Методична розробка організації та проведення заняття на тему «Григір Тютюнник. “Три зозулі з поклоном”»

Українська література

 

Методична розробка

організації та проведення заняття

на тему:

Григір Тютюнник.

 

«Три зозулі з поклоном»

 

 

 

м. Білгород-Дністровський

2025 – 2026 н. р.

 

Укладач: Степанова Т.О., викладач вищої категорії Білгород-Дністровського морського рибопромислового фахового коледжу

 

 

 

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Представлена методична розробка складена відповідно до Робочої навчальної програми  для здобувачів освіти денної форми навчання з дисципліни «Українська література» та відповідає вимогам  галузевого стандарту вищої освіти.

Мета розробки – надати методичну допомогу колегам-викладачам з проведення лекції-бесіди з елементами проблемних питань «Григір Тютюнник. “Три зозулі з поклоном”».

Основними цілями цієї розробки є:

- знати найцікавіші факти з  життєпису митця;

- визначати жанр прозового твору;

- аналізувати твір, зосереджуючи увагу на визначенні теми, його жанру, провідної думки;

- розвивати вміння аналізувати складні людські стосунки та «вічну» тему «любовного трикутника», аналізуючи головні образи твору;

- пояснювати символічні образи;

- розвивати зацікавленість до творчості письменників-шістдесятників, зокрема Григора Тютюнника;

-  виховувати ввічливість, взаємодопомогу і культуру поведінки;

- виховувати  гуманну, інтелектуальну, творчу, високодуховну особистість.

Методична розробка містить наступні складові:

1. Пояснювальна записка.

2. Інструкційна картка до проведення заняття.

3. Додатки.

Метою проведення цього заняття є формування комунікативної компетенції, вміння будувати індивідуальну та колективну діяльність, розвивати навчально-пізнавальну діяльність, сприяти формуванню мотивації студентів до навчально-пізнавальної та пошукової діяльності, активної праці, вміння працювати творчо. Для урізноманітнення  подальшого розвитку вмінь застосовуються IT-технології. З метою якісного відбору інформації, використовуючи інтернет-ресурси та технологію випереджувальних завдань, сприяти :

- розвитку комп’ютерних, пізнавальних, пошуково-дослідницьких навичок студентів,

- пошуку необхідної інтернет-інформації,

- збагаченню словникового запасу;

- розвитку критичного мислення та мовлення  студентів на різних етапах аналізу, узагальнення, оцінки інформації;

- розвитку обдарованості та творчих здібностей.

Тема цього заняття допомагає студентам отримати додаткову інформацію, систематизувати знання під час аналізу прозового твору: дослідити психологізм новели, розкрити символіку образу "любовного трикутника", зрозуміти автобіографізм твору та проаналізувати вислів "любові всевишній" крізь призму християнської моралі. 

Під час опрацювання  матеріалу використовується візуалізація навчального матеріалуза допомогою інфографіки. Студенти користуються  підручниками, текстом твору. Різні види діяльності дозволяють урізноманітнити заняття.

Наприкінці заняття студентам, які брали участь в обговоренні запропонованих питань, висловлювали власну думку протягом заняття, пропонується оцінити свою роботу від 1 до 5.

 

Інструкційна картка до проведення

лекції-бесіди з елементами проблемних питань (2 години)

 

Тема заняття: Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном»

 

Мета (формувати компетенції):

 

Навчальні (дидактичні):

- розкрити гуманістичний пафос твору та ідейно-художнє багатство новели;

- допомогти здобувачам освіти усвідомити багатогранність образу любові як найвищої християнської цінності;

- пояснити роль художніх деталей та символіку назви твору;

- проаналізувати композиційну особливість – зміщення часових площин та форму «новели в новелі».

Розвивальні:

- формувати навички аналізу психологічного стану героїв та вміння «читати між рядками»;

- розвивати аналітичне мислення через розв'язання проблемного питання «Якою постає любов у творі Григора Тютюнника „Три зозулі з поклоном“?».

Виховні:

- плекати емпатію, толерантність та повагу до чужих почуттів;

- виховувати щирість і моральну чистоту на прикладі стосунків героїв.

 

Внутрішньодисциплінарні зв’язки:

основні теоретико-літературні поняття: літературні роди, жанри, стилі і напрями, художня деталь.

 

Міждисциплінарні зв’язки:

Історія України: Україна в період сталінських репресій (1930-1950-ті).

Психологія: дослідження внутрішньо стану людини, емпатії як здатності розуміти та розділяти емоційний стан іншої людини.

Українська мова: правопис власних назв.

 

Вид лекції: лекція-бесіда з елементами проблемних питань.

 

Форми й методи роботи: інтерактивна вправа «Мозковий штурм», метод «Асоціативний кущ», бесіда, аналіз твору, зокрема визанчення виду художньої деталі в цитаті,  методи: «Незакінчене речення», «Усна рефлексія».

 

Випереджувальне завдання: здобувачам освіти знайти й записати відомості про те, що символізує образ зозулі в українському фольклорі та обрядовості?

 

Теорія літератури: неореалізм, новела, художня деталь.

 

Хід заняття

 

Проблемне питання:

Якою постає любов у творі Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном»?

 

1. Організаційна частина заняття

1.1. Перевірка присутніх, підготовка робочих місць тощо. 

Українська народна мудрість підкреслює важливість записування для ліпшого запам'ятовування: «Краще тупий олівець, ніж гострий розум». Отже, щоб запам’ятати матеріал заняття робімо конспект, який ви використаєте під час виконання домашнього завдання.

 

2. Повідомлення теми, мети заняття, плану, проблемного питання

2.1. План лекції:

1. Сторінки життєпису та творчий доробок Григора Тютюнника.

2. Теорія літератури.

3. Аналіз новели «Три зозулі з поклоном».

 

3. Актуалізація опорних знань студентів

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм» (Додаток 1)

1. Роди літератури.

2. Жанри епосу.

3. Неореалізм.

4. Новела.

5. Психологічна новела.

6. Хто такі письменники-шістдесятники? Назвіть їхні імена.

 

4. Мотивація навчальної діяльності

1. Метод «Асоціативний кущ» до слова «кохання» (Додаток 2)

2. Чи можливо кохати людину все життя, знаючи, що вона ніколи не буде з тобою? Що це кохання приносить людині?

3. Сформулюйте, що ви хочете дізнатися на цьому занятті?

 

5. Усвідомлення нових знань

Вступне слово викладача

Григір Тютюнник творив у межах літературного напряму неореалізм, будучи яскравим представником покоління шістдесятників. Його творчість вирізняється глибоким психологізмом, правдивим зображенням життя без прикрас та особливою увагою до внутрішнього світу «маленької людини». 

Григір Тютюнник змушений був завойовувати прихильність читачів тоді, коли в пробудженій «хрущовською відлигою» літературі «гриміли» імена Ліни Костенко, Василя Симоненка, Івана Драча, Миколи Вінграновського; вже були відомі своїми тріумфальними дебютами молоді прозаїки Володимир Дрозд, Євген Гуцало, Валерій Шевчук. Втім, відразу стало зрозуміло, що письменник, який вразив усіх глибокою правдою життя, займає окремішнє місце і в культурно-мистецькому житті України епохи шістдесятництва, і в її літературі.

 

Сторінки життєпису

Авраменко О. Українська література (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. – К. : Грамота, 2019. – 256 с. : іл. – С. 203 – 204.

 

Знайомство здалеку і зблизька

Ви вдома прочитали життєпис Григора Тютюнника й записали у вигляді хронологічної таблиці.

На занятті ми пригадаємо тільки найцікавіші факти з життя митця:

1. За 48 років життя Григір Тютюнник був перекладачем, педагогом, але більшість знає його як письменника-шістдесятника.

2. Літературне ім’я письменник обрав, щоб відрізнятися від старшого брата Григорія Тютюнника. Григорій-молодший вирішив торувати власний шлях у літературі й почав підписуватися Григором.

3. Михайла Тютюнника, батька письменника, заарештували, репресували як "ворога народу". Із таборів він не повернувся.

Шестирічній Григір виховувався в родині свого дядька Филимона Васильовича на Луганщині. Згодом дядько пішов на фронт, а одинадцятирічний хлопчик, рятуючись від голоду, пішки пішов окупованою територією до рідного села на Полтавщині.

4. Перша його книжка "Зав'язь" вийшла 1966 року. Вона була однією з тих книжок, які засвідчили новий злет української прози і зробили популярним ім'я Тютюнника.

5. Журнал "Дружба народов" відзначив оповідання Григора Тютюнника як найкращі у своїх публікаціях 1967 року.

6. Григір Тютюнник цікавився кінематографом. Він працював у сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О. Довженка. Там створив літературний сценарій за романом брата "Вир".

Значний вплив на формування літературних смаків письменника, на ставлення до літературної праці справив рідний брат Григора Тютюнника – Григорій.

7. У 1979 року його нагороджено медаллю "Золоте перо" − за багаторічну творчу співпрацю. Також у цей період виходять друком збірки "Батьківські пороги" (1972), "Крайнебо"(1975), "Коріння" (Київ, 1978).

8. Творча спадщина Григора Тютюнника невелика за обсягом − уміщується в одному томі на 600 сторінок. Це близько 40 новел, 5 повістей (одна з них не завершена), низка нарисів, статей, спогадів, перекладів з узбецької, німецької, латиської мови. Однак цінність його літературної творчості була надзвичайно високою.

Тютюнник відомий як «живописець правди», який зосереджувався на доброті та милосерді людської душі.

9. Тематика творів: життя села, війна, доля людини, морально-етичні проблеми, доброта, самовідданість.

Найголовнішим болем письменника було сучасне село. Він одним із перших помітив факт, що держава буквально вимітала з сіл молодь, заманювала її на цілину чи в шахти, пропонуючи найчорнішу роботу.

У своїх творах Тютюнник завжди працював над почуттями. У щоденнику писав: "Ніколи не працював над темою. Завжди працюю над почуттями, що живуть навколо мене і в мені".

10. Твори самого Григора Тютюнника перекладено англійською, болгарською, вірменською, естонською, литовською, молдавською, німецькою, польською, словацькою та багатьма іншими мовами.

11. Григір Тютюнник не був відкритим борцем із радянською владою. До 1962-го писав виключно мовою, яка була офіційною в СРСР.

Однак його проза була чужою радянським поняттям про життя. Він просто не вміщався у тодішній соцреалістичний канон, кажуть дослідники його творчості. Академік Микола Шамота, головний літературний прокуратор 1970-х років, дорікав йому за "поетизацію села, як душевного притулку самотньої і знеможеної в міській суєті людини, як джерела національної самосвідомості". Щось неймовірно лякало Тютюнника у радянському літературному офіціозі.

12. Перед смертю Г.Тютюнний отримав премію Лесі Українки. Казали, що він дуже не хотів публічного виступу з нагоди премії.

12. 6 березня 1980 року письменник покінчив життя самогубством. Григір Тютюнник повісився. Передсмертну записку забрали кадебісти. А його дружина Людмила запам’ятала лише приблизне "мучте вже когось іншого, все, що я написав, спаліть".

13. 1989 року його творчість була посмертно відзначена Державною премією імені Шевченка.

 

Теорія літератури

Художня деталь – це така характерна риса чи подробиця, яка має відносно самостійне значення та використовується для того, щоб емоційніше й глибше змалювати картини чи образ, підкреслити важливість чогось, індивідуальну особливість.

Види художніх деталей

Назва	Роль	Приклад
Портретна	окремі риси обличчя, одягу, пози, що розкривають характер героя	Подивився на його личенько біле... (Панас Мирний)
Речова	опис речей, що оточують персонажа, або предметів, з якими він пов'язаний (книжка, зброя, прикраса), що характеризують його спосіб життя.	«потерта оксамитова підкладка пальто» (М. Коцюбинський)
Пейзажна	виразна подробиця природи, яка часто передає настрій героя або загальну атмосферу твору	Реве та стогне Дніпр широкий (Т. Шевченко)
Інтер'єрна	елементи обстановки помешкання, що вказують на соціальний стан або внутрішній світ персонажа.	Хатні голі стіни – полупані, мороз повиступав на них сизим інеєм (Панас Мирний)
Психологічна	жест, погляд, мовчання, міміка, що передають приховані емоції та внутрішній стан, не називаючи їх прямо.	Семен був мовчазний та похмурий (Б. Грінченко)
Мовна	особливість мовлення, улюблена фраза, інтонація, що підкреслює індивідуальність.	«Та воно так, але не так» (постійна приказка писаря Пістряка з «Конотопської відьми»  Г. Квітки-Основ'яненка)

 

 

 

 

Новела «Три зозулі з поклоном»

 

Ідеалом Григора Тютюнника були і залишаються доброта, самовідданість і милосердя людської душі.

Уже відтоді поступово формувалися характерні прикмети творчої індивідуальності молодого письменника: наполегливі пошуки точного слова — найпотрібнішого, найвиразнішого.

Є в Григора Тютюнника новела, яка допомагає нам збагнути не тільки людські характери, а й усю драматичну життєву біографію самого автора. Історія, описана в новелі "Три зозулі з поклоном", узята із життя. Григір Тютюнник згадував: "У тридцять сьомому році, коли батькові сповнилося рівно сорок, його заарештували, маючи на увазі політичний мотив, і пустили по сибірських степах..."

Історія створення новели «Три зозулі з поклоном»

Новела «Три зозулі з поклоном» чи не найглибше з усіх творів віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світобачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє попереднє життя. А поштовхом послужила, здавалось би, незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед пісень, які він виконував, була «Летіла зозуля через мою хату…», де йшлося не просто про нещасливе кохання, а про вічне, непереборне ніким і нічим страждання людини. Очевидці розповідають, що, почувши цю пісню, Тютюнник підхопився й побіг до своєї кімнати. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» – одна з найчарівніших перлин української літератури XX ст. Безперечно, в її основі автобіографічні моменти. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, свого часу також репресованого. Навіть ім’я не змінено, хоча про самі репресії в новелі не йдеться: в 70-х рр. ці події замовчувалися, були забороненою темою. А образ оповідача, хлопця-студента, нагадує самого автора.

Письменникові вдалося втілити в художньому творі нескінченну глибину справжнього кохання й обачного ставлення людей один до одного. Сюжет новели окреслений самим Григором Тютюнником: "Я виношую ще один жіночий образ. Образ жінки, котра дуже любила мого батька... Але обоє, батько й мати, ніколи не посміли зневажити ту любов, велику і безвзаємну..." Вражає благородство витворених митцем характерів. Так, Марфа, люблячи чужого чоловіка, не претендує на його прихильність, ховає свої переживання і страшенно мучиться.

Кохання, змальоване Гр. Тютюнником, і звичайне, і незвичне водночас. Звичайне, бо перед читачем любовний трикутник. Незвичне, бо персонажі цієї історії сягають таких вершин душевної чистоти, вірності, щирості, відкритості, що це викликає пронизливий щем і захоплення високістю їхнього внутрішнього світу.

Аналіз

Літературний рід: епос.

Жанр: новела.

Напрям: модернізм.

Течія: неореалізм.

Присвята твору: «Любові всевишній присвячується» (незвична присвята – не людині, а високому почуттю, звеличеному в новелі. Тобто любові щирій, високій, такій, що приходить раз у тисячоліття, коли люди відчувають одне одного на відстані. Епітет "Всевишній", який в українській мові вживається лише у сполученні зі словом Бог, підкреслює велич найбільшого людського почуття –  кохання).

Тема: складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.

Ідея: возвеличення любові як високої християнської цінності, що вивищує людину над буденністю, очищує її душу.

Мотиви: 

«Сила кохання»: любов як доленосне, непереборне почуття, що долає відстані та час (Марфа кохає Михайла), але не завжди приносить щастя.

«Усепрощення»: здатність героїв (зокрема Софії) приймати чужу любов до свого чоловіка, не маючи зла, що свідчить про високу духовність.

«Філософія життя та смерті»: життя як приреченість, де герої – лише пасажири, що підкоряються долі.

«Романтики й прагматики»: протиставлення щирих, чуттєвих почуттів (Марфа, Михайло) жорстокій, прагматичній буденності.

«Протистояння влади й людини»: трагедія Михайла, репресованого радянською владою, як символ знищення особистості.

«Пам'ять і самотність»: символічний образ сосни, посадженої Михайлом, як пам'ять про розбите життя. 

 

А тепер звернімось до тексту твору. Я буду називати головних герої новели, а ви – знаходити та зачитувати цитати про них, виявляти художні деталі і пояснювати.

 

Головні герої: 

⁕ оповідач (Я) – син Михайла й Софії, студент.

Оповідач – студент, який приїздить у рідне село. Про нього ми не дізнаємося нічого, проте через нього дізнаємося про трагічну історію його родини.

Оповідач у новелі «Три зозулі з поклоном» – це більше, ніж просто персонаж. Він – спостерігач, дослідник власного минулого і міст між поколіннями. Через його очі ми бачимо історію, яка сповнена болю, любові та нерозділених почуттів.

Його образ можна розглядати як уособлення людської пам’яті, яка хоче зрозуміти, що було раніше, і що насправді означає любов.

Його характер можна охарактеризувати так:

чутливий – він глибоко сприймає слова матері;

співчутливий – він не засуджує Марфу, а лише хоче зрозуміти її біль;

мислячий – він не просто слухає історію, а аналізує її.

Про усвідомлення власної ролі: «Я стояв і слухав… і знав, що ця історія залишиться зі мною назавжди…» (художня деталь: психологічна).

Його шлях – це шлях кожного з нас. Він показує, що справжні відповіді приходять не відразу, але якщо ти шукаєш, то одного дня обов’язково зрозумієш.

 

⁕ Михайло – репресований чоловік Софії.

Михайло гарний не лише зовні, а й духовно: благородний, співчутливий, мудрий. Він знає про пристрасне почуття юної Марфи до нього, дуже переживає через це, більше того, має до Марфи почуття, відчуває глибокий духовний зв’язок (навіть у засланні нібито відчуває, що її душа прилітає до нього), проте для нього все ж важливіше щастя власної родини: дружини й сина.

Михайло репресований, засланий у Сибір (звідти й пише листи до дружини) і більше звідти не повернеться

“Сокіл був, ставний такий, смуглий, очі так і печуть, чорнющі. Гляне, було, просто гляне і все, а в грудях так і потерпне” (так про Михайла розповідає його дружина Софія) (художня деталь: портретна).

 

⁕ Софія – дружина Михайла, мати оповідача.

Софія (мати оповідача) – її зовнішність у творі не описано, проте дізнаємося про її вдачу: впевнена, тактовна, співчутлива. Вона не засуджує Марфу, яка кохає її чоловіка, а навпаки, з розумінням ставиться до її почуттів (навіть радить чоловікові, щоб той глянув на Марфу, яка дуже мучиться).

Почуття всередині любовного трикутника складні: Софія й Марфа не ворогують, а співчувають одна одній.

«Очі мамині сухі, голос не здригнеться, і я чую за ним: спогади її не щемлять їй і не болять – вони закам’яніли» (художня деталь: психологічна).

 

⁕ Марфа Яркова.

Марфа – дуже пристрасна, співчутлива жінка. Її кохання незвичайне: вона відчуває глибокий духовний зв’язок із Михайлом. Виявляється це навіть у тому, що вона передчуває, коли від нього на пошту приходить лист до родини. У шлюбі зі своїм чоловіком Карпом дівчина почуває себе нещасною.

«Прийде до пошти, сяде на поріжку – тонесенька, тендітна, у благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничині над босими ногами – і сидить, сяє жовтими кучерями з-під чорної хустки: утекла від молотарки або від косаря, за яким в’язала, або з лук, де сіно скиртують» (художня деталь: зорова (портретна)).

 

«Сидить на поріжку й обриває пелюстки на ромашці, шепочучи: “Є – немає, є – немає, є...”» (художня деталь: психологічна).

В іншому фрагменті описано Марфу в більш пізньому віці, коли вона зустрічає студента-оповідача:

«Вона стоїть без хустки, сива, пишноволоса – колись її волосся сяяло проти сонця золотим, тепер не сяє» (художня деталь: зорова (портретна)

 

Другорядні герої: 

⁕ Карпо Ярков – приземлений чоловік Марфи.

Карпо має дуже негарну зовнішність, у творі про нього сказано лише, що він «сопе над галушками». Марфа з чоловіком, проживши два роки, «нажилася на сто».

«Товстопикий був, товстоногий. І рудий – матінко ти моя... Як стара солома. Марфа проти нього – перепілочка» (художня деталь: зорова (портретна)).

 

 

 

 

⁕ дядько Левко – поштар.

«…з пошти виходив наш поштар дядько Левко – височенний, худющий, як сама худорба, з брезентовою поштарською сумкою через гостро підняте вгору плече…» (художня деталь: зорова (портретна)).

 

Композиційні особливості:

■ обрамлення: твір починається і закінчується розмовою оповідача (сина) з матір'ю, що створює ефект спогаду, неперервності часу та пам'яті;

■ розповідь від першої особи (сина-студента), що надає новелі сповідальності, щирості та автобіографічного відтінку;

■ лист як композиційний елемент: лист Михайла з сибіру до дружини Софії – це емоційний центр твору, що розкриває душевний стан героїв;

■ зміщення часових площин (хронологічну послідовність подій порушено);

■ притчевість: прихований підтекст, де любов не осуджується, а сприймається як дар, що очищає душу.

■ символізм: сосна (пам'ять, любов), образ трьох зозуль (звільнення від нерозділеного кохання) підсилюють ліризм;

■ ритмічність та економність мови: лаконізм, характерний для стилю Тютюнника, де кожен діалог чи деталь мають глибоке психологічне навантаження; 

■ кожний фрагмент має свого головного героя, але в центрі – образ Марфи.

 

Сюжет: 

Заміжня Марфа Яркова сильно кохає репресованого Михайла, у якого є дружина Софія і син. Софія розповідає синові історію цього кохання. Михайло засланий у Сибір і більше звідти не повернеться.

Раз на місяць Софії приходить лист від чоловіка. Марфа вмовляє поштаря дати їй потримати листа. Соня знає про кохання Марфи, але не звинувачує її.

В центрі сюжету – любовний трикутник. Марфа, одружена з нелюбом, кохає чужого чоловіка, батька оповідача. Проте її кохання до Михайла не зрадливе та гріховне. Вона не претендує на чуже щастя. Незабаром його засилають до Сибіру на каторгу, звідки він ніколи не повернувся. У Михайла залишилися дружина Софія та малолітній син. Але події, відображені у творі, ніби відходять на другий план. Головними є почуття та страждання героїв.

Три долі – Марфи, Михайла та Софії – пов’язані тугою і стражданням та освячені любов’ю «всевишньою».

 

Елементи сюжету:

експозиція – студент повертається з міста в новому костюмі. Його проводжає поглядом Марфа Яркова;

зав’язка – мати розповідає, що Марфа любила його батька Михайлай завжди відчувала прихід листів від нього із заслання, поштар дозволяв їй потримати ці листи;

кульмінація – в останньому листі з каторги Михайло жаліється Софії, що десь поряд із ним ходить Марфина душа, не даючи йому спокою, і просить дружину передати їй від нього «три зозулі з поклоном», які «чи перелетять через Сибір неісходиму»;

розв’язка – син питає себе «Як вони чули одне одного – Марфа і тато?», «Чому вони не одружилися, так одне одного чуючи?», на що чує відповідь великої «татової» сосни: «Тоді не було б тебе».

 

Символічні образи: 

⁕ "три зозулі з поклоном" (символ самотності; традиційна народна формула вітання-прохання забудь, прости і відпусти);

Ольга Слоньовська, українська поетеса, прозаїк, літературознавець, пояснює символіку «трьох зозуль з поклоном» так: «В народі існувала віра про відворотне зілля й відво­ротні замовляння. Щоб позбавити мук палко зако­хану людину, якій не могли відповісти взаємністю, через старця чи малу дитину їй передавали своєрідне привітання: «Три зозулі з поклоном», що означало: забудь, покинь, залиши мене, відпусти».

⁕ сосна, посаджена Михайлом на піску біля дому (символ самотності й водночас для тих, хто любив (син, Марфа, Софія) Михайла, – пам'ять про нього; для односельців – спогад про загублене життя; для самого Михайла – символ рідного дому);

⁕ піджак (символ радянської бідності);

⁕ Сибір неісходима (символ-перегук із творами Тараса Шевченка).

 

Художні засоби виразності: епітет, символ, порівняння та ін.

 

Проблематика:

⁕ щирості, відданості кохання;

⁕ шляхетності високого почуття;

⁕ спорідненості людських душ;

⁕ моральних чеснот;

⁕ шляхетності, порядності, поваги у ставленні до інших людей, їхніх почуттів.

 

6. Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

Григір Тютюнник писав: «Любов – це те, що залишається, коли все інше зникає».

Настав час дати відповідь на питання, яке я озвучила на початку заняття: «Якою постає любов у творі Григора Тютюнника "Три зозулі з поклоном"?»

У новелі Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном» всепереможна сила кохання постає як найвища духовна цінність («любов всевишня»), що очищає душу, долає життєві драми та часові межі. Вона не вимагає взаємності, а жертовно возвеличує людину, перетворюючи любовний трикутник на символ взаєморозуміння, де герої виявляють толерантність та здатність до прощення. 

Любов у творі:

- Жертовна та безкорислива: кохання Марфи до Михайла є глибоким і безневинним, вона відчуває його на відстані, поважаючи при цьому його дружину Софію.

- Усепрощаюча та толерантна: Софія, знаючи про почуття Марфи, не відчуває ненависті, а навпаки – жаліє її, що підкреслює силу любові, яка стоїть вище егоїзму.

- Любов, що звільняє: «Три зозулі з поклоном» – це народний символ побажання забути кохання, але у творі цей жест перетворюється на вияв поваги до почуттів іншого, допомагаючи кохати без мук.

- Відображає духовну єдність: Любов Михайла до обох жінок (дружини та Марфи) та його любов до сина зводяться до вищої любові, яка, за словами автора, є «всевишньою». 

Отже, любов у новелі – це не лише пристрасть, а й висока християнська цінність, здатність поважати почуття іншого та зберігати духовну чистоту навіть у найтяжчих випробуваннях.

 

Цікаві факти про твір:

■ При житті письменника твір так і не було опубліковано.

■ Новела записана на старий магнітофон Григором Тютюнником. Запис робив Володимир Білоус.

■ Назва новели символізує любовний трикутник — три долі головних героїв.

■ Написано під впливом почутої пісні «Летіла зозуля через мою хату» у виконанні сліпого бандуриста.

 

7. Висновок

Аналіз твору приводить до думки, що страждання може бути благородним, якщо воно сповнене любові. Тютюнник вчить нас, що навіть у найтемніші часи людина здатна зберегти в собі «світлу душу». Це реквієм за поколінням, яке вміло кохати всупереч системі, смерті та відстані. Кохання в новелі – це не лише пристрасть, а здатність жити заради іншого, залишаючись людиною за будь-яких обставин.

 

8. Рефлексія

1. Чи справдилися мої очікування? Чи дізнався те, що хотів на початку цього заняття?

2. Продовжіть речення «На занятті я...»:

...дізнався: про нові факти з біографії письменника або глибший зміст твору.

...навчився: аналізувати образи-символи, характеризувати героїв та висловлювати власну думку.

...відчув: захоплення, співпереживання героям або емоційне піднесення від поезії.

...зрозумів: важливість моральних цінностей, закладених у літературному творі.

3. Як я оцінюю свою діяльність на занятті від 1 до 5?

Сьогодні ви гарно попрацювали. Дякую вам за активну участь у проведенні заняття.

 

9. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника Авраменко О. Українська література (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. – К. : Грамота, 2019. – 256 с. : іл. – с. 203-208.

2. Пройти опитування «Григір Тютюнник „Три зозулі з поклоном“».

 

10. Використані джерела інформації та електронні ресурси

1. Авраменко О. Українська література (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. – К. : Грамота, 2019. – 256 с. : іл. – С. 203 – 208. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://shkola.in.ua/2258-ukrainska-literatura-11-klas-avramenko-2019.html (дата звернення: 12.02.2026).

2. Вікіпедія. Тютюнник Григір Михайлович [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://surl.lt/ngzlwh (дата звернення: 14.02.2026).

3.  Дмитро Заєць. Григір Тютюнник “Три зозулі з поклоном”: аналіз твору, скорочений переказ, цитатна характеристика персонажів! [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://navsi200.com/literaturne/try-zozuli-z-poklonom/ (дата звернення: 14.02.2026).

4. Катерина Шаповал. "Завжди працюю над почуттями": цікаві факти з життя шістдесятника Григора Тютюнника [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://suspilne.media/poltava/85568-zavzdi-pracuu-nad-pocuttami-89-ricnica-z-narodzenna-grigora-tutunnika/ (дата звернення: 02.02.2026).

5. Oсвіта.ua. Григір Тютюнник: коротка біографія [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://osvita.ua/school/biography/89366/ (дата звернення: 06.02.2026).

6. УкрЛіб.  Біографічна основа новели Гр. Тютюнника "Три зозулі з поклоном" [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/tvory/printit.php?tid=9241(дата звернення: 02.02.2026).

7. УкрЛіб.  Тютюнник Григір - Три зозулі з поклоном (аналіз, паспорт твору) [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.ukrlib.com.ua/review/printit.php?tid=18520#google_vignette (дата звернення: 14.02.2026).

8.  Dovidka.biz.ua. «Три зозулі з поклоном» аналіз (паспорт) [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://dovidka.biz.ua/tri-zozuli-z-poklonom-analiz/ (дата звернення: 14.02.2026).

9.  Dovidka.biz.ua. “Три зозулі з поклоном” цитатна характеристика [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://dovidka.biz.ua/tri-zozuli-z-poklonom-tsitatna-harakteristika (дата звернення: 14.02.2026).

10. History | Твоя бібліотека. Довідник з української мови та літератури. 5-9 класи. Кондесюк. Види художніх деталей [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://uahistory.co/pidruchniki/handbook-ukrainian-language-literature-5-9-classes-kondesyk-2020/20.php (дата звернення: 14.02.2026).

11. Lektorium.in.ua. Характеристика з цитатами Оповідача з новели «Три зозулі з поклоном» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://lektorium.in.ua/harakteristika-z-citatami-opovidacha-z-noveli-tri-zozuli-z-poklonom/ (дата звернення: 14.02.2026).

12. UkrClassic.com.ua. Історія створення новели «Три зозулі з поклоном» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://ukrclassic.com.ua/istoriya-stvorennya-noveli-tri-zozuli-z-poklonom (дата звернення: 02.02.2026).

13. ChatGPT-4o : чат-бот / OpenAI. URL: https://chatgpt.com (дата звернення: 07.02.2026).

Текст згенеровано за допомогою ChatGPT (OpenAI, 2026) за запитом: «Всепереможна сила кохання за твором „Три зозулі з поклоном“».

14. ChatGPT-4o : чат-бот / OpenAI. URL: https://chatgpt.com (дата звернення: 12.02.2026).

Текст згенеровано за допомогою ChatGPT (OpenAI, 2026) за запитом: «метод асоціативного куща до слова „кохання“».

15. ChatGPT-4o : чат-бот / OpenAI. URL: https://chatgpt.com (дата звернення: 08.02.2026).

Текст згенеровано за допомогою ChatGPT (OpenAI, 2026) за запитом: «Українська література. Рефлексія».

 

Додаток 1

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

1. Роди літератури: епос, лірика, драма.

2. Жанри епосу: оповідання, повість, роман, новела, нарис тощо.

3. Неореалізм в українській літературі (початок – середина 20 ст.) – це стильова течія, що поєднала правдиве зображення соціальної дійсності з глибоким психологізмом, елементами імпресіонізму та символізму.

4. Новела – невеликий прозовий твір про незвичайну подію з несподіваним фіналом.

Творцем цього жанру в українській літературі разом із В. Стефаником, О. Кобилянською був і М. Коцюбинський.

5. Психологічна новела – твір, побудований на глибокому змалюванні психології персонажів. Основним об'єктом зображення є саме душа героя.

6. Хто такі письменники-шістдесятники? Назвіть їхні імена.

 

Додаток 2

Метод «Асоціативний кущ» до слова «кохання» включає глибоку сердечну прихильність, сильні емоції, почуття щастя та крилаті метафори. Це потужне почуття, що надихає, змінює людину та надає життю сенс, поєднуючи турботу, пристрасть і відповідальність. 

Основні асоціації (кущ):

Почуття: Щастя, радість, ніжність, пристрасть, жага, захоплення, прив'язаність.

Дії/Стан: Турбота, натхнення, крила, серцебиття, метелики в животі, робота духу.

Етапи/Прояви: Закоханість, симпатія, вірність, довіра, близькість, єдність.

Абстрактні поняття: Життя, доля, вічність, рай, доля, мрія.

Символи: Серце, троянда, Валентин, пара, поцілунок.

Негативні аспекти (часто): Мука, ревнощі, біль, односторонність, отрута.