Міністерство охорони здоров’я
комунальний заклад
«Бериславський медичний коледж»
Херсонської обласної ради
МЕТОДИЧНА ДОПОВІДЬ
Викладача дисципліни «Фармакогнозія», спеціаліста
Смірнова Павла Євгенійовича
“ Використання роздаткового матеріалу на заняттях з фармакогнозії ”
Розглянуто і схвалено
на засіданні ЦК
фармацевтичних дисциплін
Протокол №____ від________2016 р.
Голова ЦК_________А.В.Волчановський
м.Берислав
2016-2017 н.р.
Сучасна фармакогнозія – це високо спеціалізована прикладна наука, що розглядає біологічні, біохімічні і лікарські властивості рослин, природної сировини та продуктів з неї.
Предметом вивчення фармакогнозії є лікарські рослини, рідко - об’єкти тваринного походження. Теоретичним фундаментом фармакогнозії є знання, накопичені фундаментальними дисциплінами: ботанікою, хімією органічною, неорганічною, біологічною, колоїдною тощо.
Фармакогнозія тісно пов'язана з фармакологією. 40% лікарських препаратів одержують з лікарських рослин, а серед препаратів для лікування захворювань серцево-судинної системи, печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, верхніх дихальних шляхів - частка препаратів рослинного походження досягає 70-80%. Засоби рослинного походження мають високу біологічну активність і комплексну дію на організм. Вони, як правило, менш токсичні, чим синтетичні засоби, і рідше викликають алергічні реакції. Їх можна застосовувати тривало при лікуванні хронічних захворювань або в цілях профілактики. Потреба в лікарських рослинних засобах постійно зростає.
Враховуючі вищесказане, стає очевидним, що знання фармакогнозії є важливою і невід’ємною рисою сучасного фармацевта. Завданням викладача фармакогнозії є не тільки надати майбутньому фармацевту певний об’єм знань, але й навчити вирішувати професійні завдання, що стосуються предмету вивчення фармакогнозії.
Особливо важливо навчити студентів застосовувати на практиці принципи наукової організації праці, прививати інтерес до своєї спеціальності, науковим досягненням, щоб вони не тільки розуміли суть вивчаємого теоретичного матеріалу, але і тенденції його подальшого розвитку.
Поряд з системою зв’язку знань всередині навчального предмета я намагаюсь забезпечити і міжпредметні зв’язки. Доведено, що міждисциплінарні зв’язки розширюють розумовий кругозір студентів, сприяють формуванню в них пізнавальних інтересів і підвищенні активності в одержанні нових знань і умінь.
Важливою частиною практичних занять з фармакогнозії є використання роздаткового матеріалу, в якості якого мною застосовуються гербарії, таблиці зі довідковими даними, зразки цільної та подрібненої лікарської рослинної сировини та картки з індивідуальними завданнями, що імітують діяльність фармацевта щодо приймання лікарської рослинної сировини у заготівельних пунктах, їх діяльність в ролі заготівельників лікарської рослинної сировини та у ролі працівника контрольно-аналітичної лабораторії, що займається аналізом лікарської рослинної сировини.
За допомогою роздаткового матеріалу можна:
Використання таблиць з довідковими даними дає студентам змогу розв’язувати ситуаційні завдання на визначення відновлювального біоресурсу дикорослих лікарських рослин, визначення втрат сировини при сушінні, встановлення врожайності ділянок з дикорослими лікарськими рослинами тощо.
Гербарії дають змогу побачити рослину у тому стані, що найбільш відповідає природному вигляду сировини. Це полегшує запам’ятовування морфологічних особливостей лікарської рослинної сировини, дає змогу ніби «оживити» сухий та іноді незручний для сприйняття опис рослини у спеціалізованій літературі.
Гербарії виготовляються самими студентами на протязі літньої польової практики, і найбільш вдалі екземпляри використовуються як наочність. Колекція коледжу нараховує близько 35 гербаризованих лікарських рослин.
Цільна або подрібнена сировина дає змогу фармацевтам проводити завдання, що пов’язані з моделюванням прийому сировини у аптеці чи заготівельному пункті, з проведенням товарознавчого аналізу або окремих його ланок, служить для встановлення тотожності тим чи іншим способами.
Придаючи велике значення застосуванню наочності в навчанні, в то й же час я не намагаюся її переоцінити, тому що чутливе сприйняття являє собою тільки початкову ступінь пізнання. Наступний етап пізнання – абстрактне мислення.
При використанні наочності, застосуванні роздаткового і наочного матеріалу при проведенні практичних занять я намагаюся дотримуватися методичних вимог: відбір тих чи інших видів наочних посібників повинен вестися з врахуванням теми та мети заняття; при роботі з роздатковими матеріалами я направляю увагу студентів на найбільш суттєві сторони предмета, що вивчається, створюючи умови для прояву максимальної активності і самостійності; не перевантажую заняття наочними посібниками, використовую їх в кількості, необхідній для досягнення учбової мети; якщо на занятті потрібно показати декілька посібників, то демонструю їх по мірі необхідності, але не всі одразу.