Методична розробка інтегрованого уроку хімії і агротехнології

Методична розробка інтегрованого уроку хімії і  агротехнології

Тема уроку: Загальні відомості про  мінеральні добрива.

Мета уроку: Ознайомити учнів із загальними властивостями органічних,

                       мінеральних добрив та їх класифікацією;

                       Вивчити вплив добрив на ріст і розвиток рослин та їх раціональне

                       використання;

                       Розвивати бажання самостійно здобувати знання, спостережливість,

                       вміння виділяти головне, логічне мислення;

                       Виховувати екологічне мислення, формування творчого підходу до

                       роботи, свідомої дисципліни, мотивувати стійкий інтерес до

                       оволодіння обраною професією.

Форми і методи роботи: Лекція з елементами бесіди, робота в парах, лабораторна

                                             робота.

Обладнання: Мультимедійний проектор, екран, презентація, інструкції до

                         лабораторної роботи, періодична система хімічних елементів, відео,

                         підручник О.Г. Ярошенко «Хімія 10 клас».

Тип уроку: Урок первинного засвоєння знань.

 

Структура уроку:

 

1. Організаційний момент:

-         Перевірка наявності учнів на уроці;

-         Повідомлення теми, мети уроку, форм роботи на уроці.

2. Мотивація навчальної діяльності:

Викладач хімії:

Сьогоднішній урок має незвичайну структуру, ми проводимо його спільно з вашим викладачем агротехнології.

На початку XVII ст. фламанський природодослідник Ян Баптист ван Гельмунд провів свій знаменитий дослід зі зважуванням дерева і ґрунту, у якому воно росло. Вчений насипав у діжку зваженого сухого ґрунту, посадив у нього зважений пагін верби, який поливав дощовою водою впродовж 5-ти років. Наприкінці досліду дослідник зважив дерево, ретельно очистивши його від ґрунту. Зважив він ще раз і ґрунт попередньо просушивши його. Результат був несподіваним. Виявилося, що ґрунт втратив лише 58 грамів своєї маси, тоді як маса верби зросла до 75-ти кілограмів, звідси ван Гельмунд зробив висновок: рослини споживають з ґрунту не лише воду.

 Згодом французький хімік Жан Бусенго та німецький – Юстус Лібіх довели, що окрім води, рослини поглинають з ґрунту мінеральні солі. Хоч їхня кількість і не значна порівняно з кількістю спожитої води, але вони мають велике значення для розвитку рослинних організмів.

3. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів:

«Асоціативний кущ» (Викладач агротехнології пропонує учням пригадати всі поняття, що пов’язані з мінеральними і органічними добривами. Учні називають як уже відомі їм поняття, так і будь-які асоціації, які викликає в них данні поняття. Можливі варіанти відповідей викладач записує на дошці навколо головного терміну.)

4. Засвоєння нового навчального матеріалу:

Лекція – бесіда (Показ презентації).

Викладач хімії.

Вивчаючи природознавство, ви дізналися про існування добрив – речовин чи їхніх сумішей, що роблять добру справу – збагачують ґрунт поживними речовинами, сприяють одержанню високих урожаїв.

Ґрунти, на яких вирощують с/г культури, поступово збіднюють на елементи, які потрібні рослинам. Крім того, вода вимиває із ґрунту розчинні сполуки Нітрогену, Фосфору, Калію. Ці втрати компенсують внесенням добрив.

Добрива – це речовини чи суміші речовин, що містять хімічні елементи необхідні для росту і розвитку рослин. Добрива вносять у ґрунт для збільшення врожайності с/г культур і підвищення їх стійкості до несприятливих кліматичних умов.

 

 

Основою мінеральних добрив є неорганічні сполуки, серед яких переважають солі до органічних добрив належать гній, пташиний послід, торф, перегній (залишки після гниття і розкладу рослин) тощо.

Викладач агротехнології.

 Мінеральні добрива почали свідомо використовувати у XIX ст. тоді виникла нова наука – агрохімія. Предметом її досліджень стали хімічні та біохімічні процеси у ґрунтах і рослинах. Найвагоміший внесок у становлення агрохімії зробив німецький вчений Ю. Лібіх.

 Добривом не може бути будь-яка речовина, що містить необхідний для рослин елемент. Вона має відповідати певним вимогам. Серед них – достатня розчинність у воді і не токсичність.

 У рослинних організмах налічується майже 70 хімічних елементів (їх ще називають елементами живлення рослин) такі елементи як Нітроген, Калій, Фосфор надходять до них з ґрунту в найбільшій кількості. Без Нітрогену не можуть утворюватись білкові молекули, без Фосфору – нуклеїнові кислоти, вітаміни. Завдяки Калію пришвидшується фотосинтез, поліпшується накопичення сахарози в цукрових буряках і крохмалю в картоплі, зміцнюються стебла злакових рослин.

 За нестачі Калію в рослин жовтіє листя, пожовтіння починається з країв, які згодом стають бурими, гальмується розтягнення і ріст клітин.

 Нестача Фосфору проявляється в зміні зеленого забарвлення листків на синювато-зелене з бронзовим відтінком, вони стають дрібними й вузькими. Окрім цього гальмується ріст рослин і дозрівання врожаю.

 Зовнішніми ознаками нестачі Нітрогену є дрібнолистковість, гальмування росту рослин, послаблене утворення бокових пагонів і коренів. Листки набувають блідо-зеленого забарвлення, починають відмирати.

 Щоб відновити вміст цих елементів у ґрунті природним способом, потрібний тривалий час, тому без додаткового внесення добрив урожаї з року в рік неминуче знижуються. Аби запобігти  цьому, виготовляють і вносять в ґрунт мінеральні і органічні добрива. Підраховано, що в умовах України  1 грн. витрачена на виробництво добрив, дає в середньому 2-3 грн. прибутку.

 

Викладач хімії.

 У хімічній промисловості виробляють різні мінеральні добрива.

 

Мінеральні добрива

Назва	Склад
Азотні Амоній сульфат Амоній нітрат Карбамід (сечовина) Аміачна вода Фосфорні Простий суперфосфат Подвійний суперфосфат Фосфоритне борошно Преципітат Калійні Калій хлорид Калій сульфат Комбіновані (комплексні) Калій нітрат Амофос Нітрофоска	(NH4)2SO4 NH4NO3 CO(NH2)2 Водний розчин NH3   Суміш Ca(H2PO4)2 · H2O і CaSO4 · 2H2O Ca(H2PO4)2 · H2O Ca3(PO4)2 CaHPO4 · 2H2O   KCl K2SO4   KNO3 Суміш NH4H2PO4 і (NH4)2HPO4 Суміш NH4H2PO4, NH4NO3 і KCl (або K2SO4)

 

5. Формування умінь із застосуванням знань на практиці.

Викладач хімії. Учні виконують лабораторно - практичну роботу на тему «Ознайомлення зі зразками мінеральних добрив». Перед виконанням лабораторно - практичної роботи учні дивляться відео «Розпізнавання  мінеральних добрив».

Мета роботи: Ознайомитися із зразками мінеральних добрив, розділити їх на групи; дослідити фізичні властивості: колір, розчинність у воді та назвати формули.

 

Хід роботи:

1. Уважно розгляньте зразки виданих вам мінеральних добрив.
2. За назвами або формулами на етикетках з’ясуйте азотним, фосфорним, калійним чи комбінованим  є кожне добриво.
3. Дослідіть розчинність мінеральних добрив у воді. Для цього насипте у пробірки кожного добрива шаром 0,5 см. і долийте 4 – 5 мл. води і перемішайте. Для кращого розчинення розмішайте паличкою.
4. Результати спостережень запишіть у таблицю:

Назва добрива	Хімічна формула	Колір	Розчинність у воді
Натрієва селітра	Na NO3	Білий	Добре розчинна

 

5. Зробити і записати висновок.

6. Підведення підсумків уроку:

-         учні самостійно підводять підсумки уроку: характеризують вплив добрив на ріст і розвиток рослин та їх раціональне використання;

-         бальна і вербальна оцінка учнів;

-         домашнє завдання: опрацювати матеріал параграфа №11, відповісти письмово на запитання 2, 3.

-         Індивідуальне завдання:

 1) підготувати повідомлення про мінеральні добрива, їх раціональне використання і проблеми екології, що пов’язані з використанням мінеральних добрив;

2) написати рекламу або «антирекламу» мінеральних добрив. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мінеральні добрива

Назва	Склад
Азотні Амоній сульфат Амоній нітрат Карбамід (сечовина) Аміачна вода Фосфорні Простий суперфосфат   Подвійний суперфосфат Фосфоритне борошно Преципітат                                    Калійні Калій хлорид Калій сульфат Комбіновані (комплексні) Калій нітрат Амофос   Нітрофоска	(NH4)2SO4 NH4NO3 CO(NH2)2 Водний розчин NH3   Суміш Ca(H2PO4)2 · H2O і CaSO4 · 2H2O Ca(H2PO4)2 · H2O Ca3(PO4)2 CaHPO4 · 2H2O   KCl K2SO4   KNO3 Суміш NH4H2PO4 і (NH4)2HPO4 Суміш NH4H2PO4, NH4NO3 і KCl (або K2SO4)

 

Лабораторно - практична робота на тему:

«Ознайомлення зі зразками мінеральних добрив».

 

Мета роботи: Ознайомитися із зразками мінеральних добрив, розділити їх на групи; дослідити фізичні властивості: колір, розчинність у воді та назвати формули.

 

Хід роботи:

1.Уважно розгляньте зразки виданих вам мінеральних добрив.

 

2.За назвами або формулами на етикетках з’ясуйте азотним, фосфорним, калійним чи комбінованим  є кожне добриво.

 

3.Дослідіть розчинність мінеральних добрив у воді. Для цього насипте у пробірки кожного добрива шаром 0,5 см. і долийте 4 – 5 мл. води і перемішайте. Для кращого розчинення розмішайте паличкою.

 

4.Результати спостережень запишіть у таблицю:

 

Назва добрива	Хімічна формула	Колір	Розчинність у воді
Натрієва селітра	Na NO3	Білий	Добре розчинна

 

5.Зробити і записати висновок.