Методична розробка позакласного заходу "Свято вареника"

Про матеріал
Сценарій позакласного заходу «Свято вареника» Літературно-музична композиція з кулінарним направленням.
Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Департамент науки і освіти

Харківської обласної державної адміністрації

Лозівський центр професійної освіти

Харківської області

 

 

Методична розробка

позакласного заходу

«Свято вареника»

Приготуємо вареники – зробимо свято!!!

вареники сразы сметана галушки еда Украина

 

Розробили:

класний керівник Аносова О.З

майстер в/н І категорії

Безверхня Н.О.

 

Лозова 2020

Сценарій позакласного заходу «Свято вареника»

Літературно-музична композиція з кулінарним направленням

Мета:

  • пропагувати українську мову, культуру; підтримувати традицію національної кухні;
  • розвивати усне мовлення, творчі та артистичні здібності, світогляд здобувачів освіти ;
  • виховувати почуття національної гідності та гордості за українську націю.

Оформлення кабінету: назва свята; малюнок вареника; вишиті українські рушники, серветки, покривала; український посуд; здобувачі освіти та керівники групи в українських костюмах; народні українські вислови; медаль «Найкращий знавець вареників»; вареники з різними начинками, засоби для проведення конкурсів та призи для нагородження переможців.

Оснащення: мультимедійна презентація, відеофільми, ноутбук, проектор, телевізор.

Учасники:  здобувачі освіти різних груп, вчителі, майстри виробничого навчання, бібліотекар, методист, соціальний педагог, адміністрація закладу.

Перебіг заходу

Звучить українська народна мелодія

I ведуча. Гей но хлопці і дівчата, поспішайте всі на свято! Не баріться ні хвилини, та й ідіть до нас хутчіш. Пісні, жарти і смішинки хай лунають тут гучніш!

II ведуча.  Скільки у сонця проміння для всіх, стільки у нас тут розваг та утіх! Свято добрим вийти може, якщо кожен допоможе. Від пісень і жартів звісно, хай сьогодні буде тісно!

Викладач. Сьогоднішнє наше свято присвячене одній із найуживаніших національних страв, своєрідному бренду нашої країни – «Пану» Варенику.

Народна кухня – це така сама культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво. Вареники знає кожен не лише з творів Гоголя та казок… Як кажуть «Вареники, вареники – Божі хваленики, не кожен їх варить, але кожен хвалить». Назва «вареники» є загальноукраїнською, а «пироги» західноукраїнською (галицькою).

Археологи та історики, вивчаючи знахідки трипільської культурі, стверджують, що він, вареник, походить ще с тих часів. Трипільці, у житті яких символічні графічні зображення та різноманітні піктограми мали велике значення, вірили, що символом молодого місяця та продовженням роду є саме вареник.

На обідньому столі у повсякденному меню вареники зустрічалися не часто. Вони були прикрасою недільного та святкового столу. Ця страва входила до складу трапез на весіллях, хрестинах, поминках, гостинах, храмових свят; їх варили на толоку й обжинки. Цю унікальну страву оспівували у піснях, складали про неї вірші, гуморески. Є багато українських народних приказок та прислів’їв, анекдотів, загадок.

 Вареники ще з дитинства ми звикли бачити у себе на столі, а, що бачити… Можливо це перша страва яку дехто  з нас попробував готувати вперше у своєму житті.

І ведуча .  Ось послухайте вірш «Я вареники робила» у виконанні Наталії.

Я вареники робила, .  

Від борошна вся побіліла.

Навіть кучері руденькі

В мене, бачите,- біленькі.

Усміхнулись мама й тато-

Як вареників багато!

А які вони смачні!

     Братик плаче: «Дай мені!»

II ведуча. А давайте поглянемо, що тут поробляють наші дівчата? 

(Інсценування-дівчата за столом ліплять вареники, посміхаючись, одна до одної жартуючи…Дівчата в українських костюмах співають пісню «Ой у вишневому саду»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

II ведуча. Підходить до дівчат і роповідає: Святкова обрядова  традиція готування вареників полягала в тому, що збиралися жінки чи дівчата, які разом замішували тісто, ліпили вареники, варили, гуртом їли, або пригощали хлопців, або навіть ворожили на них. І це все відбувалося у супроводі жартів та пісень.

Викладач Стало гарною традицією у містах і селах українських щорічно проводити Свято  вареника! Це дійство було в веселощах, співах, і звичайно пригощанні варениками. Ось прогляньте відеофрагменти – показ відео.

І ведуча. ( Інсценування)-Сміється читач і над пузатим Пацюком, що віддавався святковій трапезі у дуже незвичайний спосіб. Він сидів на підлозі по-турецьки перед невеликою діжкою, на якій стояла миска з галушками, і сьорбав з миски юшку, хапаючи час від часу зубами галушки. А вареники самі летіли з миски прямо в роззявлений рот  Пацюка, який обтяжував себе лише жувати та ковтати їжу, жувати та ковтати їжу

Майстер в/н. М.В. Гоголь у своїх знаменитих на весь світ «Вечорах на хуторі біля Диканьки» написав: «З чим можна порівняти пишні українські парові вареники з вишнями, полуницями або чорницями политі розтопленим вершковим маслом, посипані цукром або здобрені холодною сметанкою? Хіба, що з такою ж роздольною і щедрою на переливи українською піснею».

Звучить аудіозапис пісні у виконанні Р. Кириченко «Варенички кучеряві».

II ведуча.  А ще як багато про вареники складено віршів, ось один із них: «Слава українським вареникам» М.Гнатка у виконанні  Дар’ї.

… Що у світі найсмачніше?

Може краби чи ікра?

Може, ще щось, найдивніше? .  

Є багато різних страв.

Креми, соуси, салати,

Ще – рулети та супи…

В українську теплу хату

Завітай, будь ласка ти.

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в’ється дим,

Бо гаряче – масло тане…

Чи ж ви знаєте, що це?

Це- вареники в сметані,

Найсмачніші над усе!

Українці! Пригадаймо,

З чим вареники в нас є?

Знає кожна господиня,

Що до столу подає.

З сиром ось жовтіють в мисці,

І з картоплею киплять…

Полюбляють українці

За столом поласувати.

Ще з капустою наварим,

Та з грибами – пахнуть як!

Поласуємо ми з вами,

Поласуємо – ще й як!

Ще ж із вишнями не їли,

З полуницями беріть!

Ми вареники зварили –

Оце диво на весь світ!

З м’ясом, з рибою, з горохом,

Ось ще з маком та пшоном.

Ще посидьте з нами трохи,

В нашій хаті за столом!

I ведуча.   Дівчата та хлопці, що ви там заскучали?  Ану гайда сюди, разом пісню заспіваємо «А мій милий вареничків хоче»

Звучить пісня у виконанні здобувачів освіти групи №28.

 

 

 

 

 

 

 

 

Майстер в/н. Українці вірили, що вареники мають магічну силу. Вареники  були обов’язковою стравою, яку несли дівчата - породіллі на родини. Вручаючи цей дарунок молодій матері, подруги примовляли «Щоб була повна, як вареник!», що символізувало продовження роду. На Святвечір, під час приготування вечері, господиня стежила, щоб при ліпленні вареників залишилось або тісто або начинка. Якщо тіста і начинка буде «один в один», то вважали що  буде прикро ( на біду).

Молоді дівчата ворожать за допомогою вареників на Андрія. Є таке ворожіння: гуртом ліплять вареники і вкладають у них папірці з написаними чоловічими іменами. Потім стежать, коли закипить вода, вкидають вареники і з яким іменем вареник спливе на поверхню першим – так і зватимуть майбутнього чоловіка.

II ведуча.  Напевно вже й прийшов час нам поворожити, дівчата!

Дівчина – циганка. А що ж дівчата, давайте поворожимо!

Звучить музика, дівчина – циганка виносить макітру з варениками, ставить посеред столу та запрошує до неї дівчат, витягнути вареника, зкуштувати і сказати, що там в середині. А ну давайте, хто перший!

1-а дівчина –« У мене з сиром!»

Дівчина – циганка  Будеш жити у злагоді і з миром! .  

2-а дівчина – «З сіллю!»

Дівчина – циганка. Житимеш у достатку!

3-я дівчина – «З горохом!»

Дівчина – циганка Плакатимеш

4-а дівчина –«З монеткою!»

Дівчина – циганка. Багата будеш

5-а дівчина «У мене перстень!»

Дівчина – циганка заміж вийдеш

6-а дівчина –«з жолудем!»

 Дівчина – циганка це здоров’я

7-а дівчина –« з яблуками»

Дівчина – циганка житимеш в бідності, але в радості

8-а дівчина – «з мукою»

Дівчина – циганка важко працюватимеш

9-а дівчина -«з калиною!»

Дівчина – циганка буде весело тобі

10-а дівчина -«в мне щось незрозуміле, а з нитками»

Дівчина – циганка буде заплутане твоє життя

IІ ведуча.  Звертаючись до дівчат: « Не засмучуйтесь і для підняття настрою послухайте гумореску Павла  Глазового «Як ми з батьком вареники варили» у виконанні нашого гостя Віталія, здобувача освіти групи 27» Звучить гумореска.

І ведуча. А ось і  настав час для розваг! Запрошуємо гостей, учасників,  у яких є емблема вареника до участі у нашому першому конкурсі. Вітаю, ви стали учасниками конкурсу скоромовок про вареники! Це змагання напам’ять, дикцію, а також акторські здібності!

Умови конкурсу:

Вам потрібно прочитати 3 рази, нарощуючи темп скоромовку. Переможцем буде той, хто це зробить швидко, голосно і чітко, правильно поставивши наголос на словах.

1-а скоромовка:

Варка варила вареники.  

Василь взяв вареника.

Варка Василя варехою.

Василь Варку вареником.

2-а скоромовка:

У кухаря Валерика

Розварилися вареники,

Розварилися вареники,

Варениці у Валерика.

3-я скоромовка:

Вередували вереднички,

Що не зварились варенички.

Не вередуйте вередниченьки,

Ось поваряться варениченьки.

Головний приз – шоколадна цукерка, два інших «чупа-чупс».

ІІ ведуча. Час летить швидко і розігрується апетит, отже наш слідуючий конкурс: « Слава варенику». Запрошуємо до участі трьох учасників в яких є емблемки з зображенням виделки. Проходьте, будь ласка, сюди.

Умови конкурсу:

Вам за командою потрібно почати їсти вареники і хто найшвидше їх з’їсть і в роті вже не залишиться нічого, голосно вигукнути: «Слава варенику!»

Швидше, отже почали!

Звучить українська мелодія, учасники їдять вареники.

Майстер в/н .Переможцю вручають головний приз – медаль «Найкращий знавець вареників», а двом іншим учасникам галушки, бо вареників вони наїлись

І ведуча. А цей конкурс називається: « Чи гарні ви кулінари?». Запрошую до участі учнів  груп №28 і №2, бо вони ж в цьому знаються! Будь ласка, від кожної групи по п’ять здобувачів освіти .

Умови конкурсу:  здобувачі освіти в формі кухаря.

Кожній команді окремо я буду задавати питання, а ви повинні всі разом командою крикнути: «так» чи «ні». Слухайте уважно!

Питання до першої команди – чи використовують ці продукти при приготуванні вареників?: крохмаль, оцет, сіль, цукор, олія, гірчиця, сметана, хрін, масло, сало, горіхи, гриби, м’ясо, риба, капуста, молоко, сода, морква, дріжджі, цибуля.

Питання до другої команди: чи користуються цим обладнанням та приладдям при приготуванні вареників?: стіл,каструля, м’ясорубка, пательня, копистка, лопатка, шумівка, макогін, ступка, виделка, ложка, плита, духовка, миска, сотейник, фритюрниця, сито, вафельниця, котел, ніж.

Команду-переможця нагороджують великим вареником на тарілці зі словами:

Викладач : «Поділіть так чесно, як відповідали!» ось вам ніж

Другу команду нагороджують варениками різної величини зі словами:

Майстер в/н  «Хто як старався, тому такий вареник і дістався!»

ІІ ведуча. А зараз послухайте як можна зварити вареники не маючи продуктів і не прикладаючи зусиль. Вірш  Т. Чорновіл «Тетянині вареники» у виконанні Тетяни (ходить по залу і інсценізує дії)

Добрий раночок, Мартинку,

Позич борошна торбинку!

Як життя твоє, Іванку?

Подаруй олійки… склянку!

Дай капусти трохи, Гнате,

Варенички начиняти!

О! Вітаю, пане Сташку!

Є цибулька на засмажку?

Вділи любий мій Борисе,

Соди, скільки в жменю влізе!

Агов! Парубче, Семене,

Тісто йди місить до мене!

Ти, Павлусику, хлопчинко,

Смаж капустку на начинку!

Поспішай же, куме Тите, 

Час вареники ліпити!

Петре! Стань удвох з Прокопом, 

Прослідкуйте за окропом!

Є засмажка вже Миросю?

Що? Не справився ще й досі?

Страва смачно задимілась!

Господиня натомилась!

Прошу, друзі, всіх на свято,

Вареничків скуштувати!

Глевкуваті варяниці?

Винні, звісно, «помічниці»!

І ведуча. А зараз у виконанні Юлії  послухайте гумореску «Москаль та вареники» Звучить гумореска.

Майстер в/н А чи знаєте ви? Що крім віршів, пісень, прислів’їв та приказок варенику склали оду. Йому «Пану варенику» встановлені  навіть пам’ятники!

А також є нагорода - медаль – «Золотий вареник». Її створив майстер-кулінар з Сімферополя – Сергій Скляр. Вона була заснована 1999 році у вигляді невеликого білого кружальця, що символізує тарілку, яка містить 38 алмазів з цирконію, а на її фоні золотий вареник. Нею нагороджують кращих кухарів та кондитерів -  переможців професійних конкурсів високого рівня.

І ведуча. Та про варенички не тільки співають, а й танцюють!Звучить пісня «Українські варенички» (відеозапис)

Танок. Під пісню виходять дівчата (3 пари) в українських костюмах і танцюють. А одна дівчина виносить макітру з варениками і пригощає гостей.

 

Підсумок заходу:

Виходять ведучі, майстер в/н і викладач.

ІІ ведуча. От і добігає кінця наше сьогоднішнє свято. Ми щиро вдячні вам, що прийшли до нас !І на закінчення хочемо пригостити вас варениками –( роздають гостинно і учасникам, учням.) Яке ж свято без вареників!

І ведуча.                                                                                                              

 Милі гості, прохаємо сісти.

Вареники будем їсти.

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

Вас чекають у макітрі

Вареники дуже ситні.

Білобокі, круглолиці,

З української пшениці.

Їжте, їжте, просим щиро

Вареники наші з сиром

Вареники наші гарні

Вареники у сметані!

Підходять до ведучих викладач, майстер в/н, всі здобувачі освіти групи № 28 в українських костюмах

Викладач Є вареники у хаті –

В Україні все гаразд:

Всі – щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Майстер в/н:  Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі!

Викладач. Нехай жодне свято у вас не обходиться без вареників!

Майстер в/н. Смакуйте їх! Любіть їх!

Всі разом. Живіть як вареники у сметані!

Ведучі. До нових зустрічей!!!

 

 

 

 

 

 

 

doc
До підручника
Технології (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Коберник О.М., Терещук А.І. та інші)
Додано
19 лютого 2021
Переглядів
1085
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку