Зміст

1.Вступ

2.Огляд і аналіз літератури

3.Обґрунтування роботи з виділенням актуальності, новизни, практичної значущості та її опис

3.1.Актуальність

3.2.Новизна

3.3.Практична значущість

3.4.Опис

4.Результативність

5.Рекомендації з впровадження ВМР

6.Висновок

7.Список використаних джерел

8.Моделі уроків для 5 – 7 класу, сценарій виховного заходу.

8.1. Косівська кераміка. Елементи косівського керамічного розпису (5кл).

8.2. Ескіз косівської анімалістичної кахлі (6 кл.).

8.3. Ескіз косівської кахлі за мотивами О.Бахматюка (7 кл.).

8.4.Сценарій виховного заходу

9. Додатки до уроків

10.Презннтації до уроків

11.Зразки кахель (дитячі роботи)

12. Косівський керамічний розпис на уроках технології

 

Вступ

 

Творчість відкриває

в дитячій душі ті куточки,

в яких дрімають

джерела добрих почуттів.

В.О. Сухомлинський

 

 

В Україні розроблена Національна стратегія розвитку освіти. Вона трактує, що формування компетентнісної особистості є необхідною складовою існування динамічного суспільства та держави. Ця властивість стає вирішальною умовою та критерієм успішної людини у житті загалом і в професійній діяльності зокрема. Суспільству необхідна не просто розвинена особистість, а людина повна творчості. Вона може імпровізувати, створювати нове, стає лідером у колективі, бо знаходить розв’язки багаторівневих задач. Якщо воліємо вирішити зазначену проблему, то маємо переосмислити існуючий зміст і вектори досягнення цілей, динаміку сутності розвитку освітнього процесу, відповідно до сучасної парадигми творчості, як необхідної системи удосконалення компетентностей. Саме мистецька освіта бере на себе розв’язок значної частини з цих питань, бо дивиться на школяра через призму: виховання національної самосвідомості; ставлення до культурних надбань, як до світоглядних орієнтирів; упровадження дослідницьких і творчих навичок; постійного  навчання в умовах глобальних змін і викликів.

Маючи систематично зростаючі темпи життя та потужну навалу  нової інформації, бажано не забувати з чого усе починалося і звертатися до витоків національного мистецтва, аби у поступі не загубити своє етнічне багатство. Черпаючи енергію із життєдайних джерел народної творчості, спостерігаючи за її відродженням і оновленням, зростанням різноманіття її видів і жанрів, у нас формується усвідомлення власної участі у розвитку соціуму і розуміння національної ідентичності. Тому дбайливе ставлення до народних традицій в цілому і до багатої скарбниці мистецтва рідного краю зокрема, сприяють появі почуття гордості за здобутки українців на світовій мистецькій ниві і розуміння їхньої значущості. Саме цей вид культурного надбання суспільства має безпосередній вплив на загально-естетичний і художньо-творчий розвиток дитини. Специфіка декоративно-прикладного мистецтва, багатогранність виховних можливостей дозволяють створити комплекс засобів впливу на учнів різного віку і різних можливостей. Тематика, пов’язана з ним, проходить через увесь курс «Образотворчого мистецтва», формуючи у школярів відповідні компетентності. Перед учителем стоїть завдання пошуку неординарних прийомів та форм роботи з учнями, щоб показати усю неповторну красу декоративного мистецтва і підштовхнути дітей до глибшого занурення у його особливості.

Тема моєї розробки – використання косівського керамічного розпису на  уроках декоративно-ужиткового мистецтва.     

Мета даної роботи є утому, щоб переконати учителів  у необхідності ширшого використання невичерпної скарбниці косівського керамічного розпису на уроках образотворчого мистецтва,  мотивуючи учнів до його вивчення і формування у школярів соціальної та громадянської компетентності, обізнаності і самовираження у сфері культури.     

Основні завдання роботи: розкрити теоретичні аспекти; ознайомити з методами і прийомами, які використовуються для формування соціальної, громадянської компетентностей та обізнаності і самовираження у сфері культури шляхом вивчення косівського керамічного розпису; розробити практичні рекомендації для вивчення косівського керамічного розпису у школі на уроках образотворчого мистецтва.

У даній роботі доведено, що вивчення косівського керамічного розпису на уроках декоративно-ужиткового мистецтва є запорукою високої якості освіти та впливає на формування успішного випускника, адаптованого до соціуму.

Очікувані результати вивчення косівського керамічного розпису: ширше використання вчителями косівського керамічного розпису на уроках образотворчого мистецтва; підвищення зацікавленості школярів до навчального матеріалу і до самого процесу навчання; бажання вчитися впродовж цілого життя, самостійно і творчо вирішувати проблеми; усвідомлення причетності до соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури і надбань інших культур;[20] розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку, гордість за здобутки українців у мистецькій діяльності.[20]

 

 

Огляд і аналіз літератури

 

 

 

Одне із завдань, яке ставить перед собою освітня сфера, є формування людини, яка готова шукати нові шляхи і підходи для вирішення викликів сьогодення. А також, розвиток особистості, яка уміє критично мислити і застосовувати дану навичку у різних сферах життя, оберігати національну свідомість та примножувати її духовну скарбницю.

Ознайомлення з висвітленими у науковій літературі проблемами розвитку креативної особистості показало існування різних поглядів на її вирішення. На це вказує значна кількість наукових праць учених–психологів (Л. Виготський, Д. Богоявленська, Є. Ільїн, І. Бех, В. Кузін, В. Моляко, Я. Пономарьов, та ін.), педагогів (О. Коберник, І. Зязюн, В. Бутенко, В. Кузь, Б. Нєменський, О. Олексюк, В. Орлов, Г. Падалка, О. Рудницька та ін.), мистецтвознавців (М. Волков, С. Даніель та ін.). У пошуках сучасних науковців віддзеркалені найрізноманітніші грані даного питання, а саме: взаємозв’язок творчих здібностей і мислення особистості (Д. Богоявленська, В. Моляко та ін.), художня обдарованість та здібності у галузі образотворчого мистецтва (О. Ковальов, Н. Левітов та ін.). Подібні дописи  поєднують  у собі педагогічні і спеціальні (образотворчі) характеристики.  До образотворчих здібностей, на думку вчених, належать: навички відтворювати подібність, підкреслювати  в зображуваному характерне, показувати  структуру матеріалу зображуваних об’ємів і використовувати правила їх побудови (М. Ростовцев, О. Терентьєв та ін.); гнучкість думки, наполегливість у розробленні матеріалу, рівень розвитку моторики руки, здатність до інтерпретації і стилізації натури та дійсності, гармонійність композиції (Т. Хрустальова та ін.). Час не стоїть на місці і на нових підходах до розв’язання поставлених завдань наголошують В. Бутенко, Г. Падалка,  Е. Бєлкіна, Л. Масол та ін. Наступним аспектом, який необхідно розглянути, є проблема навчання декоративно-прикладного мистецтва учнів. Ставши основою багатьох наукових досліджень, він інтегрує соціум і етновихованість, педагогіку й естетику, культуро­логію та мистецтвознавство. Науковці у своїх пошуках акцентують увагу на: Л. Оршанський, Б. Тимків, М. Євтух – психолого-педагогічних особливостях вивчення школярами мистецьких промислів; Н. Кузан – вихованні дітей, яке базується на декоративно-прикладному мистецтві Західної України; Б. Нешумова – засвоєнні основ народного мистецтва в школі.

Враховуючи тему дослідження, проаналізовано також джерела, які описують історичні, теоретичні і прикладні питанням розвитку українського декоративно-ужиткового мистецтва. А саме, розглянуто наукові надбання            Є. Антоновича, В. Захарчук-Чугай, Ю. Лащука, В. Самойловича, Б. Тимківа,         В. Титаренко та ін. З’ясовано, що у побуті та культурі українців глиняні вироби займали чільне місце. А на Прикарпатті існував культ печі, як оберегу родинного затишку і добробуту. Тому виготовлення пічних кахель, яке нас цікавить,  має свою історичну новелу розвитку, традиції формотворення і специфіку орнаментування. Значний доробок у вивченні традицій керамічного мистецтва Прикарпаття залишили історики, мистецтвознавці, музейні працівники, художники-керамісти: В. Шухевич, Д. Гоберман, О. Пошивайло, Ю. Лащук,        К. Матейко, О. Кошовий, М. Гринюк, А. Колупаєва,  Л. Крачковський, Р. Баран, Л. Березка, Л. Ілюк та ін.

Пошук векторів, які би вказували на справді дієві і результативні механізми позитивної дії мистецтва на формування багатогранної особистості, залишається важливою сферою  педагогіки. У здійсненні такого впливу, саме декоративно-ужитковий напрямок виступає одним із суттєвих чинників. Його набуток допомагає вирішити такі важливі завдання, як передача досягнень культури новому поколінню, усвідомлення цінності цього надбання у світовому контексті, сприяє формуванню цілісної, творчої особистості. Оцінка програм та методики викладання мистецьких дисциплін у загальноосвітніх закладах указує на застосування не у повній мірі, не всіх граней і обмеженого об’єму навчання декоративно-прикладного мистецтва. Але навіть у такій ситуації народне мистецтво залишається дієвим засобом формування художньої та національної культури учнів, визнання власної етнічної ідентичності у світі великих швидкостей і глобалізації. Вище наведені аргументи і бажання популяризації косівського керамічного розпису, який ще у ХІХ столітті підкорював терени Європи, зумовили вибір теми роботи.

Обґрунтування роботи

з виділенням

актуальності, новизни, практичної значущості

та її опис

 

 

3.1.Актуальність

Здатність до творчого осмислення та творчого використання на практиці здобутих компетенцій  - необхідна риса особистості сучасної людини. Вона не тільки збільшує конкурентоспроможність у глобалізованому світі, а й повинна приносити задоволення  впродовж усієї трудової діяльності.  Тому мистецька освіта сьогодення на усіх рівнях має ставити за мету ознайомлення учнів із широким спектром творчої діяльності і допомогти знайти відповідне заняття, яке би підтримувало креативний потенціал людини протягом життя.

Актуальність формування соціальної та громадянської компетентностей, обізнаності і самовираження у сфері культури шляхом вивчення косівського керамічного розпису полягає у: пізнанні самобутності косівської кераміки загалом і косівського керамічного розпису зокрема; необхідності розвивати власну творчу уяву; уміння самостійно створювати готовий творчий продукт; підвищення мотивації до навчання; розвитку сприймання, готовності до інтерпретації та характеристики виробів народного мистецтва, особистісного  ставлення до них.

Очікувані результати компетентнісного підходу на уроках по вивченню косівського керамічного розпису: підвищення ефективності сприйняття мистецької інформації; уміння співпрацювати з іншими для створення особистісно ціннісного продукту; бажання і вміння стати людиною, яка вчиться протягом всього життя; підвищення якості освіти; виховання національно свідомого громадянина.

Вивчення косівського керамічного розпису допомагає учням: усвідомити необхідність збереження і дбайливого ставлення до культурної спадщини рідного краю; зрозуміти технологію створення керамічних виробів; розвивати творчі здібності, здатність до самоосвіти; формувати навички самоорганізації, саморозвитку, самореалізації; забезпечити ґрунтовне вивчення матеріалу, розуміння його застосування; активізувати розумову діяльність, навчити самостійно мислити і знаходити розв’язки у проблемах мінливого сьогодення.

3.2.Новизна

Власна методична розробка показує, що використання на уроках косівського керамічного розпису націлене на формування особистості, яка ефективно може розв’язувати різні навчальні завдання, володіє ключовими компетентностями.

Новизна власної педагогічної розробки полягає у:

• підборі методів, які забезпечують оптимальні умови для формування соціальної та громадянської компетентності;
• втіленні практично-дійової та творчої складових змісту освіти;
• свідомому підході до розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури.

Аналіз теоретичного матеріалу даної теми дав можливість:

• визначити основні напрямки формування обізнаності і самовираження у
  сфері культури, соціальної та громадянської компетентностей на уроках декоративно-ужиткового мистецтва;
• дослідити підвищення зацікавленості до предмета завдяки запропонованій методичній розробці й отримати позитивні результати у ході апробації.

Запропонована методична розробка показує, що вивчення косівського керамічного розпису на уроках декоративно-ужиткового мистецтва є запорукою високої якості освіти та формуванню компетентного випускника, який чітко усвідомлює велике значення культурної спадщини рідного краю.

Працюючи над створенням власних композицій учень:

• використовує знання для самореалізації та самовираження;
• здійснює пошук необхідної інформації;
• розвиває творчі здібності і здатність критично мислити;
• застосовує набуті знання у творчому процесі;
• формує нові уміння і навички;
• вчиться вирішувати проблемні ситуації;
• розвиває асоціативно-образне та просторове мислення, уяву, фантазію, пам’ять, художній  смак.

3.3.Практична значущість

У процесі оволодіння декоративно-прикладним мистецтвом, вирішальною ланкою є формування в учнів здатності до сприймання і уяви. Ці дві грані художнього процесу ґрунтуються на особистісних почуттях, поряд із знаннями законів і правил, на емоційному фундаменті. Вивчення художніх здобутків нації пробуджує інтерес до народного мистецтва, а показ значущості надбання у світовому контексті засіває у душах гордість за свою країну. Цінність вивчення косівського керамічного розпису на уроках декоративно-ужиткового мистецтва  пояснюється наступними факторами: косівська кераміка формує і виховує культуру сприйняття навколишнього матеріального світу; поглиблює пізнання дії зображальних засобів мистецтва; допомагає утворенню естетичного ставлення до дійсності; розпис дає поштовх для розвитку етнодизайну.

Запропонована система уроків складається з трьох модулів, які поетапно розглядаються у 5, 6, 7 класах.  Кожен наступний є логічним продовженням попереднього і має  набір відповідних завдань. Їх виконання не лише передбачає набуття знань і практичних навичок, але й стимулює дітей до самостійної пізнавальної діяльності, використання власної уяви в процесі інтерпретації існуючих творів і створенні особистих креативних робіт.

Уроки розроблені за принципом доступності навчального матеріалу та відповідно до вікових особливостей і рівня підготовки вихованців. На них, для покращення засвоєння матеріалу, використовуються метод спостереження та наочності, словесний і практичний, дослідницько-пошуковий, проблемно-мотиваційний, метод співтворчості.

Головними етапами вивчення на уроках косівського керамічного розпису є: ознайомлення дітей із зразками косівського керамічного мистецтва; вправи на виконання ліній та елементів розпису; генерація власних ідей учнями; самостійна розробка школярами ескізу декоративного виробу; імітація гончарного виробу на основі із солоного тіста. Разом із розвитком навичок практичної художньої діяльності виховується висо­ка духовна культура учнів, їх уміння помічати естетичні явища в мистецтві, розширюється загальний кругозір школярів.

3.4.Опис

Народне мистецтво, як неповторна скарбниця духовних цінностей – це глибинна система, яка живить енергією розвиток культури. І коли людина у сучасних темпах життя губить зв’язок з цим корінням, або, що гірше, свідомо цурається його, то тим більшою стає пустка у її душі. Тому саме зараз постала нагальна потреба звернутися до декоративно-ужиткового мистецтва. Саме його твори є потужним фундаментом знань традицій і культури власного народу, потужними оберегами, які не дозволили нації розчинитися у вирі часу.

Розвиваючи креативні здібності у дітей, які займаються вивченням декоративних видів художньої діяльності, здійснюється комплексне формування моральних якостей національно свідомої особистості, її ціннісних орієнтирів. Пізнання основ народного мистецтва його багатогранної палітри сприяє вихованню в учнів почуття єдності з національною історією, стимулює особисту активність у соціумі, яка свідомо спрямовується  на охорону, відродження і розширення використання традицій культурного спадку.

І саме Гуцульщина, Богом одухотворений край, леліяла для нащадків, забуті багатьма народами, неповторні скарби мистецтва героїчних прадідів.

Використання елементів косівького (гуцульського) керамічного розпису зустрічається достатньо часто на уроках по вивченню декоративно–ужиткового мистецтва. Площинне зображення, відсутність світло-тіньової градації, нехтуванням пропорцій фігури людини – усе це, як певна особливість розпису, прибирає в учнів відчуття невпевненості та страху помилитися. Однак, не маючи можливості працювати з глиною, процес зупиняється на етапі розробки орнаментальних композицій на аркуші паперу. Фактично, робота завершується створенням досконалого ескізу. Я пропоную у 5 – 7-их класах іти далі і переносити ескізний малюнка на плитку із солоного тіста, яка формою нагадує кахлю, а матеріал своєю пластичністю - глину. А також, для учнів 7-го класу з цього матеріалу зробити тарілочку.

 Сьогодення показує, що виготовлення виробів із солоного тіста є дуже  популярним. Причина полягає у тому, що солоне тісто легко зробити. Воно не потребує особливих і дорогих інгредієнтів. Тісто абсолютно безпечне. Нині є десятки, сотні варіантів для застосування солоного тіста: сувеніри, іграшки, прикраси для дому та багато іншого. Це цікаве заняття - хороший спосіб провести час добре і з користю, час спільної праці батьків і дітей. А ще це хороша можливість оздобити інтер’єр будинку, або зробити цікавий подарунок.

Головні складові пластичної маси тіста – борошно, сіль, вода. Для виготовлення заготовок кахлі беремо 3 частини борошна і 2 частини солі (ґатунок солі і борошна значення не має – найдешевші). Кількість води залежить від обраного об’єму тіста. Додаємо її невеликими порціями, добре вимішуючи масу. Готове тісто за своєю консистенцією повинно нагадувати пластилін, не липнути до рук. Пластичну масу розкачуємо на твердій поверхні до товщини 8 мм і, використовуючи квадратний шаблон із цупкого матеріалу, вирізуємо заготовки. Після повного висихання плитки готові до роботи. 

Але навіть повне забезпечення учнів необхідними для роботи матеріалами не гарантує успіх уроку. Адже нові підходи у навчанні тільки підштовхують дітей до пізнання. Щоби знання стали необхідністю, а двері  у світ їх набуття відкрилися навстіж, учителю варто пам’ятати, що кожен учень має свою власну траєкторію творчості. Тому вартує утриматись від негативних оцінок, не зловживати критикою. У класі повинна панувати ситуації вільного спілкування. Відчуття неминучого  успіху та енергетика позитиву утворюють привабливу емоційну палітру уроку. А це дає можливість школярам без остраху генерувати і втілювати власні ідеї, що сприяє творчості та розвитку критичного мислення.

Власне, сучасний урок, який спрямований на утвердження компетентнісного підходу в навчанні, допомагає вирішувати ці питання. Це зокрема:

• підняття рівня мотивації учнів;
• постійне застосування  учнями власного досвіду;
• самостійне та креативне застосування отриманих знань та досвіду у практичній діяльності;
• отримання, осмислення та використання інформації з багатьох джерел;
• організаційна чіткість та оптимізація процесу;
• прагнення до самоосвіти та соціальної активності учнів;
• застосування контролю, самоконтролю та взаємоконтролю  під час навчання;
• виховання моральних цінностей особистості;
• розвиток соціо-культурних компетентностей школярів;
• генерація ситуації успіху.

У такій ситуації ключові компетентності формуються в процесі навчання і збагачують дитину необхідними знаннями, навичками, досвідом діяльності.

Враховуючи це, система уроків побудована таким чином, щоб поступово виконувати поставлену мету у 5, 6, 7 класах. Послідовність дитячих малюнків наче копіює встановлений цикл поступового накопичення зображувального багажу декоративно-прикладного мистецтва. Починаючи від найпростішої пластичної лінії учні рухаються до стилізованого зображення зорі, багатопелюсткової квітки, гілки, пташки, звіра і у фіналі – до людської постаті. На розгляд теми «Косівський керамічний розпис» виділяю у плануванні 3 уроки у 5 класі, 2 заняття у 6 та 4 години у 7 класах.

У 5 класі перше заняття по даній тематиці орієнтовано на знайомство учнів з керамічними виробами Косівщини  та технологією їхнього виготовлення. Використовуючи для унаочнення підготовлену презентацію, розглядаємо з дітьми багатство та різноманітність гончарних виробів Прикарпатського краю. Діти спостерігають за процесом утворення глиняних творів. На зразках косівської кераміки, на підготовлених таблицях, разом зі школярами, виділяю окремі елементи декору, визначаю їх приналежність (рослинні, геометричні, зооморфні, антропоморфні) і акцентую увагу на гармонії триколірного вирішення. У практичній діяльності діємо за принципом «від простого до складного», і учні виконують замальовки рослинних елементів розпису. Для зручності роздаю дітям матеріали, які містять зображення рослинних елементів косівського розпису. Однак, ці елементи подаю у чорно-білому форматі, що заставляє учнів самостійно вирішувати питання триколірності і є спонукальним моментом розвитку критичного мислення (додатки до уроків).

          На наступному уроці закріплюємо отримані знання про косівську кераміку. А також розглядаємо поняття «дерево життя», як символіку в українському декоративно-ужитковому мистецтві в цілому і у гончарстві зокрема. Використовуючи презентацію, власні замальовки та допоміжні матеріали (додатки до уроків),  школярі виконують композицію «Дерево життя», яка буде ескізом для майбутньої роботи. Учитель перед практичною діяльністю дітей обов’язково робить акценти на правилах і закономірностях побудови орнаменту:

• пошук ритмічної та гармонійно організованої композиції;
• повторення і чергування зображення;

• використання різних за розмірами та інтервалами елементів ;
• необхідності творчого узагальнення, стилізації обраного мотиву.

          Третє, заключне, заняття дає змогу закріпити теоретичні знання і спробувати учням себе у ролі майстрів-керамістів. Діти переносять малюнок з ескізу на суху плитку із солоного тіста. Саме зараз приходить розуміння значимості процесу створення ескізу, як необхідного етапу художньої творчості. Для пришвидшення перенесення якісного ескізу на поверхню «кахлі» дозволяю використання копіювального паперу.

          Робота фарбами вимагає зосередження і акуратності. Спершу, вся контурна лінія обводиться коричневим кольором (імітація процесу «ритування») і ним же заповнюються необхідні елементи («ріжкування»). Після підсихання опрацьовуються жовті та зелені площини. Якщо дані кольори частково вийдуть за межі коричневого контуру, то це не повинно засмучувати дітей. Такі потьоки є і на справжніх виробах, як особливість технології виготовлення.

           У процесі декоративного зображення у школярів народжується інтерес до комбінування, розвивається уява, формується готовність до здійснення самостійних інтерпретацій, що призводять до нового результату. Маючи у своїй основі гармонійне багатство природних форм, робота  по орнаментуванню справляє позитивний вплив на розвиток у дітей почуття ритму та вміння вписувати рослинні елементи в творчі композиції та на естетичне виховання в цілому. Створюючи орнаментальні композиції, діти експериментують, моделюють, перетворюють звичайне на уявне, встановлюють власні зв’язки між реальним об’єктом і декоративним. У цьому випадку творчість дитини проявляється в новаторстві, в самостійності вибору задуму і його втіленні, у подоланні труднощів, в ступені інтерпретації наявних зразків, оригінальності придуманої композиції, у здатності здійснити залучення знань і способів діяльності у нових для неї обставинах і умовах.

           Учні 6 класу продовжують поглиблювати свої знання про косівський керамічний розпису на уроках з анімалістичного жанру.

           На косівських керамічних виробах найчисленнішу групу становлять мотиви, що втілюють образи Карпатської  фауни: оленів, бичків-волів, зайців, овець, ведмедів, диких кабанів, коней, кіз, представників пташиного світу – голубів, орлів, зозуль, ластівок та півнів, образно-деко­ративний зміст яких має прадавнє  по­ходження і виражене значення оберегу. [14]

Формуючи добірку з неоціненної скарбниці анімалістичних сюжетів у презентації та допоміжному матеріалі (додатки до уроків), даю можливість дітям творчо зануритися у світ карпатської фауни, або власних домашніх улюбленців, і шукати нові форми стилізації тварин. Усвідомлюючи практичне значення процесу створення ескізу у подальшій мистецькій діяльності, школярі відносяться до цього етапу на першому уроці зосереджено і відповідально. На другому занятті затверджені підготовчі малюнки переносяться на плитку із солоного тіста і робота виконується в кольорі. Акцентується увага на перевазі зелених площин і обов’язковості коричневого контуру на всіх елементах композиції.

           У 7 класі на вивчення косівського керамічного розпису заплановано 4 години. Вони стають потужною складовою частиною теми «Дизайн», його етнічного напрямку. Готові вироби можуть слугувати елементами оздоблення інтер’єру, сувенірами чи подарунками.

           Щоби збільшити зацікавленість учнів у кінцевому результаті і покращити знання про інші форми керамічних виробів, у 7 класі пропоную дітям виконати ескіз косівської тарелі (орнамент у колі) з поєднанням рослинних і геометричних елементів. І звичайно, цей ескіз переноситься на підготовлену форму із солоного тіста на наступному уроці. Сама тарілка з тіста виготовляється і висушується одночасно з плитками. Товщина розкатаного пласта 4-5 мм. Форму кола отримуємо завдяки вирізуванню циліндричними поверхнями (горнятко, пластикові відерця). Посередині круглої основи ставимо кришку від питного йогурту, або від бутлів 3-5 л. і пласт перевертаємо. Кришка під круглою основою створює вигин на тарілці. Оскільки, після висихання ми отримуємо конічну поверхню, то перенесення ескізу на неї потребує певного досвіду і навичок.

І як завершальний акорд у циклі уроків по вивченню косівського керамічного розпису - створення імітації кахлі за мотивами великого митця         О. Бахматюка. Сюжетно-тематична композиція дає змогу учням показати усі свої здібності, проявити набуті навички і знання, розкрити творчий потенціал і ще раз переконатися у силі енергетики народного мистецтва.

         Працюючи над створенням «кахель» за мотивами О. Бахматюка можна використати групові методи діяльності учнів для створення спільних композицій-панно. Наприклад, «Бо прийдуть до тебе три празники в гості…» - тема різдвяно-новорічного циклу. Клас ділимо на групи, кожна з яких виготовлятиме «кахлі» до певного зимового свята: Різдво; старий Новий рік (св. Василя); Водохрестя. Чи, скажімо, «Моє місто»: відпочинок; робота; культура; традиції.  «Моя школа»: філологія; математично-природничі предмети; здоров’я і спорт; мистецтво. «Календар»: зима; весна; літо; осінь тощо.

Активне спілкування учнів і взаємодія сприяє перетворенню уроку образотворчого мистецтва  в спільну працю. Така колективна діяльність - більш емоційна і пізнавальна, тому привчає до прояву ініціативи, самоаналізу і самоконтролю. Живий обмін інформацією є найбільш важливою складовою всіх інтерактивних методів навчання. Взаємодія не тільки між учнем та вчителем, а й між учнями  допомагає глибше зрозуміти і змістовно застосувати мотиви косівського керамічного розпису для створення колективних композицій. Саме в такій спільній праці народжується творча особистість, яка готова генерувати креативні ідеї, втілюючи їх у життя. І така реалізація на уроці, може залишитися характерною рисою особистості у майбутньому.

При застосуванні таких підходів кожен учень відчуває, що він цікавий як особистість іншим. І в нього пробуджується прагнення до спільної організації шкільного життя, формується здатність обґрунтовувати свою позицію і приймати думку іншого, якщо вона доцільна. Зароджуються основи співробітництва і співдружності. У спільній роботі відбувається процес розвитку критичного мислення. Школярі, організовуючи колективну чи групову діяльність, самостійно розв’язують актуальні проблеми для отримання бажаного результату. Вони вчаться контролювати процес, прогнозувати наслідки діяльності, займаються самооцінкою, що в результаті веде до самовдосконалення. Співпрацюючи один з одним та з учителем, учні отримують навички дієвої демократії, яка сприяє розвитку соціальної компетентності.

Отже, школярі, окресливши завдання і мету спільної діяльності, навчаються шукати через дискусію  ефективні шляхи до позитивного результату. Ця ситуація спонукає дітей брати ініціативу у свої руки, відповідати за прийняті рішення, в активному спілкуванні знаходити істину.

 

 

 

Результативність

 

 

 

 

 

 

Після впровадження даної методики у навчальний процес, були отримані результати рівнів міцності знань, як базової складової та мотивації учнів до навчання, як визначальної складової процесу засвоєння умінь і навичок на уроках по вивченню косівського керамічного розпису до і після завершення експерименту. Група учнів (А) працювала за навчальними модулями по вивченню косівського керамічного розпису. Контрольна група (В) використовувала ті ж модулі, але без теми про імітацію гончарного виробу. Результат подано на діаграмах (рис.1, рис.2, рис. 3). За показником рівня міцності знань у групах А і В маємо такі результати: кількість учнів, що знаходилися на низькому, середньому, достатньому рівнях, зменшилася, відповідно, кількість учнів на високому рівні – зросла у групі А. Учні з групи В різких змін не проявили.

Рівень міцності знань 5 кл.

Рис 1.

Показники	Рівні сформованості	До експерименту		Після експерименту		Приріст
		А	В	А	В	А	В
Міцність	Початковий	6,7	6,4	0	3,3	- 6,7	-3,1
	Середній	13,3	9,6	3,3	12,7	- 10	3,1
	Достатній	46,7	48,3	36,7	45,3	-10	- 3
	Високий	33,3	35,7	60	38,7	26,7	3

 

Рівень міцності знань 6 кл.

Рис.2

Показники	Рівні сформованості	До експерименту		Після експерименту		Приріст
		А	В	А	В	А	В
Міцність	Початковий	0	0	0	0	0	0
	Середній	20,7	14.2	10,35	10,7	-10,35	- 3,5
	Достатній	34,4	48,2	31	48,2	- 3,4	0
	Високий	44,9	37,6	68,65	41,1	23,75	3,5

Рівень міцності знань 7 кл.

Рис.3

Показники	Рівні сформованості	До експерименту		Після експерименту		Приріст
		А	В	А	В	А	В
Міцність	Початковий	6,6	9,9	0	6,6	-6,6	-3,3
	Середній	16,5	19,8	9,9	16,5	- 6,6	- 3,2
	Достатній	43,9	40,6	39,6	40,6	- 3,3	0
	Високий	33	29,7	50,5	36,3	17,5	6,6

Таким чином, можна констатувати, що використовуючи етап імітації гончарного виробу із солоного тіста, оздобленого  косівським керамічним розписом, ми досягаємо збільшення рівня міцності знань як базової складової реалізації себе в соціумі.

Це зростання відбулося  одночасно з посилення мотиваційного процесу у групі А та без істотних змін у групі В, картину розвитку видно на діаграмі (рис.4).

Маючи можливість використовувати готовий виріб у якості подарунку, прикраси для оселі, оформлення шкільного простору, в учнів групи А формуються особистісно-цінні орієнтири, які і мотивували школярів до виконання поставлених завдань. У 7 класі рівень мотивації знизився, що пов’язано з психологічними особливостями цього віку - загальне зменшення інтересу до навчання.

Рівень мотивації

Рис. 4

Проведене опитування учнів дало змогу з’ясувати, що є тенденція підвищення інтересу до предмету загалом і до вивчення косівського керамічного розпису зокрема. Таке зростання вони пояснюють використанням в учбовій практиці етапу імітації гончарного виробу, що створювало відчуття приналежності до багатогранного світу кераміки. Також учні акцентували увагу на завершеності самого процесу вивчення косівського розпису, від елементів - до ескізу, від ескізу - до виробу, і бажанні продовжити знайомство з багатою спадщиною декоративно-ужиткового мистецтва рідного краю. Саме ці твердження дітей дають можливість говорити про розвиток у них соціальної та громадянської компетентності, яка проявляється у:

• розумінні своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового;

• дбайливому ставленні до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури;

• розумінні значущості мистецтва для суспільного розвитку;
• гордості за здобутки українців у мистецькій діяльності.

          Школярі збагачують свою обізнаність і самовираження у сфері культури, що є ще однією з ключових компетентностей. Враховуючи результати, можемо твердити: вивчення косівського керамічного розпису на уроках образотворчого мистецтва сприяє зростанню активності учнів і робить процес навчання вмотивованим, збільшує інтерес до предмета; ВМР виховує у школярів особистісно-ціннісне ставлення до мистецтва та дійсності, розвиває естетичні потреби.

Апробація відбувалася у різнорівневих класах і одержані дані показали:

• зростає результативності навчання;
• поглиблюється пізнання національної культури та потреби збереження мистецької  скарбниці людства;
• утворюються стійкі зв'язки між асоціативним і образним мисленням;
• розвивається фантазія, уява при створенні власних образів.

Рекомендації з упровадження ВМР

 

 

 

Власну методичну розробку доцільно впроваджувати на уроках образотворчого мистецтва по темі «Декоративно-ужиткове мистецтво» у 5 класі (3 год.), «Анімалістичний жанр» у 6 класі (2 год.), «Дизайн» у 7 класі (4 год.), а також у гуртковій роботі. Елементи ВМР можуть використовуватися на уроках трудового навчання, посилюючи міжпредметні зв’язки. Розроблена методика сприяє вихованню ціннісно-світоглядних орієнтацій, розвитку ключових компетентностей у процесі опанування косівським керамічним розписом, формуванню потреби у творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.

Раджу плитки із солоного тіста заготовляти заздалегідь на наступний навчальний рік. Це робить сам педагог, або разом зі своїми вихованцями. Спільна праця підвищує мотиваційну складову творчості. Завдання занять з вивчення косівського керамічного розпису – дати дитині відчути себе майстром–гончарем. Адже учень проходить усі етапи створення мистецького виробу : ідея-задум; створення ескізу; робота по імітації гончарного виробу. Такий підхід до використання косівського керамічного розпису створює для учнів: мотивацію глибшого і свідомого пізнання етнокультурних традицій; нові цікаві заняття, які відрізняються від звичайного шкільного уроку; можливість відчути себе наближеним до витоків життєдайної краси; участь у виставках. Косівський керамічний розпис для батьків: розширює діапазон спілкування з дітьми; створює можливості спільного творення естетичних об’єктів; задоволення рівнем якості освітніх послуг. Для адміністрації навчального закладу: підвищення якості освіти; методичне зростання педагогів; підвищення репутації закладу у культурному полі. Для вчителів: додаткові освітні можливості; освоєння і відпрацювання нової методики; саморозвиток, самовдосконалення.

Таким чином ВМР може бути використана вчителями образотворчого мистецтва для проведення уроків, факультативних і гурткових занять, оформлення освітнього середовища навчального закладу.

 

 

Висновок

 

 

 

 

 

Коли дитина оточена прекрасним, коли присутнє систематичне спілкування з творами мистецтва, то погляди її на навколишній світ під дією таких чинників змінюється. Вона глибше проникає у суть естетичних явищ сьогодення, вдосконалює особистісні відчуття, вчиться працювати творчо і натхненно. Дитина, а потім і дорослий, формує своє багате духовне життя.                      Виховний ефект у вивченні декоративно-ужиткового мистецтва знаходиться і в  процесі самого навчання, і в матеріалізованому результаті власної творчості учнів. У школярів формується фундамент естетичної культури, народжується розуміння національних традицій, розвивається етнокультурна компетентність, які стають стійкою основою духовності у майбутньому.

 Отже, повноцінне залучення учнів до вивчення косівського керамічного розпису  може стати умовою успішного використання його виховних можливостей. Косівська кераміка, з-поміж інших видів народного мистецтва, є унікальною у вирішенні завдань як художнього так і особистісного розвитку, національного і духовного зростання учнів. Виховна особливість вивчення косівського керамічного розпису у тому, що учні у процесі своєї діяльності  наочно переконуються у неймовірному багатстві його формотворчих властивостей, зафіксовують чіткі зв’язки між минулим і сьогоднішнім днем. Усвідомлюючи, як у цьому розписі об’єднались минувшина і сучасність, у дитини  формується гордість за власну національну приналежність, підвищується  розуміння  необхідності особистого творчого зростання.

Власна методична розробка, реалізуючи науково-методичну проблему, генерує у школярів розвиток ключових компетентностей.   Вони, єднаючи персональні якості особистості, стають необхідною основою для продуктивної дії протягом усього життя, формуючи креативність через:

• мотивацію навчальної діяльності;
• самостійність у пізнанні нового;
• удосконалення креативних здібностей;
• забезпечення середовища для розвитку фантазії;
• усвідомлення необхідності постійної самоосвіти;
• бажання на практиці використовувати отримані компетенції;
• створення умов для саморозвитку та самореалізації учнів.

Важливим є те, що подаючи нову інформацію на уроці, її наочно обґрунтовують і вказують шляхи  інтерпретації. А далі, ця інформація матеріалізується, тактильно закріплюється і включається в єдину систему знань, умінь та навичок. Методична розробка дозволяє вчителю цікаво показати, а школяреві краще запам’ятати особливості косівської кераміки в цілому .

 Якщо учні самостійно підготовляють основу для виробів (солоне тісто), то вже на цьому етапі відбувається позитивна установка на роботу, свідома орієнтація на місце даного завдання в системі саморозвитку. Практичне застосування, зробленого власними руками виробу (прикраса, сувенір, подарунок, оформлення інтер’єру класу, школи), ставить перед школярами особистісно-значимі цілі, виникає чітка мотивація учбової діяльності, зацікавленість в кінцевому результаті.

Образи і мотиви косівського керамічного розпису безпосередньо пов’язані з його особливою метою -  перетворення середовища, яке оточує людину. І ці зміни простору базуються на вічних поняттях  про добро і красу. Твори цього виду декоративно-ужиткового мистецтва несуть у життя радість, яскраві форми, бадьорі ритми та позитивні ідеали. Косівський керамічний розпис сприяє вихованню людей, що оптимістично сприйматимуть життя. Духовно багата особистість, наділена тонким поетичним почуттям, зможе використати набуті компетентності протягом життя і не втратити уміння любити і цінувати те, що визнане народом.  

У ВМР важливе місце займає особливий взаємозв’язок особистості зі світом, який її оточує та впливом культурного надбання на сучасне урбанізоване середовище людини. Робиться акцент на  їх гармонійному єднанні. У практичній творчій діяльності школярів відбувається генерація індивідуального погляду на предметний світ і довкілля, експериментування та моделювання свого неповторного виміру.

 

 

Список

використаних джерел

 

 

 

1. Антонович Є., Захарчук – Чугай Р., Станкевич М. Декоративно – прикладне мистецтво - Л., 1992.
2. Антонович Є. А. Художні техніки в школі – Е.А. Антонович, В.І. Проців, П. Свид — К., 1997.
3. Біла І. М. Психологія дитячої творчості. – Фенікс, – 2014.
4. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте: Психологические очерки: Книга для учителя. – М.: Просвещение, 1991.
5. Виховання громадянина: психолого-педагогічний і народознавчий аспекти : навч.-метод. посіб. / П. Р. Ігнатенко, В. Л. Поплужний, Н. І. Косарєва, Л. В. Крицька. – К. : ІЗМІН, 1997. – 252 с.
6. Гнатюк М. Народне декоративно-прикладне мистецтво і ландшафт Гуцульщини та Покуття як джерело художньої творчості, розвитку і виховання учнів / М. Гнатюк // Гірська школа Українських Карпат. – 2013. – № 10. – С. 139–142.
7. Гоберман Д. Н. Искусство гуцулов / Д.Н. Гоберман. – Москва : Совет. художник, 1980.
8. Гоберман Д. Н.  Мотиви гуцульського керамічного розпису / Д. Гоберман. – Київ : Дух і Літера, 2005.
9. Гоберман Д. Н. По Гуцульщине / Д. Н. Гоберман. – Ленинград : Искусство, 1969. – 166 с. 6. Гоберман Д. Н. Росписи гуцульских мастеров / Д. Гоберман. – Ленинград : Искусство, 1969. – 166 с.
10.  Горовенко, В. Дивосвіт декоративно-прикладного мистецтва : [поради з методики викладання та приклади творчих завдань для учнів 5-7 класів] / В. Горовенко // Мистецтво та освіта. - 2013. - № 2.
11.  Гринюк М. Каталог творчих робіт: кераміка : альбом / М. Гринюк. – Косів, 2009. – 10 c.
12.  Гринюк М. Косівська мальована кераміка в реаліях сьогодення / М. Гринюк // Вісник Львів. нац. акад. мистецтв. – Львів, 2011. – Спецвип. ІІІ. – С. 21–28.
13.  Ірина Василівна Цвілик – Серьогіна. Заняття керамікою – то радість душі [Електронний ресурс] // Портал Косівщини : [cайт]. – Режим доступу: http://kosiv.org/arts-menu/18-arts-masters/944-iryna-vasylivna-cvilyk- serogina.html. – Назва з екрана.
14.  Жишкович В. Східні джерела в пластиці України – Руси Х- ХІІІ ст. // НЗ-1995. – №3. – С.151-154.
15.  Захарчук-Чугай Р. В. Українське народне декоративне мистецтво: навчальний посібник / Р. В. Захарчук-Чугай, Є. А. Антонович. – Київ : Знання, 2012.
16.  Кераміка [Електронний ресурс] // Гуцульщина : [cайт]. – Режим доступу:http://hutsulschyna.com/hutsulshchyna/215-keramika.html. – Назва з екрана.
17.  Луцан Н. Декоративно – прикладне мистецтво та основи дизайну - К. :  Знання, 2008.
18.  Масол Л. М. Виховний потенціал мистецтва – джерело освітніх інновацій. / Мистецтво і освіта,– 2001. – № 1. – С. 2–5.
19.  Масол, Л. Впровадження компетентнісного підходу до змісту загальної мистецької освіти: аналіз державних стандартів / Л. Масол // Мистецтво та освіта. - 2014. - № 4.
20.  Масол Л. М. Методика навчання мистецтва в основній школі : методичний посібник для вчителів / Л. М. Масол. - К. : Шкільний світ, 2012. 
21.  Мистецтво 5– 9 класи Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів [Електронний ресурс ] // Міністерство освіти : [офіційний веб портал ]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua › navchalni-programi-5-9-klas, вільний. – Назва з екрана.
22.  Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва .Метод. посіб. - К. : Освіта України,      2008.
23.  Слободян О. О. Пістинська кераміка ХІХ – першої половини ХХ століття / О. О. Слободян. – Чернівці : Колір-друк ; Косів, 2004.
24.  Чорний О. Олекса Бахматюк : альбом / О. Чорний. – Косів : [б. в.], 2014.

Моделі уроків для 5 -7 класу,

сценарій виховного заходу

 

 

 

 

 

 

8.1. Косівська кераміка. Елементи косівського керамічного розпису (5кл).

Мета. Вивчення особливостей косівської кераміки. Розвиток умінь і навичок по виконанню елементів косівського керамічного розпису. Виховання світоглядних уявлень і ціннісних художніх орієнтацій, розуміння зв’язків народного мистецтва з природнім і предметним середовищем.

Матеріали і приладдя:

для вчителя -  таблиці та презентація з елементами косівського керамічного розпису, зразки косівської кераміки, альбом з ілюстраціями;

для учнів – зразки елементів розпису, акварель, гуаш, пензлик, баночка з водою.

Музичне оформлення – коломийки, троїсті музики Прикарпаття «Гуцульські мелодії», Гуцульська фантазія - ансамбль «Дніпро».

Тип уроку.  Вивчення нового матеріалу.

Хід уроку.

1.Організаційна частина.

Добрий день.

Дзвінок лунає, кличе на урок,

Життя нову сторінку відкриває,

Робімо разом в невідоме крок,

До успіху дорога нас чекає.

2.Уведення в тему уроку. Мотивація навчальної діяльності.

Тема нашого уроку: «Гуцульське керамічне мистецтво. Елементи косівського керамічного розпису». Перед нами стоїть завдання: ознайомитись з керамікою як видом декоративно-ужиткового мистецтва; вивчити особливості косовської кераміки; розвинути практичні навички по виконанню елементів косівського керамічного розпису.

3.Актуалізація опорних знань.

Предмети, що відносяться до декоративно-ужиткового мистецтва, оточують нас від народження.

А чи можете ви навести приклади таких речей? (Вишиті речі: рушники, сорочки, блузки. Килими, кришталеві вироби, різьблені скриньки, ткані ліжники, глиняні вироби тощо.)

Яка їх особливість?( Цими речами можна користуватися у повсякденному житті, але одночасно вони несуть естетичне навантаження.)

Які види декоративно-ужиткового мистецтва вам уже відомі? (Ткацтво, килимарство, кераміка, писанкарство, вишивання, витинанка, художня обробка дерева тощо.)

То що ж таке – декоративно-ужиткове мистецтво? (Декоративно-ужиткове мистецтво — один із видів художньої діяльності, твори якого поєднують естетичні та практичні якості. Декоративне означає «прикрашати». Ужиткове ж означає, що речі мають практичний вжиток, а не лише є предметом естетичної насолоди.)

4. Пояснення нового матеріалу.

Якщо є можливість з чимось порівняти декоративно-ужиткове мистецтво, то найкраще, на мою думку, з потужним, високим деревом. Де саме мистецтво – це стовбур цього вічно живого дерева. Його коріння сягає сивих глибин народної творчості і черпає звідти свої сили, що розтікаються життєдайним соком по міцних гілках – видах декоративно-ужиткового мистецтва. А на них відростають дрібніші пагони, галузочки з квітами, листям (регіональні та місцеві особливості видів, техніки, прийоми, матеріали). Такою потужною гілкою на цьому дереві є кераміка.

Для всіх етнографічних регіонів України, так як і в цілому для гончарного ремесла, основними видами є: столовий посуд – миски, тарілки, глеки, збанки, кухлі; ритуальні речі – підсвічники, кадильниці; дитячі забавки – «півники», «баранці», «коники», «свистунці», а також кахлі для облицювання печей.

На цьому барвистому фоні яскравою групою виділяються гончарні вироби Карпатського краю. Головним осередком по виготовленню гончарних виробів на Прикарпатті, де це ремесло як спадок передавалося від батька до сина, є місто Косів. Саме там гончарство потужно розвивалося, але не втратило традицій і стилю предків. Завдяки знаменитим керамістам  - родині Баранюків – Петру, Михайлові, Йосипу, а також Гнатові Кощуку, О. Бахматюку, та ін., у середині XIX ст. постала неперевершена стилістика виробів Косова.

Косівська керамічна школа має своє власне трактування форм виробів, неповторну образну мову, триколірне площинне декорування, що чітко вирізняє кераміку регіону. Косівська кераміка відображає душу гуцульського етносу. В чому ж особливість косівської кераміки?

І особливість – технологія виготовлення. Сирий виріб покривали білим ангобом (рідка глина), по якому після підсихання (прив’ялення) методом гравірування (ритування) виконувався контурний лінійний рисунок. В потрібних місцях шар «побілки» знімався за допомогою «писця» чи «гончарного ножа» на всю товщину ангоба. Окремі частини малюнка розписувались червоно-коричневим ангобом «ріжкуванням». Цим же методом «ріжкування» міг наноситись і весь контурний малюнок. Після цього етапу виріб висушували і проводили перший утільний випал (t = 560 …900^оС). Після охолодження виріб розписували кольоровими поливами (суміш перетертого піску, окису металу та води). Далі просушували, покривали прозорою поливою і відправляли на другий випал (до 1200^оС), під час якого полива кристалізувалася і виріб набував довершеного вигляду.

ІІ особливість – кольорова гама. Коричневий, жовтий, зелений – це три кольори косівської  кераміки.

– А чи не можете ви пояснити, на основі асоціацій, символіку цих кольорів? (Пояснення учнів: жовтий-символ сонця, стиглого збіжжя; зелений-символ вічнозелених Карпат;коричневий-символ землі ).

ІІІ особливість – орнаментальна композиція. В розписі використовується величезний комплекс геометричних, рослинних, зооморфних (тваринний  світ) і антропоморфних (зображення людей) мотивів. І всі воно можуть бути об’єднані на одному виробі. Серед геометричних елементів - кутики, підківки, ромби, кола, зубці, що покривалися «ільчастим письмом». Рослинні мотиви відображають безпосередні спостереження художника за природою (дзвоники, виноград, кучері, косиці, листочки). Проте майстри не займалися простим копіюванням. Як казкові садівники, вони на одному стеблі вирощують рум’янок, соняшник, дзвіночок та лілії небачених форм. Унікальні зооморфні мотиви змальовують царство птахів, тварин, що жили біля людей і лісових мешканців. Неповторні образи братів наших менших, різноманітно інтерпретовані. Вони є найбільш поширеними у косівському керамічному розписі. Як головний жанр на фоні геометричного та рослинного орнаментів в гуцульській кераміці використовують сюжетні композиції, що виділяє її самобутність. Рослини, тварини, риби, птахи, сцени землеробства, різні ремесла від старих до найновіших, відпочинок, гуляння, танці, пошта, армія, поліція з великою фантазією передані на днищах мисок, стінках посуду. (Вчитель просить  учнів самостійно повторити озвучені особливості косовської кераміки).

5. Пояснення послідовності практичної діяльності учнів.

Звичайно, що для створення орнаментальних композицій (йде показ зразків гончарних виробів) необхідно спочатку навчитися виконувати окремі елементи. Для цього з таблиць та допоміжного матеріалу  перемалюйте 4-5 рослинних елементів розпису. Розмістіть їх у верхній частині аркуша, а в нижній спробуйте з обраних елементів побудувати гілочку з квіткою та листочками. Розпочинаєте з лінійної побудови елемента. Постарайтеся, при цьому, зберегти рівновагу розмірів окремих частин елементів та гармонійно компонуйте зображення на альбомному аркуші. Далі, обводимо коричневим кольором контур і відповідні частинки елемента, після чого використовуємо жовтий та зелений барвники.

6. Самостійна робота учнів.

Учитель слідкує за їх роботою і надає консультацію та допомогу. (Звучать коломийки, троїсті музики Прикарпаття «Гуцульські мелодії», тощо.)

7. Підведення підсумків.

Наш урок добігає кінця. Сьогодні ви поповнили багаж знань з розвитку керамічного мистецтва в Україні. Вивчили особливості косівської кераміки (згадуємо разом з учнями). Та виконали замальовки окремих елементів керамічного розпису, що стануть у нагоді на наступних заняттях.( Обговорення обраних елементів і створених гілочок.)

8.2. Ескіз косівської анімалістичної кахлі (6 кл.).

Мета. Навчитись створювати анімалістичну композицію в квадраті за мотивами косівського керамічного розпису. Розвивати уміння і навички стилізації тварин та виконання ескізу. Виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу.

Матеріали і приладдя:

для вчителя -  таблиці, презентація із зображенням анімалістичних композицій у косівській кераміці; таблиця з елементами розпису гуцульської кераміки; зразки дитячих робіт;

для учнів – альбом, матеріали для ескізування (графічні або живописні), зооморфні шаблони, картки з елементами косівського керамічного розпису.

Музичне оформлення – коломийки, ансамбль «Дніпро і друзі»  - "Карпатські візерунки" (музика Василя Попадюка), віночок українських народних мелодій (Garland of Ukrainian Folk Melodies)

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку.

1.Організаційна частина.

         Доброго дня.

         Юні друзі, естетику і стиль, народжені в українських Карпатах, не переплутаєш ні з чим. Найяскравіше вони виражені в декоративно-прикладному мистецтві, один із зразків якого – автентичний косівський керамічний розпис. Орнамент, що вільно й легко лягає на форму виробів, підкреслює їх об’єми. Легкість малюнка не заважає сприймати пластику форм. Орнаменти й сюжетно-тематичні композиції неповторні. Майстер ретельно вимальовує кожен елемент за власним стилем і колоритом.

2. Уведення в тему уроку. Мотивація навчальної діяльності.

         Долучімося і ми до цього невичерпного джерела натхнення і творчості.

         Тема нашого уроку: «Ескіз анімалістичної композиції в квадраті за мотивами косівського керамічного розпису».

         Перед нами стоїть завдання: навчитися створювати анімалістичну композицію в квадраті за мотивами косівського керамічного розпису; розвивати уміння стилізації природних форм і навички виконання ескізу.

3. Актуалізація опорних знань.

          На попередніх заняттях ви вивчали походження керамічного мистецтва та особливості  косівської  кераміки.

• Пригадайте, які особливості ми виділяємо в косівській кераміці?

(Учні вказують на три особливості.)

           В особливостях орнаментування ви вказали на використання геометричних, рослинних, зооморфних та антропоморфних елементів при створенні композиції.

• Завдяки чому утворюють елементи орнаменту?

(Завдяки стилізації.)

• А що таке стилізація?

(Стилізація як процес роботи являє собою декоративне узагальнення  зображуваних об'єктів (фігур, предметів) за допомогою ряду умовних прийомів зміни форми, об'ємних і колірних співвідношень.).

• А як можна розмістити елементи орнаменту на площині?

(Симетрично та асиметрично.) 

4. Подання нового матеріалу.

           Косівський керамічний розпис – неповторний приклад народного примітивізму. Гончарі використовували усю можливу палітру мотивів. На керамічних виробах гармонійно поєднуються рослинні та геометричні орнаментальні форми, зображення звірів, птахів, сюжетні сценки. Природні силуети оригінально стилізувалися та узагальнювалися. Те, що ніби «втрачалося» при спрощенні зображення, робило його площинним з цікавою пластикою ліній і форм. Такі орнаментальні композиції ми можемо бачити на зразках косівського посуду.(Показ слайдів.)

           Але,  косівські гончарі найбільше славилися мальованими кахлями, якими оздоблювали печі. Ка́хлі — це різновид кераміки, художньо-декоративна плитка, що використовується для личкування печей, стін осель і палаців, фонтанів тощо. Кахлі мають цінну властивість: вони накопичують тепло, поступово віддаючи його та не перегріваючи повітря в приміщенні. Коли ми споглядаємо косівські кахлі, то бачимо перед собою справжні народні картини. Значна частина з них присвячена Карпатській фауні. Серед зооморфних мотивів розпису унікальні варіанти зображення птахів, свійських тварин, лісових звірів, що давали їжу горянам і були прадавніми оберегами. Найбільш поширені і різноманітно інтерпретовані образи зозулі, півня, собаки, коня, барана, оленя тощо. (Показ слайдів). Унікальні зооморфні мотиви змальовують царство птахів, тварин, що жили біля людей і лісових мешканців.

Відмінною рисою косівського керамічного розпису є те, що жодна кахля з однаковою  сюжетною лінією - неповторна. Постійна інтерпретація малюнку, по-різному працює колористична гама, яка виокремлює косівську школу керамічного виробництва. Змінюється положення  фігур та орнаментальних мотивів, які доповнюють одне одного і насичують усе тло кахлі, але при цьому не перевантажують композиції.

Серед звірів, особливим улюбленцем у зображенні на творах косівської кераміки, є гордий олень. На кахлях олені виконані в тра­диційній манері розпису. Фігури побудовані на контрастних співвідношеннях: масивно-пластич­ний тулуб і маленька голівка, з якої ви­ростають невеликі, але пишні роги, та присадкуваті то­ненькі ніжки. Зображення підсилюється контурним рисунком та широкими мазка­ми зеленої і жовтої полив з мінімальним використанням червені. Слід додати й те, що розміщують тварину майже на всій композиційній площині виробу, аби зайвий раз підкреслити монументальність фігури оленя.

У гончарстві цікаво відображена і пташина тема: півні, голуби, орли, зозулі, ластівки і павичі тощо. Птахи подані в стилізованій формі ок­ремими фігурами в оточенні елементів рослинного світу. Такі зображення майстри наповнювали певним символізмом. Голуб вважався символом щирості, чистоти і любові. Орел уособлює силу та швидкість, павич – красу, гордість, безсмертя. Власне, останні дуже часто зустрічаються в орнаментальних  розписах косівської (гуцульської) кераміки. Це птахи з розквітлим, багатим пір’ям, які мають невеликі, зате міцні тулуби і корони на головах. Традиційно, площини біля птаха доповнюють вигадливи­ми квітковими мотивами, розміщеними у верхніх кутах кахлі

Ще один птах, що може посперечатися за популярністю з павичем – голосистий півень. На косівських кахлях півня зображують з різко піднятим пишним хвостом, що складається листочків-кучерів та ледь випнутим тулубом, який знаходиться у майже верти­кальному положенні.  Ще однією особливістю є відкритий дзьоб у півня.

5. Пояснення послідовності практичної діяльності учнів.

           Отже, і ми розробимо ескіз анімалістичної композиції за мотивами косівського керамічного розпису. Оскільки мова йшла про кахлі, то розмістимо наше зображення у квадраті розміром 100х100 міліметрів. Враховуючи традиції зооморфних зображень на косівських кахлях, доцільно використовувати асиметричну композицію. Головним елементом якої, є зображення стилізованої тварини або птаха. При цьому, вільні площини поряд з ним гармонійно заповнюємо стилізованими рослинними елементами, зразки яких є у вас на столі. Довершуємо роботу нескладним орнаментальним контуром.

( Вчитель акцентує увагу учнів на слайдах презентації з анімалістичними кахлями та робить на дошці кілька схем побудови силуетів тварин і птахів, а також компонування зображення у квадраті.

Необхідно ще раз вказати, що не потрібно боятися зміни пропорцій фігур тварин чи птахів, а також використання не природного кольору – зелений кінь, олень. Усі ці моменти відповідають поняттю стилізації і є особливостями триколірного виконання.))

Послідовність вирішення в кольорі:

• коричневі елементи та коричневий контур;
• елементи жовтого кольору;
• елементи зеленого кольору.

           Необхідно враховувати чергування кольорових площин та надання переваги зеленому (смарагдовому) кольору.

           (Учням, що мають початковий та середній рівень розвитку  умінь і знань, можна запропонувати шаблони силуетів тварин, птахів.)

6. Самостійна творча робота учнів.

Учні працюють. Учитель слідкує за їх роботою і консультує учнів.

7. Підведення підсумків.

Наш урок добігає кінця. Сьогодні ви ще раз доторкнулися до скарбниці  декоративно-прикладного мистецтва, а саме, косівського розпису. Та створили ескіз для кахлі з анімалістичним  сюжетом. Важливо, що зооморфні сюжети вишукано стилізовані з характерними ознаками примітивізму і водночас наповнені глибоким емоційно-філософським змістом. Саме анімалістичний сюжет відображено на монеті номіналом п’ять гривень, яка присвячена косівській кераміці.

І ще один факт для мотивації пізнання косівської кераміки.У 2014 році її номінували до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, а в 2019 році косівська кераміка стає світовим надбанням за правилами цієї організації. Найдавніші косівські кахлі зберігаються у музеях Бухареста та Відня.

А як, на вашу думку, можна використати набуті нині знання і навички? Чи потрібно уміння стилізації природних форм? Чи цікаві вам зооморфні мотиви косівського керамічного розпису?

 

 

8.3. Ескіз косівської кахлі за мотивами О.Бахматюка (7 кл.).

Мета. Ознайомитись з творчістю О.Бахматюка. Навчитися створювати ескіз композиції для сюжетної кахлі. Розвивати образне мислення, навички стилізації та інтерпретації в декоративному мистецтві. Виховання естетичного смаку, ціннісного ставлення до народного мистецтва.

Матеріали і приладдя:

для вчителя -  презентація із зображенням кахель О. Бахматюка та за його мотивами, таблиця з елементами розпису гуцульської кераміки, портрет О.Бахматюка, зразки дитячих робіт;

для учнів – акварель або гуаш, пензлик, баночка з водою, зразки композицій косівської кахлі.

Музичне оформлення – коломийки, пісні Руслани, «Мелодії Карпатських Полонин».

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку.

1. Організаційна частина.

        Добрий день.

Аркуш на столі перед тобою

Вже готовий до ідей митця,

Зваблює цнотливо білизною,

Щоб відкрити нового творця.

З радістю готовий підкоритись,

Втратити свій досконалий світ,

Тільки щоб в роботі розчинитись,

З мріями відправитись в політ.

         Аркуш, що лежить перед вами і справді порожній. Але незабаром на ньому розквітне життя, творцем якого будете ви.

2. Уведення в тему уроку. Мотивація навчальної діяльності.

         Тема нашого уроку: «Ескіз косівської кахлі за мотивами О.Бахматюка».

Перед нами стоїть завдання: ознайомитись з творчістю О.Бахматюка та навчитися створювати ескіз сюжетної композиції для розпису косівської кахлі за мотивами його робіт. В процесі роботи ми продовжимо розвивати уміння та навички стилізації та інтерпретації в декоративному мистецтві для створення власних образів.

3. Актуалізація опорних знань.

         На попередніх заняттях ви вивчали походження керамічного мистецтва, особливості «косівської кераміки», створювали ескізи та імітацію косівської (5 – 6 клас) та тарелі. Пригадайте:

• Які особливості ми виділяємо в косівській кераміці?

(Учні вказують на три особливості – технологія виготовлення, триколірне вирішення, поєднання на виробах елементів рослинного, геометричного, зооморфного та антропоморфного характеру.)

В орнаментуванні, як головний жанр на фоні багатства геометричного та рослинного орнаментів, використовують тематично-сюжетні композиції.

• Що таке композиція?( Композиція — це побудова художнього твору, яка обумовлена його змістом, призначенням і характером.)
• У чому особливість сюжетної композиції? (У центрі  сюжетно-тематичної композиції завжди знаходиться подія або художній образ, який відображає задум творця.)

4. Подання нового матеріалу.

У горян панував культ печі, як духовного символу родинного затишку.  Гуцульська кахляна піч — це неперевершене поєднання в одному виробі архітектурного, живописного та декоративного начал. Немов розгорнута книга, піч описувала у своїх кахлях усе життя гуцула. У сюжетних кахлях нерозривно існує дійсність та вигадка, проза повсякдення та запальність народних забав, релігійна тематика і військове буття. Колись такі печі були ледь не в кожному гуцульському селі, щоправда, у заможних горян, бо дозволити собі таку розкіш міг не кожний. Але навіть небагаті горяни вкладали в піч хоча б одну кахлю.

Цікавим є збереження певної послідовності сюжетів у формуванні печі, що підкреслюється багатим завершенням з фронтонів і кутовими прикрасами над комином. Відомо, що розписані кахлі обов’язково ставилися зверху донизу згідно зі значимістю сюжетів. Перший ряд згори, безумовно, найважливіший. У центрі майже завжди був святий (в гуцулів — Миколай Чудотворець). Він вважався оберегом, до нього зверталися з різними проханнями. Обабіч розташовувалися кахлі з релігійним сюжетом, соціальної чи державної важливості, скажімо, із зображенням церкви, дзвонів, австрійського двоголового орла. Праворуч і ліворуч — зображення побутових сцен: рибалка над потоком, гуцул оре ниву, мисливці на полюванні. У другому ряді на  печі розташовувалися кахлі з зображенням того, що давало гуцулам можливість жити у складних гірських умовах. Тут обов’язково мав бути баранчик, який давав одяг, тепло, їжу. Доволі часто на пічних кахлях зображали музик; вони грають на скрипці, на сопілці і дуже рідко — на трембіті. Гуцул не був би гуцулом, якби, розписуючи кахлю, не згадав про наслідки відвідин шинку — чоловік повертається додому, а жінка вже чекає з топірцем у руці, демонструючи, хто в домі господар.

          Неперевершеним майстром косівського (гуцульського) керамічного розпису був О. Бахматюк (1820-1882 рр.). Вчитель акцентує увагу на портреті майстра. Син гончаря та учень Івана Баранюка, він володів щедрим талантом і був надзвичайно популярним не тільки серед гуцулів, але й за межами рідного краю.

          Першим серед гуцульських майстрів Бахматюк широко відображав працю селян на своїх виробах. Але найбільш відомими і найбільш пошанованими  були ці сюжети на пічній кахлі. Орачі, чабани, мельники та гончарі неначе оживають на його роботах.  Усе, що відбувалося довкола, уся різноманітна палітра сільського життя, з її щоденною роботою, спілкуванням, крамницями та шинками, зафіксована на кахлях відомого майстра. Велике коло сюжетів присвячено музиці та гулянням. Багато творів присвячено воєнній тематиці. На кахлях О.Бахматюка гумористично підкреслено особливості характерів героїв сюжетів.

  Мова розпису Бахматюка лаконічна і проста. Автор вражає неперевершеною ясністю художнього бачення. Немає, здається, для майстра нічого такого, що було б неможливо зобразити. Вся складність натури з її ракурсними формами і неймовірною кількістю деталей ніби зникає перед вольовим і мудрим поглядом художника. Спрощується складне, відступає все дрібне. Зображення людей і тварин площинне. Розвернуті в профіль, вони отримують силует, що легко читається. Майстер знав як гармонійно організувати розміщення елементів на площині, винахідливо орнаментуючи і сміливо заповнюючи простір фону, пов’язував рослинні мотиви з фігурами людей. Підпорядковуючись його волі тварини, рослини, люди займають саме те положення, при якому найкращим чином виражають в картинах дію. Майстер визначає необхідний масштаб фігур, слідкуючи за тим, щоб вони не тіснилися, легко дихали. Спокійно-статична або повна стрімкого руху композиція -врівноважена і завершена. Майстер-кераміст мав низку улюблених сюжетів – це бричка з кіньми, озброєні вершники, жовніри, сцени полювання, ведмідь і гуцул, які танцюють тощо. О. Бахматюкові вдавалося показати характерні риси своїх персонажів, особливості одягу горян і одностроїв військових. Дивовижно, як, використовуючи незначні зміни положення ніг коня чи ледь помітний нахил тулуба людини, гончар міг відтворити рух героїв на мальованих кахлях. Серед неповторних сюжетів, які малював майстер, є багато сцен з музиками, пригодами у шинку і після нього. З особливою пошаною кераміст ставився до зображення святих Катерини і Варвари, які були оберегами сімейної злагоди, родинного затишку та щастя у гуцулів. Творчий доробок майстра здобув широкого визнання на етнографічних виставках у Відні (1873), Львові (1877), Коломиї (1880) та за межами України. У 1880 р. О.Бахматюк на першій в Галіції етнографічній виставці отримав золоту медаль від цісаря Франца-Йосифа. Ще за життя художника визнали «геніальним гончарним майстром», а жителі Косова двічі обирали його бургомістром.

5. Пояснення послідовності практичної діяльності учнів.

         Вам необхідно за поданими зразками та додатковим матеріалом, створити сюжет для кахлі (композиція в квадраті 100х100). Пам’ятайте, що в роботі потрібно гармонійно поєднати елементи сюжету з елементами орнаментального декору. Працюючи над фігурою людини, постарайтесь передати особливості її професійного чи соціального положення. Зауважте, що в цій роботі можна нехтувати пропорціями людського тіла, щоб наблизити зображення до автентичності майстра. Сюжети доцільно брати з навколишнього життя: навчання у школі; забави з друзями; відпочинок тощо.

Лінійну побудову слід розпочинати з фігур людей у центральній частині квадрата. Враховуємо, що по периметру кахлі  розміщується нескладний орнаментальний контур. Вільні площини сюжету гармонійно доповнюємо елементами рослинного орнаменту.

         Послідовність вирішення в кольорі традиційна: коричневі елементи та коричневий контур; елементи жовтого кольору; елементи зеленого кольору. Необхідно враховувати чергування кольорових площин та надання переваги зеленому (смарагдовому) кольору.

6. Самостійна творча робота учнів.

Учні працюють. Учитель слідкує за їх роботою і, в разі потреби, консультує учнів. (Звучать мелодії Карпат, коломийки, пісні Руслани.)

7. Підведення підсумків.

Наш урок добігає кінця. Сьогодні ви поглибили свої знання про косівську кераміку, доторкнулися до багатої спадщини гідного сина Карпатського краю О.Бахматюка. Та створили ескіз для кахлі за його мотивами. (- Чому саме такий сюжет ви обрали?) Спробуйте дома до свого сюжету на кахлі придумати коломийку.

8.4.Сценарій виховного заходу.

Тема.  Добра річ - гуцульська піч!

Мета: ознайомити учнів із давнім хатнім оберегом українського народу  – пічкою; поглиблювати знання здобувачів освіти про українські народні традиції та декоративно-ужиткове мистецтво; розвивати уміння та навички по створенню композицій в техніці косівського керамічного розпису; виховувати розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку, гордість за здобутки українців у мистецькій діяльності, ціннісне ставлення до культурних надбань, як до світоглядних орієнтирів, усвідомлення причетності до соціокультурних і суспільних процесів, усвідомлення своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю.

Обладнання:  стилізована гончарна майстерня, макет косівської кахляної печі, силует печі, імітовані кахлі, косівська кераміка, презентація, гуцульські мелодії.

Хід виховного заходу.

У центральній частині сцени стилізована гончарна майстерна, де  учні займаються розписом кахель, ведучі стоять ліворуч і праворуч від гончарів. Звучить гуцульська мелодія і затихає.

Вчитель. Рід наш багатий на традиції, прекрасний духовністю, оскільки з найдавніших часів пращури відбирали найцінніші надбання, збагачували їх і бережливо передавали той келих мудрості і здоров’я нації з покоління до покоління. Національно-культурні традиції акумулюють генетичну пам'ять українського народу, яка оберігала його ідентичність в часи чужоземного панування і червоної заметілі.

Ведучий 1.

Які в народу звичаї крилаті,

Який багатий наш духовний світ!

Традиції живуть у кожній хаті,

Вивчаємо їх ми із юних літ.

Ведуча 1.

Щоб українцями по світу крокувати

Й на цій землі прожити недарма.

І щоб ніхто не зміг нам дорікати,

Що в нас коріння власного нема.

Ведучий 2.

Традиції ніколи не вмирали,

Їх українці свято берегли.

А в світлий час їх з пам'яті дістали

І, наче стяг, в майбутнє понесли.

Ведуча 2. Обереги рідного дому захищають нашу оселю від злих духів, біди, злодіїв, блискавки та інших природних катаклізмів. Їх   коріння сягає сивої глибини століть.

Ведучий 3.  Бо хата – це не просто дім, в якому проживала сім'я. Це окремий всесвіт, де народжувалися, росли, закохувалися, одружувалися, господарювали та помирали. Так повелося, що для українців побудувати дім означало не лише закласти фундамент і витягнути стіни, а й створите місце для родового гнізда, народити, виростити та виховати в ньому дітей.

Вчитель. Якщо з сіней увійти до головної кімнати в хаті - світлиці, то обов’язково побачимо велику піч (показ слайдів з варіантами печей). Дивна річ – у хаті піч. Вона служить українському селянинові для опалення житла і як тепле спальне місце, для приготування їжі, випікання хліба. До печі завжди ставились як до священного предмета і тримали в чистоті.

Ведуча 3. Тому вона була найбільш за­служеним оберегом у хаті. Це своєрідний родинний «вівтар», служителем якого була господиня - берегиня родинного вогнища. «Ця добра щедра піч твоя, що пахла стравами, печеним хлібом, печеними і су­шеними яблуками, і сухим насінням, зіллям і корінням», — писав   О. Довженко. Нажаль, це диво поволі відходить в історію. Поступ цивілізації нестримний та пам'ять завжди повертатиме  нас до доброго вогню в печі родинної хати, біля якого народжувались і виростали цілі покоління на­ших предків.

Ведучий 4.

У кутку моєї хати

Здавна піч стоїть чудова

Гарна піч, та що казати:

Дуже їй смакують дрова.
Їсть вона їх без упину,
Апетит добрячий має:
Скільки в піч дровець не вкину,
Все у ній умить згорає!
Зате може цілу нічку,
Берегти тепло до ранку,
І за це тобі я, пічко,
Дам в'язанку до сніданку.

Ведуча 4. Традиційно викладав піч найкращий майстер на селі. Піч – друга мати, яка обігріє і нагодує. Піч і комин обожнювались як захисники вогню. Вірили, що через піч і комин здійснюється безпосередній зв'язок з небесним світом. Піч була утаємничена і священна. Її боялись, їй поклонялись, при ній не сварились. Близько печі стояли різної форми горщики, горнята, в яких варили їжу. Збоку – діжа для вимішування тіста, лопата для саджання хліба в піч. У нижній частині печі містилося підпіччя куди клали рогачі, кочергу, віник та інше. Піч закривали заслінкою.

Ведучий 1. На печі господиня готувала їжу, навчала доньку поратись біля горщиків. У печі пеклися паляниці духмяного хліба, весільний коровай. Як символ добробуту, чулися запахи борщу, каші. В печі не тільки готували їжу. Вона створювала особливе родинне тепло, бо часом об’єднувала навіть розсварених, чоловіка з жінкою, а для дітей була справжнім чарівним захисником.

Ведуча 2. На всіх теренах нашої країни відзначається однаково шанобливе ставлення до печі. Господині охайно білили пред святами піч, а в окремих регіонах України її розмальовували, або прикрашали витинанками. Але саме у нас, в Карпатах, вона стала мистецьким явищем світового рівня. Адже, до її появи у гуцульській хаті доклав свою майстерність не тільки пічник, але й гончар.

Легким фоном звучить гуцульська мелодія. Показ презентації.

Вчитель. Ставлення до вогню у горян дуже шанобливе. Прикмет та забобонів, що стосуються вогню, у них чимало. Гуцули вірять, що, коли дитині подати хліб над вогнем, вона обов’язково виросте злодієм. А якщо хто плюне у вогонь, у того на язиці утвориться міхур. Гріхом також вважається кинути у вогонь волосся. Коли вогонь у печі сильно тріщить, гуцул скаже, що до хати прийде розгнівана людина. З такої поваги до вогнища і виникло бажання горян прикрашати свою піч неперевершеними кахлями. Правда дозволити собі таку розкіш могли тільки заможні ґазди. Але навіть бідні селяни вмонтовували у піч хоча б одну кахлю.

Ведучий 2. Життя горян було суворе та важке, але оточене дивовижними за красою ландшафтами. А їх мистецтво, яке тісно пов’язане з цим складним побутом, відображає гірську естетику і відзначається яскравою самобутністю. І тепер найбільш трудомістким, примхливим та утаємниченим ремеслом вважається гончарство. А виготовлення кахлів — це особливий його різновид. 

Ведуча 1. Гончар – це дуже давня і шановна професія. Раніше в кожному селі був свій гончар. Він знаходив глину у землі і залишав її на дворі, щоб вона вилежалась, її мочили дощі, морозили морози, обігрівало сонце, обдували вітри. А навесні з глини вибирали всі палички і камінці, просіювали її, намочували водою, ліпили та випалювали виріб.

Ведучий 4. Гуцульська кахляна піч — рідкісне в народному мистецтві поєднання в одному виробі архітектурної, живописної та декоративної основ. Здається, все життя гуцула розписане у кахлях. Тут сплелися дійсність та вигадка, проза повсякдення та запальність народних забав, релігійна тематика і військове буття. Гуцульська піч - це і поема, і епос, і навіть карикатура. Кожна кахля - закінчена картина, а складені разом, вони утворюють розповідь.

Ведуча 4. На печі послідовність викладених кахель підпорядкована певному ритмові, що підкреслюється завершенням з фронтонів і кутовими прикрасами над комином. Розписані кахлі ставилися зверху донизу за значимістю сюжетів. Перший ряд згори - найважливіший. Він вважався оберегом, до нього зверталися з різними проханнями. Там розташовувалися кахлі з релігійним сюжетом, соціальної чи державної важливості, скажімо, із зображенням дзвонів, австрійського двоголового орла. Праворуч і ліворуч — зображення побутових сцен: орач з люлькою, мисливці, що вирушили на полювання... І ось вам, до речі, приклад гуцульського гумору — один мисливець везе іншого на тачці, а той, котрого везуть, тим часом стріляє у якусь птаху. 

Ведучий 5. У другому ряді на печі розташовувалися кахлі з зображенням того, що давало гуцулам можливість жити у складних гірських умовах. Тут обов’язково мав бути баранчик, який давав одяг, тепло, їжу. Доволі часто на пічних кахлях зображали музик; вони грають на скрипці, на сопілці і дуже рідко — на трембіті. Гуцул не був би гуцулом, якби, розписуючи кахлю, не згадав про наслідки відвідин шинку — чоловік повертається додому, а жінка вже чекає з топірцем у руці, демонструючи, хто в домі господар.

Вчитель.  Неперевершеним майстром косівського керамічного розпису був        О. Бахматюк (1820-1882 рр.). Вчитель акцентує увагу на портреті майстра. Син гончаря та учень Івана Баранюка, він володів щедрим талантом і був надзвичайно популярним не тільки серед гуцулів, але й за межами рідного краю.

Ведуча 5. Бахматюк широко відображав працю селян на своїх гончарних виробах. Але найбільш відомими і найбільш пошанованими  були ці сюжети на пічній кахлі. Орачі, чабани, мельники та гончарі неначе оживають на його роботах.  Усе, що відбувалося довкола, уся різноманітна палітра сільського життя, з її щоденною роботою, спілкуванням, крамницями та шинками, зафіксована на кахлях відомого майстра. Велике коло сюжетів присвячено музиці та гулянням, воєнній тематиці. На кахлях О. Бахматюка гумористично підкреслено характери героїв сюжетів.

Ведучий 3. Мова розпису Бахматюка лаконічна і проста. Автор вражає неперевершеною ясністю художнього бачення. Немає, здається, для майстра нічого такого, що було б неможливо зобразити. Вся складність натури з її ракурсними формами і неймовірною кількістю деталей ніби зникає перед вольовим і мудрим поглядом художника. Спрощується складне, відступає все дрібне. Зображення людей і тварин площинне. Розвернуті в профіль, вони отримують силует, що легко читається. Майстер знав як гармонійно організувати розміщення елементів на площині, винахідливо орнаментуючи і сміливо заповнюючи простір фону, пов’язував рослинні мотиви з фігурами людей.

Ведуча 3. Підпорядковуючись його волі тварини, рослини, люди займають саме те положення, при якому найкращим чином виражають в картинах дію. Майстер визначає необхідний масштаб фігур, слідкуючи за тим, щоб вони не тіснилися, легко дихали. Спокійно-статистична або повна стрімкого руху, композиція врівноважена і завершена. Майстер-кераміст мав низку улюблених сюжетів – це бричка з кіньми, озброєні вершники, жовніри, сцени полювання, ведмідь і гуцул, які танцюють тощо. О. Бахматюкові вдавалося показати особливості одягу горян і одностроїв військових. Дивовижно, як, використовуючи незначні зміни положення ніг коня чи ледь помітний нахил тулуба людини, гончар міг відтворити рух героїв на мальованих кахлях. Серед неповторних сюжетів, які малював майстер, є багато сцен з музиками, пригодами у шинку і після нього. З особливою пошаною кераміст ставився до зображення святих Катерини і Варвари, які були оберегами сімейної злагоди, родинного затишку та щастя у гуцулів. Доробок майстра здобув широкого визнання на виставках у Відні (1873), Львові (1877), Коломиї (1880) та за межами України. У 1880 р. О.Бахматюк на першій в Галіції етнографічній виставці отримав золоту медаль від цісаря Франца-Йосифа. Ще за життя художника визнали «геніальним гончарним майстром», а жителі Косова двічі обирали його бургомістром. (Слайди з презентації.)

Ведучий 1. Коли ми споглядаємо косівські кахлі, то бачимо перед собою справжні народні картини. Значна частина з них присвячена Карпатській фауні. Серед зооморфних мотивів розпису унікальні варіанти зображення птахів, свійських тварин, лісових звірів, що давали їжу горянам і були прадавніми оберегами. Найбільш поширені і різноманітно інтерпретовані образи зозулі, півня, собаки, коня, барана, оленя тощо. Унікальні зооморфні мотиви змальовують царство птахів, тварин, що жили біля людей і лісових мешканців.

Ведуча 1. Серед звірів, особливим улюбленцем у зображенні на творах косівської кераміки, є гордий олень. На кахлях олені виконані в тра­диційній манері розпису. Фігури побудовані на контрастних співвідношеннях: масивно-пластич­ний тулуб і маленька голівка, з якої ви­ростають невеликі, але пишні роги, та присадкуваті то­ненькі ніжки. Зображення підсилюється контурним рисунком та широкими мазка­ми зеленої і жовтої полив з мінімальним використанням червені. Слід додати й те, що розміщують тварину майже на всій композиційній площині виробу, аби зайвий раз підкреслити монументальність фігури оленя. (Слайди презентації.)

Ведучий 3. У гончарстві цікаво відображена і пташина тема: півні, голуби, орли, зозулі, ластівки і павичі тощо. Птахи подані в стилізованій формі ок­ремими фігурами в оточенні елементів рослинного світу. Такі зображення майстри наповнювали певним символізмом. Голуб вважався символом щирості, чистоти і любові. Орел уособлює силу та швидкість, павич – красу, гордість. Власне, останні дуже часто зустрічаються в орнаментальних  розписах косівської кераміки. Це птахи з розквітлим, багатим пір’ям, які мають невеликі, зате міцні тулуби і корони на головах. Традиційно, площини біля птаха доповнюють вигадливи­ми квітковими мотивами, розміщеними у верхніх кутах кахлі

Ведуча 3. Відмінною рисою косівського керамічного розпису є те, що жодна кахля з однаковою  сюжетною лінією - неповторна. Постійна інтерпретація малюнку, по-різному працює колористична гама, яка виокремлює косівську школу керамічного виробництва. Змінюється положення  фігур та орнаментальних мотивів, які доповнюють одне одного і насичують усе тло кахлі, але при цьому не перевантажують композиції.

Вчитель. Поки ви знайомилися зі ставленням українців до печі, як до оберегу, та з особливостями кахляної печі Карпатського краю, наші майстри-керамісти вже закінчили свою роботу.  Вони готові змонтувати ще одну, нехай уявну, піч.

Ведучий 2. Але наші гончарі не просто придумали і втілили сюжети кахель. Кожен з керамістів придумав ще й коломийку до неї. Отже, ми зможемо не тільки побачити розвиток історії на пічних кахлях, а й почути цю новелу у пісні. Розміщувати кахлі будемо за вже озвученими традиціями.

Учні, що малювали кахлі, закріплюють їх у відповідному порядку двосторонньою клейкою стрічкою на силуетному зображенні печі, виконуючи під музику коломийки.

Можливі варіанти коломийок.

1. Шанували діди віру й нам заповідали,

Щоб святому Миколаю ми си уклоняли.

2. У Варвари й Катерини помочі просили

І молилися щоднини, до церкви ходили.

3. Треба військо шанувати, хай жиют здорові,

Будуть нас обороняти, як дуби вікові.

4. Їде козак на конику, шаблею махає,

Його дома із походу дівчина чекає.

5. Там отара, тут отара, полонина – мати.

Зраннє видояв овечок, буду бринзу мати.

6. З верховини тече вода униз на долину,

Убирає нині осінь в коралі калину.

7. З глини майстер вироблєє кахлі і тарелі,

Кольорів патьоки ніжні, ніби акварелі.

8. Як заграли нам музики, музики троїсті,

Пораділи люди свєту і в селі, і в місті.

9. Танцювали, танцювали, аж ноги гуділи,

Не помітили як в танці і ранок зустріли.

Ряд коломийок можна продовжити, або запропонувати глядачам приєднатися до пісенної творчості.

Вчитель. Ось і змонтували ми ще одну піч, яка стає вже нашими оберегом від поспіху прийдешнього життя. Вона є розповіддю, яка об’єднала минуле і сьогодення і сповнює серця вірою у славне майбутнє.

Славімо піч, прадавню українську піч,

Що гріла наших предків, як перина.

В ній теплий попіл парував всю ніч,

І не одна тут пестилась дитина.

 

Яка чудова річ - гуцульська піч!

Додатки до уроків

 

 

 

 

 

Елементи косівського розпису.

 

«Дерево життя» на  кахлі.

 

    

Ескізи анімалістичної композиції в квадраті за мотивами косівського керамічного розпису.

 

   

   

   

Ескіз косівської тарелі.

 

     

 

     

 

Зразки сюжетних композицій.

 

10.Презннтації до уроків

https://docs.google.com/presentation/d/1MoezDdsCw6peqdnu2pQKi6gf5WmgvAhB/edit?usp=sharing&ouid=101867782971680363242&rtpof=true&sd=true

  https://docs.google.com/presentation/d/1XeKEv59EVIBmTBr6o1X9ND0JDhZFeGQY/edit?usp=sharing&ouid=101867782971680363242&rtpof=true&sd=true

   https://docs.google.com/presentation/d/1hJWPWymgqCftc2J0jYZHqwAOjEzMioPl/edit?usp=sharing&ouid=101867782971680363242&rtpof=true&sd=true

https://docs.google.com/presentation/d/1pZ1hbZIayDZE2n6ToVKCpeh7S6AvnuZQ/edit?usp=sharing&ouid=101867782971680363242&rtpof=true&sd=true

https://docs.google.com/presentation/d/1qiuIQUskCgbOTZz-4zfxhFfkB2bD0UNF/edit?usp=sharing&ouid=101867782971680363242&rtpof=true&sd=true

https://docs.google.com/presentation/d/1VaQn0hCdOGrRIZqbHztcCKP7QdjqV4wh/edit?usp=sharing&ouid=101867782971680363242&rtpof=true&sd=true

Відео для уроків.

 https://drive.google.com/file/d/1wXWBZav6o_jWVrguK6eGoQxFWuN85M3G/view?usp=sharing

https://drive.google.com/file/d/1cdqh3Uh5B1KYYFVuO7VMAfHAbIqrYt5t/view?usp=sharing

11.Зразки кахель (дитячі роботи)

       

 

                    

12. Косівський керамічний розпис на уроках технології