Методична розробка "Розвиток пізнавальної активності на гуртках інформатики"

Про матеріал

Методична розробка "Розвиток пізнавальної активності на гуртках інформатики"................................................................................................................................................................................................

Перегляд файлу

Заставнівський районний

Будинок дитячо-юнацької творчості

Методична розробка

"Розвиток творчих здібностей та креативного мислення учнів на гуртку з інформатики"

Автор:

Палій Інна Василівна,

керівник гуртка інформатики

Заставна

2013

Вступ
Форми та методи роботи учнів на заняттях гуртка з інформатики
Розвиток креативного мислення учнів під час пізнавальної діяльності
Розкриття технологій реалізації розвитку учнів на заняттях гуртка з інформатики
Аналіз результатів власної педагогічної діяльності
Проблеми втілення ідеї та шляхи їх вдосконалення учнів на заняттях гуртка з інформатики
Висновки
Список використаної літератури
Додатки

1. Вступ

Уміння знаходити обдарованих та здібних дітей –

талант, уміння їх вирощувати – мистецтво.

Але найважливішим є любов до дитини!

У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти важливими і необхідними є розробка і впровадження творчих підходів. Серед них важлива роль належить саме творчим здібностям і креативному мисленню учня під час відвідування гуртка. Важливу роль в роботі позашкільного закладу та результативності відіграє і професійна компетентність його керівника. Саме творчий підхід до заняття гуртка з інформатики підкреслює поєднання і практичну реалізацію знань, умінь, навичок. досвіду. Метою такого підходу є забезпечення якості позашкільної освіти. Сутність цього підходу полягає в тому, що в його основу покладено таку категорію, як творчість

Сьогодні у сучасному суспільстві, яке характеризується стрімкими змінами в різних сферах життя: політичній, економічній, науковій і культурно-мистецькій, поряд з освіченою та фаховою компетентністю особливого значення набувають уміння людини самостійно мислити, висувати нестандартні ідеї та прогнозувати, виявляти творчий підхід у будь - якій діяльності . На зміну старій уніфікованій школі, зорієнтованій на середнього учня, приходить нова система альтернативної освіти, спрямована на ефективний розвиток обдарованих дітей.

Особливого значення в період переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства набуває науково-технічний напрям позашкільної освіти. Найбільш важливим у роботі з гуртківцями є:
- виявляти і підтримувати в учнів інтерес до технічної творчості

- формувати у гуртківців прагнення до професійного зростання

- розвивати мотивацію гуртківців до творчої діяльності, що сприяє формуванню бажання реалізувати власні творчі здібності

У сучасному світі зростають вимоги виховання творчої особистості, здатної знайти своє місце на складних перехрестях життя, самовизначитися і реалізувати себе. Зросло значення виховання у людини таких особистісних якостей, завдяки яким вона поступово стає активним суб’єктом соціальної взаємодії. Ще більш важливого значення набуває проблема активізації самовиховання учнів, адже становлення суспільно активної та гармонійно розвиненої особистості великою мірою залежить від власних зусиль самої людини, спрямованих на самовдосконалення як неодмінної умови досягнення успіху в самовизначенні, самореалізації, життєтворчості. Саме позашкільна діяльність, участь учнів у різних її видах - важлива сфера, у якій можливості для вияву самоактивності, а водночас і для особистісного самовизначення та самореалізації учнів є вельми широкими. Вільна від жорсткої регламентації, обов’язковості, позашкільна діяльність розкриває широкі можливості для вияву самостійності, самоактивності, що вельми імпонує учням підліткового і щонайбільше - раннього юнацького віку.

Творчість, звичайно, зумовлює всі дії дитини, оригінальної у спілкуванні, іграх, малюнках, розповідях. На жаль, розвиток творчих здібностей у дітей часто стає випадковим і здебільшого залишається на низькому рівні. Проте не треба забувати, що всі діти наділені здібностями, а тому потрібно їх виявляти і максимально розвивати. І це можна робити в позаурочний час на гурткових заняттях. Тобто, гурткову роботу учнів можна назвати чинником всебічного розвитку особистості школяра.

2. Форми та методи роботи на заняттях гуртка з інформатики

Працюючи над темою «Розвиток творчих здібностей та креативного мислення на заняттях гуртка з інформатики», ставлю перед собою таку мету:

Зробити заняттях гуртка інформатики справжньою школою духовності та творчості.
Налагодити тісну співпрацю між учителем та учнем.
Навчити учнів самостійно здобувати знання, творчо мислити і без страху підходити до вирішення будь-якої життєвої ситуації.
Формувати творчу особистість, розвивати індивідуальні здібності і талант.
Виховати національно свідомого, освіченого, цивілізованого громадянина України.

Завдання:

Створити в класі творчу атмосферу.
Виявити здібності учнів, розвивати їх якомога повніше.
Зробити вивчення кожної теми чимось близьким для учня, таким, що викликає роздуми, почуття.
Формувати вміння ставити мету і досягати її.
Формувати вміння правильно і образно висловлювати власну думку.
Навчити дитину бачити прекрасне, тонко сприймати навколишній світ.

Для втілення даної мети та завдань виділяю 4 етапи:

визначення типу сприйняття учнями поданого матеріалу ,
вибір методів та форм роботи з учнями,
співпраця з батьками,
демонстрація досягнень учнів.

На І етапі при визначенні типу сприйняття учнями поданого матеріалу можна скористатися методикою Клименка, Хаана і Кафа, різноманітним тестуванням та анкетуванням.

ІІ етап – це робота на уроці. Формами роботи можуть бути групові (рис.1) та індивідуальні (рис.2) заняття.

Зміст навчальної інформації має доповнюватися науковими відомостями, які учні можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок швидшого темпу обробки навчальної інформації. Практично на кожен урок готую і пропоную індивідуальне завдання такого обсягу, щоб частина його була виконана на уроці, інша – вдома. Завдання обираю нестандартні так, щоб до них був застосований творчий підхід.

$G:\DCIM\103PHOTO\SAM_0092.JPG$

Рис.1 Групове заняття

На заняттях гуртка з інформатики, де використовуються групові форми роботи, більш успішним учням надається можливість виступити в ролі учителя.

Індивідуальні форми позакласної роботи передбачають виконання різноманітних завдань, участь в конкурсах, олімпіадах серед позашкільних закладів. Постійно стежу за розвитком інтересів і нахилів гуртківців.

Для того, щоб робота з учнями була більш результативною, на ІІІ етапі співпрацюю з батьками. Необхідні при цьому здібності будуть розвиватися як у школі, так і вдома. Тому проводжу з батьками учнів, які мають певні здібності до даного предмета індивідуальні бесіди, залучаю їх до проведення учнівських конференцій, захистів проектів, презентацій, створення тощо. Адже батькам завжди приємно спостерігати, як їхня дитина демонструє свої знання, вміння, кмітливість.

$G:\DCIM\103PHOTO\SAM_0110.JPG$

Рис.2 Індивідуальне заняття

У свій час В.Сухомлинський сказав: «Пам’ятайте, що радість успіху – це могутня емоційна сила, від якої залежить бажання дитини бути хорошою. Діти люблять труд, в процесі якого виходить щось красиве, незвичайне». Тому ІV етап передбачає демонстрацію робіт учнів.

Пропоную розглянути декілька методичних прийомів і завдань до них, які сприяють розвитку критичного мислення. Їх можна застосовувати на гуртках та інших позакласних заходах.

Моя робота з учнями на заняттях гуртка з інформатики привела до вироблення певних правил, якими я керуюсь у своїй роботі:

Стимулювати учнів до розмірковування, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь.
Заохочувати учнів знаходити власні способи виконання завдань.
Створювати такі педагогічні ситуації, які дозволяють кожному учню проявляти ініціативу, надавати право самостійно приймати рішення.
Моделювати життєві ситуації, використовувати рольові ігри, спільно розв'язувати проблеми.
Показувати учням перспективи їх навчання.

Кожна людина індивідуальна, і здібності її визначають характер, схильність до чогось чи захопленість чимось. Але розвиток таланту залежить від бажання постійно працювати та удосконалюватися.

3. Розвиток креативного мислення учнів під час пізнавальної діяльності

У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти важливими і необхідними є розробка і впровадження творчих підходів. Серед них важлива роль належить саме творчим здібностям і креативному мисленню учня під час відвідування гуртка. Важливу роль в роботі позашкільного закладу та результативності відіграє і професійна компетентність його керівника. Саме творчий підхід до заняття гуртка з інформатики підкреслює поєднання і практичну реалізацію знань, умінь, навичок. досвіду. культури. Метою такого підходу є забезпечення якості позашкільної освіти. Сутність цього підходу полягає в тому, що в його основу покладено таку категорію, як творчість

Суспільству потрібні люди, які здатні приймати нестандартні рішення, вміють творчо мислити. Тому одним із пріоритетних напрямків політики нашої держави є турбота про обдаровану та талановиту молодь, її творчий, інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток. Як зазначено у Національній доктрині розвитку освіти, «Держава повинна забезпечувати розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості». Одним із вирішальних чинників розв’язання цих завдань є розвиток креативного мислення учнів.

Креативне навчання - це процес постійної співпраці вчителя та учня. Навчальний процес організовується як живий контакт партнерів, зацікавлених один у одному та в справі, якою вони займаються разом. Креативне навчання має характерну рису: навчальний процес зливається з життям, із рішенням реальних творчих задач.

Працюючи над темою «Розробка творчих здібностей та креативного мислення учнів на гуртку з інформатики», спираюсь на активну модель навчання та частково на інтерактивну (робота в парах, групах), як спеціальну форму організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

У процесі педагогічної діяльності робимо висновок, що саме такі види діяльності, як: виконання вправ, ігри, моделювання, самостійна, дослідно-експериментальна діяльність, участь у семінарах і диспутах, робота над проектами сприяють формуванню креативної особистості.

У кожній навчальній темі з інформатики можна створити умови для креативної діяльності. За опитуванням учнів, найбільшу перевагу вони надають роботі у групах та парах, що сприяє генерації різнопланових думок та ідей (іноді неймовірних). При цьому діти визначають, що колективна робота допомагає навчитися слухати та чути інших.

В основі представленого досвіду – використання інтерактивних та мультимедійних технологій, формування проектної культури школяра та креативного мислення, його самоосвітня діяльність, враховуючи сфери зацікавлень учня та його можливості і таланти. Успішний шлях самореалізації підлітка – це цілеспрямований шлях від пропедевтики до професійних інтересів і самореалізації на наступних етапах навчання: у середньо-спеціальних і вищих навчальних закладах, а далі – у дорослому житті.

Тому необхідним є на даному етапі формування життєвих компетенцій школяра, розвиток його творчих здібностей, використання як традиційних, так і новітніх технологій, регіональних та всеукраїнських програм, розроблених з урахуванням стандартів освіти, що відповідають вимогам суспільного життя нашої держави.

Поняття «креативність» у контексті психологічного знання набуло значення до початку 50-х років ХХ ст. Піонером в області креативності вважають Дж. Гілфорда, який ототожнив поняття креативності та творчого мислення. Дослідження в галузі креативності проводилися вітчизняними (С.Медник, Д.Богоявленська, М.Гнатко, В.Дружинін, В.Козменко) та зарубіжними (Дж. Гілфорд, Е.Торренс, Ф.Бардон,
Д. Харрінгтон) вченими.

На сьогодні існує більше за сто означень креативності. Згідно з концепціями креативності Дж. Гілфорда (1969), Е. Торренса (1962), Д.Богоявленської (1983), креативність є загальною характеристикою особистості і впливає на творчу продуктивність незалежно від сфери прояву особистісної активності.

Дж. Гілфорд визначав, що «креативність – це процес дивергентного мислення». Однак він включав до структури креативності не тільки дивергентне мислення, але й здатність до перетворень, точність розв’язку та інші інтелектуальні параметри. Цим визначався позитивний зв'язок між інтелектом і креативністю. У своїх працях Гілфорд виділяє шість параметрів креативності:

здатність до знаходження і постановки проблеми;
здатність до генерування великої кількості ідей;
гнучкість – здатність до продукування різноманітних ідей;
оригінальність – здатність відповідати на стимули нестандартно;
здатність удосконалювати об’єкт, додаючи деталі;
здатність розв’язувати проблеми, тобто здатність до аналізу та синтезу.

Таким чином, він виділив один із аспектів креативності – креативне мислення – один із видів мислення, що характеризується створенням суб’єктивно нового продукту та новоутвореннями в самій пізнавальній діяльності з його створення. Новоутворення стосуються мотивації, мети, оцінок.

У психологічних дослідженнях терміном «креативність» позначається комплекс інтелектуальних і особистісних особливостей індивіда, що сприяють самостійного висування проблем, генерування великої кількості оригінальних ідей і непересічного їх вирішення.

Формування креативності нерозривно пов'язане з розвитком творчих компетентностей, для оволодіння якими необхідна спеціально організована діяльність. Шляхи та способи її організації можуть бути різні. Деякі дидактики (І.Я. Лернер, М.І. Махмутов) пов'язують формування творчого мислення з проблемним навчанням. В.В. Давидов вважає, що умовою для становлення творчого мислення є перетворення вчення в дослідницьку діяльність.

4. Розкриття технології реалізації розвитку креативного мислення учнів на заняттях гуртка з інформатики

Розглянемо реалізацію ідеї розвитку креативного мислення на заняттях гуртку з інформатики на прикладах конкретних тем:

При вивченні теми «Створення програм на введення та виведення даних» яка вивчається в 9 класі. Слід відмітити, що саме гурткова робота дає змогу учням на більш розширене заняття яке складається з двох частин і триває 90 хв.:перших 45 хв. дається на те, щоб учні швидко оволодівати теоретичним матеріалом, який необхідний для того щоб успішно виконати практичну роботу, яка виконується на 2 етапі гурткової роботи. Успіх роботи групи залежить від здатності спланувати роботу груп і від уміння самих учнів побудувати свою навчальну діяльність, поєднуючи індивідуальну роботу з роботою в парах та групою в цілому. При цьому учні повинні розуміти, що це сумісна діяльність, але кожен з них має в цій діяльності зберігає свою індивідуальність.
Вивчення теми «Глобальна мережа Інтернет» в 9 класі проводиться за такою технологією:опанування теоретичного матеріалу;виконання практичного завдання (створення персонального сайту).

На початку вивчення теми учні розподіляються в групи, кожній з яких повідомляється тема індивідуально. Кожна група отримує завдання підготувати та розкрити решті учням свою тему. Методи, форми, засоби для цього учні обирають самостійно. Вони опрацьовують теоретичний матеріал, готують презентації, підбирають тестові завдання, які потім використовуються для перевірки рівня засвоєння відповідної теми. Роль кожного члена в групі розподіляється учнями також самостійно;

Вивчення теми «Створення і редагування малюнків» у 4 класі. На теоретичному занятті гуртка основою реалізації якого є імітаційна гра (процедура з виконанням простих відомих дій, які відтворюють, імітують будь-які явища навколишньої дійсності). Учасники імітації реагують на конкретну ситуацію в рамках заданої програми, чітко виконуючи інструкцію проводячи дослід. Під час імітації учні виконують чіткі поопераційні інструкції, дії індивідуально або в групах. На закінчення певного виду діяльності всі учні отримують подібний результат, який може розрізнятись залежно від індивідуальних особливостей учня, складу групи та використаних ресурсів. Особлива увага приділяється обговоренню отриманих результатів діяльності та усвідомленню учнями причинно-наслідкових зв'язків, які можна простежити, аналізуючи результати імітації у різних її учасників;
Вивчення теми «Комп’ютерні презентації» в 7 класі. Реалізується мінімальна одиниця навчального процесу урок – модуль з одно-, дво-, чотири- або шести модулів кожен з яких є блоком із чіткою послідовною структурою. Він не має детально відпрацьованої структури, тільки зароджується й далі розвивається, підкоряючись логіці й інтересам учасників проекту. З учнями визначаються бажані, плановані результати, проговорюються деякі вимоги до завдань (наявність певних елементів в роботі, у залежності від досліджуваної теми). Протягом занять гуртка учні можуть проявити свою творчість і самостійність, повністю розкрити свої творчі компетентності та проявити свою креативність і неповторність. Робота будується за певною системою. Спочатку даю базові теоретичні знання, потім учні відповідно після кожної вивченої теми самостійно підбирають матеріал і на наступних заняттях виконують вправи на закріплення матеріалу та практичні роботи. Уже після чотирьох занять вони мають основу свого творчого завдання, яке закінчується на подальших заняттях, застосовуючи отримані знання і вміння. Роботу організовую як групову, так і індивідуальну, у залежності від кількості дітей у групі та забезпеченості комп’ютерами.

На першому занятті учні вже отримують домашнє завдання: підібрати текстовий та графічний матеріал відповідно до теми творчого завдання для наступного заняття, на якому вони вивчатимуть, як у програмі PowerPoint створити презентації та оформити її основні об’єкти: текст та малюнки. Отримуючи такі завдання, учні постійно знаходяться в творчому пошуку та самовдосконаленню; вони змушують їх задуматися, проявити свою індивідуальність, креативність та неординарність. Та найбільше проявити свої творчі компетентності школярі можуть на подальших заняттях розділу «Комп’ютерні презентації», коли працюють над дизайном та оформленням слайдів презентації, над підбором анімаційних ефектів та керуванням руху об’єктів презентації, над пошуком на імпортом відео, аудіо та мовного супроводу. На останньому занятті цього розділу учні захищають свої презентації, при цьому вони самі є суддями й критиками, й виставляють оцінки один одному за картками з критеріями оцінювання презентацій.

В додатку 1 подано фотоматеріали роботи учнів за комп’ютерами.

5. Аналіз результатів власної педагогічної діяльності

В процесі реалізації теми «Розробка творчих здібностей та креативного мислення учнів на заняттях гуртка з інформатики», з використанням технологій С. Подмазіна, Г. Лєвітаса, В. Гузєева, В. Дяченко учасники виконують процес створення нових, оригінальних, соціально значущих продуктів на основі єдності усвідомлених (логічних) і неусвідомлених (інтуїтивних) моментів.

З використанням технології К.Баханова учні створюють змістовні й цікаві проекти. Учасники самостійно вивчають відповідну літературу, підбирають аудіо- та відео- матеріали, проводять опитування серед однолітків, учнів та батьків з отриманням конструктивних рекомендації по створенню і вдосконаленню отриманих продуктів. І найголовніше – виконання таких проектів залучає учнів до вирішення актуальних життєвих проблем з формуванням творчих компетентностей та креативного мислення.

6. Проблеми втілення ідеї та шляхи вдосконалення креативного мислення учнів на заняттях гуртка з інформатики

Метод творчих завдань сприяє розвитку основних компетенцій учнів: інформаційних, комунікативних, навчально-пізнавальних. Будучи одним з основних методів навчання, він розвиває творчі компетентності, креативне мислення й дає можливість для самовираження. Але інколи виникає ряд проблем і труднощів в його реалізації.

По перше, навіть у наш час стрімкого розвитку інформаційних технологій не кожен має вдома комп’ютер, а тим більше – підключення до мережі Інтернет. Це значно зменшує можливості учня у вирішенні поставлених завдань. Тому таким учням доводиться виконувати підготовку до уроку в школі.

По друге, інколи не всім учням вдається висвітлити свою думку й продемонструвати презентації за відведений для цього час. Хоча вони дуже змістовні й цікаві, та не завжди за один заняття всі їх можна переглянути, обговорити та оцінити. Тому доводиться переносити захист проектів на наступний заняття, використовуючи резервну годину з програми.

І, нарешті, кожна дитина має свій рівень психофізіологічного розвитку. Для одного учня творче завдання – це можливість розкрити свої компетентності, свою креативність, індивідуальність, а для іншого – низка проблем, які подолати йому дуже важко. Тому більш слабшим учням я допомагаю у пошуку й виборі інформації, у підготовці до виступу-захисту.

7. Висновки

«Вірте в талант і творчі сили кожного вихованця!». Ці слова одного із видатних педагогічних діячів сучасності - Василя Олександровича Сухомлинського − можна було б поставити за мету до кожного уроку. Така мета зробить учителя оптимістом, романтиком, він буде завжди в пошуку, здатним створити неможливе. Вірю, що моя діяльність утілює ці слова у життя.

У креативному мисленні використання аналогій сприяє постійному руху думки вперед. Виміром креативності під час викладання інформатики може бути допоміжним способом розв’язання задач, виконання різнорівневих тестів, участь у семінарах.

Під час роботи над темами, виникають фактори, які перешкоджають прояву креативних (творчих) здібностей: недостатній розвиток певних здібностей учнів; наявність таких особистісних рис, як схильність до конформізму, острах виглядати смішним у своїх судженнях та діях, побоювання робити рецензії на відповіді чи дії інших учнів із-за відплати; завищена оцінка значущості своїх власних ідей; конфлікт двох типів мислення: критичного та творчого.

Подолати вищезазначені труднощі можна створенням в пізнавальній діяльності учнів ситуації успіху та відчуття правильності виконання вправ, що досягається наявністю відповідної мотивації, певним рівнем емоціонального збудження. Учитель має кожен урок будувати так, щоб в учнів постійно був стійкий інтерес до предмету та процесу пізнання, навчальна активність, бажання творити і пізнавати. Саме креативне навчання цьому й сприяє.

Результати використання даної технології мені бачаться такими:

вища результативність у засвоєнні знань і формуванні умінь;
формуються вміння співпрацювати;
формуються мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки;
розвиваються творчі здібності;
розвивається навчальна діяльність планування, рефлексія, взаємоконтроль;
розвиваються лідерські навички;
розвиваються комунікативні уміння;
виконується більший обсяг роботи за той самий час.

Кожна людина народжується талановитою, а чи розвине вона свій талант, залежить від обставин, у яких дитина буде жити, вчитися, і залежить від її бажання, бо талант можна розвинути і «закопати». Існує така біблійська притча: «Батько дав по одному «таланту» (грошова одиниця в той час) своїм синам, і через певний час він прийшов до своїх дітей. Один син, якому батько подарував «талант», використав на розведення господарства. Другий - сказав батькові: «Я закопав свій «талант» так глибоко, що ніхто його не знайде.» Коли батько це почув,він гірко заплакав.» Із тих пір існує вислів «закопати талант», тобто не розвивати його, а знищити. Тому моє завдання полягає в тому, щоб створити таку ситуацію, в якій би мої учні свій талант тільки розвивали.

Отже, можна сказати, що одне з головних завдань учителя в роботі з чнями – це побачити в кожному з них індивідуальність. При цьому слід мати на увазі, що сама людина - індивідуальна. В одних випадках вона як весняна квітка, що рано викликає подив і милування. В інших – вона захована у внутрішньому світі дитини, закрита різними комплексами, переживаннями, особливостями темпераменту і характеру.

Використані джерела:

Аніскіна Н. Педагогічна підтримка обдарованості.-К.:Шкільний світа, 2005
Максименко М. Робота з обдарованими учнями в умовах використання ІКТ у гімназії.-К.: Інформатика, 2008, №5, с.16-22
Розум Л. Робота з обдарованими учнями на уроках інформатики.-К: Інформатика, 2004,№3, с.6-7
Галак С.Є. Індивідуальна робота з розвитку творчих здібностей дітей // Шкільний світ. – 2000. – черв.(№12). – с.7-8.
Голодюк Л. Як навчити учнів спілкуватися на уроці // Рідна школа. – 2001. - №9.
Крамаренко С.Г. Інтерактивні техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів // Відкритий урок. – 2002. - №5/6.
Кремінський Б.Г. Обдарованість та проблема розвитку здібностей особистості // Практична психологія та соціальна робота. – 2004. - №12. – с.74-80.
Ніколаєнко О.Ю. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках інформатики //Збірник КОСН №4 – 2010.
Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології. К, 2000. – 368 с.
Станіславська Г.П. Розвиток творчих здібностей школярів. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007. – 64 с.