Методична розробка уроку з історії України на тему «Передумови національно – визвольної війни 1648 – 1657 рр. Початок військових дій»

Методична розробка уроку з історії України на тему:                                           «Передумови національно – визвольної війни 1648 – 1657 рр.                                  Початок військових дій». 8 клас

Мета:

•      визначити причини, характер та рушійні сили Національно – визвольної війни українського народу проти польського панування, дати характеристику історичної постаті гетьмана України – Богдана Хмельницького, визначити його місце в історії козацької держави;
•      розвивати в учнів дослідницькі навички, вміння працювати з історичними документами, робити висновки, виділяти головне, аналізувати та порівнювати історичну інформацію;
•      виховувати національну гідність, історичну пам'ять, гордість за своїх славетних земляків, толерантність до інших точок зору.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.                                                                                                                 Обладнання: підручник, настінна карта «Національно – визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького», атлас, ілюстрації, мультимедійний проектор, фільм «Гетьман Богдан Хмельницький» з серії «Козаки» з циклу «Країна» (4 хв 18 сек.), схеми, індивідуальні картки.                                                                                             Основні поняття: Національно – визвольна війна, Українська козацька держава.                                                                                      

Епіграф                                                                                                                                                Оце Богдан Хмельницький намальований,                                                                                                Воїн руський славний, так і неподоланий.                                                                                                                                          Завдяки йому Україна на ноги стала,                                                                                                                           Бо у ярмі людськім ледве не сконала …                                                                                                    Літопис Григорія Грабянки

                                                            ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ                                                                                               ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ                                                                                                             

•      Експрес – опитування                                                                                                                                  

1. Кого називали козаками?                                                                                                                                           2. Назвіть причини появи українського козацтва.                                                                                                                     3. Охарактеризуйте становище українців під владою Речі Посполитої.                                                4. Назвіть причини козацьких повстань 20 – 30 – х рр. ХVІІ ст.                                                                                    5. У чому полягало значення козацьких повстань 20 – 30 – х рр. ХVІІ ст.?                                                                                                                                   ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ                                                                                                          Учитель. Наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст. прокотилася хвиля козацько – селянських повстань. Їх причиною було невдоволення представників різних верств населення українського суспільства польською політикою. Козацтво продемонструвало можливість виконувати роль провідника українського національно – визвольного руху. Вони набули досвіду, яким скористались під час Національно – визвольної війни українського народу.                                                                                                                      

       Потрібна була іскра, щоб спалахнула Національно – визвольна війна. Очікуваним лідером став Б. Хмельницький. В історії України немає людини, популярнішої за гетьмана Б. Хмельницького.                                                                                                                    (Учитель оголошує епіграф уроку.)                                                                                                                                         

Зверніть увагу на дошку. Наприкінці уроку ми з вами:

•      визначимо причини та передумови Національно – визвольної війни;
•      охарактеризуємо діяльність Богдана Хмельницького;
•      дамо оцінку подіям, що сталися на початку Визвольної війни.

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ                                                                                                                                

На інтерактивну дошку вчитель виводить завдання для учнів.                                                                                          

•      Завдання                                                                                                                                                  

1. Зясувати «Причини та передумови Національно – визвольної війни».                                                                                           2. Розпочати складання таблиці «Події Національно – визвольної війни».                                                                                     

       Учні переглядають фільм «Гетьман Богдан Хмельницький» із серії «Козаки» з циклу «Країна» (4 хв. 18 сек.), працюють з текстом підручника, картками з історичними джерелами і записують у зошитах причини Національно – визвольної війни 1648 – 1657 рр.                                                                                                               

       Учитель пропонує двом – трьом учням озвучити свої записи в зошиті.                                      Учитель. Національно – визвольна війна середини  ХVІІ ст. – це війна українського народу під проводом Б. Хмельницького за визволення від польсько – шляхетського панування. Рушійними силами визвольної війни були: козацтво, селянство, міщанство, частина українського духовенства, дрібна і середня православна шляхта. Керівна роль належала неколонізованій козацькій старшині.                                                                                   

       Спільною метою, яка їх всіх об’єднувала в боротьбі, була ліквідація польсько – шляхетського панування.                                                                                                                                      

       Учитель пропонує учням поглянути на дошку і записати в зошит таблицю «Періодизація Національно – визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.».

Учитель. Як ми вже з вами з’ясували, важливу роль у визвольній війні відіграє досвідчений та авторитетний лідер. Саме такою людиною став Богдан Хмельницький. Нам належить оцінити його діяльність у цій війні. А тепер ми послухаємо повідомлення учнів про події 1848 року. Також ми ознайомимось з перебігом подій початку війни.                                                                                                                 

•      Повідомлення учнів                                                                                                                                                         

   Виступ учнів з повідомленнями про життя і діяльність Б. Хмельницького до 30 січня 1648 року, коли козаки обрали його гетьманом і взяли курс на загальне збройне повстання проти Речі Посполитої.                                                                                            Учитель. Війна ця триватиме майже 9 років і поділятиметься на чотири періоди.                                                                                        Перший період війни (1648 – 1649) був відзначений перемогами козаків під Жовтими Водами і Корсунем та під Пилявцями; успішною облогою Львова й укладенням Зборівського договору, що започаткував існування козацької держави Гетьманщини.                                                                                                                        Другий період війни (1650 – 1653) – попри запеклу боротьбу між козаками і польським військом, жодна зі сторін не досягла переваги.                                                                           Третій період війни (1654 – 1655) – після укладання Переяславської угоди Московська держава стала союзником Гетьманщини у боротьбі з Польщею.                                                                                   Четвертий період війни (1656 – 1657) – це укладання союзу між Україною і Семиградським князівством, а також спільні дії козаків і шведської армії проти Польщі.                                                                                                                                                         

•      Розповідь учителя                                                                                                                                        

   Учитель за допомогою карти розповідає про початок війни та перші переможні битви.                                                                                                                                                                    Учитель. Жовтоводська битва 1648 – перша переможна битва української армії під проводом Б. Хмельницького над польським військом. На початку квітня 1648, вимагаючи від великого коронного гетьмана М. Потоцького вивести з України урядові війська і скасувати «Ординацію Війська Запорізького», Б. Хмельницький на чолі козацького війська виступив із Запорожжя. Головні шляхетські сили під командуванням М. Потоцького і польського гетьмана М. Калиновського розташувалися між Черкасами і Чигирином. 11(21) квітня 1648 р. польське командування вислало назустріч повсталим два авангардних загони. Перший під командуванням С. Потоцького і Я. Шемберка (бл. 6 тис. польських жовнірів і 2 тис. реєстровців) наступав суходолом, другий, що містив дві тисячі іноземних найманців і чотири тисячі реєстрових козаків на чолі з генеральними осавулами І. Барабашем та І. Караїмовичем, плив на байдаках вниз по Дніпру. Біля фортеці Кодак обидва загони мали об’єднатися і спільними зусиллями захопити Січ. Поділ польського війська на окремі частини блискуче використав Б. Хмельницький. 19(29) квітня 1648 р. повстанці і загін татар Тугай-бея атакували шляхетське військо в урочищі Жовті Води (неподалік теперішнього міста Жовті Води Дніпропетровської обл.) і примусили його, збудувавши табір, чекати на підмогу. Проте польське військо так і не дочекалось допомоги. Вирішальна битва 5 – 6 (15 – 16) травня завершилась повним розгромом поляків. Ця перемога сприяла розгортанню національно – визвольного руху по всій Україні.                                                                                                 

       Командувачі 20-тисячних головних сил Марцін Каліновський та Міколай Потоцький залишили вигідні позиції під Корсунем і, маючи за поводиря таємного агента гетьмана, почали відступати, долаючи багато перешкод. 26 травня неподалік Корсуня поляки натрапили на козацьку засідку і знову зазнали поразки.                                                                                       

       Крім цього, за шість днів до битви під Корсунем помирає король Владислав ІV. Річ Посполита раптом втратила короля, командирів і армію.                                                                                                       

       Перемоги Хмельницького приголомшили поляків і водночас надихнули українців. Спочатку на Правобережній, а згодом і на Лівобережній Україні козаки, селяни і міщани почали створювати полки, щоби приєднатися до гетьмана.                                                                                                        

       Чимало селян і козаків скористалися нагодою, щоби виплеснути ненависть до гнобителів. Страшну картину цих подій описано в «Літописі Самовидця»: « … где колвек знайшлася шляхта, слуги замковіє, жиди й уряди міскіє – усе забияли, не щадячи ані жон й дітей їх, маєтности грабовали, костели палили, обваліовали, ксіонзов забияли, дворі зась й замки шляхецкіе й двори жидовскіе пустошили, не зоставаючи жодного цілого. Рідкій в той крові на тот час рук своїх не умочил й того грабленія тих добр не чинил».                                                                                                                 

       За декілька місяців з України було зметено майже всю польську шляхту, урядників, ксьондзів. Особливо нищівного удару зазнали євреї, які становили найчисельніше, але найменш захищене представництво шляхетського режиму. Між 1648 і 1656 рр. повсталі вбили десятки тисяч євреїв (через брак достеменних даних неможливо встановити точніші цифри), і тому євреї й досі вважають повстання Хмельницького однією з найбільш жахливих подій своєї історії.                                                                                               

       Польські магнати й шляхта, у свою чергу, відповідали терором. Сумної слави зажив найбагатший з магнатів – Ярема Вишневецький. У своїх лівобережних володіннях він мобілізував добре вишколене 6 – тисячне військо, зібрав, скільки може, переляканої шляхти, ксьондзів та євреїв і почав відступати на захід. Скрізь на своєму шляху жовніри Вишневецького залишали за собою страхітливий слід із трупів.                                                                                                                                                                

       Протягом літа Хмельницький, розташувавшись під Білою Церквою, зосередився на створенні дисциплінованої, добре організованої армії. Ядром її були 16 випробуваних у боях козацьких полків, очолюваних такими шанованими полководцями, як Філон Джалалій, Максим Нестеренко та Іван Гиря. До того ж полковницькі булави отримали такі обдаровані, досвідчені й талановиті представники української знаті, як Данило Нечай, Іван Богун, Михайло Кричевський, а також вихідці з міщан – Мартин Небаба та Василь Золотаренко. Великим допоміжним загоном легкої кінноти командував затятий ворог Вишневецького й один із найпопулярніших повстанських ватажків Максим Кривоніс. Із добровольців створювали нові частини, й під кінець літа українські сили налічували від 80 до 100 тис. осіб. Із них регулярне козацьке військо складало близько 40 тисяч.                                                                                                                           

       Поляки теж не гаяли часу: вони мобілізували 32 тис. шляхти й 8 тис. німецьких найманців. Нову польську армію очолювали три магнати: млявий і закоханий у розкошах Домінік Заславський, освічений вчений – латиніст Міколай Остророг і 19-річний Александр Конєцпольський. Хмельницький саркастично охрестив їх «периною», «латиною» й «дитиною». 23 вересня воюючі армії зустрілися під Пилявцями. Під час бою польським гетьманам зрадили нерви, і вони кинулися тікати. Коли про це стало відомо, решта армії вчинила те саме. Козаки та їхні союзники татари за кілька годин знищили це нещодавно величне військо майже дощенту.                                                                                                                              

       Битва під Пилявцями відкрила Хмельницькому шлях на захід. На початку жовтня козацько-селянська армія взяла в облогу Львів, але завдяки величезному викупу й небажанню Хмельницького руйнувати чудове місто, воно було врятовано. Через місяць, упродовж якого вели підготовку до облоги польської фортеці Замостя, надійшла новина, що королем обрано Яна Казимира – людину, яку й волів бачити на троні Хмельницький. Новий король запропонував гетьманові перемир’я.                                                                                   

•      Завдання                                                                                                                                                            

       За допомогою карти позначте місця і дати основних битв козацьких військ проти поляків. Випишіть їх у зошит.                                                                                                                            Учитель. Ідея державності вперше в історії української суспільно – політичної думки була сформульована під час переговорів Б. Хмельницького з посольством коронного гетьмана М. Потоцького на початку березня 1648 р. Уперше про плани створення козацької держави згадано у вимогах Війська Запорозького, переданих Б. Хмельницьким у травні 1648 р. захопленому в полон у битві під Корсунем М. Потоцькому. Важливе значення для розбудови держави мали ухвалені в червні «Статті про устрій Війська Запорозького».                                                                                                                                                             

•      Самостійна робота з підручником                                                                                                              

   Запишіть в зошит не менше чотирьох причин укладення Богданом Хмельницьким перемир’я з Польщею.                                                                                                                                                           Орієнтовні відповіді:                                                                                                                                        1) нестача гармат, набоїв, харчів;                                                                                                             2) епідемія чуми;                                                                                                                                         3) повернення татар до Криму;                                                                                                                                                  4) скорочення козацького війська;                                                                                                                  5) загроза нападу на Київщину і Чернігівщину литовської армії.                                                                                        V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ                                                                                                                                                          

•      Установіть відповідності між подією та датою.                                                                                   

1)Обрання Б. Хмельницького гетьманом      А 15 – 16 травня 1648 р.;                                                                    2) битва на р. Жовті Води                               Б січень 1648;                                                                  3) битва під Пилявцями                                  В 11 – 13 вересня 1648 р.;                                                                 4) облога Львова                                              Г 2 – 6 травня 1648 р.;                                                                

                                                                          Д 26 вересня – 16 жовтня 1648 р..                                                                    Відповідь: 1 – Б;   2 – Г;   3 – В;   4 – Д.                                                                                                                                                                  

•      Метод «Снігова куля»                                                                                                                             

Учні повинні поставити запитання за змістом уроку одне одному. Обов’язковою умовою є знання правильної відповіді на поставлене питання.

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ                                                                                                                       Учитель. Таким чином, події 1648 – 1649 років мали характер національно – визвольної війни, яка охопила всі верстви українського суспільства. На першому етапі боротьби були досягнуті значні перемоги, які заклали передумови для створення української держави.                                                                                                                     Оцінювання роботи учнів на уроці.                                                                                                             

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ                                                                                                                 1. Опрацювати відповідний параграф підручника.                                                                                                                                                                                 2. Дати характеристику особистості Богдана Хмельницького та його діяльності.                                                                3. Завдання творчого характеру:                                                                                                                                                                      

•      намалювати схеми битв першого етапу битв Національно – визвольної війни;                                        
•      скласти слайд – шоу «Воєнна кампанія 1648 – 1649 рр.».