МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА «Основні відомості про оформлення креслень»

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА «Основні відомості про оформлення креслень»

Розробив:  Бурикін М.С.

ПЛАН УРОКУ

Тема уроку.  Основні відомості про оформлення креслень

Мета уроку: - сприяти формуванню в учнів знань про умови, що впливають на побудови наочних зображень предметів; навчити виконувати і читати креслення предметів; виховувати самостійність, відповідальне ставлення до роботи.

Тип уроку: формування вмінь і навичок; розв’язування графічних задач.

Форми організації уроку: фронтальне та індивідуальне опитування, бесіда з елементами пояснення, спостереження, демонстрація, виконання графічних побудов, творче конструювання нових геометричних образів.

Обладнання: креслярські інструменти, об’ємні предмети,  роздатковий матеріал, картки із різнорівневими завданнями, ПК.

Хід уроку

І. Організаційна частина

- призначення чергових, перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду.

• Аналіз графічних робіт попереднього уроку. Виставлення оцінок.
• Виконання індивідуального завдання учнями, що потребують відпрацювання креслярського шрифту (за картками).
• Перевірка д/з – індивідуальне усне опитування

Фронтальне опитування учнів.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми, завдань уроку.

ІV. Формування вмінь і навичок; розв’язування графічних задач (конспект уроку)

•    Вимоги стандартів до оформлення креслень
•    Формати і основний напис
•    Масштаби
•    Креслярські шрифти
•    Лінії

VІ. Заключний етап уроку

1.  Закріплення матеріалу

1. Які відомості містить основний напис креслення?

2. Які розміри формату А4?

3. Які розміри форматів А3, А2, А1?

2. Підведення підсумків уроку. Мотивація оцінок, виставлення їх до журналу та щоденників.

3. Домашнє завдання

ПЛАН-КОНСПЕКТ

ТЕМА: ОСНОВНІ ВІДОМОСТІ ПРО ОФОРМЛЕННЯ КРЕСЛЕНЬ

Вимоги стандартів до оформлення креслень

 Під час виконання креслень, зображуючи об’єкти та їх елементи, надають додаткову інформацію. у вигляді умовних позначень. Для того щоб ця інформація була зрозумілою кожному фахівцеві, використовують  єдині технічні умови й єдину термінологію, що забезпечується державним стандартом. Усі креслення оформляють відповідно до вимог чинних стандартів. Загальні правила виконання креслень регламентуються ДСТУ 3321 -69 «Система конструкторської документації (СКД).  Терміни та визначення основних понять.» СКД замінила з 01.01. 97р. чинну в Україні Єдину систему конструкторської документації (ЄСКД).

 СКД - це комплекс державних стандартів, що містить правила та положення щодо порядку розроблення, оформлення й обігу конструкторської документації. У зв’язку з тим що державні стандарти СКД перебувають на стадії розроблення, тимчасово чинними залишаються стандарти ЄСКД. З 01.01.97р. набув чинності стандарт СКД - ДСТУ 3321-96 «Система конструкторської документації.   Терміни та визначення основних понять». Згідно з прийнятою Держстандартом України класифікацією нормативних документів зі стандартизації, яка гармоніює  зі системою стандартів Міжнародної організації і стандартизації (ISO), ДСТУ 332196 і тимчасово чинні стандарти 2-го класу раніше чинної ЄСКД становлять комплекс стандартів -СКД.

Формати і основний напис

Відповідно до ГОСТ 2.301 -68, формат аркуша креслень визначається розмірами його сторін. Кожний стандартний формат має позначення, наприклад, А0. Основні формати визначаються  послідовним діленням навпіл довгих сторін формату А0 (1189 x 841 мм), площа якого дорівнює 1м. Розміри основних форматів подані у таб.1.

Таблиця 1

На форматі виконують рамку суцільною товстою основною лінією (рис.1), на відстані 5 мм від краю з трьох сторін аркуша і на відстані 20 мм з четвертого лівого краю (для підшивання документів).

Рис.1

Основний напис розташовують у правому нижньому к3ті формату. Його форма і зміст для креслень визначені Державним стандартом. Основний напис (рис.2), відповідно до ГОСТ 2. 104 -68, призначений для всіх типів креслень, за винятком будівельних.

У графах основного напису зазначають:

1- назву виробу;

2- позначення документа відповідно до ГОСТ  2.202 -80;

3 - позначення матеріалу деталі (графу заповнюють тільки на кресленнях деталей);

4 - літеру, яку присвоєно документу відповідно до ГОСТ 2.103 -68 (на навчальних кресленнях - «Н»);

5 - масу виробу відповідно до ГОСТ 2.109-73;

6 - масштаб відповідно до ГОСТ 2.302 -68;

7 - порядковий номер аркуша (на документах, що складаються з одного аркуша графу не заповнюють );

8- загальну кількість аркушів (графу заповнюють лише на першому аркуші);

9 - назву або розпізнавальний індекс підприємства. на якому виготовлено документ (графу не заповнюють, якщо розпізнавальний індекс є в позначенні документа);

10- особливість роботи, яку виконують особи, котрі підписують документ;

11- прізвища осіб, котрі підписали документ;

12 - підписи осіб, прізвища котрих зазначені у графі 11;

13 - дату підписання документа;

14…18 - зміни, які вносять відповідно до вимог ГОСТ 2.503 -74.

Рис. 2

Масштаби

Масштабом називають міру зменшення або збільшення зображення предмета щодо його дійсних розмірів. Відповідно до ГОСТ 2.302 -68, для виконання креслень рекомендують масштаби, подані в таб.2.

 Таблиця 2

Для великих об’єктів можна використовувати масштаби 1:2000, 1:5000, 1: 10000, 1:20000, 1:50000. За необхідності також допускають використання масштабів збільшення (100x n):1, де n- ціле число. У відповідній графі основного напису масштаб позначають без літери «М», наприклад, 1:2, 2:1 і т.д.

Креслярські шрифти

Усі написи на кресленнях виконують стандартним  шрифтом.

ГОСТ 2.304 - 81  визначає такі типи шрифтів:

• тип А без нахилу;
• тип А з нахилом близько 75°;
• тип Б без нахилу;
• тип Б з нахилом близько 75°.

Розміри елементів літер, відстані між літерами, словами і рядками кратні розміру чарунки сітки (таб. 3).

Шрифти типу А мають товщину літер h/14, а типу Б - h/10, де h - висота великих літер у мм. Висоту h також називають розміром шрифта. який, відповідно до ГОСТ 2.304 -81, може мати такі значення: 2.5; 3.5; 5; 7; 10; 20; 28; 40.

Стандарт ГОСТ 2.304-81 визначає також форму літер латинської та грецької абеток, римських цифр, математичних і розділових знаків тощо (рис.3).

Висота малих літер відповідає висоті великих літер попереднього номера шрифта.

Наприклад, для 10 шрифта висота малих літер дорівнює 7мм, для 7 шрифта - 5мм тощо. Частину літер, які виступають з рядка (зверху або знизу), виконують за рахунок відстаней між рядками, наприклад: Д, Щ, Ц, Й, І, Ї (рис.4). Усі написи на кресленні виконують олівцем і від руки. Щоб забезпечити нахил літер і рівномірну відстань між ними, а також полегшити написання тексту, на кресленні попередньо наносять сітку (рис.5).

Переконавшись, що всі написи  виконані правильно, їх наводять контурною лінією.

Рис. 3

а

б

Рис. 4

Рис.5

Таблиця 3

Лінії

Під час виконання креслень використовують лінії. встановлені ГОСТ 2.303 - 68 (таб.4). Товщина ліній, довжина штрихів, штрихових і штрих пунктирних ліній повинні бути однаковими для всіх зображень на форматі, їх обирають залежно від масштабу та складності зображення. Штрих пунктирні лінії повинні перетинатись і закінчуватись штрихами.

Приклади різних типів ліній зображено на рис.6

Рис.6

Таблиця 4