Методична розробка «Еколого-просвітницька робота з дітьми та батьками»

Зміст
 

 Введення.

1. Цілі і задачі екологічного виховання дошкільників у взаємодії з сім'єю.

2. Форми роботи з батьками з екологічного виховання.
3. Проект роботи з батьками в екологічному вихованні дошкільнят.
Висновок.
 

Введення.

Чому дана тема, а саме екологічне виховання в ЗДО, так важлива? Спробуємо в цьому розібратися

Екологічне виховання - це виховання моральності, духовності, інтелекту.
Людина і природа:

Філософи, поети, художники всіх часів і народів віддали данину цій вічній і завжди актуальної теми. Але, мабуть, ніколи вона не стояла так гостро, як у наші дні, коли загроза екологічної кризи, а може бути, і катастрофи, що нависла над людством і проблема екологізації матеріальної і духовної діяльності людини стала життєвою необхідністю, однією з умов збереження загальної для всіх.
Природа своєрідно реагує на насильницьке вторгнення людини в її територію: на планеті стрімко зникають різні види тварин і рослин, а звільнені місця заповнюються шкідливими і небезпечними організмами, в тому числі хвороботворними; характерно останнім часом збільшення алергічних і нервово-психічних захворювань, зростає кількість дітей, що мають вроджені аномалії.
Століттями людина була споживачем по відношенню до природи: жила і користувалася її дарами, не замислюючись про наслідки І починати потрібно з самих маленьких. Саме в дошкільному віці засвоєння основ екологічних знань найбільш продуктивно, так як малюк сприймає природу дуже емоційно, як щось живе.

 Вплив природи на дитину величезний: вона зустрічає малюка морем звуків і запахів, таємницями і загадками, змушує зупинитися, придивитися, задуматися. Краса навколишнього світу породжує почуття прихильності до того місця, де народився і живеш, і, в кінцевому рахунку, любов до Батьківщини.
"Рибі-вода, пташці-повітря, звірові-ліс, степ, гори. А людині потрібна Батьківщина. І охороняти природу-значить охороняти Батьківщину".Так говорив російський письменник Михайло Пришвін.
Екологічне виховання дітей дошкільного віку передбачає:
-виховання гуманного ставлення до природи (моральне виховання);
-формування системи екологічних знань та уявлень (інтелектуальний розвиток) ;
-розвиток естетичних почуттів (уміння побачити і відчути красу природи, захоплюватися нею, бажання зберегти її).
-участь дітей у посильній для них діяльності по догляду за рослинами і тваринами, з охорони і захисту природи.
Всі складові подібного комплексного підходу до екологічного виховання в умовах дошкільного закладу існують не відокремлено, а взаємопов'язано. Так, гуманне ставлення до природи виникає в процесі усвідомлення того, що навколишній нас світ неповторний, унікальний, потребує нашої турботи, і закріплюється в процесі практичної діяльності по догляду за кімнатними рослинами, мешканцями живого куточка і т. д.
Розкрити перед дитиною красу природи і навчити побачити її справа складна. Для цього педагог сам повинен уміти жити в гармонії з природою, а діти повинні бути готові наслідувати кожен його рух. Вони дуже спостережливі і уважні до слів педагога, добре відрізняють позитивне і негативне в діях дорослих. Екологічна вихованість, щира любов до природи означає не лише певний душевний стан, сприйняття її краси, але і її розуміння і пізнання.
Таким чином, найважливішою умовою успішної реалізації комплексного підходу є створення середовища, в якій дорослі особистим прикладом демонструють дітям правильне ставлення до природи та активно, по мірі своїх можливостей, разом з дітьми беруть участь у природоохоронній діяльності.

 Сьогодні є очевидним для всіх, що екологічне виховання дошкільників — це не лише подання відповідних знань, а й спрямування на усвідомлення:

•  екологічної цінності природного середовища у єдності його з людиною. Таке
•  усвідомлення ґрунтується на розміщенні залежностей, які існують у природі,
•  впливу людської діяльності на неї і необхідність дбайливого ставлення до

                            всіх її об’єктів.

 Дітям потрібно подавати знання, які спонукали б пізнати навколишнє, у доступній для них формі. Ці знання повинні впливати і на пізнавальні процеси.

 Активізувати інтерес до явищ, розширення сфери емоційних вражень, розвиток гуманного ставлення до неї, почуття обов’язку за збереження її багатств, патріотичне виховання на основі уявлень про красу рідного краю, а також формування таких моральних якостей, як доброта, чуйність, любов і увага до всього живого. Важливо навчити дитину не лише сприймати красу, бачити її, відчувати і розуміти, а й щоб одержані естетичні враження викликали бажання діяти чесно, гуманно, відповідати власною посильною участю у створенні прекрасного.

 Залучаю дітей до активного піклування про природу, навчати бережно ставитись до неї. Щоб викликати у малят бажання охороняти природу, піклуватися про неї, організовую систематичні спостереження, працю у природі, найпростіші досліди, які розкривають дітям закономірності розвитку живого об’єкта, бесіди, художню літературу, картини.

 Стежу за тим, щоб спостереження протягом тижня перепліталися з різними формами роботи за іншими розділами програми: ознайомлення з художньою літературою, розвитком мовлення, зображувальною діяльністю, фізичним вихованням, враховуючи взаємозв’язки між об’єктами та явищами природи.

 За вимогами сьогодення щодо екологічного виховання — прищеплення бережного ставлення до природи — важливе місце відводиться дослідницькій, пошуковій роботі. Пропонувати дітям знайти самим відповідь на питання.

 Спостерігаючи вдома, як закипає чайник, як парує з носика чайника вода, що закипає, діти роблять висновок, що при сильному нагріванні води, з’являється пара, яка перетворюється в дрібненькі крапельки води. Якщо підставити скельце, ці краплини осідають на ньому, потім збираються у більші й стікають.

 Потім діти роблять висновок, що так само падає з неба дощ, і спосіб ,його утворення такий самий.

 Якомога більше бувати з малюком на лоні природи. Показувати йому, яке чудове будь-яке творіння — від каменя до тварин, від хмарки до .придорожньої травинки. Розповідати, як живе все на землі і під землею, у воді й повітрі. Добре, коли у злагоді і взаємозв’язку, гірше, коли через чиюсь необачність єдність природного середовища нищиться.

 Дитина розуміє, коли її звичайно підведуть до цього поступово, що на твердій, сухій, не скопаній землі нічого не можна виростити, що коли вирубують дерева, ніде буде жити птахам, то й ніхто не захистить садок від гусені, а значить на яблука й сливи немає чого й чекати, а якщо перед зимо¬вими холодами не вкрити або не перенести в приміщення квіти, то вони загинуть від холоду.

 Важливо, щоб дитина бачила особистий приклад рідних у ставленні до природи. Наприклад, дитина чує від рідних (тата, мами) під час прогулянки в парку чи у сквері: «Не бігай по траві! Не рви квітів! Не ламай кущик!» Але не розуміє, чому, бо ж минулої неділі в лісі мама нарвала оберемок квітів і потім на пероні викинула. їх, ламала гілки, щоб відмахуватися від комашні. Чому ж тепер не можна? «Бо в парку все це люди садили», — терпляче пояснює мама. Значить, коли люди садили — не можна, а коли саме виросло — будь ласка?! Але ж і ті, й ці однаково живі. Так кілька разів, і малята будуть думати, що тато з мамою роблять правильно, бо вони все знають.

 Тому, збираючись на прогулянку, треба продумувати нюанси прогулянки, щоб вона була приємною і корисною, особливо для малят. Милуючись разом чудовими краєвидами, розглядаючи рослини неодмінно говорити при цьому: «Оцю квіточку не зривай — вона занесена до Червоної книги», розказати про інші рослини.

 Якщо трапиться зламаний кущ, чи деревце, гілочка, треба їх обов’язково «полікувати», і наступного разу не забути навідатись.

 Враження, одержані від рідної природи змалку, глибоко западають в душу малюкам, а в майбутньому стають чи не вирішальними у ставленні до оточуючого, до Вітчизни.

 Вихователь покликаний прищепити дітям відчуття різноманітності форм,, фарб, звуків у природі; прищепити потребу не лише милуватись, а й пізнавати, спостерігати і, працюючи в її скарбницях, заглиблюватись у таємниці, розкриваючи для себе доступні явища.

 В екологічному вихованні особливе місце посідають радісні емоції, відчуття волі на лоні природи, задоволення від активності у взаємодії з навколишнім середовищем; можливість самовираження через конкретні дії дослідницького змісту.

 Тому вихователь у своїй роботі має використовувати такі прийоми, за допомогою яких спілкування дітей з природою залишило б у їхній пам’яті глибокий слід, позитивно впливало на почуття і свідомість. Природа при цьому повинна відкритись перед дитиною не лише як нероздільне ціле, жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, а й школа, в якій можна успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, навичками розумного використання природи, примноження і охорони її багатств.

 До складу екологічного виховання включаються завдання, спрямовані на всебічний розвиток дитини.

 Формування творчої активності і є одним з найсуттєвіших завдань, які поставлені суспільством перед народною освітою. Екологічне виховання дасть бажані наслідки на основі комплексного підходу з урахуванням цілісного впливу на весь розвиток дитини.

 Основи екологічного виховання особливо інтенсивно формуються в процесі трудової діяльності. Тут праця дошкільника якоюсь мірою екологічно спрямована.

 Наприклад, під час ручної праці з виготовлення іграшок з природного та вторинного матеріалу діти не лише збагачують, зміцнюють вміння і навички, оволодівають елементарними трудовими операціями, а й поглиблюють свої знання про властивості природного матеріалу — жолудів, шишок, насіння, про їх значення в житті людини, дізнаються про їх необхідність у раціоні тварин і птахів, які харчуються дарами лісу восени і взимку. Діти усвідомлюють, як важливо ретельно зберігати їх, марно не знищувати.

 Естетична насолода від очевидного результату праці облагороджує дитину, спонукає до творчої активності під час дозвілля, тривалого пошуку.

 Мета екологічної освіти і виховання — сформувати систему наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального, дійового ставлення особистості до навколишнього природного середовища. Доцільне формування в дошкільному віці уявлень і елементарних понять про навколишній світ (рослини — дерева, кущі, трави тощо; тварини — домашні, дикі, риби, птахи), які можуть стати стрижнем системи знань дітей під час шкільного навчання.

 В процесі безпосереднього чуттєвого пізнання (на екскурсіях, цільових прогулянках, заняттях тощо] вихователь має формувати у дітей поряд із знаннями відповідне ставлення до природи, бажання зберегти її, прагнення гуманного спілкування з її об’єктами і явищами.

 Ефективність екологічного виховання значною мірою залежить від всебічного розвитку дитини, від того, як часто вона залучається до різних видів діяльності.

Основні завдання екологічної освіти дошкільнят:

 1. Розвиток естетичного відчуття світу дошкільнят.

 2. Розвиток уявлень про взаємозв’язки у природі.

 3. Засвоєння елементів екологічної культури.

 4. Засвоєння перлин народної мудрості про дбайливе ставлення до

 природного оточення.

 5. Виховання справжньої любові до природи, бажання піклуватися про

 рослин і тварин, різко негативне ставлення до їх знищення.

 6. Стимулювання допитливості та зацікавленість у пізнанні природи.

 7. Формування навичок культурної поведінки у довкіллі.

 8. Формування постійної потреби у зміцненні й збереженні власного

 здоров’я та здоров’я інших людей.

 Основні завдання екологічного виховання дошкільнят

1.Навчити дітей бачити взаємозв’язок між рослинами і тваринами, розуміти, як людина впливає на їхнє життя.

2. Формувати у дітей уміння бачити красу у всьому живому, незалежно від того, чи то людина, рослина, тварина. Розуміння істини, що в природі не буває корисних і шкідливих тварин, натомість усі вони пов’язані одне з одним, одне одному потрібні, а отже корисні.

3. Розвивати у дітей почуття: небайдужості, вміння відчувати себе на місці квітки, рослини тощо.

4. Навчити любити і охороняти природу не на словах, а допомагаючи квітам, деревам, тваринам, птахам, усьому живому.

 5.Збудити у дітей емоційний відгук на різноманітні явища природи, зародити в них бажання милуватися і насолоджуватися нею і висловлювати свої почуття засобами художнього слова.

 Серед актуальних завдань, які розв’язує сьогодні наш дошкільний заклад, чільне місце належить екологічному вихованню. І моє основне завдання як вихователя щодо екологічного виховання моїх вихованців полягає в тому, щоб навчити їх розуміти і любити природу; прищепити дітям відчуття різноманітності форм, фарб, звуків у природі, прищепити потребу не лише милуватися, а й пізнавати, спостерігати і, працюючи в її скарбницях, заглиблюватись у таємниці, розкривати доступні для них явища.

 В екологічному вихованні особливе місце посідають радісні емоції, відчуття волі на лоні природи, задоволення властивої дитині активності у взаємодії з навколишнім середовищем, можливість самовираження через конкретні дії дослідницького змісту.

 Екологічне виховання дітей в цьому віці детерміноване різноманітністю властивостей об’єктів і явищ природи, які є для них предметом естетичної насолоди і систематичною спонукою до активності і пізнання. Тому у своїй роботі використовую такі прийоми, при яких спілкування дітей з природою залишало б у їх пам’яті глибокий слід, позитивно впливало на почуття і свідомість. Природа при цьому повинна відкритись перед дитиною не лише як нероздільне ціле, жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, а й як школа, в якій можна успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, навичками розумного використання природи, примноження і охорони її багатств.

 Таким чином, ставлячи за мету виховати дошкільника екологічно грамотним, ставлю перед собою чіткі завдання, які вирішую з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей — дошкільнят, зокрема:

 1. Формувати елементи наукових знань про основні екологічні фактори у

 розвитку живої природи (світло, температура, волога, родючість

 ґрунту) та взаємозв’язки і залежності, які виступають в ній при їх

 наявності.

 2. Розвивати вміння класифікувати живу природу (рослини — трави, кущі, дерева; тварини — за основними особливостями зовнішнього вигляду) на основі безпосереднього сприймання і аналізу зовнішніх ознак, способів взаємодії з середовищем та живлення.

 3. Активізувати знання і практичний досвід дітей у різних видах діяльності в природі

 гра, праця, науково-дослідницька діяльність, навчання).

 4. Показати дошкільнятам живі барометри природи — пристосування рослин і тварин до змін у неживій природі.

 5. Познайомити дітей з перлинами народної мудрості про любовне,

 турботливе ставлення людей до природи.

 6. Стимулювати допитливість та інтерес до пізнання природи описами її

 об’єктів та явищ у народній творчості (народні прислів’я, загадки, приказки, вірші, прикмети, легенди, повір’я, пісні).

 Даючи дитині знання про природу, обов’язково враховую принцип доступності та послідовності. Активність дитячого розуму, його спостережливість та допитливість, прагнення до творчості — це те, що має враховувати педагог, виховуючи бережливе, турботливе ставлення малюка до природи, почуття співпереживання до своїх менших друзів. Звідси стає очевидним, що екологічне виховання неодмінно вимагає від вихователя систематичності та послідовності в роботі, вміння підібрати найефективніші форми пізнання природи та методи засвоєння дітьми інформації про неї, завдяки чому можна якнайповніше розв’язувати поставленні завдання. Виходячи із змісту, мети, завдань екологічного виховання, можна зробити слідуючи висновки:

 - щоб навчити дітей любити та берегти природу, потрібно передусім дати вихованцям знання про неї; сформувати переконання у тому, що в природі немає жодного об’єкта тільки корисного або тільки шкідливого. Все в природі взаємопов’язане і має велике значення для існування людини і життя загалом; для удосконалення навчально-виховного процесу доцільно використовувати класичні та нетрадиційні форми, методи, прийом роботи; це допоможе дітям з’ясовувати, усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі;

 - щоб сформувати вміння дітей бачити, відчувати, розуміти красу

 навколишнього світу та мати естетичну насолоду від спілкування з ним,

 важливо щоденно використовувати як приклад, ставлення до природи

 дорослих людей ;

 - завдання екологічного виховання можна вирішувати під час різних

 видів дитячої діяльності, з ускладненням діяльності, з набуттям

 індивідуального досвіду активізуються пізнавальні, естетичні,

 морально-ціннісні мотиви, які й спрямовують поведінку дітей у

 природному довкіллі.

Ознайомлення дітей з природою відбувається наочно-діяльнісним шляхом. Тому я використовую багато форм та методів роботи, щоб дати дітям екологічні знання:

 - екологічні заняття всіх видів;

 - дидактичні ігри вправи;

 - екскурсії, спостереження;

 - проблемні ситуації, мовні логічні завдання;

 - праця в природі, дослідження;

 - конкурси, вікторини;

 - література, народний фольклор.

 Таким чином, всі ці засоби навчання та виховання дошкільників у своїй сукупності дають їм можливість не тільки одержати знання, закласти фундамент духовності, а й зрозуміти перші поняття — „екологічна свідомість» , „екологічна культура» — зрозуміти їх сутність. А формуються ці поняття протягом всього життя.

 Природа формує людину, ставить її на вищий щабель розвитку, вчить людину бути Людиною. А від людини залежить стан екології, природного багатства, збереження природи від стихійного і безконтрольного її використання.

 Екологічні заняття

Ми — педагоги виховуємо у дитини гуманне ставлення до природи, допомагаємо їм зрозуміти, що людина і природа тісно пов’язані між собою. Отож, турбота про довкілля є і турботою про людину, її майбутнє, а те , що завдає шкоди природі, шкодить і нам самим.

 З цією метою добираються і розробляються серії занять, які сприяють вихованню у дітей уявлення про те, що Земля — наша спільна оселя, і якою вона буде, залежить від нас самих.

 Подаючи дітям інформацію про навколишнє середовище, застосовую пояснювально-ілюстративний метод (розповідь, пояснення, бесіда). Розповіді містять навчальні елементи, використовується цікавий природничий матеріал. Багато занять будуються у формі евристичної бесіди, з проблемними запитаннями, завданнями, які вирішуються під час бесіди з дітьми. Це дає дітям змогу вчитися порівнювати, аналізувати, використовувати вже набуті знання, розвивати логічне мислення.

 За потреби пояснюю, доповнюю, вчасно спрямовую роздуми дітей у потрібне русло. Співпраця дорослих і дітей, партнерство, взаємоповага сприяють налагодженню гуманних стосунків між ними.

 У роботі з дітьми практикується використання наочності. Це різноманітні ілюстрації, гербарії, альбоми (^Тварини та рослини Червоної книги», таблиці, схеми, карти, макети, фотографії, натуральні природні об’єкти (рослини, вода, грунт).

 Творче спілкування з природою — дієвий метод екологічного виховання і

 розвитку кращих людських якостей.

 Отож провожу заняття з милування природою, заняття-дослідження, заняття-відкриття, заняття-подорожі.

 На таких заняттях не нав’язуються готові знання, а дається дітям змога ділитися своїми почуттями, і лише потім акцентується на основному. Все це відбувається на лоні природи, з поєднанням музики, образотворчого мистецтва, трудового виховання, валеології.

 Проводяться тематичні заняття. Метою цих занять у природі є установка: дивитися і помічати, помічати і відчувати, відчувати і думати, думати і творити.

 Надаю перевагу індуктивному методу пізнавальної діяльності. Спочатку діти отримують інформацію під час спостережень, експериментування і тільки після того проводяться підсумкові заняття, на яких встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, доходять певних висновків. Екологічні заняття несуть дитині безліч відкриттів, зроблених нею самостійно. Дитина заглиблюється думками в якусь деталь, зосереджує на ній всю увагу.

 

Екологічні екскурсії. Спостереження. Прогулянки.

 Формування знань про природу у повсякденному житті є вирішальним фактором у докорінній зміні ставлення дітей до природи як світу невичерпних чудес, самостійних „відкриттів», джерелом нескінченного пізнання. Очевидно і цілком закономірно, що в процесі такого безпосереднього чуттєвого пізнання вихователь має формувати у дітей поряд із знанням, відповідальне ставлення до природи, бажання зберегти її, прагнення гуманного спілкування з її об’єктами та явищами.

 Отож активність дитини доцільніше розвивати у пізнавальній діяльності. її основними видами є екологічні екскурсії, спостереження, прогулянки.

 Спостереження — основний метод ознайомлення дітей з природою. Активна форма пізнання навколишнього світу, що має на меті нагромадження факторів, початкових уявлень про об’єкти і явища, внаслідок чого воно може розглядатися як психічний процес, як пізнавальна діяльність і як метод навчання.

 Прогулянки — повсякденна форма роботи, де діти, спостерігаючи, ознайомлюються з тими ознаками об’єктів природи, уявленнями про які складаються протягом тривалого часу.

 Одним із основних методичних прийомів розвитку естетичного сприймання в моїй педагогічній практиці є спостереження на прогулянках за природою, до яких дієво готуюсь, обов’язково враховую особистість кожної дитини, а також настрій дітей, їх самопочуття.

 Розвиненість і результативність здійснюваних спостережень можливі за умови, якщо дошкільнята здатні: приймати пізнавальне завдання, планувати послідовність дій, самостійно ставити короткочасну мету спостереження, фіксувати його результати у вигляді висловлювань, у художній творчості, в календарі спостережень, а також використовувати засвоєні засоби пізнання в нових умовах.

 Уміння організувати спостереження залежить від достатньої кількості систематизованих знань та їх усвідомлення дитиною. І саме спостереження є передумовою формування пізнавальної діяльності.

 Найбільш значущим в організації цього процесу є такі моменти:

 - зміст спостережень за живими істотами складають: їхній зовнішній

 вигляд, способи функціювання (поведінка), компоненти середовища

 існування та особливі ознаки, які допомагають пристосуватися до

 нього, взаємодія з іншими живими істотами та людьми;

 - спостереження з певної теми проводяться протягом одного — трьох

 місяців з невеликими інтервалами в часі, завдяки ому у дитини

 формується пізнавальний інтерес, емоційний досвід;

 - в процесі сприймання природних об’єктів важливу роль відіграють

 емоційні почуття дитини.

 „Дивитися і бачити! Слухати і чути!» — такий девіз кожного спостереження, кожної прогулянки.

 Екологічні екскурсії визначаються в педагогіці як форма і метод навчально-виховної роботи, що дозволяє організувати спостереження і вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах. Під час екскурсії діти ознайомлюються з явищами природи в їх природних взаємозв’язках, з рослинами і тваринами в середовищі їх існування, з руйнівним впливом людини на природу.

 Широкий діапазон знань, умінь, навичок і понять моїм вихованцям дають заплановані, систематичні та проведенні в різні пори року екскурсії на природу.

 Змістом таких екскурсій стали: обстеження близької місцевості для формування уявлень про навколишні природні умови, рельєф місцевості, наявність рослин і тварин. Під час екскурсій діти збирають природний матеріал для колекцій, ігор, занять із флористики, праці, малювання. Використовуємо необхідне обладнання для екскурсій: лупу, фотоапарат, фломастери, коробочки, мішечки, папки для гербарію.

 Сукупність засобів, використаних на екскурсії, дають дитині змогу зрозуміти, яке значення має для людини природа. На екскурсіях дитина більш широко розкривається, пропускаючи крізь серце красу довкілля. Збагачує екологічні знання, привчає до культури поведінки.

Робота з батьками з екологічного виховання дошкільників

є однією із складових частин роботи дошкільного закладу. Тільки спираючись на сім'ю, тільки спільними зусиллями можна вирішити головне завдання - виховання людини з великої літери, екологічно грамотної людини.
У наш час проблеми екологічного виховання вийшли на перший план, і їм приділяють все більше уваги. Чому ці проблеми стали актуальними? Причина - діяльність людини в природі, часто безграмотна, неправильна з екологічної точки зору, марнотратна, що веде до порушення екологічної рівноваги..
Завдання: показати батькам необхідність виховання у дітей екологічної культури.
Очікувані результати:
- Підвищення ролі батьків в екологічному вихованні дітей;
- Збільшення безпосередньої участі батьків і дітей в організації та проведенні різних екологічних заходів;
- Підвищення рівня знань у батьків і дітей про екологію рідного міста, охорони природи.
Цілі і задачі екологічного виховання дошкільників у взаємодії з батьками
Дошкільний вік - самоцінний етап у розвитку екологічної культури людини. У цей період закладаються основи особистості, в тому числі позитивне ставлення до природи, навколишнього світу. У цьому віці дитина починає виділяти себе з навколишнього середовища, розвивається емоційно-ціннісне ставлення до навколишнього, формуються основи морально-екологічних позицій особистості, які проявляються у взаємодіях дитини з природою, усвідомлення нерозривності з нею. Завдяки цьому можливі формування у дітей екологічних знань, норм і правил взаємодії з природою, виховання співчуття до неї, активність у вирішенні деяких екологічних проблем. При цьому накопичення знань у дітей дошкільного віку не є самоціллю. Вони - необхідна умова вироблення емоційно-морального та дієвого ставлення до світу.
Сім'я займає важливе місце в екологічному вихованні людини. Саме в сім'ї формуються основи духовного і культурного вигляду, закладаються смаки і звички. Маленькі діти надзвичайно залежні від своєї сім'ї, оскільки вона забезпечує:
- фізичне благополуччя, включаючи їжу, житло, одяг турботу про здоров'я;
- емоційне благополуччя, включаючи любов, підтримку, постійні і м'які нагадування про те, що добре і що погано;
- умови розвитку, включаючи спілкування, можливості повзати, ходити, бігати, лазити, грати, а також отримати нові враження.
Мета екологічного виховання в сучасному ЗДО - становлення початків екологічної культури у дітей, розвиток екологічної свідомості, мислення, екологічної культури у дорослих, їх виховують, формування відповідального ставлення до навколишнього середовища, яке будується на базі екологічної свідомості. Це припускає дотримання моральних і правових принципів природокористування і пропаганду ідей його оптимізації, активну діяльність по вивченню й охороні природи своєї місцевості. Сама природа розуміється не тільки як зовнішня по відношенню до людини середовище - вона включає в себе, людини.
Вищевказані цілі досягаються в міру вирішення в єдності наступних задач:
- освітніх - формування системи знань про екологічні проблеми сучасності і шляхи їхнього дозволу;
- виховних - формування мотивів, потреб і звичок екологічно доцільного поводження і діяльності, здорового способу життя;
- розвиваючих - розвиток системи інтелектуальних і практичних умінь по вивченню, оцінці стану і поліпшенню навколишнього середовища своєї місцевості; розвиток прагнення до активної діяльності по охороні навколишнього середовища: інтелектуального (здатності до аналізу екологічних ситуацій), емоційного (відношення до природи як до універсальної цінності), морального (волі і наполегливості, відповідальності).
У реалізації завдань екологічного виховання велике значення має природне оточення в дитячому саду. Це куточки природи у всіх групах, кімната природи, зимовий сад, правильно оформлений і возделанный ділянку, що дають можливість постійного безпосереднього спілкування з природою; організація систематичних спостережень за природними явищами і об'єктами, залучення дітей до регулярного Для встановлення причин явищ, зв'язків і відносин між предметами і явищами я намагаюся використовувати як можна більше дослідів. Досвід завжди повинен будуватися на основі наявних уявлень, які діти отримали в процесі спостережень і праці. Проводяться досліди найчастіше в старших групах, а у молодшій і середній групах використовуються окремі пошукові дії. У кожному досвіді розкривається причина спостережуваного явища, діти підводяться до суджень, умовиводів. Уточнюються їхні знання про властивості і якостях об'єктів природи (про властивості снігу, води, рослин, про їх зміни і т. д.) Досліди сприяють формуванню у дітей пізнавального інтересу до природи, розвивають спостережливість, розумову діяльність.теки", струмочок, басейн і т. д.

Одна з форм екологічного виховання є свята і розваги. Роль свят і розваг полягає в сильному впливі на емоційну сферу особистості дитини. Важливо в таких святах не стільки відтворення знайомих музичних творів, віршів, ігор, відгадування загадок на теми природи, скільки включеність дітей до переживання подій, усвідомлення екологічних проблем, доступних розумінню дітей. Ми проводили свята, присвячені дню захисту Землі: "Наш дім-Земля", "Зелена планета".По ходу сюжету розігрується дітьми казки, окремого епізоду ми намагалися викликати у дітей переживання гуманних почуттів, співчуття, гострого бажання допомогти героям або вирішити виниклу проблемну ситуацію.
 

  Неабияке значення у вихованні дітей має приклад дорослих, батьків, вихователів. Найчастіше, виростаючи, діти ведуть себе і чинять так само, як колись вели себе і робили їх батьки. Якщо батьки будуть займатися питаннями екологічного виховання, то й у дітей буде виховувати інтерес, любов до природи і бережне ставлення до неї. Тому екологічне виховання дітей має відбуватися у тісній взаємодії з сім'єю дитини.
Співпраця з сім'ями дітей з екологічного напрямку, спільно організовані заходи не тільки допомагають забезпечити єдність і безперервність педагогічного процесу, але і вносять у цей процес необхідну дитині особливу позитивну емоційне забарвлення.
У роботі з батьками з екологічного виховання дітей необхідно використовувати як традиційні форми, так і нетрадиційні, але всі ці форми повинні ґрунтуватися на педагогіці співробітництва.
Необхідно залучати батьків до вирішення питань екологічного виховання дітей, знаходженню загальних правильних відповідей і роботу слід проводити в двох напрямках:
- Педагог-батько;
- Педагог-дитина-батьки.
1.Форми роботи з батьками з екологічного виховання:
- Анкетування, проведення опитувань з метою виявлення їх екологічної компетентності.
- Бесіди за круглим столом, батьківські збори, консультації та повідомлення екологічної спрямованості для батьківського куточка.
- Спільні дозвілля, свята, Квк, вікторини тощо
- Домашнє завдання - участь у виставках, оглядах-конкурсах, педагогічні ширми і т. д.
- Залучення батьків до спільної з дітьми трудової діяльності на ділянці та в куточку природи.
- Використання науково-популярної та методичної літератури з проблем екологічного виховання.
- Випуск газет, фотогазет, екологічних альбомів, плакатів, папок-передвижек.
Діяльність педагогів щодо залучення сімей до екологічного виховання дітей, дозволить формувати у дошкільнят відповідальне ставлення до навколишнього середовища, досягти більш високого рівня їх вихованості.
2. Проект роботи з батьками в екологічному вихованні дошкільнят
Проект спрямований на роботу з батьками вихованців, які відвідують дошкільний заклад і дозволяє поєднувати інтереси всіх учасників освітнього процесу: батьків, дітей і педагогів.
Цілі проекту: формування екологічної компетентності та природоохоронної діяльності батьків поліпшення якості навколишнього середовища і в справі виховання дітей.
Актуальність:
- збереження навколишньої природи: вулиць, лісу, парку;
- екологічне виховання дітей та батьків, створення позитивного образу чистого села.
Завдання проекту:
1. Підвести до розуміння важливості проблеми взаємини людини з природою і наслідків діяльності людини в ній.
2. Розширити уявлення батьків про те, що в природі ніщо не зникає безслідно і дуже важливо навчити дитину захищати природу, любити її і вміти охороняти.
3. Підвищити рівень екологічної культури та інформованості батьків про проблему поводження з відходами за допомогою інформаційних повідомлень.
4. Спонукати інтерес до створення сприятливого навколишнього середовища нашого села.
5. Формувати дитячо-батьківські відносини в дусі виховання інтересу і екологічно правильної поведінки в природі.
6. Вчити батьків на особистому прикладі дбайливо ставитися до природи, охороняти і захищати її.
Очікувані результати:
- посильну участь батьків в екологічній освіті дітей;
- безпосередня участь батьків і дітей в організації різних екологічних заходів;
- підвищення рівня знань у батьків і дітей про екологію рідного села, охорони природи.
Учасники проекту: батьки і діти, педагоги.
Перспективний план проекту.
Жовтень
1. Провести батьківські збори з метою залучення батьків до участі в проекті. Провести бесіду з батьками з попереднім анкетуванням на тему «Бережіть природу».
2. Створити сімейні архіви «Відпочиваємо, не шкодячи!» (сімейні фотографії - відпочинок на природі: парк, ліс, на дачі).
3. Групові екскурсії з дітьми та батьками.
4. Оформити фотостенд в групі «Природа нашого села і республіки».
5. Залучити батьків до створення стінгазети, присвяченій охороні природи.
Листопад
1. Провести консультацію «Сміття-проблема N1». За допомогою цієї теми ми хочемо донести до батьків, наскільки важлива ця проблема в нашому місті. Розповісти про способи переробки сміття, про можливості його повторного використання. Показати на прикладах, якої шкоди завдають відходи селу.
2. Створити спільно з батьками рекламні листівки для сміттєвих урн типу: «Нехай село буде чистим!» «Віддай мені сміття!» і т. п.
3. Залучити батьків до поповненні куточка природи в групі.
Грудень
1. Розробити спільно з батьками папку-пересувку, на тему «Як навчити дитину захищати природу».
2. Домашнє завдання для батьків «Сміття може бути іграшкою» (залучення до виготовлення іграшки з непридатного матеріалу).
Січень
1. Підготувати інформаційну сторінку для батьківського куточка: «Вода - джерело життя!» У повідомленні ми хочемо нагадати дорослим про те, як важлива проблема заощадження наших водних ресурсів. Мало того, що в деяких населених пунктах гостро стоїть проблема з питною водою (її не вистачає, або дуже низька якість), але вона ще й є місцем існування безлічі рослин і живих організмів.
2. Виготовити спільно з дітьми пам'ятки для батьків «Геть сміття!», «Не кидайте сміття де попало!»
3. Конкурс для батьків на кращу листівку на тему «Зробимо наше село чистішим».
Лютий
1. Провести консультацію для батьків «Граючи, пізнаємо природу». Ми хочемо розповісти, як за допомогою ігор екологічної спрямованості вчити дітей берегти і охороняти природу, дати кілька прикладів ігор.
2. Провести конкурс для батьків на кращу екологічну гру для дітей.
3. Оформити пересувну папку для батьківського куточка «Люби і охороняй навколишню природу».
4. Виготовити фотоальбом із сімейних архівів «Як ми відпочиваємо на природі (дачі, в лісі тощо).
Березень
1. «Клуб вихідного дня» - виступ батьків на тему «Будинок, в якому ми живемо». За допомогою цієї бесіди ми хотіли б з'ясувати у батьків, як виглядає їхня прибудинкова територія, як виглядають їхні під'їзди, що вони роблять для того, щоб поліпшити їх зовнішній вигляд, і роблять взагалі? Що могли б або хотіли б зробити для поліпшення прибудинкових територій?
2. Домашнє завдання - придумати казки, частівки, речівки на екологічні теми.
3. Конкурс малюнків для батьків і дітей на тему «Моє красиве, чисте село!»
Квітень
1. Прогулянка-спостереження на тему «Весна прийшла. А як ви думаєте, наше село чисте?»
2. «Екологічний десант» - спільно з батьками провести суботник по прибиранню території дитячого садка.
3. Підготовка буклету «А чи знаєте ви, що...» (Як довго розкладається різне сміття: папір, скло, пластик).
Травень
1. «Клуб вихідного дня» - провести бесіду з батьками на тему «Вогонь - біда для лісу!» Скоро почнеться літо, і всі ми поїдемо відпочивати за місто. Але всі ми знаємо, як правильно вести себе в лісі? З допомогою цього повідомлення ми хочемо попередити батьків про те, якої шкоди може завдати природі випадково забутий вогнище, кинута сигарета і т. д.
2. «Екологічний десант» - провести суботник з батьками з озеленення території дитячого садка.
3. Виготовити фотостенд з фотографій про суботнику «Ось як стало зелено!».
4. Підготувати і провести екологічний свято для дітей за участю батьків.

Форми і методи роботи з батьками:
1. Консультації та повідомлення екологічної спрямованості для батьківського куточка. Бесіди з батьками про важливість даної проблеми.
2. Оформлення папки «Люби і охороняй навколишню природу».
3. Виготовлення фотоальбому.
4. Залучення батьків до поповненні куточка природи.
5. Участь батьків у різних конкурсах на екологічні теми.
6. Участь батьків у суботниках.
7. Проведення спільних екологічних екскурсій.
8. Анкетування батьків з метою виявлення їх екологічної компетентності.
Висновок
Мета екологічного виховання - становлення почав екологічної культури у дітей, розвиток екологічної свідомості, мислення, екологічної культури у дорослих, їх виховують, формування відповідального ставлення до навколишнього середовища, яке будується на базі екологічної свідомості. Це припускає дотримання моральних і правових принципів природокористування і пропаганду ідей його оптимізації, активну діяльність по вивченню й охороні природи своєї місцевості. Сама природа розуміється не тільки як зовнішня по відношенню до людини середовище - вона включає в себе, людини.
Сім'я займає важливе місце в екологічному вихованні людини. Саме в сім'ї формуються основи духовного і культурного вигляду, закладаються смаки і звички. Маленькі діти надзвичайно залежні від своєї сім'ї, оскільки вона забезпечує:
• фізичне благополуччя, включаючи їжу, житло, одяг турботу про здоров'я;
• емоційне благополуччя, включаючи любов, підтримку, постійні і м'які нагадування про те, що добре і що погано;
• умови розвитку, включаючи спілкування, можливості повзати, ходити, бігати, лазити, грати, а також отримати нові враження.
Дитячий сад є першою ланкою системи безперервної екологічної освіти, тому не випадково перед педагогами постає завдання формування у дошкільників основ культури раціонального природокористування.
Співпраця з сім'ями дітей з екологічного напрямку, спільно організовані заходи не тільки допомагають забезпечити єдність і безперервність педагогічного процесу, але і вносять у цей процес необхідну дитині особливу позитивну емоційне забарвлення.
Тільки спільними зусиллями ми можемо вирішити головну задачу - виховати екологічно грамотного людини.

Анкета для батьків «Наскільки ви компетентні в питаннях екології?»

1. Ф. В. О.
2. Чи вважаєте ви необхідним знайомити дітей з природою нашої республіки?
3. Чи вважаєте ви, що в нашому селі існують екологічні проблеми? Які?
4. На Ваш погляд, чи володієте ви достатньою інформацією про природу нашої республіки, щоб відповісти на виникаючі у дитини питання?
5. Як часто ви разом з дитиною робите виїзди на природу?
6. Як ви вважаєте, ваша дитина знайомий з правилами поведінки в природі? А ви?
7. Які заходи ви могли б запропонувати провести на екологічні теми у групі або для села?
8. Як ви вважаєте, в нашому селі (республіці) існують проблеми, пов'язані з побутовими відходами? Які?

Орієнтовна тематика бесід і консультацій з батьками з екологічного виховання.

1. Не завдаючи шкоди природі. (Обговорити правила поведінки в природі.)
2. Хай квітнуть трави! (Ознайомлення з трав'янистими рослинами, розповісти про їх користь, про те, як їх берегти.)
3. Вклонися ягідці. (Поговорити про ягодах зростаючих у нашій республіці, розповісти, які знання можна дати дітям, правила збору ягід, їх охорона.)
4. Крилаті доктора. (Ознайомлення з птахами, за якими можна проводити спостереження, на що звертати увагу, яку можемо допомогти їм взимку; яким кормом можна годувати.)
5. Скарби лісу. (Роль лісу в житті людини; що людина отримує від лісу, як вести себе в лісі; допомога людини лісі.)
6. Отруйні рослини. (Ознайомлення з ними, які правила поводження з ними, охорона отруйних рослин.)

Приблизна тематика ширм для батьків з екологічного виховання.

1. Азбука поведінки в природі.
2. Прогулянки в природу.
3. Увійди в природу другом!
4. Очей очарованье!
5. Зелена аптека (про кімнатних рослинах).
6. В ліс по гриби.
7. Допоможемо крилатим лікарям (про птахів).
8. Наші друзі - комахи.
9. Захистимо друзів лісу!
10. Пожежа - це лихо лісу!
11. Збережемо нашу ялинку.
12. Квіти - земної краси початок.
13. Первоцвіти - вісники весни.
14. Давайте берегти воду!

Інтелектуально-творча гра «В гармонії з природою»

 Сьогодні у нас інтелектуально-творча гра «В гармонії з природою». Беруть участь вихователі та батьки дитячого садка.
На столі - розрізані частини двох листівок. Пропоную кожному взяти по частині листівки і скласти цілі листівки з частин. У нас утворилися дві команди. Будь ласка, посовещайтесь, придумайте назву команди і виберіть капітана.
Конкурс 1. «Розминка».
Командам по черзі задаються питання, оцінюється правильність і швидкість відповідей.
1. Наука про правильне природокористуванні та охороні живих організмів. (Екологія)
2.Документ, що містить короткі відомості про поширення та заходи охорони рідкісних видів рослин з усього світу. (Червона книга)
3. Як називається рослинний світ? (Флора)
4.Який овоч містить найбільшу кількість каротину, так званого «вітаміну зростання»? (Морква)
5. Квіти цього дерева застосовують у вигляді чаю при простудних захворюваннях? (Липа)
6. Корисний кімнатний квітка, запах листя, якого відлякує мух і комарів. (Герань)
7. Вітамінне блюдо, приготоване з подрібнених овочів з додаванням солі і рослинної олії. (Салат)
8. Великий російський полководець А. В. Суворов дуже цінував цю злакову культуру. Кашу, приготовану з неї, він називав богатирській, адже вона не тільки смачна, але і дуже поживне. Що це за злак? (Гречка)
9. Ця овочева культура до появи на Русі картоплі займала в раціоні селян друге місце після хліба. Як відомо з народної казки, вона може вирости до неймовірних розмірів. (Ріпа)
10. Засушені квітки цього гірського рослини, про який співала в популярній пісні Софія Ротару, позбавлять ваш будинок від молі. (Лаванда)
Конкурс 2. « Урожай плодів».
Зараз будемо вирощувати урожай на деревах пізнання. Члени команди в ході естафети перераховують методи і прийоми ознайомлення дошкільників з природою. Журі оцінює, яке дерево буде урожайней.
Музична пауза.
Конкурс 3. «Загадалки».
Провідний. У мене в руках зображення тварин, птахів, комах. Кожна команда бере по одній картці, не показуючи суперникам. Необхідно скласти розповідь про тварину на малюнку, не називаючи його, а команда-суперниця повинна вгадати, про кого йде мова. Журі оцінює кращий розповідь і правильну відповідь.
Інформаційна довідка для глядачів «Відоме про відоме»
1. Найбільший:
- із ссавців - синій кит 150 тонн, 30 метрів
- з птахів - страус 90 кг, висота 270 см
- із змій - анаконда довжина 5-10 метрів
2. Найвищі рослини -- евкаліпт до 162 м
Найтовстіші - баобаб до 50 метрів в окружності
Найдовші - ротансовая пальма, стебла тягнуться до 400 метрів у довжину
3.Швидше за всіх:

• бігає гепард
• плаває меч-риба
• літає стриж

4.Стебла бамбука за добу можуть зрости на 90 див. Його максимальна висота - 36 метрів.
5. Птахів на землі - 8500 різних видів. З них 770 живуть у нас.
Передбачається, що всіх птахів приблизно 100 мільярдів.
6. Один квітка кульбаби дає 200 насінин. На рослині буває до 6 квіток. З'являється 1200 нових кульбаб.
7. Білка заготовлює на зиму до 600 грамів сухих грибів.
8. Швидше за всіх трубчастих грибів росте підберезник, по 4-5 см на добу.
9. Звичайні бджоли в секунду роблять 200 змахів крилами.
10. При тривалості життя до 70 років людина витрачає на сон 23 роки, на розмови - 13 років, на їжу - 6 років, на умивання - 1,5 року.
Конкурс 4. «Вгадай мелодію».
Командам необхідно вгадати пісні з можливих 7 нот про природу.
Підказки:
1. Пісня про нерозділене кохання. (Що стоїш, гойдаючись, тонка горобина?)
2. Пісня про те, що прикрашає місто. (Міські квіти)
3.Те, що ми повинні приймати таким, як є. (У природи немає поганої погоди)
4. Про птахів, які гарно співають. (Ви чули, як співають дрозди)
5. Про чагарниках, гарно пахнуть і квітучих. (Відцвіла бузок, черемха в саду)
6. Пісня про тих місцях, де можна почути гарний спів птахів. (Солов'їна гай)
7. Пісня, в якій говориться про раннє пробудження природи. (Яблуні в цвіту)
8.Пісня про квітку, яка росте у горах. (Лаванда)
Конкурс 5. «Домашнє завдання».
Командам дано завдання намалювати плакати екологічної спрямованості, придумати назву і захист. Журі оцінює домашнє завдання за цими критеріями.
Конкурс 6. «Театр-експромт»».
Команди розігрують сценку-пантоміму на теми байок Крилова.
1 команда - байка «Мавпа і окуляри»
2 команда - байка «Ворона і лисиця»
журі оцінює оригінальність і точність зображуваних образів, мова пантоміми.
Поки команди готуються, здійснимо невелику подорож у світ казок. З яких казок ці уривки?
«...їх там сила-силенна. І на купині. І під купинами, і в хащах, і на лужках, під камінням, під деревами!... стеблинки пухнасті, точно оксамитові, пелюстки ніби кришталеві.» (С. А. Маршак «Дванадцять місяців»).
«Чув, що є така квітка. Бачити його нашому братові не можна. Хто подивиться, той білий світ не милий стане». (П. П. Бажов. «Кам'яна квітка»)
«...зернятко відразу дало паросток, а з паростка виріс великий чудовий квітка, зовсім як тюльпан. Але пелюстки квітки були щільно стиснуті, точно у нерозпустилися бутона. ( Г. К. Андерсен. «Дюймовочка»)
«Їй дуже сподобався красивий квітка наче ромашки. У нього було сім прозорих пелюсток, кожен іншого кольору: жовтий, червоний, синій, зелений, оранжевий, фіолетовий і синій» (В. П. Катаєв. «Цветик-семицветик»).
«Що ти зробив? Як ти посмів зірвати в моєму саду мій заповідний, улюблена квітка? Я хронил його паче зіниці ока мого і всякий день втішався, на нього глядючи, а ти позбавив мене всій втіхи в моєму житті». (С. Т. Аксаков. «Аленький цветочек».)
«У місті було дуже красиво. Навколо кожного будинку росли квіти: маргаритки, ромашки, кульбаби. Там навіть вулиці називалися іменами квітів: вулиця
Дзвіночків, алея Ромашок, бульвар Васильків. А саме місто називався квітковим містом». (Н. Н. Носов. «Пригоди Незнайка та його друзів»)
Гра для вболівальників «Перевертиши».
Конкурс 7. «Дуель».
Команди по черзі називають народні прикмети. Виграє той, хто назве їх більше. В цей час капітани команд за окремим столиком виробляють правила поведінки дітей на природі, що починаються з частки НЕ.
1. В лісі мало грибів - зима буде сувора і сніжна.
2. Дерева вкрилися інеєм - до тепла.
3. Якщо випадає сніг, коли дерева ще не скинули листя - він скоро розтане.
4. Якщо черемха рано зацвіла, то літо буде теплим.
5. Зацвіла осика - пора сіяти моркву.
6. Якщо на черемухе багато квітів - то літо буде мокре.
7. Листопад скоро проходить - до холодної зими. Пізній листопад - до суворої й тривалої зими, до неурожайному році.
8. Багато соку в березах - до дощового літа.
9. Якщо в пору цвітіння горобини тепло, то все літо буде сухе і погожий.
10. Якщо влітку в лісі на горобині мало плодів - осінь буде суха, а багато плодів - до дощової осені і малосніжною зими.
11. Зазеленіла черемха - пора сіяти картоплю.

Підведення підсумків конкурсів.

Організація прогулянки з використанням розвиваючої педагогіки оздоровлення

.Проблема екологічного виховання і освіти-одна з найбільш актуальних на сьогоднішній день.
Все наростаючі в світі екологічні проблеми, природні катастрофи і катаклізми, спонукають до більш інтенсивного пошуку способів осмислення цінностей, розвитку екологічної свідомості у населення планети.
Неперервність екологічної освіти - це потреба, усвідомлена вже не тільки фахівцями, але і значною частиною рядового населення. Тому в сучасних умовах необхідно формування нового типу зв'язку суспільства і природи, науково обґрунтованого і гуманістично орієнтованого, а це можливо за умови формування нової гуманістичної спрямованості ставлення людини до природи.
Дошкільне дитинство - початковий етап формування особистості, її цінностей, орієнтації в навколишньому світі. У цьому віці закладаються основи екологічної культури особистості, що є частиною духовної культури.
Екологічна освіта - це новий напрям педагогіки дошкільного дитинства, яке відрізняється від традиційно сформованого ознайомлення дітей з природою і природоохоронною діяльністю.
Екологічні проблеми не є проблеми тільки навколишнього середовища, так як руйнування природи, є ні що інше, як наслідок, страшний результат більш глибокого руйнування особистості, внутрішнього світу людини, його цінностей, його ставлення до світу, як до спільного надбання. Це проблеми особистості, свідомості освіти, проблеми людини та її внутрішнього світу, екологія душі, екологія особистості, екологія культури.
Найважливіше, навчити любити і розуміти природу, сформувати у дітей екологічну культуру. Це ємне поняття включає в себе наступне:
- навчити практичних умінь, спрямованих на охорону природи, проявляти ініціативу до бережного ставлення до навколишнього світу, постійно
поглиблювати знання для того, щоб внаслідок недостатньої обізнаності діти не завдали шкоди природі.
Діти дошкільного віку - найменші жителі Землі. Вони об'єднують навколо себе дуже багато дорослих: батьків, родичів, сусідів, екологічна культура яких може розвиватися, удосконалюватися в рамках практичної реалізації екологічного освіти дітей.
Вихователь дитячого садка - головна фігура педагогічного процесу, в тому числі і екологічного виховання. Він є носієм екологічної культури, він організує діяльність дітей так, щоб вона була змістовною, емоційно насиченою, сприяла формуванню
практичних навичок і необхідних уявлень про природу і "поступово переходила в самостійну поведінку дітей.
Я хочу поговорити про те, як організувати прогулянку в старшій групі з використанням
розвиваючої педагогіки оздоровлення.
Будь-яка прогулянка складається з п'яти основньІх частин. Це спостереження, праця, ігор, інд. робота.
Прогулянку можна почати з спостереження. Пропоную дітям визначити погоду.
- Яка сьогодні погода? (сонячна, дощова).
- Визначити силу вітру. (сильний, слабий)
- Поспостерігаємо за вітром.
Тут можна запропонувати дітям зробити гімнастику для очей.
Хлопці малюють поглядом човник (2 рази), веселку (2 рази), коло в одну і іншу
Сторону (3 рази), бьІстро кліпають очима і прикрьІвают їх долонями, відчуваючи тепло.
Запитати - за що мьІ можемо визначити силу вітру. (по хмарах, по маківках дерев)
 "Вправа на дихання  «Вітерець"
Хлопці озвучують вдих на звук (У), вимовляючи його то голосніше, то тихіше, відповідно
з жестом педагога

Словникова робота.
-А що вітер вміє робити? (шуміти, гудіти, качати дерева, шилестеть листям,
ЗавьІвать, забрати шапку, налетіти, освіжати, розвивати прапори, піднімати пил, кружляти
Сніжинки, гнати хвилі, свистіти).
- Так, хлопці, вітер багато чого вміє робити.
- Чи може нашкодити людині?
- А як вітер допомагає нам? .
Ось який він ризний. Може бути добрим чарівником і злим чаклуном.

Вправа «Вітер хитає дерева».
Діти піднімають руки вгору і, вимовляючи на вьІдохе "У-У:" розгойдуються вправо і вліво Давайте подумаємо разом: яким буває вітер.(сильний, слаби й, приятний, ласковий, тихий. Колючий, прохладньІй, тепльІй, освіжаючий, нежньІй, приятньІй, незаметньІй, жаркий).
- Подумайте який вітер в різний час року, влітку, восени, навесні, взимку.
-Який зимовий місяць назьІвают ветродуй? (лютий)

                                     Комунікативна гра «Вітер»
Діти встають у коло за допомогою звучних жестів імітують заметіль. Спочатку вони потирають долоні, потім клацають пальцями, потім перетопьІвают ногами. Пік хуртовини позначаються полновесньІми ударами ногою об коліно. В кінці вітер затихає, хуртовина закінчується. Рухи повторюються у зворотному порядку. Настає повна тиша.
Вихователь вступає в ролі диригента.
На майданчику грали з дітьми в п/в "Сховайся від дощу"
На землі раскладьІвают обручі бубон.
Діти рухаються по майданчику поскоками. З із затиханням бубна намагаються зайняти своє місце. Ускладнення, в кажьІй обруч должньІ стати дві дитини.
Гра "Сховайся від дощу" - нова. Вихователь повинен добре розповісти правила, потім спостерігати, як діти вьІполняют правила. Якщо не зрозуміли правила попрасить когось із дітей повторити.
- Хлопці, подивіться бьІл сильньІй вітер, він накидав багато гілочок, листочків, паперу.
Давайте допоможемо нашому двірнику. (роздати дітям ділянки, хто краще прибрав - приз). Відзначити тих дітей, которьІе добре працювали. Діти для чого ми з вами це робимо (щоб було чисто, красиво т. д.)

Зміст роботи щодо формування соціально - екологічних уявлень у дітей  дошкільного віку в умовах сім'ї.

Виховання правильного ставлення дітей до природи, вміння дбайливо звертатися з живими істотами може бути повноцінно здійснено в дошкільний період лише в тому випадку, якщо система роботи в дитячому саду поєднується з роботою по формуванню соціально - екологічних уявлень в сім'ї. Дошкільна установа, яка веде планомірну роботу з екологічного виховання, включає в неї роботу з сім'єю. В умовах сім'ї велике значення має «атмосфера спрямованості на природу: інтерес дорослих до рослин і тварин, сільськогосподарських робіт, приклад позитивного взаємодії дорослих з природою, цілеспрямоване виховання у дітей правильного ставлення до живих істот.
Екологічне виховання - це новий напрям педагогіки дошкільного дитинства, яке відрізняється від традиційно сформованого ознайомлення дітей з природою та природоохоронної діяльністю дошкільних установ.

Соціально - екологічні уявлення - це чуттєво - наочні, узагальнені образи предметів і явищ природної і соціальної дійсності, які відображають основні види і способи взаємодії людини і суспільства з навколишнім середовищем.
На сучасному етапі формування соціально - екологічних уявлень - одне з головних напрямків у подоланні екологічної проблеми, в якій перебуває країна і вся планета. Рішення цього питання в системі безперервної освіти починається з дітей дошкільного віку.
У період дошкільного дитинства в процесі цілеспрямованого педагогічного впливу у дітей можна сформувати початку екологічної культури - соціально - екологічних уявлень, а саме усвідомлено - правильного ставлення до явищ, об'єктів живої і неживої природи, які складають їхнє безпосереднє оточення в цей період життя.

Усвідомлено - правильне ставлення виробляється за умови тісного контакту і різних форм взаємодії дитини з рослинами і тваринами, наявними в приміщенні, на ділянці дитячого садка та будинку дитини. Він дізнається, що все живе, в тому числі і людина, має певні потреби, які може задовольнити лише при наявності певних зовнішніх умов середовища проживання, придатної для того чи іншого організму.

Екологічне виховання дошкільників - це і є пізнання живого, яке поруч з дитиною, у взаємодії з середовищем проживання і вироблення на цій основі правильних форм взаємодії з ним.
Далеко не всі люди виявляються здатними глибоко проникати в світ природи і цілком насолоджуватися нею.
Щоб відкрити в їх душах радість, потрібна допомога батьків удома. Вона тим більше необхідна, що вага упущення в духовному житті дитини, особливо в середовищі екологічного виховання, неможливо відшкодувати в роки юності, ні тим більше, в зрілому віці.
Соціально - екологічні уявлення важливо формувати, коли складається духовний світ дітей, і вони особливо чуйні, чутливі до краси і природи, до оточуючого їх світу. Цей період падає на перші десять років життя дитини.
Тому сім'я відіграє величезну роль у формуванні соціально - екологічних уявлень у дітей, оскільки більшу частину часу дошкільнята проводять дома, в сім'ї.
Сім'я як середовище формування особистості надає величезний вплив на формування у дитини основ екологічного світогляду.
Особливість батьків як суб'єкта екологічної освіти полягає в тому, що у них самих уже сформовано певний світогляд, як правило, базуються на споживчому відношенні до навколишнього світу.
Крім того, інтерес сучасних батьків в основному сконцентрований на навчанні, а не на розвиток дитини.
Багато вихователі відзначають зневажливе ставлення батьків до вимог, які вони пред'являють до дітей у дошкільному закладі.
Розрив між вимогами, пред'явленими до дитини у дошкільному закладі, та вимогами батьків робить екологічна освіта вкрай неефективним, негативно впливає на мотивацію дитячих вчинків, створює ситуацію психологічного дискомфорту.
Робота з батьками повинна бути поступовим і безперервним процесом.

Найбільш актуальними в цьому напрямку, можливі такі форми роботи з батьками:
1. Консультація.
2. Круглий стіл «Збережемо рідну природу».
3. Поведінка у групі виставки робіт дітей з природного матеріалу.
4. Проведення батьківських зборів .

« Шляхи  реалізації системи екологічної  роботи в дитячому садку»

«Світ, що оточує дитину - це передусім світ природи з безмежним багатством явищ, з невичерпною красою. Тут, у природі, вічне джерело дитячого розуму»
С. Сухомлинський.

Взаємодія людини з природою надзвичайно актуальна проблема сучасності. З кожним роком її звучання стає сильнішою, надто вже великий шкоди завдано живій природі. Діватися нам від цієї теми нікуди. Там - ліс погубили, там - лугів позбулися, там - земля зачерствіла і не хоче народжувати хліб....
Екологічне виховання в дошкільному віці тільки починається, крупиці екологічних знань, отримані в дитинстві, допоможуть дитині орієнтуватися в навколишній дійсності, правильно розуміти її. Але головне, покладуть початок усвідомленому ставленню до природи, визначення свого місця в ній, в майбутньому.

 

При побудові системи екологічної роботи треба звернути особливу увагу на такі основні напрями:
Пізнавальний напрямок включає цикл пізнавальних заходів, які сприяють більш глибокому розширення екологічних знань вихованців.
Пізнавально-розважальне напрям ставить за мету знайомство дітей з компонентами живої і неживої природи, вплив діяльності людини на ці компоненти в ігровій цікавій формі.
Практичний напрямок - вивчення рослинного і тваринного світу, ландшафтів рідного краю, пов'язане з практичними справами (акції природоохоронного характеру, робота на городі, підгодівля птахів, посадка квітників та ін).
Дослідницький напрямок здійснюється в рамках проектної діяльності, екскурсій, фенологічних спостережень, дослідів.
Внутрішня природна зона: екологічна кімната, куточок природи в кожній групі, "живий куточок", «Город на вікні», куточок експериментування.
Зовнішня природна зона: город, квітник, фруктово-ягідний сад, екологічна стежка, фитогрядка.

 

Екологічна освіта дітей складається із взаємозв'язку трьох основних блоків:

1.екологічне заняття як спеціально організована форма навчання
2.спільна діяльність педагога і дітей
3. самостійна діяльність дітей

Безумовно, процес формування екологічних цінностей складний і проблематичний, оскільки залежить не тільки від змісту екологічного виховання в освітньому закладі, але від реальної життєвої обстановки. Не обов'язково давати дітям рецепти поведінки в природі, необхідно за допомогою завдань і запитань підводити дитину до власних висновків

 

   Метод проектів в екологічному вихованні дітей – як одна з форм дослідницького навчання.

Дослідницьке навчання передбачає наступне:

• дитина виділяє і ставить проблему, яку необхідно вирішити;
• пропонує можливі рішення;
• перевіряє ці можливі рішення, виходячи з даних;
• робить висновки у відповідності з результатами перевірки;
• застосовує висновки до нових даних;
• робить узагальнення.

Поштовхом до початку експериментування може послужити подив, цікавість, висунута ким-то проблема або прохання.
Дитяче експериментування - це не ізольований від інших вид діяльності. Воно тісно пов'язане з усіма видами діяльності.

• Спостереження - неодмінна складова частина будь-якого експерименту.
• Трудові дії - без виконання експеримент не буває.
• Розвиток мовлення - вміння чітко висловити свою думку полегшує проведення досвіду, в той час як поповнення знань сприяє розвитку мови.
• Образотворча діяльність - розвиток образотворчих здібностей сприяє більш точному відображенню результату експерименту і навпаки, чим глибше виконавець вивчить об'єкт, тим точніше передасть його деталі під час образотворчої діяльності.
• Елементарні математичні уявлення - під час проведення дослідів постійно виникає необхідність вважати, вимірювати, порівнювати, визначати форму і розміри, проводити інші операції.

       Особливості дитячого експериментування.

• Дитяче експериментування вільно від обов'язковості.
• Не варто жорстко регламентувати тривалість досвіду.
• Не слід жорстко дотримуватися заздалегідь наміченого плану.
• Діти не можуть працювати, не розмовляючи.
• Потрібно враховувати індивідуальні відмінності дітей.
• Не слід надмірно захоплюватися фіксуванням результатів експериментів.
• Дитина має право на помилку.
• Вихователь повинен вміти застосувати адекватні способи залучення дітей у роботу:
  • робота руками дітей;
  • дроблення однієї процедури на кілька дрібних дій, доручаємої різних хлопцям;
  • спільна робота вихователя і дітей;
  • допомога вихователя дітям;
  • робота вихователя з вказівкою дітей.
• Дотримання правил безпеки.
• Спосіб введення дитини в цілісний педагогічний процес.
• Аналіз результатів і формулювання висновків.
• Не можна підміняти аналіз результатів експериментів аналізом поведінки дітей та їх ставлення до роботи.

Методичні вимоги до підготовки та проведення експериментів.
Випадкові спостереження й експерименти.
Спеціальної підготовки не вимагають. Проводяться експромтом в тій ситуації, яка склалася на той момент, коли діти побачили щось цікаве у природі, у «Куточку природи» або на ділянці. Підготовкою до випадкових експериментів є постійна самоосвіта з усіх розділів біології, географії, землезнавства, землеробства.
Планові спостереження й експерименти.
Починаються з визначення педагогом поточних дидактичних завдань. Потім вибирається об'єкт, що відповідає вимогам, викладеним вище. Вихователь знайомиться з ним заздалегідь - і на практиці, і з літератури.
Пропонуючи дітям поставити досвід, вихователь повідомляє їм обдумування і потім залучає дітей до обговорення методики і ходу експерименту. Досвід можна проводити і під команду педагога, але зловживати цим не слід. Участь дітей у плануванні роботи вирішує цю задачу ефективніше, ніж будь-який інший вид діяльності.
Небажано заздалегідь передбачати кінцевий результат. Не слід вимагати від дітей ідеальної тиші, але відчуваючи себе вільними, діти не повинні переходити певних меж, за якими починається порушення дисципліни.
Заключним етапом є підведення підсумків та формулювання висновків. Після експериментування діти повинні самостійно привести в порядок робоче місце.
Тривалість експерименту визначається багатьма чинниками: особливостями досліджуваного явища, наявністю вільного часу, станом дітей, їхнім ставленням до даного виду діяльності.
Експерименти як відповідь на дитячі запитання.
До проведення таких дослідів залучається або той дитина, який поставив запитання, або його товариші. Вислухавши питання, вихователь не відповідає на нього, а радить дитині самому встановити істину, провівши нескладний спостереження. Надалі, якщо робота не складна, вона проводиться як випадковий експеримент; якщо ж потрібна значна підготовка, її здійснюють у відповідності з методичними рекомендаціями, наведеними для планових дослідів.
Однією з найбільш ефективних форм дослідного навчання є метод проектів.
Специфіка методу проектів полягає в тому, що педагогічний процес накладається на процес взаємодії дитини з навколишнім середовищем (природним і соціальним); педагогічна взаємодія здійснюється у спільній з дитиною діяльності, спирається на власний досвід.
Особливу педагогічну значущість методу проектів ми бачимо в тому, що:

• Він, будучи методом практичного цілеспрямованого дії, відкриває можливість формування власного життєвого досвіду;
• Цей метод, що йде від дитячих потреб та інтересів.

Метод проектів добре поєднується з принципом подієвості, який передбачає занурення дитини в певну тему або проблему.
Етапи проекту:

• Підготовчий.
• Дослідницький.
• узагальнення результатів з розробкою рекомендацій на основі власних спостережень.

Проект в дитячому садку як метод організованого освоєння дитиною навколишнього середовища умовно можна розділити на кілька блоків:
1 блок передбачає педагогічний супровід дитини в дійсності з освоєння навколишнього світу.
2 блок сприяє актуалізації знань, умінь, навичок дитини, їх практичному застосуванню.
3 блок стимулює потребу дитини в самореалізації, самовираженні, в творчій діяльності.

Проект «Годинники»

Мета: формувати у дітей основи екологічної культури, екологічний самосвідомість.

       Завдання:

• Познайомити дітей з особливостями життя і розвитку рослин, що ростуть на городі, квітнику.
• Сприяти розвитку у дітей пізнавальної активності.
• Виховувати інтерес і дбайливе відношення до природи рідного краю.

В ході проекту.
1. Робота з дітьми:

• Проведення дидактичних ігор: «садимо город самі», «Де вершки, де корінці», «З якою гілки ягідки», «Овочі і фрукти», «Склади дерево» і т. п.
• Ведення щоденника спостережень за зростанням картоплі, чорнобривців.
• Проведення свят «Здрастуй літо», «Що нам осінь принесла?».

2. Спільна праця дітей і батьків:

• Проведення екологічних акцій: «Квіти - для краси», «Бережи травинку».

3.Робота з батьками:

• Консультації «Що за корисні рослини!», «Лікарські рослини».
• Фоторепортаж «Вирощуємо бархотцы», «Посадка цибулі».
• Озеленення ділянок.

Підсумок проекту:

Цікаві вправи для занять з природи

 

Етюд «Я— сонечко»

      Ви читаєте текст, а діти відтворюють пантомімою текст і повторюють разом: «Я — маленьке сонечко. Я подібне до жовтої кулі. В мені багато тепла і світла. Я дарую своє тепло всім на землі: лісам, полям, річкам, людям. Я перетворююсь на маленький сонячний промінчик і весело стрибаю, як сонячний зайчик».

 

Етюд «Я—хмарка»

      Ви читаєте текст, а діти повторюють його вголос і супроводжують пантомімою: «Я — велика, темна, пухнаста, легка. Мені радісно бути хмаркою я вільно пливу у синьому небі. Мої руки легкі, вони допомагають мені летіти. Я піднімаю вгору очі і наповнююся світлом. Я стаю добрішою,

красивішою. Я відчуваю в собі дощ. Я можу подарувати свій дощ землі. Я видихаю дощ і прозорими крапельками падаю на землю».

 

Етюд «Я— листочок»

       «Я — маленький листочок, позолочений осінню. Мене весело гойдає вітерець і ніби кличе за собою. І ось я відриваюся від гілочки, злітаю. Як хорошее кружляти над землею! А коли я втомлююся — спущуся на неї відпочити...»

 

      Перегляд відеофільму про живу природу (10 хв). Обговорення у колі, що рення у колі, що найбільше сподобалося у фільмі.

 

Арт - терапевтична техніка «Земля — вода»

     Підготуйте аркуш паперу (A4). Поділіть простір паперу на 2 ділянки за допомогою дуги. Особливістю завдання «Земля — вода» є те, що розміщення екосфер відносно дуги залишається на вибір кожної дитини, тобто «Земля» може бути і у верхній частині паперу, і у нижній.

       Підготуйте 8 кольорів фарб або 8 фломастерів: сірий, темно-синій, зелений, жовтогарячий, жовтий, фіолетовий, коричневий, чорний. Виберіть спочатку ті кольори, якими ви замалюєте екосферу «Земля», а потім з решти виберіть кольори для екосфери «Вода». Замалюйте екосфери.

      По закінченні малювання спробуйте пояснити, що для вас означає кожен колір і чому ви обрали таке розміщення екосфер.

 

Мозковий штурм

     Ви запитуєте в дітей, що таке природа. Слово природа пишете на дошці. Всі відповіді дітей записуєте на дошці поряд з центральними словами.

 Узагальнюєте всі відповіді, говорячи, що всі вони правильні.

 

 

 

 

Завдання «Я—рослина»

      Заплющте очі і уявіть себе рослиною. Намалюйте цю рослину. А тепер розкажіть, що спільного у вас і цієї рослини. Опишіть цю рослину. Кожна дитина розповідає про себе.

 

Завдання «Я— тварина»

     Заплющте очі і уявіть себе твариною. Намалюйте цю тварину. А тепер розкажіть, що спільного у вас і цієї твариною. Опишіть цю рослину. Кожна дитина розповідає про себе.

 

 

Екологічна гра «Павутинка»

      Інструкція: дітям прикріплюють малюнки з назвами: липа, сонце, повітря, білочка, горішки ліщини, комаха, лелека, людина. Діти стають у коло, 1 (липа) — тримає клубок ниток та каже:

 

—  «Я липа, мені потрібне сонце» (передає сонцю клубок).

 

— «Я сонце, сонце нагріває повітря» (передає повітрю)...

 

— «Повітрям дихає білочка».

 

— «Білочка їсть горішки ліщини».

 

— «На ліщині живуть комахи».

 

— «Комах поїдають лелеки».

 

— «Лелеки приносять весняне сонечко людині».

 

— «Людям потрібне сонце».

 

(Так зав'язується павутинка.)

 

Вправа «Мозковий штурм»

 

— Що трапиться, якщо:

 

... менше тепла і світла надходитиме від сонця;

 

... всіх комах знищать за допомогою отрутохімікатів;

 

... знищать жаб.

 

Обговорення:

 

— Чи сподобалось вам, як вас з'єднувала павутинка?

 

-    Ви відчули потребу один в одному?

 

Розминка-гра «30 секунд»

     Кожній дитині дається 30 секунд, протягом яких вона може сказати все, що захоче. Основне завдання вправи: навчити уважно слухати один одного, не перебиваючи того, хто говорить.

 

Гра «Асоціації»

      Ви пропонуєте слово - стимул і демонструєте його наочний зразок. Наприклад, слова: дерево, море, річка, ліс, повітря, людина, повінь і т.д.

Називаючи слово «дерево» — показуєте його на малюнку, малюєте на дошці, чи демонструєте на відеоматеріалі і просите дітей по черзі говорити все, що спаде на думку, доки вона дивиться на дерево.

 

 

Етюд «Квітка»

Всі діти присідають на носочки, опускають голови і уявляють себе насінинкою, з якої може вирости квітка. Отож, дітки уважно слухають та імітують пантомімою всі слова.

«Теплий промінчик упав на землю й зігрів у ній зернятко. З насіннячка виріс паросток. А з паростка виросла чудова квітка. Ніжиться квітка на сонці, підставляє теплу і світлу кожну свою пелюстку, повертаючи свою голівку слідом за сонцем».

 

Гра «4 стихії-земля, вода ,повітря, вогонь»

Чотири стихії — це земля, вода, повітря, вогонь. Землю ми будемопоказувати так: присідаємо, опускаємо руки вниз і торкаємося підлоги(землі). Воду ми будемо показувати так: простягаємо руки вперед і плавно їх опускаємо і піднімаємо перед собою. Повітря ми будемо показувати так: виконуємо кругові рухи руками перед собою.

Хід гри:

Ви називаєте одну із стихій, а всі інші показують цю стихію руками.

Кожен з дітей може бути в ролі ведучого.

Перегляд фільму про живу природу (10 хв). Обговорення того, що найбільше сподобалося.

 

Арт - терапевтична техніка «Фарби природи»

      На аркуші паперу дітям пропонується відтворити всі кольори, які вони бачили в природі, і розмістити їх в будь-якому порядку (використовувати бажано не олівці і фломастери, а фарби і пензлик).

Після малювання кожна дитина розповідає про свій малюнок.