Методична лекція по тему : "Нетрадиційні форми роботи: темпо-ритмічного чуття у дітей початкової школи в процесі гри на українських народних шумових інструментах".

Опорний заклад

«Шишацький спеціалізований ліцей

Ім. В.І. Вернадського

Шишацької селищної ради

Полтавської області»

М е т о д и ч н а   л е к ц і я

Вчителя музичного мистецтва

Валентини Паламарчук

Нетрадиційні форми роботи:

темпо-ритмічного чуття у дітей початкової школи

 в процесі гри на українських народних шумових інструментах

на уроках музичного мистецтва .

Шишаки – 2023 р.

«Довго сам учись, коли хочеш навчати інших»

Григорій Сковорода, український філолог і поет.

Ми з вами вже добре знаємо, що в Україні триває впровадження концепції Нової української школи. Кожен із нас уже отримали певний досвід викладання інтегрованого курсу «Мистецтво», та відчули своє естетичне та комфортне  освітнє середовище викладання цього предмету.

Музичний розвиток дітей впливає на їхній творчий та інтелектуальний потенціал. Чим раніше дитину почати долучати до музичної діяльності, тим гармонійніше проходитиме його розвиток у загалом. Але щоб музика впливала на дитину, необхідно навчити її сприймати музику, вміти чути і відчувати у ній зміст, почуття, образи та думки. Музика та музичний розвиток впливають на всебічний та повноцінний розвиток дитини. Дослідження багатьох педагогів спрямовані на те, що розвиток музичних здібностей необхідно починати у дошкільному віці, а продовжувати в умовах початкової школи. Це сприятиме музично-естетичному становленню дитини, спрямованому на вдосконалення основ його музичності та надає сприятливий уплив на розвиток дитини.

У початковій школі діти виявляють непідробний інтерес до музичного мистецтва та з легкістю можуть бути залучені до музичної діяльності, яка вчить сприймати зміст музики, розвивати до неї інтерес, пробуджувати потреби постійно спілкуватися з музикою та активно виражати себе. За безпосередньою участю в музичної діяльності у дітей розвиваються різного виду здібності, одними з яких є темпо-ритмічне чуття. Дослідники зазначають, що ритм є початковим музичним уявленням дитини, яке вона здатна відтворювати.

Розробкою питань музичноритмічного виховання молодших дошкільнят займалися низка дослідників, однак питання щодо формування темпо-ритмічного чуття у дітей початкової школи в процесі гри на українських народних інструментах з урахуванням особливостей їх вікового та музичного розвитку, в теоретичному плані залишаються недостатньо розробленими.

Вчителі музичного мистецтва можуть використовувати безліч нетрадиційних методів проведення уроку, для того щоб  створити на уроці атмосферу більш зрозумілою, доступною та цікавою за змістом.

Одна з таких форм — це інтерактивні уроки, де учні можуть самі творити музику, експериментувати зі звуками та ритмами.

Це може бути використання ігор і конкурсів, щоб навчання стало захоплюючим. Дидактичні ігри на уроках музичного мистецтва сприяють навчанню та вихованню учнів молодших класів у цікавій ігровій діяльності, а також удосконалюють їх пізнавальні уміння та навички, розвивають  творчі здібності, самостійність, ініціативність, формують інтерес до пізнання мистецтва.

 Організація музичних вікторин, де учні можуть змагатися та вивчати нові факти про музику. Цей урок проводиться в кінці чверті з метою підсумувати відомості про вже відомі учням музичні твори. Прослухавши той чи інший твір, учні визначають його назву та композитора. А хтось може продемонструвати й інші знання про цю музику, наприклад, на яких інструментах вона виконується, в якій формі написана. Цей урок можна провести із метою перевірки знань учнів з музичного мистецтва.

Загальні варіанти уроку – вікторини базуються на слуханні музики. Такий урок можна застосувати у процесі співу. Наприклад, яка команда знає більше пісень у ритмі вальсу (або пісень про Україну чи наше місто).

Ще однією нетрадиційною формою може бути використання групової форми роботи, адже  колективні вправи та музикування можуть сприяти розвитку спільної творчості та взаєморозуміння серед учнів, де учні працюють разом над створенням музики чи виступають як ансамбль. Це сприяє розвитку комунікаційних навичок та взаємодії в групі.

І ще одина форма проведення уроку – організація  тематичних уроків, де музика поєднується з іншими видами мистецтва чи навчанням. Наприклад, можна створити урок, де учні створюють або підбирають музичний супровід до власних творів малюнків чи віршів.

Тематика української народної  музики на уроках музичного мистецтва, досить актуальна, оскільки вона відображає культурну спадщину нашого народу. Використання українських традицій на уроках,  є цікавими та захоплюючими для учнів, що  сприяє швидкому вивченню матеріалу, збагаченню знань про традиції,  допомагає учням відчути зв'язок зі своїм народом, розширити  уявлення про музичні форми, стилі виконання та українські музичні інструменти.

До нетрадиційних форм проведення уроку, можна віднести  творчість наших композиторів земляків, зокрема композитора Олексія Чухрая, який присвятив своє творче  життя народній музиці. В своєму творчому доробку, композитор має десятки пісень, які нині виконують народні і заслужені артисти України, аматорські колективи, дорослі та діти. Олексій Іванович свято береже традиції народного мистецтва. Тож ці пісні доцільно використовувати на уроках музичного мистецтва, скориставшись ось таким навчальним посібником заслуженого діяча мистецтв члена національної спілки композиторів України Олексія Чухрая та члена Національної спілки письменників України Володимира Слєпцова «Пильна сорока». До цієї збірки входять пісні для дітей дошкільного, шкільного молодшого віку та містять високохудожні твори, які можуть бути використані у роботі учителем загальноосвітніх шкіл. Твори вміщені в посібник  відповідають особливостям учнів початкової школи. Легко сприймається зміст, мають єдність музики та літературного тексту, зв’язок з українськими народними інтонаціями, що стимулює швидке розучування музичного твору. Використання цього посібника сприяє суттєвому збагаченню репертуару, та в додатку можна скористатися методичними порадами на кожну пісню окремо. І ще один збірник цих же авторів «Поле, о рідне поле», який можна використовувати у дитячих садочках, в загальноосвітніх  та мистецьких навчальних закладах. В цих піснях оспівується близьке та дороге кожній людині: «калина і м’ята, і батьківська хата», «золотий колосок», коло друзів, у якому «затишно й привітно»…

 Досить цікава нетрадиційна форма роботи на уроках музичного мистецтва, що  я використовую у своїй практиці, це поглибити знання дітей про народну музику, фольклор, традиції та  ознайомлення з українськими музичними і шумовими народними інструментами. Використання музичних творів місцевих композиторів на уроках має  багато позитивних аспектів, особливо для розвитку музичних та ритмічних навичок, а також поглиблює знання учнів про свою культуру через музичну творчість місцевих композиторів. Прикладом є викладач-методист дитячої школи мистецтв Надія Біленька, яка свого часу видала педагогічний репертуар для ансамблю народних інструментів мистецьких шкіл, закладів позашкільної освіти «У Сорочинці», та «Барвінковий дивограй» що можна використовувати на уроках музичного мистецтва для наслідування та збереження розвитку національно-стильових особливостей ансамблевого музикування. Збірка «У Сорочинці» має 5 частин циклу, кожна з яких зображує колоритні епізоди, відтворює народно-пісенні інтонації, а виконання цієї музики спонукає учнів долучитися до історичної гоголівської епохи, перейнятися духом народних традицій та відчути багатогранні барви нашої Полтавщини.

У своїй роботі, працюючи над сценарієм «Новорічні щедрівки» я використала другу частину цього циклу «Не самі ми йдем, ми козу ведем». Під час вивчення цього матеріалу діти поглиблюють свої знання  не лише з проведення одного з обрядів новорічних щедрівок, а також оволодівають навичками хорового співу, театрального виконання та практику володіння шумовими музичними інструментами, шо розвиває у дітей темпо-ритмічні чуття у музичному творі.

Але для того, щоб діти мали змогу виконати щедрівку «Не самі ми йдем, ми козу ведем» у загальношкільному закладі, потрібно було зробити переклад на інший склад учасників. Так як не всі діти володіють досконало музичними інструментами, потрібно спростити і зробити переклад на шумові музичні інструменти та діатонічні дзвіночки. При такій формі роботи діти отримують досвід колективного музикування та розвивають свій мистецький кругозір, також сприяє патріотичному вихованню та розвитку особистості.

На матеріалі українських народних пісень учні мають можливість імпровізувати зі своїми шумовими інструментами, що дає змогу поглибити музичний досвід та створити неповторний звук. Тож я використовую свої власні аранжування пісень, де діти мають змогу не лише співати пісню, але й виконувати прості партії у колективному музикуванні. Це веснянка «Вийди, вийди сонечко», дитяча пісня «Два веселі гуси», українські народні пісні «Ой є в лісі калина», «По дорозі жук, жук», «Грицю, Грицю до роботи», «Новорічні щедрівки»…

Музикування є важливою практичною діяльністю, в якій найсуттєвішою визначається позиція того, хто здійснює цю діяльність, тобто – музикує. Такими елементами музикування є спів, рухи під музику, гра на музичних інструментах, а також творче музичне спілкування з іншими людьми, основи музичної театралізації.

Елементи руху, слово, елементарні мелодії та гармонії на найпростіших музичних інструментах, ритм – ось що складає зміст музикування. Для дитини, що тільки-но розпочала знайомство із світом музичного мистецтва, опанування цими доступними засобами створює принадне підґрунтя для розуміння мови музики, засобів її виразності, прийомів її опанування та створення.

Таким чином, великий потенціал щодо розвитку у дитини почуття ритму визначає музикування. Це є видом практичної діяльності з наступним елементним складом: спів, музична ритміка, гра на музичних інструментах, музична театралізація. Сучасна музична практика з метою розвитку музичних здібностей у дітей використовує педагогічну концепцію К. Орфа. В основі його системи музичного виховання лежить ідея про можливість гармонійного поєднання звука, слова та жесту, які мають інтегральне визначення – ритм (ритмічна організація мови; ритмічна структура сукупності звуків; ритмічно-просторове визначення руху та жестів).

Різноманітні нетрадиційні форми роботи на уроках музичного мистецтва, дають можливість збагатити вивчення та сприяти розвитку музичної творчості дітей у загальноосвітніх закладах. Збагачують та наповнюють зміст уроку більш цікавою формою роботи.