цим мистецтвом приносять учням такі відчуття і переживання, яких він не міг би отримати з будь-яких інших джерел.

4. Література:

1. Пуртурова Т.В., Бєлікова О.М., Квєтний О.В. Навчайте дітей танцювати: Навчальний посібник для студентів закладів середньої професійної освіти. - М.: Владос. - 2003. - 256 с.: Іл. 
2. Рутберг І. Пантоміма. Рух і образ. М., 1981. 
3. Халфіна С. Спогади майстрів московського балету. - М.: Мистецтво. - 1990. С. 39.
4. Хореографічне мистецтво. Довідник. - М.: Мистецтво. - 2005. з іл. 
5. Янковська О.М. Учити дитину танців необхідно / / Початкова школа. - 2000. № 2. С. 34-37. 
6. Янаєва М.М. Хореографія. Підручник для початкової хореографічної школи. - М.: Реліз. - 2004. - 340 с.
7. http://music-education.ru/vidy-sovremennyh-tantsev-horeografiya-na-lyuboj-vkus/
8. http://studbooks.net/531487/kulturologiya/tanets_vidy_tantsevalnogo_iskusstva