Методична розробка лабораторного заняття на тему "гігієна води та водопостачання населених пунктів"

Про матеріал

Вода є одним з найважливіших елементів біосфери. Без води неможливе життя людей,тварині рослин. Людина без води може прожити не більше 5-6 діб. Вода бере безпосередню участь у всіх життєвих процесах людського організму:у водному середовищі відбувається процес травлення,у водних розчинах здійснюється обмін речовин,кровотворення,без води неможливе всмоктування,хімічні та ферментативні процеси, за допомогою води відбувається перенесення харчових продуктів в організмі,а також їх засвоєння. Вода бере участь у важливих процесах терморегуляції,з нею виводяться з організму продукти обміну й отруйні речовини.Сталість об’ємів рідин внутрішнього середовища організму забезпечується водно-сольовимо бміном.Особливо важливим є значення води як розчинника тому,що усі речовини,котрі всмоктуються тканинами,попередньо розчиняються у воді.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«БЕРЕГІВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ»

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ПРОФЕСІЙНО-ОРІЄНТОВНИХ ДИСЦИПЛІН

Методична розробка

лабораторного заняття

на тему: «Гігієна води та водопостачання»

Галузьзнань 22 Охороназдоров’я

Спеціальність 223 Медсестринство

СпеціалізаціяАкушерська справа

Курс ІІІ-Е

Кількість годин: 2

Викладачоснов екології та профілактичної медицини

Білкей Н.І.

Структура лабораторного заняття:

1.Тема заняття: Гігієна води та водопостачання (2 год.)

2. Результатинавчання

Фаховікомпетентності:

Знання	Здатність відтворювати основні поняття теми. пояснюватисанітарно-гігієнічнетаепідеміологічнезначенняводи; називатигігієнічнівимогищодоякостіводигосподарсько-побутовоговодопостачання; обговорюватипринципигігієнічногонормуваннябіологічних,хімічнихтафізичнихекологічнихчинників. Особливостінормуванняякостіводи; даватигігієнічнухарактеристикуджерелводопостачаннята систем водопостачання; називатигігієнічнівимогищодовпорядкуваннята експлуатаціїкриниць; інтерпретуватизначенняцентралізованоговодопостачаннявпрофілактицізахворюваньнаселення; пояснюватиметодиочищенняізнезараженняпитноїводи;
Розуміння	1. Проводити відбір проб води з централізованих та децентралізованих джерел водопостачання 2. Проводити органолептичне дослідження питної води та вмісту залишкового хлору. 3. Оцінювати якість питної води за органолептичними, хімічними бактеріологічними показниками 4. Описувати види водопостачання: централізованих та децентралізованих систем 5. Проводити санітарно – освітню роботу щодо профілактики захворювань, пов’язаних з якістю питної води.
Застосування Знань	- відбір проб питної води з централізованих та децентралізованих джерел водопостачання для органолептичного, токсикологічного та бактеріологічного дослідження; - проведення органолептичного дослідження питної води та вмісту залишкового хлору у воді; - оцінювання якості питної води за органолептичними, хімічними бактеріологічними показниками; - опис видів водопостачання – централізованих та децентралізованих систем; - проведення санітарно – освітньої роботи щодо профілактики захворювань, пов’язаних з якістю питної води.
Аналіз	Здатність аналізувати особливості показників води Здатність аналізувати різні захворювання спричинені забрудненістю води
Синтез	Здатність аргументувати вплив забруднення води на організм людини
Оцінювання	Здатність аргументувати хід проведеного рішення навчальної ситуації. Здатність робити висновок щодо правильності запропонованого шляху очищення води

Загальні компетентності:

1. Здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях.

2. Здатність розуміння предметної області та розуміння професійної діяльності.

3. Здатність спілкуватися державною мовою як усно, так і письмово.

4. Здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями.

5. Здатність бути критичним і самокритичним.

6. Здатність виявляти, ставити та вирішувати проблеми.

7. Здатність приймати обґрунтовані рішення.

8. Здатність працювати в команді.

9. Здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

3.Методи навчання

3.1. Словесні методи навчання

Пояснення
Інструктаж
Розповідь
Бесіда
Навчальна дискусія

3.2. Наочні методи навчання

Ілюстрування
Демонстрування
Експериментальна робота

3.3. Практичні методи навчання

Професійний тренінг

3.4. Інтерактивні методи навчання

Метод «Мікрофон»
Метод «Мозковий штурм»
Метод «Ланцюжок»

4. Методи контролю:

Тести
Типові ситуаційні задачі

5. Міждисциплінарна інтеграція

Іпопередні(забезпечуючі)
Дисципліни	Знати	Вміти
Біологія	Рольводиужиттєдіяльності організмів	Характеризуватибіологічнуроль найважливіших для організмулюдини хімічнихелементів;Пояснюватипричиниендемічнихтаекологічнихзахворюваньлюдини;необхідністьконтролюхімічногоскладу води;нормивживанняводилюдиноюврізних умовахнавколишньогосередовища.
Географія	Водисуходолуіводніресурси.	Характеризувативоди суходолу іводніресурси
Хімія	Хімічнийсклад води. Значеннямеханізмубактерицидноїдіїхлору	Володітизнаннямипропроцеспроходження хімічнихреакційуводному середовищі,твердістьводитазнезараженняводихлором

Медичнахімія	Біогенніs-,p-,d-елементи,їхбіологічнароль. Вплив цих елементів таїхніхсполукнаорганізм людини.	Пояснювати вплив біогеннихелементів,яківходятьдоскладу води,наорганізмлюдини.
Медичнабіологія	Паразитарнізахворювання	Визначати вплив водногосередовищаврозповсюдженніпаразитарнихзахворювань.
Основи біологічноїфізикита медичноїапаратури	Бактерициднадіяультрафіолетового Випромінюваннятаультразвуку	Пояснюватибактерициднудію УФОтаузьтразвуку
ІІНаступні(тіщозабезпечуються)
Фізіологія Людини	Фізіологічнезначенняводи	Описуватифізіологічні показникивпливуводинатеплообміні терморегуляціюлюдини.
Мікробіологія	Джерела,механізмиічинники передаваннязбудниківінфекційниххвороб; термінивиживаннязбудниківунавколишньому середовищі	Пояснюватимеханізм передавання інфекційнихзахворюваньчерезводу,називати термінивиживаннязбудниківуводі.
Медсестринство у внутрішніймедицині.Медсестинствов педіатрії	Етіологічнічинникигемолітичних анемій,ендемічногозобу.	Визначативпливнітратівна розвиток гемолітичної анемії, танизькоговмістуйодунарозвитокендемічногозобу.
Медсестринство вінфектології	Роль води у виникненні й поширенніінфекційнихзахворювань	Проводитипрофілактичнітапротиепідемічнізаходи
Медичната соціальнареабілітація	Бальнеологічнарольводи	Пояснюватифізіотерапевтичне значення води прибальнеотерапії
Медсестринство впсихіатріїі Наркології	ЕтіологічнічинникихворобиАльцгеймера	Аргументувативпливалюмініюнарозвитокхвороби Альцгеймера
ІІІ.Внутрішньопредметнаінтеграція(міжтемамиданоїдисципліни)
Навколишнєсередовище таздоров’я. Чинникиризику виникненнязахворювань	Взаємнийвпливлюдиниінавколишньогосередовища. Поняттяздоров’ятахвороба.		Пояснювати вплив чинниківнавколишнього середовища наорганізмлюдини.
Гігієнагрунту	Рольґрунтуувиникненніендемічнихзахворювань		Проводити профілактичнізаходи

6. Література

Основна:

Основи профілактичноїмедицини: підручник/П.С. Бебешко,Ю.С. Скоробреха, О.П. Коріняк. –4-евид., випр.–К.:ВСВ«Медицина», 2017.-248 с.
Основиекологіїтапрофілактичнамедицина:підручник/Д.О.Ластков,І.В.Сергета,О.В.Швидкийтаін.-К.:ВСВ«Медицина»,2017.–472с
Гігієназосновамиекології:підручник/ІІ.Нікберг, І.В.Сергета,Л.І.ЦимбалюкКиїв«Здоровя»-

К.:Здоров’я,2001.-504с.-Іл

ФілоненкоМ.М.Методикавикладанняувищіймедичнійшколіна засадахкомпетентнісногопідходу:ВМ(Ф)НЗУкраїни.—К.,2016.—88с.

Допоміжна

1. Дикий І.Л., Літаров В.Є., Сілаєва Л.Ф. Основи загальної та фармацевтичної гігієни: навч. посіб. — Х.: Вид-во НФаУ: Золоті сторінки, 2003.

2. Литвинова Г.О. Гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 2001.14-22 с

3. Литвинова Г.О. Техніка санітарно-гігієнічних досліджень. — К.: Вища шк., 1995.

4. Мізюк М.І. Гігієна: посіб. для практ. занять. — К.: Здоров’я, 2002.

7. Підготовчий етап (25хв.)

Мотивація навчальної діяльності

Перевірка вхідного рівня знань

Матеріали методичного забезпечення підготовчого етапу заняття :

А. Теоретичні питання до заняття:

1. Прості запитання

Де найбільшізапаси прісноїводинаЗемлі?
Наскількивідсотківорганізмлюдинискладаєтьсязводи?
Вякихорганахітканинахвмістводинайбільший?
Назвітьзахворюванняякіможутьвиникнутиприспоживаннінедоброякісноїводи.
Якіметодиочисткитазнезараженняводивизнаєте?

2. Уточнюючі запитання

Інтерпретаційні запитання
Творчі запитання
5. Оцінюючі запитання
6. Практичні запитання

Метод мікрофон

1.Гігієнічне значення води

(підтримка чистоти тіла, миття посуду, прання білизни, прибирання житла)

2.Загальне бактеріальне обсіменіння води характеризується загальним мікробним числом – його норма

(100 КУО/см³)

3.Недостатня кількість фтору у воді призводить до розвитку захворювання зубів

(карієсу)

4.Різке зростання вмісту амонійного азоту в воді вказує на

(свіже забруднення води продуктами тваринного походження – нечистотами, сечею)

Мозковий штурм

Студенти повинні дати пояснення відповідним малюнкам. Пояснити причину хвороби.

Б. Тести

1. Вибратиорганолептичніпоказники, щовідповідаютьвимогамДержСанПіНу:

А. Порігрозведення 2.

В. Колірність 40 ⁰

С. Прозорість 10 см по шрифту Снеллена

D. Каламутність 2 мг/дм³

Е. Запах 1 бал, присмак 3.

2. Недоліки методу хлорування води.

А. Погіршення смаку

В. Наданнятоксикологічнихвластивостей

С. Зниженняпрозорості

D. Утворенняплівки

Е. Утворення осаду

3. Критерійякостіпитної води:

А. Нешкідливістьхімічного складу.

В. Прозорість.

С. Смак.

D. Колірність

Е. Температура.

4. Якіприродніджерела води кращевсьоговикористовувати для питноговодопостачаннянаселення?

А. Річки

В. Озера

С. Атмосферні води

D. Міжпластові води

Е. Грунтові води.

5. Яке захворювання можуть передаватися через воду:

А. Захворювання, зумовленіфізичнимиякостями води

В. Інфекційніхворобибактеріальноїприроди

С. Білково-енергетичнанедостатність

D. Пневмоконіози

Е. Гіповітамінози

6. В збалансованомухарчуванніенергетичнацінністьбілківвраціоні повинна становити:

А. 8 – 10 %

В. 11 – 13 %

С. 15 – 17 %

D. 17 – 20 %

Е. 20 – 21 %

7. Якими продуктами забезпечуєтьсябіорегуляторнафункціяїжі?

А. М’ясо

В. Яйце

С. Рибопродукти

D. Овочі, фрукти

Е. Борошно, крупа

8. Яке з визначень не можназастосувати до характеристики харчового статусу.

А. Звичайний.

В. Оптимальний.

С. Надлишковий.

D. Недостатній.

Е. Загрозливий.

9. Продукти, ізспоживаннямякихнайчастішепов’язаневиникненнястафілококозу.

А. Молоко і молочні продукти.

В. Грибніконсерви.

С. Ковбаснівироби.

D. Котлети.

Е. Баклажаннаікра.

10. Підтерміном «харчовий статус» організмуслідрозуміти:

А. Потребу в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах та мікроелементах.

В. Якісний склад добовогораціону.

С. Ступіньжировідкладання у певногоіндивідууму.

D. Фізіологічний стан організму, який зумовлений характером харчування.

Е. Процент відзагальноїкалорійності за певнийприйомїжі (сніданок, обід, вечеря).

8. Основний етап (50 хв.)

Проведення професійного тренінгу

Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

А. Структурно-логічна схема змісту теми

Б. Демонстрація

Правила відбору проб води

Для повного аналізу об'єм проби води повинен становити 5л, для неповного - 2л. Бутлі повинні бути скляні, чисто вимитими і ополоснути дистильованою водою.

Місце відбору проби води залежить від характеру джерела та мети дослідження. Якщо треба виявити вплив певного джерела забруднення проточної води, проби беруть вище цього джерела, проти нього і нижче за течією. З колодязів проби беруть двічі: уранці до початку розбору води та ввечері після розбору. З річок, озер, ставів проби дістають з глибини 0,5 - 1 м і на деякій відстані від берега (1 - 2м). При взятті проби води з крана або колодязя з насосом проводять промивку або відкачку протягом 10-15 хв.

Досліджувану воду наливають у бутлі закривають скляними шліфованими пробками або корковими, які попередньо кип'ятять у дистильованій воді.

Проби води і відкритих водоймберуть з наміченої глибини батометром Виноградова (рис. 1, 2). Який складається із затискача з чотирма лапками, зв'язаними ланцюжком, регулюючого гвинта (знизу), за допомогою якого лапки щільно затискують посуд, і пристосування (вгорі) для відкривання пробки на потрібній глибині.

При відсутності батометрапроби відбирають бутлем. До пробки бутля прикріпляють шнур. Ємкість встановлюють у важку оправу або підвішують до неї вантаж. Опустивши його на намічену глибину, тягнуть за шнурок, на якому закріплена пробка, і відкривають бутель.

При відборі проби води складають супровідний документ, копію якого відправляють до лабораторії разом з пробкою. У документі вказують: дату взяття проби, (рік, місяць, число, годин); назву вододжерела та місце його розташування; за завданням якого проводиться аналіз води; місце і точку відбору проби, глибину та відстань від берега; з якої частини водопроводу (кран, гідрант, резервуар) взято пробу, товщину шару води; спосіб взяття проби (батометр, бутель); об'єм і число проб; колір, запах і смак води її прозорість каламутність, осад, температуру; стан погоди під час взяття проби і за кілька днів до цього (дощова, суха, мінлива); спосіб консервування; мету дослідження і бажаний об'єм аналізу (хімічний повний, хімічний неповний); хто відбирав пробу, місце роботи, посаду, підпис.

При неможливості дослідити воду у день відбору проби її зберігають у холодильнику. Гранично допустимим строком зберігання: проб у тих умовах вважають для чистої води - 72 год., для незначно забрудненої - 48 і для забрудненої - 12 год. Допускається консервація проб у теплу погоду року, якщо пересилка триває більше доби. У воду, призначену для визначення окислюваності, а також вмісту аміаку і хлоридів, можна додавати 2 мл 25%-ї сірчаної кислоти на 1 л, для визначення інших показників - 2 мл хлороформу на 1 л.

Воду для бактеріологічного дослідження набирають у стерильні склянки місткістю 0,5 л з притертими пробками або ватними стерильними тампонами. При цьому дотримуються правил бактеріологічної техніки. Посуд, призначений для відбору проб води для бактеріологічного дослідження стерилізують у автоклаві протягом 20 хв.при тиску 1.5 атм абоу сушильній шафіпри температурі 16°С протягом 1 год. Після цього посуд загортають впапір і в ньому доставляють до вододжерела.

При взяті проб води водопровідного крана його стерилізують полум'ям; наливаючи воду, тримають посуд під нахилом, щоб не утворилося пухирців повітря, не торкаючись горлом посуду до крана.

Проби з відкритих водойм беруть з глибини 10 - 15 см від поверхні води, але не менш як 10 - 15 см від " водойми. З прорубів пробу відбирають на глибині 10 - 15 см від нижньої поверхні льоду.

При відборі проби води для бактеріологічного дослідження складають супровідний документ такою самою формою, як і при взятті проби для фізико-хімічного дослідження.

Рис. 1 . Батометр

Рис. 2 . Батометр

Г. Розвязування ситуаційних задач

Ситуація №1

У воді шахтного колодязя вміст азот аміаку – 0,2 мг/дм³, нітритів – 0,1 мґ\дм³, нітратів – 80 мг/дм³,хлоридів – 400мг\дм³.

Ваші дії.

Обґрунтуйте відповідь

Вода шахтного колодязя забруднена продуктами розпаду органічного походження (фекалії, трупи тварин, птиці). До того ж забруднення давнє і постійне, про що свідчить завищена норма азоту аміаку, нітритів, нітратів і хлоридів.

Ситуація №2

Вміст сухого залишку в пробі води 2000мг/дм³, каламутність – 3 мг\дм³.

Ваші дії.

Обґрунтуйте відповідь.

Дана вода каламутна, тому що вона містить великий вміст сухого залишку і каламутності.

Дану воду споживати не можна.

Ситуація № 3

Для контролю якості води із шахтного колодязя, що використовується для централізованого водопостачання, відібрано пробу води:

Запах-4б, присмак – 2 б, кольоровість – 20⁰, хлориди – 500 мг/дм³, нітрати – 54 мг/дм³, число бактерій в 1 см³ води – 700, колі - індекс -20

Ваші дії.

Обґрунтуйте відповідь
Дана вода по органолептичним хімічним і бактеріологічним показникам не придатна для пиття. Необхідно криницю закрити для споживачів, відкачати воду, промити хлоровмісними речовинами, заповнити водою, знову відкачати, потім знову залити криницю водою і взяти пробу води на органолептичній, хімічній і бактеріологічній аналіз і якщо аналіз води буде добрим, то криницею можна користуватися, якщо ні то повторити дії по знезараженню криниці.

Ситуація № 4

Колодязь із бетонірованих кілець глибиною 30м, дефектів у устаткуванні не виявлено. Джерел забруднення ґрунту немає. Забір води проводиться індивідуальними відрами. Аналіз води: прозорість більше 30 см, кольоровість 5⁰, присмак і запах землисті – 1 б, сухий залишок – 980 мг/дм³, загальна жорсткість – 12 мг-єкв/дм³, хлоридів – 230 мг/дм³, фтора – 0,9 мг/дм³,азоту аміаку – 0, 01 мг/дм³, нітритів – 2 мг/дм³, мікробне число – 310, колі - титр – 100.

Ваші дії.

Обґрунтуйте відповідь

Не можна проводити забір води із криниці індивідуальними відрами, це

Призводить до забруднення води, про що свідчить змч, колі – титр, вміст нітритів. Необхідно заборонити користування індивідуальними відрами для забору води
Ситуація № 5

Вода з шахтного колодязя:

запах – 1 б;

присмак – 1 б;

хлоридів – 40 мг/дм³;

фтор – 0,1 мг/дм³;

окиснюваність – 0,9мг/дм³ кисню.

Ваші дії.

Обґрунтуйте відповідь

Вода потребує фторування так як в ній недостатній вміст фтору, і може привезти до захворювання зубів – карієсу.

Ситуація №6

Вода з водопровідного крану:

прозорість більше – 30 см;

кольоровість – 15⁰С;

мікробне число – 80;

колі титр – 333;

залишковий хлор – 0,5 мг/дм³

Ваші дії.

Обґрунтуйте відповідь

Аналіз даної відповідає вимогам СанПіНу „ Вода питна „

Ситуація № 7

Вода з водопровідної колонки:

прозорість більше – 30см;

кольоровість – 30⁰;

мікробне число – 195;

колі – титр – 100;

залишковий хлор – 0,05мг/дм³.

Ваші дії.

Обґрунтуйте відповідь

Вода не придатна для вживання, вона епідеміологічно небезпечна із – за малого вмісту залишкового хлору (норма 0,3 – 0,5 мг\дм³).

9. Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття:

Варіант №1

1. Назвіть чинники, внаслідок впливу яких відбувається самоочищення відкритих водойм:

А. Все перераховане

B. Гідравлічні чинники

C. Механічні та фізичні чинники

D. Біологічні чинники

E. Хімічні та біохімічні чинники

2. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи гідравлічних чинників:

А. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

B. Осадження завислих часток

C. Вплив сонячної радіації та температури

D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми

E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

3. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи механічних чинників:

А. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми

B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. Вплив сонячної радіації та температури

D. Осадження завислих часток

E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

4. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи фізичних чинників:

А. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

B. Вплив сонячної радіації та температури

C. Осадження завислих часток

D. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми

E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

5. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи біологічних чинників:

А. Процеси взаємодії водоростей та мікроорганізмів з бактеріями стоків, що потрапили до водойми

B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. Осадження завислих часток

D. Вплив сонячної радіації та температури

E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

6. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи хімічних чинників:

А. Осадження завислих часток

B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

D. Вплив сонячної радіації та температури

E. Мінералізація органічних речовин за рахунок мікробіологічної деструкції, мінералізація органічних речовин внаслідок біохімічного окислення водною автохтонною мікрофлорою

7. Назвіть, які чинники самоочищення відкритих водойм відносяться до групи біохімічних чинників:

А. Мінералізація органічних речовин за рахунок мікробіологічної деструкції, мінералізація органічних речовин внаслідок біохімічного окислення водною автохтонною мікрофлорою

B. Змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. Осадження завислих часток

D. Вплив сонячної радіації та температури

E. Руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

8. Укажіть, за рахунок впливу яких чинників відбувається самоочищення відкритих водойм від патогенних мікроорганізмів:

А. За рахунок впливу сонячної радіації і температури та осадження завислих часток

B. За рахунок змішування і розбавлення забруднень водою водойми

C. За рахунок їх загибелі внаслідок антагоністичного впливу водних сапрофітних організмів, дії антибіотичних речовин, бактеріофагів тощо

D. За рахунок процесів взаємодії водних рослинних організмівта мікроорганізмів із організмами стоків, що потрапили до водойми

E. За рахунок руйнування забруднюючих речовин внаслідок гідролізу

9. Укажіть кінцевий результат проведення санітарно-технічного обстеження джерела води у разі централізованого водопостачання:

А. Складання карти-схеми взаєморозміщення джерела води і об’єктів, що являють собою можливі джерела забруднення, з відміткою відстаней та напрямку ухилу місцевості

B. Визначення правильності улаштування і експлуатації водозабірного ковша, берегового водоприймального колодязя, санітарно-технічного стану головних споруд водопроводу, водопровідної мережі та споруд на ній (водорозбірних колонок тощо)

C. Визначення правильності улаштування і експлуатації шахтної криниці (наявність і стан цямриння, навісу, відмостки, засобів підйому води, “глиняного замка”)

D. Визначення наявність кишкових інфекційних захворювань та епізоотій та оцінка санітарного стану населеного пункту

E. Провести лабораторного дослідження води

10. Укажіть кінцевий результат проведення санітарно-епідеміологічного обстеження джерела води у разі централізованого водопостачання:

А. Визначення правильності улаштування і експлуатації шахтної криниці (наявність і стан цямриння, навісу, відмостки, засобів підйому води, “глиняного замка”)

B. Складання карти-схеми взаєморозміщення джерела води і об’єктів, що являють собою можливі джерела забруднення, з відміткою відстаней та напрямку ухилу місцевості

C. Визначення наявність кишкових інфекційних захворювань та епізоотій та оцінка санітарного стану населеного пункту

D. Визначення правильності улаштування і експлуатації водозабірного ковша, берегового водоприймального колодязя, санітарно-технічного стану головних споруд водопроводу, водопровідної мережі та споруд на ній (водорозбірних колонок тощо)

E. Провести лабораторного дослідження води

11. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел І класу:

А. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – спеціальні методи обробки; 5 – знезараження; 6 – резервуар чистої води; 7 – насосна станція ІІ підйому; 8 – водопровідна мережа

B. 1 – підземне джерело водопостачання (міжпластові напірні або ненапірні води); 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – знезараження; 5 – резервуар чистої води; 6 – насосна станція ІІ підйому; 7 – водопровідна мережа

C. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – береговий водоприймальний колодязь; 4 – насосна станція І підйому; 5 – камера гасіння напору, яка одночасно виконує функції змішувача води з розчином коагулянту; 6 – камера реакції; 7 – відстійник; 8 – швидкий фільтр; 9 – знезараження; 10 – резервуар чистої води; 11 – насосна станція ІІ підйому; 12 – водопровідна мережа

D. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – насосна станція І підйому; 4 – камера реакції; 5 – відстійник; 6 – знезараження; 7 – резервуар чистої води; 8 – насосна станція ІІ підйому; 9 – водопровідна мережа

E. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 8 – водопровідна мережа

12. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел ІI класу:

E. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 8 – водопровідна мережа

13. Укажіть принципову схему водопроводу в разі використання води підземних джерел ІII класу:

А. 1 – поверхневе джерело; 2 – ківш (водозабірна споруда); 3 – береговий водоприймальний колодязь; 4 – насосна станція І підйому; 5 – камера гасіння напору, яка одночасно виконує функції змішувача води з розчином коагулянту; 6 – камера реакції; 7 – відстійник; 8 – швидкий фільтр; 9 – знезараження; 10 – резервуар чистої води; 11 – насосна станція ІІ підйому; 12 – водопровідна мережа

C. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 3 – насос І підйому; 4 – спеціальні методи обробки; 5 – знезараження; 6 – резервуар чистої води; 7 – насосна станція ІІ підйому; 8 – водопровідна мережа

E. 1 – підземне джерело водопостачання; 2 – артезіанська свердловина; 8 – водопровідна мережа

14. Укажіть, які санітарно-захисні зони утворюються навколо місця водозабору з відкритих водойм:

A. Комунальна зона, дослідна зона

B.Зона суворого режиму, зона обмежень, зона спостережень

C. Комунальна зона, муніціпальна зона

D. Зона водозабіру, зона водоскиду, контрольно-пропускна зона

E. Контрольно-пропускна зона, зона обстеження, зона обмеження

15. Укажіть, вяку зону входить певна частина акваторії водойми в місці забору води та вверх по течії, а також територія навколо водоочисних споруд:

A. Зона обмежень

B. Зона спостережень

C. Зона обстежень

D. Зона суворого режиму

E. Зона водоскиду

16. Укажіть, в яку зону входить територія, на якій заборонено будівництво та використання об'єктів, що можуть забруднювати навколо водоочисних споруд і водойму:

A. Зона суворого режиму

B. Зона спостережень

C. Зона обстежень

D. Зона обмежень

E. Зона водоскиду

Варіант №2
1. Укажіть, в яку зону входить територія, яка включає у свою структуру всю водопровідну мережу:

A. Зона спостережень

B. Зона обстежень

C. Зона суворого режиму

D. Зона обмежень

E. Зона водоскиду

2. Укажіть, які об’єкти можна розташовувати у безпосередній близькості від місця водозабору:

A. Об’єкти водозабору та об’єкти, що не забруднюють довкілля

B. Лабораторний комплекс

C. Об’єкти, які не забруднюють довкілля

D. Лише об’єкти водозабору

E. Об’єкти водозабору та житла для робітників водозабору

3. Укажіть глибину, на якій повинні бути розміщені водогінні труби для запобігання замерзання або нагрівання:

A. На глибині не менше ніж 0,5 м

B. На глибині не менше ніж 1 м

C. На глибині 30-40 см

D. На глибині не менше ніж 2 м

E. На глибині не менше ніж 1,5 м

4. Укажіть, яким чином повинні бути розміщені водопровідні труби по відношенню до каналізаційних:

A. Вище

B. Нижче

C. З лівого боку

D. З правого боку

E. Не має значення

5. Перерахуйте основні складові частини водопровідної системи:

A. Приймальний колодязь, решітки, хлораторна, метантенки, градирні, водопровідна мережа

B. Приймальний колодязь, решітки, пісковловлювачі, септики, хлораторна

C. Споруди для забору води, насосна станція для підйому води, очисні споруди, водопровідна мережа

D. Приймальний колодязь, відстійники, фільтри, градирні

E. Споруди для забору води, насосна установка для підйому води, очисні споруди, аеротенки, біофільтри

6. Назвіть основні види водозабірних споруд, що використовуються для організації централізованої системи водопостачання:

А. Шахтна свердловина та природна затока з береговим водоприймальним колодязем

B. Шахтна криниця та штучна затока з береговим водоприймальним колодязем з фільтруючими сітками

C. Артезіанська свердловина та шар верховодки

D. Артезіанська свердловина та шар ґрунтових вод

E. Артезіанська свердловина та штучна затока з береговим водоприймальним колодязем з фільтруючими сітками

7. Артезіанська вода (міжпластова напірна) здебільшого:

А. Не потребує очистки, інколи потребує лише знезараження, ще рідше – спеціальних методів поліпшення якості

B. Не потребує знезараження, інколи потребує лише очистки, ще рідше – спеціальних методів поліпшення якості

C. Не потребує очистки, інколи потребує застосування спеціальних методів поліпшення якості лише знезараження, ще рідше – знезараження

D. Не потребує дезактивації, інколи потребує знешкодження, ще рідше – спеціальних методів поліпшення якості

E. Не потребує використання будь-яких методів покращання якості питної води

8. Якщо водопровід використовує воду відкритих водойм, вода обов’язково підлягає:

А. Дезодорації, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження

B. Знешкодженню, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження

C. Дезактивації, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження

D. Очистці, яка реалізується на очисних спорудах водопровідної станції і обов’язково передбачає освітлення, знебарвлення і знезараження

E. Використання будь-яких методів покращання якості питної води не потрібно

9. Укажіть, що являє собою процес очищення питної води:

А. Спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо

B. Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення)

C. Процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів

D. Технологічний процес, який здійснюється для доведення органолептичних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів

E. Технологічний процес, який здійснюється для доведення ентомологічних показників питної води до рівнів гігієнічних нормативів

10. Укажіть, що являє собою процес знезараження води:

B. Процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів

C. Технологічний процес обробки питної води для збільшення концентрації мінеральних речовин, зокрема макро- і мікроелементів (штучна мінералізація або розведення)

11. Укажіть, що являє собою процес домінералізації питної води:

А. Процес знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів шляхом впливу на них фізичних (ультрафіолетове опромінювання, ультразвук тощо), хімічних (хлор, гіпохлорит, озон, діоксид хлору, оксидантний газ тощо) та фізико-хімічних факторів

B. Спосіб підготовки питної води з метою поліпшення її показників безпечності та якості механічними, хімічними, фізичними та біологічними методами (освітлення, пом'якшення, знесолення, знезалізнення, знезараження тощо

12. Назвіть основні обов’язкові етапи покращання якості питної води на водоочисній станції:

А. 1) Коагуляція, 2) відстоювання, 3) фільтрація, 4) фторування

B. 1) Коагуляція, 2) відстоювання, 3) дезодорація, 4) знезараження

C. 1) Дезактивація, 2) відстоювання, 3) фільтрація, 4) знезараження

D. 1) Коагуляція, 2) знешкодження, 3) фільтрація, 4) знезараження

E. 1) Коагуляція, 2) відстоювання, 3) фільтрація, 4) знезараження

13. Назвіть основні види знезараження, що використовуються для покращання якості питної води на водоочисній станції:

А. Все перераховане

B. Озонування

C. Ультрафіолетове опромінення

D. Хлорування

E. Хлорування з преамонізацією

14. Укажіть види питних вод залежно від технології отримання:

A. Фасовані та нефасовані

B. Загальні та локальні

C. Оброблені та необроблені

D. Фіксовані та нефіксовані

E. Природні та антропогенні

15. Назвіть, які води відносяться до категорії оброблених вод:

A. Оброблені та привізні питні води, що розливаються в тару споживача без водопровідної мережі

B. Води, отримані безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання, які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних правил і норм без їх очищення (крім освітлення) або домінералізації

C. Питні води, що виготовляються з води, отриманої з поверхневих джерел питного водопостачання, підземних джерел питного водопостачання шляхом очищення або домінералізації

D. Води, склад яких за органолептичними, фізико-хімічними, мікробіологічними, паразитологічними та радіаційними показниками відповідає вимогам державних стандартів та санітарного законодавства, призначені для виробництва продукції, що потребує використання питної води

E. Оброблені та привізні питні води, що використовуються з бальнеологічною метою

16. Назвіть, які води відносяться до категорії необроблених вод:

A. Води, отримані безпосередньо з підземних джерел питного водопостачання, які за всіма показниками відповідають вимогам Санітарних правил і норм без їх очищення (крім освітлення) або домінералізації

B. Питні води, що виготовляються з води, отриманої з поверхневих джерел питного водопостачання, підземних джерел питного водопостачання шляхом очищення або домінералізації

C. Оброблені та привізні питні води, що розливаються в тару споживача без водопровідної мережі

E. Оброблені та привізні питні води, що використовуються з бальнеологічною метою

Еталони відповідей

Варіант №1	Варіант №2
1.А	1.А
2.А	2.D
3.D	3.В
4.В	4.А
5.А	5.С
6.С	6.Е
7.А	7.А
8.С	8.D
9.В	9.А
10.С	10.В
11.В	11.С
12.А	12.Е
13.А	13.А
14.В	14.С
15.D	15.С
16.C	16.А

В. Орієнтовна карта для організації самостійної роботи студентів з учбовою літературою

№

п/п

Завдання

Вказівки

Вивчити тему : « Гігієна води та водопостачання населених місць»

Гігієнічне значення води.
Фізіологічне значення води.
Показники води та їх класифікація.
Способи знезараження води.

Вивчити даний матеріал.

Виписати:

Основні методи знезараження води: озонування та опромінення;

Облаштування та експлуатація колодязів, каптажів.

Виписати який більш дієві ший із даних методів. Вказати переваги.

Вказати план послідовності експлатації.

Г. Оцінювання

Критерії оцінювання студентів

Усна відповідь
«5»	«4»	«3»	«2»
Студент глибоко і ґрунтовно засвоїв матеріал, послідовно, грамотно і логічно його викладає, у відповіді тісно пов’язує теорію з практикою. Здатен порівнювати, класифікувати, узагальнювати, приймати ґрунтовні рішення. Вільно справляється з різними видами завдань.	Студент міцно засвоїв матеріал, грамотно і по суті відповідає. Не допускає суттєвих помилок у відповідях. Здатен зіставляти та узагальнювати матеріал, робити висновки	Студент має знання основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає помилки, недостатньо правильно формулює, порушує послідовність у викладанні матеріалу. Іноді плутається в поняттях, термінах, потребує допомоги Здатен зіставляти та узагальнювати.	Студент не знає частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнений у відповідях. Відтворює матеріал на рівні розпізнавання окремих фактів та фрагментів.
Результати тестування
100 – 95%	94,9 – 85%	84,9 - 50,5%	Менше 50,5%
Вирішення ситуаційних задач
Ситуаційна задача вирішена правильно, відповідно до еталона відповіді; студент впевнено володіє теоретичним матеріалом та вміє застосовувати його щодо конкретно поставлених завдань	Ситуаційна задача вирішена правильно, в основному відповідно до еталону відповіді , але допускає 1-2 незначні помилки.	При вирішенні ситуаційної задачі студент допускає невідповідність до еталона відповіді; не досить впевнено орієнтується у теоретичному матеріалі; допускає 3-4 помилки.	Ситуаційна задача не вирішена; студент припускається грубих помилок; виявляє незнання та нерозуміння матеріалу.
Демонстрація практичних навичок
*«5»*	*«4»*	*«3»*	*«2»*
Виконання навички продемонстровано точно та швидко відповідно до алгоритмів	Навичка виконано з несуттєвими порушеннями, які не шкодять пацієнту	Значні порушення виконання навички	Виконано з порушеннями, які небезпечні для життя пацієнта
Активність студента
Активний		Пасивний
1		0
Студент приймає активну участь в обговоренні; має лідерські якості; відстоює свою точку зору; навчає колег; прислухається до думки інших студентів; винахідливий, креативний.		Студент не приймає участі в обговоренні; невпевнений у собі; поводиться пасивно

Студенти оцінюються за наступними показниками:

1. Вирішення теоретичних завдань.

2. Вирішення тестових завдань.

3. Виконання практичних навичок та вмінь.

4. Розв’язування ситуаційних задач.

5. Активність студента на занятті.

6. Винахідливість у вирішенні проблеми, альтернативне мислення.

Оцінка виставляється за перші чотири показники за 5-бальною системою (від 2 до 5). Загальна оцінка – це середнє арифметичне суми балів. За останні два показники може бути додано по 0,5 додаткових бали до загальної оцінки за заняття.

Карта оцінювання студентів

Прізвище та ім'я студента	Усна відповідь	Вирішення тестових завдань	Демонстрація практичних навичок та вмінь	Вирішення ситуацій них задач	Активність студента	Загальна кількість балів
1…
2…
3…
4…
5…
6…
7…
8…
9…
10…

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Білкей Наталія Іванівна

Пов’язані теми

Екологія, Методичні рекомендації

Додано

29 жовтня 2025

Переглядів

Оцінка розробки

Відгуки відсутні