Тема:

Зимові свята в Україні.

Мета:

Познайомити студентів зі святами, які відзначали в Україні взимку, з колядками і щедрівками, народними прислів'ями і приказками, зимовими прикметами, стародавніми назвами і обрядами;

захопити студентів красою, благородством і глибоко гуманним змістом стародавніх обрядів;

виховувати любов до рідного краю, мови.

Вид заняття:

Виховна година.

Обладнання:

Куточок української хати, ікона святого Миколая, аудіозапис колядок, щедрівок; рушники, бублики, вареники, пиріжки, сувеніри, українські костюми.

1 Частина

Звучить пісня "Ангели співають"

2 Частина

Викладач

У народі кажуть: скільки днів, стільки й свят. Зараз зима і ми поговоримо про зимові свята. Недарма прозвучала пісня "Ангели співають" на початку. Різдвяні свята проходять червоною стрічкою через всю зиму: їх чекають, до них готуються заздалегідь.

Перший місяць зими- грудень.

Народне прислів'я стверджує, "сумний грудень у свято і будень". В давньоруські часи він називався "студнем"( у білорусів і зараз "студзєнь"). У народі були і інші назви- лютень, хмурень, стужайло, студений, мостовик, трусим.

У поляків- грудзень, сербохорватів-грудин, словенів- груден.

Інша назва грудня- андрієць- від народного свята Андрія. Яке святкували 13 грудня. В цей день випікали обрядове печиво- калиту. А пізнього вечора дівчата починали ворожити. Давайте завітаємо в хату, де відзначають свято Андрія Первозванного.

Студентка

Поспішайте , дівчатонька,  все приготувати,

Бо вже пора вечорниці всім нам починати

Ось наліпим вареничків, біленьких, смачненьких,

Та й запросим до нас в гості хлопчиків гарненьких.

Щоб вони разом із нами дружно працювали,

Андріївські вечорниці піснею стрічали.

(Дівчата танцюють)

Ой,там щось грюкнуло!

Та це вам почулось! (Чути гуркіт ).

Давайте подивимось (Відчиняють двері і ловлять хлопця ).

Він хотів підперти двері, бо вони не відчинялись.

Покараємо його, вкинемо у воду.

Студент

Відпустіть мене!

Студентка

Як відгадаєш наші загадки, то відпустимо.

1. Поле не міряне, вівці не лічені, а пастух рогатий.

2. Ліз карасик через перелазик та у воду плюсь.

3. Мене всі бачать, та ніхто не чує, а мого брата всі чують, та ніхто не бачить.

( Хлопець не відгадує загадок і його ведуть до води).

Студент

Відпустіть.

Чи я, тату, не доріс,

Чи я, тату, переріс,

Чи не рублена хата,

Що не люблять дівчата?

Студентка

Не просись, не відпустимо.

Студент

Я більше не буду шкодити. А приведу на вечорниці веселих хлопчиків (Заходять хлопчики ).

А чи готові вже наші варенички?

Почастуйте нас.

Студентка

Зараз ми вас почастуємо (На мелодію "А мій милий вереничків хоче…" співають пісню ).

 Наші хлопці, хлопці вареничків хочуть }2 р.

 Навари, милая, навари, милая,

 Навари, уха-ха, мила чорнобривая.

 А я дров не маю, ви мої хороші,

 А я дров не маю, хлопці мої гожі.

 Нарубай, милая, навари, милая,

 Нарубай, уха-ха, мила, чорнобривая.

 Я рубать не вмію, ви мої миленькі,

 Я рубать не вмію, мої соловейки.

 Научись, милая, навари, милая,

 Научись, уха-ха, мила, чорнобривая.

 А я сил не маю, ви мої хороші,

 А я сил не маю, хлопці мої гожі.

 Не балуй, милая, навари, милая,

 Пирогами пригости, мила, чорнобривая.

Викладач

Давайте і справді пригостимо хлопців пирогами. Та спочатку почастуємо Андріїв, бо сьогодні їхнє свято.

(Дівчата підносять на тарілці пироги Андріям).

Студентка

А ви хочете пирогів? (до інших хлопців).

Хлопці

Хочемо!

Викладач

Тоді пограємо в козаків (Дівчина тримає на виделці пирога. До умовної  лінії вибігають 2 хлопці і кажуть: "Раз, два, три – ми нижні!" До них підбігають 2 хлопці. Нижні беруть верхніх на плечі і за сигналом біжать до пирога. Які першими добігли, ті й козаки. Вони мають право з´їсти пиріг, розділивши його).

Викладач

 (гра для гостей)

Шановні гості, прошу вас теж показати, що ви козаки: за сигналом залазять у мішки і біжать до пирогів.

Пирогів наїлися, можна продовжувати далі.

3 Частина

Не менш оригінальні дійства пов´язані з Варварами (17), Савою (18), Миколаєм (19), Ганни (22), Спиридона (25).

Святого Миколая (19 грудня) називали українським Дідом Морозом. Ялинка була символом древніх германців, а украінську оселю прикрашав на Різдво, на Новий рік солом´яний дідух. Святий Миколай в Україні завжди був у пошані. Саме йому, дітлахи довгими зимовими вечорами пишуть листи. 

Студенти

 Лист перший

Дорогий, Миколаю! Я знаю, що скоро настане той день, коли Ти будеш розносити всім дітям подарунки. Я думаю, що Ти не забудеш про мою родину, а особливо про мене. Я хочу, щоб Ти всім моїм рідним і мені приніс здоров´я. А ще хочу, щоб Ти мені приніс шоколадні цукерки й іграшки. Я буду Тобі вдячна і молитимусь за тебе.

 Лист другий

Святий Миколаю! Я чекаю того дня з нетерпінням. Змалку я знаю, що то найкращий день для дітвори… Тепер прошу, Святий Миколаю, хоч і немає грошей, але Ти постарайся не забути діточок, які чекають Тебе з нетерпінням.

Викладач

Звичай обдаровувати малих дітей у ніч на св.Миколая є у всіх християнських народів. Це свято діти святкують дуже давно. А чи знаєте ви, чому святкують це свято, хто такий Миколай, і чому він дарує вночі подарунки? Дівчата нам про це розкажуть.

Студенти

1.Святий Миколай в Україні завжди був у пошані. Не було жодної християнської хати, де б не висів на стіні образ Святого Миколая. На його честь збудовано багато церков ( 60 – запорожцями ).

Книги нам розповідають, що така людина справді жила на землі. Миколай був єдиним сином благочестивих батьків, які пообіцяли присвятити його Богові. Відомості про рік його народження суперечливі: одні джерела свідчать, що він народився у 260 році, інші – у 280, у Візантії. Ще від дня народження Миколай показав людям світло своєї майбутньої слави Чудотворця.

2.А ще Миколая називають чудотворцем. Одного разу, вирушивши в Палестину, Святий Миколай молитвами зупинив морську стихію і оживив убитого моряка. Існує і така легенда. В одного чоловіка було три дочки. Був він дуже вбогий. Журився батько, що зла доля судилася його дітям. Але одного разу, коли всі спали, Миколай тихенько підійшов до дому цього чоловіка й залишив на вікні мішечок із золотом. Дуже зрадів уранці батько, й ці гроші віддав у придане старшій дочці. Згодом Миколай приніс мішечок золота, який дістався у придане другій дочці бідняка. А потім він приніс золото і для третьої дочки. З того часу існує традиція дарувати дітям подарунки від Миколая.

3. А в мене є ще така легенда. Коли Миколай представ перед Богом після смерті, то попрохав у творця лише одного: можливості і надалі дбати про дітей, опікуватися ними. Бог вдовольнив прохання свого вірного послідовника, і відтоді всі слухняні діти у Миколин день знаходять у своєму черевикові чи під подушкою гостинець від нього. Перед святом Миколая батьки нагадують дітям, аби ті були чемними та щиро молилися, інакше Святий Отець не принесе довгоочікуваного дарунка, а то й покарає. Діти дуже любили дідуся Миколая, готувалися до його зустрічі: допомагали рідним, мирилися з дітками, з якими нещодавно побилися, старалися бути чесними з дідусями та бабусями, старанно вчили уроки. А за це їм Святий Миколай приносив подарунки: кому книжечку, кому лялечку, кому торбинку цукерок.

Викладач

Для слухняних дітей гостинці дає Ангел, а маленьким грішникам Антипко залишає різочки. Мабуть, усім би хотілось отримати якийсь подарунок? Але хто там стукає у двері? Що це за шум?

Чортеня

Агов! Агов! Чи пустите до хати?

Бодай погрітись… Бр… Холодно.

Мороз грудневий, хоч око виколи-

Бездонна темінь!

То пустите чи ні до хати?

Хоч, правда, дорогою

Усі дарунки я розтратив.

Викладач

Чужі дарунки ти посмів занапастити?

Чорт

А що я мав робити?

Довкола ніч, судома зводить тіло.

І їсти нічого, і горло заболіло.

А голод ну такий, що ледь копита тягну.

То я все з´їв: Цукерки, мармуляду,

Горішки, грушки, марципани,

Цитрини, яблука, банани,

Хрумки, рогалик, тістечка всякі.

Викладач

А дітям що лишив?

Чорт

Дітям?

Накрутив їм купу різочок-

Для всіх нечемних діточок.

Тут стане всім: дівчаткам – задавакам

І хлопцям – розбишакам,

Які не слухають ні мам, ні татусів,

Ні вчителів.

Не варто їм давати анічого!

Викладач

Які різки?

Злих дітей у нас нема.

Тут шукати їх дарма.

Чорт

Є! Курять, п´ють потроху пиво.

А читають- то на два!

На парканах, стінах пишуть,

А у зошитах – то ні!

Я їх маю всіх провчити,

Прошу не мішать мені!

Ви всі - нечемні діти,

І зараз всіх я буду бити!

Вчитель

Згинь з очей, нечисто сило,

Хай живуть тут всі щасливо!

Дівчата, давайте краще пригостимо всіх варениками. ( Конкурс на кращого вареника. Кому дістався вареник з борошном, того довго ще називали  "пірхуном" ).

4 Частина

Вчитель

Грудень рік кінчає, а січень починає.

Символіка Нового року і час його святкування у різних народів неоднакові.

Студенти

1.В Ефіопії – середина вересня. Жителі міст і сіл спалюють на вогнищі принесений хмиз, влаштовують танки та ігри навколо багаття.

2. В Ірані—22 березня, коли настає весна. Глава сім`ї дарує домочадцам нове вбрання, всі виходять на вулицю, розпалюють вогнище і стрибають через нього.

3. Японці прагнуть відіспатися і вранці виходять на вулицю, щоб зустріти схід сонця.

4. В Нідерландах Новий рік зустрічають протяжними гудками пароплавів, що стоять на рейді, а кубинці під звуки святкових дзвонів виплескують з вікон воду.

5. В Італіїї по всій країні зчиняється стрілянина з хлопавок, яка триває годину: господарі намагаються в цей час викинути через вікна якомога більше старих меблів, посуду, ганчір`я.

Вчитель

Князь Володимир, запровадивши християнство, ввів святкування Нового року 1 вересня.

Святкування Нового року 1 січня започаткували римляне в 46 р. до нової ери – Юлій Цезар.

До Київської Русі ця реформа потрапила через Візантію.

Упродовж століть народилися нові форми відзначення Новоріччя.

За радянської влади офіційний початок року зміщувався на 14 днів уперед,хоч церковне відзначення залишилося незміненим.

У нашій країні співіснують 2 дати початку року – 1 і 14 січня.

Давньоруська назва січня – " сєчєнь ". В народі – " студень, просинець, сніговик, тріскун, льодовик, щипун, сніжень, лютовій".

З Новим роком пов`язані найпоетичніші обряди та дійства – щедрування і колядування, вертепні вистави з Меланкою, Козою, новорічні гадання і защедрини на врожайний рік.

Студенти

1. Кожен, хто відвідає на Новий рік оселю сусіда чи родича, неодмінно має засіяти долівку житнім зерном, побажавши найкращих гараздів родині й господарству. На Поліссі пастухи оббігали хати тих, у кого вони випасали або ж зголошувалися пасти худобу в році грядущому:

 Роди, Боже, жито – пшеницю,

 Всякую пашницю

 На Новий рік, на щастя,

 На здоров`ячко!

2.Дітвора оббігала односельців ватагами і поодинці:

 Житом, житом із долоні,

 По долівці, по ослоні

 Засіваю в вашій хаті –

 Будьте дужі та багаті!

 Щоб збулося все нівроком –

 З новим щастям, з Новим роком!

Вчитель

Наші предки за допомогою обрядів, пісень, словесних побажань намагались убезпечитися від злигоднів, передбачити врожай наступного року, оспівати нелегку працю, урізноманітніти повсякденний побут.

Студент

В народі казали:" Хвали січень сніговий, травень дощовий. А серпень на хліб рясний.

 Вчитель

Зимові народні свята відкривало Різдво. Відзначалося в ніч на 25 грудня (за старим стилем ) і було присвячене народженню Іісуса Христа.

(Звучить пісня "Слава Вишнє Богу").

Напередодні Різдва відзначають Свят вечір, багата кутя ( 6 січня ). Зі Святвечором пов`язаний обряд приготування першої куті. Ще готували 11 пісних страв: борщ, риба, гриби, пироги з квасолею та капустою, картопля та узвар. Кутю виготовляли з пшеничних та ячмінних зерен. Як тільки з`являлась перша зірка, всією родиною сідали за стіл. З багатим Свят вечором пов`язано чимало повір`їв. Один з них – ворожіння. Дівчата ворожили на майбутнього чоловіка, а старші люди – скільки кому жити.

(Звучить пісня " Щедрий вечір " Н. Матвієнко

7 січня – одне з найбільших релігійних свят – Різдво – народження Іісуса

Христа .

Сткдент

13 січня на Меланії починали готувати другу кутю – щедру. Пекли млинці з салом, готували пироги, вареники з сиром. Звечора і до півночі обходили оселі щедрувальники. Отримані продукти і гроші молодь віддавала на " великі вечорниці ".

( Звучить пісня " Чи дозволите заколядувати?"

Вчитель

14 січня вважали Днем Василя. Зранку обходили ті оселі, де були іменинники. Їх садовили на ослін і бажали доброго здоров`я та довголіття. За те господарі частували гостей.

( Вірш " Сійся, родися…" ).

Студенти

1. 14 січня – Новий старий рік, Василя, який вважався покровителем землеробства. Вдосвіта годилося засіяти збіжжям оселі. Це робили підлітки.

Батьки ощедровували хлопців грішми. Тим, хто запізнювався, давали лише млинці та пироги.

      Ходе Ілля на Василя

      Несе пугу метяную.

      Туди махне

      І сюди махне;

      У полі ядро, а вдома добро.

      Зроди, Боже, жито, пшеницю,

      Усяку пашницю.

2. На новолітування виносили на подвір`я дідуха і спалювали його, що символізувало початок Нового року.

На Новий рік прибуває дня на барана скік.

На Василя вечір відьми крадуть місяць.

Старий рік у ноги – Новий у пороги.

3.18 січня – голодна кутя, голодний свят – вечір. З цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди говіли, не їли, це був останній день колядок.

4. Завершальне свято різдвяного циклу – Хрещення на Йордані Христа (19 ).

У всіх селах, де були церкви, святили воду. Така вода може зберігатися протягом року.

( Пісня "Нова радість стала" ).       

5 Частина

Вчитель

 Лютий.

Останній зимовий місяць – лютий – місяць вітрів і кривих шляхів.

В народі " сніжень, крутень, зимобор, бокогрій, криводоріг, межень".

Лютий завершував обрядові вечорниці.

Рідше збиралися хлопці і дівчата на свої традиційні гулі. Коротшали ночі, додавалося роботи. Люди жили світлим передчуттям пробудження природи – весни, яка вже не за горами.

( Танок ).