Методична розробка «Вмій володіти собою: Конфлікти»

Про матеріал
У даних методичних матеріалах наведено шляхи виходу з конфліктних ситуацій та пропоную викладачам уроку за темою: «Конфлікти». Сподіваюсь, що наведені матеріали стануть у нагоді при проведенні занять, класних годин, тренінгів з культури спілкування.
Перегляд файлу

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА:

«Вмій володіти собою: Конфлікти»

 

 

 

C:\Users\Zver\Desktop\Картинки конфлікт\загружено (1).jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

1.Дорослі і діти:непорозуміння-протест-конфліктна ситуація.

2.Стилі поведінки в конфлікті.

3. Тренінг на тему: «Конфлікт. Шляхи подолання конфліктних ситуацій».

4.Тест на дослідження конфліктності підлітків методом незавершених|незакінчених| речень.

 

C:\Users\Zver\Desktop\Картинки конфлікт\images (2).jpg

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ще нікому не вдавалося прожити життя без конфліктів. Вони існували, існують та будуть існувати як невід’ємна складова взаємовідносин людей. Звісно, конфлікти не прикрашають наше життя, але неможна сказати, що вони безглузді та безсумнівно шкідливі. Навпаки, конфлікти – нормальне явище нашого життя.  Виникають вони через те, що вчинки, уявлення, почуття у кожного з нас різні, отже і трапляються між людьми зіткнення. Картина суспільства без конфліктів виглядає не лише утопічною, але й безбарвною, оскільки означає втрату індивідуальності та свободи самовираження людини. Однак, ніщо подібне нам не загрожує, а значить має сенс замислитися над тим, чи існує яка-небудь можливість конструктивного та успішного поводження у конфліктних ситуаціях. Над вирішенням цієї проблеми працюють психологи та педагоги, замислюються батьки, коли їх діти вступають у складний підлітковий вік, обмірковує кожен з нас, коли пригадує чергову безглузду побутову або виробничу сварку.

 Шляхи виходу з конфліктів різноманітні: від кардинальних (до повного розриву стосунків), до дипломатичних (що потребує вміння, а, головне, бажання  шукати і знаходити вихід із ситуації). І все ж, існують певні правила спілкування та вирішення конфліктів, дотримуючись яких можна без втрати почуття гідності вийти із складних суперечностей.

 На відмінність від дорослих, які (доречі) самі не завжди вміють гідно поводитись у конфліктних ситуаціях, діти та підлітки практично не мають досвіду конструктивного вирішення проблем спілкування. Підлітковий максималізм, спроби самоствердження, невміння аналізувати власні вчинки та не завжди добрий приклад дорослих не сприяють  засвоєнню молодими людьми правил поведінки у конфліктах та виходу з них. Та промине «складний вік», а конфліктні ситуації будуть траплятися з людиною протягом усього життя в побуті, на виробництві тощо. Отже, необхідно навчати дітей навичкам конструктивного подолання конфліктних ситуацій, вмінню шукати і знаходити компромісні рішення, які б не залишали відчуття поразки та незадоволення, а тим більше, не пригнічували людину.

 У даних методичних матеріалах ми наводимо шляхи виходу з конфліктних ситуацій та пропонуємо викладачам предметів, пов’язаних з безпекою життєдіяльності розробки уроку за темою: «Конфлікти». Сподіваємось, що наведені матеріали стануть у нагоді при проведенні занять, класних годин, тренінгів з культури спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Zver\Desktop\Картинки конфлікт\images (3).jpg

Дорослі і діти:

непорозуміння-протест-конфліктна ситуація

 

Як відомо, конфлікт — це зіткнення|сутичка| різних точок зору, думок, позицій тощо. Поки|доки| діти маленькі, таких зіткнень|сутичок| дуже мало, вони швидко вирішуються (не уточнюватимемо, з|із| яким результатом). Але,|та| у міру дорослішання дітей, конфліктів стає більше, а суперечки – гострішими.

|Одні розглядають|розглядують| конфлікт як безумовно негативне|заперечне| явище у відносинах дорослі-діти, інші ж знаходять|находять| аргументи на користь конфлікту, вважаючи|лічивши|, що він долає|переборює| застій у відносинах, оновлює|обновляє| бачення тих або інших взаємостосунків, впливає на уявлення про учасників конфлікту, про себе, змінює|зраджує| самооцінку, спонукає до дії. Таким чином, конфлікт має і свої позитивні сторони.

Можна по-різному відноситися і до конфліктів в системі «батьки —діти», але|та| одне важко|скрутно| оспорювати|заперечувати| — те, що прожити без конфліктів неможливо. Навіть ті батьки, які говорять про повне|цілковите| взаєморозуміння з|із| своїми дітьми, обов'язково пригадають якісь зіткнення|сутички| з|із| ними в різні періоди|спільного| життя. Можливо, такі конфлікти вирішувалися м'яко, без втрат з обох боків,|та| проте|тим не менше|...

У|в,біля| значної частини|частки| батьків конфлікти з|із| дітьми бувають досить часто і можуть носити тривалий або короткочасний характер|вдачу|. Коли діти стають підлітками, кількість конфліктів зростає. У самому підлітковому віці закладені передумови для конфліктів з|із| батьками: запальність, прагнення до самостійності, підвищена критичність і образливість, закритість|зачинений|, упертість|впертість| тощо. Наприклад, батьки проти|супроти| вечірніх гулянь своєї 14-річної доньки, їм не подобається хлопець|юнак|, з|із| яким вона зустрічається або батьки виявили, що син палить|курить|, та ще вельми|дуже| дорогі|любі| сигарети чи вчителька повідомила, що син, учень дев'ятого класу, систематично пропускає уроки математики (список можна продовжувати безкінечно).

Фізіологічними змінами та кризовими явищами у психіці, що протікають в організмі підлітка у період статевого дозрівання, не можна нехтувати, але й не слід їх провокувати. Дорослим варто пам’ятати про повагу до почуття гідності підлітка. Він каже: «Я вже дорослий, а ви відноситесь до мене, як до дитини». У цьому як раз і полягає протиріччя підліткового віку: фізіологічно людина дорослішає раніше, ніж соціально та інтелектуально. Підліткам необхідно відчувати себе дорослими та самостійними, але проблема в тому, що відчувати себе таким вони можуть, а бути – ні. Дорослі це чудово розуміють і поводяться відповідно, а підліток намагається отримати переваги дорослого життя, зберігаючи при цьому права дитини. Отже, конфлікту не уникнути? Зовсім ні, якщо роз’яснити підлітку причини подібних конфліктів та навчити прогнозувати та попереджати їх.

Наприклад, мама сказала бути вдома не пізніше 10.00, а дитина повернулася об 11.00. В результаті - скандал?  Юнак чи дівчина сприймуть батьківську агресію як зазіхання на особисту свободу та права. Але достатньо пояснити дитині, що ви любите її, хвилюєтесь за неї та навчити попереджати про затримку з гуляння. Достатньо одного дзвінка о 9.50, щоб зняти половину напруги.

Звичайно, стикаючись з|із| негативними проявами|виявами| в поведінці дітей, дорослі вдаються до заборон, погроз, чинять тиск на підлітків, не завжди приймаючи аргументи останніх до уваги. Не краще було б разом з ними шукати альтернативу конфлікту|, намагатися вирішити його, добитися взаємної згоди|злагоди|. Пропуски уроків можуть бути викликані|спричинені| якоюсь причиною, варто подумати, як її подолати|здолати|, що можна зробити в першу чергу|передусім,насамперед|, а потім і в другу.

Пошук альтернативи — це не дача вказівок, а допомога у виборі якнайкращого|щонайкращого,найкращого| способу дії та прийняття|прийняття,приймання| самим підлітком відповідальності за виконання рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|. Завдання|задача| полягає в тому, щоб навчити дитину|дитяти|, вирішувати свої проблеми та допомогти їй в цьому. Наприклад, при пропуску уроків, підійти самому до класного керівника та з’ясувати ситуацію, а потім допомогти|в,бі дитині у ліквідації прогалин в знаннях|прогалин|.

Не можна позбавляти дітей спілкування з|із| однолітками вечорами, але|та| треба обговорити всі умови, обставини безпечного проведення часу. Перш, ніж забороняти своїй дочці зустріч з|із| другом, доцільно познайомитися з|із| ним, запросити в сім'ю і постежити за його поведінкою, молода людина тоді відповідальніше відноситиметься до своїх стосунків з|із| дівчиною.

Демонструючи дітям альтернативний спосіб рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| конфлікту, дорослі тим самим вчать|вчать| своїх дітей знаходити|находити| вихід із|із| складних ситуацій.

Добре відомий компроміс — спосіб рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| конфліктів, коли обидві сторони йдуть на поступки. Діти в житті, безумовно, частіше поступаються дорослим та батькам, але|та| немає нічого поганого і в поступці дорослих. Адже не завжди ми маємо рацію, буває, зопалу здійснюємо|скоюємо,чинимо| необачні вчинки і помилки. То ж потрібно вміти в них признаватися.

Існують інші способи вирішення конфліктів: пристосування, уникнення, конкуренція. Але|та| вони не вирішують сам конфлікт, а тільки|лише| створюють видимість, бо проблема залишається.

Найпродуктивнішою є|з'являється,являється| співпраця|співробітництво| — дорослі та діти|дитя| спільними зусиллями шукають способи подолання|здолання| конфлікту, домовляються про допомогу один одному |виказують,висло. Співпраця|співробітництво| виключає боротьбу з|із| дитиною|дитям|, його недоліками|нестачами|, воно направлене|спрямоване| на проблему, а не на особистість|особистість| дитини|дитяти|: "Ми |і|папою| допоможемо тобі вирішити твої проблеми, ми не проти тебе", — девіз таких відносин.

В процесі виховання корисно спробувати всі способи, щоб побачити їх сильні і слабкі|слабі| сторони, сформувати уявлення про широкий спектр можливостей|спроможностей| у вирішенні конфліктів, бо вони найяскравіше розкриваються в активних і позитивних діях. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Zver\Desktop\Картинки конфлікт\images.pngСтилі поведінки в конфлікті

 

Існує п'ять, таких основних стилів, в основу яких покладена система, що зветься методом Томаса — Килменна (розроблений Кеннетом У. Томасом і Ральфом X . Килменном в 1972 році). Система дозволяє створити для кожної людини свій власний стиль вирішення конфлікту. Основні стилі поведінки в конфліктній ситуації пов'язані із загальним|спільним| джерелом будь-якого конфлікту— розбіжністю  інтересів двох і більш сторін. Ваш стиль поведінки в конкретному конфлікті визначається тією мірою, в якій Ви хочете задовольнити власні інтереси (діючи пасивно або активно) і інтереси іншої сторони (діючи спільно або індивідуально).

Стиль конкуренції (домінування, суперництво, боротьба, напористість) - кожна із сторін в конфлікті прагне реалізувати свої власні інтереси за рахунок|шкоду| інтересів іншої сторони.

Людина, що використовує стиль конкуренції, вельми|дуже| активна і вважає за краще йти до вирішення конфлікту своїм власним шляхом|колією,дорогою|. Така людина не дуже зацікавлена в співпраці|співробітництві| з|із| іншими, проте здатна|здібний| на вольові рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|. Вона може сказати: «Мене не турбує|непокоїть| те, що думають|вважають| інші. Я збираюся довести їм, що у|в,біля| мене є своє рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| проблеми». Або Ви прагнете, в першу чергу,|передусім,насамперед| задовольнити власні інтереси в збиток|шкоду| інтересам інших, змушуючи|змушуючи| інших людей ухвалювати Ваше рішення проблеми. Для досягнення мети Ви використовуєте свої вольові якості, і, якщо воля Ваша достатньо|досить| сильна, то це вдається.

Такий стиль вирішення конфлікту може бути ефективним у тому випадку, коли Ви володієте певною владою та знаєте, що Ваше рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| або підхід в даній ситуації правильні і маєте можливість|спроможність| наполягати|настоювати| на ньому. Проте|однак| це, ймовірно|певно,мабуть|, не той стиль, який слід використовувати в особистих|особових| відносинах: Ви хочете ладити з|із| людьми, але|та| стиль конкуренції може викликати|спричиняти| у них|почуття| відчуження. А якщо застосовувати такий стиль в ситуації, в якій Ви не володієте достатньою владою (наприклад, при спілкуванні з батьками, вчителем, керівництвом) – можна легко зіпсувати стосунки.

Ось|от| приклади|зразки| тих випадків, коли слід використовувати цей стиль:

  • результат|вихід| дуже важливий|поважний| для Вас, і Ви робите|чините| велику ставку на своє рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| проблеми;
  • Ви володієте достатнім авторитетом для ухвалення|прийняття,приймання| рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|, і представляється очевидним, що пропоноване Вами рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| - правильне|щонайкраще,найкраще|;
  • Ви відчуваєте, що|в,біл немає іншого вибору, і що Вам нічого|немає чого| втрачати|розгублювати|;
  • Ви знаходитеся|перебуваєте| в критичній ситуації, яка вимагає миттєвого реагування;
  • Ви повинні ухвалити непопулярне рішення, але|та| зараз Вам необхідно діяти, і у|в,біля| Вас досить|достатньо| повноважень для вибору цього кроку.

У разі|в разі| використання цього стилю, конфлікт часто розвивається по шляху|колії,дорозі| руйнування стосунків. Людина, яка обрала стиль конкуренції, може втратити прихильність інших учасників конфлікту,  але|та| варто розраховувати на покращення стосунків, якщо запропонований варіант рішення дасть позитивний результат. Проте|однак| цей стиль буде доречний, коли немає іншого шляху|колії,дороги|, а предмет суперечки|спору| надзвичайно важливий|поважний| для Вас. Але,|та| якщо основною метою|ціллю| є|з'являється,являється| хороші|добрі| відносини зі|із| усіма, то цей стиль використовувати не слід.

Стиль ухилення (відступ|догляд|, уникнення, ігнорування) - при цьому стилі конфліктуючі сторони не вступають в переговори, не намагаються|пробують| реалізувати свої інтереси або інтереси іншої сторони.

|  Такий підхід до конфліктної ситуації реалізується тоді, коли Ви не відстоюєте свої права, не співробітничаєте ні з|із| ким для рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| проблеми або просто ухиляєтеся від конфлікту. Ви можете використовувати цей стиль, коли проблема не така|настільки| важлива|поважна|, коли Ви не хочете витрачати сили на її рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| або коли відчуваєте, що знаходитеся|перебуваєте| в безнадійному положенні|становищі|. Цей стиль рекомендується також в тих випадках, коли Ви відчуваєте себе неправим і признаєте правоту іншої людини або коли ця людина володіє більшою владою. Все це — серйозні підстави для того, щоб не відстоювати власну позицію, а спробувати змінити|поміняти| тему, вийти з кімнати або зробити що-небудь таке, що усуне або відстрочить конфлікт. Коротше кажучи, Ви не робите|чините| спроб задовольнити власні інтереси або інтереси іншої людини, а натомість ідете|вирушаєте| від проблеми, ігноруючи її, перекладаючи відповідальність за її рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| на іншого.

Стиль ухилення може виявитися доцільним|придатним| в тих випадках, коли Ви вимушені|змушені| спілкуватися зі|із| складною людиною або коли немає серйозних підстав продовжувати контакти з|із| ним. Замість того, щоб створювати напруженість, прагнучи негайно вирішити проблему, Ви можете дозволити собі розкіш відстрочення|відстрочки| і свідомо відхилитися від вибору сьогодні. Цей стиль підходить|пасує,личить| також для тих випадків, коли Ви відчуваєте, що для вирішення конкретної проблеми не маєте в своєму розпорядженні достатньої інформації. Якщо є можливість зайняти|позичити,посісти| вичікувальну позицію і відповідь може дати сам час, то краще визнати це і сказати собі: «Зараз я не можу займатися цим. Я почекаю».

Нижче приведені найбільш типові ситуації, в яких рекомендується застосовувати стиль ухилення:

  • результат|вихід| не дуже важливий|поважний| для Вас, або Ви вважаєте|лічите|, що не варто витрачати на це сили;
  • у|в,біля| Вас важкий|скрутний| день, а рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| цієї проблеми може принести додаткові неприємності|прикрощі|;
  • Ви знаєте, що не можете або навіть не хочете вирішити|розв'язати| конфлікт на свою користь;
  • Ви хочете виграти час, можливо, для того, щоб одержати|отримати| додаткову інформацію або щоб заручитися підтримкою іншої людини;
  • у|в,біля| Вас мало влади для вирішення проблеми бажаним способом;
  • Ви відчуваєте, що у|в,біля| інших більше шансів вирішити цю проблему;
  • намагатися|пробувати| вирішити проблему негайно недоречно, оскільки відкрите|відчинене| обговорення конфлікту може тільки|лише| погіршити ситуацію.

Не дивлячись на те, що деякі можуть вважати|полічити| стиль ухилення «втечею» від проблем та відповідальності, а не ефективним підходом до вирішення конфліктів, насправді відхід|догляд| або відстрочення|відстрочка| можуть бути цілком|сповна| відповідною|придатною| і конструктивною реакцією на конфліктну ситуацію. Цілком імовірно, що у разі, коли Ви постараєтеся ігнорувати конфлікт, не виражати|виказувати,висловлювати| своє відношення до нього|ставлення|, змінити|позмінювати| тему або перенести увагу на що-небудь інше, то конфлікт зникне сам собою. Якщо ні, то Ви зможете зайнятися цим питанням пізніше, коли будете більші готові до його розв’язання.

Стиль пристосування (поступливість) – одна з конфліктуючих сторін повністю відмовляється від своїх інтересів на користь іншої сторони.

Такий стиль дозволяє зберегти добрі відносини між сторонами, але|та| не вирішує|рішає| конфлікт та залишає одну із сторін повністю незадоволеної.

Використовувати цей підхід можна у випадку, коли результат|вихід| проблеми|речі| надзвичайно важливий|поважний| для іншої людини і не дуже істотний| для Вас. Ви дієте в такому стилі, коли жертвуєте своїми інтересами на користь іншої людини, поступаючись та жаліючи|шкодуючи| його. Оскільки, використовуючи цей підхід, Ви нехтуєте власними інтересами, то краще поступати|надходити| таким чином тоді, коли вірогідність позитивного для Вас вирішення проблеми мала. Це дозволяє Вам відчувати себе комфортно по відношенню до бажань|волінь| іншої людини. Але|та| навряд чи захочеться|схочете| пристосовуватися до когось, якщо Ви відчуватимете себе скривдженим в даній ситуації. Якщо приходиться поступатися чимось принциповим, важливим та відчувати у зв'язку з цим незадоволеність|незадоволення|, то стиль пристосування в цьому випадку - |певно,мабу неприйнятний. Цей стиль може виявитися неприйнятним і в тій ситуації, коли інша людина не збирається в свою чергу поступитися чимось заради Вас або не оцінить зробленого Вами.

Цей стиль слід використовувати тоді, коли Ви відчуваєте, що, трохи поступаючись, втрачаєте|розгублюєте| мало. Стиль пристосування може трохи нагадувати стиль ухилення, оскільки його можна використовувати для отримання|здобуття| відстрочення|відстрочки| в рішенні|розв'язанні,вирішенні,розв'язуванні| проблеми. Проте|однак| основна відмінність|відзнака| полягає в тому, що Ви дієте разом з іншою людиною: берете участь в ситуації і погоджуєтеся робити|чинити| те, чого хоче іншій. Коли ж застосовується стиль ухилення, Ви не робите|чините| нічого для задоволення інтересів іншої людини. Ви просто відштовхуєте від себе проблему.

Ось|от| найбільш характерні|вдача| ситуації, в яких рекомендується стиль пристосування:

  • Вас не дуже хвилює те, що трапилося;
  • Ви відчуваєте, що важливіше|поважніше| зберегти хороші|добрі| взаємостосунки, чим відстоювати свої інтереси;
  • Ви розумієте, що проблема набагато важливіша|поважніше| для іншої людини, чим для Вас;
  • Ви розумієте, що правда не на вашому боці;
  • у|в,біля| Вас мало влади або мало шансів перемогти;
  • Ви вважаєте|гадаєте|, що інша людина помиляється, але може отримати в|із| цій ситуації корисний урок, якщо Ви поступитеся своїми бажанням|волінням|.

Поступаючись або жертвуючи своїми інтересами на користь іншої людини, Ви можете пом'якшити конфліктну ситуацію і відновити гармонію або  використаєте цей період затишшя для того, щоб виграти час та згодом добитися остаточного бажаного для Вас рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|.

Стиль співпраці|співробітництва| (кооперація, інтеграція) - сторони конфлікту вступають в діалог і знаходять|находять| вихід, який допомагає кожній з них максимально реалізувати свої інтереси та зберегти довгострокові дружні чи партнерські відносини. Мета|ціль| його застосування|вживання| – ухвалення взаємовигідного рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|.

Обираючи|прямуючи| цей стилю, Ви берете активну участь у вирішенні конфлікту і відстоюєте свої інтереси, але|та| прагнете при цьому співробітничати з|із| іншою стороною конфлікту. Цей стиль найбільш важкий|скрутний|, оскільки|тому що| він вимагає вміння пояснити свої бажання|воління|, вислухати|вислухувати| один одного, стримувати емоції, але|та| він максимально ефективний. Ви спочатку «викладаєте на стіл» потреби|нужду|, турботи і інтереси обох сторін, а потім обговорюєте їх. Проте|однак| якщо у|в,біля| Вас є час і рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| проблеми має достатньо|досить| важливе|поважне| для Вас значення, то це хороший|добрий| спосіб пошуку взаємовигідного результату і задоволення інтересів всіх сторін.  Оскільки |якВи обидва розумієте, в чому полягає причина конфлікту, то маєте можливість|спроможність| разом шукати шляхи його розв’язання|. Співпраця|співробітництво| є|з'являється,являється| дружнім, мудрим підходом до рішення задачі визначення і задоволення інтересів обох сторін.

Такий підхід рекомендується використовувати в описаних нижче ситуаціях:

  • рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| проблеми дуже важливо|поважно| для обох сторін, і ніхто не хоче повністю від нього усунутися;
  • у|в,біля| Вас тісні, тривалі і взаємозалежні відносини з|із| іншою стороною конфлікту;
  • у|в,біля| Вас є час попрацювати над проблемою, що виникла;
  • Ви обидва здатні|здібні| викласти свої зауваження і вислухати один одного;
  • залучені в конфлікт сторони хочуть на рівних шукати рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| проблеми.

Стиль компромісу (взаємні поступки) - суть стилю в тому, що сторони, які конфліктують, прагнуть врегулювати|урегулювати| розбіжності за допомогою взаємних поступок.

Цей стиль найбільш ефективний, якщо обидві сторони хочуть одного і того ж, але|та| знають, що одночасно це нездійсненно (наприклад, ви бажаєте піти на футбольний матч, а Ваша подруга на дискотеку). Ви поступаєтеся в чомусь, інша людина також у чомусь поступається, а в результаті приймається сумісне|спільного| рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|. Іншими словами, Ви погоджуєтеся на часткове задоволення свого бажання|воління| і часткове виконання бажання|воління| іншої людини. Такі дії нагадують стиль співпраці|співробітництво|, проте|однак| компроміс досягається на більш поверхневому|поверховому,зверхньому| рівні.| Ви не шукаєте приховані потреби|нужду| і інтереси, як у разі|в разі| застосування|вживання| стилю співпраці|співробітництва|. Ви говорите один одному про свої бажання і шукаєте рішення, яке задовольнить обох|воління|. Метою|ціллю| співпраці|співробітництва| є|з'являється,являється| вироблення довгострокового взаємовигідного рішення,|розв'язання,вирішення,розв'язування| а у разі|в разі| компромісу це може бути||придатний| варіант на окремий випадок. В результаті|унаслідок,внаслідок| вдалого|успішного| компромісу людина може виразити|виказати,висловити| свою згоду|злагоду| таким чином: «Я можу змиритися з|із| цим». Наголос робиться|чиниться| не на рішенні|розв'язанні,вирішенні,розв'язуванні|, яке задовольняє інтереси обох сторін, а на варіанті, який можна висловити: «Ми не можемо обидва виконати повністю свої бажання|воління|, отже, необхідно дійти рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|, з|із| яким кожний з нас міг би змиритися».

Компроміс часто є|з'являється,являється| вдалим|успішним| відступом або навіть останньою можливістю|спроможністю| дійти якогось рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|. Ви можете вибрати цей підхід із самого початку|з самого початку|, якщо не прагнете за будь-яку ціну домогтися бажаного чи коли співпраця|співробітництво| неможлива через те, що ніхто не хоче односторонніх|однобічних| поступок. Таким чином, Ви частково задовольняєте свої інтереси, а інша людина — частково свої. При цьому завжди можна в майбутньому спробувати використати інший підхід до вирішення конфлікту, якщо компроміс, як Вам здається,|ви усуває проблему ненадовго.

Нижче перераховані типові випадки, в яких стиль компромісу найбільш ефективний:

  • обидві сторони володіють однаковою владою і мають взаємовиключні інтереси;
  • Ви хочете прийняти|отримати| рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| швидко, тому що|бо| у|в,біля| Вас немає часу або тому що|бо| це найбільш ефективний шлях|колія,дорога|;
  • Вас може влаштувати|улаштувати| тимчасове рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|;
  • інші підходи до рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| проблеми виявилися неефективними;
  • задоволення бажання|воління| має для Вас не дуже|занадто| велике значення, і можна дещо змінити|поміняти| свої прагнення|ціль|;
  • компроміс дозволить Вам зберегти взаємостосунки, і Ви вважаєте за краще одержати|отримати| хоч щось, чим все втратити|згубити,змарнувати,загубити|.

Коли Ви прагнете знайти компроміс, слід починати з прояснення інтересів і бажань|волінь| обох сторін. Після|потім| цього необхідно обкреслити область збігу інтересів. Ви повинні висувати пропозиції|речення|, вислуховувати|вислухувати| пропозиції|речення| іншої сторони, бути готовим до поступок, обміну послугами тощо. Продовжуйте розмову до тих пір, поки Ви здатні|здібні| виробити прийнятну|допустиму| для обох сторін формулу взаємних поступок. У ідеальному варіанті компроміс влаштує|улаштує| Вас обох.

Визначення свого власного стилю. Важливо|поважно| зрозуміти, що кожний з цих стилів ефективний тільки|лише| в певних умовах і жоден з них не може бути виділений як найкращий. У принципі|в принципі|, Ви повинні уміти ефективно використовувати кожний з них і свідомо робити|чинити| той або інший вибір, враховуючи конкретні обставини. Якнайкращий|щонайкращий,найкращий| підхід визначатиметься конкретною ситуацією, а також складом Вашого характеру|вдачі|. Віддавати перевагу одному стилю над іншими— природно, але|та| це може обмежити Ваші можливості|спроможності|. Таким чином, важливо|поважно| визначити для себе свої пріоритети, а також розглянути можливі альтернативні варіанти. Це дозволить Вам бути вільнішим у виборі стилю поведінки при зіткненні|сутичці| з|із| конкретними конфліктними ситуаціями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Zver\Desktop\Картинки конфлікт\images (4).jpgТренінг на тему: «Конфлікт. Шляхи подолання конфліктних ситуацій»

 

Мета|ціль|: дати підліткам можливість|спроможність| самостійного аналізу типових життєвих ситуацій, роз’яснити |навичправила попередження|попереджувати,запобігання| конфліктів та виходу з них.

Здобувачі освіти  повинні засвоїти зміст|сутність,єство| понять «конфлікт», «конфліктна ситуація», «інцидент|спір|»; розвити вміння етичного самопізнання, самоаналізу і самооцінки.

 

Оснащення:  аркуші паперу для тестування та виконання завдань, вислови про культуру спілкування.

 

Методи: бесіда, ролеві ігри|спільн, робота в малих групах.

 

 

Хід тренінгу:

 

1. Запропонуйте учням відповісти на питання: «Що таке конфлікт?».

Передбачувані відповіді:

- сварка;

- протистояння двох людей;

- бійка;

- ворожнеча;

- боротьба.

 

Дайте визначення конфлікту:

Конфлікт (від лат. conflictus - зіткнення|сутичка|) -  зіткнення|сутичка| протилежних інтересів, поглядів, прагнень; серйозна розбіжність, гостра суперечка|спір|, що приводить|призводить,наводить| до протистояння або боротьби.

Для виникнення конфлікту необхідний ряд|лави,низки| чинників|факторів|: наявність проблеми (суперечності|протиріччя|), конфліктної ситуації, учасників конфлікту та інциденту.

 

Конфліктна ситуація - це ситуація прихованого або явного протиборства сторін.

Інцидент - це дія або сукупність дій учасників конфлікту, що провокують різке загострення суперечності|протиріччя| і початок|розпочало,зачало| боротьби між сторонами конфлікту.

Конфлікти бувають різні: сімейні|родинні|, ділові, виробничі, політичні, міждержавні тощо. Але|та| потрібно пам'ятати, що конфлікти між людьми можуть бути конструктивними (направленими|спрямовані| на розвиток відносин, здійснення спільної діяльності) і деструктивними (направленими|спрямовані| на задоволення особистих|особових| амбіцій, самоствердження|самоутвердження| якоїсь людини за рахунок інших людей, наклеп, заздрість, ухилення від виконання обов'язків тощо). Слід уникати не тільки|не лише| деструктивних, але й порожніх|пустих| конфліктів, коли роздратування або нестриманість|болючий| людини роблять|чинять| його поведінку неприйнятною для інших людей.

 

Запитайте|спитайте| в учнів|в,біл: «Чому, на вашу думку, виникають конфлікти? Що стає їх причиною?».

Передбачувані відповіді:

- люди по-різному дивляться на речі;

- стикаються особливості характерів|вдач|;

- амбіції і емоції;

- нерозуміння, наприклад, між дорослими і дітьми, між чоловіками і жінками;

- тупість;

- злість.

 

2. Попросіть учасників розділитися на три групи та розіграти конфліктну ситуацію: виконати завдання|задавання|:

1-а група: дорослі – діти;

2-а група: чоловік – жінка;

3-а група: підліток старшого віку-підліток молодшого віку.

 

Обговоріть, з|із| якими типами конфліктів вони зіткнулися: особистий|особовий|, побутовий, трудовий тощо. Запитайте|спитайте||в,бі: «Хто першим затіяв конфлікт? Яка була у відповідь реакція іншої сторони? Як розпалювалися пристрасті? Чи робив|чинив| хто-небудь|абихто| спробу примирення?».

Запропонуйте учням обговорити, чи була у|в,біля| героїв інсценувань можливість|спроможність| уникнути конфлікту? Що для цього їм треба було зробити?

Передбачувані відповіді:

- не нервувати|нервуватися|;

- вислухати іншу сторону;

- говорити спокійно;

- зупинитися|зупинятися|;

- проаналізувати ситуацію, що склалася;

- порадитися;

- знайти компроміс;

- просто вибачитися.

 

Існують правила поведінки, виконання яких допомагає не провокувати конфлікти:

 

  • Не прагніть домінувати за будь-яку ціну. Будьте принциповими, але|та| не жорстокими. Пам'ятайте, що прямолінійність добре|добра|, але|та| не завжди.
  • Критикуйте, але|та| не критиканствуйте|.
  • |У всьому треба знати міру. Сказати правду теж|також| треба уміти! Будьте незалежні, але|та| не самовпевнені|самонадіяні|. Не перетворюйте наполегливість на настирливість.
  • Будьте справедливі та терпимі до людей. Не переоцінюйте свої здібності та можливості|спроможності|, не зменшуйте здібності і можливості|спроможності| інших.
  • Не проявляйте ініціативу там, де її не потребують.
  • Реалізуйте себе в творчості, а не в конфліктах.
  • Проявляйте|виявляйте| витримку|витяг|, оволодійте уміннями саморегуляції. Пошана|повага| до людей, знання правил ведення суперечки|спору|, дискусії, правил спілкування допомагають запобігати непотрібним конфліктам.

 

Є певні фрази, які можуть спровокувати конфліктну ситуацію. Наприклад:

- ти, як завжди (запізнився, розбив щось тощо);

- скільки можна казати, що (неможна брати мої речі, ти повинен винести сміття тощо);

- до яких пір ти будеш (дивитися телевізор, голосно вмикати музику тощо).

 Таких висловів багато і кожен з вас, напевно, може пригадати їх. Не варто починати розмову з таких фраз. Бо таким чином ви узагальнюєте поведінку людини, робите співрозмовника в очах оточуючих або її власних невдахою, принижуєте гідність. Краще, роблячи зауваження, дати людині зрозуміти, що ви ставитесь до неї з повагою, але деякі моменти її поведінки не зовсім вас влаштовують. Наприклад: «Я знаю, як тобі подобається цей гурт музикантів, але не міг би ти вимкнути магнітофон або одягнути навушники», «Постарайся більше не запізнюватись, бо в мене мало вільного часу».

 

Крім наведених вище |є ще і спеціальні правила попередження|попереджувати,запобігання| конфліктів:

 

  • не розмовляйте відразу з|із| напруженою, збудженою людиною;
  • перш ніж сказати про неприємне, постарайтеся створити доброзичливу атмосферу, відзначте заслуги людини, його вдалі |добрі| вчинки|речі|;
  • постарайтеся подивитися|поглянути,глянути| на проблему очима опонента, «встати на його місце»;
  • не приховуйте доброго відношення|ставлення| до людей, не скупіться на похвалу товаришам;   
  • вмійте примусити|заставити| себе мовчати, коли вас зачіпають в дрібній|мілкій| сварці, будьте вище за дріб'язкові суперечки;
  • те, що справжні чоловіки вирішують суперечки бійкою – міф, тільки сильна і впевнена в собі людина здатна вийти із конфлікту без сутички.

 

3. Запропонуйте учням тестування на визначення поведінки в конфліктній ситуації.

 

Умови тестування. Прочитайте і вирішіть|розв'яжіть|, чи властива Вам та або інша поведінка і проставте бали: часто – 3, в деяких випадках – 2, рідко – 1.

 

 C:\Users\Zver\Desktop\Картинки конфлікт\images (1).jpg
Як Ви звичайно поводитеся в конфліктній ситуації, під час сварки?


1. Погрожую|погрожую| і б'юся.
2. Прагну прийняти точку зору супротивника|противника|, враховую її, як|із| свою власну.
3. Шукаю компроміси.
4. Припускаю, що не прав, навіть якщо не можу повірити в це остаточно.
5. Уникаю супротивника|противника|.
6. Бажаю|волію| за будь-яку ціну добитися своїх цілей.
7. Намагаюся|пробую| з'ясувати, з|із| чим я згоден, з|із| чим – категорично не згоден.
8. Йду на компроміс.
9. Капітулюю|задаюся|.
10. Змінюю|змінюю,замінюю| тему.
11. Нию та скаржуся|, поки|доки| не доб'юся свого.
12. Намагаюся|пробую| знайти причину конфлікту, зрозуміти, з чого все почалося.
13. Трішки поступаюся і підштовхую тим самим до поступок іншу сторону.
14. Пропоную мир|світ|.
15. Намагаюся|пробую| все обернути|звернути| на жарт.

Обробка результатів

 

Перед Вами декілька колонок, кожна з них відображає|відбиває| свій стиль рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| конфліктів.

Впишіть набрані бали у ті чарунки, де проставлений порядковий номер питання та підрахуйте бали по колонках.   Колонка з найвищим балом і визначає Ваш стиль вирішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| конфлікту.

 

 

 

 

 

A

B

C

Д

E

  1

  2

  3

  4

  5

  6

  7

  8

  9

10

11

12

13

14

15

 

Колонка «А» відповідає «жорсткому» типу рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| конфліктів. Ви до останнього стоїте на своєму, захищаючи свою позицію, в якій, на вашу думку, немає і не може бути вад|хиб| і помилок. Тип людини, яка завжди права.

Колонка «В» - стиль «примирення». Ви дотримуєтеся позиції, що завжди можна домовитися, «дві голови краще, ніж одна». Під час суперечки|спору| Ви намагаєтеся|пробуєте| запропонувати альтернативу, шукаєте рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування|, які задовольняють обидві сторони.

Колонка «С» - «компромісний», відразу згодні на компроміс.

Колонка «Д» - «м'який» стиль. Свого супротивника|противника| Ви вражаєте добротою, з|із| готовністю встаєте на точку зору супротивника|противника|, відмовляючись від своєї.

Колонка «Е» - «уникання|вирушає|», Ваше кредо – «вчасно піти». Ви прагнете не загострювати|загостряти| ситуацію, не доводите конфлікт до відкритого|відчиненого| зіткнення|сутички|.

 

4. Роздайте кожному учаснику аркуш|аркуш| білого паперу. Попросіть їх подумати і записати|аркуші| одне слово – прикметник, який, на їх думку|на їхню думку|, характеризує конфліктну особу|особистість| (підписувати своїм ім'ям аркуш не потрібно), після чого зберіть|повизбируйте| листи і прикріпіть|скріпляйте| їх до дошки таким чином, щоб всі учні могли бачити результат.

Передбачувані відповіді:

- агресивний;

- неспокійний;

- дратівливий;

- неприємний;

- нервовий.

 

Запитайте|спитайте||в,біля: «Чи мають ці характеристики статеві, вікові, расові, релігійні та інші особливості, тобто|цебто| ті, які можна віднести тільки|лише| до певної групи людей?». Разом з учнями визначите, що характеристика конфліктної людини не має адресних прив'язок і що міфи про те, ніби чоловіки – нахабні, жінки – сварливі, пенсіонери – роздратовані|невдоволені|, керівники – суворі|суворі|, залишаються всього лише міфом і не мають під собою підстав|основи,заснування|.

Людські відносини настільки багатогранні, що часто|частенько| одна і та ж людина може в один і той же день виступати|вирушати| в ролі скандаліста та нахаби, пригнічуючи|придушуючи| індивідуальність та гідність іншого, і сам стати жертвою. Важливо|поважно| усвідомлювати і аналізувати свої вчинки при спілкуванні з іншими|товаристві|, щоб вчасно зупинити конфліктну людину або зупинитися самому|зупинятися|.

 

 

При проведенні тренінгу можна використати наведені нижче  поради Матері Терези та (при наявності часу) тест на визначення конфліктності підлітків.

 

Поради Матері Терези

 

Люди часто бувають безрозсудними, нелогічними і егоцентричними|.    Все одно пробачай їм.

Якщо ти добрий, люди можуть звинуватити тебе в егоїстичних і прихованих|потайних| мотивах.   Все одно будь добрий.

Якщо ти доб'єшся успіху, то здобудеш|отримаєш| декілька помилкових друзів і декілька справжніх|теперішніх,даних| ворогів.  Все одно добивайся успіху.

Якщо ти чесний і щирий, люди можуть обдурити тебе. Все одно будь чесним і щирим.

То, на спорудження чого ти витратиш роки, хтось може зруйнувати|поруйнувати| за одну ніч. Все одно будуй|стрій,буд|.

Те добре, що ти зробив сьогодні, люди можливо забудуть завтра. Все одно роби|чини| добро.

Віддавай світу|світу| найкраще, що у|в,біля| тебе є, і цього може ніколи не вистачати. Все одно віддавай світу|світу| найкраще, що у|в,біля| тебе є.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Zver\Desktop\Картинки конфлікт\загружено.jpg

 

 

Тест на дослідження конфліктності підлітків
методом незавершених|незакінчених| речень|речень|

 

Тест включає 60 незавершених|незакінчених| речень|речення|, які|речення| розділені на 15 груп, що характеризують відносини підлітків з батьками, друзями, класним керівником, директором школи, а також до свого минулого, майбутнього тощо.

Для кожної групи речень|речень| вводиться|запроваджується| характеристика «відсутність конфлікту» (-), якщо при дописуванні речення буде мати позитивний сенс або «наявність його» (+),  якщо|речення| спостерігається|утримує| негативний|заперечний| зміст|зміст,рацію|. Наприклад, «коли до мене наближається класний керівник, то у|в,біля| мене тремтять коліна». Потім підраховується|підсумовується| загальна|спільна| кількість мінусів, якщо з|із| 4 речень|речень| – три або чотири|висловлювання| мають негативне|заперечне| забарвлення|фарбування|, то конфлікт в наявності.

Прочитайте речення|речення| і закінчить їх, записавши ту думку, яка першою прийшла Вам в голову |гадка|.

Відношення|ставлення| до минулого
1. Коли я був(ла) дитиною|дитям|.
2. Колись я.
3. Якби знову стать дитиною|дитям|.
4. Моїм найсильнішим|жвавішим| спогадом дитинства є|з'являється,являється|.

 Відношення|ставлення| до майбутнього
5. Майбутнє здається|видається| мені.
6. Сподіваюся|надіюся| на.
7. Наступить|настане| той день, коли.
8. Коли я буду старим(ою).

 Життєві цілі
9. Я завжди хотів(хотіла).
10. Я міг(могла|) стати щасливим(ою), якби.
11. Моїм прихованим прагненням в житті є.
12. Найбільше|більш всього| я хотів(ла) б в житті.

 Відношення|ставлення| до батька
13. Думаю|вважаю|, що мій батько рідко.
14. Якби мій батько тільки|лише| захотів|схотів|.
15. Я хотів(ла) б, щоб мій батько.
16. Думаю|вважаю|, що мій батько.

 Відношення|ставлення| до матері
17. Моя мати.
18. Моя мати і я.
19. Вважаю|лічу|, що більшість матерів.
20. Я люблю|кохаю| свою матір, але|та|.

 Відношення|ставлення| до друзів і знайомих
21. Думаю|вважаю|, що справжній|теперішній,даний| друг.
22. Не люблю|кохаю| людей, які.
23. Найбільше|більш всього| люблю|кохаю| людей, які.
24. Коли мене немає, мої друзі.

 Відношення|ставлення| до сім'ї
25. В порівнянні з більшістю інших сімей, моя сім'я.
26. Моя сім'я поводиться зі мною.
27. Більшість відомих мені сімей.
28. Коли я був(ла) дитиною|дитям|, моя сім'я.

 Відношення|ставлення| до чоловіків (жінок)
29. Ідеалом жінки (чоловіка) для мене є|з'являється,являється|.
30. Вважаю|лічу|, що більшість дівчат (хлопців|юнаком|).
31. Вважаю|лічу|, що більшість жінок (чоловіків).
32. Мені дуже не подобається, коли жінки (чоловіки).

 Відношення|ставлення| до статевого життя
33. Коли я бачу жінку разом з чоловіком.
34. Подружнє життя мені здається|видається|.
35. Якби у|в,біля| мене було нормальне статеве життя.
36. Моє статеве життя.

 Відношення|ставлення| до школи і вчителів|учителям|
37. Наш директор в школі.
38. У школі мої вчителі|учителі|.
39. Коли до мене наближається мій класний керівник.
40. Люди, перевагу|вищість| яких я визнаю над собою.

 Відношення|ставлення| до підлеглих
41. Якби я займав|позичав,посідав|(ла) керівний|провідний| пост|піст|.
42. Якщо хто-небудь|абихто| працює під моїм керівництвом.
43. Мої однокласники.
44. Коли я даю іншим доручення.

 Відношення|ставлення| до товаришів і однокласників
45. Краще всього мені працюється.
46. Люди, з|із| якими я вчуся.
47. Люблю|кохаю| працювати з|із| людьми, які.
48. Люди, які вчаться або працюють зі|із| мною.
 

  Страхи та побоювання
49. Знаю, що безглуздо, але|та| боюся.
50. Більшість моїх товаришів не знають, що я боюся.
51. Хотілося б перестати боятися.
52. Мої побоювання не раз примушували|заставляли| мене.

 Усвідомлення провини|вини|
53. Зробив(ла) б все, щоб забути.
54. Моєю найбільшою помилкою було.
55. Коли я був(ла) молодше, то відчував(ла) себе винуватим(тою), якщо.
56. Найгірше, що мені довелося|припало| зробити|вчинити|, це.

 Відношення|ставлення| до себе
57. Якщо все проти|супроти| мене, то.
58. Думаю|вважаю|, що я достатньо|досить| здібний|здібний|(на), щоб.
59. Моя найбільша слабкість полягає в тому, що.
60. Коли мені починає|розпочинає,зачинає| не щастити, я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

C:\Users\Zver\Desktop\Картинки конфлікт\images.jpg

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури:

 

 

  1. Мелибруда Е. Я —Ты — Мы: психологические возможности|спроможності| улучшения|покращання| общени. Пер. з|із| польск|. — М.: Прогресс, 1986.
  2. Скотт Д. Р. Конфлікти. Шляхи|колії,дороги| їх подолання|здолання|. — Київ, 1991.
  3. Корнелиус X., Фейр Ш. Выиграть может каждый. —М.: Стрингер, 1992.
  4. Матеріали тренінгу Каунтерпарт Консорціум «Побудова|шикування| команди і управління конфліктами».

 

 

1

 

docx
Додав(-ла)
Улізько Марина
Додано
29 березня 2021
Переглядів
3441
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку