Структурно-семантична характеристика аналітичних термінів у фінансовій термінології

                     ПЕРЕЛІК  УМОВНИХ  СКОРОЧЕНЬ

УФТ- українська фінансова термінологія

ТС- терміни-словосполучення

ТСО- термінологічне синонімічне об`єднання

ТВР- термінологічний варіантний ряд

англ. - англійське

грец. - грецьке

італ. - італійське

лат. - латинське

нім. - німецьке

польськ. - польське

фр. - французьке

                                               ВСТУП

У мовознавстві загальновизнаним є положення про безпосередній зв`язок мови з усіма сферами діяльності людини. У час радикальних змін у житті суспільства, бурхливого розвитку науки і техніки, такі відношення спричиняють суттєві зміни в словниковому складі мови. Одним із найважливіших шарів лексики сучасної літературної мови є термінологія. «Без вивчення складу термінологічної лексики  і  змін у ній, неможливо правильно зрозуміти закономірності розвитку лексичної системи мови в цілому», - зазначає З. Осипенко. Історія української науки засвідчує постійну увагу до проблем термінології. Із становленням України як суверенної держави, конституційним закріпленням української мови як державної, проблема національної термінології набуває глобального значення,ось чому

кожна наука прагне максимально впорядкувати термінологію, якою вона користується. А для того, щоб  побудувати несуперечливу терміносистему певної галузі знання, необхідно мати чітке уявлення про те, що таке термін.

Термін – слово або словосполучення, що позначає поняття та його місце в системі інших понять, служить для спілкування людей певної професійної виробничої жанрової сфери, належить до словникового складу мови й підпорядковується її законом.

Відповідно термінологія - це система термінів, пов`язаних один із одним на значеннєвому, лексико-семантичному, словотвірному та граматичному рівнях, отже,  термінознавство наука, що вивчає терміни. Сьогодні можна визначити окремі аспекти, які на сучасному етапі розвитку термінознавства є недостатньо вивченими й потребують подальшого опрацювання. До таких, насамперед, відносимо специфіки двох різних структурних типів номінативних одиниць – синтетичних та аналітичних термінів. Найчастіше дослідники аналізують терміни-слова. Праць, присвячених аналітичним термінологічним конструкціям, значно менше. Дані досліджень багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців свідчать про переваження в сучасних терміносистемах саме аналітичних конструкцій, що пояснюється як лінгвальними, так і екстралінгвальними  причинами. Терміносполуки, на відміну від  однослівних термінів, виявляють більшу здатність до конкретизації значень завдяки  залежним словам, майже не зазнають шкідливого впливу омонімії, помітно менше синонімізуються, їм властива можливість гнучкішої  класифікації  та систематизації. Сьогодні це залишається неусталеним сам складений термін, відсутнє загальноприйняте й вичерпне визначення цієї мовної одиниці тощо, хоча у термінознавстві  переважає погляд, що термінологічні словосполучення це стійкі, відтворювані та семантично цілісні сполуки, оскільки вони є вираженням єдиного наукового поняття, однак у мовознавстві до цього часу залишаються невирішеними чимало проблем пов’язаних з аналітичними термінами.  

Об’єктом дослідження нашої роботи стали номени  фінансової терміносистеми, сутність цих мовних одиниць, їхні структурні особливості, семантична диференціація тощо, оскільки данні дослідження відсутні в українському словознавстві.             

У зв’язку з означеним метою роботи є визначення структурно-семантичної характеристики аналітичних номінацій українських фінансових термінів, з’ясування їх системних відношень.

Для досягнення визначеної мети вбачає необхідним виконати ряд завдань:

• здійснити структурно - семантичну характеристику синтаксичних термінів фінансової термінології;
• визначити основні форми творення самих термінів;
• виокреслити системні відношення в фінансовій термінології, можливості визнати синонімічні,антонімічні, полісемічні зв’язки.

РОЗДІЛ І

Структурно-семантична характеристика аналітичних термінів у фінансовій термінології

Для аналізу семантичних особливостей фінансових аналітичних номінацій ми вважаємо за необхідне скласифікувати ці мовні одиниці за групами залежно від значення.

1. Двокомпонентні терміни – словосполучення

Загальна кількість досліджуваних термінів  -словосполучень фінансової терміносистеми становить 2500 одиниць. Проаналізувавши цей матеріал, ми зрозуміли, що серед розглянутих аналітичних конструкцій з великою кількісною перевагою домінують двокомпонентні терміни-словосполучення (ТС). Загальна кількість таких номенів становить 2027 одиниць, (майже 81% від усього досліджуваного матеріалу). У межах групи можна, визначити найпоширеніші і найпродуктивніші моделі.

1.   Термінотворчі моделі

Компоненти двослівних термінів можуть поєднуватися як за допомогою прийменників, так і без них. Залежно від цього двочленні ТС ми поділяємо на дві групи: безприйменникові конструкції, які становлять абсолютну більшість, та нечисленні прийменникові моделі. Найуживанішими прийменниками, за нашими  спостереженнями, є в,у,до,на,від,про.

Двокомпонентні прийменникові ТС у фінансовій термінології побудовано за такою термінотворчою  моделлю: «іменник + прийменник+ іменник » (акція з участю, внесок  до бюджету). Тип синтаксичного зв’язку в таких ТС – іменне прилягання.

 На підставі частиномовної належності стрижневого слова,  двокомпонентні безприйменникові конструкції  можна поділити на 3 основні групи: субстантивно-субстантивні, вербально-субстантивні , ад`єктивно-субстантивні.

Найбільшою продуктивністю серед зазначених сполук визначається  ад`єктивно-субстантивна модель з якою утворено 1677 одиниць. Це поєднання простого або складного прикметника з іменником. Типом синтаксичного зв’язку в таких сполуках є узгодження. Прикметники в цих конструкціях є означеннями, які уточнюють та конкретизують родове значення терміна-іменника, надаючи всій терміносполуці видового термінологічного значення, наприклад: абонементна плата, депозитний договір. За будовою переважають прості однослівні прикметники, а складні використовуються значно рідше. Варто окремо виділити сполучення дієприкметників/з іменниками. Таких сполук ми нарахували 37: авансовий капітал, блокований депозит, виплачена сума та інші.

Значно меншою кількістю одиниць характеризується субстантивно-субстантивна група – 273 ТС. Такі словосполучення побудовано за моделлю «іменник у називному відмінку + іменник у родовому відмінку» : індекс доходів, емісія банкнот. Доцільно буде виділити в окрему групу терміносполуки з віддієслівними іменниками, які становлять близько третину від загальної кількості субстантивно-субстантивних ТС: блокування цін, злиття підприємств. Тип синтаксичного зв’язку – керування. У таких ТС найчіткіше виражено об’єктні відношення.

 Під час дослідження матеріалу ми виявили 9 термінологічних конструкцій, до складу яких входять власні назви (наприклад: бюджет Геллера, індекс Доу–Джонса, закон Коперніка-Грешема); як правило, це прізвища засновників,відкривачів     явищ.

 Слід сказати також про бінарні сполуки, побудовані за моделлю прикладки,відносимо сполуки, які неоднозначно тлумачаться в сучасному вітчизняному та зарубіжному мовознавстві взагалі та термінознавстві зокрема. Таких ТС ми зафіксували 41. Серед бісубстантивних фінансових терміноодиниць,особливістю  яких є дефісне написання, пропонуємо виділяти складні слова і термінологічні сполучення, побудовані за моделлю прикладки. До складних слів зараховуємо конструкції, у яких неможливо виділити стрижневий компонент та прикладку: купівля – продаж, ноу – хау.

 До термінологічних словосполучень, побудованих за моделлю прикладки, відносимо сполуки, у яких можна виділити стрижневий компонент та елемент прикладу: акт – повідомлення , банк – диллер, бізнес – план.

 На третьому місці за кількісним показником перебувають вербально – субстантивні сполучення. Вони побудовані за моделлю «дієслово + іменник». Тип синтаксичного зв’язку в таких сполуках – керування: відшкодувати витрати, ліквідувати заборгованість. Ці конструкції використовуються здебільшого в усному професійному мовленні.

                                              Висновок

Проаналізувавши цей матеріал, ми зрозуміли, що серед розглянутих аналітичних конструкцій з великою кількісною перевагою домінують двокомпонентні терміни словосполучення ( ТС).

   Найбільшою продуктивністю серед зазначених сполук є поєднання  простого або складного прикметника з іменником. Типом синтаксичного зв’язку в таких сполученнях є узгодження.

   Значно меншою кількістю характеризується іменник у Н.в. + іменник в Р.в. Тип  синтаксичного зв’язку – керування.

    Серед бісубстантивних фінансових терміноодиниць особливістю яких є дефісне написання. Вони побудовані за моделлю прикладка. За кількісним показником перебувають вербально – субстантивні сполучення. Вони побудовані за моделлю»дієслово +іменник».Тип синтаксичного зв’язку – керування.

2. Трикомпонентні терміни – словосполучення

У фінансовій термінології досить поширеними є трикомпонентні терміносполуки. Вони представлені 376 одиницями, що становить 15,04 % від загальної кількості досліджуваних багатослівних конструкцій. Серед них можна виділити найпродуктивніші модулі.

1.   Термінотворчі моделі

Ми виявили такі структурні моделі трикомпонентних безприйменникових

1. «Іменник + прикметник + іменник» : портфель цінних паперів, ринок споживчих витрат, шкала заробітної платні. За цією моделлю побудовано 153 ТС, що становить майже 40% від загальної кількості трикомпонентного ТС, побудованого за моделлю « прикметник + іменник» , що стоїть у формі родового відмінка, наприклад: закон + грошовий обіг = закон грошового обігу, ліміт + валютні операції = ліміт валютних операцій.
2. « Прикметник + прикметник + іменник» : безповоротна фінансова допомога, офіційний валютний курс, розрахункові банківські операції. Такі конструкції за кількісним показником перебувають на другому місці. Їх чисельність – 74 одиниці, що становить 19 % від загальної кількості аналізованих трикомпонентних ТС. Основою цієї моделі,  як  і попередньої, є бінарна сполука прикметника з іменником яка конкретизується за допомогою ще одного прикметника або дієприкметника, наприклад: зовнішній борг – списаний зовнішній борг, митний тариф – автономний митний тариф, фінансова операція – без ризикова фінансова операція.
3. « Прикметник (дієприкметник) + іменник + іменник» : базисні умови поставки, економічні нормативи банку, мінімальна сума депозиту. Ця третя група  за чисельністю моментів, яка складається з 38 одиниць ( 10 % від загальної кількості трикомпонентних сполучень).
4. « Іменник + іменник + іменник»: індекс котування акцій, умови надання  кредиту, форма розташування реквізитів. Під час аналізу ми зафіксували 17 таких одиниць, що становить 4 % від загальної кількості досліджуваних трикомпонентних ТС. Ця модель менш поширена, але можемо її відносити до продуктивних типів.
5. « Прислівник + дієприкметник + іменник» : автоматично поновлюваний акредитив, вільно конвертована валюта. Конструкція до складу якої вільно входять прислівники, виявилася малопродуктивною. Наша картотека фіксує лише 7 таких сполук. Чисельність цих номенів – 2 % від загальної кількості аналізованих трикомпонентних сполук.

Усі вищезазначені моделі належать до трикомпонентних безприйменникових номенів. Але у складі трикомпонентних ТС ми зафіксували ще деякі моделі:

1. Трикомпонентні прийменникові одиниці, загальна кількість яких становить 79 словосполучень ( 21% від загальної кількості трикомпонентних сполук). Серед них виділили три різні моделі, одна з яких має кілька варіантів побудови, що залежить від розташування прийменника:

1. Найпоширенішою є модель « іменник + прийменник + прикметник» ( 51 ТС) : інвестиції з фіксованим доходом, кредит на пільгових умовах, угода про митні тарифи;
2. Прийменникова модель « іменник + іменник + іменник » має три варіанти побудови, у першому з яких прийменник розташований після першого іменника ( аванс у рахунок платежів, виторг від реалізації продукції, договір про надання кредиту), у другому він є сполучною ланкою між другим та третім іменниками ( вилучення депозитів з банку, відкриття рахунку на вклад, розподіл доходів між бюджетами), а у третьому випадку прийменник уживається як після першого, так і після другого субстантива (акредитив з платежем на виплату). Загальна кількість таких моделей становить 27 одиниць;
3.  « Прикметник + іменник + прийменник + іменник». Зазначена модель репрезентована лише однією терміносполукою, тому ми вважаємо її непродуктивною: генеральна угода про позики.

2. Трикомпонентні сполучникові одиниці. Загальна їх кількість становить сім одиниць. Усі словосполучення мають однакову модель побудови, а саме: « іменник + іменник + сполучник + іменник » : апарат обліку та контролю, баланс доходів і видатків, закон попиту і пропозиції.
3. Трикомпонентні прийменниково-сполучникові одиниці. Таку сполуку ми виявили одну, і побудована вона за моделлю « іменник + прийменник + іменник  + сполучник + іменник » : співвідношення між попитом  і пропонуванням. Це дає нам право вважати цю модель непродуктивною. Засобами зв’язку між компонентами словосполучення є прийменник і сполучник.

3. Багатокомпонентні терміни-словосполучення

Словосполучення, які містять у своєму складі чотири і більше компонентів, ми відносимо до багатокомпонентних. Наша картотека зафіксувала 97 таких сполук, що становить 4% від загальної кількості досліджуваних фінансових термінологічних аналітичних конструкцій.

1.          Термінотворчі моделі.

Серед наведених терміноодиниць ми зафіксували 74 одиниці, які належать до складу чотирикомпонентних ТС. Це становить 76% від загальної кількості багаточленних номенів. Воно в свою чергу поділяються на безприйменникові, прийменникові, прийменниково-сполучникові та сполучникові конструкції. Чотирикомпонентних безприйменникових ТС, як зазначалося вище, було зафіксовано 31, що становить 42% від загальної кількості аналізованих чотиричленних сполук. Воно побудовані за такими моделями:

1. «Прикметник + іменник + прикметник + іменник» (16 номенів):

компенсаційний залишок грошових активів, ринкова вартість цінного папера. Ця модель є найпродуктивнішою серед зазначених чотирикомпонентних ТС. Вона має досить прозорий механізм творення: прикметник, що додається до трикомпонентного словосполучення, звужує значення вихідної сполуки.

2. «Іменник + іменник + прикметник + іменник» (2 номени):

елементи захисту паперових грошей, захист власника цінних паперів.

3. «Іменник + прикметник + прикметник + іменник» (2 номени):

ринок довгострокового позичкового капіталу, перерозподіл власних обігових фондів.

4. «Прикметник + прикметник + прикметник + іменник» (2 номени):

капітальний зовнішній державний борг.

5. «Іменник + іменник + іменник + іменник» (1 номен): аналіз виконання кошторису витрат.
6. «Іменник + прикметник + іменник + іменник» (1 номен): індекс купівельної спроможності грошей.
7. «Прикметник + іменник + іменник + іменник» (1 номен): актуальні резерви страхування життя.

Останні 5 моделей належать до непродуктивних типів побудови зазначених терміносполук.

Чотирикомпонентні прийменникові ТС, загальною кількістю 37 одиниць, становлять 50% від аналізованих чотиричленних сполук. Вони побудовані за шістьма моделями, частка з яких має декілька варіантів структурних схем, що залежить від місця розташування прийменника.

1. Прийменникова модель «іменник + іменник + прикметник + іменник» має три варіанти побудови: у першому прийменник стоїть перед другим іменником (10 номенів): забезпечення у вигляді банківської гарантії; у другому сполучною ланкою між другим і третім іменниками (5 номенів): регулювання заборгованості за спецпозичковими рахунками; у третьому випадку прийменники розташовані після першого та другого субстантива (1 номен): заставна з участю в оцінній вартості.
2. Модель «іменник + прикметник + іменник + іменник» має два варіанти побудови структурної схеми:

1) прийменник розташований  після першого іменника (7 номенів):

договір про строковий обмін валюти.

2) прийменник сполучає другий і третій субстантиви (1 номен):

обсяг експортно-імпортних поставок через кооперацію.

3. Найбільша кількість варіантів прийменникової побудови має модель «іменник + іменник + іменник + іменник» (5 конструкцій). Перший варіант містить прийменник перед другим іменником (3 номени):

закон про захист прав споживача, мораторій на задоволення вимог кредиторів, пенсія у разі втрати годувальника. У другому варіанті він розташований після другого субстантива (1 номен):

обсяг товарів від реалізації продукції. У третьому – є сполучною між третім і четвертим іменником (1 номен): ліміт витрачання грошей на відрядження. У четвертому варіанті місце розташування прийменників – після першого та третього іменника (1 номен): переплата в бюджет платежів із прибутку. І останній варіант побудови цієї моделі, коли прийменники знаходяться в постпозиції другого і третього субстантива (1 номен): перерахунок платежів із прибутку в бюджет. Загальна кількість ТС вище зазначеної моделі становить 7 одиниць.

4. Модель «прикметник + іменник + прикметник + прикметник + іменник» репрезентовано чотирма фінансовими терміносполуками: активні рахунки у цінних паперах, стандартна застава з фіксованою станкою, зовнішньоекономічна операція в іноземній валюті, пасивні у цінних паперах.
5. «Іменник + прикметник + прикметник + іменник»  ( 1 ТС) : кредитування за звичайним позиковим рахунком.
6. «Іменник + прикметник + прислівник + прикметник + іменник» (1 ТС) : спекуляція в особливо великих розмірах.

Крім прийменникових, ми виявили одну прийменниково-сполучникову конструкцію, яка побудована за моделлю « іменник + прийменник + іменник + сполучник + прикметник + іменник» ( договір про торгівлю й економічне співробітництво) та п’ять сполучникових конструкцій, що мають такі моделі побудови:

1. «Іменник + іменник + іменник + сполучник + іменник» ( 2 ТС) :  аналіз можливостей виробництва і збуту, баланс руху капіталів та кредитів.
2. «Іменник + прикметник + іменник + сполучник + іменник» (1 ТС) : рівновага платоспроможного попиту і пропонування.
3. «Іменник + прикметник + сполучник + прикметник + іменник» ( 1 ТС) : обсяг внутрішньої і зовнішньої торгівлі.
4. «Прикметник + іменник + іменник + сполучник + іменник» (1 ТС) : Європейський банк реконструкції і розвитку.

Під час дослідження ми зафіксували також 20 п’ятикомпонентних фінансових терміносполучень, з яких 11 безприйменникових, 7 прийменникових та 2 сполучникові ТС.

1. «Прикметник (дієприкметник) + іменник + іменник + прикметник + іменник» (4 номени): абсолютна економія фонду заробітної плати, відокремлений спосіб зберігання цінних паперів, власні джерела формування фінансових ресурсів, колективний спосіб зберігання цінних паперів.
2. «Прикметник + іменник + прикметник + іменник + іменник» (4 номени): банкнотно-монетний двір Національного банку України, державна скарбниця Національного банку України, казначейська система касового виконання бюджету, облікова ставка Національного банку України.
3. «Іменник + іменник + іменник + прикметник + іменник» (1 номен): фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Ця й подальші сполуки належать до непродуктивних типів.
4.  «Прикметник + прикметник + іменник + прикметник + іменник» (1 номен):абсолютна економічна ефективність капітальних вкладів.
5. «Прикметник + прислівник + дієприкметник + іменник + іменник» (1 номен): безбалансове територіально відокремлене відділення банку.

П’ятикомпонентні прийменникові ТС побудовано за такими схемами:

1. «Іменник + прийменник + іменник + прикметник(дієприкметник) + прикметник + іменник» (3 одиниці): кредит на придбання лімітованих чекових книжок, облігація під заставу інших цінних паперів, свідоцтво про знерухомлення іменних цінних паперів.
2. «Іменник + прийменник + іменник + іменник + прийменник + прикметник + іменник» (2 одиниці): ліцензія на здійснення  операцій із валютними цінностями, ліцензія на проведення операцій в іноземній валюті.
3. «Іменник + прийменник + іменник + прийменник + прислівник + дієприкметник + іменник» (1 одиниця): акредитив із платежем у вільно конвертованій валюті.
4. «Іменник + прийменник + іменник + прикметник + іменник + іменник» (1 одиниця): агентство з розвитку фондового ринку України.

П’ятикомпонентні сполучникові словосполучення мають такі моделі побудови:

1. «Іменник + прикметник + іменник + сполучник + іменник + іменник» (1 ТС): баланс грошових доходів і витрат населення.
2. «Прикметник + іменник + прикметник + іменник + сполучник + іменник» (1 ТС): попередня оплата товарно-матеріальних цінностей і послуг.

Ми також зафіксували дві шестикомпонентні ТС, кожна з яких має свою модель побудови:

1. «Іменник + іменник + прийменник + іменник + дієприкметник + іменник + іменник» (1 номен): акт прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів.
2. «Прикметник + іменник + прийменник + іменник + іменник» (1 номен): безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах.

Терміносполучення, що складаються із семи компонентів, представлені одним номеном (державна платіжна система міжбанківських розрахунків у електронній формі), яка має таку модель побудови: «прикметник + прикметник + іменник + прикметник + іменник + прийменник + прикметник + іменник».

 На основі проведеного дослідження можемо зробити висновок, що продуктивними є лише дво- три-  та деякі чотирикомпонентні структури, в інші репрезентовано поодинокими зразками.

Висновок

 Досліджуваний матеріал уможливив  класифікацію термінології різнокомпонентних за такими семантичними розрядами:

        -назви осіб за професією ( біржовий маклер,генеральний агент,          

          страховий брокер) ;

• назви фінансових організацій та установ ( аудиторська фірма, Базельський комітет банківського нагляду, лізингова компанія) ;

• назви цінних паперів та фінансових документів ( акція з правом голосу, договір на користь третьої особи, комерційний вексель) ;

• назви фінансових процесів та операцій ( анулювання ліцензій, амортизація нематеріальних актів, відновлення кредиту).