Відділ освіти Маневицької райдержадміністрації

Загальноосвітня школа 1-111ст. с. Оконськ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ґрунт – найцінніший дарунок природи

Методична розробка

 

 

 

 

 

 

                                                                                                      Вчитель початкових класів

                                                                                       Басалко Т. П.

 

 

                                                  

 

 

 

                                                       Маневичі  - 2013

 

Методична розробка : Ґрунт –найцінніший дарунок природи.

Методична розробка . загальноосвітня школа 1 -111 ст. с. Оконськ

Кількість сторінок 22.

 

 

 

 

 

Анотація .

Викладені матеріали що містяться в даному посібнику розкривають основні відомості про ґрунти України, , які є основним засобом сільськогосподарського виробництва,його родючість, значення ґрунту в геологічній службі і охороні здоров’я населення. Також тут містяться  матеріали проведення практичних дослідів з ґрунтом, що дає можливість учням більш якісно і глибоко засвоїти поданий матеріал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробник

Басалко Тетяна Петрівна – вчитель початкових класів

 

 

 

 

 

 

Рецензент

Мохір Є. О.- старший вчитель.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           Вступ

Є просто храм. Є храм науки.

А є іще природи храм-

Земля з лісами , що тягнуть руки

На зустріч сонцю і вітрам.

Він завжди  святий

 Не погань його святинь.

В. Чівіліхін

                Серед матеріальних умов, які необхідні для життя людей, особливе місце займає ґрунтовий покрив Землі. Він є пер­шою передумовою і природною основою в багатьох галузях народ­ного господарства. Без ґрунту неможливе суспільне виробництво. В різних галузях виробництва, які використовують землю, врахо­вують різні властивості ґрунту. В промисловості ґрунти і ґрунтоутворюючі породи функціонують лише як фундамент, на якому від­бувається процес виробництва. Виробництво продукції в цьому ви­падку не залежить від властивостей ґрунту. В будівництві важливе значення мають рельєф, механічний і хімічний склад ґрунтів і ґрунтоутворюючих порід.

Галуззю народного господарства, яка повністю базується на ви­користанні ґрунтів, їх основної властивості родючості, є землероб­ство. В цій галузі ґрунт є економічною основою, основним засобом виробництва. Крім того, ґрунт в землеробстві виконує ще дві функ­ції: одночасно він є предметом праці і продуктом праці.

Порівняно з іншими засобами виробництва ґрунт має ряд спе­цифічних особливостей.

Всі засоби виробництва, крім ґрунту, є результатом людської праці; ґрунт є природно-історичним тілом, продуктом самої приро­ди і як засіб виробництва передує праці. Засобом виробництва ґрунт стає в процесі праці.

           Ґрунт є незамінним засобом виробництва. В інших галузях ви­робництва замість одних можна використати інші, досконаліші засоби виробництва. В землеробстві ґрунт не можна замінити ніяки­ми іншими засобами.

Ґрунтовий покрив планети просторово обмежений. Його пло­щу неможливо розширити. Крім того, використання ґрунту пов'я­зано з постійністю місця, з його фізичним непереміщенням.

На відміну від інших засобів виробництва, які в процесі вико­ристання фізично і морально зношуються, ґрунт є вічним засобом. За правильних умов використання він не зношується, а в разі дбай­ливого до нього ставлення поліпшується, родючість його підвищу­ється.

Слід мати на увазі, що не лише ґрунт, його родючість визнача­ють ефективне ведення сільського господарства, а й інші засоби виробництва. Проте всі вони проявляють себе через ґрунт, через його родючість.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Що таке Ґрунт?

     Спробуємо відповісти на питання і зрозуміти, що таке грунт.
     Грунт вивчають і беруть до уваги при вивченні своїх аспектів такі науки як: ґрунтознавство, ботаніка, мікробіологія, агрохімія, фізіологія, землеробство, меліорація, рослинництво. Всі вони взаємопов'язані між собою і грунт є головноюскладовоюусьогожиттянапланеті. 
       Ґрунт - це природне утворення (володіє властивостями живого), що є поверхневим шаром літосфери Землі, що володіє родючістю і представляє собою поліфункціональну гетерогенну відкриту чотирьохфазну (тверда, рідка, газоподібна фази і живі організми) структурну систему, що утворилася в результаті вивітрювання гірських порід і життєдіяльності організмів.

     Давайте розберемо визначення по порядку.
     Родючість - здатність ґрунту забезпечувати рослини елементами живлення, водою, необхідною кількістю повітря, тепла і сприятливим фізико-хімічним середовищем для нормального росту і розвитку.
     Тверда фаза складається з мінеральних і органічних речовин. Рідка - ґрунтовий розчин. Газоподібна - ґрунтове повітря. Жива - ґрунтові організми.
     Грунт є домом для мільйонів організмів. У ній живуть від самих маленьких одноклітинних до ссавців тварин.
     Грунт - це цілісний організм, в якому все взаємопов'язане і порушуючи одну складову частину або процес, порушується загальна діяльність ґрунту. Для нормальної «життєдіяльності» ґрунту необхідно знати і пам'ятати закони землеробства.

Утворення ґрунту. Землю називають годувальницею. Такою її робить особливий животворний шар – ґрунт. Ґрунтознавці ґрунтом називають верхній пухкий родючий шар земної кори. Родючість –  це здатність забезпечувати рослини поживними речовинами.

Ґрунт утворюється в результаті складної взаємодії гірських порід, клімату, поверхневих вод, рослин і тварин. Гірські породи є основою для формування ґрунту і визначають його склад. Клімат обумовлює наявність в ньому тепла і вологи. Численні тварини, що живуть у ґрунті, – черви, жуки, мурашки і  звірі (кроти) – розпушують ґрунт і покращують проникнення в нього води і повітря. А мікроорганізми розкладають рештки рослин і утворюють гумус (перегній). Саме в гумусі містяться найважливіші речовини для живлення рослин. Тому від його кількості залежить родючість ґрунту: чим більший шар гумусу, тим родючіший ґрунт, тим більшим буде врожай сільськогосподарських культур.

 

 

Ґрунт утворюється століттями. При густому рослинному покриві й за сприятливих кліматичних умов для виникнення шару ґрунту завтовшки 1–2 см потрібно близько 500 років. Щоб уявити складність такого процесу можна подати таку спрощену формулу ґрунту: (гірські породи + гумус + вода + повітря) х час = ґрунт. Ось чому ґрунт називають особливим природним утворенням.

Поширення ґрунтів. Ґрунти майже повсюдно вкривають суходіл. Вони дуже різноманітні, тому що утворюються за різних природних умов. Проте у їх поширенні існують закономірності: ґрунти змінюються від екватора до полюсів, а горах – від підніжжя до вершини.

В екваторіальних широтах в жаркому і вологому кліматі поширені червоно-жовті ґрунти та червоноземи. Яскравого червоного кольору надає їм великий вміст заліза. В цих умовах рясні опади вимивають поживні речовини, тому такі ґрунти малородючі. В субтропічних широтах в умовах жаркого і сухого клімату під розрідженою пустельною рослинністю сформувалися сіро-бурі пустельні ґрунти. Вміст гумусу в них невеликий, тому вони малородючі. Часто бувають засолені.

Каштанові ґрунти утворюються також у посушливому кліматі, але в помірних широтах під трав’янистою рослинністю. Вміст гумусу в них невисокий, але при зрошені вони достатньо родючі. Чорноземи –  ґрунти помірних широт. Це – найродючіші ґрунти у світі. Вони утворилися в умовах слабо посушливого клімату під багатою трав’янистою рослинністю степів. Шар гумусу в них понад 1 м. Такі ґрунти поширені в Україні і є її величезним багатством. Підзолисті ґрунти також поширені в помірних широтах, але формуються вони під лісами в умовах достатнього зволоження. Тому  поживні речовини вимиваються в глиб.

Тундрові глеєві ґрунти утворюються в субарктичних широтах, в умовах холодного клімату і постійного перезволоження. Вони мають перезволожений шар, який називають глеєвим. Арктичні ґрунти поширені острівцями в арктичних широтах. Вони утворилися в умовах холодного сухого клімату і багаторічної мерзлоти під бідною рослинністю. Вміст гумусу в них зовсім незначний.

Вплив діяльності людини на ґрунти. Ґрунти – це наше віковічне багатство. Він дорожчий за кам’яне вугілля, нафту і золото. Утворюється ґрунт, як ви знаєте, дуже повільно. А зруйнувати його можна дуже швидко.

 

 

 

 

До руйнування і збіднення ґрунтів може призвести неправильний обробіток. Це, в свою чергу, може сприяти таким природним руйнівним процесам, як видування верхнього родючого шару та змивання його поверхневими водами. Велику загрозу ґрунтам несуть яри, які наче, “лишаї ” роз’їдають землю. 

Охорона ґрунтів полягає у правильному веденні сільського господарства. Схили потрібно розорювати упоперек, щоб вода не могла стікати поздовжніми борознами і змивати родючий шар. Мінеральні добрива і отрутохімікати, які при надмірній кількості можуть забруднювати ґрунт, необхідно використовувати розумно, в міру. Насадження лісозахисних смуг запобігає видуванню ґрунту вітром. Зупинити ріст ярів можна шляхом засадження  їх схилів кущами і деревами.

 Ґрунти не оголошені пам’ятками природи. Але якщо придивитися до звичайної чорної землі, яка породжує всі барви світу, то стане зрозумілою її велич і краса.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

рис. 1 рис. 2    Ґрунти України .. Ґрунт - це поверхневий шар земної кори, видозмінений під впливом фізичного, хімічного і органічного вивітрювання. Це ланка, що зв'язує живу і неживу природу. Складається з твердих речовин, ґрунтової води, повітря і живих організмів. Процес утворення ґрунтів пов'язаний з кліматом, рослинністю, рельєфом, діяльністю мікроорганізмів, мінеральним складом підґрунтя і працею людини. Найважливіші морфологічні ознаки ґрунтів: забарвлення, структура, будова, механічний склад, включення. Забарвлення - це одна з важливих морфологічних ознак, за якою деякі ґрунти навіть одержали назву (чорноземи, каштанові, буроземи, сіроземи). Колір ґрунтів залежить від сполук, що входять до його складу. Гумусові речовини і сполуки марганцю надають ґрунтам темного кольору (чорного або сірого), оксиди кремнію, солі кальцію -- світло-білого або ясно-ciporo. Оксиди заліза, залежно від концентрації їх, забарвлюють у жовтий, коричневий або бурий колір. Структура. Ґрунти поділяються на структурні і безструктурні. У безструктурному ґрунті окремі механічні елементи (піщинки, пилуваті частинки) перебувають у вільному стані й не зв'язані одна з одною. У структурному -- вони поєднані в агрегати різної величини і форми, які і надають ґрунту певної структури. Структура ґрунту, створюючи сприятливий водний і повітряний режими, є одним з вирішальних факторів його родючості. Найсприятливішою структурою є горіхувато - зерниста з агрегатами розміром від 10 до 0,25 мм. Будова ґрунту -- щільність і пористість, які зумовлюють його водопроникність і аерацію. Механічний склад ґрунту -- це співвідношення в ґрунті часток різної величини. Залежно від вмісту глини і піску ґрунти поділяються на такі групи: легкі, середні суглинисті, важкі глинисті. Кращим ґрунтом щодо механічного складу є легко - і середньо-суглинисті, які мають найсприятливіший водний, повітряний і поживний режим. Визначити механічний склад ґрунту нескладно самому вихователю. Для цього грунт скачують у ковбаску. Якщо він не формується -- це піщаний, якщо формується і розсипається -- суглинистий, якщо не розсипається -- глинистий. Включення -- це елементи, які містяться в ґрунті не з причин ґрунтоутворення: уламки твердих гірських порід, залишки будівельного сміття тощо. Родючість ґрунту -- це здатність забезпечувати рослини вологою, повітрям і поживними речовинами під час вегетації. Родючість значною мірою визначається кількістю і якістю гумусу (перегною). Утворення гумусу здійснюється під впливом мікроорганізмів з рослинних і тваринних решток. До складу ґрунтів входить 45 різних елементів, але найпоширенішими є вуглець, кисень, водень, азот, кремній, алюміній, залізо, кальцій, натрій, сірка, фосфор, титан і марганець. Найчастіше рослини зазнають нестачі азоту, фосфору, калію. Значна частина мінеральних речовин міститься в ґрунті у формі мінеральних сполук. Більшість поживних речовин засвоюються рослинами з ґрунтового розчину, який утворюється водою, що, проникаючи у грунт, вилучає з нього розчинні речовини. Зональне розміщення ґрунтотворних факторів, насамперед клімату і рослинності, зумовлює і зональність ґрунтів, яка полягає в тому, що кожній географічній зоні відповідають властиві їм зональні типи ґрунтів. У зоні Полісся переважають дерново-підзолисті ґрунти. Тут випадає значна кількість атмосферних опадів, які більш-менш рівномірно розподіляються за порами року, не дуже високі літні температури, тому й невелике випаровування. Дерново-підзолисті ґрунти під лісовою рослинністю весь час вологі і систематично промиваються атмосферними опадами, внаслідок чого з активного шару ґрунту в нижні горизонти вимиваються поживні речовини. Шар гумусу в підзолистих ґрунтах дуже малий (10--20 см). Органічні рештки перегнивають повільно, тому тут виникає кисле середовище. Основний фонд орних земель на Поліссі становлять дерново-середньопідзолисті супіщані ґрунти, поширені на підвищених терасах, вододілах. Основна перевага цих ґрунтів полягає в тому, що вони порівняно добре утримують вологу у верхніх горизонтах, містять більше гумусу. На них добре ростуть картопля, гречка, озима пшениця, озиме жито, кукурудза, льон, цукрові буряки. На болотах і торфовищах розвинулись болотяні і торфові ґрунти, а по берегах річок -- піщані. Ґрунти Полісся потребують поліпшення: підвищення вологоємності, збагачення на поживні елементи і ліквідації кислотності Обробляється в середньому 37 % усієї земельної площі. У лісостеповій зоні найбільш поширені сірі лісові ґрунти і чорноземи. В західній частині Лісостепу переважають сірі лісові ґрунти (світло-сірі, сірі і темно-сірі). Сірі лісові ґрунти сформувалися піл деревною рослинністю листяних лісів на лесових породах. Лівобережна частина Лісостепу, що лежить на схід від системи дніпровських терас, вкрита типовими чорноземами. Основною ґрунтоутворюючою породою, на якій сформувалися чорноземи, є ліс. На ньому при обмеженій кількості опадів, степовій рослинності утворилися чорноземні ґрунти південної і середньої частини України. Чорноземи -- найродючіші ґрунти в світі. Вони містять до 7 % гумусу і мають грудкувату будову. Найбільшою особливістю цих ґрунтів є велика глибина гумусового горизонту -- до 120--150 см і більше. Лісостеп -- дуже важлива зона бурякосіяння в нашій країні. Важливими культурами Лісостепу є також озима пшениця, ячмінь, кукурудза, горох. На орні землі тут припадає 67 % земельної площі. Степова зона за характером ґрунтового покриву поділяється на дві підзони -- північну і південну. Північна частина вкрита звичайними чорноземами, які мають високу родючість (вміст гумусу 5,2--7,2 %), та південними чорноземами, які відрізняються меншою глибиною гумусового горизонту (40--60 см) і кількістю гумусу у верхньому шарі (3,5--4,5 %). Південна степова підзона, до якої входить Причорноморська низовина і Північна частина Кримського півострова, вкрита південними чорноземами та темно-каштановими та солонцюватими ґрунтами. Каштанові ґрунти сформувалися на крайньому півдні України, де опадів недостатньо, температура висока, органічних решток потрапляє в землю мало, вміст перегною зменшується до 2,8 %. Солончаки, яких найбільше на півдні країни, потребують глибокого промивання і внесення добрив. Основна причина неродючості солончаків -- нестача вологи. У заплавах річок усіх зон поширені лучні ґрунти. Степова зона відзначається найбільшою кількістю оброблюваних земель -- 75%. Найважливішою сільськогосподарською культурою степу е озима пшениця, на значних площах висівається соняшник, у приміських господарствах -- овочеві культури і картопля. Вирощується кукурудза на зерно і силос. Розвинуто баштанництво і виноградарство. Ґрунтовий покрив Карпат та Криму складається в основному з бурих гірсько-лісових ґрунтів (буроземів і гірсько-підзолистих). На безлісих просторах полонин, яйл сформувалися гірсько-лучні ґрунти. В гірській частині Карпат обробляється близько 20% землі. Землеробство найбільш розвинуте в Закарпатській низовині і в обох прикарпатських смугах. У Північно-Східному Прикарпатті і гірській області вирощують переважно пшеницю, кукурудзу, частково льон. У Південно-Східному Прикарпатті крім зернового господарства розвинуто виноградарство. У Криму, за винятком власне гір, що здебільшого вкриті лісами, широко розвинуті садівництво і виноградарство, вирощуються високоароматні тютюни, цінні ефіроолійні культури. Середня розораність земель у Гірському Криму становить близько 24 %. Грунт є найдорожчим багатством людства. Чорноземні ґрунти, найродючіші в світі, вкривають дві третини території України. Сільськогосподарські угіддя тут становлять 71 %, а орні 56 % усієї площі країни. Земельні ресурси не належать до категорії невичерпних. Через великий розвиток промисловості, зростання міст площа сільськогосподарських угідь зменшується за рахунок відведення земельних ділянок для промислового і житлового будівництва, гірничих розробок тощо. В Україні спостерігається зменшення земель внаслідок ерозійних процесів, повторного засолення, забруднення промисловими відходами. Так, еродовані ґрунти Кагарлицького і Миронівського районів Київської області становлять 68 %. Чорноземи втратили третину гумусу. Основні напрями охорони ґрунтів. 1.Підвищення родючості. 2.Запобігання водній і вітровій ерозії. 3.Запобігання повторному засоленню. 4.Додержання суворої економії під час відведення земель для народногосподарського використання. 5.Проведення рекультивації угідь після гірничих і торфовиробок. Формування бережливого ставлення до ґрунту починається з дошкільного віку. Організовуючи з дітьми вирощування рослин на ділянці дошкільного закладу, слід сформувати у них переконання в тому, що не можна лише брати у землі -- треба їй давати. Лише за такої взаємодії можна одержувати хороший урожай. Слід пропонувати дітям восени вкопувати опале листя в грунт, показуючи навесні, що земля від цього стає темнішою, родючішою. Висаджуючи рослини, треба вносити органічні і мінеральні добрива, переконуючи дітей у необхідності піклування людини про родючість землі.. Пояснення до рис.2: 1.Тундрова глеєвий. 2. Торф’яно-болотний. 3. Підзолистий. 4. Дерново-підзолистий. 5. Болотно-підзолистий. 6. Сірий лісовий. 7. Чорнозем типовий. 8. Лучно-чорноземний. 9. Каштановий. 10. Бурий пустельно-степовий. 11. Солонець. 12. Солончак. 13. Сірозем. 14. Жовтозем. 15. Червонозем. 16. Алювіально-дерновий..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                         Планета Земля

 

 

— Тепер мені Землю цікаво вивчати І виникли в мене питання свої. Про нашу планету я все хочу знати, Відкрийте, будь ласка, секрети її. — Земля має форму кулясту — знайому. Всередині — жар, наче сонце горить. Там всі речовини у стані рідкому, І все це в ядрі безперервно кипить. Тверда оболонка його огортає Або літосфера навколо ядра. Частина, що зверху її покриває, На нашій планеті — земна є кора. В корі є западини дуже глибокі, Там води озер, океанів, морів. На материках є ще й гори високі. Великих багато й малих островів

 

                                                      Надія Красоткіна

 

           Загадки, прислів’я та приказки про ґрунт

 

Один ллє, другий п'є, третій росте. (дощ, ґрунт, рослина)

Що лицюєм на всі боки,

А воно нове щороку(ґрунт)

Мене ріжуть, мене б’ють,

 я не ображаюся,

а ще кращим стаю.  (ґрунт)

 

                           Прислів'я і приказки

 

До першого грому земля не розмерзнеться.

Як почав орати, то в сопілку не грати.

Глибше орати — більше хліба мати.

Добре ґрунт угноїш - урожай потроїш.

 

 

 

 

 

Тема : грунт. З чого складається грунт . Охорона грунту

 

Ти бачив кілька шарів землі, різних за кольором і товщиною. Верхній шар — темного кольору. Під ним залягає світлий шар піску, потім - глини. Ще нижче - каміння.
Верхній пухкий, родючий шар землі, в якому ростуть рослини, називається ґрунтом.
Чому ґрунт має темний колір? Опале листя, рештки відмерлих рослин і тварин повільно перегнивають.  Утворюється перегній. Перегній чорного кольору. Від нього ґрунт набуває темного забарвлення. Чим більше в ґрунті перегною, тим ґрунт темніший. Перегній містить поживні речовини, необхідні для росту і розвитку рослин.

Перевір себе

1. Що таке ґрунт?

2. Чому ґрунт має темний колір?

3. Як утворюється перегній?

З чого складається ґрунт

   Визначимо склад ґрунту за допомогою дослідів.

Досліди
1. Вкинемо грудочку ґрунту у воду. Спостерігай:   з   неї   виходять   бульбашки повітря.
2. Нагріватимемо ґрунт на вогні, тримаючи над ним холодне скло. Спостерігай, як на склі з'являються краплини води.
3. Продовжимо нагрівати ґрунт. Спостерігай: над ним з'являється димок. Відчувається запах паленого перегною. Порівняй колір ґрунту до прожарювання і після нього. Як він змінився?
4. Прожарений ґрунт покладемо у склянку з водою і розмішаємо. Поставимо на деякий час, щоб вода відстоялася і стала прозорою. Спостерігай: на дно склянки осяде шар піску, а над ним буде шар глини. Порівняй їх за кольором.
5. У вогнетривку чашку наллємо зі склянки трохи відстояної води і нагріватимемо її до повного випаровування. На дні чашки залишилося трохи білої речовини. Це мінеральні солі. Вони були в ґрунті. Потім розчинилися у воді. Після випаровування води перетворилися на маленькі кристали.

Мінеральні солі — це поживні речовини. Вони утворюються в ґрунті з перегною під дією бактерій. Без мінеральних солей рослини не можуть рости.
Отже, ґрунт складається з повітря, води, перегною, глини, піску і мінеральних солей.
Ґрунт, у якому багато перегною, називають родючим. У ньому добре ростуть і дають багатий урожай рослини. Родючість — головна ознака ґрунту. Найродючіший ґрунт - чорнозем. Наша держава багата на чорнозем.

Перевір себе.

1. З чого складається ґрунт?

2. За допомогою яких досліді в можна довести, що в ґрунті є: повітря; вода; перегній; пісок; глина; мінеральні солі?

3. Який ґрунт називають родючим?
  
Словничок
Ґрунт, перегній, поживні речовини, мінеральні солі, родючість.

Поміркуй.

1. Чи є зв'язок між перегноєм ґрунту і мінеральними солями? Доведи свою думку.

2. Від чого залежить родючість ґрунту?

Охорона ґрунту

Поміркуй. Яке значення має ґрунт у природі? Для чого люди використовують ґрунт?

Людина використовує ґрунт для вирощування різноманітних рослин. Вони дають їй їжу і корм для свійських тварин.
Рослини вбирають із ґрунту поживні речовини. Знижується його родючість. Тому хлібороби вносять у ґрунт перегній, торф і мінеральні добрива. Однак до ґрунту треба повертати стільки поживних речовин, скільки їх забрали рослини. Якщо ж мінеральних добрив внести забагато, то вони отруять ґрунт.
У посушливі місяці весни і літа люди поливають рослини. Проте надмірне поливання користі не приносить. Ґрунт засолюється. На засоленому ґрунті культурні рослини не ростуть. Щоб збагатити ґрунт вологою, треба взимку проводити снігозатримання. Навесні - затримувати талі води, а влітку - вологу дощів.
Дуже небезпечними для ґрунту є отрутохімікати. За їх допомогою люди знищують бур'яни і тварин-шкідників. Ці речовини накопичуються в ґрунті. В ньому гине все живе. Ґрунт стає «мертвим».
З пагорбів ґрунт можуть змивати дощові й талі води. Щоб цього не сталося, на схилах пагорбів висаджують дерева і кущі, висівають багаторічні трави. Рослини своїм корінням закріплюють ґрунт.
Великою бідою для ґрунту на широких ланах є сильні вітри і чорні бурі. Вони за лічені хвилини піднімають у повітря шар ґрунту. Зупинити їх можуть лише лісозахисні смуги. Вони не дають розгулятися вітрам.
Треба не лише охороняти ґрунт і підвищувати його родючість, а й розумно використовувати. Споруджувати житлові будинки, підприємства можна там, де ґрунт неродючий або малородючий. Якщо треба бурити свердловину чи будувати шахту, то слід спочатку зняти родючий шар ґрунту і перевезти його на інше місце.

Снігозатримання, лісозахисні смуги.

Перевір себе.

1. Яке значення має ґрунт для людини?

2. Чому руйнується ґрунт?

3. Як треба охороняти ґрунт?

Поміркуй.

1. Чому землю називають годувальницею?

2. Чому не треба спалювати в садах, парках, на берегах річок опале листя й суху траву?

3. Як ти розумієш прислів'я: «Є сніг на полях — буде хліб на столах»?

Спостерігай. Як змінюється ґрунт у різні пори року?

Грунт яке джерело кореневого живлення рослин

Пригадайте Яка зовнішня та внутрішня будова кореня? Що таке ґрунт і як він утворився? Що таке родючість ґрунту?

Яке значення ґрунту в житті рослин? Ми вже неодноразово згадували, що кореневі системи рослин зазвичай розташовані у ґрунті. Ви вже знаєте, що ґрунт - це верхній пухкий родючий шар землі. Він утворився у результаті тривалої взаємодії живих істот (рослин, тварин, грибів, бактерій) з неживою природою. Завдяки дії живих істот, а також сонячної енергії, вітру та води гірські породи руйнуються. Водночас з решток відмерлих істот формується органічна речовина ґрунту.
Отже, ґрунт складається з мінеральних частинок різних розмірів, органічних речовин, ґрунтової води та ґрунтового повітря. Від розмірів ґрунтових частинок та вмісту органічних речовин залежать властивості ґрунту. Тому існують різні типи ґрунтів. Так, у піщаному ґрунті розчини мінеральних солей досить легко проходять углиб. У такому ґрунті легше рости вглиб і кореням. Натомість у глинистих ґрунтах розчини солей повільно проникають углиб, бо вони міцніше утримуються ґрунтовими частинками.
Органічну частину ґрунту, яка утворюється внаслідок розкладання відмерлих решток організмів, називають гумусом, або перегноєм. Він надає ґрунту темного забарвлення і визначає його родючість. До складу гумусу входять різноманітні хімічні елементи, потрібні рослині. Гумус склеює дрібні ґрунтові частки в більші за розміром, збільшуючи шпаристість ґрунту - простори між ґрунтовими частками. Це полегшує надходження повітря до коренів та організмів, що населяють ґрунт.
Тип ґрунту залежить і від вмісту органічної речовини. Особливо багаті на гумус найродючіші ґрунти - чорноземи, які переважають серед орних земель України. За площею чорноземів наша країна посідає перше місце у світі. Глибші шари ґрунту світліші, бо з глибиною вміст
гумусу зменшується (мал. 41). Під ґрунтом залягають граніт, вапняк та інші гірські породи, з яких і утворювався ґрунт упродовж мільйонів років.
Важливу роль у живленні рослин відіграє і вміст води у ґрунті. Ви вже знаєте, що рослини можуть споживати необхідні їм речовини лише у розчиненому стані. Тому в посушливих місцевостях, наприклад у пустелях, існування багатьох видів рослин стає неможливим. Проте і надмірне зволоження ґрунтів також несприятливе для рослин, бо може спричинити відмирання кореневої системи через нестачу кисню. Це пояснюється тим, що наявність повітря в товщі ґрунту потрібна для дихання коренів рослин. Оскільки вода та повітря легше проникають у розпушений ґрунт, то на полях, городах, у садах його треба розпушувати кілька разів упродовж року.
Яка роль живих істот у процесах ґрунтоутворення? Ви неодноразово чули про те, що є ґрунти родючі й малородючі. А чи замислювалися ви, від чого залежить родючість ґрунту? Родючість ґрунту визначається тим, наскільки він може забезпечити рослини всіма необхідними елементами живлення. (Пригадайте, які саме хімічні елементи потрібні рослинам.) Родючість ґрунту залежить насамперед від умісту в ньому гумусу, який складається з органічних речовин. Проте рослини зазвичай не можуть поглинати органічні речовини. Тому недоступні для рослин гумусові сполуки мають перетворитися на доступні, що і роблять живі організми - мешканці ґрунту (мал. 42), які у процесі своєї життєдіяльності розкладають органічні речовини на мінеральні сполуки. Таке перетворення дістало назву мінералізація.

Мал. 41. Зріз чорноземного ґрунту

 Мал. 42. Різні тварини, водорості, гриби, бактерії є мешканцями ґрунту

З іншого боку, ґрунтові мешканці створюють запаси гумусу, підтримуючи на постійному рівні родючість ґрунту. Крім того, тварини, наприклад дощові черви, комахи, багатоніжки, розпушують і перемішують ґрунт, переміщують органічні рештки з його поверхні вглиб. Ходи, які утворили в ґрунті тварини, сприяють проникненню води та повітря. Деякі з мікроорганізмів, що живуть у ґрунті у вільному стані або в коренях певних рослин (наприклад, бульбочкові бактерії, що оселяються у коренях бобових), здатні переводити недоступний для засвоєння рослинами азот повітря у доступні для них сполуки.
Отже, без різноманітного світу живих істот, які населяють ґрунт, було б неможливим і його існування. Споживаючи ті чи ті сполуки, рослини поступово виснажували б ґрунт, зменшуючи його родючість. Відновлюють його родючість різноманітні організми, які населяють ґрунт. Тому ґрунтові мешканці так само, як і самі ґрунти, потребують охорони.
Як охороняють ґрунти від руйнування? Родючість ґрунтів зменшується через недбайливе господарювання людини: знищення лісів, будівництво водосховищ, неправильне рільництво, інтенсивне випасання худоби тощо. Інша причина руйнування орних земель - засолення ґрунтів через неправильне зрошення. У разі надлишкового зрошення поступово піднімається рівень ґрунтових вод, і на поверхню ґрунту виносяться солі. На засолених ґрунтах унеможливлюється зростання більшості рослин, бо солі в надмірних кількостях завдають їм значної шкоди. Шкідливо впливають на ґрунти та їхніх мешканців пестициди - хімічні сполуки для захисту рослин від шкідників та хвороб (мал. 43).
Унаслідок засолення та інших негативних явищ площі родючих ґрунтів постійно зменшуються, а території, охоплені пустелями, -збільшуються. Лише за останні 20 років вони збільшилися на 100 млн. гектарів! Учені застерігають: якщо ці процеси не будуть вчасно зупинені, то вже найближчим часом майже третина орних земель світу стане непридатною для сільськогосподарського використання.

Мал. 43. Зрошення поля пестицидами

Для збереження і підвищення родючості орних земель необхідно здійснити заходи, які б передбачали захист ґрунтів від засолення, обробіток ґрунту без значного порушення його структури, правильне застосування добрив, зменшення рівня використання пестицидів та перехід до безпечних для довкілля способів боротьби зі шкідниками. Слід також створювати полезахисні лісосмуги, які оточують поля й сади. Вони захищають ґрунт від вивітрювання та сприяють збереженню вологи на полях. Охорона ґрунтів від руйнування — обов'язок кожного з нас.

Терміни і поняття, які потрібно засвоїти
ґрунт, пестициди

Ґрунт - верхній родючий шар землі, створений завдяки взаємодії живих організмів з неживою природою. Це середовище кореневого живлення рослин: із нього вони вбирають необхідні їм мінеральні речовини. Родючість ґрунтів залежить від вмісту в них гумусу. Організми, що населяють ґрунти, своєю діяльністю підвищують їхню родючість. Для збереження родючості орних земель потрібно оберігати їх від руйнування.

Запитання для контролю
1. Що таке ґрунт?
2. Що таке гумус?
3. Від чого залежить родючість ґрунту?
4. Яка роль живих організмів у процесах ґрунтоутворення?
5. Які дії людини і чому негативно впливають на родючість ґрунтів?
6. Як захищають ґрунти від руйнування?

Поміркуйте
Чому на засолених ґрунтах не може рости більшість видів рослин? Як підвищити родючість ґрунту на пришкільній ділянці?
Роль кореня у забезпеченні мінерального живлення рослин
Пригадайте Що таке мінеральне живлення рослин? Які речовини необхідні для живлення рослин?
Що таке мінеральне живлення рослин? Ми вже знаємо, що саме корінь забезпечує надходження до рослини поживних речовин, насамперед з ґрунтового розчину. Ці процеси дістали назву мінеральне живлення (мал. 44). Крім мінеральних сполук, корінь може засвоювати з ґрунту й деякі органічні речовини. У складі сполук, які рослина поглинає з ґрунту, містяться майже всі необхідні рослинам поживні елементи. Лише вуглекислий газ засвоюється зеленими частинами рослин у процесі фотосинтезу (про це йтиметься далі).
Вода надходить через кореневі волоски і по клітинах кори кореня потрапляє до судин центрального осьового циліндра. Судинами кореня та стебла вода дістається усіх інших органів рослини. Разом із водою рухаються і розчинені в ній поживні речовини . Судинами вода підіймається завдяки присисній силі листків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Використана література

 

1. Корсунов В.М., Красеха Е.Н. Педосфера Земли. — Улан-Удэ: Изд. БНЦ СО РАН, 2010. — 472 с.
2.  Добровольський Г.В., Никитин Е.Д. Функции почв в биосфере и экосистемах. — М.: Наука, 1990. — 260 с.
3. Визначник еколого-генетичного статусу та родючості грунтів України: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / М.І. Полупан, В.Б. Соловей, В.І. Кисіль, В.А. Величко; Нац. наук. центр "Ін-т грунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" УААН. — К.: Колобіг, 2005. — 303 с.
4.  Полупан М.І., Соловей В.Б., Величко В.А. Класифікація грунтів України / УААН; Національний науковий центр "Інститут грунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського" / Микола Іванович Полупан (ред.). — К. : Аграрна наука, 2005. — 300с.
5.   Ґрунтознавство і географія ґрунтів: підручник. У двох частинах. Ч. 2 / С.П.Позняк. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2010. — 286 с.
6.  ДСТУ 4288:2004 Якість ґрунту. Паспорт ґрунтів. – К.: Держспоживстандарт України, 2005.
7.  Полевой определитель почв /Под редакцией Н. И. Полупана, Б. С. Носка, В. П.
8. . Мечник Л.А., Мечник І.І. Посібник для вчителів. - Тернопіль, 1998. 
9. 10 . Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч. посібник для пед. уч-щ, 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вища шк., 1990. - 301 с.
10. 11. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990.
11. 12. Програма середньої загальноосвітньої школи 1-3 класів. - К.: “Освіта" - 1998 - с.152-157.