Методична розробка "Формування ключових компетентностей учнів на уроках біології"
Світлана Максимчук
Формування ключових компетентностей
учнів на уроках біології
2
Формування ключових компетентностей учнів на уроках біології
Методична розробка
Максимчук Світлана Антонівна
3
Анотація.
В методичній розробці подані інформаційно-методичні матеріали, які допоможуть вчителям біології на уроках застосовувати елементи ефективних технологій навчання, які спрямовані на розвиток творчого мислення, комунікативної компетентності учнівської молоді.
Ця розробка містить завдання, асоціативні схеми, опорні таблиці, творчі вправи, кросворди, міні-дослідження, що спонукають дітей до логічного мислення, розвивають стійкий інтерес до вивчення біології.
Рекомендовано для вчителів біології та учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Розробник
Максимчук Світлана Антонівна – вчитель біології
4
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………………… 5
РОЗДІЛ 1. Формування ключових компетентностей учнів на уроках біології
………………………………………………………………………………………7
1.1. Проєктні технології…………………………………………………………..13
1.2. Ігрові технології ……………………………………………………………..16
1.3. Тренінгові технології………………………………………………………...44
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………42
ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА……………………………………………………..43
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...44
5
ВСТУП
В. О. Сухомлинський в листах до своєї доньки звертався так - «Моє заповітне бажання - передати тобі ту життєву мудрість, яку називають умінням жити»[2, с 78]. Реалії ХХІ століття вкладають у поняття «уміння жити» свій, осучаснений зміст. Національна доктрина розвитку освіти ставить перед учителем завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення й самовираження. Навчання має бути максимально наближеним до запитів і можливостей учня. Отже, потрібно не просто дати учню базовий рівень освіти, а сформувати компетентності, яких потребує сьогодні суспільство. В українських офіційних освітніх документах існує класифікація основних груп життєвих компетентностей: інформаційні, комунікативні, соціальні, полікультурні, саморозвитку й самоосвіти, продуктивної творчої діяльності, здоров’язберігаючі[1, с 39].
Компетентнісний підхід - це спрямованість процесу навчання на формування та розвиток ключових та предметних компетентностей особистості.
У науковій літературі немає узгодженої точки зору щодо понять «компетентність» і «компетенція». Поняття «компетенція» традиційно вживається у значенні «коло повноважень», «компетентність» же пов'язується з обізнаністю, авторитетністю, кваліфікованістю. Тому доцільно в педагогічному сенсі користуватися саме терміном «компетентність» [6,с.130].
Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими підходами до навчання, як особистісно-орієнтований, оскільки потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі для «всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти; діяльнісний, тому що може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі навчання. Як основа розвитку загальних розумових здібностей виступає мотивація пізнавальної активності, що є ефективною умовою формування таких внутрішньоструктурних складників предметних компетенцій, як емпіричний (чуттєвий і життєвий), (аксіологічний (cистема
6
цінностей), когнітивний (система теоретичних знань), практичний (система умінь і навичок). Результатом правильно виконаного алгоритму щодо мотивації пізнавальної діяльності є виникнення такого ланцюга:
педагогічний стимул - мотив - пізнавальна активність - пізнавальна ініціатива (творча активна діяльність) - розвиток розумових здібностей - система сформованих життєвих компетентностей - успішна соціалізована особистість[3, с 89].
Вивчення біології, як предмету в школі має значний потенціал для розвитку ключових компетентностей. Тож дуже важливо створити такі умови викладання біології, за яких учні усвідомлювали б її реальну важливість для повсякденного життя та були вмотивованими до постійного поглиблення своїх знань[9, с 12].
Наприклад, під час вивчення теми «Бактерії», необхідно забезпечити візуалізацію теоретичного матеріалу. Для цього просто необхідно використовувати інформаційні технології. В своїй педагогічній діяльності пропоную учням виконати аналіз тематичних відео про шкідливі бактерії, які є шкідливими та небезпечними для людини. Необхідно навчити дітей дотримуватися правил особистої гігієни, а також правильно діяти у ситуаціях, коли виникає загроза життю і здоров’ю людини. Тому варто частіше переглядати тематичні відео та використовувати відповідні онлайн-ресурси.
На уроках учні часто самостійно підшуковують дану інформацію та роблять відповідні висновки, щодо обраної теми.
7
РОЗДІЛ 1 Формування ключових компетентностей учнів на уроках
біології
Методика викладання біології передбачає формування життєвих компетентностей школярів, як основи успішної соціалізації особистості. Розвиток творчої особистості, формування життєвих компетентностей передбачає здійснення вибору різноманітних методів та технологій навчання[6, с 34].
Так, під час формування соціальної компетентності передбачаю виконання творчих робіт різного рівня складності: різні форми тематичного оцінювання; диференційовані домашні завдання; пропоную учням перелік тем творчих робіт і доповідей; різнорівневі контрольні та підсумкові роботи; список додаткової літератури; використовую міжпредметні зв’язки; створюю проблемні ситуації; залучаю учнів до роботи в парах та малих групах; проводжу самооцінювання та взаємооцінювання.
Формуючи полікультурну компетентність, виховую на прикладі видатних людей; використовую у викладанні біології художню літературу та твори мистецтва; розкриваю зв’язки біології з іншими природничими та суспільними дисциплінами; пропагую досягнення культури; висвітлюю значення наукових знань для розвитку цивілізації; мотивую роль предмета біології в житті учня.
Для формування комунікативної компетентності створюю проблемні ситуації; заохочую до написання творчих звітів про екскурсію, організовую дискусії; спонукаю до висловлювання власної думки; вчу правильно ставити запитання та відповідати на них; пропоную письмові роботи у формі сенканів, цікавих гексаконів, забезпечую розвиток зв’язного мовлення.
Предметна компетентність включає оволодіння прийомами роботи з текстами, табличними даними, зображеннями біологічних об’єктів, схемами біологічного змісту, забезпечує формування ключової інформаційної
8
компетентності. Вивчення об’єктів живої природи, процесів життєдіяльності потребує використання натуральних об’єктів, таблиць, муляжів, ілюстрацій підручників, технічних засобів навчання. Біологічні знання повинні стати основою для формування в учнів загально навчальних та спеціальних умінь, зокрема таких важливих як уміння вести спостереження та описувати їх; виконувати експеримент та оформляти результати біологічних досліджень; самостійно отримувати і переробляти інформацію, аналізувати явища, факти, процеси; аналізувати текст, що містить протиріччя, неоднозначні ідеї або зайву інформацію. На своїх уроках пропоную завдання, для виконання яких необхідно звернутися до додаткових джерел інформації; заохочую учнів до використання додаткової літератури; до раціонального використання фактичного матеріалу підручника як основного джерела інформації для учнів. Консультую з питань тематики робіт та пошуку інформації; навчаю свідомо обробляти інформацію: складати план, тези, конспект, опорні схеми.
Формуючи компетентність самоосвіти й саморозвитку, особливе місце у навчальному процесі відводжу дослідам, спостереженням, які рекомендую проводити не тільки на уроках, а й вдома, на екскурсіях. Біологічні експерименти та демонстрації знайомлять учнів з методами дослідження природи, розвивають навички самостійної роботи та спостережливості, зацікавлюють до вивчення біології. Така робота спонукує творчо опрацьовувати й переосмислювати новий пізнавальний матеріал, який дає можливість дізнатися більше, розширити свій інтелект та можливість проявити свої знання в певних життєвих, а також у майбутньому, професійних ситуаціях.
При впровадженні компетентності продуктивної творчої діяльності, привчаю учнів до підготовки випереджальних завдань у вигляді повідомлень про наукові досягнення і відкриття в біології, медицині та інших споріднених з біологією науках. Добрий результат для формування компетентності продуктивної творчої діяльності учнів на уроках біології дає проведення нетрадиційних
9
уроків, застосування ігрових технологій, організація дослідницької роботи. Працюючи над проектами, учні аналізують інформацію і представляють її у вигляді малюнків, фотознімків, таблиць, схем, презентацій, використовуючи ІКТ.
Здоров'язберігаючу компетентність здійснюю як вчитель біології, на уроках-тренінгах «Позитивне ставлення до ВІЛ –інфікованих», практичних заняттях «Перша домедична допомога при ушкодженнях опорно-рухового апарату». Конкретним результатом навчання є розвиток життєвих навичок учнів, зокрема таких, як уміння приймати рішення, розв'язувати проблеми, творчо і критично мислити, спілкуватися, гідно поводитися, чинити опір тиску, доречно виявляти емоції, долати стрес, співчувати, бути громадянином, свідомо ставитися до власного здоров'я і здоров'я свого оточення, надавати першу долікарську допомогу.
Освіта в галузі здоров'я поєднує здобуття необхідних знань та вмінь, вироблення певного ставлення і на цій базі – формування конкретних навичок позитивної поведінки, збереження та зміцнення фізичного, соціального, психічного та духовного здоров'я[10, с 56]. Позитивну роль у формуванні ключових життєвих компетентностей відіграє позакласна робота, яка досконало поєднується з уроком, сприяє появі стійких цілеспрямованих інтересів: біологічні свята, турніри, інтелектуальні ігри, брейн-ринги, ігри-подорожі, тижні біології, науково-дослідницька діяльність у МАН, екскурсії рідним краєм, участь в екологічних акціях. Усе це допомагає дитині наблизитися до саморозкриття особистості, для подальшої реалізації в суспільному житті, формує екологічну культуру учнів, залучає їх до еколого-натуралістичної діяльності, формує працелюбну особистість, цивілізованого господаря та забезпечує умови щодо самореалізації індивідуальних здібностей та талантів молоді. Мої учні є слухачами біологічної школи-онлайн та секції «Юні фермери» МАН.
10
Отже, формування ключових життєвих компетентностей – це складний, цілеспрямований процес. Упроваджуючи компетентнісний підхід у своїй педагогічній діяльності, використовую завдання, виконуючи які, учні зможуть навчитись: застосовувати знання у нетипових ситуаціях; розв’язувати завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю; зможуть навчитися формувати оцінні судження щодо себе як соціальної істоти. Саме через предметні компетенції з біології, на основі розвитку активізації пізнавальної діяльності та технологій продуктивного навчання, можливо формувати предметну компетентність учнів, яка є результатом накопичення досвіду, якого потребує сучасне життя та який сприятиме формуванню та розвитку інноваційної особистості, готової до суспільної діяльності та оволодіння професійною освітою. Саме за таких умов здійснюється формування основних життєвих компетентностей учнів на уроках біології як інтегрованого результату навчання та успішної соціалізації особистості учня у сучасному суспільстві.
Основою набуття компетентності є власна активна діяльність учня і вчителя. Мій педагогічний досвід показує, що оптимально та вдало обрані прийоми, форми та засоби навчання сприяють: проведенню експерименту ужиткового спрямування; проведенню учнівського дослідження; виконанню проєктів, розв’язуванню проблемних завдань, розв’язуванню практично орієнтованих завдань; аналізу життєвих ситуацій; використанню наочності; розв’язуванню проблемних завдань, застосуванню технології розвитку критичного мислення тощо.
Підтримую бачення О.І. Пометун в частині того, що сформовані компетентності людина використовує за певної потреби в соціальних та інших контекстах залежно від умов і потреб щодо здійснення різних видів діяльності [5, с 98]. Очевидно, що компетентна людина застосовує ті стратегії, які здаються їй найприйнятнішими для виконання визначених завдань як життєвих, так і професійних. Упровадження компетентнісного підходу створює умови
11
для формування внутрішньої мотивації навчання. Зазвичай, на мою думку, чинниками, які позитивно впливають на формування мотивації, є:
- практична спрямованість мети уроку як особисто значущої, важливої для кожного учасника навчального процесу;
- використання результатів навчання в практичній діяльності людини;
- використання в процесі навчання здобутого життєвого досвіду учнів, їхніх повсякденних спостережень, досвіду практичної діяльності;
- зв’язок навчального матеріалу з повсякденням, явищами, які відбуваються в довкіллі.
Базова компетентність вчителя полягає в умінні організувати заняття, створити невимушене доброзичливе, розвивальне середовище, в якому стає реальною можливість досягнення освітніх результатів учня, сформульованих як ключові компетенції. Незаперечним є те, що сам вчитель, як мінімум, має володіти тими компетенціями, яких навчає дітей. Вчителю важливо вміти організувати навчання так, щоб воно стимулювало інтерес, бажання разом думати і дискутувати, ставити оригінальні питання та оцінювати нестандартні ситуації, проявляти незалежне креативне мислення, формулювати ідеї, висловлювати різноманітні точки зору. Важливо, щоб це мотивувало учнів до нових, на сходинку вищих здобутків та інтелектуального зростання. Вчитель має налаштуватися на пошук та закріплення позитивної динаміки на шляху до формування компетентності учнів[7, с 46].
Тому, для себе я обрала такі шляхи вирішення завдань: по-перше, довести, що знання – це не просто спосіб отримання інформації, яка може швидко змінюватися, це вміння знайти інформацію, виокремити її від другорядної, перевести в досвід власної діяльності; по-друге, навчити учнів адекватно оцінювати свою діяльність, сприймати навколишній світ, бачити своє місце в ньому; по-третє, здобути конкретні знання, необхідні для практичної діяльності, а також обирати методи і способи отримання або використання цих знань, сформувати вміння і навички самостійного здобуття знань із різних джерел інформації, використовувати ці знання в конкретній ситуації; розуміння
12
того, яким способом можна отримати ці знання. Досвід свідчить, що традиційні засоби навчання сприяють зниженню дитячого інтересу і творчого потенціалу школярів, зникає дитяча ініціативність, потреба в практичній діяльності. Саме тому, готуючись до уроків, передбачаю таку мету:
- розвиток допитливості учнів;
- формування умінь читати літературу і робити аналіз тексту;
- розширення кругозору школярів.
З метою зацікавлення учнів предметом, використовую такі форми діяльності, як практичні роботи, лабораторні дослідження, екскурсії, практично спрямовані заняття в позаурочний час. Адже вони сприяють пізнанню навколишнього світу, формують уміння спостерігати, порівнювати, вимірювати, здійснювати експеримент, узагальнювати результати. Наприклад, при проведенні дослідницького практикуму в 6 класі «Дослідження умов проростання насінини» проводжу з дітьми не лише дослід, а й запроваджую елементи експерименту. Так, одну банку з оптимальними умовами, необхідними для проростання насіння, діти ставлять на світло, а іншу у темне місце. Порівнюючи стан проростків, учні роблять висновок, що для життя живого організму необхідною умовою є поєднання кількох факторів, а відсутність хоча б одного веде до його загибелі. Завдання такого характеру сприяють розвитку спостережливості та логічного мислення. Під час уроків спонукаю учнів бути активними учасниками освітнього процесу. З метою створення умов для постійної активної взаємодії школярів, зацікавлення їх предметом на різних етапах уроку застосовую новітні технології.
13
1.1. Проєктні технології
Проєкт – група взаємопов’язаних заходів та їх результатів, спрямованих на досяг-нення кінцевої мети, а також необхідні для цього ресурси та тимчасові затрати[4, с 5].
Робота з біології та екології передбачає реалізацію наступних різновидів навчальних проектів:
1)екологічні проєкти спрямовані на вивчення стану довкілля, усунення чинників забруднення навколишнього середовища, формування в учнів дбайливого ставлення до природи;
2)пізнавальні проєкти - проекти, пов'язані з пізнанням певних природних та соціальних процесів і явищ в польових умовах, що передбачено змістом освіти;
3)дослідницькі проєкти спрямовані на формування в учнів вмінь та навичок науково-дослідної діяльності, навчальну імітацію елементів дослідницької діяльності вчених у процесі навчання;
4)проєкти самоосвіти, самовиховання, зорієнтовані на самостійне оволодіння учнями певними темами, самостійне формування певних навичок;
5)інтегровані проєкти, пов'язані з реалізацією проєктних цілей в кількох вищеназваних сферах проєктної діяльності учнів.
Найбільш ефективними у формуванні практичних вмінь і навичок учнів вважаю проєктну технологію та метод проблемних завдань. Виконання проєктних завдань сприяє формуванню особистого досвіду учнів, розвитку дослідницьких та практичних умінь, критичного мислення. Творчі роботи збагачуються відомостями з наукової та довідкової літератури. Використовую цю технологію, зазвичай, на заключних уроках з теми. Проєкт готується не за одну годину. Він вимагає тривалої, клопіткої роботи в творчих групах, розподілу обов’язків між її членами. Це тривала дослідницька робота з боку учнів під керівництвом вчителя. Тому ще на початку вивчення теми ділю учнів на творчі групи, пропоную тему для дослідження, організовую пошуково-
14
дослідницьку діяльність школярів, а під час вивчення теми допомагаю реалізувати проект. Останній урок теми – це урок-презентація результатів дослідження. Так, перед вивченням теми «Різноманітність тварин» в 7 класі розподіляю учнів на дві творчі групи, одна з яких отримує завдання – розкрити тему «Тварини-рекордсмени», а друга – «Значення тварин у житті людини».
Застосування методу проектів на уроці та в позаурочній роботі допомагає учневі:
- участь вихованця в проєктній діяльності сприяє формуванню вмінь та навичок, становленню життєвих принципів та цінностей, які в подальшому позитивно впливатимуть на його життєдіяльність;
- набуттю ним життєвого досвіду, необхідного для розвитку та функціонування як його окремих компетенцій, так і життєвої компетентності в цілому;
- сприяє розвитку ключових компетенцій учня, життєвої компетентності в цілому, однак найважливішими напрямами застосування методу проектів для розвитку життєвої компетентності є розвиток соціальної, інформаційної, політичної та полікультурної компетенцій.
Навчання іде через цілеспрямовану діяльність учня у відповідності з його особистим зацікавленням саме в цьому знанні. Проблема для проєкту береться з реального життя, знайома і така, що має значення для самої дитини. Для вирішення цієї проблеми учні повинні використати ті знання, що вони мають і набути нових. Учні самостійно і сукупними зусиллями, або разом з дорослими вирішують проблему і отримують реальний результат, який можна побачити, усвідомити і використати в практичній діяльності.
Однією з найбільш використовуваних форм роботи під час виконання проєктів є групова робота учнів. Вона є найефективнішим засобом у вирішенні питання формування компетентної особистості, організація якої забезпечує включення учнів в активне спілкування та співробітництво. Цей вид діяльності заохочує учнів до самостійного дослідження змісту навчального матеріалу, взаємного використання один одного як джерела навчальної інформації.
15
Також велика увага приділяється у моїй роботі з використанням проєктних технологій у позакласній та позашкільній роботі.
Так, протягом 2020/2021 навчального року мої учні брали участь у Всеукраїнському інтерактивному конкурсі «МАН- Юніор Дослідник» та представляли проєкт у номінації Юніор-еколог на тему «Вплив меліорації на болотну рослинність Луцького району Волинської області» яка була відібрана та представлена на онлайн-конференції 19 травня 2021 року. Робота була відзначена сертифікатом учасника (дод.3)
Всеукраїнський екологічний онлайн-проєкт «Мішечок», який був представлений на онлайн – платформі schoolrecuclingworld (дод.2).
В 2021/2022 навчальному році ми взяли участь у Всеукраїнському огляді конкурсі «Галерея кімнатних рослин» та зайняли 3 місце на обласному етапі (дод.1).
16
1.2. Ігрові технології
Ігрові технології формують уміння розв'язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів.
В своїй навчальній діяльності використовую такі методи: кроссенс, сенкан, асоціативний кущ, діаграма Вена, загадковий диктант, знайди помилку, цікавий гексакон, кросворд, складання Т – схеми та інші.
Кроссенс
Кроссенс являє собою асоціативний ланцюжок, стандартне поле з дев'яти квадратиків . Дев'ять зображень розставлені в ньому таким чином, що кожна картинка має зв'язок з попередньою і наступною, а центральна об'єднує за змістом відразу декілька [10, с 22].
Зазвичай потрібно встановити зв’язки по периметру між квадратами 1-2, 2-3, 3-6, 6-9, 9-8 8-7, 7-4, 4-1 («основа»), а також по центральному хресту між квадратами 2-5, 6-5, 8-5 и 4-5 («хрест»).
Кроссенс можна використати:
- при формулюванні теми і мети уроку;
17
- при вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
- при закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
При підведенні підсумку роботи на уроці, включити як рефлексію.
Кроссенс — це знахідка для учнів, які навчаються на низькому рівні. Це своєрідна «шпаргалка», яку дитина може використовувати під час розповіді домашнього завдання. Але за певних умов: якщо вона її створила власноручно, використовує лише зображення, яке не має жодного слова-підказки.
Тема « Вітамін А» (9 клас)
|
Вітамін А, так само як і інші вітаміни, необхідний для нормальної життєдіяльності організму |
При гіповітамінозі необхідно вживати синтетично створений вітамін А. |
Вперше вітамін А був виділений з моркви, тому від англійського слова carrot (морква) походить назва вітамінів групи А – каротиноїди. |
|
За нестачі вітаміну А виникає захворювання «куряча сліпота», під час якого відбувається розлад зору в умовах темряви |
Вітамін А — жиророзчинний вітамін, який отримав свою назву у зв’язку з тим, що його відкрили першим 1913 року |
Вітамін А забезпечує ріст здорового волосся |
|
Вітамін А, як і інші вітаміни, забезпечує міцну імунну систему |
Вітамін А міститься у плодах оранжевого кольору |
Вітамін А забезпечує гарний зір у людини |
18
|
Конрад Лоренц — австрійський учений-біолог, засновник етології |
К. Фріш, К. Лоренц та Н. Тінберген 1973 року отримали Нобелівську премію за відкриття в галузі етології |
Спостереження — цілеспрямоване сприйняття й реєстрація поведінки досліджуваного об’єкта |
|
Моніторинг — комплекс спостережень, збору, обробки, систематизації та аналізу інформації про стан навколишнього середовища, який дає оцінку, прогнозує зміни, розробляє рекомендації |
Етологія — наука про поведінку тварин у природному середовищі і снування |
Експеримент — метод дослідження, у яке активно втручається дослідник. На малюнку — лабораторний експеримент |
|
Картографічний метод — на карту наносять шляхи, якими мігрують тварини |
Етограми — «каталоги поведінки» різних видів тварин |
Моделювання — це метод дослідження об'єктів пізнання (явищ, пристроїв, процесів), що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю). |
19
20
Тема «Методи поведінки тварин» ( 7 клас)
21
На уроці у 7 класі з теми «Кишковопорожнинні» пропоную учням:
Загадковий диктант
Вибрати правильні твердження, щодо особливостей будови, життєдіяльності та класифікації тварин і вписати відповідні букви в клітинки. У разі правильного виконання завдання можна визначити назву багатоклітинної прісноводної тварини, про яку розповідають легенди.
М Систематика — це наука, яка займається вивченням органів і систем органів тварин.
Г Найнижчою систематичною категорією є вид.
А Покриви тіла тварин утворені покривною тканиною.
I До складу органів тварин входить декілька типів тканин.
Д Тип живлення тварин — гетеротрофний.
Е Клітина тварин має декілька вакуолей з клітинним соком.
Р М’язова тканина забезпечує різні рухи тварин.
О Ядро забезпечує клітини енергією.
А Тварини опанували всі середовища існування.
Т Найбільша кількість тварин мешкає у ґрунтовому середовищі.
Відповідь: гідра.
Індивідуальні та творчі завдання:
Сенкан
Метод сенкан (синквейн) – це короткий неримований вірш, що складається з п’яти рядків [10, с 3].
Алгоритм написання сенкана (синквейна) такий:
Перший рядок – одне ключове слово – тема, яке визначає зміст сенкана – об’єкт або предмет, про який іде мова.
Другий рядок – два прикметники, які характеризують дане поняття, дають опис його властивостей та ознак.
Третій рядок – три дієслова, які показують характер дії об’єкта.
22
Четвертий рядок – коротке речення, в якому автор висловлює своє ставлення до об’єкта.
П’ятий рядок – одне слово-резюме, зазвичай іменник, через яке людина висловлює свої почуття, асоціації, пов’язані з даним поняттям, його сутністю.
Приклади сенкану (дод.6, 9)
ГІДРА
Кишковопорожнинна, багатоклітинна
Прикріплюється, розмножується, брунькується
Гідра –прісноводна двошарова тварина
ПОЛІП
СКЛАДНОЦВІТІ
Однорічні, багаторічні
Цвітуть, запилюються, плодоносять
Складноцвітим характерне подвійне запліднення
РОСЛИНА
ЩУКА
Кісткова, прісноводна
Полює, поїдає, знищує
Чатує жертву в засідці
РИБА
СЕРЦЕ
Порожнисте, ритмічне
Збуджується, проводить, скорочується
Розташоване у грудній клітці
ОРГАН
23
7 клас. Тема уроку «Загальна характеристика Хордових»
Методика «Асоціативна тема»
Які асоціації викликають у вас Хордові тварини, обговоріть із сусідом.
Занесіть ваші асоціації до «Асоціативного куща «Хордові».
Осьовий скелет- хорда Органи дихання зябра, легені
Поширені скрізь Хордові Замкнена кровоносна система
Вторинна порожнина тіла ЦНС трубчастого типу
Висновок: Інформація, яку ми вже знаємо про хордових тварин, допоможе нам дізнатись про нові таємниці природи хордових – про Риб, дивовижних і незвичайних істот.
Білогічне лото
із поданих складів слів скласти поняття та терміни з даної теми
|
нир |
Хи |
Зяб |
Те |
Що |
КА |
Сер |
|
хря |
Че |
Но |
Трум |
Лус |
Ки |
Плав |
|
ві |
Жа |
Ві |
Ки |
Би |
Реп |
Ра |
|
це |
ці |
діль |
рос |
ри |
роз |
ста |
нирки, хижаки, череп, плавці, рострум, роздільностатеві, хорда, риби, хрящові, зябра, серце
Скласти діаграму Вена
порівняльна характеристика головохордових, хрящових риб і хордових тварин.
24
Знайди помилку
Тема «Риби» (7 клас)
Знайти і виправити помилки в тексті. (Правильні відповіді наведені в дужках.)
Риби мають радіальну (двобічну) симетрію тіла. Форма тіла обтічна. Тіло розділене на голову і тулуб (голову, тулуб і хвіст). Органи дихання — зябра. Зяброві щілини у хрящових риб (кісткових риб) закриті зябровими кришками. Мають плавці — парні (непарні): хвостовий, спинний та анальний та непарні (парні): грудні і черевні плавці. У хрящових риб (кісткових) кишечник має особливий тонкостінний виріст, наповнений сумішшю газів,— плавальний міхур. Коли риба опускається на глибину, міхур збільшується (зменшується) в об’ємі і щільність риби збільшується. Це сприяє швидкому зануренню. При спливанні об’єм міхура зменшується (збільшується) і риба стає відносно легшою. Поки риба знаходиться на одній і тій же глибині, обсяг міхура постійно змінюється (не змінюється). Це дозволяє рибі утримуватися без руху, ніби висіти в товщі води.
25
Біологічна задача
Визначте, скільки живуть ці риби, якщо відомо, що білуга може дожити до 100 років, тріска — у чотири рази менше, а тривалість життя сома дорівнює різниці між тривалістю життя білуги і тріски.
Шпаргалка з помилками (дод.7)
Учні обмінюються «шпаргалками», підготовленими вдома, знаходять і виправляють у них помилки.
Біологічний диктант
Вибрати ознаки хрящових риб:
I варіант — ската-хвостокола;
II варіант — катрана.
1. Належить до кісткових риб.
2. Скелет хрящовий або напівхрящовий.
3. Тіло вкрите примітивною, гострою лускою.
4. Луска розташована у п’ять рядів.
5. Розвинені пояси плавців.
6. Хвостовий плавець асиметричний.
7. Парні плавці розташовані горизонтально.
8. Промені плавців м’які.
9. Має зяброві щілини.
10. Має рострум.
11. На щелепах відсутні зуби.
12. Тіло плоске, широке. Донна тварина.
13. Може дихати за допомогою легень.
14. Має зяброві кришки.
15. Плавальний міхур зв’язаний з кишечником усе життя.
16. Хижак.
17. Живиться рослинною їжею.
18. Характерне яйцеживородіння.
19. Може бути небезпечною для людини.
26
20. Розводять штучно, виведені цінні породи.
21. Знайдена вперше в 1938 р.
22. У разі пересихання водойм вона заривається в мул і утворює захисну оболонку.
23. Живе в прісних водоймах.
24. Поширена в Чорному морі.
Цікавий гексакон
Тема «Травлення» (8 клас)
27
28
29
Знайди відповідність
Органи травлення (8 клас)
30
31
БУДОВА КОРЕНЯ
32
БУДОВА ЛИСТКА
БУДОВА КВІТКИ
33
БУДОВА ПЛОДА
Виправ помилку
Тема «Амфібії» (7 клас)
Знайти та виправити помилки в тексті.
Земноводні — це тварини, які живуть у прісних та солоних водоймах. Тіло їх складається з голови, шиї, тулуба і кінцівок. Жаби мають чотири однакові ноги, з допомогою яких легко ходять. Шкіра в жаби гладенька, без залоз. Ковтають їжу з допомогою очей. Органами дихання жаби є зябра. Серце — двокамерне, два кола кровообігу. Температура тіла стала. До органів чуття належить бічна лінія, яка, як і в риб, тягнеться вздовж усього тіла. Нервова система земноводних простіша за нервову систему риб.
Коло ідей
— У народі кажуть, що жаба сама лізе в пащу вужа чи гадюки. Чому? (Вуж чи гадюка висовують дуже довгий кінчик язика і швидко рухають ним. А в жаби є природжений рефлекс — хапати все, що ворушиться. Ось чому жаба наближається і намагається схопити рухомий язик, тоді змії залишається лише проковтнути здобич.)
Творча лабораторія
— Доведіть, що забобони щодо шкідливості жаб і ропух є безпідставними.
34
— У давні часи жаб кидали в посудини з молоком і воно довго не скисало. Поясніть цей факт.
Цифровий диктант (виконується у зошитах).
Ряд Хвостаті
Ряд Безхвості
Ряд Безногі
1.Представники цього ряду мають короткі ноги і видовжене тіло.
2.Добре розвинені задні кінцівки, з допомогою яких вони гарно стрибають і плавають.
3.Кінцівки взагалі відсутні
4.Плавають, як риби, за допомогою хвоста.
5.Відсутній хвіст.
6.Належать зелені жаби.
7.Велетенська саламандра.
8.Альпійський тритон.
9.Ропуха.
10.Кільчаста черв яга.
11.Гребінчастий тритон.
12.Мають резонатори
Відповідь: Хвостаті (1,4,7,8,11), Безхвості (2,5,6,9,12), Безногі (3,10) – самоперевірка виконаного завдання.
35
Розгадування кросворда «Амфібії».
Наведіть приклади земноводних, у закінченні назв яких є літера А.
|
|
|
|
|
А
А |
|||||
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наприклад:
|
|
ж |
а |
б |
А |
|||||
|
|
к |
у |
м |
к |
|||||
|
|
р |
о |
п |
у |
х |
||||
|
|
к |
в |
а |
к |
ш |
||||
|
с |
а |
л |
а |
м |
а |
н |
д |
р |
|
Кросворди до теми «Основні поняття генетики» (9 клас)
|
|
7 3 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
6 |
|
|
|
8 |
|||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
5Г |
Е |
Н |
Е |
Т |
И |
К |
А |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
||||||||||||
|
4 |
|
|
|
|
||||||||
|
|
Питання :
1. Наука, що вивчає закономірності спадковості та мінливості
2. Місце розташування гена у хромосомі (локус)
36
3. Засновник сучасної генетики (Мендель)
4. Різна форма стану гена (алель)
5. Сукупність генетичної інформації (генотип)
6. Окрема зовнішня та внутрішня ознака, що виділяється у фенотипі даної особини (фен)
7. Властивість живих організмів набувати нових ознак у процесі індивідуального розвитку (мінливість)
8. Властивість живих організмів передавати із покоління в покоління морфологічні, фізіологічні, біохімічні та інші ознаки (спадковість)
|
|
Г |
||||||||||||
|
Е |
|
||||||||||||
|
|
8 |
|
Н |
|
|
|
|
||||||
|
|
Е |
|
|||||||||||
|
2 |
|
|
6 |
|
|
|
|
|
Т |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
И |
|
|||||||
|
|
4 |
|
К |
|
|
||||||||
|
|
|
|
А |
|
|||||||||
|
9 |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||
|
3 7 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
5 |
|
|
|
|
||||||||
Питання:
1. Наука, що вивчає закономірності спадковості та мінливості
2. Це властивість живих організмів передавати із покоління в покоління морфологічні, фізіологічні, біохімічні та інші ознаки (спадковість)
3. Елементарна дискретна одиниця спадковості і мінливості (ген)
4. Місце розташування гена у хромосомі (локус)
37
5. Один із можливих станів гена (алель)
6. Алель, який пригнічує прояв іншого алеля гена (домінанта)
7. Сукупність усіх генів клітини, локалізованих у ядрі або в різних реплікуючих структурах цитоплазми (генотип)
8. Сукупність властивостей і ознак організму, що склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовнішнього середовища (фенотип)
9. Окрема зовнішня або внутрішня ознака, що формується під впливом генів і факторів середовища (фен)
Розгадування зашифрованої теми уроку
«Рептилії» (7 клас)
Гра «Ключове слово»
(Учням потрібно відповісти на запитання,і, взявши з кожного слова вказану літеру,скласти ключове слово. Відповідні літери учні записують у зошиті.)
1.Тип розвитку, при якому молоді особини, які народжуються, схожі на дорослих,називається…прямим ( 1 літера відповіді).
2.Система органів,що здійснює газообмін між організмом і навколишнім середовищем називається…дихальна (5 літера відповіді).
3.Система органів, що забезпечує організм поживними речовинами для життєдіяльності, росту, розвитку називається…травна (3 літера відповіді).
4.Наука про тварин - …зоологія (1 літера відповіді).
5.Кровоносна система, по якій кров рухається лише по судинах називається…замкнута (6 літера відповіді).
6.Частина організму тварин - …орган (5 літера відповіді).
7.Тварини за типом живлення - …гетеротрофи (11 літера відповіді).
Ключове слово – ПЛАЗУНИ
38
Складання Т-схеми до уроку
|
Я знав (ла) |
Я дізнався (лась) |
|
|
|
Заповнити схему
Тема «Птахи» (7 клас)
Вписати в схему відповідні цифри.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. рибоїдні
2. чаплі
3. хижі
4. мартини
5. комахоїдні
6. пінгвіни
7. мухоловки
8. сови
9. способи живлення
10. стриж
39
Установити відповідність між назвами птахів
та їх характерними ознаками.
|
Назва птаха |
Характерні ознаки |
|
|
|
|
1 болотна сова 2 яструб 3 великий строкатий дятел 4 глухар
|
А живе на деревах, харчується комахами та їхніми личинками, має тверді рульові пера хвоста Б має велике тіло і короткі крила, сильні ноги з добре розвиненими кігтями, живиться рослинною їжею та безхребетними В здатний до тривалого польоту й ширяння, має дзьоб, загнутий у вигляді гачка Г має густе й м’яке оперення, яке забезпечує безшумний політ, зіниці розширені, дзьоб загнутий у вигляді гачка Д великий птах з довгими ногами й довгою шиєю |
Складання опорної схеми
Тема «Ссавці» (7 клас)
40
1.3. Тренінгові технології
Тренінг – це запланований процес модифікації відношення, знання чи поведінкових навичок того, хто навчається, через набуття навчального досвіду з тим, щоб досягти ефективного виконання в одному виді діяльності або в певній галузі. Це одночасно: цікавий процес пізнання себе та інших; спілкування; ефективна форма опанування знань; інструмент для формування умінь і навичок; форма розширення досвіду. Під час тренінгу створюється неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед групою безліч варіантів розвитку та розв'язання проблеми, заради якої вона зібралася. Як правило, учасники в захваті від тренінгових методів, тому що ці методи роблять процес навчання цікавим, не обтяжливим.
На сьогодні тренінг є незамінним елементом системи навчання, який передбачає розвиток професійних навичок, креативного мислення й інтелектуальних здібностей особистості, зокрема розвиток мислення й мовлення здобувачів освіти [5, с 9].
Тренінгове навчання має істотні відмінності порівняно з традиційними формами навчання. Традиційне навчання за своєю суттю є формою передавання інформації та засвоєння знань. Натомість тренінг — це цікавий процес пізнання себе та інших; спілкування; ефективна форма опанування знань; інструмент для формування умінь і навичок; форма розширення досвіду [5, с 26].
- Серед переваг, які має тренінг як активна форма навчання, можна визначити такі:
- тренінги передбачають виконання індивідуальних і групових практичних занять, проведення рольових ігор; проектів, плакатів, лабораторних досліджень;
- тренінг побудований (повністю чи частково) на моделюванні ситуацій та спрямований на формування умінь і навичок, необхідних у практичній роботі;
41
- тренінг сприяє встановленню демократичного стилю спілкування, забезпечує суб'єкт-суб'єктний процес навчальної діяльності;
- тренінг дає можливість здобувачам освіти систематизувати набутий досвід, усвідомити рівень власної компетентності, окреслити шляхи особистісного саморозвитку;
- тренінг формує у здобувачів освіти практичні навички до виконання індивідуальних завдань і публічної презентації результатів своєї роботи,
- навчає ефективно працювати в команді;
- тренінг розвиває лідерські якості, ініціює активність здобувачів освіти.
Застосування тренінгових технологій передбачає залучення здобувачів освіти до навчального процесу, активізує міжособистісну комунікацію, що забезпечує ефективний обмін інформацією в ході творчої дискусії. Це сприяє розвитку у здобувачів освіти аналітичного мислення і виробленню навичок прийняття компетентних рішень в ситуаціях, максимально наближених до практичної діяльності.
Тренінг, на відміну від традиційних форм навчання, орієнтований не тільки на правильну відповідь, а й на запитання та пошук. У процесі тренінгу відбувається формування і закріплення умінь і навичок ефективної професійної поведінки учасників. Завдяки тренінгу відбувається інтеграція біології з хімією, медициною, основами здоров’я, екологією, географією, фізикою, математикою та українською мовою. Наскрізні змістовні лінії сучасної нової української школи формують компетентності здобувачів освіти: математичну, вміння спілкуватися державною мовою, екологічна грамотність і здорове життя, інформаційно-комунікативної грамотності, а головне формують навичку навчатися упродовж життя. Тренінгові заняття є, по суті, семінаром у режимі неперервної дискусії, що переривається міні-лекціями, індивідуальною роботою, діловими іграми, кейсами та іншими завданнями.
42
Отже, правильно організований тренінг розвиває гнучкість, оригінальність мислення, толерантність, здатність вирішувати проблемні завдання та ситуації; сприяє усуненню помилок і недоліків у вивченні і розумінні матеріалу, збагачує їхній активний життєвий досвід, а також формує креативне мислення (дод.5).
З метою формування здоров’язберігаючої компетентності серед учнів 7-9 класів мною був проведений урок-тренінг до Всесвітнього Дня боротьби зі СНІДом на тему «Толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих».
Завданнями тренінгу ставилися питання підвищення рівня поінформованості підлітків з проблем ВІЛ/СНІДу; формування навички безпечної поведінки і відповідальності за власні вчинки та толерантне ставлення до ВІЛ-позитивних та хворих на СНІД.
З учнями були проведені різноманітні вправи: «Толерантність», «Правила безпеки», «Дискусія», «Біла ворона». Також учні переглянули відеоролик «Про толерантність»(дод.4).
43
ВИСНОВКИ
1. Опрацювавши різні інформаційні джерела з питання формування ключових компетентностей учня школи, та на основі власного педагогічного досвіду, я прийшла до висновку, що саме набуття життєво важливих компетентностей може дати учню-випускнику загальноосвітньої школи можливості орієнтуватись у сучасному суспільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному розвиткові ринку праці, подальшому здобутті освіти.
2. Кожний із зазначених мною підходів формування ключових компетентностей не вичерпує проблеми життєвої і професійної компетентності учня загальноосвітнього навчального закладу повністю; всі ці підходи знаходяться у взаємозв’язку один з одним і взаємодоповнюють один одного.
3. Компетентнісний підхід висуває на перше місце не інформованість учня, а вміння розв’язувати проблеми, які виникли в конкретних ситуаціях за допомогою отриманих знань і набутих умінь та навичок.
4. Найвищої оцінки може заслуговувати той учень, який не лише показує знання, а й виявляє здатність і досвід ефективного застосування таких знань у нестандартній ситуації.
5. Життєвий і професійних успіх людини залежить від її здатності адаптуватися до змін, що відбуваються у суспільстві через вміння оволодівати та застосовувати набуті знання, уміння, власний та суспільний досвід.
6. Інноваційні технології навчання сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу та викликають зацікавленість у вивченні біології як навчального предмету.
44
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Державний стандарт базової і повної загальної освіти.
2. В .О.Сухомлинський. Серце віддаю дітям. Вибрані твори: у 5-ти томах -
т.3. – с.348.
3. Компетентнісні засади змісту освіти в 11-річній школі. Матеріали Всеукраїнської науково – практичної конференції 28 – 29 березня 2013 року. К.: 2014
4. Томко Н.Р. Проектні технології на уроках біології. // Біологія. -2014. - №1-2.
5. Шмагайло Н.В. вчитель біології, КЗО «Кислянська загальноосвітня школа І-ІІІ ст.» Організація навчального процесу з точки зору компетентнісного підходу на уроках біології м. Харків, 16–17 лютого 2018 р.
6.https://www.google.com/search Формування ключових компетентностей на уроках біології.
7.https://naurok.com.ua/metodichniy-posibnik-formuvannya-klyuchovih-kompetentnostey-na-urokah-biologi-cherez-vikoristannya-pedagogichnih-innovaciy-41716.html
8.https://www.google.com/search? Зображення квіткової рослини.
9.http://metodichka.com.ua/Book6.htm
10.http://nataboyko.blogspot.com/p/blog-page_90.html
45
ДОДАТКИ
Додаток 1
Всеукраїнський огляд конкурс «Галерея кімнатних рослин»
Додаток 2
Всеукраїнський екологічний проєкт «Мішечок»
46
Всеукраїнський інтерактивний конкурс «МАН- Юніор Дослідник»
Проєкт у номінації Юніор-еколог на тему «Вплив меліорації на болотну рослинність Луцького району Волинської області»
Додаток 3
Додаток 4
Урок – тренінг для учнів 7-9 класів «Толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих
47
Вправа «Біла ворона»
Вправа «Толерантність»
48
Вправа «Дискусія»
49
Додаток 5
Міжнародний урок Доброти «Щаслива лапа»
50
Мій домашній улюбленець
51
Додаток 6
Складання сенкану з теми «Амфібії. Різноманітнітність Амфібій» ( 7 клас)
Додаток 7
Шпаргалка з помилками. Тема «Різноманітність риб» ( 7 клас)
52
Додаток 8
Лабораторне дослідження «Будова квітки» (6 клас)
про публікацію авторської розробки
Додати розробку