Урок з хімії на тему: « ЧУДОДІЙНА СИЛА МЕДУ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

           Урок з хімії на тему:

 

  « ЧУДОДІЙНА СИЛА  МЕДУ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЦІЛІ УРОКУ:

Поглибити знання учнів про вуглеводи, з’ясувати склад меду, його фізіологічну дію на організм людини; вивчити основні види меду його хімічні  властивості; навчити застосовувати хімічні знання в повсякденному житті.

 

Учитель. Сьогодні на уроці,  ми поговоримо з вами про дуже важливий, невід’ємний  продукт нашого життя –  МЕД.

Про цілющі властивості продуктів бджільництва відомо з давніх часів. Не тільки народна, а й сучасна наукова медицина користується медом при лікуванні різних захворювань. Мед відновлює і додає сили, мобілізує захисні функції організму піднімає імунітет. Гіппократ, який широко застосовував мед в лікувальній практиці, радив вживати його щодня. Мед, на думку японських медиків — цар натуральних продуктів, що благотворно впливають на організм людини.

Ще в давнину люди помічали, що мисливці за диким медом не страждали захворюваннями суглобів, судинної системи, з досконалим здоров’ям і були довгожителями. І як недивно, це сталося тому, що їх часто жалили бджоли. Бджолина отрута виявилась відмінними ліками. Народна медицина здавна застосовувала бджолині укуси при лікуванні ревматичних та інших хвороб, пов’язаних із застудою. Бджолиний яд ефективним виявився так само при лікуванні захворювань нервової системи і зміни серцевого м‘яза. Він знижує і запальні процеси. У народі кажуть про бджіл: «Кого жалять, того і шанують».

  ( Слайд 1)    Мед — це один із найцінніших біологічно активних продуктів природи, це натуральний продукт з великою оздоровчою дією, «концентрат сонячних променів» (Д. Піана).                              

Бджоли збирають з медоносних рослин нектар, пилок, бджолиний клей (прополіс), падь рослинного і тваринного походження. Їжа бджіл містить всі життєво необхідні харчові речовини: білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни.

 Але,як же відбувається перетворення нектару на мед?

Учень 1.   ( Слайд 3)  

В збиранні нектару беруть участь бджоли 15-18 денного віку і старші, рідше, при наявності доброго взятку, на збір вилітають молодші бджоли. Нектар з нектарника бджола збирає (засмоктує) за допомогою хоботка, який функціонує як присмоктувальна помпа. Надходячи в медовий зобик, нектар збагачується ензимами (ферментами), серед яких основним є інвертаза. Цей фермент сприяє розщепленню складних цукрів до простих, перетворюючи, таким чином, нектар у мед. За один виліт бджола-збирач приносить у вулик близько 30-40 мг нектару і передає його бджолам-приймачам, які переробляють його у мед. Переробка нектару – складний фізіологічний та фізичний процес. Він полягає у випаровуванні води (вміст її в медові не повинен перевищувати 18-20%) і розщепленні (гідролізі) сахарози до глюкози і фруктози. Ще не зрілий рідкий мед бджоли дрібними крапельками розкладають по стінках комірок стільника і добре вентилюють вулик. Загуслий мед бджоли складають у комірки спочатку на 1/3 їх обсягу, згодом, при зменшенні вологості до норми, заповнюють комірки повністю і запечатують восковими кришечками.

Учень 2.  ( Слайд  4) В час дозрівання меду, поряд із розщепленням сахарози, відбувається утворення олігосахаридів, ферментативне відщеплення від олігоз молекул глюкози або фруктози. Як наслідок, в медові знижується вміст сахарози, збільшується кількість фруктози, глюкози і олігосахаридів.

Учитель.  Але на превеликий жаль, не завжди ми можемо купити «натуральний мед». Тому, що мед має два біологічних походження :               (Слайд 5)

 

                                   НАТУРАЛЬНИЙ:

* Квітковий

* Падь (зібраний з листя і стебел, з медяної роси, з гнилих фруктів і ягід).

НЕНАТУРАЛЬНИЙ:

*   Ненатуральним медом вважається перероблений бджолами цукровий  сироп.

* Штучний мед.( Отримують шляхом кислотного гідролізу бурякового  цукру, соку дині, кавуна. Він має сповна правдоподібний вигляд і смак, але лікувального значення цей мед не має).

   Залежно від консистенції меду розрізняють:( Слайд 6)

  * Рідкий мед. (  Має різний ступінь густини (в'язкість). В'язкість меду залежить від більшого або меншого вмісту в нім води і частково від температури  навколишнього повітря).

 * Мед, що сів  (що закристалізувався)

Кристалізація меду - це природний процес, не погіршуючий цінних якостей продукту.

Учитель. А за способом добування мед поділяють:                   ( Слайд 7)

• ВІДЦЕНТРОВИЙ МЕД – відкачаний із стільників за допомогою медогонки;
• СТІЛЬНИКОВИЙ  МЕД – мед, що поступає споживачеві в натуральному вигляді разом із сотами;
• СЕКЦІЙНИЙ МЕД – стільниковий мед,який знаходиться в рамочках – секціях.

Учень 3.   Хочу відзначити про велике значення меду в сотах.    ( Слайд 8)

  Мед в сотах з часів Стародавнього Єгипту завжди високо цінувався і  був предметом данини, подарунків, оброку, торгівлі. Вартість меду в сотах була високою через його надзвичайну користь.  Віск і прополіс, мед і пилок, що містяться в ньому, складають цілющу силу  цього дивовижного продукту природи. Для кожного з нас природний бальзам  несе необхідну енергію у вигляді вуглеводів, амінокислот, вітамінів, ферментів, ненасичених кислот, мікроелементів, флавоноїдів.

 В сотових рамках завжди свіжий віск. В них не виводилися бджоли, немає засмічень від лялечок.

Учитель.  До складу меду входить майже п’ята частина елементів періодичної системи. І за  спостереженнями  СтойміраМладеновамікроелементи меду мають наступне значення:                            ( Слайд 9,10)

• Алюміній  - знижує токсикози вагітності;
• Бор  - сприяє нормальному розвитку;
• Ванадій  - стимулює кровотворення;
• Золото  - активізує ретикуло-ендотеліальную систему, виробляє тканевий імунітет;
• Калій  - володіє диуретичною і відхаркувальною дією;
•  Кальцій  - сповільнює запалення, є антиалергічним чинником;
• Літій  - зменшує рівень сечової кислоти, поліпшує діурез, позитивно впливає на депресію;
• Магній - проносне, седативне, зменшує судороги, сповільнює серцеву діяльність, знешкоджує токсини, підсилює імунітет;

* Мідь -  знижує кровотворення, сприяє бластоматозному росту;

*  Марганець  - підвищує фагоцитарну активність,
                 придушує гіалуронідазу, порушує співвідношення кальцію і

фосфору в тканинах,  стимулює діяльність наднирників;
* Молібден  - входить до складу ферментів, бере участь
    у білковому обміні.
* Нікель  - зменшує цукор крові, заспокоює;
* Срібло  - збільшує активність АТФ, придушує ріст   мікробів;
* Стронцій - диуретик;
* Титан -  збуджує центральну нервову систему;
* Фосфор -  бере активну участь у діяльності ферментів;
* Цинк -  зменшує ожиріння, рівень цукру в крові;
* Сірка  - проносне, подражнюєтовстий кишечник, знімає  інтоксикацію.

 

( Слайд 11) Існує велика кількість різновидів меду. Якщо мед отриманий з одного виду медоносних рослин, його називають моноферним ( соняшниковий, гречаний). А мед, отриманий з різних видів рослин, його називають полімерним  ( різнотрав’я, лісовий).  Залежно від того, з яких рослин зібраний нектар,  мед набуває тих або інших цілющих властивостей.

Учень 4.  ( слайд 12 ) Соняшниковий мед  - має колір ясно-жовтий, до золотистого. За складом та властивостями він подібний до меду з різнотрав’я. З огляду на вміст у ньому антиокислювачів, а також ненасичених жирних кислот, соняшниковий мед знаходить застосування у профілактиці пухлинних новоутворень. Співвідношення простих цукрів у складі соняшникового меду робить бажаним його вживання при  хворобах серця і кровообігу. Цей від меду нормалізує роботу печінки.

Учень 5. ( слайд 13) Акацієвий мед - збирається з квітів білої акації. Він має солом’яний колір, довго не кристалізується, дуже солодкий на смак. Цей від меду рекомендований при захворюваннях кишково-шлункового тракту, при підвищеній кислотності шлунку і при захворюваннях нирок.

Учень 6. ( слайд 14)Мед з різнотрав’я - збирається з різних рослин: лугових, лісних, гірських. Він має колір від ясно-кремового до колЬОру чаю, запах — від слабкого до різкого, смак — різний, у залежності від нектару. Мед з різнотрав’я застосовується при алергічних хворобах. Завдяки багатству різних медоносних рослин цей вид меду є одним з найпопулярніших.

Учень 7. ( слайд 15)Гречаний мед - корисний для людей з серцево – судинними захворюваннями, прекрасний антисептик, застосовується при шлунково-кишкових та шкірних захворюваннях. Рекомендується при лікуванні недокрів’я.  Гречаний мед буває різних відтінків, від темно-жовтого з червонуватим відтінком до темно – коричневого, чорного кольору, різкий на смак. Володіє своєрідним ароматом і специфічним смаком. При кристалізації перетворюється на кашкоподібну масу з кристалами середньої величини. Гречаний мед при споживанні в їжу залишає відчуття, ніби лоскоче в горлі. При тривалому зберіганні можлива кристалізація та розшарування на твердий та рідкий шар.

Учень 8.( слайд16)  Еспарцетовий мед - світлого або світло – жовтого кольору, з приємним ароматом.

Кристалізується повільно, перетворюється на масу білого кольору.

Має потогінні, сечогінні, протизапальні й антисептичні властивості. Його використовують для лікування геморою та гіпертонії. Еспарцетовий мед покращує кровообіг і зміцнює капілярні судини. Діє як сечогінний і потогінний засіб.

Учень 9. ( слайд 17)Падевий мед- має нижчі бактерицидні властивості, ніж квіткові меди, але в ньому більший вміст ферментів, мінеральних та інших корисних речовин. Його рекомендують людям із низьким рівнем гемоглобіну, слабкістю кишечника.

Темного кольору майже чорний, із зеленкуватим відтінком, або темно-коричневим. Аромат слабкий, іноді неприємний. Смак може бути гіркуватий або кислуватий. Тягучий, дрібнозернистий, з великим відстоєм рідини.

Учень 10. ( слайд 18) Липовий мед - має колір від зеленкувато-жовтого до темнішого. Він має аромат липи та пікантний, гострий, навіть легко гіркий смак. Липовий мед діє заспокійливо, як антисептик. Цей вид меду рекомендований при застуді і у стані неспокою, гарячки.

 Учитель.Великий лікар старовини Авіценна стверджував, що щоденне вживання меду уповільнює старість і подовжує молодість. У меді міститься близько 60 корисних для організму мікроелементів, і головним чином - до 90 відсотків сахарози і фруктози.                                                        ( Слайд 19)

Хімічний та біологічний склад меду робить його не лише відмінним живильним, але і важливим фармакологічним об'єктом, що має імунобіологічні і протимікробні властивості. Мед є концентрованим висококалорійним продуктом близьким по складу кров'яній плазмі і що істотно відрізняється від інших продуктів харчування. Склад меду досить складний, в ньому міститься більше 70 речовин, що благодійно впливають на організм. У меді виявлена фруктоза - 40%, глюкоза - 35%, невелика кількість сахарози і мальтози, мед також містить до 2% мінеральних солей і до 20% води. У меді відкриті наступні ферменти: інвертаза, діастази, каталаза, оксидаза і протеолітичні ензими, всі ці ферменти необхідні для нормальної роботи організму. Поряд з ферментами в меді виявлений вміст наступних вітамінів: В1,В2,В3,В5,В6,Е,К,С і каротин. У меді також містяться чинники зростання, антибіотики і білки. Слід зазначити, що мінеральні елементи і вітаміни знаходяться у найвідповіднішій формі для засвоєння їх організмом.

Окрім цукру, зрілий натуральний мед містить від 16 до 20% води. Свіжим медом, що не закристалізувався, є насичений водний розчин цукру. Окрім води і цукру, в меді містяться: - азотисті речовини — в межах від 0,04 до 1,56%, в середньому 0,40%; - зольні речовини з коливаннями від 0,02 до 0,80%, в середньому 0,19%; при спалюванні меду вони залишаються у вигляді золи, у складі якої знаходять залізо, марганець, сірку, фосфор, калій, кальцій і інші елементи; - декстріноутворюючі речовини в кількості до 4% (вміст їх в меді вище за цю норму говорить про підмішування паді і непридатності меду для зимівки бджіл); - органічні кислоти — яблучна, лимонна, щавлева, молочна та інші, в середньому близько 0,10%. Хімічний склад меду змінюється і залежить від того, з яких квітів, в якій місцевості і в яку пору року він зібраний.

З дисахаридів у меді зустрічаються найчастіше сахароза і мальтоза. У квітковому меді міститься до 5% сахарози, у падевих - до 10, в незапечатаному - 10-15%. У зрілому меді її практично не залишається, що пояснюється процесом інверсії, який триває і після запечатування комірок з медом. Зміст мальтози в різних медах становить у середньому 4-6% по відношенню до загальної кількості вуглеводів. Мальтоза утворюється в процесі дозрівання меду. Її кількість залежить від ботанічного походження меду. Так, для липового меду характерно високий вміст мальтози (5-8%), акацієвого - середнє (2,5-7,5%), соняшникової - низька (0,8-2,9%).

До складу меду входять також неорганічні та органічні сполуки.

                                       ( Міні – проекти учнів)

Учень 11. Азотисті речовини. Представлені, в основному білковими і небілковими сполуками. Вони надходять у мед з квітковим пилком і секретом залоз бджіл. Білкових сполук у квіткових медах знайдено від 0,08 до 0,4%, тільки в вересковому і гречаному медах їх зміст доходить до 1%, а в падевому - від 1 до 1,9%. Основну частину їх складають ферменти - амілаза, інвертаза, каталаза, пероксидаза, Поліфем-локсідаза, глюкозооксидаза, фосфоліпаза, інулаза, глікогеназа та ін Ферменти виступають в якості біологічних каталізаторів, що прискорюють численні реакції розпаду і синтезу. Кожен вид ферменту може каталізувати, як правило, тільки якийсь один тип хімічної реакції, в ході якої ферменти залишаються незмінними. Наприклад, інвертаза інвертує сахарозу, діастази бере участь у гідролізі крохмалю, глюкозооксидазакаталізує реакцію окислення глюкози і т. д.              Найбільш вивчений фермент меду - діастаза, активність якої виражають в одиницях Готі (на прізвище дослідника, що розробив один з перших методів визначення активності цього ферменту в меді). Діастазне число коливається в широких межах - від 0 до 50 од. Готі. Зміст діастази в меді залежить від його ботанічного походження, грунтових і кліматичних умов зростання медоносів, стану погоди під час збору нектару і переробки його бджолами, інтенсивності медозбору, ступеня зрілості відкачуваної меду, термінів його зберігання, способів товарної переробки. Падевий меди перевершують квіткові за цим показником. Темні, як і падевий, види меду значно відрізняються від світлих квіткових. Белоакаціевий, шавлієві і деякі інші меди характеризуються низькою Діастазне активністю (від 0 до 10 од. Готі), гречаний, вересковий - високою (від 20 до 50 од. Готі).

Учень 12. Кислоти. У всіх медах міститься близько 0,3% органічних і 0,03% неорганічних кислот. Вони знаходяться як у вільному стані, так і у складі солей і ефірів. Вважають, що більша частина кислот представлена глюконової, яблучної, лимонної та молочної. З інших органічних кислот у меді знаходять винну, щавлеву, бурштинову, лінолеву, ліноленову та ін. Серед неорганічних виявлені фосфорна і соляна кислоти. Кислоти потрапляють у мед з нектаром, паддю, пилковими зернами, виділеннями залоз бджіл, а також синтезуються в процесі ферментативного розкладання і окислення Сахаров. Органічні кислоти додають меду приємний кислуватий смак. Присутність в меді вільних кислот визначають по концентрації водневих іонів (Н +) - показнику активної кислотності (рН). Для квіткових медів значення рН коливаються від 3,5 до 4,1, виняток становить липовий мед, рН якого може бути в межах від 4,5 до 7. Падевий меди мають більш високе значення активної кислотності (від 3,95 до 5,15), ніж квіткові. Зміст всіх кислот у меді характеризують показником загальної кислотності, яку виражають у мілілітрах (мл), тобто кількістю гідроксиду натрію, який пішов на титрування 100 г меду. Значення загальної кислотності медів варіюють від 0,23 до 6,16 мл. Межа коливань загальної кислотності падевих медів 0,82-6,09 мл при середньому значенні 3,15 мл. На показники загальної кислотності меду впливають вид рослини, умови його зростання, умови медозбору і переробки нектару (паді) бджолами. Від наявності кислот залежать аромат і смак меду, його бактерицидні властивості.

Учень 13. Мінеральні речовини. Мед як природний продукт по кількості зольних елементів не має собі рівних. У ньому виявлено близько 40 макро-і мікроелементів, проте набір їх в різних медах різний. У меді містяться калій, фосфор, кальцій, хлор, сірка, магній, мідь, марганець, йод, цинк, алюміній, кобальт, нікель та ін. Деякі мікроелементи знаходяться в меді в такій же концентрації і такому ж співвідношенні один з одним, як і в крові людини. Подібність мінерального складу крові і меду обумовлює швидке засвоєння меду, його харчові, дієтичні і лікувальні властивості. Багато мінеральні речовини, особливо мікроелементи, відіграють важливу роль у забезпеченні діяльності життєво важливих органів і систем, у нормальному протіканні обміну речовин. Вони сприяють побудові опорних тканин скелета (кальцій, фосфор, магній) і підтримці оптимального осмотичного тиску в клітинах в процесі обміну речовин (натрій, калій), утворення специфічних травних соків (хлор), гормонів (йод, цинк, мідь), виконують функцію переносників кисню (залізо, мідь), входять до складу життєво важливих ферментів і вітамінів, без яких перетворення надходять в організм харчових речовин неможливо (кобальт).  Кількість і склад мінеральних речовин у меді залежать від вмісту їх у нектарі, тобто від ботанічного походження меду. Так, у медівсвітлофарбованим (з білої акації, буркуну, малини) зольність нижче в порівнянні з темнозабарвленими видами меду (з вересу, гречки). Якщо зольність світло фарбованих медів складає 0,07-0,09% сухої речовини меду, то зольність гречаного меду -0,17, верескового - 0,46%. Серед медів світлого забарвлення виділяється порівняно високою зольністю липовий мед (0,36%). Високим вмістом зольних речовин характеризується падевий мед (до 1,6%).

Учень 14.Фарбувальні речовини. У невеликій кількості мед містить барвники, склад яких залежить в основному від ботанічного походження меду і місця зростання медоносних рослин. Фарбувальні речовини представлені каротином, хлорофілом, ксантофиллом. Вони надають світлофарбованиммедам жовтий або зеленуватий відтінок. Велика частина фарбувальних речовин темних медів - антоціани і таніни. На колір меду впливають такожМеланоїдіни, що накопичуються при тривалому зберіганні і нагріванні меду та надають йому темно-коричневе забарвлення.

Учень 15. Ароматичні речовини. В даний час в меді визначено близько 200 ароматичних речовин. Ці речовини представлені головним чином спиртами, альдегідами, кетонами, кислотами і ефірами спиртів з органічними кислотами. Є дані про участь у формуванні аромату простих Сахаров, глюконової кислоти, проліну і оксиметілфурфурола. Ароматичні речовини меду додають йому специфічний приємний аромат, який залежить від виду медоноса. Деякі меди, наприклад тютюновий, з золотушника, володіють неприємним запахом, у кіпрейного, белоакаціевого він майже відсутній. З часом, особливо при нагріванні меду або при зберіганні його в приміщенні з високою температурою, ароматичні речовини випаровуються, при цьому аромат меду слабшає або замінюється неприємним запахом (ферментованого меду).

Учень 16. Вітаміни. Мед містить вітаміни, хоча і в дуже невеликих кількостях. Тим не менш, вони мають величезне значення, тому що знаходяться в сприятливому поєднанні з іншими дуже важливими для організму речовинами. Джерела вітамінів у меді - нектар і квітковий пилок. У 100 г меду виявлені наступні вітаміни, мкг: тіамін (вітамін В1) - 4-6; рибофлавін (вітамін В2) - 20-60; пантотеповая кислота (вітамін В3) - 20-110; піридоксин (вітамін Вг,) - 8 - 320; нікотинова кислота - 110-360; біотин (вітамін Н) - в середньому 380; ніацин (вітамін РР) - 310; токоферол (вітамін Е) - 1000; аскорбінова кислота (вітамін С) - в середньому 30 000. Проте зазначене кількість вітамінів у меді слід вважати орієнтовним, оскільки воно залежить в основному від наявності в ньому квіткового пилку. У меді містяться в основному водорозчинні вітаміни, вони довго зберігаються, тому що мед має кисле середовище.

Учень 17. Вода. Зрілий мед містить від 15 до 21% води. Вологість меду залежить від його зрілості, умов зберігання, часу збирання нектару, кліматичних умов у сезон медозбору, співвідношення Сахаров, виду тари. У меді з підвищеною вологістю створюються сприятливі умови для бродіння, що спричиняє псування меду. Тому вологість меду - один з головних показників його якості. Квітковий пилок. Квітковий мед завжди містить невидиму простим оком квітковий пилок, яка потрапляє в нектар в результаті осипання частини пиляків квітки при русі бджоли.

Учень 18. Мікрофлора. У меді мікрофлора представлена приблизно 40 видами грибів та осмофільних дріжджів. Вони потрапляють у мед з нектаром, з повітря і іншими шляхами. Кількість їх не регулюється. У 1 г меду міститься в більшості випадків у середньому близько 1 тис. таких організмів, а в окремих медах від 10 тис. до 1 млн. клітин дріжджів і від 30 до 3 тис. клітин цвілевих грибів. У поверхневому шарі меду (до 5 см) присутні і бактерії. Їх набір, чисельність і відносний вміст залежать від ботанічного походження меду та умов його зберігання. Зазвичай в 1 г меду їх може бути від декількох десятків до 80-90 млн.

Учитель.  Де б мед не продавався, він повинен відповідати вимогам державного стандарту.  « Інколи» нечесні люди продають мед із різними домішками: крейдою, борошном, крохмалем, желатином . Але ми з вами люди  вже  освічені, креативні,  вивчаємо хімію і тому , я думаю без особливих зусиль після сьогоднішнього уроку зможемо виявити всі ці домішки.                                                                              ( слайд 20  )

1.Визначення домішків  бурякової (цукрової) патоки. Якісна реакція: до 5 мл водного розчину меду, приготовленого в співвідношенні 1:2, додають 5-10 крапель 5%-ного азотнокислого срібла. Помутніння суміші та поява білого осаду свідчать про присутність бурякової патоки.  

2.Визначення домішків крохмальної патоки.  Якісна  реакція: до 5 мл профільтрованої водного розчину меду, приготовленого в співвідношенні 1:2, додають по краплях 10%-й розчин хлористого барію. Поява помутніння, випадання білого осаду після додавання перших крапель реактиву свідчить про присутність крохмальної патоки.

 3.Визначення домішків желатину. Желатин підвищує в'язкість меду. Якісна реакція: до 5 мл водного розчину меду в співвідношенні 1:2 додають 5-10 крапель 5%-ного розчину таніну. Освіта білих пластівців свідчить про присутність у меді желатину. Поява слабкого помутніння оцінюється як негативна реакція на желатин.

 4.Визначення падевого меду. Використовують вапняну реакцію. У пробірці одну об'ємну частину водного розчину меду (у співвідношенні 1:1) змішують з двома об'ємними частинами вапняної води і нагрівають до кипіння. При наявності у продукті падевого  меду випадають в осад пластівці бурого кольору. Для приготування вапняної води беруть 1 частину негашеного вапна і 1 частина води; розчин витримують 12 год., 2-3 рази перемішуючи. Верхній прозорий шар рідини зливають і використовують для реакції.

Учитель. ( Слайд  21) Мед, з його унікальною біологічною активністю, став незамінним компонентом багатьох косметичних препаратів. Він дедалі ширше застосовується у виробництві косметичних кремів, масок, губної помади, шампунів, туалетного мила, зубної пасти та ін. Цінність меду для косметичних кремів полягає, насамперед, у його пом’якшувальній дії на шкіру і здатності за рахунок осмосу покращувати поступлення крові до тканин шкіри, покращуючи її живлення. Традиційним вважається використання меду в косметології у вигляді косметичних масок. Косметичні маски готують з натурального меду у поєднанні з різноманітними компонентами (яйцями, гліцерином, лимонним соком, фруктами, ягодами, овочами, лікарськими рослинами тощо). При цьому, в залежності від речовин, які будуть коригувати косметичний ефект, маски використовують для догляду за різними типами шкіри за різним лікувальним призначенням.Мед застосовують і в засобах для догляду за волоссям, найчастіше у вигляді шампуней. Шампуні, до складу яких входить мед, пом’якшують волосся. З додаванням меду випускають засоби для зміцнення і посилення росту волосся .Мед добре пом'якшує шкіру, усуває сухість і лущення, підвищує тонус шкіри, завдяки чому він широко використовується в косметиці. Тому до слова я запрошую нашу гостю лікаря – косметолога……. Лікар – косметолог.  Мед – біологічно активний продукт, і використовувати його треба обережно.

Косметичні засоби на основі меду корисні далеко не для всіх. Перша небезпека – алергія на мед, яка зустрічається в 0,4 % людей. Якщо у вас надчутливість до меду, то використовувати його в косметичних цілях, не порадившись з фахівцем, у жодному випадку не можна. Відмовитися від косметичної продукції на основі меду доведеться і тим, хто страждає розширенням судин на обличчі, при так званих «зірочках», а також при таких захворюваннях, як бронхіальна астма, цукровий діабет і сердечна недостатність. Хочеться дати вам рецепти декількох масок на основі меду для обличчя і не тільки.

До слова, такі  маски з меду  зроблять шкіру м'якою і гладкою, до того ж, надзвичайно корисні такі  медові маски  для шкіри з першими ознаками старіння.

Маска з меду для нормальної шкіри

Натерте на дрібній тертці яблуко, змішуємо з 2-ма столовими ложками меду, підігрітими на пару, наносимо на 15 хвилин на обличчя, після видаляємо за допомогою ватного тампона і обполіскуємо обличчя прохолодною водою. Відмінний омолоджую чуй і відбілюючий засіб.

  Медова маска для сухої шкіри

 Змішуємо 1 жовток, столову ложку 10-процентних вершків і чайну ложку меду. Наносимо отриману масу на обличчя, через 20 хвилин змиваємо теплою водою.

                                Маска з меду для жирної шкіри

 Інгредієнти - мед , тепле молоко, картопляний крохмаль і сіль, все по 1 чайній ложці. Все ретельно перемішати і нанести на обличчя за допомогою ватного тампона на 20-25 хвилин. Змиваємо маску теплою водою, а потім обполіскувати обличчя прохолодною водою. Така маска чудово розгладжує і освітлює шкіру обличчя.

Антицелюлітнийскраб для тіла з меду і кави

 Інгредієнти - мед, мелений кави. На пів склянки меду беремо дві ложки з гіркою меленої кави і розтираємо отриманою сумішшю уражені целюлітом місця. Скраб відновлює відтік рідини, очищає шкіру, покращує кровообіг. Тонізує і підтягує шкіру, активізуючи синтез колагену, виводить токсини. Відновлює еластичність шкіри і робить її гладкою, підсилює мікроциркуляцію, інтенсивно зволожує і живить шкіру.

Банний пілінг для тіла з меду з сіллю

 Мед в лазні в поєднанні з масажними процедурами знімає фізичне і психологічне напруження, втому, покращує настрій. Мед і сіль в лазні в поєднанні з парою сприяють розкупорювання пір, виведенню шлаків з організму, активізує функції сальних і потових залоз, очищають, відновлюють та оновлюють шкіру. До уваги цікавляться, шкіра оновлюється дуже повільно. Для того щоб шкіра ефективно виконувала свої функції - очисну, захисну, теплорегулюючі, дотикальну, дихальну та ін - вона повинна бути еластичною, пружною, мати достатню кількість поживних речовин і вологи, для будівництва нових клітин. Мед і сіль в лазні на регулярній основі зроблять вашу шкіру як у немовляти. Крім того, цей ефективний пілінг - засіб боротьби з целюлітом і зайвим жиром.

Учитель.Ось і підходить до закінчення наш урок. Тож давайте пригадаємо властивості  і застосування квіткового пилку, бджолиного воску, прополісу, маточного молочка.

(  слайд  22 )

*Квітковий пилок порівняно добре вивчений фармакологами, його цілющі властивості перевірені клініцистами. Практично немає хвороби, при якій пилок не був би корисний в тій чи іншій мірі.

В косметиці пилок застосовується, в основному, у вигляді витяжок, що додають до помад та інших виробів.

Необхідно відмітити, що пилок в косметичних препаратах створює целюлозний і кремнієвий баласт, який перешкоджає тісному контакту між активними речовинами і шкірою. Тому його краще застосовувати у вигляді водо- та жиророзчинних витяжок .

Креми, до складу яких входять екстракти пилку, придатні для догляду за обличчям з сухою, нормальною і жирною шкірою.

Екстракт пилку застосовують і для косметичних масок у сумішах з яєчним жовтком або білком, каоліном, пивними дріжджами, медом, фруктовими соками в залежності від типу шкіри, ступеня необхідності її живлення та надання їй бархатистості.

Препарати з екстрактами пилку сприятливо діють на шкіру обличчя, зберігають її нормальну гідратацію, сприяють її вигладжуванню, збільшенню еластичності.

Препарати, до складу яких входить пилок, дають добрі результати в лікуванні шкіри голови, ймовірно, завдяки високому вмісту амінокислот з сіркою, що входять до складу кератину ., бджолиного воску.

   ( слайд 23)

*Бджолиний віск – цінний продукт бджільництва, застосовується у багатьох галузях промисловості та в медицині. Ще в глибокій давнині знали про його протизапальні, пом‘якшувальні та ранозагоювальні властивості . Віск містить каротин і вітамін А, тому дуже корисний при лікуванні захворювань шкіри та слизових оболонок.

Віск входить до складу дитячого крему, а також розробленого Клавдієм Галеном найстарішого крему – косметичної емульсії. Крем, який містить віск, спермацет, олію мигдалеву і воду очищену, вважався хорошим охолоджуючим, протизапальним і пом‘якшуючим шкіру засобом. Сучасна рецептура кольдкремів різноманітна, але основними їх компонентами залишаються віск і натрію тетраборат.

В косметиці натуральний бджолиний віск входить до складу відбілюючих кремів, помад, масок .  Для виробництва більшості косметичних засобів використовують чистий і відбілений бджолиний віск. Він незамінний при виробництві пластирів, кремів для відбілювання та очищення шкіри, кремів для гоління, масок для обличчя, туші для вій. Віск входить до складу гігієнічних губних помад, призначених для пом‘якшення обвітрених або потрісканих губ.

( Слайд 24)

Прополіс – натуральний антибіотик, бальзам, який може працювати на рівні клітин організму . Він має високі антимікробні властивості, тому широко застосовується в медицині і ветеринарії .

Дослідження, що проводилися із прополісом, вказують на ефективність його використання у різних галузях медицини: дерматології, хірургії, стоматології, оториноларингології, гінекології та інш.

З лікувальною метою прополіс використовують  у чистому вигляді та у комбінованих лікарських засобах. З нього готують мазі, спиртові настойки та екстракти . Прополіс у кремах, зубних пастах відіграє роль сильного антибактеріального, фунгіцидного, протизапального засобу.  Прополіс і пилок входять до складу захисного крему, запропонованого академіком О.І.Тихоновим .

У декоративній косметиці прополіс використовують для приготування туші для вій. Барвники, що входять до складу туші, можуть часом бути причиною почервоніння країв повік та злущування шкіри. Прополіс, що міститься в туші, діє протизапально .

( Слайд  25  )

* Маточне молочко спочатку використовували як засіб проти старіння. На даний час встановлено, що воно має різнобічну дію на організм: позитивно впливає на обмін речовин, стимулює ЦНС, дихання тканин, підвищує працездатність, зменшує втому, покращує апетит . Природні гормони маточного молочка впливають на кровообіг шкіри, відновлюють тканини, надають шкірі еластичність і пружність, запобігають утворенню зморшок. При нанесенні на шкіру кремів, що містять маточне молочко, не спостерігається жирного блиску, шкіра набуває еластичності і природної свіжості. Креми добре переносяться навіть найчутливішою шкірою, застосовують їх як в день, так і на ніч .

 У косметиці на основі маточного молочка використовують живильні креми, емульсії, засоби догляду за волоссям. Воно входить у рецептуру живильних і тонізуючих кремів для сухої і нормальної шкіри обличчя .    З додаванням маточного молочка випускають шампуні і мила. Шампуні дуже добре діють на сухе волосся, а мило – на шкіру рук, чутливу до подразнень .

І закінчити сьогоднішній урок хочу ось такими словами:

МЕДОК КОРИСНИЙ ВИ ВЖИВАЙТЕ,

І ЗДОРОВ’Я ЗАВЖДИ МАЙТЕ!!!

Бажаю всім смачного!              ( Слайд 26)