Методична проблема "Впровадження інноваційних технологій як засіб розвитку інтересу в учнів до вивчення хімії"

Про матеріал

Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спрямованість.

Перегляд файлу

Впровадження інноваційних технологій 

як засіб розвитку інтересу в учнів до вивчення хімії

Педагогічне кредо
“ЗДИВУВАТИ значить ПЕРЕМОГТИ!”
                                           (О.В.Суворов)

Перемогти байдужість,

перемогти невіру у свої сили, 

перемогти небажання

працювати над собою.

 

Урок – основна форма навчально-виховного процесу. І якість навчання й виховання – це насамперед якість уроку. Для ефективності уроку потрібна детальна підготовка. На кожному уроці необхідно зацікавити дітей і залучати їх до активної роботи.

Сучасній урок – потенціал соціального і науково-технічного прогресу, вирішальний фактор у розв’язанні глобальних проблем екології, світової економіки, розвитку світової цивілізації. Це урок демократичний, він проводиться не для учнів, а разом з ними. Його характеризує не навчання словом, а навчання справою.

Основне завдання, що стоїть перед кожним вчителем, полягає не тільки в тому, щоб викласти матеріал, а й пробудити в учнів бажання отримати знання, розвивати свій світогляд, навчатися.

«Без надійної емоційної підпори неможлива не тільки успішна, а й загалом нормальна освіта. Відсутність єдності емоційності виховання й пізнання всесвіту є одним з найбільш небезпечних джерел байдужого ставлення до знань», - писав Василь Сухомлинський. Отже, важливими є не тільки певні хімічні знання як компонент загальної культури будь-якої цивілізованої людини, а й розуміння того, де і як їх потрібно використовувати на практиці, бачення міжпредметних зв’язків, уміння свідомо користуватися системою знань про  способи дії та їх застосування, тобто мати сформовану загальнокультурну компетенцію.

Учителям необхідно підвищувати інтерес учнів до навчання, знаходити нові, інноваційні технології навчання. Репродуктивні засоби учнів уже не задовольняють їм необхідні нестандартні завдання, які б вимагали творчого підходу до розв’язання проблем. Учитель повинен бути мислителем, передбачати можливі наслідки своїх слів і вчинків.

Правильно оцінювати їх. Завдання вчителя не змінилося і зараз. Він так само, як і тисячоліття тому, повинен донести своїм учням усі необхідні знання та вміння. В умовах науково-технічного прогресу та бурхливого потоку інформації змінюється роль педагога на уроці. Він має не навчати, а допомагати учневі вчитися самостійно, проявляти ініціативу, мислити, знаходити відповіді на поставлені запитання. Сьогодні кожен учитель має не тільки сформувати в учнів системні знання, але й навчати вчитися, працювати, навчити застосовувати засвоєні знання й уміння у практичній діяльності й повсякденному житті.

Особливістю сучасної системи освіти є співіснування двох стратегій навчання - традиційної та інноваційної. Учитель як ключова особа освітнього процесу має через свою інноваційну діяльність змінювати навчально-виховний процес. Особливо значущим є формування його компетентності, особистісно-професійних якостей, здатності жити і працювати в інноваційному режимі: прийняти і зрозуміти нове, оволодіти сучасними методиками і прийомами.

Компонентами інноваційної компетентності вчителя є:

  •    поінформованість про інноваційні педагогічні технології;
  •    належне володіння їх змістом і методикою;
  •    висока культура використання інновацій у навчально-виховному процесі;
  •    особиста переконаність у необхідності застосування інноваційних технологій.

Готовність до інноваційної діяльності є внутрішньою мотивацією, що формує позицію педагога.

На сьогодні викладання хімії є досить складним. Учитель повинен навчитися знаходити методи підвищення пізнавальних інтересів під час вивчення такої цікавої науки.

Сучасна хімія являє собою величезну галузь людських знань і відіграє важливу роль у житті суспільства. Метою навчання хімії є формування ключових компетентностей учнів, необхідних для соціалізації, творчої самореалізації особистості, розуміння природничо- наукової картини світу, вироблення екологічного стилю мислення й поведінки, а також виховання громадянина демократичного суспільства. Результатами навчання в цій системі є рівень навчальних досягнень і компетентностей учнів.

Існує безліч форм і методів навчання хімії, що орієнтовані на краще засвоєння учнями навчального матеріалу, підвищення якості вмінь і навичок. Але для досягнення цієї мети необхідно будувати урок таким чином, щоби він був не лише цікавим, але й не перевантаженим для учня. Інтерес дітей до уроку та його ефективність підвищуються, коли поряд із класичними методами учитель широко використовує активні форми навчання, об’єднує традиційні та інноваційні методи.

З метою стимуляції пізнавального ставлення до навчання, розвитку творчого, продуктивного мислення, самостійності, вміння спілкуватися один з одним використовують інтерактивні форми і методи навчання.

Інноваційні технології – це інтерактивне навчання, проектна діяльність та комп’ютерно-інформаційна технологія.

Випробовуючи інноваційні методи та прийоми, я дійшла висновку, що найбільш ефективним у формуванні компетентностей учнів є метод інтерактивного навчання.  На таких уроках навчальний матеріал учнями засвоюється краще.

Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спрямованість.


Суть інтерактивного навчання полягає втому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де й учні, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють, виконують. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу спрямувати дитячий колектив у потрібному напрямку.

Інтерактивне навчання дає учням основні пізнавальні та громадянські вміння, навчає бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати зважені рішення. Такі уроки захоплюють учнів, пробуджують у них інтерес та формують мотивацію.

На мою думку, використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише засіб для досягнення такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, порозумінню й доброзичливості, дає можливість дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання.

У своїй роботі я використовую різноманітні інноваційні прийоми та методи, які стимулюють розвиток творчості учнів на різних етапах уроку.

На етапі актуалізації опорних знань та перевірки д/з застосовую методику «Мікрофон», «Мозкового штурму», «Третій зайвий», «Зашифрований вислів», «Морський бій», «Кросворд», «Світлофор», програмоване тестуваня і т.д.

Технологію «Мозковий штурм» використовую при колективному обговоренні. Метод «Мозковий штурм» допомагає розвивати творчість, уміння швидко аналізувати ситуацію. Цей метод базується на використанні знань учнів, здобутих на попередньому уроці. Він вимагає короткої, швидкої, точної відповіді, передбачає вислуховування ідей без їх обговорення і критики. З огляду на життєвий досвід та знання, всі учні класу вільно висловлюють свої думки й пропонують декілька рішень із певної теми.

За досить короткий термін (до 3 хв.) вдається зібрати велику кількість ідей (записуються на дошці). На завершальному етапі цієї вправи всі пропозиції систематизують, аналізують, обговорюють та виділяють абсурдні, хибні й ті, які допоможуть розв’язати проблему.

Наприклад, під час вивчення теми «Фізичні і хімічні властивості оксидів» у 8-му класі, учням ставлю такі запитання:

  1.          Які речовини називаються оксидами?
  2.          Як класифікують оксиди?
  3.          Як назвати оксиди, елементи яких мають постійну валентність?
  4.          Як назвати оксиди, елементи яких мають змінну валентність?
  5.          Як скласти формулу оксиду за її назвою?

 

У 7-му класі, вивчаючи тему «Хімічні рівняння», я проводжу інтерактивну вправу «Мозковий штурм».

Доберіть коефіцієнти у схемах реакцій:


Середній рівень

AI +S = AI2S3

H2O = H2 + O2

 

Достатній рівень

CO + O2  = CO2

Cr(OH)3 = Cr2O3 + H2O

 

Високий рівень

AI2O3 + H2SO4 = AI2(SO4)3 + H2O

MgO + H3PO4 = Mg3(PO4)2 + H2O


Вивчаючи у 8-му класі тему «Взаємозв’язок між розміщенням елементів у періодичній системі хімічних елементів i будовою атома» ставлю класові запитання, а учні повинні швидко і чітко відповісти на них:

  1. Яка будова періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва?
  2. Що називають періодами?
  3. Які розрізняють періоди?
  4. Що називають групами?
  5. Які розрізняють підгрупи елементів?
  6. Яку підгрупу елементів називають головною?
  7. Яку підгрупу елементів називають побічною?
  8. Що можна визначити за номером періоду?
  9. На що вказує порядковий номер елемента?
  10.                             Що можна визначити за номером групи, якщо елемент розміщений у головній підгрупі?

Під час вивчення у 7-му класі теми «Фізичні та хімічні властивості речовин. Способи вивчення хімічних речовин і явищ. Спостереження й експеримент у хімії» учням пропоную завдання:

  •        Які почуття, слова та асоціації викликає у вас словосполучення «хімічні явища»? Учні називають слова, ідеї, я записую їх на дошці довільно. Потім пропоную учням, використовуючи записи на дошці, скласти Гроно «Хімічні явища», допомагаю встановити,  де можливо, зв’язки між поняттями.

 

Технологія «Мікрофон» - це різновид групового обговорення певної проблеми. Її використовую як на етапі актуалізації та коригування знань, так і під час узагальнення матеріалу. Ця технологія дозволяє кожному дуже швидко відповісти на поставлені запитання або висловити свою думку чи відстояти позицію. Важливо не обговорювати, не коментувати, не критикувати чужі відповіді і не оцінювати.

Наприклад, під час вивчення у 8-му класі теми «Техніка безпеки під час роботи з лугами. Використання основ» ставлю учням запитання: «Чому цинк гідроксид – амфотерна основа? Відповідь мотивуйте.»

Передаючи один одному уявний мікрофон, учні обґрунтовують свою відповідь.

Вивчаючи тему «Глюкоза. Будова, властивості, застосування» у 9 класі запитую учнів: «До якого класу органічних сполук можна зарахувати глюкозу? Чому? Відповідь обґрунтуйте.»

У 10-му класі при вивченні теми «Карбон і Силіцій. Алотропні модифікації Карбону. Історія винаходу протигазу» ставлю учням такі запитання:

  1.      Як розпізнати алмаз і графіт за фізичними властивостями?
  2.      Які фізичні властивості графіту зумовлюють його використання на практиці?
  3.      Чому алмаз твердіший за графіт?

Вирішення ситуаційних задач навчає учнів ставити запитання, відрізняти факти від припущень, виділяти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення. Такі вправи допомагають їм на конкретних прикладах робити узагальнення та генерувати нові ідеї.

Мотивація навчальної діяльності пробуджує мотиви і стимулює до дій на уроці. На цьому етапі я використовую найчастіше проблемні запитання, бо саме проблемне навчання сприяє розвитку мислення та пізнавальної активності учнів, підвищує якість знань, умінь та навичок.

Суть проблемного навчання полягає в організації навчального процесу, коли під керівництвом учителя створюється проблемна ситуація, а самостійна діяльність учнів спрямована на її усвідомлення, сприйняття та розв’язання, унаслідок чого здобуваються нові знання й формується уміння. Проблемні ситуації особливо часто виникають під час проведення експериментів, виконання практичних робіт. Проблемне запитання, на відміну від звичайного, не передбачає простого пригадування або відновлення знань.

Саме проблемна ситуація є початковим моментом мислення учня. Вона практичну спрямованість думки і тим самим створює внутрішні мотиви для засвоєння нового матеріалу. У процесі розв’язання проблемної ситуації розумова діяльність набуває активного, цілеспрямованого характеру, мотиви учня збігаються з метою розв’язання проблеми, запам’ятовування є ефективним.

Завдання стає пізнавальною проблемою, якщо воно потребує роздумів над нею, викликає пізнавальний інтерес учнів, спирається на попередній досвід і знання. Обираючи рівень проблемності, учень розв’язує поставлену проблему.

Використовуючи знання учнів, здобуті на уроках біології, при вивченні у 9-му класі теми «Хімічні властивості спиртів. Використання спиртів. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини» перед учнями ставлю проблемне запитання:

  • Які асоціації виникають у вас при вживанні слова «спирт»?

А при вивченні теми «Ковалентний зв’язок, його види – полярний і неполярний. Утворення ковалентного неполярного зв’язку» у 8-му класі учням пропоную проблемне запитання:

  •    Чому утворення хімічного зв’язку вигідніше, ніж існування окремих атомів?

У 10-му класі при вивченні теми «Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хімічні властивості заліза» учні розв’язують проблемні запитання:

  • Які властивості заліза дозволяють використовувати його для виготовлення різноманітних виробів?
  • Які, на вашу думку, є недоліки у цього матеріалу?
  • Як захистити метал від руйнування? Що для цього треба робити?

 

На етапі мотивації навчальної діяльності інколи використовую поетичні рядки, загадки. Ця форма навчання не тільки розвиває інтерес до предмета, але й дає можливість доповнювати, поглиблювати та розширювати знання учнів.

Так, вивчаючи у 8-му класі тему «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва» зачитую наступні рядки:

Великий світ від А до Я

Земля і небо, ти і я,

Трава, пісок і снігопад,

І ядер атомний розпад,

Проміння сонця з’єднані

В таблиці цій об’єднані.

І складність в ній і простота,

І Всесвіту нашого краса.


А при вивченні теми «Розчин і його компоненти: розчинник, розчинена речовина. Вода як розчинник. Будова молекули води» у 9-му класі пропоную учням відгадати загадку:

Це дуже поширена речовина,

Скрізь на Землі існує вона.

Значення має дуже важливе –

Адже без неї життя неможливе!

Прозора, безбарвна ця рідина,

Запаху, смаку не має вона.

І, може, хтось з вас здогадається,

Як цей розчинник називається?

(Вода)

 

На етапі вивчення нового матеріалу використовую випереджальні завдання. Учні отримують додаткові завдання до вивчення нової теми, а потім на уроці діляться цією інформацією з учнями класу. Випереджальні завдання формують навички самостійної  роботи з пізнавальним матеріалом, розвивають креативність під час визначення форми представлення інформації.

Наприклад, вивчаючи у 9-му класі тему «Хімічні властивості спиртів. Використання спиртів. Отруйність спиртів, їх згубна дія на організм людини», учням пропоную випереджувальні завдання «Шкідливий вплив метанолу і етанолу на організм людини».

При вивченні теми «Значення періодичного закону. Життя і діяльність Д.І.Менделєєва» у 8-му класі один учень, який працював над питанням «Життя і діяльність Д.І.Менделєєва» звертає увагу на те, які вищі навчальні заклади, науково-дослідні інститути названі іменем Менделєєва, які поштові марки і монети випущено на честь ученого, відкритого ним періодичного закону та створеної періодичної системи.

На цьому етапі використовую також роботу в парах і групах (в групах рідше, тому що мала наповнюваність класів). Групову роботу використовую тоді, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи. Під час групової роботи важливо, щоб учні опрацювали зміст завдання й подали результати колективної роботи. У 9-му класі на уроці

«Реакції  обміну  між  розчинами  електролітів»  клас  об’єдную  у  3  групи:  «Осад», «Газ», «Малодисоційована речовина». Кожна група, виконуючи лабораторні досліди, досліджує умови за яких реакції йонного обміну відбуваються до кінця. Після обговорення результатів роботи учні роблять узагальнення у вигляді схеми.

 

Роботу в парах використовують для досягнення будь-якої дидактичної мети. Під час роботи в парах всі діти в класі отримують можливість говорити, висловлюватися. Робота в парах дає учням час подумати, поділитися ідеями з партнером і лише після того озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, уміння висловлюватися, критично мислити, переконувати і вести дискусію.

Завдяки роботі в парах учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Також вони можуть швидко виконати вправи, які за інших умов потребують багато часу.

У 9-му класі на уроці «Класифікація хімічних реакцій за різними ознаками. Реакції сполучення, розкладу, заміщення, обміну» використовую роботу в парах. Кожна пара отримує однаковий перелік схем хімічних реакцій, але різні завдання.

 

Схеми реакцій


  1. SO3 + H2O =
  2. H2O =

3. Fe2O3 + H2 =

  1. NaOH + H3PO4 =
  2. Mg +HCI =
  3. Na + Br2 =
  4. AI + O2 =

8. K2S + Pb(NO3)2 =

  1. CaCO3 =
  2.                Zn(OH)2 =
  3.                AI2O3 + HCI =
  4.                Fe + S =
  5.                MgCO3 + HNO3 =
  6.                CuSO4 + Fe =
  7.                HCI =
  8.                Zn + H2SO4 =

Завдання:

1-ша параУкажіть реакції сполучення та закінчіть відповідні схеми.

2-ша параУкажіть реакції розкладу та закінчіть відповідні схеми.

3-тя параУкажіть реакції заміщення та закінчіть відповідні схеми.

4-та параУкажіть реакції обміну та закінчіть відповідні схеми.

У 8-му класі вивчаючи тему «Генетичний зв’язок між класами неорганічних речовин» проводжу хімічну естафету. Учні по черзі виходять до дошки та записують рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення.

S SO2 SO3 H2SO4 K2SO4 BaSO4

AI2(SO4)3                AI(OH)3

Педагогічні програмні засоби є незамінними у використанні під час вивчення тем, де демонстрація, лабораторний дослід чи практична робота не можливо виконати, узвязку з відсутністю матеріальної бази. (7-11 класи)

Закріплення вивченого матеріалу.

Технологію «Мікрофон» використовую часто на етапі підсумки уроку. Учням ставлю запитання:

  •    Що цікавого ви дізнались на уроці?
  •    Що сподобалося?
  •    Що найбільше запам’ятали?
  •    Що ви не зрозуміли?

Часто на цьому етапі уроку використовую метод «Мікрофон» + «Незакінчене речення».

  • Сьогодні на уроці для мене найбільш важливою подією було …

При вивченні теми «Солі (середні), їх склад, назви.» на етапі підсумки уроку використовую інтерактивну вправу «Мікрофон»

  •    Сьогодні на уроці ми вивчили
  •    Солі – це
  •    Щоб назвати сіль, утворену металом з постійною валентністю, потрібно
  •    Щоб назвати сіль, утворену металом із змінною валентністю, потрібно
  •    Ці знання мені згодяться

Також на цьому етапі уроку використовую інтерактивну вправу «Результат» - кожному учневі пропоную зробити висновок і з’ясувати для себе:

  •    Що я знаю.
  •    Що я можу.
  •    Що я вмію.

Домашнє завдання

Диференційоване д/з.

Проектна діяльність.

Створення тестів різного рівня складності.

 

Отже, підвищення ефективності уроку – головне завдання вчителя. Досягнення її залежить  від методики навчання, що дозволяє озброїти учнів глибокими знаннями, навчити їх працювати з інтересом і самостійно.

На мою думку, інноваційні прийоми й методи дають можливість раціональніше використати час уроку, зробити його цікавим, плідним і неповторним. Саме такі моменти навчального процесу сприяють розвитку й підтримці інтересу дитини до предмета, розвивають її творчі прагнення, креативність, роблять більш упевненою в собі та своїх силах. Використання інноваційних технологій у процесі навчання створює продуктивне, творче середовище атмосферу пошуку нового. На уроках, де вони використовуються, діти почувають себе впевнено, вільно висловлюють свої думки і спокійно сприймають зауваження, адже вони є активними учасниками навчального процесу. В атмосфері довіри та взаємодопомоги легше робити відкриття, усвідомлювати важливість здобутих знань.

Особливу увагу треба звертати на результативність використання інноваційних технологій, адже це найголовніший показник будь-якої з них.

 

 

 

 


 

1

 

docx
Додано
22 жовтня 2018
Переглядів
274
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку