Тема: « Учень-громадянин – формування вільної та відповідальної особистості»(слайд 1)

 Заречна Ганна Василівна, вчитель історії, «спеціаліст вищої категорії»,

Назва закладу:  КЗО «СЗШ» № 43

 

 

 

Мета і завдання формування громадянськості:

    Українському суспільству необхідне покоління громадян, які: приймають громадянські цінності та відповідальні рішення в ситуації вибору мають розвинуте почуття відповідальності за долю країни. Найбільш точним визначенням якості, яку має формувати школа для цього, є громадянська компетентність. І ефективність у цьому напрямі прямо пропорційна компетентності вчителя. Громадянські компетентності виокремлено як складові Нової української школи.

    В концепції громадянської освіти в Україні зазначено, що основою демократичного ладу є людина, спроможна розкрити його потенціал, для якої демократія є природним середовищем задоволення особистих та суспільних інтересів. Сучасна демократія вимагає від особи не лише політичної активності, а й усвідомлення нею власної ролі і значення в житті суспільства, а також дій у відповідності до власних переконань і цінностей.

      Складовими громадянської компетентності (слайд 2) людини, які мають формуватись у школі є:

 - громадянські  знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способи життя і реалізації потреб і інтересів особистості в політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному просторі демократичної держави взагалі, та української зокрема;

 - громадянські вміння та досвід участі в соціально-політичному житті суспільства і практичного застосування знань;

 - громадянські чесноти – норми, установки, цінності й якості, притаманні громадянинові демократичного суспільства.

    Мета громадянської освіти - сформувати особистість, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі в житті суспільства.

    Завдання громадянської освіти: - надати молодому поколінню знання про світові демократичні здобутки та особливості становлення демократії в Україні; - сформувати мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадсько-політичних процесах, критично-конструктивне ставлення молоді до життя суспільства; - сприяти становленню активної позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні; - створити умови учням щодо набуття досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії.

 

      Шлях формування громадянськості учнів через розвиток критичного мислення на уроках історії, предмету «Громадянська освіта» та правознавства.

 

 Виховання активної громадянської позиції.

 

Громадянська компетентність передбачає дві сфери свого формування: (слайд 3)

    - освітню, що спрямовує діяльність учня на потреби майбутнього життя шляхом формування елементів компетентності громадянина засобами навчального процесу;

    - життєву, що враховує впливи на учня сімейного виховання та соціуму, спонтанні та спрямовані процеси соціалізації особистості.

 

    Майже кожен урок з історії України це урок виховання патріотизму і громадянськості.

 

   

   

 

    При здійсненні складного процесу формування вільної та відповідальної особистості я використовую різноманітні форми роботи як на уроці, так і в позаурочний час, а саме ( слайд 4)

    1. Інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції). Наприклад, при вивченні теми «Україна в період незалежності» проводиться конференція з елементами презентації «Історія становлення та діяльності Народного Руху України», диспут «Відродження незалежності України: закономірність чи випадковість», «І.Мазепа як людина та історичний діяч»

    2. Діяльнісно – практичні групові (групи дослідників-пошуковців, огляди – конкурси, проектна діяльність):

    3. Інтерактивні  (гурток, гра «Що? Де? Коли?», брейн-ринг).   4. Діалогічні (бесіда, рольові ігри). На уроках створюються ситуації, коли учні уявляють себе історичною особою і прогнозують свої дії в тій чи іншій ситуації, висловлюють свої позиції.

    5. Індивідуальні (індивідуальна робота, творчі завдання).

    6. Наочні ( історичні бюлетені, фото, відеоматеріал, презентації).

 

 

Величезну роль у формуванні національної самосвідомості, громадянської позиції учнів відіграють диспути - як спонтанні, викликані якимись суспільними подіями (повідомленнями засобів масової інформації і т.п.) і спеціально організовані. Їх треба детально готувати, визначити тему, заздалегідь поставити питання, які обговорюватимуться, з тим, щоб учні опрацювали відповідні інформаційні джерела, продумали свої виступи.

 

    З метою організації патріотичного виховання в умовах загальноосвітніх навчальних закладів я проводжу класні години з тематики:

 

лекції, бесіди: «Ми українці: честь і слава незламна»"» Міжнародний День Миру», «День Захисника України», « День Збройних сил України» "Наша вітчизна – Україна", "Державна символіка Батьківщини", "Твої права і обов’язки", "Патріотизм – нагальна потреба України", ;

 

         уроки пам’яті: «81 річниця роковин трагедії в урочищі Бабин Яр»,«Небесної сотні», «Революція гідності», «День Соборності (день Злуки)», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься»

 

години спілкування: "Я – громадянин і патріот держави", "Я –українець!", "Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!";

     

    Національне виховання також сприяє формуванню національного мислення, національного характеру і темпераменту, народної моралі й етики, народної естетики, народної правосвідомості, національної свідомості та самосвідомості.

   

Результативність

   

   Учень знає:

• про національні та загальнолюдські цінності;
• про права людини і механізми їх захисту, права і обов’язки громадянина України, права дитини;
• про роль законів у житті суспільства і правослухняну  поведінку;
• про демократію, демократичну державу і активну участь громадян в її житті;
• про процеси прийняття суспільних рішень і форми  участі громадян у житті громади і суспільства в цілому;
• про основи співпраці та спілкування з іншими та розв'язання конфліктних ситуацій;
• сутність демократії, демократичні цінності, права і свободи людини і громадянина, і механізми їх захисту, громадянські обов’язки, роль законів у демократичному суспільстві;

Учень вміє:

• орієнтуватись у проблемах сучасного суспільного життя в Україні, Європі й світі та визначати власну позицію щодо їх розв’язання;
• реалізовувати та послідовно обстоювати  і захищати свої інтереси і права людини і громадянина;
• робити свідомий вибір та діяти відповідально у навчанні та повсякденному житті;
• брати свідому участь в діяльності органів класного і шкільного самоврядування, волонтерській діяльності у громаді;

Учень виявляє у поведінці та оцінках:

• патріотизм, пошанування національної історії, культури, мови, традицій;
• відчуття власної гідності, шанування прав людини і свободи особистості;
• повагу до закону, свідоме ставлення до обов’язків і відповідальність за власні вчинки і поведінку;
• прагнення до справедливості, демократії, рівноправності;
• активну та відповідальну громадянську поведінку і позицію;
• розуміння світу як багатоманітного, толерантність
• патріотизм, повагу до національної історії, культури, мови, традицій.

Формування громадянської компетентності є одним з найважливіших чинників розвитку особистості, становлення громадянського суспільства і демократичної правової держави, умовою формування  правосвідомості громадянина. Отже, проведена робота дає певні результати. Адже під впливом засобів і форм навчальної діяльності відбувається підготовка учнів до активного суспільного життя, формування демократичних цінностей творчої особистості, яка чітко усвідомлює своє місце в державі та свою відповідальність за долю України.

Використані джерела

HAКАЗ МОН України№ 641 від 16 червня 2015 року"Про Концепцію національно-патріотичного виховання дітей і молоді" та від 28.05.2015 протокол № 5/5-2 "Про Заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді"

    Лист МОН № 1/9-523 від 16.08.19 року «Про національно-патріотичне виховання у закладах освіти у 2019/2020 навчальному році».

    Указ  Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019. «Про Стратегію національно-патріотичного виховання».

     Забезпечення формування громадянської компетентності у сучасному змісті шкільної освіти (Підсумковий документ робочої групи з розробки планів і програм проекту «Громадянська освіта – Україна»//Історія в школах України.- 2006.-№ 8.

   

 В.О.Сухомлинський. Вибрані твори в п’яти томах. – Киів, 1977