Методична розробка "Практична спрямованість сучасної географічної освіти"

        Верезуб Оксана Миколаївна, методист  Соколівського опорного закладу  загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Соколівської сільської ради.

    Практична спрямованість сучасної географічної освіти

        Система шкільної географічної освіти,що існувала впродовж багатьох років, свідчить, що традиційне навчання спрямоване в основному на формування знань. умінь, навичок, які учні використовують лише на уроках. Отже, виникає необхідність оновлення уроку географії, пошуку нових методичних, технологічних підходів, направлених на розвиток творчої особистості її географічного мислення та практичного застосування знань.

Ключові слова: практична діяльність; пізнавальні, пошукові,дослідницькі прийоми; діяльнісний підхід; компетентності в освіті.

    Зміни, що відбуваються в суспільстві, зокрема в освіті, висувають нові вимоги до навчання дітей. Сьогодні перед школою постає завдання, яке полягає в становленні особистості з новим менталітетом: самостійної, соціально відповідальної, готової до розв'язання нестандартних життєвих си-туацій, творчої, незалежної та впевненої в своїх можливостях. Аналізуючи ви-ще описані риси особистості, вчителю географії є над чим працювати, адже географія як шкільний предмет охоплює всі життєві сфери: пізнання оточуючого середовища, аналізує, що відбуваються в суспільстві, визначає роль людини, як невід'ємної частини природи.

     За новим освітнім стандартом, що висвітлюється в концепції Нової української школи, діяльність вчителя спрямована на формування компетентної людини з підвищеним рівнем її творчої активності, умінням володіти загальнолюдськими цінностями та вмінням орієнтуватися в навколишньому просторі. Рівень компетентності визначається не тільки вивченням теоретичного матеріалу, а й використанням його в практичній діяльності та життєвих ситуаціях,тому значну увагу слід приділяти практичному спрямуванню навчальної діяльності. Методи практичної діяльності в географічній науці застосовуються завжди, але останнім часом вони стають більш актуальними. Завдяки таким методам розвиваються нави-ки самостійності, самоосвіти, реалізується творчий потенціал та вміння вико-ристовувати  геграфічні знання в повсякденному житті.[2] Практична діяльність спрямована на:

• вирішення проблеми єдності процесу навчання географії та географічної науки;
• використання діяльнісного підходу у вивченні географії як фактора фор-мування активної життєвої позиції;
• розвиток інтелектуальної особистості через інтеграцію природничо-математичних дисциплін;
• підвищення мотивації учнів до навчання засобами інноваційних та інформаційних технологій.

     В попередньому курсі географії традиційно практична діяльність полягала в виконанні практичної роботи, як засобу засвоєння знань, навиків, згодом стали практикувати виконання робіт паралельно з вивченням нового матеріалу. Останнім часом застосовуються дослідницькі роботи, проектні технології, що дають можливість учням самостійно працювати з додатковими інформаційними джерелами та проявляти власну пошукову діяльність.  На мою думку, практична діяльність повинна займати половину обсягу навчального матеріалу та використовуватися не тільки для засвоєння знань, а й при дослідженні явищ, встановленні закономірностей при вивченні певних процесів. На даний час в шкільній освіті   існує розбіжність між обсягом практичних завдань у навчальних програмах стандартного, академічного рівнів та їх обсягом і використанням в зовнішньому незалежному оцінюванні чи у завданнях Всеукраїнських учнівських олімпіад. Виходячи з вище викладеного матеріалу, можна зробити висновок про збільшення обсягу практичних завдань при введенні додаткового часу, особливо це стосується курсу загальної географії в 6 класі. Та слід додати, що ці роботи повинні бути навчальними, пізнавальними, а не засобом перевірки та оцінювання знань.

    В профільній природничо-математичній освіті зміст навчального мате-ріалу з географії та його обсяг реалізуються в достатній мірі для формуван-ня ключових і предметних географічних компетенцій. Завдання практичного характеру полягають у тому, щоб виховати соціальну, еколо-гічну відповідальність учнів в оточуючому їх середовищі, розкрити рівень впливу людини на природу, ознайомити дітей з географічним простором на різних рівнях: місцевому, регіональному, глобальному. Такі практичні роботи реалізуються через пошукову, творчу діяльність учнів. Діти мають можливість порівнювати, аналізувати, створювати власні дослідження при розкритті певної ситуації. Я вважаю, що в профільній школі частину пізнавальних практичних робіт на спостереження можна замінити розрахунковими практичними завданнями, які дають можливість повто-рити матеріал на визначення номенклатури топографічної карти, обрахунку площі території та масштабу, відстаней між об'єктами та інше. Деякі практичні роботи можна використовувати як метод перевернутого навчан-ня, виконуючи роботу паралельно вивчати теоретичний матеріал. Як прик-лад таким чином можна практикувати вивчення тем природніх ресурсів і ресурсозабезпеченості, демографічних процесів. Слід відмітити практичне значення роботи учнів з картами за допомогою геоінформаційних, космічних навігаційних систем. Такі прийоми роботи дають можливість визначити точні координати об'єктів, дати його комплексну характеристику накладанням різних карт: тектонічної,геоморфологічної, кліматичної і т.д., уміти використовувати навігатор при потребі. Сформовані види практичної діяльності спонукають учнів до роботи над розвитком власного інтелекту не лише в процесі навчання, але й  у подальшому житті.[3]
       Як висновок: використовуючи різні методи і прийоми в ході практичної діяльності, реалізуються ключові компетентності: застосування природничих знань в реальному житті, уміння вчитися впродовж життя, загальнокультурна, підприємницька, інформаційно-цифрова.

1. Гнєдашев В.М. Проблема єдності процесу навчання географії та географічної науки / В.М. Гнєдашев // Географія.− 2006.− №23.–С.7.
2. Мойсеєва С.Г. Сучасна географічна освіта: поєднання традицій та інновацій / С.Г. Мойсеєва // Педагогічний вісник. – 2018.− №3.– С.47-48.
3. Галалюк Н.А. Діяльнісний підхід у вивченні географії як фактор формування активної життєвої позиції / Н.А. Галалюк// Географія. – 2007.− №5. – С.17-19.