Розробка класної години на тему: «Ми нація єдина» спрямована на виховання любові до своєї Батьківщини, піднесення патріотичного духу серед підлітків та спонукає до подальшої роботи з об'єднання учнів, педагогів, батьків довкола спільної цінності – територіальної цілісності держави, згуртованості суспільства, розв'язання проблем шляхом діалогу, пошуку загальнонаціонального консенсусу.
Методичні рекомендації
Розробка класної години на тему: «Ми нація єдина» спрямована на виховання любові до своєї Батьківщини, піднесення патріотичного духу серед підлітків та спонукає до подальшої роботи з об'єднання учнів, педагогів, батьків довкола спільної цінності – територіальної цілісності держави, згуртованості суспільства, розв'язання проблем шляхом діалогу, пошуку загальнонаціонального консенсусу.
Важливо донести до учнів, що наявність у людей різних поглядів з тих чи інших питань є природним станом громадянського суспільства. При цьому непорушними є державний суверенітет, незалежність, територіальна цілісність, демократичні засади державного устрою. Учні повинні усвідомити, що патріот сьогодні – це не той, хто говорить гарні слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі і помилки, нерозв’язані проблеми, розуміє суспільно-політичну ситуацію в країні й світі. Патріот - це той, хто розуміє, що просто так ніхто свободи і прав не роздає, їх потрібно взяти самому.
Під час проведення класної години, я звернула увагу учнів на питання історії українського державотворення, розвитку та зміцнення держави, історії державних символів України. Класна година висвітлює історичну долю України, героїку сучасних захисників суверенітету і територіальної цілісності країни. Вона сприяє розвиткові гуманних якостей учнів, яка є необхідною умовою підростаючого покоління. Учні повинні чітко засвоїти, що кожен має право висловити свою думку і бути почутим. Надзвичайно важливо донести до старшокласників, що існує пряма залежність між державою і людиною. Людина не зможе змінювати світ у позитивному плані, якщо не змінить себе, свою свідомість, не стане людянішою, відповідальнішою. Без розвинутої громадянськості, патріотизму, гуманістичної моральності не може бути ні вільної особистості, ні добробуту українського народу, ні правової України.
Учні усвідомлюють необхідність збереження та подальший розвиток культурних надбань українського народу; необхідність толерантного ставлення до меншин, що проживають на території нашої країни; необхідність збереження єдності та територіальної цілісності України.
Виховна мета класної години простежується протягом усього заходу. Розширюється кругозір і обізнаність учнів про рідну країну.
Обираючи форму класної години , «вільна розмова», я врахувала вікові особливості учнів та їхні можливості. Виховна мета класної години - виховувати почуття патріотизму, чуйність, людяність, терпимість і небайдужість, почуття взаємодопомоги та дружнього прийняття іншої людини, розуміння своєї причетності до долі України. Важливим вважаю створити урочисту атмосферу – оформити класну дошку символікою, організувати виставку відомих українських письменників, музичний супровід, стіл прикрасити вишитою скатертиною та квітами.
Розробка спрямована на розширення світогляду про Україну, піднесення патріотичного духу учнів та може бути використана в роботі класними керівниками та майстрами в/н.
Тема: Ми – нація єдина.
Мета:виховна - виховувати почуття патріотизму, чуйність, людяність,
терпимість і небайдужість, почуття взаємодопомоги та дружнього
прийняття іншої людини; виховувати вміння підтримувати колектив,
прагнути до кращого у житті; сприяти формуванню навичок толерантної
поведінки.
Завдання:
нашої держави;
власні думки, самостійно знаходити необхідну інформацію;
Обладнання: Державний Прапор України; класна кімната прикрашена повітряними кульками, елементами народної символіки; записи музики, малюнки, плакати, вишита скатертина, квіти, виставка, роздатковий матеріал.
Форма класної години – вільна розмова
Методи проведення:
Учні повинні вміти:
Учні повинні знати:
Епіграф до уроку
В своїй хаті своя й правда,
І сила, і воля.
Т. Г. Шевченко
Перебіг класної години
І. Вступна частина
1. Організаційний момент.
Учні розташовуються в класній кімнаті. Лунає пісня «Лише у нас на Україні».
2. Повідомлення теми і завдань класної години.
Вступне слово класного керівника
- Кожній людині мила своя сторона! Земля, на якій ви народились, є рідною для вас, бо на ній живуть ваші мама і тато, братики і сестрички, бабуся і дідусь – ваш рід, ваша родина. Родина до родини – то народ.
(Класний керівник оголошує тему класної години)
3. Робота над епіграфом
- Як ви розумієте слова Т.Г.Шевченка?
- Уявіть,що Ви подорожуєте іншою країною і з Вами трапляється неприємна ситуація. Як би Ви себе почували?(невпевнено, розгублено,страшно….).
- А тепер уявіть цю ж ситуацію, але Ви у своїй країні, де знаєте закони, місця, маєте товаришів та рідних.
- Отже у своїй країні Ви почуваєте себе впевнено та готові до вирішення будь – яких ситуацій, де Ви можете відстоювати свої права, знаєте куди можете звернутися по допомогу.
- Нашу класну годину я пропоную розпочати рядками про Батьківщину - Україну.
Моя Україна
Учень: На світі багато чудових країн,
Мені наймиліша, найкраща країна,
Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,
Безсмертна моя Україна.
Ти з давніх віків непокірна була
І волю свою боронила невпинно.
Нарешті збулося – її здобула
Звитяжна моя Україна.
На землях твоїх неозорих степів
Живе працьовита і чесна родина,
Хвилюється колосом стиглих хлібів
Моя золота Україна.
В садах і дібровах в вечірні часи
Чарує нас пісня дзвінка солов’їна,
І чути співочі дівчат голоси, –
Пісенна моя Україна.
Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!
Перегляд відео кліпу Кузьми Скрябіна «Україна єдина»
ІІІ. Основна частина
( Україна – це рідний дім, рідне село, мелодійна, ніжна мова, вишиванки, верба і калина…). В кожної людини є своя маленька батьківщина – це її домівка, вулиця, село, що є частиною великої Батьківщини.
завжди – любов до великого і безмежного починається з любові до малого. Рідний куточок землі стає для людини найкрасивішим та наймилішим.
Класний керівник.
Назва «Україна» існувала аж до часів Петра І. А пізніше таємним розпорядженням царського уряду в 1863 році було заборонено вживати назву «Україна», наказувалося називати Малоросією, а народ - малоросами. В цей час також вийшов Валуєвський указ про заборону української мови. Але Україна пройшла всі випробування, лихоліття, сваволю і вистояла. Бо, як писав відомий французький вчений Й.Г. Коль у 1841 році, «Немає найменшого сумніву, що колись велетенське тіло російської імперії розпадеться і Україна стане вільною державою». Час цей наближається поволі, але неухильно. Українці є нація з власною мовою, культурою, історичною традицією. Україна роздерта поміж сусідами. Але матеріал для Української держави готовий: коли не нині, то завтра з'явиться будівничий, що збудує з тих матеріалів велику незалежну Українську державу». І цей час настав. Сьогодні Україна - незалежна, і як інші країни, вона має свої символи - герб, прапор, гімн.
Класний керівник
Поява тризуба на Україні пов'язана з дохристиянським культом Сонця-Вогню. Він графічно передає єдність жіночого і чоловічого начал, що породжує третю силу - синівське начало. Тризуб здебільшого зображають золотим або жовтим на синьому тлі. Жовто-золотий - це колір небесних світил, сонячного проміння, без якого неможливе життя.
Класний керівник
Учень 1
(Оголошує завдання проекту)
1. Дослідити витоки державної символіки.
2. Оформити у вигляді презентації, підготувати виступ-захист.
3. Дослідити кольори на прапорі незалежної України?
З якого часу ці кольори почали використовуватися? Яка взагалі символіка кольорів в Україні? Підготувати нарис, есе, розповідь і помістити її в створену публікацію.
4. Дослідити козацькі знамена. Їх кольори та символи на них.
5. Зробити буклет про державну символіку України із повним текстом гімну.
6. Роздати під час захисту проекту кожному учневі.
Учень 2
Тризуб – історичний символ Української Державності, княжий Знак середньовічних Київських князів. Магічний символ оберегу північно-арійських племен. Має скандинавське рунічне походження. З розповсюдженням християнства набрав додаткового сенсу Святої Трійці.
Стилізований знак Тризуба – „триглав” – розповсюджений в народній українській вишивці, в орнаментах і візерунках. Відроджений під час проголошення Української Народної Республіки у 1918 році.
З 1992 року Тризуб є Малим Гербом України. Є головною складовою Великого Герба України. Традиційно зображується золотим на блакитному тлі – згідно кольорів Державного Прапору України.
24 липня 1990 року, вперше в новітній історії нашої держави був офіційно піднятий національний прапор України. Він був розміщений перед будівлею Київської міськради на Хрещатику поряд з червоно-синім прапором УРСР. Ця подія по праву заслуговує особливого місця в історії, тому і отримала в 2000 році статус державного свята, так званий День національного прапора. Саме ця подія і визначила майже на рік дату проголошення незалежності України. Тільки 18 вересня 1991 року синьо-жовтий прапор був офіційно узаконений рішенням президії українського парламенту. В цьому документі, зокрема, йдеться: «До ухвалення Конституції України дозволити в протокольних
заходах використовувати жовто-блакитний прапор». Двобарвне полотнище не мало в той період статусу державного, проте повсюдно замінило червоно-синій прапор УРСР.
28 січня 1992 року Верховна Рада України прийняла постанову про затвердження жовто-блакитного стяга як державного прапора України. Навколо кольору прапора точилися дискусії. Тим, що саме синьо-жовте знамено є нині державним прапором, вшановується пам’ять тисяч українців, які віками мріяли про свободу своєї Вітчизни. Жовто-блакитний стяг — символ боротьби за незалежність України у XX столітті. Державний прапор як символ країни е втіленням національної єдності, честі та гідності. Традицій державотворення, історії та сьогодення. Під його знаменом ми йшли до проголошення самостійної Української держави, під прапор - миролюбства. Він нагадує наше літо, коли небо над Україною таке синє, як покрови Пречистої Діви, а наші лани такі золоті, як паски на маминому столі.
Український національний прапор має здатність кликати не тільки на урочисті мітинги і свята, а й на боротьбу за свободу і честь нації. Це наш історичний дух, наша совість і наша незламність, це вічно жива пам'ять і вічна мрія нашого народу. Шлях до піднесення національної самосвідомості, збагачення культури нашого народу пролягає через масштабне значення історії й, зокрема, історії національно-державної символіки, через історичні, культурні знання, а не через задоволення політичних амбіцій.
Саме на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги до державних символів України встановлено "День Державного прапора", який від 2004 р. відзначається щорічно. З кожним роком. Що віддаляє нас від повернення в Україну її споконвічної символіки, стає все очевиднішим: успіх там, де свідома нація. Кольори нашого прапора тільки дають надію. Все ж інше залежить від нас.
Бути патріотом – це пишатися нашою мальовничою Україною, тому святкування Дня Державного прапора є великою подією для кожного громадянина.
Незалежність і державність зріли у глибинах нашого тисячолітнього минулого. Можна сказати: сучасникам і майбутнім поколінням належить завершити те, за що боролись кращі представники українського народу. Ця висока мета має додати всім нам сил і натхнення. Бажаємо всім українцям бути гідними громадянами, любити Україну. Бажаємо щастя та міцного здоров’я, зростання добробуту в кожній родині, успіхів у праці.
Державним Гімном України є національний гімн на музику Михайла Вербицького та слова Павла Чубинського. Урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України.
Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно
усвідомити, за що боролися учасники Євромайдану та АТО і заради чого вони жертвують своїм життям.
Відповіді учнів: свободу, волю, єдинство, незалежність!!!
Класний керівник
– Вшануємо пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
Учень: Народе мій, пишаюся тобою:
Моя душа – частинка твого «Я».
Красою правди у святім двобою
Понад Майданом сонця лик сія…
Є нація! Хай знають всі у світі:
Ми є! Народ піднявся із колін!
І переможно сонце правди світить,
Співає гордо наш Державний Гімн.
(Звучить Державний Гімн України).
Класний керівник
– Україна – це отча земля, рідний край, де ми народилися.
- Погляньте на карту України! На нiй позначено кордони української землi. На півдні нашу державу омивають теплі моря – Чорне й Азовське, є в нас чудові гори. Простір землі, заселений українським народом великий. Щоб його перетнути, потрібно пішки йти із заходу на схід 90 днів, долаючи щодня по 30 км.
Сучасна держава Україна утворилась у результаті розпаду Радянського Cоюзу 1 грудня 1991 року. Україна – унітарна європейська держава. Нашими сусідами є
такі країни: Білорусь, Росія, Польща, Молдова, Угорщина, Румунія, Словаччина. Розвиваються рівноправні міждержавні економічні зв’язки.
- На жаль, у нас не все гаразд на сьогоднішній день. І багато громадян України у пошуках кращого життя виїздять в інші країни. Загарбники мають наміри порушити кордони України.
З розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, де всі люди – сусіди. А з сусідами треба знаходити спільну мову. У безмежному просторі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу з’явилася толерантності.
Висновок: Толерантність - вміння жити з іншими людьми та іншими ідеями в мирі та злагоді.
4. Колективний проект «Сонечко»
(Учні називають та прикріплюють записані на листочках слова, формуючи проміні сонечка)
Класний керівник
Я пропоную вам дати характеристику людині, яка на вашу думку має якості толерантної особистості.
У кожного на столах є конверти з різними якостями людини.
Виберіть приклади які відповідають людині з толерантним відношенням.
Конверт: злорадство, егоїзм, конфлікт, доброта, повага, розуміння, співчуття, лояльність, тактовність, гнів, грубість, милосердя, благосклонність, скупість, надійність, заздрість, миролюбство, безпечність, прощення, повага, оригінальність, діалог, конфлікт, підтримка, співробітництво, ефектність, брехня, згода, доброта, безвідповідальність.
Питання до учнів:
Чи всі ми маємо якості, що зображені на «сонечку»?
Чи всі ми спокійно можемо вислухати один одного?
Підтримати в важку хвилину, зрозуміти не схожих на нас людей, вирішити конфлікти мирним шляхом?
Можливо ми можемо змінити себе? Зможемо виховати в себе ті якості, про які сьогодні йде мова? Як ми можемо це зробити?
Висновок: Толерантна людина вміє дослухатися до інших, вміє уживатися в колективі, розуміє і визнає, що у кожної людини є право на свою власну думку.
Класний керівник:
– Україна – одна з найбільших держав Європи. За офіційною
статистикою на 1 січня 2014 року в Україні проживає 45,5 мільйонів осіб. За
цим показником Україна займає 29 місце у світі. Оскільки це велика країна, то
живуть у ній люди різних національностей. Поряд з українцями на території
України проживають представники понад 100 національностей. (в нашому класі є представники 5 національностей, які гарно розуміють один одного та співіснують)
5. Конкурс «Мовознавство для допитливих»:
Завдання: Здійсніть подорож містами України і скажіть, хто вас зустріне:
у Києві – (киянин);
у Кіровограді – (кіровоградець);
у Харкові –(харків’янин);
у Львові – (львів’янин);
у Сумах – (сумчанин);
у Донбасі – (донбасівець);
в Одесі – (одесит);
у Чернівцях – (чернівчанин);
у Чернігові – (чернігівець);
у Полтаві – (полтавчанин).
Класний керівник:
– Слава країни – це не лише її територія, мова, природні багатства, а головне – люди, які своїми здобутками прославляють країну на весь світ. Слід згадати найвидатніших з-поміж тих, чиї імена назавжди увійшли в історичну пам’ять, у душу народу українського. Тарас Григорович Шевченко – український поет, громадський діяч, і, як кажуть самі українці, духовний батько сучасного українського народу. Григорій Сковорода – педагог, поет, автор трактатів, байок, пісень. Микола Лисенко, український композитор, автор опер «Тарас Бульба»,
«Наталка Полтавка», «Енеїда», автор дитячих опер і оперет. Михайло Грушевський – історик, організатор української науки, автор ілюстрованої історії України.
Ігор Тамм – видатний фізик-теоретик, лауреат Нобелівської премії з фізики. Його дитинство пройшло у Єлисаветграді (нині Кіровоград), закінчив
Єлисаветградську чоловічу гімназію (1913 р.). Микола Амосов – видатний український лікар, учений у сфері серцево-судинної хірургії, біокібернетик.
Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України, Герой України.
Відомі українські спортсмени: Сергій Бубка (стрибки з жердиною), Лілія Подкопаєва (спортивна гімнастика), Оксана Баюл (фігурне катання), Яна Клочкова (плавання), Олег Блохін і Андрій Шевченко (футбол), Ірина Дерюгіна і Ганна Безсонова (художня гімнастика), брати Віталій та Володимир Клички, Василь Ломаченко і Олександр Усик (бокс).
6. Вікторина «Чи знаєте Ви Україну?»
А зараз, для справжніх патріотів своєї Батьківщини вікторина «Чи знаєте Ви Україну?» Вам необхідно визначити правдивий вислів, чи ні.
7. Творча робота «Толерантний мир»
Класний керівник: У всіх людей одна спільна мета – жити в добрі та злагоді, зробити життя в Країні кращим. Якщо ти успішний - допоможи іншому, якщо ти щасливий - зроби щасливим когось поруч, будь щирим у своїх діях.
Внесок учнів:
1-й учень. Мир – це перша та необхідна умова для повноцінного дитинства. Немає більш несумісних понять, ніж війна та діти. І немає благороднішої мети у людства, ніж захистити дітей і всіх людей на Землі від війн і конфліктів.
2-й учень. За останні 5 тисяч років на планеті відбулося 14 тисяч війн, у яких загинуло майже 5 мільярдів чоловік. Після Другої світової війни у 70 країнах відбулося 130 збройних конфліктів і «малих» війн, у яких загинуло 20 млн. чоловік. За всю історію свого існування людство жило в мирі лише кілька десятків років.
3-й учень. Історичні факти війн такі: стародавній світ – Троянська війна, після викрадення Єлени ахейці розпочали війну з троянцями, щоб повернути дружину своєму царю.
Середньовіччя – війни виникали на релігійній підставі. Хрестові походи підняли Європу на війну проти іновірців-мусульман, за визволення гроба Господнього в Єрусалимі і продовжувались майже 200 років. Ці походи забрали життя сотень тисяч людей та принесли колосальні збитки.
4-й учень. Друга світова війна – Гітлер вважав арійську расу кращу за інші. Основний план Гітлера полягав у тому, щоб встановити панування над усім світом,
перетворивши населення інших країн на рабів. Для світу це стало трагедією й призвело до смерті десятки мільйонів людей.
8. Перегляд відеоролика «Толерантність»
ІІІ. Заключна частина
1. Підведення підсумків класної години.
Питання до учнів: Що зазвичай бажають люди одне одному, вітаючи зі святами? (Щастя, благополуччя, добра, миру).
Класний керівник:
Так, про це мріє кожен. Але щоб зберегти мир на нашій планеті, в нашій країні, примножити добро і домогтися добробуту для всіх, потрібно навчитися розуміти
один одного, приймати один одного такими, якими ми є, поважати культуру і внутрішній світ інших. Україна багатонаціональна, багатомовна, але Україна єдина.
Пам’ятаємо, не забуваємо і цінуємо нашу Батьківщину. Збережемо наш патріотизм, віру та силу духу для наступних поколінь.
Список використаних джерел
1. Бех І.Д. Виховання особистості: [підручник] / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2008. – 848 с.
2. Всеукраїнський Інтернет-портал «Україна в Інтернеті» [Електронний ресурс] :
режим доступу http://ukraine.ui.ua/ua
3. Геник С. 150 великих українців / С. Геник. – Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2001.
Стерчо П. Карпато-українська держава / П. Стерчо. – Львів, 1994.
4. Третяк О.П. Виховання ціннісного ставлення до людини у молодших
школярів. Частина І / О.П. Третяк. – Х : Вид група «Основа», 2013. – 159 [1] с. –
(Б-ка журн. «Початкове навчання та виховання; Вип. 9 (117)).
5. Літковська О.В. 100 притч для тих, хто вчить, і тих, хто вчиться / О.В.
Літковська. – К.: Шкільний світ, 2012. – 224 с.
6. Петрова М. Діагностична методика: «прислів’я» / М. Петрова // Виховна робота в
школі: науково-методичний журнал. – 2006. – № 6 (19). – С. 22- 23.
7. Середюк Г.М. Педагогічний пошук класного керівника / Г.М. Середюк. –
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2005. – 120 с.
8. Шевчук В. Козацька держава. Етюди до історії українського
державотворення / В. Шевчук. – К.: АБРИС, 1995.
Інтернет джерела
9. https://www.youtube.com/watch?v=wijLRx7ZJJk
10. https://www.youtube.com/watch?v=hKHBFOwFYrU
12. https://www.youtube.com/results?search_query
13. http://osvita.ua/school/lessons_summary/upbring/32140/
14. https://www.google.com.ua/url?
ДОДАТОК 1
«Дерево мудрості»
Учитель: – У прислів’ях, приказках, крилатих виразах втілені моральні
цінності українського народу, які живуть сотні років та висвітлюють найвищу
мудрість – як бути Людиною.
«Без верби і калини…» (немає України).
«Людина без рідної землі…» (як соловей без гнізда).
«За рідний край…» (життя віддай).
«Та земля мила…» (де мати народила).
«За народ і волю…» (віддамо життя і долю).
«Жити – …» (Вітчизні служити).
«Нема на світі другої України…» (немає другого Дніпра).
ДОДАТОК 2
Вікторина «Чи знаєте ви Україну?»
1