Методична розробка уроку української мови на тему:"Односкладні речення"

Про матеріал

Методична розробка уроку української мови у 11 класі на тему: "Односкладні речення", завдяки якій можливо поглибити знання учнів про будову простих речень, навчити розрізняти, будувати і правильно та доречно використовувати в мовленні односкладні речення, удосконалювати навички синтаксичного розбору простого речення, з’ясувати особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних речень тощо

Перегляд файлу

Методична розробка уроку

української мови на тему:

«Односкладні речення»

Мета:

навчальна: поглибити знання учнів про будову простих речень, навчити учнів розрізняти, будувати і правильно та доречно використовувати в мовленні односкладні речення, удосконалювати навички синтаксичного розбору простого речення, з’ясувати особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних речень;

розвивальна: розвивати вміння і навички учнів розпізнавати вивчені поняття, розвивати логічне мислення, спостережливість;

виховна: виховувати любов до українського слова, сприяти формуванню національної свідомості учнів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма проведення: урок-дослідження.

Обладнання: рівневі картки із завданнями, проектор, екран, перфокартки, кольорові стрічки, сигнальні картки.

Епіграф:

На світі багато чудових країн.

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

Хід уроку

Організаційний момент. Емоційна підготовка учнів до уроку.

Викладач: Доброго дня Вам, дорогі учні та шановні гості! Я рада вітати вас у нашій затишній класній родині!

Любі діти, візьміться за руки, посміхніться одне одному і передайте частинку свого гарного настрою іншим, щоб наш урок проходив у теплій і дружній атмосфері, а нашим гостям було радісно і цікаво.

II. Оголошення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Викладач: у народі кажуть, що людина без знань – це босоногий мандрівник, який боїться йти в далеку дорогу, бо назад не повернеться. Коли ж зважиться, то не раз спіткнеться, наб’є гулі, позбиває пальці об гостре каміння. Я переконана, що ніхто з вас не стане таким нерозумним мандрівником, адже недарма на кожному уроці ми поповнюємо скарбницю своїх знань. Сьогодні пропоную продовжити нашу подорож країною знань, зокрема безмежними просторами Синтаксису. Тема нашого уроку звучить так: «Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних речень». На сьогоднішньому уроці ми повинні поглибити знання про будову простих речень, ознайомитись з видами односкладних речень, зрозуміти, чим вони відрізняються від двоскладних, усвідомити їх роль у мовленні і з’ясувати особливості їх вживання.

Вправа «Мікрофон»

- Як ви гадаєте, для чого нам потрібні ці знання?

Епіграфом до нашого уроку стануть такі слова:

На світі багато чудових країн.

Мені наймиліша, найкраща країна,

Яка піднялася, мов Фенікс, з руїн,

Безсмертна моя Україна.

- Як ви розумієте ці слова?

Вправа «Очікування»

- Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

(На екрані висвітлюються незакінчені речення, які учні повинні продовжити).

Від сьогоднішнього уроку я очікую…
На уроці хочу дізнатися про…
Мені цікаво було б з’ясувати…
Хочу навчитися...
Маю наміри досягнути успіхів у...

Вправа «Мікрофон»

- Від кого це залежить?

- Давайте прочитаємо формулу успіху нашого уроку, яка допоможе вам активно попрацювати.

Я – особистість.

Я – учень.

Я – хочу знати.

Я – думаю.

Я – аналізую.

Я – висловлююсь.

Я – налаштований на добро.

III. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання.

Викладач: Перевірку домашнього завдання проведемо у вигляді іспиту для груп. Пропоную вам об'єднатися у групи за допомогою кольорових стрічок, що лежать перед вами (перед учнями лежать кольорові стрічки блакитного, жовтого, зеленого та червоного кольорів). Сядьте за столи відповідно до кольору стрічки. Швидко розподіліть між собою ролі. Голови груп, візьміть білети.

Білет № 1

Група «Лінгвісти»

Скласти невелику усну лінгвістичну розповідь «Що я знаю про просте речення?»

Білет № 2

Група «Дослідники»

Дібрати асоціативний кущ до слова «речення».

Білет № 3

Група «Мовознавці»

Вправа «Чи правильне твердження?»

Прокоментувати вислови, виправити допущені помилки:

1. За метою висловлювання речення поділяються на розповідні, питальні, спонукальні.

2. За емоційним забарвленням речення поділяються на окличні та неокличні.

3. За наявністю другорядних членів речення поділяються на поширені та ускладені.

4. Речення за будовою поділяються на прості і складні.

5. За кількістю граматичних основ речення поділяються на прості і односкладні.

Білет № 4

Група «Творці»

Скласти сенкан до слова «речення».

Сенкан – білий вірш, у якому інформацію синтезовано у стисле висловлювання з п'яти рядків.

IV. Сприймання та засвоєння нових знань

1. Вправа на спостереження

Викладач: зверніть увагу на дошку (на екрані подані речення). Що ви можете сказати про ці два речення? З чого складається граматична основа обох речень?

Ми віддамо Вітчизні всі пориви, і дум політ, і силу наших рук. (В. Сосюра)

Як любо йти коханою землею і рідний вітер пити без кінця! (В. Сосюра)

Чи зіпсувався зміст другого речення у зв'язку з тим, що у ньому немає підмета?

Саме такі речення називаються односкладними. Запишемо визначення:

Односкладні речення – це речення, у яких граматична основа виражена підметом або присудком, другий головний член речення для розуміння змісту речення непотрібний, оскільки зміст речення і так зрозумілий.

Давайте з'ясуємо, яка різниця між цими реченнями? (У першому реченні дійова особа мислиться конкретно, увага зосереджується на особі й на тому, що вона робить – це двоскладні речення, а у другому реченні увага зосереджується на самій дії, отже, це односкладне речення).

Можемо зробити висновок, що односкладне речення відрізняється від двоскладного складом граматичної основи. А з якого одного головного члена речення складається в таких реченнях граматична основа, ми зараз з'ясуємо.

2. Диктант-спостереження

Викладач: У поданих реченнях підкресліть члени речення, з'ясуйте, чим виражений присудок чи підмет. Поясніть орфограми. Зробіть висновки. Дайте загальну характеристику речень (на екрані подані речення):

1. Земля Вітчизни, квітни і живи.

2. Гостей на Україні зустрічають хлібом-сіллю.

3. Учи народ, учися і в народу.

4. Ні твоїх снів, ні твоїх дум нам не забути, рідний краю.

5. Чарівна мелодія материнської колискової.

6. Зима. Криниця. Стук обмерзлого вікна.

- Який ви можете зробити висновок?

3. Дослідження-відновлення

Відновити рядки поезії, ставлячи у відповідній формі дієслова, що в дужках. Визначити особу, спосіб, час (на екрані подані рядки поезії).

(Тримати) вишиті старенькі рушники.

Давно забуті горнуться до мене...

Заполонили світ нейлони та шовки...

Кому потрібні вишиті ромени?

(Гортати) білу грядку полотна,

Засіяну барвінком і любистком.

Сміється вишита прабабою весна,

Ховається за квітами і листом.

(Голубити) диво-дивне із пісень,

Що хрестиком і стелиться, і в'ється.

Сіріє за вікном звичайний день,

А в рушниках волошками сміється.

(Перегортати) білі рушники,

Що хліб вкривали і дитя в колисці,

Що старостів чекати на святки,

Розшиті маками, заквітчані, барвисті.

Викладач: Давайте звіримо свої міркування з теоретичним матеріалом, що міститься на перфокартках. Читаємо вголос (читання з позначками):

Знаю, нове для мене, є питання

Види односкладного речення

Види односкладних речень	Способи вираження головного члена	Приклади
Означено-особові речення – це речення, головний член яких означає дію, яку виконує конкретна особа. Головним членом таких речень виступають дієслова у формі 1-ї або 2-ї особи однини та множини теперішнього чи майбутнього часу дійсного способу; дієсловом у формі 2-ї особи однини наказового способу		Для добрих друзів відчиняю дім і маю серця щиру нагороду (А.Малишко). За правду, браття, єднаємось щиро (Леся Українка). Ходімте в сад. Я покажу вам сад (М.Вінграновський).
Неозначнено-особові речення – це односкладні речення, головний член яких означає дію, що виконується невизначеною особою. Головний член виражається дієсловом у формі 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу (дія неозначеної особи)		Дзвонять у всі дзвони (А.Шиян). Гей, рубали ворогів та по всіх фронтах (П.Тичина).
Узагальнено-особовими називаються односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу. Головний член виражається дієсловом у формі 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу.		Що посієш, те й пожнеш. Золоті гори обіцяє. Як дбаємо, так і маємо. Дарованому коневі в зуби не дивляться (Нар. творч.)
Безособовими називаються односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, які не мають виконавця або реалізуються незалежно від них. Головний член у таких реченнях виражений: безособовим дієсловом; особовим дієсловом у безособовому значенні; дієслівною формою на –но, -то; словом нема(є); предикативним прислівником; інфінітивом		На сході вже світає (І.Нехода). Вітерцем дихнуло з долини (З журн.). Хай слово мовлено інакше – та суть в нім наша зостається (П.Тичина). Літа вже немає, сніг, дими навколо. Прикро, геть нікудишньо стало на душі (О.Гончар). Писати тільки правду, не зраджувати її ні за яких обставин (О.Довженко).
Називними є такі речення, у яких головний член стверджує наявність предметів чи явищ у реальній дійсності. Головний член речення виражається іменником у називному відмінку		Спориш. Нагідки. Стиглі свічі лип. І кручений панич дереться вгору (М.Боровко).

Що вам відомо з прочитаного?
Що нового ви дізнались?

V. Закріплення набутих знань

1. Лінгвістичне дослідження (завдання висвітлені на екрані, викладач коментує їх):

1. Прочитайте виразно текст (висвітлюється на екрані), визначте його тему та основну думку.

2. Поясніть лексичне значення слова «лаконічний».

3. Доберіть синоніми до слова «оздоблений».

4. Доберіть фразеологізм до слова «шитий!»

5. Знайдіть у тексті односкладні речення.

6. Чи можуть односкладні речення бути частиною складного речення?

7. Визначте в них присудок.

8. Чим виражений присудок у цих реченнях (частина мови, особа, спосіб, час, число)?

9. Визначте вид односкладних речень.

10. Простежте, на чому в них зосереджується увага – на дії чи виконавцеві?

11. Яку роль у мовленні відіграють односкладні речення?

Вишивка

Вишивка – один з найдревніших видів мистецтва  повертається до нас у всьому своєму розмаїтті. Погляньте навколо: одяг майже кожної української жінки чи дівчини оздоблений вишивкою.

Найдавніші вишивки були знайдені археологами на території нашої країни при розкопці скіфських курганів.

Одна з перших відомих вишивальних шкіл була відкрита в Києві, в Андріївському монастирі сестрою Володимира Мономаха княгинею Анною. Там вчили молодих дівчат мистецтва вишивки золотими та срібними нитками, шовком.

Зачаровуємося й зараз взірцями старовинної вишивки, яка вражає нас простотою, лаконічністю, вишуканістю та різноманітністю.

Вишивка – один із способів висловлення людиною свого бачення світу. В одязі наших прадідів вишивка виконувала не тільки декоративну функцію, але й символічну. Люди вірили, що ці символи охороняли їх від злих духів, приносили щастя. Тому їх називали оберегами.

Вишивка, як і музика, створює піднесений настрій, надихає на творчість. Праця над вишивкою  радість, бо з нею завжди поруч пісня.

Викладач: діти, які ви знаєте пісні про вишивку?

(Учні називають відомі їм пісні: «Пісня про рушник», «Два кольори», «Мамина сорочка», «Ой, мамо голубко, не плач, не ридай – готуй рушники і хустку вишивай» тощо)

(Звучить пісня «Мамина сорочка»).

Знайдіть односкладні речення у рядках пісні:

Виконуй, доню,  мама говорила,

Життя закони, істини прості.

Не зраджуй землю, що тебе зростила,

Не залишай нікого у біді.

2. Творче конструювання

Перебудувати двоскладні речення в синонімічні односкладні, записати їх (завдання висвітлені на екрані)

Д о с л і д ж е н н я - м о де л ю в а н н я (речення – на екрані)

Усе частіше звертаємось ми до джерел народної творчості, до наших давніх традицій.

2. Змалку я в серці несу щедру і ніжну красу.

3. Шановних гостей ми зустрічаємо хлібом-сіллю на рушникові.

4. Я поринаю в спогади, і переді мною постають символи далеких предків.

5. Ви шануйте свій рід, його традиції і звичаї, якщо хочете вважати себе цивілізованими людьми.

6. Ви уявіть собі руки і обличчя тих людей, які вишивали, творили неповторні малюнки.

7. До хліба українці віддавна ставилися з особливою пошаною.

Синтаксичний розбір речення (речення – на екрані)

В океані рідного народу відкривай духовні острови! (В.Симоненко)

Вправа «Світлофор»

1. Речення, граматична основа якого складається з одного головного члена, називається односкладним.

2. Односкладні речення, головний член яких називає дію, що виконує конкретна особа, називаються означено-особовими.

3. Односкладні речення, головний член яких означає дію, виконувану невизначеною особою, називаються безособовими.

4. Односкладні речення, головний член яких означає дію, що може стосуватися будь-якої особи в будь-який момент часу, називаються узагальнено-особовими.

5. Односкладні речення, головний член яких називає дію або стан, які не мають виконавця чи носія, називаються узагальнено-особовими.

- Давайте з׳ясуємо, чи є у епіграфі односкладні і двоскладні речення.

VІ. Підсумок уроку

Заключне слово викладача:

Я сьогодні переконалася, що у кожного з вас є хист до мови. Всі попрацювали добре, я вдячна за урок і хотіла б, щоб ви і надалі вивчали, шанували, берегли рідну мову, розмовляли нею не тільки на уроках, а й у повсякденному житті. А зараз, скажіть будь ласка: що вам найбільше запам’яталось на уроці, чи справдились ваші очікування від уроку?

Продовжте речення (висвітлюються на екрані):