МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА Інноваційні технології та прийоми на уроках фізичноїкультури. Особливості використання кооперативного методу (предмет «Фізична культура»)

Міністерство освіти і науки України

Кам’янський державний енергетичний технікум

 

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Інноваційні технології та прийоми на уроках фізичноїкультури.

Особливості використання кооперативного методу

(предмет  «Фізична культура»)

для викладачів фізичної культури ЗВО (ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації).

 

 

 

Жук Олена Григорівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кам’янське

 2020

 

Укладач – Жук Олена Григорівна, викладач вищої категорії.

 

Рецензент:

Коцюба М.В. – викладач методичного об’єднання  викладачів фізичного виховання, викладач Придніпровського державного металургійного коледжу;

 

Герасімова І.М., викладач вищої категорії, викладач-методист, голова циклової комісії фізичного виховання та предмету «Захист Вітчизни».

 

 

 

Розглянуто і схвалено цикловою комісією фізичного виховання та предмету «Захист Вітчизни»	Розглянуто і схвалено методичною радою Кам'янського державногоенергетичного технікуму
Протокол№  7від   20.12.2019	Протокол№  5  від  09.01.2020

 

 

 

Анотаціярозглядаєтьсяпроблема підвищення інтересу у здобувачів освіти до занять фізичною культурою, шляхи формування свідомого ставленнядо власного фізичного розвитку, відповідальності за прийняття рішень. Надано поради для узагальнення знаннєвого компоненту та використання сформованих компетенцій у повсякденному житті. Визначено ефективні шляхи удосконалення процесу фізичного виховання з використанням на практиці інноваційних технологій та прийомів – кооперативний метод, метод «Мозкового штурму».

Рекомендовано для впровадження викладачів фізичної культури.

 

Зміст

1. Вступ……………………………………………………………………..5
2. Шляхи модернізації системи ФВ у сучасній освіті……………………6
3. Особливості використання кооперативного методу………………...8
4. Висновок………………………………………………………...….….11
5. Бібліографічний опис………….………………………………..…….12

Додатки………………………………………………………………...14

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ВСТУП

Добути і зберегти своє здоров’я може тільки сама людина. Щоб бути здоровим, потрібно власні зусилля, постійній значні.

Замінити їх не можна нічим.

 (М. Амосов)

 

Сьогодні в нашій державі загострилася проблема збереження здоров’я молоді.Здоров’я населення України набуває статус проблеми, яка погрожує  національній безпеці держави її генофонду [1]. Зростає загальна захворюваність, смертність при низькому рівні народжуваності.

Основна мета фізичної культури -  збереження та зміцнення здоров'я, розвиток фізичних якостей, морально-вольових та інтелектуальних здібностей для гармонійного формування людини та її якісної активної життєдіяльності. Заняття спортом сприяють підвищенню активності людини, задоволенню життєво важливих потреб у спілкуванні, встановленню дружніх стосунків.

Відомо, що ефективним засобом для покращення рівня загального здоров’я  молоді та підвищення рівня фізичної підготовленості здобувачів освіти – є рухова активність, яка спрямовує здібності, знання, навички, прагнення, концентрацію вольових зусиль на реалізацію індивідуальних та суспільних потреб.

Тому, одним із основних об’єктів, на якому останнім часом сконцентрували увагу багато спеціалістів – це взаємозв’язок рухових можливостей людини та стану її здоров’я. «Здоровою може вважатися людина, яка відзначається гармонійним,фізичним і розумовим розвитком та добре адаптована до оточуючого її фізичного та соціального середовища. Вона повністю реалізує свої фізичні та розумові здібності, може пристосуватися до змін оточуючого середовища, якщо вони не виходять за межі норми, і робить свій посильний внесок у розвиток суспільства, суміснийз його здібностями. Здоров'я не означає просто відсутність захворювань: це щось позитивне, це життєрадісне та охоче виконання обов’язків, що їх життя покладає на людину» – писав швейцарський історик медицини Генрі Сигерист.

Компетентнісна спрямованість – головний напрямок сучасної освіти на всіх її рівнях. В попередні десятиріччя,  викладачі  предметів загальноосвітнього циклу  в технікумах та коледжах, ставили за мету сформувати у студентів  комплекс знань, умінь та навичок,  але впровадження особистісно-орієнтованої освіти,  сучасних  інформаційних технологій змінили пріоритети[12]. Завданням викладачів фізичного виховання – є робота зі студентами по формуванню знань та вмінь, які вони потім зможуть застосувати протягом всього життя, під час роботи на виробництві, шляхом пошуку новітніх технологій і методів формування ключових  освітніх компетенцій.

Створення нової моделі уроку з фізичного виховання з використанням інтерактивних методів, сприяє формуванню індивідуальної фізичної культури студентів. Забезпечує  орієнтацію здобувачів освіти на творче зростання і фізичне самовдосконалення. Сприяє підготовці студентів, націлених на досягнення життєвого успіху, а саме,  компетентного ставлення до власного здоров'я, його зміцнення та профілактики різних  захворювань та викорінення шкідливих звичок [1].

 

2. ШЛЯХИ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

В СУЧАСНІЙ ОСВІТІ

Формування фізичної культури студентів можна вважати одним із ключових шляхів модернізації системи фізичного виховання в сучасній освіті.

Саме урок фізичного виховання поєднує фізичний, інтелектуальний, соціальний й духовний аспекти здоров'я особистості. Завдання педагогів – створити відповідні умови для вдосконалення основних складових здоров'я.Формування особистості та її становлення відбувається у процесі оволодіння знаннями за таких умов - особистісно-діяльнісний підхід до організації освітнього процесу в центрі якого знаходиться той, хто вчиться.

Цим умовам відповідають сучасні інтерактивні технології. Вони належать до інноваційних, діяльних – співробітництво в реалізації спільних завдань.

Сучасна фахова передвища освіта приділяє велику увагу вихованню у студентів свідомого ставлення до стану здоров’я, до сталого високого рівня фізичного розвитку, адже людину, яка знає і розуміє користь занять фізичними вправами  та вміє використовувати ці знання на практиці, здатна на творчу, ефективну діяльність. Отже навчання можна організувати таким чином, що джерелом знань виступатиме не тільки вчитель,  комп’ютерні технології (перегляд відеоуроків, знайомство з новинками у спортивних технологіях через перегляд  відео презентацій, тощо). Здобувач освіти повинен осмислювати інформацію, аналізувати її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, вміти висловити свою власну думку. Саме цьому сприяють інтерактивні технології.

Інтерактивними називають методи, що забезпечують комунікативну активність або взаємодію між учасниками освітнього процесу [6]. Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки під час постійної, активної взаємодії всіх його учасників. Це взаємодія процесів сприйняття знань, взаємонавчання (колективного, групового, навчання у співпраці), де студент і викладач виступають рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, які розуміють, для чого вони роблять. Тому інтерактивні технології є найбільш сприятливими щодо формування у здобувачів освіти життєво актуальних умінь і навичок,  загальнолюдських  цінностей. Творча співпраця створює атмосферу співробітництва, взаємодії в процесі різних форм навчання. Інтерактивні технології забезпечують глибину вивчення змісту навчальної програми. Студенти опановують усі рівні пізнання: Знання→застосування→ аналіз → оцінка. Практикою доведено, що інтерактивні технології навчають  здобувачів освіти вчитися.

3.ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КООПЕРАТИВНОГО МЕТОДУ

Головними чинниками в процесі інтерактивного навчання  є взаємодія та співпраця студентів і викладача, коли позитивних результатів можна досягти лише взаємними зусиллями його суб’єктів.  Мотивацією студентів до навчання можуть бути -оволодіння новими знаннями та застосування цих знань на практиці, інтерес  до самостійної роботи над розвитком та удосконаленням практичних вмінь та  фізичних навичок, можливість виступити в ролі спортивного інструктора для групи інших студентів  під час виконання фізичних вправ або завдань, творчого підходу до організації рухливих ігор та естафет, спортивних заходів.

На своїх практичних заняттях з фізичної культури викладачі нашого технікуму також застосовують новітні технології та прийоми щодо мотивації студентів до активної діяльності, використовують елементи інтерактивних методів у поєднанні з традиційними навчанням у взаємодії, націлюють на усвідомлене засвоєння навчального матеріалу та надбання рухового досвіду.

Інтерактивні методи навчання на уроках фізичної культури

Метод «Мозковий штурм».

«Мозковий штурм» - це ефективна та відома інтерактивна технологія колективного обговорення, яка спонукає учасників на формування уяви і творчості шляхом вираження їх думок, допомагає знаходити декілька рішень поставленої проблеми. Цей метод доцільно використовувати під час вивчення теоретичного матеріалу.

У своїй роботі цей метод рекомендую використовувати частіше у підготовчій частині. Наприклад, у варіативному модулі «Легка атлетика», коли необхідно з’ясувати рівень теоретичних знань або їх закріпити. Наприклад,  студентам пропонується відповісти на 5-6 питань:

1. Класифікація легкої атлетики?
2. Які є види стрибків?
3. Види бігу?
4. Який старт в бігу на короткі дистанції?
5. Які м’язи працюють при виконанні стрибків? та інші.

Студенти з задоволенням обмірковують дані питання та швидко дають відповіді, доповнюють інформацію (рис 1).

Кооперативний метод (робота в парах та малих групах).

Кооперативна діяльність – це робота у малих групах, яка допомагає набути навичок необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює формувати ідеї для роботи в команді,  які допомагають студентам бути корисним один одному. Кооперативне навчання дозволяє кожному співпрацювати із своїми однолітками та спілкуватись один з одним. Наприклад, такий метод використовую в системі у варіативному модулі  «Гімнастика», коли студенти працюють над розвитком фізичних якостей – сила, гнучкість, спритність.  В окремі групи викладач може об’єднати студентів за різними показниками (за бажанням учня, за напрямками їх інтересу до певного виду діяльності, за рівнем фізичної підготовленості). Після формування груп викладач знайомить із завданням і визначає час на його виконання, обирається старший (капітан) групи, завдання якого слідкувати за якістю виконання вправ, за технікою безпеки та у разі необхідності надати допомогу у виконанні вправ. Після виконання групової роботи капітан коментує результати у своїй підгрупі та надає рекомендації щодо самостійної роботи вдома, оцінює роботу кожного учасника. Студенти повинні знати та розуміти, що оцінка за виконання вправ у підгрупі залежить від кожного учасника (рис 2).

Також використовую метод кооперативної діяльності при виконанні загально-розвиваючих вправ на місці. Наприклад, група розподіляється на три - чотири підгрупи (в залежності від кількості тих студентів, які на даний час є в навчальній групі), студенти виконують вправи у колі не роз’єднуючи рук, як одне ціле.

Наступний різновид інтерактивної технології кооперативного навчання – це робота в парах. Ця форма найчастіше використовується під час організації заняття з фізичної культури. Наприклад, у варіативному модулі «Спортивні ігри» (волейбол, баскетбол, настільний теніс) при повторенні елементів гри та оволодіння технікою їх виконання студенти працюють у парах.

Також використовую цей метод в підготовчий та основній частинах заняття.Наприклад:

1. комплекс загально-розвиваючих вправ (ЗРВ) у парах  з медболами – вправи для розвитку сили;
2. комплекс ЗРВ у парах -  студенти виконують вправи одночасно тримаючись за руки, за плечі, під руки та інше;
3. комплекс ЗРВ у парах «незакінчена пропозиція» – студентам пропонується вихідне положення, потім вони обговорюють зміст вправи. Вони працюють у  парах  самостійно. Коли викладач дає сигнал на одночасний початок виконання вправи, ми можемо побачити, що ці вправи можуть відрізнятись одна від одної. Кожна пара виконує свою вправу, але необхідно звернути увагу, на відпрацювання розвитку визначеної м’язової групи. Вправа виконується доки лунає музика або викладач не подасть сигнал для закінчення вправи(рис 3,4).

 

4.ВИСНОВКИ

Застосування інтерактивних методів навчання на заняттях з фізичного виховання потребує високої фахової підготовки викладача. При використанні на практиці та спостерігаючи за студентами під час виконання вправ, було визначено, що у  студентів підвищується рівень свідомої активності, кожен обирає власний рівень навантаження та темп виконання вправи. В той же час викладач має змогу визначити рівень авторитета кожного серед своїх однолітків та у наступному – сприяти його підтримці, або подальшому розвитку лідерських якостей.

Апробація інноваційних технологій та прийомів, а особливо кооперативного методу навчання на заняттях, дала позитивний результат щодо підвищення інтересу до фізичної культури та спорту. Дозволяє створити умови для реалізації потреби  студентів у систематичних заняттях фізичними вправами. Сприяє вихованню толерантності, турботливого ставлення до власногоздоров’я та оточуючих, як найвищої соціальної цінності особистості.Реалізує мету співробітництва тих, хто навчає, і тих, хто навчається. Це  вчить їх конструктивній взаємодії, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, створює комфортну атмосферу в навчальних групах.  Використані форми і методи формують ключові освітні компетенції, завдання поставлені назаняттіреалізовані, мета досягнута. Інтерактивне навчання є цікавим, творчим інноваційним напрямом модернізації сучасної системи освіти, тому в процесі реформування освітнього процесу методи групової роботи на уроках є  актуальними та ефективними.

 

5.БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОПИС

1.Аксьонова О.П. Формування фізичної культури учнів початкової школи в умовах диференційованого навчання: Дис. канд. пед. наук: 13.00.07 – теорія та методика виховання. – Запоріжжя, 2005. – 226 с.

2.Аксьонова О.П. Інтерактивні форми діяльності учнів на уроках фізичної культури // Фізичне виховання в школі. 2007. № 5-6. с. 35-38, с.28-31.

3. Аксьонова О.П., О.І.Миронюк Урок фізичної культури – урок культури здоров’я: Збірник науково-методичних рекомендацій з питань організації урочної роботи в системі фізичного виховання дітей і підлітків у навчальних закладах / Відп. За випуск.

4. Баленко Л.М. Інноваційні педагогічні технології в навчальному процесі. Завучу. Усе для роботи, - 2010 с.20, 13-17.

5. Василенко Н.В. Компетентнісний підхід в освіті: реалізація теорії та практики / Н.В. Василенко // Завуч.Усе для роботи. – 2017.с – 21-22,36-73.

6.Гільова І. Впровадження інноваційних технологій та їх елементів на уроках фізичної культури // Фізичне виховання в школі. – 2007. №2. – с.22-25.

7.Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки: Вільний вибір. Відкритість. Діяльність. Зворотний зв’язок. Ідеальність: посібник для вчителів. – Луганськ: «Навчальна книга», «Янтар», 2004. – 84 с.

8. Остапенко О. Виховання в учнів 8-9 класів інтересу до занять фізичною культурою. // Фізичне виховання вшколі. – 2002. - № 2. – с.19 – 23

9. Островська Л.В. Формування ключових освітніх компетенцій на заняттях, Методичний посібник, Кам’янське  2019. - 35с.

10.Свіріденко С. Інтерактивніметоди і прийоминавчання – курс на формуванняжиттєвихнавичок // Здоров’я та фізична культура. – 2006. №9. – с.4-9.

11.Шиян Б.М. Теория и методика физического воспитания. / Под ред.– М., 1988. – 284 с.

12.Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2001. – 269 с.

13. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичноговихованняшколярів. В 2-х частинах: «Навчальнийпосібник». – Тернопіль, 2001.

14.Якимович В.С. Цель физкультурного воспитания – человек культуры // Теория и практика физической культуры. – 2003. – № 2.

 

ДОДАТКИ

Рисунок 3.1 –Метод «Мозковий штурм»

 

Рисунок 3.2. – Робота у групах від 3 до 6 чоловік

Виконання комплексу загально-розвиваючих вправ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.3 – Робота у групах 5-6 чоловік.

Розвиток фізичних якостей (гнучкості, сили м’язів тулуба, стрибучості)

Рисунок 3.4 – Робота у парах

Комплекс загально-розвиваючих вправ у парах «незакінчена пропозиція»

 

Рисунок 3.5 – Робота у парах.Розвиток фізичних якостей в естафетах