Методична розробка виховної години на тему:"Голодомор в Україні 1932-1933 роки".

Глобинська гімназія  № 4 ім. Заслуженого агронома України Ганни Андрієнко - філія  Глобинського ліцею №5 Глобинської міської ради Полтавської області.

                              Методична розробка

                            виховної години  на тему :

              «Голодомор в Україні 1932-1933 років».

Клусович Валерій Іванович  -

учитель історії та правознавства,

вища категорія, звання Старший учитель.

Епіграф до виховної години :

Мета  виховного заходу:

1)ознайомити учнів з подіями 1932-1933 років в Україні:

2) використовуючи різні форми навчально- виховної роботи   висвітлити  причини і результати голодомору 30-х років ХХ ст.;   3)виховувати в учнів  шанобливе ставлення до праці хліборобів, співчуття, людяність, любові до своєї Батьківщини та свого народу.

Обладнання: на столі:  український національний рушник,   чорний глевкий хліб, як символ життя, колоски, запалені свічки.

Технічні засоби: відеофільми з теми за вибором вчителя, прикріплені на дошці тематичні плакати або   історичне фото, які будуть використовуватись під час проведення виховної години.

     Слово вчителя. Шановні учні . Українська історична минувщина знає епохи підняття та злету ,героїзму та самовідданості нашого народу, втім в історії нашої славної України є і трагічні її сторінки. До таких сторінок належать події голодоморів 1921-1923, 1932-1933,1946-1947  років. Щороку наприкінці листопада ми відчуваємо холод і мороз по шкірі. Незалежно від погодних умов і нашого місцеперебування. Холод усередині наших сердець, коли всіх нас об’єднує важка дата – четверта субота листопада- День пам’яті жертв голодоморів. Коли ми відчуваємо великий біль і гнів водночас. Від неможливості забути, зрозуміти й тим паче пробачити винуватцям жахливі злочини геноциду, який пережив український народ у ХХ столітті.

     Особливою жорстокістю, цинізмом та віроломством характеризується голодомор 1932-1933 років,  якому присвячена наша виховна година.

На фоні виступу вчителя слайд – зображення дитини з колосками життєдайної пшениці.

      Маємо  знати, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2009 року утворено Державний музей «Меморіал жертв голодоморів в Україні», це установа, головне завдання якої зберігати в пам`яті прийдешніх поколінь  події трагічних  років голодоморів.

     18 лютого 2010 указом Президента України музею було надано статус національного. Музей складається з меморіальної частини  (надвірна споруда) -(Свіча пам'яті, скульптура дівчинки з колосками в руках «Гірка пам'ять дитинства», на площі - «Жорна долі», янголи при вході до меморіалу, Алея «Чорні дошки») та Зали пам'яті, що фактично виконують функцію музею.

 Здійснимо уявну мандрівку меморіалом жертв голодоморів в Україні. «На початку алеї, при вході до Меморіального комплексу, з обох сторін розміщені скульптури янголів — охоронців душ померлих у лихоліття Голодомору. Ця композиція є своєрідним вхідним порталом, за яким далі розкривається площа Меморіалу.

У центрі площі мощенням сформовано коло, по зовнішній частині якого розташовані кам'яні жорна — площа «Жорна долі».

     Жорна — це звичайне знаряддя праці українських селян, за допомогою якого збіжжя перемелювали на борошно, з якого випікався хліб. Для українців жорна споконвіку були невід'ємним атрибутом існування, символом життя. Але в роки Голодомору жорна також стали об'єктом уваги так званих активістів—вони розбивали та конфісковували їх, щоб позбавити вмираючих селян можливості подрібнити будь-яке інше насіння і приготувати їжу. В цей час жорна перемелювали людські життя. Стилізовані камені на площі символізують 24 години у добі і те, що за одну добу в лихоліття Голодомору вмирали 24 тисячі голодуючих українських селян.

        По центру площі розташована скульптура дівчинки «Гірка пам'ять дитинства», яка нагадує про трагічну долю найвразливішої категорії жертв Голодомору — дітей.

П'ять пшеничних колосків у руках дівчинки символізують сумнозвісний «Закон про п'ять колосків», за яким до обвинувачених у розкраданні колгоспного майна селян застосовували 10-річне ув'язнення, а до так званих «куркулів» та організованих груп людей — розстріл з конфіскацією майна.

А ось і загальний ,зовнішній вигляд музею та вигляд всередині.

Учитель: 28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про голодомор 1932-1933 років в Україні», в першій статті якого було визначено, що цей голодомор є геноцидом українського народу. І тепер щороку в останню суботу листопада українці пригадують ті страшні роки, які пережив увесь народ і о 16.00 ставлять на вікнах будинків запалені свічки пам'яті.

  Учень читає вірш:  

Запалимо свічки, хвилиною мовчання

Пом’янемо всіх жертв отих страшних часів,

Коли кремлівський кат удався до знущання

Щоб знищити народ із українських сіл.

Як же жили в ті страшні роки наші співвітчизники, наші предки, рідні?

Перегляд відеофільму « Жнива розпачу».

1-й учень: Голодомор 1932 – 1933 рр. став для українців найбільшою трагедією і найтяжчим злочином проти цілого народу. Упродовж десятиріч підручники історії, засоби масової інформації не друкували жодного рядка про голодний 1933 рік — один з найстрашніших злочинів сталінщини проти власного народу. Злочину, перед яким здригається світ і який намагались приховати в країні, що його породила. Про страшне лихо не дозволялося відкрито говорити, навіть згадувати в офіційних документах. Проте в пам'яті очевидців тих жахливих років, свідків, яких щодня стає менше й менше, пам'ять про голод,  про померлих рідних і близьких довіку закарбувалася. У  сучасний період демократизації «біла пляма» нашої історичної науки виведена із забуття. Дуже важко усвідомити, що на найродючіших землях однієї із найпотужніших у світі землеробських цивілізацій в цілком нормальний за урожайністю рік загинуло від голоду за різними відомостями від 3,5 до 10 млн. людей, майже третина яких – діти.

      Лише з плином часу, у  кінці 1987 р. тогочасне партійне керівництво України офіційно визнало, що в 1932—1933 рр. були серйозні продовольчі труднощі, а в ряді місцевостей - голод. Починають з'являтися перші дослідження, присвячені даній тематиці.

2-й учень: Яка ж причина голодомору в Україні?

     Основною причиною Голодомору була спланована конфіскація в селян зернових та всіх інших продуктів харчування, включаючи малопридатні та непридатні до споживання сурогати їжі. Все це виконувалось за вказівкою сталінського злочинного режиму в ім`я виконання  плану хлібозаготівель.

      Посеред сіл, охоплених голодом, стояли церкви з позбиваними хрестами, повні зерна. Хліб гнив у тисячотонних буртах на залізничних станціях, його переганяли на спирт, відправляли за кордон. А люди пухли з голоду. Багато сіл спорожніло, а ще більше вимерло наполовину.

3-й учень: Це був геноцид проти українського народу. Слово геноцид перекладається дослівно як «народознищення».

     Рафаель Лемкін, автор поняття «геноцид» назвав нищення української нації «класичним прикладом геноциду». Згідно з Конвенцією ООН, Лемкін розглядав як невід’ємні складові частини геноциду проти українців такі явища: виморення голодом українських селян, нищення української інтелігенції та ліквідацію Української Автокефальної Православної Церкви.

      В Україні першим правовим актом, який кваліфікував Голодомор як акт геноциду, був Закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», ухвалений Верховною Радою 28 листопада 2006 року. Стаття 1 цього документа встановила: «Голодомор 1932–1933 років в Україні є геноцидом українського народу».

4-й учень: Скільки ж померло під час голодомору?

За підрахунками дослідників, в Україні під час Голодомору-геноциду щодня помирало голодною смертю до 25 тисяч осіб. Спланований злочинною комуністичною владою штучний Голодомор-геноцид забрав за різними оцінками від 4,5 до 10 мільйонів життів українців.

5-й учень: Географія голодомору.

Який регіон найбільше постраждав від Голодомору?

      За оцінками Міжнародної асоціації дослідників Голодомору-геноциду, у 1932-1933 років від голоду померли  мільйони  українців. Найбільше постраждали колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих.

    Голоду зовсім не було на українських землях Галичини, Волині, Західного Поділля, які у 1932-1933 роках входили до складу Польщі, а також на Буковині, яка була в Румунії, та у чехословацькому на тоді Закарпатті. Голод мало торкнувся Криму, який тоді належав до РСФСР.

6-й учень: Хочу розповісти про репресивні методи голодомору,  що і є ознаками геноциду. Репресивна в своїй основі хлібозаготівельна кампанія 1932 — 1933 рр., що організована і здійснена сталінською адміністративно-командною системою, породила голодомор, за своїми наслідками тотожний геноциду,який проявився в таких каральних заходах проти українства:

1)натуральні штрафи – це конфіскація 15-ти місячної норми м'яса (згодом і картоплі, сала, продуктів тривалого зберігання) за невиконання плану хлібозаготівель окремими господарствами,

2)Чорні дошки,  це занесення колгоспів,  що не виконували плану хлібозаготівель  в спеціальний реєстр,  що офіційно передбачало повну заборону торгівлі продовольством і промтоварами,  та вивезення із колгоспних комор всіх запасів зерна з посівним включно,

3)  «Закон про 5 колосків» - це прийнятий 7 серпня 1932 року сумнозвісний закон  який став передвісником Голодомору. Він передбачав за розкрадання колгоспного майна (а таким вважалися навіть кілька колосків, які перезимували під снігом на полі) розстріл на місці та конфіскацію майна.

7-й учень: Першими, хто насмілився назвати лихо в Україні 1932-1933 років голодом, були американський історик Джеймс Мейс та журналіст Гарет Джонс. Вони були безпосередніми свідками багатьох смертей в областях України і не могли замовчати злочин, як це приховувало радянське керівництво.

      Широкого розголосу правди про голодомор людство отримали лише у 80-х роках двадцятого століття , коли свої праці завершили Роберт Конквест, автор книги «Жнива скорботи: радянська колективізація й голодомор», і Джеймс Мейс, який працював виконавчим директором комісії дослідників при Конгресі США, які дали об’єктивну оцінку голодомору 1932-1933 років .

      Лише створена завдяки зусиллям української діаспори комісія Конгресу США на чолі з Дж. Мейсом назвала Голодомор 1932-1933 рр. в Україні геноцидом. Комісія покликана була встановити факти (з чим вона блискуче справилася), а не давати їм правову оцінку. З ініціативи Світового конгресу вільних українців була створена Міжнародна комісія з розслідування голоду 1932-1933 рр. в Україні під керівництвом професора шведського Інституту публічного та міжнародного права Якуба Сандберга.

      У листопаді 1989 року комісія Я.Сандберга опублікувала свій вердикт. Безпосередньою причиною масового голоду в Україні вона назвала надмірні хлібозаготівлі, а його передумовами - примусову колективізацію, розкуркулювання і прагнення центрального уряду дати відсіч «традиційному українському націоналізму». Отже, юристи побачили в Голодоморі не тільки прагнення Кремля за допомогою терору голодом нав'язати селянству невластивий йому спосіб життя, але й виокремили в терорі національну складову. Голодомор в Україні був кваліфікований як геноцид.

8-й учень –  Хочу розповісти про те, як голодомор 1932-1933 років відображено у книгах і кінокартинах.

       Художніх фільмів, що прямо або побічно висвітлюють трагедію Великого Голоду, поки небагато: "Голод-33" (1991), "Маленьке життя" (2008) і "Поводир" (2014 року). У 2019 список поповнився історичним трилером Агнешки Холланд "Ціна правди", що розповідає про розслідування валлійського журналіста Гарета Джонса, який першим розкрив світові правду про злочини сталінського режиму та Голодомору в Україні.

Поряд з кінофільмами  є велика кількість друкованих видань про голодомор в Україні, найбільш знаковими є такі твори:

1)  «Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні» - оповідає про 8.882 510 жителів України, що померли впродовж 1932-1933 років, 13 тисяч постраждалих населених пунктів - загалом, це найбільше видання, присвячене Голодомору. Його у 2008 році - до 75-х роковин голоду - підготував Інститут національної пам'яті.

2) «Жовтий князь», твір Василя Барки - представника української діаспори у США - написаний у 1958-1961 роках. Він також став одним із перших у світовій літературі професійним прозовим твором, присвяченим Голодомору 1932-1933 років.

3) «Марія»- твір присвячений матерям, що загинули голодною смертю на Україні в 1932-1933 роках , -  твір,яким  письменник  Улас Самчук почав свій роман - перший художній твій про події Голодомору.

4) «Найбільший злочин Кремля» -книга зі страхітливою обкладинкою - скелет із косою, що йде повз голодуючих людей - видали у Лондоні до 20-х роковин Голодомору. Її підготувало Демократичне Об'єднання бувших репресованих українців  у Великій Британії, автор - Вербицький М.

9-й учень читає вірш:

Свобода – вищий дар, за неї платять кров’ю,

І чи ми власний борг сплатили до кінця?

Згадай сьогодні всіх, хто заплатив здоров’ям

Або в жертовник той поклав свої серця…

Запалимо ж  свічки, помолимось в скорботі,

За тих невинних жертв Голодомору днів,

Шануймо рідний край і хліб , що кров’ю – потом

Вирощує народ, щоб кожен ситно жив.

     Заключне слово вчителя: Шановні учні. Ось і добігає до завершення наша тематична виховна година. Пролунали останні слова виступу учня- доповідача, стихли  звуки рядків віршів про трагічну  сторінку історії нашого народу «Голодомор 1932-1933 років», проте ніколи в наших душах і серцях не згасне свічка пам`яті про страждання  українського народу в ті жахливі роки. Ніколи народний гнів не ослабне по відношенню до тих, хто вбивав, морив голодом, репресіями. Усі ці жахливі історичні події кров`ю закарбувалися  навічно в наших серцях, адже допоки пам`ятаємо, доти не дозволимо ніколи і нікому повторити над нашим народом тих звірств та знущань, що мали місце в  історії.

Звучить пісня "ТИ ЖИВЕШ"-- пісня про голодомор в Україні 1932-1933р., під супровід якої учні ставлять свічки пам`яті на стіл до рушника із хлібом та колосками.