Методична доповідь "Залучення учнів до самостійної творчо-пошукової діяльності у форматі проектної роботи та представлення результатів"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Пулинський професійний ліцей

Засідання обласної методичної секції

викладачів природничих дисциплін

Дата проведення – 13.03.2019р.

Місце проведення –

 Навчально-методичний кабінет

професійно-технічної освіти

у Житомирській області

Підготувала

викладач природничих дисциплін

ПТНЗ «Пулинський

професійний ліцей»

Змієвська Марина Володимирівна

Вступ

 На сучасному етапі розвитку освіти проблема активізації пізнавальної діяльності учнів набуває особливого значення у зв'язку з високими темпами розвитку й удосконалювання науки й тех­ніки, потребою суспільства в людях освічених, здатних швидко орієнтуватися в обстановці, мис­лити самостійно й вільних від стереотипів.

Виконання такого роду завдань стає можливим тільки в умовах активного навчання, яке стиму­лює розумову діяльність учнів. Активне навчан­ня, що здійснюється а допомогою активних мето­дів, сприяє формуванню пізнавального інтересу до одержання знань і навчальної діяльності.

Пізнавальний інтерес - це глибинний вну­трішній мотив, заснований на властивій людині вродженій пізнавальній потребі. Відсутність інте­ресу в учнів -  показник серйозних недоліків в організації навчання.

Правильний підхід до вдосконалювання мето­дів і засобів навчання слід будувати на науковій основі, розглядаючи навчання як цілеспрямований організований процес взаємодії, співробітництва вчителя й учнів, покликаний озброїти їх науковим світоглядом, знаннями, уміннями.

Однією з основних вимог реформи освіти с підвищення  якості навчально-виховного процесу. Ця вимога реалізується різними шляхами, що охоплюють велике коло питань пов’язаних з удосконаленням змісту, методів і форм навчання. Серед них важливе значення надається підвищенню самостійності учнів у навчанні.

І. Залучення учнів до самостійної творчо-пошукової діяльності у форматі проектної роботи.

У своїй п роботі я надаю великого значення формуванню інтересу до предмету, розвитку в учнів самостійності, логічного мислення. Оскільки у результаті самостійної діяльності в учнів розвивається пізнавальна активність, допитливість, прагнення самим здобувати знання. Сутність самостійної роботи і значення у навчальній діяльності учня розглядалося багатьма психологами і педагогами.

Важливо використовувати самостійну роботу учня не лише для перевірки засвоєних знань, але і під час набуття нових знань. Потрібно дати можливість учням працювати творчо, тобто, проводити заняття дослідницького характеру. Вчитель повинен ставити перед собою завдання формувати в учнів уміння і навички самостійної навчальної праці з метою одержання нової навчальної інформації.

Найкраще засвоюються ті знання, які здобуті самостійно, мають зв'язок з практичною діяльністю, застосовуються у власному досвіді. Це загальновідомий факт. Тому під час організації пізнавальної діяльності учнів на уроках (і в позаурочний час) надзвичайно важливе місце посідають методи самостійного набуття знань учнями. Самостійна робота проектується вчителем або вчителем разом з учнями, відбувається під його керівництвом і контролем.

Широке застосування методів самостійного набуття знань учнями на уроках дає змогу успішно розв'язувати багато навчально-виховних завдань:

• підвищити свідомість та міцність засвоєння знань учнями;
• виробити в них умінню й навички, яких вимагає навчальна програма;
• виробити навички користування набутими знаннями і вміннями в житті, у суспільно корисній праці;
• розвинути в учнів пізнавальні здібності, спостережливість, допитливість, логічне мислення, творчу активність під час засвоєння знань:
• прищепити їм культуру розумової і фізичної праці, комунікативні навички;
• підготувати учнів до того, щоб вони могли ефективно займатися самоосвітою після закінчення ліцею.

Самостійна робота учнів на уроках проводиться за спеціальними завданнями. Від мети, змісту, форми завдання залежить характер діяльності учнів.

Характерною ознакою методу навчання є тип пізнавальної діяльності. Відповідно до цього розрізняють три типи самостійної роботи:

• репродуктивні (копіювальні);
• частково-пошукові (евристичні);
• дослідницькі.

Завдання для самостійних робіт першого типу містять вимогу виконати ту чи іншу дію за зразком або здійснити, як кажуть, «близьке перенесення» знань.

Самостійні роботи частково-пошукового характеру спонукають учнів до цілком свідомої діяльності. Завдання для такого типу робіт дають учням можливість самим знайти шлях і спосіб розв'язання певної задачі на основі наявних знань.

Дослідницькі самостійні роботи — один з методів проблемного навчання. Крім названих ознак самостійні роботи мають характерну особливість, їцо стосується організації цього методу. За цією ознакою самостійні роботи поділяють на фронтальні (загальнокласні), групові та індивідуальні (у тому числі диференційовані).

Проектна технологія – одна з інноваційних технологій навчання і виховання, яка забезпечує формування основних компетенцій учня. Метод проектів засвідчує повну узгодженість навчання із життям, з інтересами учнів, він ставить учня у становище дорослої людини. І тоді учень нагадує лікаря, інженера, вчителя, для якого теоретичні знання – засіб творчих шукань. Зрештою активно розвивається мислення з опорою на науку.

Робота над проектом — практика особистіно-орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів. У свідомості учня це має такий вигляд: "Все, що я пізнаю, я знаю, і для чого це мені треба і де я можу ці знання застосувати".

Для педагога — це прагнення знайти розумний баланс між ака­демічними і прагматичними знаннями, уміннями та навичками.

Навчальне проектування орієнтоване перш за все на са­мостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну або групо­ву, яку учні виконують впродовж визначеного відрізка часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає, з од­ного боку, використання різноманітних методів, засобів на­вчання, а з другого — інтегрування знань, умінь з різних га­лузей науки, техніки, творчості.

Результати виконання проектів повинні бути "відчутні": якщо це теоретична проблема, то конкретне її рішення, якщо практична — конкретний результат, готовий до впровадження.

Проектна технологія передбачає використання педагогом сукупності дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.
Проект – це сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення різного роду теоретичного або практичного продукту. Основною метою створення проектів в контексті проблеми що розглядається є прищеплення учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки.

Існує кілька типів проектів:

• творчі,
• ігрові,
• інформаційні,
• дослідницькі.

Особливу увагу я приділяю дослідницьким проектам. Саме цей тип проектів дозволяє школярам вчитися самостійно отримувати знання, критично оцінювати інформацію, висувати гіпотезу, доводити її право на існування. Цим типом проектів можна користуватися як для проведення уроків, так і для проведення виховних годин та позакласних заходів.

Проектна методика може використовуватись як для організації роботи на уроці, так і вдома. На уроці моїм учням дуже цікаво створювати міні-проекти,

ребуси, шаради , колажі та ін..

Користуючись цією методикою роботу завжди проводжу в групах. Можна організувати створення міні-проектів на уроці.

Але найбільше і мені, і моїм учням подобаються домашні проекти. Заздалегідь я даю учням тему та свої рекомендації щодо створення проекту. Ці проекти більш масштабні і цікавіші. (Приклади проектів представлені в додатку.)

Під час проектної діяльності учні набувають таких вмінь і навичок, як: самостійно знаходити спосіб здобуття знань, формулювати запитання до вчителя з метою отримання інформації, знаходити декілька варіантів розв’язання проблеми, висунення власної гіпотези; в учнів розвиваються прагнення до творчості та саморозвитку, бажання і здатність самостійно вчитися Крім того, учні вчаться відстоювати свою власну думку, водночас знаходячи компроміс, підтримувати інших під час виступу. Поліпшуються відносини у колективі.

Висновок

Тепер використання нових інформаційних технологій дозволяє значно підвищити зацікавленість учнів тими знаннями,які вони отримують під час навчання. Робота над проектами створює колектив однодумців, для яких процес пізнання нового дає можливість обговорювати проблеми в реальних умовах. Ця робота осмислена і активна — учні повинні систематично й чітко висловлювати свої думки у письмовому вигляді, їм необхідно надсилати й отримувати велику кількість інформації, аналізувати її, синтезувати нові ідеї. Кожен учень має можливість проявити себе в тому виді діяльності, який йому найбільш притаманний. Одні учні проводять дослідження інші малюють,ті, хто краще знає комп’ютер, допомагають своїм товаришам в оформленні та створенні кінцевого результату роботи над проектом: презентації, веб-сторінок, інформаційних бюлетенів. Ця робота захоплює ще й тому, що до неї із задоволенням приєднуються батьки, представники громадських організацій, робітники музеїв і бібліотек. Учитель — активний учасник роботи. Він стає консультантом учнів під час самостійної роботи над проектом.
Його координаційна робота може проводитись як з відкритою, явною координацією (ненав’язливо спрямовуючи роботу його учасників, організовуючи в разі необхідності окремі етапи проекту), так і з прихованою, коли він виступає як повноправний учасник проекту.

На сучасному етапі метод проектів приваблює тим, що активно використовує нові інформаційні технології. Застосування комп’ютерних технологій збагачує план навчального проекту завдяки використанню комп’ютера як знаряддя проведення досліджень, створення публікацій та засобу обміну інформацією. Учні вивчають новий матеріал на уроках.

Список літератури

1. Базелю І.І. підвищення самостійності учнів у навчанні хімії .Радянська школа. - 1986.-№8.-с.43-45.
2.  Буджак Т. Метод проектів як педагогічна технологія // Біологія і хімія в школі.- 2004. - №1,- С. 43-45.
3. Куратова Т.С., Прядко С.В. Організація самостійної роботи учнів на уроках хімії з узагальнення навчального матеріалу за допомогою структурно-логічного аналізу // Методика викладання біології, хімії, географії: Респ. наук.-метод. зб. - К.: Рад. шк., 1989. - Вип. 6. - с. 108-112.
4.  Ліговицький А.О. Теоретичні основи проектування сучасних освітніх систем. - К.: Техніка, 1997 - 210 с.
5. Освітнітехнології:Навч.метод.посіб./О.М.Пєхота,А.З.Кіктенко,О.М.Любарська та ін.;За ред.О.М.Пєхота.-К.:А.С.К.,2004.-256 с.-Бібліогр.
6. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2003.-192 с.
7. Садкіна В.І.101 цікава педагогічна ідея.Як зробити урок.-2-ге вид.-Х.:Вид.група «Основа»,2012.-88 с.-(Серія «Золота педагогічна колекція»)
8. Яновицька О.В.Нова дидактика і 1000 дрібниць:Пер.з рос./О.Яновицька,М.Адамський.-К.:Ред.загальнопед.газ;2005.-112 с.-(Б-ка «Шк.світу»)
9. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і методика. - К.: Партнер, 1997.- 193с.