Методична розробка інтерактивної лекції

 

Проєкт  інтерактивного теоретичного заняття:

«Бронхіальна астма: від теорії до порятунку»

 

Підготувала викладач внутрішньої медицини Лариса КРАВЧИК

 

План заняття

 

1. Актуальність теми.
2. Бронхіальна астма, визначення.
3. Етіологія бронхіальної астми.
4. Секція «Детектив у квартирі». Тригери бронхіальної астми.
5. Патогенез бронхіальної астми. 3D-атлас
6. Класифікація бронхіальної астми.
7. Клініка бронхіальної астми.
8. Напад бронхіальної астми. Заповнення пропусків у тексті.
9. Бліц-нагадування: «Стіна досвіду». Mentimeter
10. Лікування бронхіальної астми.
11. Інтерактивна «Драбина терапії». Кейс – ситуація.
12. Як користуватися турбохалером. Відео.
13. Клінічний симулятор: «60 секунд на рішення».
14. Сценарій: «Тиха паніка». Кейс – ситуації.

• Етап 1: Візуальна оцінка
• Етап 2: Пастка «Німої легені»
• Етап 3: Алгоритм «Дія під тиском»

15.    Рефлексія  «Порада самому собі»

16.   Запитання для дебрифінгу.

17.   Тестові завдання. Kahoot.

18.   Висновки.

•       Домашнє завдання

 

 

 

 

Актуальність. Чому ми досі боїмося астми?

1. Глобальний масштаб та «Прихована загроза»

•          Згідно з даними GINA, у світі понад 300 мільйонів людей страждають на астму. Найстрашніше те, що значна частина випадків залишається недіагностованою або лікується неправильно (як «хронічний бронхіт»), що призводить до незворотних змін у легенях.

2. Ризик раптової смерті (Asthma Death)

•          Ми боїмося астми через її непередбачуваність. Навіть пацієнти з легкою формою мають ризик розвитку життєво небезпечного загострення.

Статистика GINA: До 15–20% пацієнтів, які померли від нападу астми, мали «легкі» симптоми протягом останнього місяця. Це означає, що поняття «легка астма» є оманливим — будь-яка астма може вбити, якщо вона не контролюється.

3. Феномен «Звикання до задишки»

•          Пацієнти часто адаптуються до свого стану і не помічають, як їхні дихальні резерви вичерпуються. Вони звертаються по допомогу вже на стадії астматичного статусу, коли терапія стає набагато складнішою.

4. Проблема неконтрольованості

•          Близько 50% пацієнтів не контролюють свою астму належним чином через:
•          Стероїдофобію: страх перед гормонами, які насправді є основою лікування (базова терапія).
•          Надмірне використання «рятівних» інгаляторів: GINA наголошує, що використання понад 3-х балончиків сальбутамолу на рік подвоює ризик госпіталізації.

5. Соціально-економічний тягар

•          Астма — це хвороба молодих і працездатних. Це пропущені робочі дні, обмеження у спорті та житті. Мета GINA — не просто «зняти напад», а забезпечити пацієнту життя без симптомів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під водою (що описує GINA)		Верхівка (що бачить фельдшер)
Постійне хронічне запалення, яке триває навіть тоді, коли пацієнт почувається добре		Напад ядухи          Свистяче дихання          Задишка

 

Якщо не лікувати «підводну частину», верхівка рано чи пізно призведе до катастрофи!

 

Визначення БРОНХІАЛЬНА АСТМА - це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, що характеризується їх гіперчутливістю та періодичними нападами звуження (бронхоспазму), які проявляються задишкою, кашлем, свистячими хрипами та відчуттям стиснення в грудях 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЕТІОЛОГІЯ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Секція «Детектив у квартирі».Тригери бронхіальної астми

Перед вами типова вітальня пацієнта. Назвіть щонайменше три фактори на цьому фото, які можуть викликати напад ядухи?

 Котяча шерсть, килими, амброзія.

 

Пацієнт каже, що відчуває свистяче дихання лише вдома. Ми бачимо це фото. Який саме тип гіперчутливості викликають спори плісняви?»

Чи допоможе пацієнту просте провітрювання, якщо вологість залишається високою?

Алергічні реакції І тип – викликають риніт, конюнктивіт, загострення астми.

Ні, не допоможе, потрібно видалити плісняву.

 

 

 

 

Кухня зі свіжопофарбованою підлогою

Це не алерген, але пацієнт з астмою задихається тут миттєво. Чому? У чому різниця між алергічним тригером і неспецифічним подразником?

Неспецифічний подразник – фактор зовнішнього середовища, який фізично або хімічно подразнює дихальні шляхи. Шкіру чи слизові оболонки, це пряме пошкодження чи стимуляція чутливих нервових закінчень.

Алергічний тригер – специфічна речовина, яку імунна система вважає небезпечним ворогом. Включається імунна відповідь, організм виробляє специфічні антитіла. 

 

Патогенез бронхіальної астми

3D-атлас https://www.turbosquid.com/ru/3d-models/3d-bronchioles-asthma-model-1480041?dd_referrer=https%3A%2F%2Fwww.google.com%2F

 

 

 

Класифікація. За ступенем тяжкості

 

 

 

 

Напад бронхіальної астми. Клініка. Заповнення пропусків у тексті

•          Скарги на

1. ………..задишку (………..вдих та ………..видих)
2. ………… кашель
3. Відчуття …………. у грудях.

•          Об'єктивно

1. Пульс ……….., АТ……….., ЧДР ……….
2. Положення ………… (опишіть)
3. Обличчя …………..., колір шкіри ………….
4. На шиї видно ………..  ……….
5. Плечі ……………………
6. Грудна клітка ……….. (опишіть)
7. Пальпація: голосове тремтіння ……………..
8. Перкусія: …………….перкуторний звук
9. Аускультація:……………. дихання, …………. …………………хрипи 

Еталон відповіді

•          Скарги на

Експіраторну задишку (короткий вдих та подовжений видих)

Сухий  кашель

Відчуття стиснення у грудях.

Об'єктивно

Пульс тахікардія, АТ підвищений, ЧДР збільшена

Положення ортопное (опишіть)

Обличчя одутле, колір шкіри ціанотичний

На шиї видно  набухання шийних вен

Плечі підняті до гори

Грудна клітка бочкоподібна (опишіть)

Пальпація: голосове тремтіння ослаблене

Перкусія:коробковий  перкуторний звук

Аускультація: ослаблене чи жорстке дихання, сухі свистячі хрипи 

 

 

 

 

 

 

Стіна досвіду

Пройдіть за QR- кодами та дайте відповіді на запитання.

 

• Виклик фельдшера.  «Які 3 головні ознаки ви почуєте у трубку від пацієнта під час нападу?»
• «Чим відрізняється астма від ХОЗЛ за 10 секунд?»

https://www.mentimeter.com/app/presentation/aljurfq7c5km8zsexc7ey8r2bbtjq7cd/edit?question=dwuejwv1feqm

 

       
 

Лікування бронхіальної астми

1. Бронходилататори швидкої дії:
   • β2​-агоністи короткої дії (БАКД): (Сальбутамол, Фенотерол) — перша лінія.
   • Шлях введення: Інгаляційно (дозований аерозольний інгалятор через спейсер або небулайзер) у повторних дозах.
   • Алгоритм: 4–10 вдихів БАКД кожні 20 хвилин протягом першої години.
2. Киснева підтримка (за необхідності):
   • Оксигенотерапія через маску або канюлі для підтримання SpO2​>95% (у дорослих).
3. Протизапальна терапія (Системні ГКС):
   • Призначаються при помірних та тяжких нападах або при відсутності відповіді на БАКД.
   • Мета: Зменшити запалення та набряк, відновити чутливість β2​-рецепторів.
   • Препарати: Преднізолон (перорально) або гідрокортизон/метилпреднізолон (в/в).
4. Антихолінергічні засоби:
   • Іпратропію бромід: Застосовується через небулайзер у комбінації з БАКД при тяжких нападах.
5. Моніторинг:
   • Повторна оцінка стану пацієнта через 1 годину: ЧД, ЧСС, SpO2​, ПШВ.

 

 

 

Інтерактивна «Драбина терапії»

SABA (Сальбутамол): «Вогнегасник»	ІКС (Гормони): «Ремонтна бригада»

 

Перегляньте відео

Як користуватися турбохалером.

https://www.youtube.com/watch?v=0JVCmRQLHZ8

 

Кейс - ситуація

1. Пацієнт каже: «Я пшикаю Сальбутамолом 8 разів на день, мені ок».

Запитання: «В чому небезпека і що ви зміните в схемі його лікування?»

 

Використання Сальбутамолу 8 разів на день свідчить про неконтрольовану бронхіальну астму, що є небезпечним для життя.

Що змінити у схемі?

1. Перехід на протизапальну терапію: Сальбутамол не є засобом для регулярного лікування астми. Необхідне призначення препаратів, які впливають на запалення в дихальних шляхах.
2. Комбінована терапія: Одним із підходів є застосування інгаляційних препаратів, які містять протизапальний компонент у поєднанні з швидкодіючим бронходилататором. Таке лікування може забезпечити швидке полегшення симптомів та водночас впливати на запалення.
3. Обмежене використання КДБА: Використання інгаляційних КДБА для швидкого полегшення симптомів має бути мінімальним.
4. Навчання пацієнта: Важливо перевірити правильність техніки використання інгалятора та розробити індивідуальний план дій у разі загострення симптомів.

 

 

Сценарій: «Тиха паніка»

•          Легенда:Ви — фельдшер виїзної бригади. Виклик до чоловіка 45 років. Скарги на сильну задишку. Дружина зустрічає вас біля під'їзду, вона в істериці, каже, що «йому нічого не допомагає».

Етап 1: Візуальна оцінка

•          Положення: Сидить, спираючись руками на край ліжка (ортопное).
•          Мова: Не може вимовити речення, відповідає лише «так/ні» або окремими словами.
•          Дихання: Гучне, свистяче, яке чути здалеку.
•          Колір шкіри: Ціаноз губ, обличчя вкрите холодним потом.

 

 

•          Які ваші перші три дії ще до того, як ви дістали фонендоскоп?

 

Правильна відповідь: Оцінити прохідність дихальних шляхів, виміряти сатурацію, подати кисень

 

Етап 2: Пастка «Німої легені»

Ви проводите аускультацію.

•          Кейс А: Ви чуєте багато сухих свистячих хрипів на видиху.
•          Кейс Б: Ви не чуєте майже нічого («німа легеня»).

Що з пацієнтом?

 

Еталон відповіді

Кейс А – напад БА

Кейс Б – астматичний стан

 

Етап 3: Алгоритм «Дія під тиском»

Розставите маніпуляції у правильному порядку для пацієнта з важким нападом:

1. Небулайзерна терапія: комбінація (Беродуал/Сальбутамол + Будесонід).
2. Підготовка до госпіталізації (моніторинг ЕКГ та сатурації в дорозі).
3. Системні глюкокортикоїди: (Дексаметазон або Преднізолон внутрішньовенно).
4. Оксигенотерапія (зволожений кисень).

 

Еталон відповіді  4, 1, 3, 2

 

ЩО РОБИТИ???

 

Ви визначаєте рівень оксигенації у пацієнта. Отримали такий результат.

Дайте відповідь протягом однієї хвилини.

 

 

 

 

 

Показник	Легкий/середній напад	Важкий напад / Статус
Мова	Реченнями	Окремими словами
Пульс	< 100 уд/хв	> 120 уд/хв
Сатурація	92–95%	< 90%
Терапія	Інгалятор / Небулайзер	Кисень + Небулайзер + в/в гормони

Чек-лист успіху (що ви маєте засвоїти)

 

Рефлексія: «Порада самому собі»

Запишіть у зошиті одну річ, яку ви точно зробите (або НЕ зробите) на виклику до астматика.

 

 

Питання для дебрифінгу

•                 Аналіз відчуттів: «Що ви відчули, коли почули "німу легеню"? Чому тиша в легенях лякає більше, ніж гучні свистячі хрипи?».
•                 Пріоритезація: «Якби у вас було лише 30 секунд, яку одну дію ви б зробили першою: ін'єкцію гормонів чи подачу кисню з небулайзером?».
•                 Критичне мислення: «Дружина наполягала на Гідазепамі через паніку пацієнта. Які фізіологічні наслідки мала б ваша поступка?».
•                 Диференціація: «Якби ви побачили рожеве пінисте мокротиння, як би це змінило ваш алгоритм "Дія під тиском"?» (Перехід до протоколу лівошлуночкової недостатності) .
•                 Помилки: «Яка помилка в цьому кейсі могла б стати фатальною для пацієнта?».

 

 

 

 

Памятка – шпаргалка

 

Тестування

•          https://create.kahoot.it/creator/16f3782d-6214-49e2-97a0-b807bcc891ee
•          Пройдіть за QR – кодом та дайте відповіді на тестові запитання

  

 

ВИСНОВКИ. 5 головних уроків

•          Астма — це не тільки напад, це хронічне запалення.

Навіть якщо пацієнт почувається добре, «вогонь» у бронхах продовжує тліти. Наше завдання — переконати пацієнта не кидати базову терапію («ремонтну бригаду»), щоб не довелося викликати «пожежників».

•          «Німа легеня» — це сигнал про критичну небезпеку.

Відсутність хрипів при важкій задишці — це не одужання, а ознака того, що бронхи майже повністю перекриті. Це стан, який вимагає негайної реанімаційної допомоги, а не очікування.

•          Швидкість і черговість дій рятують життя.

Алгоритм при нападі має бути доведений до автоматизму: Кисень → Небулайзер (бронхолітик + гормон) → Системні ГКС. Кожна хвилина затримки збільшує ризик гіпоксії мозку.

•          Безпека пацієнта — у відмові від помилкових ліків.

Фельдшер повинен чітко знати «Стоп-лист»: ніяких седативних, спазмолітиків чи муколітиків під час гострого нападу. Наше завдання — розширити бронхи, а не пригнічувати дихальний центр.

•          Навчений пацієнт — це врятований пацієнт.

Лікування астми — це партнерство. Якщо після вашого візиту пацієнт навчився користуватися пікфлоуметром і розрізняти інгалятори, ви запобігли наступному виклику «швидкої».

 

Чи змінилося ваше ставлення

до астми тепер?

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

«Школа пацієнта»

•          Створіть чек-лист для хворого: «Як не допустити пожежі в легенях» (правила використання небулайзера та пікфлоуметрії).