Методична розробка "Використання асинхронних засобів навчання для організації виробничого навчання з професії "Адміністратор"

Карантинні умови з 2020 року та військовий стан змусили педагогів закладів професійної (професійно-технічної) освіти (далі – ЗП(ПТ)О) на певний період повністю перейти на дистанційне навчання. Дистанційне навчання вже давно увійшло в практику закладів вищої освіти. Проте у ЗП(ПТ)О використання технологій дистанційного навчання майже не практикувалося.

Хоча, згідно Положення про дистанційне навчання (Наказ МОН № 466 від 25.04.13 із змінами):

-        дистанційна форма навчання - форма організації навчального процесу у закладах освіти (ВНЗ, ЗП(ПТ)О), яка забезпечує реалізацію дистанційного навчання та передбачає можливість отримання випускниками документів державного зразка про відповідний освітній або освітньо-кваліфікаційний рівень.

-        навчальний процес за дистанційною формою навчання здійснюється у таких формах: самостійна робота; навчальні заняття; професійно-практична підготовка (у ЗП(ПТ)О); контрольні заходи.

-        професійно-практична підготовка здійснюється за дистанційною формою та/або очно у вигляді виробничого навчання, виробничої, переддипломної (передвипускної) практики і проводиться у навчально-виробничих майстернях, на полігонах, тренажерах, автодромах, трактородромах, у навчальновиробничих підрозділах, навчальних господарствах, а також на робочих місцях на виробництві та в сфері послуг або із використанням технологій дистанційного навчання за наявності відповідних веб-ресурсів і можливостей доступу до них. [1]

Отримання навчальних матеріалів та спілкування між учасниками дистанційного навчання забезпечується через передачу відео-, аудіо-, графічної та текстової інформації у синхронному або асинхронному режимі. [2]

Ці два режими визначені у Положенні про дистанційне навчання як:

-        асинхронний режим – взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі, застосовуючи при цьому інтерактивні освітні платформи, електронну пошту, форуми, соціальні мережі тощо;

-        синхронний режим – взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої учасники одночасно перебувають в електронному освітньому середовищі або спілкуються за допомогою засобів аудіо-, відео-конференції.

Синхронне навчання вимагає онлайн-присутності в чітко визначений час. Це може бути проблемою, коли вдома є кілька осіб з графіками, що накладаються, чи відсутня електроенергія або інтернет. Окрім того, певна частина синхронного заняття йде на узгодження технічних перешкод, перепитування й уточнення через непередбачувані перебої зі зв’язком та інші організаційні моменти.

Натомість асинхронний режим передбачає роботу за власним графіком та у власному темпі й максимально використовує переваги змішаного навчання. Це дозволяє опановувати матеріал, орієнтуючись на власне розуміння, а не на темп решти групи. Водночас, асинхронний режим може давати відчуття більшої ізольованості, адже знижується відчуття навчальної спільноти, якщо спеціально не підтримувати його. Крім того, це вимагає від учнів доволі високої самодисципліни та розвиненого вміння керувати своїм часом, що може бути досить складним, зокрема за відсутності попереднього досвіду такої роботи. [3] Під час дистанційного навчання використовуються основні елементи:

-        дистанційні курси;

-        веб-сторінки й сайти;

-        електронна пошта;

-        форуми й блоги;

-        online-чати (Viber, Telegram);

-        теле- і відеоконференції; -віртуальні класні кімнати; -освітні платформи.

Для організації роботи із здобувачами професійної освіти бажано обирати один або два загальнодоступних ресурси дистанційного навчання. Обрання такої кількості ресурсів не заплутає учнів та дасть їм змогу розібратись з методикою опанування усіх предметів на цьому ресурсі (ресурсах). [4]

Першим кроком в організації дистанційного навчання у навчальному закладі є вибір платформи для дистанційного навчання, тобто програмного забезпечення для підтримки дистанційного навчання, метою якого є створення та    управління           педагогічним       змістом,      індивідуалізоване          навчання    та телетьюторат. [5]. 

Тобто платформа дистанційного навчання – це центральний елемент, навколо якого збираються учасники дистанційної освіти. У цій системі, педагог створює загальний курс навчання, використовуючи мультимедійні педагогічні ресурси, індивідуалізує його до потреб та здібностей кожного учня, та здійснює підтримку діяльності учнів [5].

Платформи (додатки), що можна використовувати для організації дистанційних уроків, повинні відповідати вимогам: 

§  можливість розміщення різних видів навчального контенту (матеріалів): текстового, презентацій, зображень, відеороликів, посилань на вебресурси, інтерактивних завдань тощо; 

§  можливість структурувати навчальний матеріал відповідно до етапів уроку; 

§  можливість організації зворотного зв’язку від учнів (у різних формах). 

За останні два роки в Україні найбільш популярними стали безкоштовні платформи та додатки: 

-   Google Classroom; 

-   Moodle; 

-   Padlet; 

-   Lino it; 

-   Tes Teach; 

-   Google Sites; 

-   Blogger; 

-   МійКлас; 

-   Glogster тощо. [5].

Кожен з них має свої переваги та недоліки.

Бориславський професійний ліцей вибрав для організації дистанційного навчання безкоштовну українську освітню платформу Prosvita, створену товариством з обмеженою відповідальністю «Нові освітні технології» спільно із Асоціацією власників малого та середнього бізнесу. Вони надають у користування платформу та здійснюють технічну підтримку на безоплатній основі для закладів освіти територіальних громад. Доступ до платформи надається після укладання договору між закладом освіти і розробниками.

Prosvita – це проста в користуванні БЕЗКОШТОВНА онлайн-платформа для сучасної та ефективної організації навчального процесу, яка забезпечує потреби учнів, батьків, вчителів та освітніх управлінців. Керівники закладу мають змогу повністю контролювати освітній та

робочий процес у своїй школі. Вся інформація про всіх Сайт Prosvita учнів, вчителів, батьків, розклади, завдання, звіти – міститься в одному місці. Вчителі мають змогу вести навчання: задавати і перевіряти домашнє завдання, проводити відео-уроки, завантажувати літературу, спілкуватися з учнями та батьками. А батьки, які можуть теж зареєструватися на платформі, будуть завжди в курсі успішності своєї дитини.

Важливою функцією цієї платформи є ведення електронного класного журналу. Класні керівники та адміністрація можуть слідкувати за успішністю учнів з різних предметів. (див. рис.1)

Рис. 1. Приклад відображення журналу у класного керівника

Досить важливим є зручність використання платформи учнями. Простота платформи, дозволяє використовувати її навіть у молодшій школі. Оскільки вся інформація для учнів відображається у вигляді звичайного щоденника. Учні легко можуть відшукати відповідну інформацію, переміщаючись по робочих тижнях та днях. (див.рис.2)

Рис. 2. Приклад відображення щоденника учня у смартфоні

             Основним       недоліком       платформи       Prosvita,       можна       назвати

малофункціональність. Багато функцій запланованих розробниками ще не працюють. Оскільки платформа, хоч і повністю активна, але ще в процесі розробки. При чому удосконалювати її розробники можуть безкоштовно окремо для конкретного закладу, за його побажаннями.

             Освітня    платформа    Prosvita    дозволяє    поєднувати    синхронний    та

асинхронний режими організації дистанційного навчання. Хоча ця платформа ще не є досконала для організації дистанційного уроку. Наприклад, немає можливості структурувати навчальний матеріал відповідно до етапів уроку.

Є можливість розміщувати одне посилання на відеоурок, або інші вебресурси (сайт, папка на Google-диску, онлайн-документ). (див. рис.3)

Рис. 3. Діалогове вікно Онлайн-урок  на платформі Prosvita  для розміщення посилання на відео-урок чи інші веб-ресурси

Майстри виробничого навчання при організації дистанційного уроку дуже часто використовують відеоматеріали, оскільки демонстрація виконання робіт – це основний етап вступного інструктажу. Але при виконанні практичних робіт використовуються інструкційно-технологічні карти, схеми, графіки та інші дидактичні матеріали. Звісно їх можна продемонструвати у відео, але оскільки більшість учнів використовують в дистанційному навчанні мобільні телефони, то відображення цих матеріалів буде, в більшості випадків, не якісне.

У Prosvita є можливість розміщення таких матеріалів у вікні Домашнє завдання. (див. рис. 4) Але таке розміщення порушує структуру уроку.

Рис. 4. Діалогове вікно Домашнє завдання

Якщо, все ж таки, майстер в/н бажає використовувати відео, то рекомендується його розмістити в YouTube. А в описі, який відображається під відео, вставити посилання на документи, потрібні для виконання роботи учнями.

Тому, проекспериментувавши з різними додатками та платформами, я зупинила свій вибір на додатку Google Sites, оскільки свій сайт я веду ще з 2016 року. Сайт в своїй педагогічній діяльності використовувала як портфоліо та для поширення педагогічного досвіду. А тепер і для організації асинхронного дистанційного навчання.

На веб-сторінці сайту в додатку Google Sites дуже легко структурувати урок відповідно до плану-конспекту уроку. Оскільки Google Sites дозволяє розміщувати на сторінці не лише текст і зображення, а й відео, документи з Google-диску, форми та безліч посилань на інші веб-сервіси (онлайнопитувальники, інтерактивні плакати і т.ін.)

Оформивши на веб-сторінці урок, його легко розмістити у Prosvita.

Достатньо у вікні Онлайн-урок розмістити посилання на дану веб-сторінку.

Урок виробничого навчання з професії 4222 «Адміністратор» на тему: «Діловий одяг. Проведення         прийому     відвідувачів          у зазначені години. Телефонні розмови»

Урок виробничого навчання з професії 4222 «Адміністратор» на тему: «Складання та редагування          службових листів. Телефонограми, факсограми, інші види

передачі інформації.»  Використані джерела:  

1.       Положення про дистанційне навчання, наказ МОН України від 25.04.2013

№ 466 (із змінами). Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#n24  

2.       Солдатенко Юрій. Форми та методи організації дистанційного навчання. Режим доступу: https://naurok.com.ua/formi-ta-metodi-organizacidistanciynogo-navchannya-168137.html

3.       Пасічний Оксана. Синхронне й асинхронне дистанційне навчання. Режим доступу: https://osvita.ua/school/method/78950/

4.       Методичні рекомендації НМЦ ПТО у Харківській області щодо організації дистанційного навчання. Режим доступу:  http://nmc.ptu.org.ua/metodichnirekomendacii-nmc-pto-u-xarkivskij-oblasti-shhodo-organizacii-distancijnogonavchannya/

5.       Смирнова І.О. Проведення дистанційних уроків у закладах професійної

(професійно-технічної) освіти. Методичні рекомендації. Режим доступу:  

https://nmcpto.sumy.ua/wpcontent/uploads/2020/09/Смирнова_Проведення_дистанц_уроків.pdf