Матеріал цього уроку розширить та систематизує знання про природоохоронні заходи держави щодо відтворення і збереження природи , ознайомить учнів із заповідними об'єктами України, метою їх створення ; сприятиме розвиткові мислення , мовлення, уяви; виховуватиме у школярів діяльнісний підхід до охорони природи.
Відділ освіти Синельниківської РДА
КЗО Роздорська середня загальноосвітня школа
( заочна віртуальна подорож )
Губіна Людмила Вікторівна
учитель початкових класів,
спеціаліст вищої категорії,
старший учитель
2017 рік
Тема : Заповідники України
Мета: розширити та систематизувати знання про природоохоронні заходи держави щодо відтворення і збереження природи , ознайомити учнів із заповідними об’єктами України, метою їх створення ; розвивати мислення , мовлення, уяву; виховувати у школярів діяльнісний підхід до охорони природи.
Обладнання: фізична карта України , ноутбук,телевізор, презентація, медіапродукція.
Тип уроку : заочна віртуальна подорож.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
III.Мотивація та повідомлення теми і мети уроку
На сьогоднішньому уроці ми будемо мандрувати незвичайними прекрасними місцями України. А якими саме ви зрозумієте, коли розгадаєте ребус. Сл.1
,, ,,,,,,, ,,,
— Правильно, мандрувати будемо заповідниками України. Сл.2
IV. Робота над новим матеріалом
1. — Пригадайте, для чого створено Червону книгу.
В Червону книгу вчені занесли
світ неповторний та чудесний,
що поступово вимирає
давно рятунку в нас благає.
— Держава піклується про охорону природи, на цю справу виділяються величезні кошти. З метою охорони і збереження зникаючих видів тварин і рослин була створена Червона книга України. Назва книги — «Червона», бо вона подібна до червоного сигналу світлофора, має пробуджувати в людей тривогу за долю природи: «Зупинися, людино! Подумай! Будь обережною!».
Крім Червоної книги, створено заповідники (Сл.3) — великі ділянки лісів, полів, луків, степів, озер, на яких забороняється будь-яка діяльність людини, що завдає шкоди природі.
Основною метою створення заповідників є збереження унікальних ( зникаючих ) для даної місцевості рослин , тварин. Тут не можна вирубувати дерев, орати землю, осушувати водойми, полювати на тварин. У заповідниках тварини живуть на волі у природних умовах, самі влаштовують свої житла, виводять дитинчат. У заповідниках проводиться велика наукова робота.
Де ще люди можуть побачити рідкісних тварин, рослини, птахів?
— Крім заповідників, створюють зоопарки, щоб показати людям рідкісних тварин, рослин, птахів. На відміну від заповідників, у зоопарках люди постійно турбуються про тварин, готують їм їжу, будують для них приміщення.
Отже, в Україні всього 21 заповідник . 17 природних заповідників та 4 біосферних.
Біосферні заповідники (Сл.4) - спеціальна територія, що створюється з метою збереження й розвитку природи, типової для певної території, проведення науково-дослідних робіт, збереження культурної спадщини.
Сьогодні ми проведемо віртуальну екскурсію по цих заповідниках.
2. Фізкультхвилинка
V. Узагальнення й систематизація знань
Попердньо ви отримали завдання : розділились на групи , в яких працювали за окремими завданнями.
Слово надаємо групі « Науковців»
Наша група готувала повідомлення про найбільші заповідники .
Нині у світі існує близько 300 біосферних заповідників, а в Україні цього статусу набули 4 заповідники — Асканія-Нова,Чорноморський, Карпатський і Дунайський(Сл. 5).
У степовій зоні України в Херсонській області розташовано один з найперших та настаріших заповідників — Асканія-Нова. (Сл.6) Його почали створювати ще наприкінці XIX ст. У 1919 р. Асканію-Нову було оголошено національним парком, а в 1921 р. — заповідником. Тут у вільному і напіввільному стані утримують тварин майже з усіх континентів планети . Це бізони, буйволи та антилопи з Америки (Сл.7), коні Пржевальського, зебри, муфлони, благородні олені(Сл.8), лебеді, рожеві фламінго, вінценосні журавлі, павичі(Сл.9).
Чорноморський біосферний заповідник (Сл.10)— один з найбільших в Україні. Його було створено в 1927 р. з метою охорони перелітних і місцевих птахів . Він відіграє особливу роль у збереженнi рiдкiсних видiв птахів. Заповідник розташований на шляху прольоту птахів, які гніздяться в нашій Батьківщині. Це рожеві пелікани (Сл.11), кулик-сорока(Сл.12),морський зуйок (Сл.13), гага звичайна (Сл.14), норець великий(Сл.15), а також тут є равлик янтарка(Сл.16), жук-олень(Сл.17), мура ший лев(Сл.18), які занесені до Червоної книги України.
Дунайський заповідник (Сл.19) знаходиться там, де Дунай впадає в Чорне море. На території заповідника налічується величезна кількість озер, заток, проток, каналів, боліт(Сл.20). Дельта Дунаю – це найбільш заболочена ділянка в Європі. Майже всі болота покриті непрохідними ділянками очерету, в якому гніздяться десятки видів птахів. Це крячок (Сл.21), руда чапля (Сл.22). У водах Дунайського заповідника живуть більше 90 видів риб, а також найбільша риба - білуга.(Сл.23) Люблять запливати сюди і чорноморські дельфіни (Сл.24), але особливим надбанням є тюлень-чернець(Сл.25), занесений до Європейського червоного списку. Багато хто, побувавши тут, кажуть, що заповідник схожий на втрачений рай – настільки відчувається тут гармонія з природою.
Карпатський біосферний заповідник (Сл.26) має особливе значення. Це єдина територія, де можна побачити всі характерні для середньої Європи пояси дубових, букових, смерекових лісів, субальпійської та альпійської рослинності. Тут понад 800 вадів квіткових рослин. Близько 1/5 частини всієї флори України росте на цій заповідній території.
Серед поширених рослин чимало рідкісних — дзвоники буковинські(Сл.27), жовтець карпатський (Сл.27), астрагал (Сл.28) України та , підсніжник звичайний, сон білий, родіола рожева , а ще ціла долина нарцисів(Сл.29) , які більше ніде не трапляються.
Різноманітним, багатим і цікавим є тваринний світ. Тут живуть: бурий ведмідь, рись, вовк, лісовий кіт(Сл.30). А ще тритон карпатський, їжак вухатий, саламандра плямиста ( або вогнена ) (Сл.31), що занесені до Червоної книги України .
Наша група виготовила газету, з якої можна дізнатись цікаві факти про ці заповідники. Ми вивісимо її в коридорі для інших учнів , щоб вони також могли дізнатись і поповнили знання про ці заповідники.
Запрошуємо групу « Краєзнавців»
Ми приготували матеріал про заповідник Дніпропетровщини.
Дніпровсько-Орільський природний заповідник (Сл.32) Перший, і поки що єдиний природний заповідник на Дніпропетровщині народився в 1990 році. В межах заповідника охороняються також 64 види рослин, віднесені до рідкісних видів Дніпропетровської області. З метою збереження чудової природи долини Дніпра та річки Оріль було створено цей заповідник . Нині це природоохоронна та науково-дослідна установа загальнодержавного значення. Тут працюють дослідники та науковці з метою збереження цінної природи цього краю.
Цікаво, що нині Дніпровсько-Орільський заповідник – це так би мовити жива частинка природи, затиснута між промисловими гігантами - Дніпром і містом Камянськ (Дніпродзержинськом). Переважна частина заповідника – це могутні дубові ліси(Сл.33). Однак рослинність тут доволі різноманітна. Оригінальними рослинами є шафран(Сл.34), зірочник , біле латаття , плаваючий горіх , сальвінія плаваюча (Сл.35) .
У заплавній частині заповідника знаходиться найбільша в регіоні колонія сірої чаплі та журавля сірого (Сл.36). З червонокнижних птахів тут охороняються хижі птахи орлан-білохвіст, скопа, змієїд (Сл.37), а ще гоголь, кулик-сорока (Сл.38). Дніпровсько-Орільська заплава віднесена до водно-болотних угідь міжнародного значення.
Слово надаємо групі «Літераторам» Наша група підбирала вірші , прислів'я про природу.
Прислів'я
Багато лісу - не рубай, мало лісу - зберігай, нема лісу - саджай.
Одна людина залишає в лісі слід, сотня – стежку, тисяча – пустелю.
Зрубали дерева – прощавай, птахи.
Бережеш дерево – бережеш життя.
Де знищується природа, там закінчується життя.
Вірш «Не хочу» (А.Костецький)
Метелика ловити я не хочу:
Він – квітка неба, хай живе собі!
Хай крильцями барвистими тріпоче,
Щоб радісно було мені й тобі.
І квітку лісову не стану рвати,
Її додому я не понесу.
Бо вдома їй джмеля не погойдати,
І не попити ранками росу.
І не стеблинку, гілку чи травинку,
Я не ображу – це страшенний гріх!
Бо в кожній з них живе стрімка живинка,
Що світиться довірою до всіх.
Ми – школярі, малі жителі нашої країни. Ми - майбутнє планети Земля повинні піклуватися про природу рідного краю та всієї Землі. Ми склали пам’ятку, правила, а мовою дорослих – закони, рішення, за якими повинні жити ми і спонукати до цього інших.
Не руйнувати мурашники та пташині гнізда
Не галасувати в лісі, не вмикати гучну музику
Не рвати рослини
Не можна забирати тварин з постійного місця мешкання.
Не палити вогнищ
Не смітити
Не ловити метеликів.
Не ламати гілок дерев , кущів
Презентуємо цю пам'ятку нашим гостям
Кожного дня і кожну хвилинку
Оберігайте всяку звіринку.
Тільки добра їм потрібно бажати
І намагатись не ображати.
Право живих на життя поважайте,
З вдячністю працю тварин зустрічайте.
Хай кожна зустріч несе відкриття:
Ціннішого в світі нема, ніж життя
3. Вправа " ТАК чи НІ"
Вправа « Третій "зайвий " »
VІ. Підбиття підсумків. Рефлексія
— Що для вас означає «охороняти природу»? (Квітка асоціацій)
• Любити. • Не руйнувати. • Не вбивати. • Не втручатися. • Дбайливо ставитися.
• Берегти. • Вивчати • Цінувати
Думаю, що починати охороняти природу треба почати з самого себе. Перед тим як зірвати квітку, зупинись, подумай, а чи не остання рослина цього виду на землі.
VІІ . Домашнє завдання С. 134–138.