Методична розробка на тему: Нестандартні уроки

Про матеріал

Формування основних груп компетентностей учнів критичного мислення на нестандартних уроках спецдисциплін будівельного профілю.

Перегляд файлу

$F:\эмблема.jpg$

Методична розробка

НА ТЕМУ :

НЕСТАНДАРТНІ УРОКИ ТЕОРЕТИЧНОГО НАВЧАННЯ ТА ВИМОГИ ДО ЇХ ПРОВЕДЕННЯ

Виконала: викладач

ДНЗ «Слобожанський

регіональний ценр професійної освіти»

Безбородова Світлана Миколаївна

Харків - 2022

Зміст

Вступ

Розділ I . Критичне мислення учнів.

1.1. Критичне мислення учнів – вимога сучасності.

1.2. Формування основних груп компетентностей учнів критичного мислення на нестандартних уроках з спецдисциплін .

Розділ II. Методика проведення нестандартних уроків критичного мислення з спецдисциплін.

2.1 Основні етапи уроку критичного мислення.

2.2. Методи, форми і прийоми роботи на нестандартному уроці з спецдисциплін будівельного профілю .

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

Додаток 1. Методична розробка уроку : «Розгорнутий план уроку №105: Технологія обробки швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Уніфлот», «Фугенфюллер», «Фуген Гідро» з предмета «Технологія штукатурних робіт 3 розряду» Модуль ШТ – 3(2-3).3. Виконання опорядження стін сухою штукатуркою ШТ– 3(2-3).3.1 Підготовка листів сухої штукатурки (ГКЛ) до опорядження

Вступ

Фундаментальними особливостями сучасного світу, до якого входить випускник професійно-технічних закладів освіти, є постійні зміни. Інформація швидко примножується, оновлюється, ідеї переосмислюються. У такому мінливому середовищі здатні орієнтуватися та активно діяти лише ті особистості, які вміють адаптуватися до постійних швидких змін, вирішувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Це повинні бути комунікативні особистості, які здатні генерувати оригінальні ідеї.

З особистого досвіду роботи в професійно-технічному навчальному закладі я переконалася, що більшість учнів не вміють висловлювати свої думки, обстоювати власну позицію, приймати самостійні рішення. У них спостерігається спад мовленнєвої культури, а маючи теоретичні знання, учні припускаються безлічі помилок у практичному використанні теоретичних знань. Тому виникає потреба постійно вдосконалювати форми організації навчального процесу, створювати необхідні умови для розвитку та самореалізації особистості з метою підвищення ефективності навчального процесу. Для цього потрібно обирати такі методи, форми та прийоми роботи, які допомагають максимально активізувати діяльність учнів, щоб сформувати в них потребу і вміння критично мислити, щоб учні були здатні сприймати інформацію, ретельно й критично аналізувати її, бачити помилки або логічні порушення в чужому мовленні, вміти їх аналізувати, спів ставляти, удосконалювати.

Зважаючи на те, що урок залишається основною формою організації навчального процесу, то для вирішення цього кола питань пропоную планувати такі уроки, які організаційно та методологічно забезпечать процес формування розвитку критичного мислення учнів на уроках спецдисциплін.

Технологія розвитку критичного мислення допоможе педагогам розв’язати такі завдання:

1) засвоєння предметних знань, умінь і навичок;

2) оволодіння методами роботи з інформацією;

3) створення стійкої мотивації до навчання;

4) спонукання до самоосвіти, прийняття зважених рішень, обміну думками;

5) готовність до роботи з новою інформацією, до пошуку аргументованих шляхів розв’язання проблем, до спілкування з іншими.

Метою даної роботи є:

- висвітлити різні підходи науковців до визначення поняття «критичнее мислення»;

- розглянути основні групи компетентностей, які формуються і розвиваються на уроках критичного мислення;

- познайомити із структурою уроку за технологією розвитку критичного мислення, методами навчання, формами та прийомами роботи учнів на уроці;

- розглянути, як можна поєднати традиційні методи навчання спецдисциплін з етапами уроку критичного мислення;

- показати практичне застосування даних методів, прийомів та форм роботи на уроці на прикладі розроблених уроків технології штукатурних робіт.

Розділ I . Критичне мислення учнів.

1.1. Критичне мислення учнів – вимога сучасності.

Технологія розвитку критичного мислення – це сучасна освітня технологія, яка розроблена американськими спеціалістами з педагогіки на основі узагальнення досвіду світової педагогіки та психології і виходячи із актуальних потреб системи освіти. Почала поширюватися з 1996 року і пройшла апробацію в школах Америки, Європи та країнах СНД.

Сьогодні існує безліч визначень поняття «критичне мислення». У контексті педагогічної технології заслуговують на увагу такі:

1) психологічної орієнтації (акцент на мотиваційних аспектах розвитку здібностей критичного мислення):

- «Критичне мислення носить рефлексивний характер і має відношення до спілкування, до психології особистості. Воно пов’язане не тільки з пізнавальною, але й із мотиваційною сферо, із самосвідомістю» (Т. Ноель Цигульська);

- «Одна з основних рис критичного мислення – трансцендентальної» рефлексії, яка вимагає від мислячого об’єкта самозвіту в тому, для якої з функцій свідомості мислення використовується: для ціннісної орієнтації,для пізнання чи пошуків засобів досягнення цілей» (Л. Калінніков).

2) педагогічної орієнтації (акцент на методичних і практичних аспектах розвитку здібностей до критичного мислення):

«Критичне мислення є явище соціальне і самостійне. Інформація є початковим, а не кінцевим пунктом критичного мислення. Воно починається з постановки запитань і проблем, які потрібно розв’язати» (Клустер);

«Критичне мислення – це використання когнітивних технік або стратегій, які підвищують вірогідність отримання бажаного кінцевого результату. Це визначення характеризує мислення як дещо, що відрізняється контрольованістю, обґрунтованістю та цілеспрямованістю…» (Халпер).

3) життєтворчої орієнтації:

«Критичне мислення – це передусім усвідомлене ставлення до своїх дій (освітніх у тому числі): уміння обирати з усього об’єму культурної спадщини саме те, що приваблює саме тебе, уміння пояснити свій вибір, дібрати яскраві приклада – сформувати певну життєву позицію з певного питання»

Таким чином, можна зробити висновок, що критичне мислення – це складний процес творчого переосмислення понять та інформації. Це активний процес пізнання, який відбувається одночасно на декількох рівнях. Адже знання, що засвоює людина, яка критично мислить, постійно диференціюються й систематизуються з точки зору ступеня їх вірогідності та достовірності.

Критичне мислення – це мислення вищого і порядку, а це означає, що у процесі його розвитку особистість творчо оволодіває знаннями, уміннями і навичками. А це означає, що критичне мислення - це необхідна якість, яка допомагає знайти особистості своє місце в житті, є одним із складників життєвої компетентності. Адже воно спирається на отриману інформацію, усвідомлене сприйняття власної розумової діяльності в оточуючому інтелектуальному середовищі.

1. 2. Формування основних груп компетентностей учнів критичного мислення на нестандартних уроках спецдисциплін будівельного профілю.

Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення на уроках спецдисциплін розв’язує задачі освітньої мотивації, інформаційної грамотності, культури письма та соціальної (життєвої) компетентності, а саме: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу; розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності; формування навичок написання текстів різних жанрів; формування комунікативних навичок та відповідальності за знання.

Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які потрібні для використання на різних рівнях освіти (дитячий садочок – школа – ПТНЗ - ВНЗ), в різних предметних галузях, видах та формах роботи. Технологія розрахована не на запам’ятовування, а на осмислений творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та її розв’язання.

Розвиток критичного мислення можливий за виконання наступних умов:

1) якщо педагог приймає різні ідеї, думки; підтримує активність учнів у процесі навчання; підтримує у них упевненість у тому, що вони не ризикують бути незрозумілими; вірить у кожного учня;

2) якщо учні відкриті для педагога, для розвиту педагогом і саморозвитку впевненості в собі, здатні усвідомити і зрозуміти цінність своїх ідей та думок; беруть активну участь у навчальному процесі; поважають різні думки.

Критичне мислення вважається одним із складників життєвої компетентності; орієнтація на виховання здатності до критичного мислення є однією з домінант освіти життєвої компетентності на відміну від традиційної освіти. Розглянемо можливості уроку критичного мислення у формуванні кожної окремої групи компетентностей .

Групи компетентностей та їх сутність.

Можливості уроку критичного мислення у формуванні групп компетентностей.

Соціальна:

- уміння робити вибір;

- уміння приймати рішення;

- уміння брати на себе відповідальність;

- уміння безконфліктно співіснувати.

Забезпечення активності учня:

- стимулювання пізнавальної активності;

- забезпечення співробітництва та мотивації діяльності;

- пошук шляхів розв’язання проблем;

- установлення причинно-наслідкових зв’язків;

- уміння використовувати власний досвід;

- розвиток розумових здібностей;

- формування адекватної оцінки та самооцінки.

Полікультурна:

- оволодіння досягненнями культури;

- розуміння інших людей, індивідуальності, їх відмінності за соціальними, національними, культурними та іншими ознаками

Забезпечення розширення кругозору та підвищення культурного рівня учнів:

- забезпечення взаємодії учнів;

- усвідомлення ролі предмета в розвитку культури;

- визначення ставлення до особистої діяльності та діяльності інших людей;

- повага до чужої праці;

- вплив освітнього середовища на розвиток учнів;

- співвіднесення навчання із власним досвідом;

- формування загальнолюдських цінностей.

Комунікативна:

уміння спілкуватися усно, письмово, рідною мовою

Обговорення проблем

- формування особистої точки зору;

- уміння її доводити, аргументувати;

- розвиток культури мовлення;

- адекватне ставлення до критики;

- стимулювання критичного мислення до себе;

- уміння адаптуватися у мовному середовищі

Інформаційна:

уміння здобувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел

Використання різних джерел інформації

- уміння опрацьовувати інформацію для

отримання певного продукту;

- аналіз та критичне ставлення до інформації;

- самостійне опрацювання інформації;

- розуміння та усвідомлення інформації.

Саморозвитку та самоосвіти:

готовність та потреба навчатися протягом усього життя

Узагальнення набутих знань

- організація власних прийомів навчання та самоосвітньої діяльності;

- мотивація саморозвитку;

- залучення та збагачення власного досвіду;

- підтримка пізнавального інтересу;

- потреба в нових знаннях;

- співвіднесення теоретичних знань з практикою.

Продуктивної творчої діяльності: готовність та потреба у творчості

- уміння побачити та сформулювати проблему; знаходити нові розв’язання; діяти в нестандартних ситуаціях;

- активізація творчих здібностей учнів Групи компетентностей та розвиток їх на уроці

Яким чином реалізувати можливості предметів спецдисциплін щодо формування основних груп компетентностей учнів:

Соціальна компетентність:

• Вибір викладачем завдань, що передбачають самостійний пошук їх розв'язання учнями.

• Надання учням можливості обрати варіант завдання чи шляху розв'язання

проблемної ситуації або вправи.

• Надання учням можливості розв'язання нетипових ситуацій.

• Використання оцінювання та взаємооцінювання учнів.

• Знаходження різних шляхів вирішення проблемної ситуації.

• Залучення дітей до роботи в парах, групах.

• Використання індивідуальних, різнорівневих завдань.

• Надання учням можливості проявляти ініціативу.

• Планування заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна

активна діяльність учнів.

Полікультурна компетентність:

• Використання інформації з історії будівництва.

• Розв'язування задач екологічного змісту.

• Повідомлення про інноваційні технології та матеріали будівництва.

Комунікативна компетентність:

• Стимулювання учнів до висловлення особистої точки зору.

• Формування, розвиток та удосконалення вміння учнів формулювати мету особистої діяльності та підбивати підсумки за її результатами.

• Коментування учнями розв'язаних ними проблемних ситуацій, виконаних творчих робіт чи проектів.

• Застосування взаємодопомоги, взаємоперевірки з можливим подальшим коментуванням.

• Організація парної, групової роботи.

• Підготовка учнями завдань, запитань для інших учнів на уроки та позакласні заходи.

• Забезпечення толерантного спілкування учнів у процесі роботи на уроці

та в позаурочних заходах.

Інформаційна компетентність:

• Залучення викладачем додаткової інформації в процесі викладання спецдисциплін.

• Стимулювання учнів до використання додаткової інформації.

•Використання схем, таблиць як джерел інформації та складання схем, таблиць, планів як результату роботі учнів з інформацією.

•Навчання учнів співвідношенню теоретичних знань з конкретними життєвими ситуаціями.

• Навчання учнів інформаційного прогнозування.

Компетентність самоосвіти та саморозвитку:

•Використання випереджувальних завдань, що передбачають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів.

• Консультування учнів з питань самоосвіти.

•Організація інтелектуальних конкурсів, ігор, предметних тижнів, що передбачають самоосвітню діяльність.

•Використання завдань з предмета, що передбачають пояснення учням певних питань.

• Залучення учнів до роботи консультантами, інструкторами, що підтримує їх самоосвітній тонус.

•Поради щодо використання додаткової літератури, участі в конкурсах, олімпіадах як засобів для самоосвіти.

Компетентність продуктивної творчої діяльності:

• Забезпечення наукового рівня викладання спецдисциплін.

• Використання творчих завдань.

• Створення проблемних ситуацій.

• Знаходження різних шляхів розв’язання проблемних та нестандартних ситуацій.

• Складання та розв'язування учнями тестів, контрольних питань, кросвордів

• Залучення учнів до виготовлення демонстраційного матеріалу: таблиць, схем; роздаткового матеріалу .

• Залучення учнів до участі в інтелектуальних конкурсах тощо.

• Залучення учнів до участі в олімпіадах.

• Залучення учнів до розробки та участі в заходах предметних тижнів.

Отже, формування компетентності учня здійснюється не тільки шляхом реалізації відповідного оновленого змісту освіти, але й вибором адекватних методів та технологій навчання. Однією з найрезультативніших технологій формування компетентностей учня вважається технологія розвитку критичного мислення. Вона універсальна, надпредметна, міждисциплінарна, дозволяє здобути такі вміння, як уміння працювати в різних галузях знань з інформаційним потоком; уміння висловлювати власні думки усно та письмово, чітко та коректно стосовно оточуючих; уміння формувати особисту точку зору, власну думку на підставі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв’язувати проблеми; здатність самостійно займатися власною освітою; вміння співпрацювати та працювати в групах. Але сама по собі технологія не вичерпує арсеналу можливостей формування компетентності, до того ж без методів навчання спецдисциплін неможливо, формувати відповідні знання, вміння і навички. Тому вважаю за доцільне у своїй роботі поєднувати елементи уроку критичного мислення та стратегії цієї технології з традиційними методами навчання спецдисциплін.

Однак на уроках спецдисциплін доцільно поєднувати елементи уроку критичного мислення з традиційними методами навчання спецдисциплін рамках стратегії технології розвитку критичного мислення.

Розділ II. Методика проведення нестандартних уроків критичного мислення спецдисциплін.

2.1 Основні етапи уроку критичного мислення.

Технологія формування та розвитку критичного мислення — система діяльності, що базується на дослідженні проблем та ситуацій на основі самостійного вибору, оцінки та визначення міри корисності інформації відносно особистих потреб і цілей.

Урок критичного мислення має певну структуру та складається з п'яти основних етапів.

Основні етапи уроку критичного мислення

1. Розминка замінює так звані організаційні моменти класичного уроку.

Головна функція — створення сприятливого психологічного клімату на уроці.

Теплий психологічний клімат сприяє:

- кращому засвоєнню навчального матеріалу;

- підвищенню авторитету вчителя;

- психологічному розвантаженню учнів, які за день мають 7 - 8 різних уроків.

2. Обґрунтування навчання передбачає:

• постановку мети уроку;

• розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета в цілому.

Актуальність етапу полягає в тому, що навчальний матеріал засвоюється краще, коли:

- учні розуміють його конкретну практичну значущість для кожного з них;

- чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.

3. Актуалізація

Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте, спровокуйте

учнів пригадати те, що вони знають». На цьому етапі відтворюються знання,

вміння, потрібні для наступних етапів уроку, встановлюється рівень досягнень з теми.

Актуальність етапу в тому, що знання, пов'язані з досвідом учня, запам'ятовуються краще та швидше, і таким чином створюються умови для «відкриття», самостійного добування знань, і за цих умов підвищується роль учня на уроці.

4. Усвідомлення змісту

На цьому етапі учень знайомиться з новою інформацією, аналізує, визначає особисте її розуміння, викладач має найменший вплив на учня.

Актуальність етапу в тому, що передбачає розвиток уміння:

• працювати з інформацією;

• працювати самостійно;

• виділяти головне, суттєве;

• формування компетентності учнів з предмета.

5. Рефлексія

Учень стає власником ідеї, інформації, знань. На даному етапі забезпечується:

- можливість використання знань;

- обмін знаннями з іншими учнями;

- оцінка та самооцінка діяльності.

Актуальність етапу:

- можливість усвідомлення того, що було зроблено на уроці;

- демонстрація знань та того, як можна застосовувати знання;

- можливість замислитись над підвищенням якості роботи;

- можливість диференціації домашнього завдання;

- визначення необхідності корекції.

2.2. Методи, форми і прийоми роботи на нестандартному уроці з спецдисциплін будівельного профілю.

Як вписати дані етапи в структуру звичайного уроку?

Пропоную структуру уроку, яка виглядає приблизно так:

1) Організаційний момент;

2) Розминка;

3) Мотивація навчальної діяльності;

4) Оголошення теми та прогнозування очікуваних результатів;

5) Надання необхідної інформації;

6) Інтерактивна вправа;

7) Рефлексія.

Таким чином, зберігши основні етапи уроку, які пропонують дослідники

на сторінках педагогічної літератури, я розширюю її та конкретизую.

Обов’язковим елементом уроку розвитку критичного мислення є розминка,

яка емоційно налаштовує учнів на відповідний настрій. Розминку пропоную

проводити методом незакінчених речень:

Наприклад « Штукатурка , це……….».

Проблемна ситуація – це інтелектуальне утруднення, що виникає у випадку, коли людина не знає, як пояснити деякі явища або факти, не може досягти бажаної мети відомим способом. Відповідь на поставлене проблемне запитання відбувається під час вивчення нового матеріалу. Створення проблемних ситуацій можна комбінувати з діловою грою.

Розкриття власних думок з приводу інструментів для штукатура, з приводу пошуків розв’язання проблемної ситуації потребує вивчення попередніх ідей, вірувань, уявлень та досвіду. А для цього потрібен час. Необхідний він і для того, щоб учні висловлювали ці думки, і для обміну думками. Адже без цього неможливо отримати відгуки інших, які б могли удосконалити думку або підштовхнути до подальших міркувань. Тому для сприяння розвитку критичного мислення важливою умовою є виділення часу, достатнього для обміну думками. Слід мати на увазі, що учні не завжди схильні вільно розмірковувати над важливими ідеями, а часто чекають коли викладач підкаже їм єдину правильну відповідь. Лише учні, які застосовують критичне мислення, можуть вщент розбити теоретичні гіпотези і комбінують ідеї різними способами. Деякі ідеї можуть здатися безглуздими, однак після подальшого вдосконалення і коригування вони можуть набути певної цінності. Для того, щоб процес мислення відбувався вільно, учні повинні отримати дозвіл розмірковувати, породжувати припущення та встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли учні зрозуміють, що це дозволено, вони більш активно залучатимуться до критичного аналізу. Однак треба провести чітку межу між дозволом і поблажливістю. Учні повинні розуміти, що вони несуть відповідальність за якість своїх думок та чесність відгуків. Трапляються випадки, коли, дійсно, існує тільки одна правильна відповідь, і тут необхідно бути чесним з учнями. Різноманітними можуть бути лише шляхи пошуку відповіді. Дуже часто це більш важливим, ніж сама відповідь. Якщо ж більша частина часу витрачена на пошук однієї правильної відповіді, то мислення навряд чи відбуватиметься на достатньо високому рівні. Наступним етапом є оголошення теми уроку та прогнозування очікуваних результатів. Прогнозування – один із дуже важливих етапів. Прогнозуючи результати, учні намагаються налаштувати себе на ефективний урок, який принесе їм моральне задоволення.

Одним із дуже важливих етапів уроку є мотивація навчальної діяльності. Мотив повинен бути зрозумілим, переконливим та порівняно стислим. Мотивація тісно пов’язана з визначенням мети. Під час проведення кожного уроку метод мотивації передбачає відповіді на запитання «Навіщо мені це потрібно?» Мотивами у вивченні спецдисциплін можуть бути такі:

- Розвиток загальної культури;

- Використання у практичній діяльності;

- Продовження навчання;

- Успішне виконання домашніх завдань, державної підсумкової атестації, завдань;

- Використання матеріалу під час вивчення наступних тем;

- Міжпредметні зв’язки;

- Розвиток розумових здібностей;

- Внутрішня мотивація кожного учня тощо.

Правильна мотивація, посилюючи пізнавальний інтерес, розширюючись та поглиблюючись, зазвичай призводить до розвитку інтересу особистості – глибинних інтересів до певної галузі: мови чи літератури, математики тощо. Збудження цікавості до матеріалу, що вивчається, - найважливіший метод активізації уваги учнів, актуальний на всіх етапах уроку. На уроках спецдисциплін сам по собі інтерес не виникає, теоретичний матеріал з спецдисциплін цікавить не всіх. Учні повинні зрозуміти, що багато чого можна взяти лише напруженням волі, наполегливою працею. Прикладами використання методу збудження інтересу можуть бути:

- Повідомлення про щось незвичайне, несподіване для учнів;

- Розв’язування проблемної ситуації;

- Звернення до досвіду учнів;

- Розгадування та складання мовних (літературних) кросвордів;

- Використання висловлювань відомих людей;

- «Мозкова атака»;

- Залучення учнів до планування та аналізу уроків тощо.

Мотивувати учнів можна, працюючи над «асоціативним кущем», провівши «соціологічне опитування», «мозкову атаку», розв’язуючи кросворд або розповівши про якусь подію чи парадоксальну ситуацію тощо. Цей етап є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати і навіщо. Іншими словами, це і є обґрунтування навчання. І тут дуже важливий момент емоційного настрою, тому необхідно внести елемент інтриги або поставити перед учнями певну проблему, яка викличе у них здивування, інтерес до змісту знань чи шляху їх отримання. Цей етап раджу спланувати і провести так, щоб він став своєрідним «місточком» для представлення теми уроку. Бажано, щоб учні самі сформулювали тему уроку.

Перед тим, як подати нову інформацію учням, необхідно актуалізувати знання, отримані раніше або ті, які набуті з життєвого досвіду. У наступні 3-5 хвилин пропоную використати «вільне письмо»: учні записують те, що вже знають чи думають, що знають про тему. Важливо записати все, що спаде на думку, записати якомога більше. Також можна обговорити з партнером те, що вони знають з теми.

На цьому етапі пропоную також використати такі шаблони незакінчених фраз: «Що я знаю?» «Чого не знаю?» «Хочу дізнатися….».

Таким чином, учні беруть участь у плануванні уроку. Обов’язковим етапом є надання необхідної інформації. Інформацію пропоную подавати або у формі міні-лекції (з використанням наочності), або надати таку можливість учням, які заздалегідь були підготовлені, або учні самостійно здобувають знання, користуючись підручником, хрестоматією чи інформаційними міні-блоками.

Центральною частиною уроку є інтерактивна вправа. Вона допомагає уникнути пасивного сприйняття інформації. Інтерактивні вправи допомагають краще засвоїти та закріпити навчальний матеріал. Найчастіше у своїй роботі використовую:

- роботу в парах, пропонуючи учням зробити критичний аналіз прочитаного чи редагування письмової роботи один одного, протестувати чи оцінити один одного, проаналізувати вправу чи проблему тощо;

- роботу в малих групах, коли завдання вимагає колективної, а не індивідуальної роботи, коли впевнена, що учні володіють знаннями і вміннями, необхідними для виконання завдання. Обов’язково повідомляю учням про їх ролі («спікер», «секретар», «доповідач», «посередник»). Кожній групі даю конкретне завдання;

- «діалог», суть якого полягає у пошуку групами спільного рішення. Ділю учнівський колектив на 5-6 робочих груп і групу експертів із сильних учнів. За 5- 10 хвилин робочі групи виконують завдання (можна на ватмані), а група експертів складає свій варіант виконання завдання, стежить за роботою груп і контролює час. По завершенню кожна группа представляє своє вирішення завдання. Експерти на завершення пропонують узагальнену відповідь на завдання. Групи обговорюють їх і доповнюють. До зошитів записують кінцевий результат;

- «спільний проект», який схожий на «діалог», але в кожній групі своє завдання. Ці завдання висвітлюють певну проблему з різних боків. У результаті виконаної роботи кожна група звітує, записуючи на дошці свої положення. В результаті з відповідей кожної групи складається спільний проект;

- «аналіз ситуації», коли перед учнями стоїть дилема, і її потрібно вирішити, даючи відповідь: «так» чи «ні»;

- «дерево рішень» - учні розв’язують проблему і висовують кілька варіантів її рішення і обговорюють їх;

- «вільне письмо» - учні письмово викладають свої думки з певної теми.

Таке письмо використовую лише тоді, коли в учнів уже є певні знання з тієї чи іншої проблеми. Завершити цей етап потрібно перевіркою засвоєних знань. Перевірку раджу проводити за допомогою тестових завдань, так як вони економлять дорогоцінний час на уроці, а також закріплюють навички роботи з тестовими завданням, які продовжують підготовку учнів до ЗНО. Перевірити правильність виконаної роботи можна взаємоперевіркою за зразком, за допомогою учнів- консультантів.

Можна перевірити знання, уміння та навички, здобуті на уроці, методом практичних вправ, розв’язування типових, а також нестандартних ситуацій; методом «вільного письма» тощо. Важливим моментом на уроці є оцінювання роботи учнів на уроці. Оцінювання – це один із методів стимулювання учнів. Він передбачає вплив научня, заохочення, авансування його навчальної діяльності, створення відчуття натхнення, що породжене видимим успіхом. Слід пам’ятати, що поточні оцінки повинні стимулювати учнів, допомагати навчанню. Учні повинні відчувати радість успіху, навіть якщо він незначний. Акцент робити на слові «успіх», а не на слові «незначний».

Прийомами стимулювання учнів є:

- Високі оцінки;

- Похвала перед колективом;

- Подяка батькам;

- Нагородження грамотами на уроці «найактивніший учень», «генератор оригінальних ідей» тощо. Останнім етапом роботи на уроці є рефлексія. Це один із дуже важливих етапів, оскільки учні повинні проаналізувати всю інформацію, отриману на уроці, з’ясувати, чи справдилися їхні прогнози, які вони зробили на початку уроку, і визначити, наскільки урок був ефективним. Таким чином здійснюється самоаналіз уроку. Здійснюючи самоаналіз, можна використати різнокольорові картки емоційного настрою:

«Мені радісно» «Я розмірковую» «Мені сумно» або смали:

Зважаючи на різний рівень підготовленості учнів, на різні навчальні можливості учнів, необхідно використовувати диференційований підхід у навчанні. Розподіляючи учнів у малі групи, враховувати їхні індивідуальні особливості і давати їм завдання різного ступеня складності. Під час перевірки домашнього завдання використовую картки із завданнями різного рівня складності. Для домашньої роботи планувати теж завдання різного рівня складності і давати учням на вибір.

У додатку 1 наведу приклад власної методичної розробки : «Розгорнутий план уроку №105: Технологія обробки швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Уніфлот», «Фугенфюллер», «Фуген Гідро» з предмета «Технологія штукатурних робіт 3 розряду» Модуль ШТ – 3(2-3).3. Виконання опорядження стін сухою штукатуркою ШТ– 3(2-3).3.1 Підготовка листів сухої штукатурки (ГКЛ) до опорядження» В якому показано, як я використовую методи критичного мислення на нестандартних уроках теоретичного навчання.

Висновок

Таким чином, можна зробити висновок, що:

- здатність критично мислити є навичкою, яку треба формувати, розвивати в навчальному середовищі;

- багато залежить від педагога, наскільки він забезпечив необхідні умови для розвитку критичного мислення. Але відповідальність за власне навчання та застосування критичного мислення, врешті, лежить на самих учнях. Середовище, створене викладачем на уроці, має надавати необхідні умови для критичного мислення, але мислити мають самі учні.

Для стимулювання критичного мислення, викладачеві потрібно:

- виділити час та забезпечити можливості для застосування критичного мислення;

- дозволити учням вільно розмірковувати та приймати різноманітні ідеї та думки; цінувати критичні міркування учнів.

- сприяти активному залученню до процесу навчання;

- забезпечити учнів середовищем, вільне від насміхань;

- висловлювати віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;

У свою чергу, щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні розвивати упевненість у собі і розуміння цінності власних думок та ідей; брати активну участь у навчальному процесі; ставитись з повагою до різноманітних думок; бути готовим породжувати та відкидати судження.

Додаток 1

Розгорнутий план уроку №105 з предмета «Технологія штукатурних робіт 3 розряду»

Модуль ШТ – 3(2-3).3. Виконання опорядження стін сухою штукатуркою ШТ– 3(2-3).3.1 Підготовка листів сухої штукатурки (ГКЛ) до опорядження Тема уроку №105: Технологія обробки швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Уніфлот», «Фугенфюллер», «Фуген Гідро».

Компетентності: Загальнопрофесійні компетентності – формувати знання та уміння, при вивчені застосуванні шпаклівок «КНАУФ» «Уніфлот», «Фугенфюллер», «Фуген Гідро» для обробки швів у гіпсокартонних обшивках. Ключові компетентності – формувати психологічні, когнітивні, соціально-особистісні, інформаційні, комунікативні здібності й уміння , що дають змогу особі розуміти ситуацію, досягати успіху в особистісному і професійному житті, набувати соціальної самостійності та забезпечують ефективну професійну й міжособистісну взаємодію.

Професійні компетентності – формувати знання та уміння особи, які дають їй змогу виконувати трудові функції, швидко адаптуватися до змін у професійній діяльності та є складовими відповідної професійної кваліфікації. Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи проведення уроку: лекція-діалог, індивідуальне опитування, самостійна робота з таблицями, схемами, самостійна робота з Інтернет-ресурсами, метод «Хмаринка», метод «Вибери завдання сам», метод «Вибери завдання сам».

Мотивація: кожен сучасний штукатур повинен знати інноваційні будівельні матеріали та їх застосування, а саме технологію обробки швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Уніфлот», «Фугенфюллер», «Фуген Гідро», що дає формувати загальнопрофесійні, ключові, професійні компетентності. Міжпредметні зв’язки: предмет «Матеріалознавство штукатурних робіт 3 розряду» Модуль ШТ – 3(2-3).3. Виконання опорядження стін сухою штукатуркою. ШТ – 3(2-3).3.1 Підготовка листів сухої штукатурки (ГКЛ) до опорядження урок №29: « Матеріали для обробки швів у гіпсокартонних обшивках».

Методичне забезпечення: каталоги «Матеріали «КНАУФ», зразки шпаклівки «КНАУФ» «Уніфлот», «Фугенфюллер», «Фуген Гідро», завдання для перевірки домашнього завдання «Хмаринки PLATO », таблиця для закріплення нового матеріалу «Технологія оброблення швів у ГКЛ шпаклівками КНАУФ», схема для перевірки засвоєння нового матеріалу «Технологія оброблення швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Уніфлот» та «Фугенфюллер», навчальний фільм «Обробка швів гіпсокартону шпаклівка PLATO Filler. Siniat», «Хмаринка PLATO», кросворд для закріплення нового матеріалу «Технологія оброблення швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Уніфлот» та «Фугенфюллер».

Перебіг уроку

1. Організаційна частина –2 хвилини.

2. Актуалізація знань – 8 хвилин.

3. Викладання нового матеріалу – 20 хвилин.

4. Закріплення нового матеріалу – 10 хвилин.

5. Завдання для наступного уроку – 5 хвилини.

1. Організаційна частина

2. Актуалізація знань

Для актуалізації знань здобувачам освіти пропонується перегляд фільму «Обробка швів гіпсокартону шпаклівка PLATO Filler. Siniat» (https://www.youtube.com/watch?v=i0Z3mKs6j7o). Після перегляду фільму здобувачам освіти пропонується відповісти на запитання, пропонується метод «Хмаринка» (дивись додаток № 3 «Хмаринки PLATO »). Дається 3 питання, здобувачі освіти відповідають використовуючи опорні конспекти «Хмаринки PLATO ». Виконують та надсилають на Google клас на свою адресу.

1. Які існують способи обробки швів ГКЛ? https://wordart.com/edit/ebqkszoiwxb2

2. Які армовані стрічки використовують для обробки швів гіпсокартону шпаклівкою PLATO Filler? https://wordart.com/edit/trn0kpepze93

3. Які інструменти та інвентарь потрібен для обробки швів ? https://wordart.com/edit/4r0fls134rha

3.Викладання нового матеріалу.

На прошлом уроці ми з Вами познайомились з технологією обробці швів між ГКЛ шпаклівка PLATO Filler, Siniat., а сьогодні вивчемо застосування, технологію оброблення швів у ГКЛ шпаклівками КНАУФ «Фугенфюлл», «Уніфлот», «Фуген Гідро». На допомогу викладачу опорний конспект для уроку №105. Для закріплення нового матеріалу учням пропонується завдання:»Таблиця для закріплення нового матеріалу «Технологія оброблення швів у ГКЛ шпаклівками КНАУФ». На допомогу здобувачам освіти надається «Опорний конспект для оздобувачів освіти для уроку105: «Технологія обробки швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Уніфлот» , «Фугенфюллер», «Фуген Гідро». Для перевірки засвоєння знань нового матеріалу здобувачам освіти пропонується заповнити схему. («Схема для перевірки засвоєння нового матеріалу:«Технологія оброблення швів у ГКЛ шпаклівками КНАУФ «Уніфлот» та «Фугенфюллер»).

4. Закріплення нового матеріалу.

Використовуючи «Опорний конспект для оздобувачів освіти для уроку105: «Технологія обробки швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Уніфлот», «Фугенфюллер», «Фуген Гідро» (дивись додаток №1) здобувачі освіти виконують «Таблицю для закріплення нового матеріалу «Технологія оброблення швів у ГКЛ шпаклівками КНАУФ» (дивись додаток №2). Для перевірки засвоєння нового матеріалу здобувачам освіти пропонується виконати «Схему для перевірки засвоєння нового матеріалу: «Технологія оброблення швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ», «Уніфлот» та «Фугенфюллер» (дивись додаток №2).

5. Завдання для наступного уроку:

Обов’язковий мінімум (1-6 балів)

1.Опрацювати параграф 20.2 підручник Т.Є.Остапчеко «Технологія опоряджувальних робіт» та інтернет ресурси;

https://prowines.ru/uk/statements-for-employees/knauf-fugenfyuller-ili-knauf-fugen-gipsovaya-shpaklevka-dlya-vseh.html; https://peskiadmin.ru/uk/shpaklevka-knauf-uniflot---opisanie-primenenie-stoimost.html;

Тренувальний рівень (7-9 балів). Метод «Вибери завдання сам» 1.Виконати завдання на стор. 154 підручник О.Ю.Старченко, Д.В.Гулін «Технології сухого будівництва».

2. Доповніть кросворд (див. Кросворд до уроку «Технологія оброблення швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Уніфлот» та «Фугенфюллер» Творчий рівень (10-12 балів).

Метод «Одне завдання на двох»

Виконати на вибір одне завдання.

3. Виконати у парах презентацію «Технологій оброблення шві у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Фуген Гідро» використовуючи інтернет ресурси https://peskiadmin. ru/uk/shpaklevka-knauf-uniflot---opisanie-primenenie-stoimost.html .

4. Записати Тік-Ток на теми:«Технологій оброблення шві у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Фуген Гідро», Технологія оброблення швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Уніфлот», «Технологія оброблення швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Фугенфюллер» використовуючи інтернет ресурси https://peskiadmin.ru/uk/shpaklevka-knauf-uniflot---opisanie-primenenie-stoimost.html.

Кросворд «Технологія оброблення швів у ГКЛ шпаклівками КНАУФ «Уніфлот» та «Фугенфюллер»

По горизонталі:1- Якою шпаклівкою «КНАУФ» шпаклюють шви з армувальною сіткою? 2- З під чого не повинна виступати під час нанесення грунтового і накривного шарів шпаклювальна маса?

По вертикалі : 1- Яка шпаклівка не потребує використання армувальних стрічок? 2- Яку стрічку укладують в грунтовий шар ? 3- Якою шпаклівкою КНАУФ шпакюють шви між ГКЛВ, ГКЛВО? 4- Чим наносять грунтовий шар шпаклівки при виконанні шпаклювання швів між ГКЛ? 5- При якій використанні якої шпаклівці з армувальною стрічкою фаска з обрізної кромки знімається під кутом 45 градусів на третину товщини ГКЛ? 6- Скільки раз шпаклюють шви «КНАУФ» « Фугенфюллер» ?

Додаток № 2.Таблиця для закріплення нового матеріалу «Технологія оброблення швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ»

Запишіть застосування шпаклівок та інструменти штукатура, які потрібні для оброблення швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» , використовуючи Інтернет-ресурси–https://prowines.ru/uk/statements-for-employees/knauf-fugenfyuller-ili-knauf-fugen-gipsovaya-shpaklevka-dlya-vseh.html; https://peskiadmin.ru/uk/shpaklevka-knauf-uniflot---opisanie-primenenie-stoimost.html; https://prowines.ru/uk/statements-for-employees/knauf-fugenfyuller-ili-knauf-fugen-gipsovaya-shpaklevka-dlya-vseh.html

Шпаклівки «КНАУФ» для заповнення швів	Застосування шпаклівок та інструменти штукатура, які потрібні для оброблення швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ»
$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\2.jpg$ Шпаклівка «КНАУФ» «Фугенфюллер»
$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\1.jpg$ Шпаклівк « КНАУФ» «Уніфлот»
$C:\Documents and Settings\Admin\Рабочий стол\1.jpg$ Шпаклівка «КНАУФ» «Фуген Гідро»

Схема для перевірки засвоєння нового матеріалу: «Технологія оброблення швів у ГКЛ шпаклівками «КНАУФ» «Уніфлот» та «Фугенфюллер»

Покажіть стрілкою, яка із технологій оброблення шві у ГКЛ належить до технологій оброблення шпаклівкою «КНАУФ» «Уніфлот» використовуючи та опорний конспект Інтернет-ресурси–https://prowines.ru/uk/statements-for-employees/knauf-fugenfyuller-ili-knauf-fugen-gipsovaya-shpaklevka-dlya-vseh.html; https://peskiadmin.ru/uk/shpaklevka-knauf-uniflot---opisanie-primenenie-stoimost.html

Додаток №3 .

Завдання для перевірки

домашнього завдання та опорний конспект «Хмаринки PLATO »

1. Які існують способи обробки швів ГКЛ? https://wordart.com/edit/ebqkszoiwxb2

2. Які армовані стрічки використовують для обробки швів гіпсокартону

шпаклівкою PLATO Filler? https://wordart.com/edit/trn0kpepze93

3.Які інструменти та інвентарь потрібен для обробки швів ? https://wordart.com/edit/4r0fls134rha

Список використаних джерел

Література:

1. Карапузов Є.К., Соха В.Г., Остапченко Т.Є. Матеріали і технології в сучасному виробництві: Підручник. – К.: Вища освіта, 2014.

2.Нікуліна А.С.,Заславська С.Г., Ничкало Н.Г. та ін. Малярні роботи: Підручник у 3 ч. – К.,2014.

3. Нищета В.А. Технологія життєтворчих проектів на уроках української мови та літератури / навчальний посібник: випуск 4 (64)/ .- Харків «Основа», 2009

4. Критичне мислення на уроках української мови та літератури. / Упоряд. Крайня М.І. - Харків «Основа», 2009

5. Уроки математики в сучасних технологіях: теорія і практика. Розвиток критичного мислення. Модульне навчання. Харків «Основа», 2007

Відеоматеріал:

1. https://www.sniezka.ua/virobi/gruntovki-i-czpaklivki/gruntovki.

2.https://www.sniezka.ua/produkt/acryl-putz-gp41-polimjerna-gruntovka-glibokogo-proniknjennja.

3.https://www.sniezka.ua/produkt/acryl-putz-gr43-grunt-pro-gruntivka-glibokogo-proniknjennja.

4.https://www.sniezka.ua/produkt/acryl-putz-gu40-polimjerna-gruntovka-univjersalna.

5. Навчальний фільм «Застосування латексної фарби ŚnieżkaMattlatex

https://www.youtube.com/watch?v=K6jWcUfR_oQ».

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Безбородова Світлана Миколаївна

Пов’язані теми

Педагогіка, Інші матеріали

Додано

21 січня 2022

Переглядів

729

Оцінка розробки

Відгуки відсутні