Презентація на тему "Посилення колоніальної політики Російської імперії. Гетьманщина в 20–40-х роках XVIII ст."

Посилення колоніальної політики Російської імперії. Гетьманщина в 20–40-х роках XVIII ст.

Оновні етапи ліквідації Російською імперією суверенітету козацької держави Форсований наступ на українську автономію; Часткове відновлення прав і вольностей України-Гетьманщини; Посилення імперського тиску на українську автономію; Тимчасове уповільнення імперської експансії; Остаточна ліквідація української автономії. 1 2 3 4 5 1708—1728 рр. 1728—1734 рр. 1734—1750 рр. 1750—1764 рр. 1764—1783 рр.

Наступ царської влади на автономні права Гетьманщини Замість назв «Україна», «Гетьманщина», «Військо запорізь­ке» запроваджується поняття «Малоросія»; Резиденцію гетьмана перенесено до Глухова поблизу росій­ського кордону; Петро І самостійно призначав генеральну і полкову старши­ну з іноземців, які отримували великі маєт­ності в Україні; Мобілізації козаків для участі в Північній війні та роботах з будівництва укріплень, каналів і т.д. Політичні обмеження ✓ ✓ ✓ ✓ У 1716 р. на спорудження каналу Волга–Дон біля Царицина було відправлено 10 тис. козаків. 1721 р. ще 10 тис. козаків вирушили на будівництво Ладозького каналу, а 1722 р. їх замінили наступні 10 тис. Кількість тих, хто повертався, становила 30–60 %, решта козаків і селян помирала через нестерпні умови життя, епідемії, каліцтва

«Задля нашої безпеки треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої власті, як Мазепа, то, надіюсь, буде приходити з доносами. При цьому не треба поводитися з донощиками суворо; якщо двоє прийдуть із брехливими доносами, але коли з ними обійтися ласкаво, то третій прийде вже з правдивим доносом, а гетьман зі старшиною будуть боятися. Як раніше я до вас писав, так і тепер кажу: треба, щоб у всіх полках були полковники, не згодні з гетьманом... тоді всі їхні справи будуть нам відкриті». Із листа князя М. Голіцина до канцлера Г. Головкіна 1. Із якою метою розпалювалася незгода між полковниками і гетьманом? 2. Як можна назвати таку політику?

Наступ царської влади на автономні права Гетьманщини Українські товари дозволялося вивозити за кордон лише через балтійські порти Московії; До Гетьманщини заборонили ввозити іноземні товари, крім російських; Запроваджено в обіг мідні «лихі гроші», щоб срібні й золоті залишалися переважно в Московському царстві; Мито, встановлене на російсько-українському кордоні, над­ходило до Москви; Економічні обмеження Російське військо в Гетьманщині утримувалося коштом українського населення. ✓ ✓ ✓ ✓ ✓

Наступ царської влади на автономні права Гетьманщини 1709 р. за кордон вислані студенти Києво-Могилянської академії, що були вихідцями з Правобережжя; 1720 р. указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг; Українські вчені, письменники, богослови переманювалися до Петербурга і Москви, де ставали вірними слугами царської політики; 1722 р. замість посади митрополита запроваджено посаду архієпископа Київського та Малої Росії. Феофан Прокопович, Стефан Яворський тощо. ✓ ✓ ✓ ✓ Культурні обмеження

«Церковні старі книги слід узгоджувати з такими самими великоросійськими церковними книгами і порівнювати перед друком. З тими великоросійськими друками, щоб ніякої різниці і особливого наріччя (української мови) там не було. А інших жодних книг, ні старих, ні нових видань, не поширювати, не взявши дозволу в тих монастирях на друк, щоб не могло у таких книгах жодної відмінності з великоросійським друком відбутися». З указу Петра І про встановлення цензури над друкованими церковними книгами в Україні. 1720 р. Прочитайте текст джерела й дайте відповіді на запитання. Про які обмеження, встановлені Петром І щодо українців, ідеться у джерелі? З якою метою цар намагався обмежити друк книг українською мовою? Поміркуйте, як подібні укази царату вплинули на сучасне становище української мови в нашій державі.

1709 р. Рішительний указ Петра І на Решетилівські статті І. Скоропадського Збільшено кількість російських залог у містах Ліво­бережжя; Встановлений російський контроль над бюджетом Гетьмащини; При гетьманові введено посаду міністра-резидента, який мав спостерігати за діяльністю гетьмана та його уряду і своєчасно надавати інформацію Петру I Прийняття гетьманом іноземних послів можливе лише в присутності царського міністра-резидента П. Ізмайлова; Захоплена на Січі козацька артилерія залишилася російському війську. Іван Скоропадський гетьман 1708 -1722 рр. Умови ✓ ✓ ✓ ✓ ✓

У січні 1721 р. І. Скоропадський поїхав до Москви, з метою остаточно визначити статус Гетьманщини у складі Російської імперії.   Указ царя про виведення генеральної канцелярії з­-під управління гетьмана.  Указ про заснування Малоросійської колегії (29 квітня 1722-1727 р.). Остаточно підірвало здоров’я Скоропадського. Повернувшись до Глухова, призначив наказним гетьманом П. Полуботка. Привід Результат 3 липня 1722 р. І Скоропадський помер. Наслідок Іван Скоропадський гетьман 1708 -1722 рр.

1722—1727 рр. Перша Малоросійська колегія 6 московських чиновників Склад Степан Вельямінов Установлювала і стягувала податки; Контроль за розподілом земельних володінь між офіцерами; Розгляд апеляцій на судові рішення. Нагляд за діяльністю Генеральної військової канцелярії, гетьмана, генеральної та полкової старшини; Повноваження VS Запровадив колегіальні суди й установив порядок судової апеляції (оскарження); Призначив інспекторів, які наглядали за виконанням гетьман­ських рішень. Вимагав дозволити провести вибори нового гетьмана; 1722-1723 рр. наказний гетьман Павло Полуботок ✓ ✓ ✓ ✓ ✓ Діяльність наказного гетьмана ✓ ✓

1723 р. старшина відправила цареві Коломацькі петиції (чо­лобитні) Cкасувати запроваджені Малоросійською колегією податки; Дати дозвіл на обрання гетьмана; Наказ ув’язнити П.  Полуботка разом із 15 опозиційними українськими старшинами в Петропавлівській фортеці Вимога «Я ненависті до тебе ніколи не тримав і не тримаю, а помираю як християнин. Вірю без сумніву, що за невинне страждання моє та моїх близьких постанемо перед загальним судом єдиного і нелицемірного судді нашого, Всевишнього Бога, і скоро перед ним обидва престанемо, і Петро з Павлом там розсудяться». Петро І відвідує в тюрмі наказного гетьмана України П. Полуботка в 1724 р. ✓ Уклав миргородський полковник Данило Апостол ✓ Відповідь 29 грудня 1724 р. в казематі від тортур Павло Полуботок помирає P.S. 28 січня 1725 р. Петро І помирає (можливо проклятя Полуботка подіяло)

Загроза війни з  Османською імперією; Особистий конфлікт між С. Вельяміновим та князем О. Меншиковим; Скасування Малоросійської колегії 73-річного миргородського полковник Данило Апостол (1727—1734 рр.). Вибори гетьмана Причини відновлення Діяльність гетьмана визначалася «Рішительними пунктами» ✓ ✓ 1727-1734 рр. гетьманування Данила Апостола Данило Апостол – гетьман 1727—1734 рр.

Скасовано заборону росіянам купувати землі в Україні, хоча й зазначено, що нові землевласники муситимуть підпорядковуватися українській адміністрації; Гетьмана позбавлено права вести переговори з іншими державами. Дозволено лише розв’язувати прикордонні проблеми з Польщею і Кримом, але під наглядом російського резидента; На військові посади дозволено обирати осіб зі старшини, одначе затверджував їх цар. Нижчу старшину затверджував гетьман; Вищою судовою інстанцією став Генеральний суд. Який складався з трьох росіян і трьох українців та очолювався гетьманом, але "головним суддею" вважався цар. ✓ Данило Апостол – гетьман 1727—1734 рр. ✓ ✓ ✓ Умови «Рішительні пункти»

Реформи Данила Апостола 1729-1731 рр. провів генеральне слідство про маєтності. В державне користування було повернуто чимало земель, безпідставно захоплених у приватне володіння; Українським купцям повернули право вивозити товари на західноєвропейські ринки; знову було налагоджено торговельні зв'язки з Кримом тощо; Уперше встановив точний бюджет державних видатків; Виокремив ту частину, що мала використовуватися на утримання козацької адміністрації, найманого війська, артилерії тощо; визначено джерела наповнення державної скарбниці; 1728 р. розпочали створювати звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ»; Земельна Торгівлі Фінансів Судова ✓ ✓ ✓ ✓

1734 р. понад 30 тис. запорожців з територій підвладних кримському хану Кам'янської та Олешківської Січей повернулися на Запорожжя. Домігся відновлення Січі 1734 – 1775 рр. Нова Січ (Підпільненська) на річці Підпільній

1734 – 1750 рр. Правління гетьманського уряду 3 козацьких старшин 3 російські урядовці Терор «Канцелярія таємних і розшукових справ», заохочення доносів; Сприяли зближенню старшини з російськими офіцерами, а також шлюбам українців із росіянами; На Слобожанщині призначали полковниками росіян та скасовувалось право займанщини; 1735—1739рр. використання ресурсів України і козаків у російсько-турецькій війні; Діяльність Склад ✓ ✓ ✓ ✓ Князь Олексій Шаховський

Домашнє завдання Опрацювати §27, с.153-157 2.Письмово. Прочитайте уривок із праці історика М. Грушевського й дайте відповіді на запитання. «Без сумніву, він (Д. Апостол) щиро бажав добра своїй Україні і вмів працювати для цього добра... Коли його політика похила і покірна може вражати неприємно, то треба пам’ятати, як трудно було здобутися йому на яку-небудь твердшу політику, маючи навколо себе нові покоління українського громадянства, виховані в московській школі, зневірені в можливості не то що боротьби, а й просто якогось гідного поводження, призвичаєні запобігати передусім московської ласки - та всяких пройдисвітів, ні з чим не зв’язаних з українським народом і Україною, що з ласки царських близьких позасідали на різних визначних урядах і не мали перед собою іншої мети, як збагачення своє і своєї сім’ї». 1. Чи погоджуєтеся ви з думкою вченого? Обґрунтуйте свою позицію на підставі тексту параграфа. 2. Як гадаєте, про які «нові покоління» говорить автор? М. Грушевський. «Ілюстрована історія України»

Основні дати: 1734–1775 рр. — існування Нової (Підпільненської) Січі;

Скоропадський Іван (1646, Умань, нині Черкаська обл. — 3(14).07.1722, Глухів, тепер Сумська обл.) — держ. і військ. діяч. С. був гетьманом Лівобережної України (1708-1722). Підготував Решетилівські статті, не затверджені царем Петром І. За правління С. московський уряд значно обмежив права Гетьманщини. С. намагався протестувати проти колоніальної політики царського уряду та відстоювати автономію Гетьманщини, однак не міг вплинути на становище в Україні. Полуботок Павло (бл. 1660 — 18(29). 12.1724, Петербург) — політ. і держ. діяч. Навчався у Києво-Могилянській колегії. З 1706 — полковник чернігівський. П. 1722 став наказним гетьманом, підтримував домагання укр. старшини відновити гетьманство та ліквідувати Малоросійську колегію. За петиції про відновлення прав України до імператора Петра І був арештований (1723), тривалий час ув’язнений у Петропавлівській фортеці, де й помер (на думку багатьох істориків — закатований). Апостол Данило (4(14).12.1654, с. Великі Сорочинці, тепер Миргородського р-ну Полтавської обл. — 17(28).01.1734, там же) — визначний військ. і держ. діяч. Полковник миргородський (1683-1727), гетьман (1727—1734). 1.10.1727 А. на ген. раді у Глухові обраний гетьманом. Подав петицію імператору Петрові II про відновлення держ. прав України, на що рос. уряд видав т. зв. «Рішительні пункти» 1728, які значно обмежували владу гетьмана і взагалі автономію Лівобережної України. Гетьманування А. було спрямоване на захист держ. прав укр. народу, він тимчасово стримав процес повної інтеграції Гетьманщини у структуру Рос. імперії.