Методична розробка літературно-музичного вечора «Поезія і музика кохання».

ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

 

ВІННИЦЬКИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

 

 

 

 

 

 

 

«ПОЕЗІЯ І МУЗИКА КОХАННЯ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка літературно-музичного вечора,

присвяченого Дню закоханих.

 

Овчаренко Л. Ф.

 

 

 

 

 

Вінниця – 2017 р.

Передмова

     Студентські роки у будь-якому навчальному закладі назавжди залишаються у пам’яті кожного. Саме у цей період підлітки непомітно перетворюються на дорослих юнаків та дівчат, перестають вважати себе дітьми і вирушають у плавання по невідомому океану «дорослого життя». І тут перед батьками та педагогами постає дуже відповідальне завдання: допомогти молоді правильно зорієнтуватись; розвинути її мислення, творчі здібності та самостійність, навчити юні особистості жити у колективі і стати гідними синами та доньками своєї Батьківщини. Учням 15-18 років притаманне прагнення до спілкування з однолітками у неформальній обстановці. Їм дошкуляє повчальність та моралізм у стосунках із дорослими. Молодь хоче усе обговорити, про усе посперечатися, висловити власну думку і бути почутою. І, звичайно ж, їй хочеться пограти, позмагатися, потанцювати, виявити свої творчі та інтелектуальні здібності.     

     Сьогодні, на жаль, головна проблема молоді — відсутність цікавих і змістовних заходів, які б не лише допомогли хлопцям та дівчатам весело провести час, але й стали б для них корисними у плані виховання. Вирішити цю проблему повинні в першу чергу навчальні заклади. Свято у навчальному закладі — це колективна творчість дорослих та учнів. Проте, ініціатива в усьому має належати учням. Адже неможна забувати, що молодь завжди прагне самостійності. Створення сценарію є обов’язковим етапом у підготовці свята, але це не означає, що потрібно повністю слідувати готовому тексту. Сценарій — перед усім ідея, каркас, на який потім буде покладена жива тканина дійства. Не варто дослівно вивчати прозові репліки дійових осіб, іноді імпровізація більш доречна. Для зорового сприйняття святкового заходу особливе значення має оформлення приміщення, де він відбуватиметься, використання кольору та освітлення. Плакати, цікаві виставки, яскраві прикраси — усе це буде впливати на емоційне сприйняття урочистості.    

     Невимушена форма подання матеріалу, включення у проведення дійства рольових персонажів, різноманітність конкурсів — усе це перетворює виховний захід на розвагу, де поєднані суперництво, взаєморозуміння, аматорське мистецтво та веселощі.

     Анотація. Автор розробки ставив за мету реалізувати принцип синтезу мистецтв при проведенні позакласного заходу.

     Актуальність обраної теми зумовлюється падінням інтересу дітей та молоді до поезії, невмінням її слухати та розуміти, нерозвиненістю та збіднінням музичних смаків.

     Кращі зразки української поезії, сучасні майстри української музики, допоможуть дітям відчути єдність мистецтва, пізнати естетичну насолоду від нього, розбудити позитивні емоції та спонукати до власної творчості.

     Назва роботи. Літературно-музичний вечір, присвячений Дню закоханих, «Поезія і музика кохання».

     Мета: продемонструвати синтез, гармонійну єдність художнього слова й музики, вчити слухати та відчувати їхню неповторну красу; виявити те загальнолюдське, що поєднує поетичні й музичні шедеври України – духовність; збагачувати та урізноманітнювати чуттєвий досвід дітей; сприяти виробленню естетичних смаків; стимулювати пізнавальну, творчу та естетичну активність особистості.

     Завдання:

• створити відповідний емоційний фон для сприйняття ліричних та музичних творів;
• допомогти перейнятися настроями, вираженими в поетичних та музичних творах;
• навчити бачити й відчувати красу в звучанні, ритмомелодиці вірша, поєднаній з ритмомелодикою музики;
• викликати емоційний відгук, співпереживання в душах дітей;
• вчити передавати власні почуття засобами художнього слова та музики;
• розвивати навички виразного читання, вміння відчувати і передавати у виконанні музичних творів різні емоційно-духовні настрої, психологічні стани, стиль музики.

     Очікуваний результат:

• зацікавити учнів поезією та музикою;
• розширити коло читацьких та музичних уподобань;
• викликати бажання творити власну особистість засобами прекрасного, спробувати себе в поетичній, декламаторській та музичній творчості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Програма літературно-музичного вечора, присвяченого Дню закоханих, «Поезія і музика кохання».

 

Мета заходу: познайомити учнів з перлинами інтимної лірики українських поетів, сприяти популяризації сучасної та народної української пісні серед молоді; розвивати почуття прекрасного, навики виразного читання; розвивати акторські здібності; виховувати культуру взаємин та почуттів.

 

Звучить пісня гурту С.К.А.Й. «Мелодія серця».

Біля сцени двоє дівчат з мікрофонами. Анастасія йде напроти Вікторії,

яка у навушниках.

 

Анастасія. Привіт, Вікторіє! Що це ти слухаєш?

 

Вікторія. Привіт, Анастасіє. Група С.К.А.Й. Нова пісня про кохання. Хочеш послухати?

Звучить пісня «Мелодія серця».

 

Анастасія. Оооо, ні. Під твоїм впливом я навіть українською мовою заговорила. Але щоб слухати українську музику чи поезію про кохання …  Х-х-х … Я цього не розумію.

 

Вікторія. Як не розумієш? Та невже ти ніколи не чула поезії

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

і земля убирається зрання …

 

Анастасія. Чула. Більше того, можу погодитися, що це гарний вірш. А хто його написав?

 

Вікторія. Володимир Сосюра – великий український поет ХХ століття.

 

Анастасія. Такий уже й великий? Тебе послухати – всі великі.

     Я ще розумію срібний вік російської поезії: Анна Ахматова, Марина Цвєтаєва, Сергій Єсєнін, Олександр Блок … А от українська поезія … Хто її читає?

     Я впевнена, що і української музики, яку б молодь слухала із задоволенням, не так багато. Українська мова занадто проста для вираження найтонших людських переживань.

 

Вікторія. Знаєш, мені нічого не залишається, як запросити тебе на чашечку кави у «Літературну кав’ярню». Спробую тебе переконати, що українська мова прекрасна піснями і поезіями нашої Батьківщини.

 

Анастасія. Ти мене заінтригувала.

 

Вікторія. Зустрінемось о 15-й біля Вінницького центру технологій та дизайну.

 

Увімкнено кліп на пісню «Тримай мене міцно» Христини Соловій.

 

Актова зала. На сцені 3 столики, вкриті скатертинами. На них – різні книги, маленькі букетики квітів. На стінах – кілька композицій, виконанні напередодні учнями центру, назва заходу. Звучить пісня про кохання «Тримай мене міцно» Христини Соловій. Заходять дівчата, знімають верхній одяг, завішують на вішалку, розміщуються за столиком трохи збоку сцени, на столі програма заходу. Вимикається запис кліпу і відбувається його обговорення.

 

Вікторія. Як мені подобається ця пісня, а кліп який оригінальний.

 

Анастасія. А хто її співає?

     Почекай, зараз відгадаю. (посміхаючись) Велика українська співачка…?

 

Вікторія. Не така велика як Володимир Сосюра, але в неї ще все попереду. Це Христина Соловій – автор слів і музики пісні, яка називається «Тримай мене міцно».

 

Анастасія. (озираючись навколо) Бачу сьогодні тут тематична вечірка.

 

Вікторія. Так, і ти допоможеш мені у її проведенні (піднімається).

     Пані та панове! Леді і джентльмени! І просто друзі! У наші серця знову завітало свято. Мабуть, найдивовижніше і найпрекрасніше – День святого Валентина.

 

Анастасія. Теж мені свято – де про це написано? В жодному календарі жодної позначки!

 

Вікторія. Ти мене дивуєш. Святий Валентин – це священик, який …

 

Анастасія. Та знаю, знаю. І всі знають. Не потрібно переповідати з року в рік одну і ту ж історію.

     Я знаю легенду, в якій цей день взагалі не має нічого спільного із життям святого. За часів Римської імперії існувала традиція: щороку напередодні 14 лютого, юнаки писали на шматочках паперу жіночі імена і вкидали ці папірці у велику скриню. Потім кожен навмання діставав папірець. Дівчина, чиє ім’я випадало хлопцеві, ставала його супутницею на фестивалі, який відбувався 14 лютого і був присвячений богині шлюбу Юноні.

     А от у середньовіччі вважали, що саме 14 лютого птахи обирають собі пару.

 

Вікторія. Не будемо сперечатись, яка з легенд ближча до істини. Свято Валентина люблять за те, що воно возвеличує найпрекрасніше, найчистіше, найсвятіше почуття, яке ангели назвали відрадою, диявол – великою мукою, а люди дали йому назву кохання.

 

Анастасія. (задумливо) Кохання є, мабуть, одним із найбільших чудес світу.

     Як народжується це почуття?

     З першим поглядом?

     З посмішкою?

     З першим вальсом?

     Ніхто цього не знає достеменно. Та воно приходить до кожного із нас.

     Коли ж? Не скаже ніхто. І все ж, чекаймо свого кохання, воно прийде неодмінно, готуймо душі до зустрічі з ним …

 

Вікторія. Тема людських почуттів - найважливіша у поезії. У всі віки поети оспівували кохання, яке звеличувало людину і робило її щасливішою, створювали хвалебні гімни, які ставали музичними шедеврами … Сьогодні ми полинемо у цей чудовий світ, у якому поезія і музика сплели прекрасний вінок любові.

 

Анастасія. Отже, тема вечірки – поезія і музика кохання.

 

(Вікторія починає говорити, Анастасія підходить до столиків і ставить таблички з номерами груп Ф-11, П-21)

 

Вікторія. Пропонуємо вашій увазі своєрідний батл між учнями нашого центру 1 і 3 курсів. Кожна група отримала завдання - підготувати інсценізацію або відео-кліп на пісню про кохання. Обов’язкова умова – пісня виконується українською мовою вживу. Напередодні відбулося жеребкування, у якому були визначенні пари протистоянь.

     Просимо групи Ф-11 і П-21зайняти заброньовані столики.

 

Анастасія. Після кожного так званого двобою буде визначений переможець, який перейде у фінал конкурсу.

 

Вікторія. А щоб визначення фіналістів було об’єктивним, ми запросили почесних гостей: Заступник з теоретичного навчання – Мікічур Тетяна Євгеніївна.

 

Анастасія. Заступник з методичної роботи – Мельничук Надія Дмитрівна.

 

Вікторія. Методист центру – Мусій Лілія Валеріївна.

 

Анастасія. Голова методичної комісії загальноосвітніх предметів, викладач інформатики – Дудар Лідія Володимирівна.

 

Вікторія. Викладач української мови і літератури – Бойчук Оксана Юхимівна.

 

Анастасія. Голова учнівського самоврядування – Рубан Катерина.

 

Вікторія. Шановні судді, будь ласка пригощайтесь кавою та печивом.

     Отже, розпочинаємо отримувати задоволення від побаченого і почутого.

 

Вікторія. (бере книгу і читає рядки поезії)

Розкажу тобі думку таємну,

дивний здогад мене обпік:

я залишуся в серці твоєму

на сьогодні, на завтра, навік.

 

І минатиме час, нанизавши

сотні вражень, імен і країн, –

на сьогодні, на завтра, назавжди! –

ти залишишся в серці моїм.      Ліна Костенко

 

Анастасія. Запрошуємо групу ІІІ курсу, Ф-11. Пісня Злати Огневич «Пристрасть».

 

(після виступу)

 

Анастасія. Повертайтесь будь ласка за столик.

 

Вікторія. (бере книгу і читає рядки поезії)

Ну скажи — хіба не фантастично,

Що у цьому хаосі доріг

Під суворим небом,

Небом вічним,

Я тебе зустрів і не зберіг!

Ти і я — це вічне, як і небо.

Доки мерехтітимуть світи,

Буду Я приходити до Тебе,

І до інших йтимуть

Горді Ти.

Як це все буденно!

Як це звично!

Скільки раз це бачила Земля!

Але ми з тобою...

Ми не вічні,

Ми з тобою просто — ти і я...

І тому для мене так трагічно

Те, що ти чиясь, а не моя.      Василь Симоненко

 

Анастасія. Пісню «Квіти в волоссі» гурту Бумбокс виконують учні І курсу, групи П-21.

(після виступу Анастасія з мікрофоном спускається до журі)

 

Анастасія. Надаємо слово поважним гостям для оголошення першого фіналіста.

(після оголошення результату,

 Вікторія ставить на столики табличку з номером групи П-20)

 

Анастасія. Отже, Першим фіналістом стає група -          . Вітаємо.

     До фіналу займайте будь ласка місця в залі.

     А на сцену запрошуємо групу І курсу – П-20.

 

(учні підіймаються на сцену)

 

Вікторія. (бере книгу і читає рядки поезії)

Вона прийшла непрохана й неждана,

І я її зустріти не зумів.

Вона до мене випливла з туману

Моїх юнацьких несміливих снів.

 

Вона прийшла, заквітчана і мила,

І руки лагідно до мене простягла,

І так чарівно кликала й манила,

Такою ніжною і доброю була.

 

І я не чув, як жайвір в небі тане,

Кого остерігає з висоти…

Прийшла любов непрохана й неждана —

Ну як мені за нею не піти?         Василь Симоненко

 

Анастасія. Пісню Моторолли «8-ий колір» презентує група П-20.

 

(після виступу учасники на сцені, Вікторія говорить наступне, Анастасія замінює номерки на столиках. П-4, П-22)

 

Вікторія. Дівчата, ми вас вітаємо. Ви автоматично стаєте фіналістами конкурсу, оскільки ваші суперники – учні ІІІ курсу групи К-3 відмовились брати участь у конкурсі. Як кажуть боксери – технічний нокаут. Проходьте в зал. У кав’ярню запрошуємо учнів груп П-4 та П-22.

(дівчата виходять на сцену, Анастасія говорить)

 

Анастасія. Вікторіє у мене сюрприз – танцювальний номер у виконанні вболівальників.

(після танцю)

Анастасія. Танець виконували Цацко Анна, Шевчук Іванна і Стадник Валерія. Дякуємо, дівчата.

 

Вікторія. (бере книгу і читає рядки поезії)

Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю,

несказане лишилось несказанним.

 

Життя ішло, минуло той перон.

гукала тиша рупором вокзальним.

Багато слів написано пером.

Несказане лишилось несказанним.

 

Світали ночі, вечоріли дні.

Не раз хитнула доля терезами.

Слова як сонце сходили в мені.

Несказане лишилось несказанним. Ліна Костенко

 

Анастасія. Група ІІІ курсу, П-4. Українська народна пісня «Цвіте терен».

 

(після виступу)

 

Вікторія. Дякуємо. Присідайте.

 

Анастасія. (бере книгу і читає рядки поезії)

Річний пісок слідок ноги твоєї

І досі ще – для мене! – не заніс...

Тремтить ріка, і хилиться до неї

На тому березі ріденький ліс...

 

Не заблукають з хуторів лелеки, –

Хіба що вітер хмари нажене...

О друже мій єдиний, а далекий,

Який тут спокій стереже мене!

 

Немов поклала ти мені на груди

Долоні теплі, і спинилось все:

І почуття, і спогади, і люди,

І мертвий лист, що хвилями несе...

 

Немов ласкаві вересневі феї

Спинили час, – і всесвіт не тече...

І навіть цей слідок ноги твоєї

Вже не хвилює серця і очей...

 

Бо я дивлюсь і бачу: все навіки

На цій осінній лагідній землі,

І твій слідок малий – такий великий,

Що я тобі й сказати б не зумів!      Євген Плужник

 

Вікторія. Пісня Христини Соловій «Хто, як не ти?». Виконує група І курсу П-22.

 

(після виступу Анастасія з мікрофоном спускається до журі, а Вікторія ставить таблички з номерами груп П-5, П-23)

 

Анастасія. Шановні пані, назвіть будь ласка наступного фіналіста.

 

(після оголошення результату)

 

Анастасія. Третім фіналістом стає група -       . Вітаємо. Проходьте в зал.

 

Вікторія. Шановні гості, нашої кав’ярні! Серед вас, я переконана, є закохані пари. Так? Прошу підніміться до нас. Сміливіше!!! Ну ж бо!

 

(коли пари піднімуться, орієнтовано 3, можна і більше, але максимум 5)

 

Вікторія. Назвіть будь ласка імена своїх супутників. (по черзі називають)

     Дуже приємно, я Вікторія.

     А на одинці (лукаво) закохані також звертаються по імені. Відкриваймо секрети! (називають)

     І останнє. Скільки років, місяців, тижнів чи днів ви разом? Дівчата знають 100 %, а от чи пам’ятають хлопці!? Зараз перевіримо. (кажуть)

     Дякуємо за сміливість, щирість і відкритість.

     Вітаємо вас з Днем закоханих, бажаємо гарних слів, а найголовніше – дій!, не тільки на свято.

     Бережіть почуття один одного!

     І тримайте маленькі пам’ятні подаруночки.

 

Анастасія. (вручає книжечки) Оскільки в нас літературно-музичний вечір, присвячений Дню закоханих, тож і подарунки відповідні – книжечки про кохання. Вітаємо. Спускайтесь в зал.

(пари спускаються)

 

Вікторія. Запрошуємо  учнів груп П-5 та П-23 зайняти свої столики.

 

Анастасія. (бере книгу і читає рядки поезії)

Час рікою пливе, як зустрів я тебе,

Як зустрів я тебе, моя пташко,

Довго, довго дививсь, марно очі трудив,

А впізнати тебе було важко.

 

Ти висока струнка, в тебе руса коса,

В тебе очі сумні, не веселі,

І уста вже не ті, не солодкі такі,

Скажи, хто цілував їх без мене.

 

Як зустрінеш колись, привітай усміхнись,

Усміхнись, як колись усміхалась,

Хоч пройшли вже роки і ми стали батьки,

Але наша любов не зів’яла.

 

Як почуєш колись біля свого вікна,

Що хтось плаче і гірко зітхає,

Не вставай, не трудись, не тривож свого сна,

Тільки знай, що тебе хтось кохає.        Богдан Лепкий

 

Вікторія. Пісню «Тримай мене міцно» Христини Соловій виконують учні ІІІ курсу, групи П-5.

(після виступу)

 

Анастасія. Повертайтесь за столик.

(бере книгу і читає рядки поезії)

Поглянь – усе навколо зацвіло,

Ясна вода і сонце золоте.

Цвітуть гаї, цвіте густе зело, –

Чому ж любов так довго не цвіте?

 

В ріку перероста дзвінкий ручай,

Журбою розквіта гірка печаль,

Та ранок сонцем кожен день цвіте для нас,

І лиш любов цвіте один-єдиний раз.

 

Стрімка ріка загубиться в морях,

Журбу розвіють радощі весни.

Минеться все, але любов моя

Не зронить цвіту навіть восени.    Богдан Стельмах

 

Вікторія. Пісню «Струна» гурту С.К.А.Й., виконує група П-23, І курс.

 

(після виступу Анастасія з мікрофоном спускається до журі)

 

Анастасія. Для оголошення 4-го фіналіста слово надається журі.

 

(після оголошення результату Анастасія говорить, а

Вікторія ставить таблички на столики з номерами груп Фл.28, П-6)

 

Анастасія. Четвертий фіналіст – група        . Вітаємо. Походьте в зал. А на чашечку кави запрошуємо групи П-6 та Фл.-28.

 

Вікторія. (бере книгу і читає рядки поезії)

Я і в думці обняти тебе не посмію,

А не те, щоб рукою торкнутися смів.

Я люблю тебе просто — отак, без надії,

Без тужливих зітхань і без клятвенних слів.

 

Навіть в снах я боюсь доторкнутись до тебе,

Захмеліть, одуріти від твого тепла.

Я кохаю тебе. Мені більше не треба,

Адже й так ти мені стільки щастя дала.     Василь Симоненко

 

Анастасія. Наступна композиція прозвучить від групи ІІІ курсу П-6. «То любов» слова Юрія Рибчинського.

 

(після виступу)

 

Анастасія. Повертайтесь за столик.

 

Анастасія. (бере книгу і читає рядки поезії)

Так гарно ти снилась мені:

Не руки, не очі, лиш голос,

Лиш голос, як день у вікні,

Як вітру знадлива голість.

 

Наче в блакиті зоря,

Ти в слові замерехтіла.

Зринали, як блиск янтаря,

Згини твойого тіла.

 

Зринали й зникали вмить

Хвилею золотою.

І серце хотів я налить

Тим світлом і чистотою.

 

Раптом – пробудження грім.

Де ж ти пропала, ноче?

Метелик у серці моїм

Вогкими крильми тріпоче.     Дмитро Павличко

 

Вікторія. Група І курсу Фл.28 з піснею «Вам і не снилось».

 

(після виступу Анастасія з мікрофоном спускається до журі)

 

Анастасія. Шановні судді, просимо оголосити останнього фіналіста конкурсу.

 

(після оголошення)

 

Анастасія. Отже, 5 фіналістом стає група -      . Щиро вітаємо. Проходьте в зал.

 

Вікторія. Фіналістами стали групи: (перераховує групи у тій послідовності, як вони ставали переможцями) 

1 -                        

2 -           

3 -                       

4 -               

5 -                           

                                                                   

Анастасія. Стихають звуки, а в глибині душі народжуються почуття гордості за причетність до великого народу, що виплекав Володимира Сосюру, Василя Симоненка, Ліну Костенко, Дмитра Павличка і багатьох своїх поетично обдарованих дітей. Можливо, й сьогодні серед нас підростає завтрашній поет.

 

Вікторія. Ще Тарас Шевченко казав: «Учітесь, читайте і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь»! Отож, знаходь нові імена на поетичній карті України, вибирай близькі душі музичні твори своєї Батьківщини!

 

Анастасія. А хто ж стане переможцем конкурсу?

 

Вікторія. Зараз дізнаємось! Оголошую ІІ конкурс.

     Отже, групи-фіналісти, прошу делегувати в імпровізовану кав’ярню по одному учаснику.

(учні підіймаються, Анастасія кожному вручає номер групи)

 

Вікторія. Умова конкурсу:

     Я назву вам ім’я хлопця, а І-му учаснику потрібно назвати ім’я дівчини, другому – ім’я хлопця, третьому – дівчини, четвертому – хлопця і так далі, за тим же принципом по кругу.             

     Хто не зможе назвати нове ім’я, той вибуває з конкурсу. Конкурс триватиме доти, поки не залишиться один учасник. Хто вибуває, займає місце за столиком.

     У тій послідовності, як будуть вибувати учасники ми визначимо 1,2,3 місця.

     Все зрозуміло?

     Обов’язкова умова – імена мають бути слов’янського походження і не повторюватись.

 

Анастасія. А за ходом конкурсу уважно стежитимуть поважні гості.

     Звертаємось до вболівальників: підтримуйте своїх фаворитів чесно, тобто без підказок.

 

Вікторія. Учасники, готові?

     Перше ім’я досить передбачуване – Яке? :) ВАЛЕНТИН.

 

(Анастасія і журі слідкують за послідовністю визначення місць переможців і підписують грамоти: 5 і 4- фіналісти; 3 – ІІІ місце; 2 – ІІ місце; 1- І місце.)

 

Анастасія. Просимо піднятися для нагородження грамотами голову журі. Після вручення, просимо усіх залишитися на сцені.

 

(після вручення грамот)

 

Вікторія. Ось і добігла кінця наша зустріч із прекрасним світом поезії і музики кохання.

 

Анастасія. Залишилось лише подякувати тобі за запрошення і чудовий вечір.

     Також велике спасибі за візит почесним гостям (дивиться в сторону голови журі і його членів), усім, хто приймав участь в конкурсів та підготовці до нього.

 

Вікторія. Заходьте частіше у літературні кав’ярні.

 

Анастасія. До зустрічі за чашечкою кави.

 

 

 

 

 

 

 

Загальні висновки про ефективність проведеного заходу

     В ході підготовки зустрічі читців і музикантів у літературній кав’ярні була пророблена значна робота по добору поетичних текстів і музичних творів, що їх ілюструють, відповідно до теми заходу.

     Вже під час репетицій учні вчилися відчувати красу й виразність художнього слова, знаходити асоціації між мовою поезії та музики, відшукували необхідні інтонаційні засоби для передачі думок і почуттів поетів та композиторів. Відбувався процес співтворчості, співпереживання, всі прагнули однієї мети досягти повного синтезу, злиття двох видів мистецтва.

     Під час заходу учні мали змогу збагатитися кращими зразками духовної спадщини українського народу, лірикою В. Сосюри, Л. Костенко, В. Симоненка, М. Стельмаха, Б. Лепкого, Є. Плужника, піснями сучасних українських виконавців Христини Соловій, Злати Огневич, гуртів «Бумбокс», «Моторолла», «Скай».

     Чарівна музика звучала в унісон із поезіями, збуджувала уяву читців та виконавців музичних творів, допомагала їм відкрити в собі «шосте чуття» - почуття прекрасного.

     Всі музичні твори виконувалися учнями українською мовою наживо. Глядачі підтримували виконавців аплодисментами, схвальними вигуками.

     Про ефективність заходу свідчать і такі факти: два номери програми були представлені у концертній програмі до дня відкритих дверей.