Методична розробка містить методику використання інтерактивних засобів навчання, яке може стати базою для розвитку критичного мислення на практичних заняттях з англійської та німецької мов, вимоги до структури інтерактивного заняття і форм активної діяльності студентів.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДНІПРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІКУМ
ЕНЕРГЕТИЧНИХ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА З ТЕМИ
«РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА ЗАНЯТТЯХ
ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЯК ЧИННИК УСПІШНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ КОМУНІКАТИВНТХ ЗДІБНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ»
Укладач: викладач іноземної мови
Викладач вищої категорії
Дубинка Вікторія Борисівна
Розглянуто і схвалено на засіданні
ПЦК гуманітарних дисциплін
Протокол № 6 від 22.01.20
Голова ПЦК Шепель Н.О. ______
Дніпро 2020
Дубинка В.Б. Методична розробка. Розвиток критичного мислення на заняттях іноземної мови як чинник успішної соціалізації комунікативних здібностей студентів. Методична розробка для викладачів Іноземних мов. – Дніпро: ДДТЕІТ, 2020 – 31 с.
Методична розробка містить методику використання інтерактивних засобів навчання, яке може стати базою для розвитку критичного мислення на практичних заняттях з англійської та німецької мов, вимоги до структури інтерактивного заняття і форм активної діяльності студентів.
Призначена для викладачів іноземних мов і студентів першого та другого курсу денної форми навчання.
Укладач – В.Б.Дубинка, викладач вищої кваліфікаційної категорії ДДТЕІТ.
Схвалено методичною радою ДДТЕІТ
РЕЦЕНЗІЯ
на методичну розробку
«Розвиток критичного мислення на заняттях іноземної мови
як чинник успішної соціалізації комунікативних здібностей студентів»
викладача вищої кваліфікаційної категорії
Дубинки Вікторії Борисівни
Створена та практично опрацьована подана робота може забезпечити реалізацію мовленнєвої змістової лінії чинної програми Іноземна мова. Зміст роботи відповідає умовам навчання в сучасній професійній школі. З огляду на те, що існує потреба в застосуванні новітніх технологій інтерактивного навчання, тема методичної розробки В.Б.Дубинки є надзвичайно актуальною.
Методична розробка має чітку структуру, яка складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку літератури. У першому розділі проаналізовано психолого-педагогічну й методичну літературу з досліджуваної проблеми, визначено роль і місце інтерактивних методів навчання іноземним мовам в системі сучасної освіти, розглянуті нестандартні форми пізнавальної діяльності студентів та створена структура інтерактивного заняття. В другій частині визначено вплив самостійного критичного мислення студентів на результат мовної компетенції, систематизовано формування на практичних заняттях лексично-граматичних знань та творчих комунікативних вмінь студентів, що є винятково важливим в сучасному сьогоденні. Висновки, зроблені викладачем, чіткі й вичерпні.
Зміст розробки має практичне спрямування, сприяє міцному засвоєнню теоретичного матеріалу та оволодінню іноземною мовою в усіх видах мовленнєвої діяльності. Позитивом можна вважати значне розширення вимог до комунікативної компетенції на заняттях іноземної мови.
Робота Дубинки В.Б. відповідає основним вимогам написання та оформлення методичних розробок і рекомендовано використовувати у практиці.
Рецензент: ____________________________ Васильченко А.І.,
методист НМЛ гуманітарних дисциплін КЗ«ДОІППО»
АНОТАЦІЯ
У зв’язку з виходом України до європейського та світового простору, поширенням ділових зв’язків та контактів у галузі державного управління, володіння іноземною мовою значно підвищує ефективність взаємного партнерства, сприяє взаєморозумінню сторін та зміцнює відносини між представниками різних країн. Вільне володіння іноземною мовою надає можливість налагоджувати особисті контакти не вдаючись до послуг перекладача, створює сприятливий настрій в офіційній, діловій та приватній бесіді, що має позитивний вплив на успішний хід розвитку співробітництва.
Інтеграція України в європейську освітню систему (так званий Болонський процес), Загальноєвропейські рекомендації Комітету ЄС з мовної освіти до вивчення та викладання європейських мов висувають нагальну потребу в розробці нових інтерактивних методів навчання, нестандартних навчальних планів занять, посібників тапідручників з мовної підготовки, які б задовольняли сучасні освітні потреби в Україні.
У зв’язку з цим пропонується розгорнута науково та методично обґрунтована методична розробка з предмету "Іноземна мова " (англійська та німецька), яку було розроблено з метою забезпечення навчального процесу з англомовної підготовки студентів першого та другог курсів закладу освіти України I-ІІ рівня акредитації ДДЕЕІТ.
Ця методична розробка має на меті сформувати навички використання знань з англійської та німецької мов як у процесі повсякденного спілкування з представниками інших країн з різноманітних питань у галузі права, так і на етапі підготовки до участі в міжнародних конференціях, проектах та дискусіях. Навички закріплюються за допомогою використання методики критичного мислення навчання за визначеною тематикою.
ЗМІСТ
Розділ І. Сучасні методи і технології навчання
Розділ ІІ. Критичне мислення як засіб формування та розвитку творчих здібностей студентів
Розділ ІІІ. Формування навичок критичного мислення на заняттях
іноземної мови
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Сучасна дидактика розвивається, поповнюючись новими концепціями та технологіями навчання. Проблема активізації пізнавальної діяльності студентів завжди була однією з найбільш актуальних в теорії і практиці навчання. Педагоги шукали нестандартні форми проведення занять, розробили дидактичні ігри.
За останній час зацікавленність дослідників спрямований на освоєння активних та інтерактивних форм і методів навчання. Для теоретиків і практиків у галузі освіти є очевидним, що головними факторами розвитку особистості є предметно-практична діяльність і взаємодія між людьми.
Навчання є ефективним, якщо:
– студенти відкриті для навчання і активно взаємодіють і співпрацюють з іншими учасниками освітнього процесу;
– мають змогу аналізувати свою діяльність і реалізувати власний потенціал;
– можуть практично підготуватися до того, з чим зустрінуться у професійній діяльності;
– можуть бути самими собою, не бояться виражати себе, припускатись помилок за умови, що не отримають за це негативну оцінку.
Проблема розвитку логічного мислення студентів є актуальною проблемою сьогодення. В руслі діяльнісного підходу психологічною основою навчання є “активна пізнавальна діяльність самого студента, яка приводить до формування вміння творчо мислити, використовуючи здобуті у процесі діяльності знання, навички і вміння”
“Інтерактивне навчання” – навчання, яке основано на психології людських взаємовідносин і взаємодій , навчання, яке розуміється як спільний процес пізнання, де знання добуваються в спільній діяльності через діалог, полілог студентів між собою та викладачем.
Інтерактивне навчання пропонує іншу логіку навчального процесу: не від теорії до практики, а від формування нового досвіду до його теоретичного осмислення через його застосування.
Досвід і знання учасників процесу є джерелом їх взаємонавчання і взаємозбагачення.
Таким чином, інтерактивне навчання може стати базою для розвитку критичного мислення. Автори стверджують, що критичне мислення можуть осягнути не лише студенти старших курсів, але і молодших. На думку дослідників, вміння просіювати інформацію та вирішувати, що важливо, а що ні, буде потрібно учням для успіху в світі, який швидко змінюється, їм необхідно буде вміти розуміти те, як різні частини інформації можуть поєднуватись між собою, знадобиться вміння надавати відповідний контекст новим ідеям та знанням, оцінювати нові знахідки та відкидати знецінену інформацію. Обґрунтовуючи важливість критичного мислення, вони формують такі тези:
1. Знання має цінність лише тоді, коли воно використовується та усвідомлюється концептуально.
2. Майбутнє відкрите для тих, хто критично перевіряє інформацію та вибудовує свої власні реальності.
3. Критичне мислення виникає внаслідок добре сконструйованого навчального плану, виконання якого виховує критичне мислення
У Національній доктрині розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті визначено головну мету, яка полягає в створенні умов для особистісного розвитку та творчої самореалізації кожного громадянина України, формуванні покоління, здатного навчатися впродовж усього життя, створювати та розвивати цінності громадянського суспільства тощо.
Тому від сучасного навчального закладу вимагається запровадження нових підходів до навчання, які забезпечують розвиток у студентів необхідних компетенцій. При цьому поняття компетентності містить набір знань, навичок та відношень, що дають змогу особистості ефективно здійснювати діяльність шляхом реалізації відповідних функцій .
Одним з таких підходів є формування під час навчання навичок критичного мислення, яке разом із фаховою і соціальною компетентністю забезпечує конкурентноздатність і мобільність освіченої людини на ринку праці, її готовність жити і працювати в умовах неперервних змін
Мета роботи: на основі формування сучасних технологій навчання у вищій школі, розкрити сутність та особливості розвитку критичного мислення, а також визначити його основні прийоми та технології на заняттях іноземної мови.
Завдання:
- з’ясувати сучасні методи і технології навчання;
- визначити основні методи і прийоми критичного мислення, що сприяють формуванню та розвитку творчих здібностей студента;
- описати технології формування навичок критичного мислення на заняттях іноземної мови;
- довести необхідність використання інтерактивних занять з елементами технологій критичного мислення;
За структурою робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.
РОЗДІЛ І. Сучасні методи і технології навчання.
Сьогодні в центрі уваги - студент, його особа, неповторний внутрішній світ. Тому основна мета сучасного вчителя - вибрати методи і форми організації учбової діяльності, які оптимально відповідають поставленій меті розвитку особистості. Останніми роками все частіше піднімається питання про використання нових інформаційних технологій в вищій школі. Це не лише нові технічні засоби, але і нові форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Основною метою вивчення іноземної мови є формування і розвиток комунікативної культури студентів, навчання практичному опануванню іноземної мови. Завдання педагога полягає в тому, щоб вибрати такі методи навчання, які б дозволили кожному студенту проявити свою активність, свою творчість.
Основна мета вивчення іноземної мови в школі - формування комунікативної компетенції, всі інші цілі (виховна, освітня, розвиваюча) реалізуються в процесі здійснення цієї головної мети. Комунікативний підхід має на увазі навчання спілкуванню і формуванню здібності до міжкультурної взаємодії.
Сучасні педагогічні технології такі, як навчання у співпраці, проектна методика, використання нових інформаційних технологій, Інтернет – ресурсів, модульне навчання допомагають реалізувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні, забезпечують індивідуалізацію і диференціацію навчання з урахуванням здібностей студентів, їх рівня знань.
Форми роботи з комп'ютерними навчальними програмами на заняттях іноземної мови включають: вивчення лексики; відпрацювання вимови; вивчення діалогічної і монологічної мови; вивчення писемності; відпрацювання граматичних явищ.
Можливості використання Інтернет - ресурсів величезні. Глобальна мережа Інтернет створює умови для здобуття будь-якої необхідної інформації, що знаходиться в будь-якій точці земної кулі.
На заняттях іноземної мови за допомогою Інтернету можна вирішити ряд дидактичних завдань: формувати навики і уміння читання, використовуючи матеріали глобальної мережі; удосконалювати уміння письмової мови; поповнювати словниковий запас; формувати мотивацію до вивчення англійської або німецької мови.
Студенти можуть брати участь в тестуванні, у вікторинах, конкурсах, олімпіадах, що проводяться по мережі Інтернет, переписуватися з однолітками з інших країн, брати участь в чатах, відеоконференціях та інше.
На даний час пріоритет віддається комунікативності, інтерактивності, автентичності спілкування, вивченню мови в культурному контексті, автономності і гуманізації навчання. Дані принципи роблять можливим розвиток міжкультурної компетенції як компонента комунікативної здатності. Кінцевою метою навчання іноземним мовам є навчання вільному орієнтуванню в іншомовному середовищі і умінню адекватно реагувати в різних ситуаціях, тобто спілкуванню. Щоб навчити спілкуванню іноземною мовою, потрібно створити реальні, справжні життєві ситуації (тобто те, що називається принципом автентичності спілкування), які стимулюватимуть вивчення матеріалу і вироблятимуть адекватну поведінку.
Комунікативний підхід - стратегія, що моделює спілкування, направлена на створення психологічної і мовної готовності до спілкування, на свідоме осмислення матеріалу і способів дій з ним. Основним же критерієм, що дозволяє відрізнити цей підхід від інших видів навчальної діяльності, є те, що учні самостійно обирають мовні одиниці для оформлення своїх думок. Використання комунікативного підходу добре вмотивоване: його мета полягає у тому, щоб зацікавити студентів у вивченні іноземної мови за допомогою накопичення і розширення їх знань і досвіду.
Однією з основних вимог, що висуваються до вивчення іноземних мов є створення взаємодії на занятті, що прийнято називати в методиці інтерактивністю. Інтерактивність – це об'єднання, координація і взаємодоповнення зусиль комунікативної мети і результату мовними засобами. Інтерактивність не просто створює реальні життєві ситуації, але і змушує студентів адекватно реагувати на них за допомогою іноземної мови.
Однією з технологій, що забезпечує особистісно-орієнтоване навчання, є метод проектів, як спосіб розвитку творчості, пізнавальної діяльності, самостійності. Робота над проектом - це багаторівневий підхід до вивчення мови, що охоплює читання, аудіювання, усне мовлення і граматику. Метод проектів сприяє розвитку активного самостійного мислення і орієнтує їх на спільну дослідницьку роботу. Проектне навчання актуальне тим, що вчить співпраці, яке виховує такі етичні цінності, як взаємодопомогу і уміння співпереживати, формує творчі здібності і активізує студентів. Загалом, у процесі проектного навчання прослідковується нерозривність навчання і виховання.
Проектна форма роботи є однією з актуальних технологій, що дозволяють застосувати накопичені знання з предмету. Студенти розширюють свій кругозір, кордони володіння мовою, отримуючи досвід від практичного його використання, вчаться слухати іншомовну мову і чути, розуміти один одного при захисті проектів. Вони працюють з довідковою літературою, словниками, комп'ютером, тим самим створюється можливість прямого контакту з автентичною мовою, чого не дає вивчення мови лише за допомогою підручника.
Робота над проектом – процес творчий. Студент самостійно або під керівництвом викладача займається пошуком вирішення якоїсь проблеми, для цього потрібне не лише знання мови, але і володіння великим обсягом наочних знань, володіння творчими, комунікативними і інтелектуальними уміннями. В курсі іноземних мов метод проектів може використовуватися в рамках програмового матеріалу практично по будь-якій темі. Робота над проектами розвиває уяву, фантазію, творче мислення, самостійність і інші особові якості.
До сучасних технологій відноситься і технологія співпраці. Основна ідея полягає в створенні умов для активної спільної діяльності студентів в різних навчальних ситуаціях. Вони об'єднуються в групи по 3-4 людини, їм дається одне завдання, при цьому визначається роль кожного. Кожен студент відповідає не лише за результат своєї роботи, але і за результат всієї групи. Тому слабкі студенти прагнуть з’ясувати в сильних те, що їм незрозуміло, а сильні прагнуть, щоб слабкі досконало розібралися у завданні. І від цього виграє вся група, тому що спільно ліквідовуються прогалини. Що стосується мовного портфеля, то в його основу закладено співвідношення українських вимог до рівня опанування іноземної мови із загальноєвропейськими системами, що, у свою чергу, є відправним пунктом для створення єдиного освітнього простору. Основним критерієм оцінки рівня володіння іноземною мовою в технології мовного портфеля є тестування. Пріоритетом цієї технології стає переорієнтація навчального процесу з викладача на студента. Студент же, у свою чергу, несе свідому відповідальність за результати своєї пізнавальної діяльності. Вищезгадана технологія сприяє поступовому формуванню навиків самостійного опанування інформації. В цілому, мовний портфель багатофункціональний і сприяє розвитку багатомовності.
Модульне навчання отримало свою назву від терміну "модуль", що означає функціональний вузол. Суть модульного навчання зводиться до самостійного опанування певних умінь і навиків в навчально-пізнавальній діяльності. Модульне навчання передбачає чітку структуризацію вмісту навчання. Воно забезпечує розвиток мотиваційної сфери, інтелекту, самостійності, колективізму, умінь самоуправління своєю пізнавальною діяльністю. Модуль створює позитивні мотиви до навчання, як правило, завдяки своїй цікавості, емоційному змісту, навчальному пошуку і опорі на життєвий досвід. Основними засобами модульного навчання служать навчальні модулі.
У системі розвиваючого навчання велика увага приділяється розвитку критичного мислення. У студента, як суб'єкта пізнавальної діяльності не експлуатується пам'ять, а розвивається і формується механізм мислення.
РОЗДІЛ ІІ. Критичне мислення як засіб формування та розвитку творчих здібностей студентів
Розвиток критичного мислення – це сучасна освітня технологія, розроблена американськими спеціалістами з педагогіки на основі узагальнення досвіду світової педагогіки та психології і виходячи із актуальних потреб системи освіти. З 1996 року поширюється разом Інститутом «Відкрите суспільство», Світовою Читацькою Асоціацією та Консорціумом Гуманної Педагогіки. Пройшла апробацію в школах Америки, Азії, 12-ти країнах Східної, Центральної Європи та СНД
Як стверджують дослідники Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл, критичне мислення є “складним процесом творчої інтеграції ідей та джерел, переоцінки та перебудови понять та інформації. Воно є активним та інтерактивним процесом пізнання, що відбувається водночас на багатьох рівнях”.
Автори стверджують, що критичне мислення можуть осягнути не лише студенти старших курсів, але і молодших. На думку дослідників, вміння просіювати інформацію та вирішувати, що важливо, а що ні, буде потрібно студентам для успіху в світі, який швидко змінюється, їм необхідно буде вміти розуміти те, як різні частини інформації можуть поєднуватись між собою, знадобиться вміння надавати відповідний контекст новим ідеям та знанням, оцінювати нові знахідки та відкидати знецінену інформацію. Обґрунтовуючи важливість критичного мислення, вони формують такі тези:
1. Знання має цінність лише тоді, коли воно використовується та усвідомлюється концептуально.
2. Майбутнє відкрите для тих, хто критично перевіряє інформацію та вибудовує свої власні реальності.
3. Критичне мислення виникає внаслідок добре сконструйованого навчального плану, виконання якого виховує критичне мислення .
Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл переконані, що “для того, щоб відбулось повнозначне, критичне розуміння, розраховане на довгий строк, учні мають бути активно залучені до навчального процесу. Активне залучення означає, що учні мають усвідомити своє власне мислення у своїх власних словах. До того ж вони мають висловлювати свої знання та розуміння через або активне мислення у ході письма, або через говоріння”. Критичне мислення - це мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших. Відповідно, формування навичок критичного мислення передбачає розвиток здатності студентів аналізувати навчальну інформацію з позиції логіки та особистісного підходу з метою використання отриманих результатів як до стандартних, так і до нестандартних ситуацій і проблем, а також здатність ставити нові запитання, знаходити аргументи, приймати незалежні продумані рішення.
Критичне мислення - це мислення вищого порядку, яке спирається на інформацію, усвідомлене сприйняття власної інтелектуальної діяльності та діяльності інших . Відповідно, формування навичок критичного мислення передбачає розвиток здатності студентів аналізувати навчальну інформацію з позиції логіки та особистісного підходу з метою використання отриманих результатів як до стандартних, так і нестандартних ситуацій і проблем, а також здатність ставити нові запитання, знаходити аргументи, приймати незалежні продумані рішення .
Основними ключовими елементами критичного мислення є: самостійність; етапність (починається з постановки питання і подальшого визначення проблеми); переконливість аргументації; застосування певних прийомів, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації; обґрунтованість (передбачається використання відповідних критеріїв - положень, які бере до уваги критично мисляча людина, оцінюючи ідеї у процесі їх аналізу) тощо. Сучасна освітня технологія розвитку критичного мислення розв’язує задачі:
освітньої мотивації: підвищення інтересу до процесу навчання та активного сприйняття навчального матеріалу;
інформаційної грамотності: розвиток здатності до самостійної аналітичної та оцінювальної роботи з інформацією будь-якої складності;
культури письма: формування навичок написання текстів різних жанрів;
соціальної компетентності: формування комунікативних навичок та відповідальності за знання;.
При цьому навчальний процес, побудований на засадах критичного мислення, характеризується такими особливостями .
1. У навчання включаються завдання, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня.
2. Навчальний процес обов'язково організований як дослідження певної теми, що виконується шляхом інтерактивної взаємодії між ними.
3. Результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень через застосування до інформації певних прийомів мислення
4. Критичне мислення потребує достатніх навичок оперування доказами та формулювання умовиводів. Сюди ж відноситься і здатність знаходити та інтерпретувати оригінальні документи та джерела інформації, аналізувати аргументи, обґрунтовувати висновки міцними доказами.
5. Студенти повинні бути вмотивовані до обговорення проблеми, а не намагатися уникнути її розв'язання. Вони мають працювати всі разом, щоб досягти спільного консенсусу.
У психолого-педагогічній літературі названо чотири етапи формування критичного мислення:
Перший етап - актуалізація знань, пробудження інтересу до теми, визначення мети вивчення конкретного матеріалу.
Другий етап - осмислення нової інформації, критичне читання та письмо.
Третій етап - роздуми або рефлексія, формування власної думки стосовно навчального матеріалу.
Четвертий етап - узагальнення й оцінка інформації (проблеми), визначення способів її розв'язання, з'ясування власних можливостей.
Необхідно зазначити, що нині в спеціальній літературі наведений достатньо широкий арсенал методичних прийомів та технологій, спрямованих на формування навичок критичного мислення. До основних із них належать такі.
РОЗДІЛ ІІІ. Формування навичок критичного мислення на заняттях іноземної мови
Таблиця 1
Прийоми і стратегії критичного мислення
Етапи |
Виклик |
Осмислення |
Рефлексія |
Прийоми |
«Мозковий штурм» - Кластери - Концептуальне колесо - Прогнозування за ключовими словами - таблиця тонких і товстих питань - Формулювання запитань, відповіді на які потрібно знайти в тексті - кола по воді - Таблиця «З-Х-Д» - вірні і невірні твердження |
-Читання тексту з маркуванням за методом insert - Стратегія «Ідеал» - стратегія «фишбоун» - зигзаг - Виділення ключових слів підкресленням - пошук відповідей на поставлені у першій частині уроку запитання -читання тексту з зупинками |
-синквейн - Акваріум - Добудовування кластера з ключових слів - Відповіді на поставлені питання. - Організація усних і письмових круглих столів. - Організація різних видів дискусій. - Написання творчих робіт. - Дослідження з окремих питань теми і т.д. |
Розглянемо докладніше суть деяких з наведених у таблиці, прийомів і стратегій.
1) “ Мозковий штурм”
Основна мета “навчального мозкового штурму" - розвиток творчого типу мислення. Отже, вибір теми для його проведення прямо залежить від кількості можливих варіантів вирішення тієї чи іншої проблеми.
"Навчальний мозковий штурм" зазвичай проводиться в групах чисельністю 5-7 осіб.
Перший етап - це створення банку ідей, можливих рішень проблеми. Приймаються і фіксуються на дошці або плакаті будь-які пропозиції. Критика і коментарі не допускаються. Регламент - до 15 хвилин.
Другий етап - колективне обговорення ідей і пропозицій. На цьому етапі головне - знайти раціональне в будь-якому з речень, спробувати поєднати їх у ціле.
Третій етап - вибір найбільш перспективних рішень з точки зору наявних на даний момент ресурсів. Цей етап може бути навіть відстрочений у часі та проведено на наступному уроці.
2) Розбиття на кластери
Кластер («гроно») - виділення смислових одиниць тексту та графічне їх оформлення у визначеному порядку у вигляді грона. Кластери можуть стати провідним прийомом і на етапі виклику, рефлексії, так і стратегією уроку в цілому. Роблячи якісь записи, замальовки для пам'яті, ми часто інтуїтивно розподіляємо їх особливим чином, компонуємо за категоріями. Кластер - графічний прийом систематизації матеріалу.
Правила дуже прості. В центрі - це наша тема, а навколо неї великі смислові одиниці. Система кластерів охоплює більшу кількість інформації, ніж ми отримуємо при звичайній роботі. Цей прийом може бути застосований на стадії виклику, коли ми систематизуємо інформацію, отриману до знайомства з основним джерелом (текстом) у вигляді питань або заголовків смислових блоків. Цей прийом має великий потенціал і на стадії рефлексії: виправлення невірних припущень у попередніх кластерах, заповнення їх на основі нової інформації. Дуже важливим етапом є презентація нових кластерів. Завданням цієї роботи є не тільки систематизація матеріалу, але і встановлення причинно-наслідкових зв'язків між «гронами»
3) Кола по воді
Цей прийом є універсальним засобом активізувати знання учнів та їх мовленнєву активність на стадії виклику. Опорним словом до цього прийому може стати досліджуване поняття, явище. Воно записується в стовпчик і на кожну букву підбираються іменники (дієслова, прикметники, стійкі словосполучення) до досліджуваної темі. По суті це невелике дослідження, яке може початися в аудиторії і мати продовження вдома.
4) «Тонкі» і «товсті» питання
Таблиця «тонких» і «товстих» питань може бути використана на будь-якій з трьох стадій уроку. Якщо ми користуємося цим прийомом на етапі виклику, то це будуть питання, на які наші студенти хотіли б отримати відповіді при вивченні теми. Студентам пропонується сформулювати питання до теми в формі «тонких» і «товстих» питань. Далі викладач записує на дошці низку питань і просить студентів (індивідуально або в групах) спробувати відповісти на них, аргументуючи свої припущення. По ходу роботи з таблицею у ліву колонку записуються питання, що вимагають простої однозначної відповіді. В правій колонці записуються питання, що вимагають докладної, розгорнутої відповіді; питання, на які вони самі поки не можуть відповісти, але хотіли б знайти на них відповіді. Після того як прозвучать відповіді на дані питання, пропонується прочитати або прослухати текст, знайти підтвердження своїм припущенням і відповісти на «тонкі» і «товсті» питання. На етапі осмислення змісту прийом служить для активної фіксації питань по ходу читання, слухання; при рефлексії - для демонстрації розуміння пройденого. На етапі рефлексії дається завдання скласти ще 3-4 «тонких» і «товстих» питання, занести їх до таблиці, попрацювати з питаннями в парах, вибравши найбільш цікаві, які можна задати всій групі.
Таблиця 2
“Тонкі” і “товсті” запитання: “Speaking about a new business partner”.
“thin” questions |
“thick” questions |
Where are you from? |
Why do you like Christmas? |
How old are you? |
Why are you sad? |
When is your birthday? |
Do you like winter? Why? Why not? |
Have you got a pet? |
What do you do to help your mum? |
5) Метод Інсерт (insert)
При читанні тексту cneltynb на полях розставляють позначки (бажано олівцем, якщо ж його немає, можна використати смужку паперу, яку поміщають на полях вздовж тексту).
Позначки повинні бути наступні:
v- якщо те, що ви читаєте, відповідає тому, що ви знаєте;
- - якщо те, що ви читаєте, суперечить тому, що ви вже знали, чи думали, що знали;
+ якщо те, що ви читаєте, є новим для вас;
? якщо те, що ви читаєте, незрозуміло, чи ви хотіли б отримати більш докладні відомості з цього питання.
Після читання тексту з маркуванням учні заповнюють маркувальну таблицю Інсерт, що складається з 4-х колонок. Причому, заповнюється спочатку 1-я колонка по всьому тексту, потім 2-я і т.д.
V |
- |
+ |
? |
6) Фишбоун (Д. Баланка)
У «голові» цього скелета позначена проблема, яка розглядається в тексті. На самому скелеті є верхні і нижні кісточки. На верхніх студенти зазначають причини виникнення досліджуваної проблеми (ці записи вони можуть зробити і на стадії виклику, до читання тексту, в результаті актуалізації своїх знань і досвіду). Навпроти верхніх кісточок розташовуються нижні, на яких студенти по ходу читання виписують факти, що відображають суть, факти. Факт додає проблемі ясність і реальні обриси, дозволяють говорити не про абстрактне рішення, а про конкретний механізм. Можливе додавання верхніх і нижніх кісточок, розширення представлених відомостей. При цьому технологія роботи може змінюватись.
7) Стратегія «Джигсо» (Мозаїка)
- Студенти об’єднуються у постійні групи (кількість студентів – це кілька частин у тексті). Кожен має певний номер.
- Текст поділяється викладачем на логічно завершені частини.
- Кожна частина вивчається певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками.
- Робота експертних груп. Студенти вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.
Отже, кожен вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весть текст в цілому.
- Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.
- Перевірка засвоєння змісту і цілому всіма учнями.
Метою даного прийому є вивчення та систематизація великого за обсягом матеріалу. Для цього потрібно спочатку розбити текст на смислові уривки для взаємонавчання. Кількість уривків повинна збігатися з кількістю членів груп. Наприклад, якщо текст розбитий на 5 смислових уривків, то в групах (назвемо їх умовно робочими) - 5 осіб.
Цей прийом застосовується і на текстах меншого обсягу. У цьому випадку текст вивчається усіма учасниииками, принцип поділу на групи - запитання до даного тексту, їх кількість повинна збігатися з кількістю учасників групи. В експертні групи збираються фахівці з одного питання: для більш детального його вивчення, обміну думками, підготовки докладного відповіді на запитання, обговорення форми його подання. Повернувшись в робочі групи, експерти послідовно подають варіанти відповідей на свої питання.
8) Дискусія
Одним з найбільш успішно і широко застосовуються прийомів роботи вчителя з навчання спілкуванню є дискусія (додаток 3.1).
Це особлива форма колективного співробітництва, викликає активну напружену розумову діяльність.
З допомогою дискусії вчитель вміло включає студентів у значимі для них, різноманітні життєві ситуації, що викликають у них бажання говорити і спілкуватися і надає можливість висловити свою точку зору, своє розуміння обговорюваного питання.
Акваріум. Мета: надати учасникам змогу вільно включатись в обговорення проблеми і виходити з нього.
Проведення:
1. 5-6 учасників разом з керівником сідають у коло. Вони – “риби”. Навколо них стають інші учасники групи, вони – “рибалки”.
Тема дискусії: Проблема екологічної ситуації в Україні.
2. Викладач пропонує проблему: You know, that environmental situation is rather complex in Ukraine. The high population density, heavy industrial development and relatively low freshwater endowment of the Black Sea and the Asov Sea basins influenced the environmental situation. What is your opinion on this topic?
Члени внутрішнього кола активно дискутують з приводу запропонованої проблеми. “Рибалки” стоять за ними та вступають тільки тоді, коли їх зацікавить певна версія. Вони доповнюють, ставлять запитання, конкретизують. Наприклад:
What do you think of clearing city centres of traffic?
Will it come to the lung cancer?
What is your attitude to wastes and recycling things?
3. Після того, як учасники обговорили одне питання, учасники міняються місцями так, щоб усі побували в колі. При цьому мають фіксуватись активність, характер пропозицій, критика, емоційні реакції.
Наприкінці проводиться загальна дискусія щодо обговорюваної теми.
9)Стратегія рейтингу (What’s Your Rating?) базується на обговоренні у парах запропонованої ситуації шляхом порівняння зі стандартом, прийнятим у суспільстві. Студенти, оцінюючи власні риси, звички, погляди, порівнюють їх з поглядами інших, позначають результат порівняння на шкалі цінностей (bad – neutral – perfect) і конструюють різні типи мікродіалогу, враховуючи структуру: встановлення контакту – висловлення позицій – завершення контакту.
Необхідно зазначити, що на всіх етапах методики розвитку КМ широко використовуються такі графічні організатори, як понятійна таблиця, таблиця “Так-Ні”, діаграма Вена, дискусійна сітка тощо. Вони є різновидами наочності, яка стимулює процес мислення і використовується під час опитування. Так, понятійна таблиця, якщо вона з’являється на етапі актуалізації, допомагає зорієнтуватися у напрямах, за якими буде організовано подальше обговорення теми або на які саме аспекти необхідно звернути увагу при читанні/ аудіюванні тексту. Наприклад, понятійна таблиця за темою “Traveling. Means of Transport”:
Таблиця 3
Таблиця за темою “Traveling. Means of Transport”
|
Speed |
Price |
Comfort |
Availability |
A train |
|
|
|
|
A plane |
|
|
|
|
A car |
|
|
|
|
A ship |
|
|
|
|
На етапі усвідомлення студенти порівнюють виділені ознаки, вносять у таблицю можливі варіанти відповідей упродовж всієї дискусії . Якщо викладач використовує цю стратегію після обговорення теми, понятійна таблиця виступає у ролі ефективного засобу організації інформації, підсумку спілкування, а також схемою для вільного письма.
Таблиця “Так-Ні” – це багатоцільовий графічний організатор для запису бінарних (так/ ні, за/проти, або порівняння/контраст) відповідей на дискусію. Наприклад, після читання інформації стосовно введення форми у навчальних закладах пари студентів можуть сконструювати таблицю “Так-Ні”, де у лівій частині розміщено перелік доказів за, а у правій записуються всі докази проти цієї ідеї. Наприклад:
Таблиця 4
Таблиця “Так-Ні”
Yes |
No |
Students should be clean and wear suitable clothes. |
The way of dressing expresses the individuality of a person. |
Uniform is serviceable. |
Dress code rules are ridiculous. |
Better and more expensive clothes of your group mate make you feel inferior. |
The way one dresses reflects every time a new image. |
У кінці заняття протягом декількох хвилин студенти порівнюють свій матеріал з тим, що склала інша пара. Пізніше викладач може керувати складанням таблиці “Так-Ні”, над якою працює ціла група.
Комунікативний характер вище зазначених стратегій якнайповніше відповідає вимогам до сучасного заняття іноземної мови. Процес формування критичного мислення зливається з навчальним процесом, створюючи сприятливі умови не лише для вивчення англійської мови, а й для самореалізації та творчої активності студентів, що є головним завданням викладача на сьогодні.
Методична структура “актуалізація – усвідомлення – рефлексія” дозволяє індивідуалізувати роботу на занятті, підвищує активність студентів, організує їх самостійну роботу, інтенсифікує навчання іноземних мов. З точки зору комунікації, всі стратегії розвитку критичного мислення пов’язані з активним обговоренням інформації, стимулюють мислити творчо і шукати відповіді на власні запитання, створюють ґрунт для розмірковування над власними цінностями. У ході виконання завдань, що передбачають прийняття певної позиції, обов’язково створюється атмосфера взаємоповаги до мовленнєвих партнерів, розуміння і продуктивної взаємодії.
В методичній літературі пропонується безліч різних видів роботи, вправ, націлених на розвиток мислення студентів. Головне – вміло застосовувати їх на практиці, спонукати до активної діяльності.
Отже, використовуючи інтерактивні технології при формуванні навичок критичного мислення на своїх заняттях, я намагаюсь зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним, демократичним. Я завжди допомагаю студентам, вітаю їх самостійність, творчість.
На заняттях німецької мови використовуються інші підходи та технології:
1. Технологія критичного мислення "Wie ist deine Position?".
Ця технологія застосовується для оцінювання запропонованої ситуації шляхом порівняння зі стандартом поведінки, прийнятим у суспільстві цінностей. Студенти, оцінюючи власні риси, звички, погляди порівнюють їх зі стандартами поведінки інших та позначають результат порівняння на шкалі
2. Технологія критичного мислення "Die führende Treppe".
Ця технологія використовується для зіставлення об'єктів чи явищ з метою визначення пріоритетів. Студентам пропонується визначити власні пріоритети серед запропонованих цінностей і розташувати їх на відповідних щаблях.
3. Технологія критичного мислення "Meine Meinung".
Ця технологія спрямована на виявлення можливого упередженого ставлення до запропонованих тверджень та оцінювання власних позицій. Студенти визначаються щодо своїх позицій у запропонованих проблемних ситуаціях і відображають свою згоду чи незгоду з певними твердженнями на схемі.
4. Технологія критичного мислення "Rahmstein".
Ця технологія спрямована на визначення послідовності дій у процесі вирішення певної проблемної ситуації. Для цього студенти вибудовують план вирішення проблеми крок за кроком, обґрунтовуючи обрану послідовність.
5. "Мозкова атака" - це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників. Цей метод дає змогу групі використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання.
6. Асоціювання - прийом навчання, який закликає вільно і відкрито висловлювати свої думки для визначення зв'язків між окремими поняттями, тому, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетенцій, спонукає студентів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності. Цей прийом передбачає визначення основного поняття, формування переліку додаткових понять, які мають прямий або асоціативний зв'язок із центральним поняттям, та встановлення зв'язків поміж усіма поняттями.
7. Створення синканів - малих поетичних форм, що складаються з п'яти рядків. У такий спосіб студент має можливість з великого обсягу інформації відібрати головне і подати його в стислій формі. Під час створення синкану треба мати на увазі, що він повинен відповідати певній формі, а саме:
1-й рядок - один іменник: головне, про що йдеться мова в даній темі;
2-й рядок - два прикметники: описують іменник, поданий у першому рядку;
3-й рядок - три слова: опис дії, найчастіше, дієсловами;
4-й рядок - чотири слова: фраза, яка передбачає особистісне ставлення до теми;
5-й рядок - одне - два слова: синонім до іменника в 1-му рядку.
8. П'ятихвилинне есе - невеличкий твір, який використовується наприкінці заняття, щоб допомогти студентам краще зрозуміти свої думки з вивченої теми та дати можливість викладачу проаналізувати, що відбувається в групі на інтелектуальному рівні. П'ятихвилинне есе ставить перед студентами два завдання: написати, що дізналися з теми; поставити запитання - «Що залишилось незрозумілим». Ці відповіді викладачи можуть використовувати під час планування наступного заняття.
9. Оживи малюнок – цей прийом є універсальним для систематизації часових форм дієслів. Фантазія при роботі над «оживленням» малюнку дуже необмежна. Можна сміливо говорити про розвиток творчого мислення студентів. Сутність прийому полягає в тому, що студентам пропонується будь-який малюнок і потрібно відповісти на серію запитань про почуття і думки, що виникають при перегляді малюнку. При цьому точка зору може відображати не тільки думку автора чи глядача, але і почуття самих об΄єктів, зображених на малюнку.
Це можуть бути такі запитання: Was sehe ich auf diesem Bild?
Was höre ich auf diesem Bild?
Was fühle ich auf diesem Bild?
Wovon denkt Ilja Muromez?...
10. Метод контрольних запитань - цей метод дозволяє розширити поставлену задачу творчо. Це активна форма роботи. Вона дозволяє отримати інформацію про вивчає мий предмет або об΄єкт через запитання, коротко висловлювати свої думки, слухати і чути один одного, шукати нові творчі підходи до вивчення теми. В процесі вирішення задачі використовуються конрольні запитання. Вони допомагають полегшити навчальний процес, і направляють мислення студентів в область можливих відповідей. Цей метод варто використовувати на заключних етапах роботи над темою, коли лексичний запас на достатньому рівні.
11.Складання кластерів – цей прийом використовується як і на початковому етапі виклику, так і на стадії рефлексії. Сутність прийому заклечається в тому, що інформація, яка відноситься до якогось поняття, явища, моменту, описаного в тексті, систематизується у вигляді кластерів. В центрі знаходиться ключове поняття. Всі асоціації зв΄язуються з ключовим поняттям. В результаті отримується умовний опорний конспект для вивчаємої теми. Цей прийом дає змогу кожному визначити важливі саме для нього поняття, дозволяє не тільки активізувати лексичні одиниці в мовленні учнів і ввести нові, але й , об΄єднав їх у зв΄язне висловлювання, тренувати різні граматичні структури, в залежності до поставленої мети.
Наприклад, на другому курсі по темі « Нація», поставити таке завдання: Скласти кластери до поняття «Нація». До кожного поняття підібрати характеризуючи його прикметники. Після складення кластерів студенти складають наступні висловлювання: Meiner Meinung nach hat jede Nation ihre besondere Sprache, ungewöhnliche Kultur, nationale Küche, bestimmten malerische Natur, alte Traditionen.
12. Дерево передбачень – цей прийом допомагає будувати припущення щодо розвитку сюжетної лінії розповіді або монологу. Правила роботи з даним прийомом такі: можливі припущення учнів модулюють подальший фінал даної розповіді або монологу. Стовбур дерева – тема, гілля – припущення, які ведуться за двома можливими напрямками – «можливо» і «вірогідно», і, нарешті листя –обґрунтування цих припущень, аргументи на користь тієї чи іншої думки. Дерево передбачень найкраще використовувати на стадії закріплення лексики, з метою аналізу будь-якої проблеми, обговорення тексту, прогнозування подій.
Наприклад, на першому курсі по темі «Захист навколишнього середовища» можна дати таке завдання: у якості експерту екологічної організації, вивчити послання інопланетян і спрогнозувати можливі зміни навколишнього середовища на ближчі 100 років.
13. Кола по воді – цей прийом є універсальним засобом активізації знань студентів та їх мовленнєву активність на стадії виклику. Опорним словом до цього прийому може стати поняття, що вивчається. Воно записується у стовпчик і на кожну букву підбираються всі можливі слова по вивчає мій темі.
N – Natur
A – Aktivitaten
T – Traditionen
I – Intellekt
O – Ordnung
N – Nationalitat
Висновки
Використання цих та інших прийомів створює можливості для формування у студентів навичок критичного мислення, які пов'язані з умінням добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, а також викладати результати її аналізу в стислій формі. Водночас необхідно підкреслити один принциповий момент, пов'язаний із використанням методичних прийомів для формування навичок критичного мислення, який інтуїтивно зрозумілий, однак, на наш погляд, недостатньо акцентований як в теоретичних розробках, так і в практичній діяльності.
Критичне мислення корисне не як окремий феномен, а як засіб для досягнення деякої корисної мети, тому застосування будь-якого методичного прийому повинне закінчуватись констатацією факту її досягнення. Якщо постійно не акцентувати увагу учнів на необхідності досягнення корисної мети, можна попасти в ситуацію, коли навички критичного мислення стануть джерелом звичайного критиканства, прояви якого в повсякденній діяльності можуть суттєво ускладнити як навчальний, так і виховний процес.
Ці прийоми та методи критичного мислення полегшують та урізноманітнюють види діяльності викладача і тих, хто навчається, створює умови для розвитку пізнавальної зацікавленості, збагачення лексичного запасу студентів, сприяє до розвитку креативного, творчого мислення. Одже, використовуючи інтерактивні методи навчання та розвиваючи критичне мислення у дітей можна зробити такі висновки:
– інтерактивні методи навчання дозволяють інтенсифікувати процес розуміння та творчого використання знань при вирішенні практичних завдань;
– у студентів формуються продуктивні підходи до оволодіння інформацією;
– встановлюються доброзичливі стосунки з викладачем, студенти прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку; відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності;
– інтерактивне навчання збільшує мотивацію при розв’язанні проблем, які обговорюються, що надає емоційного піднесення до їх пошукової активності; в інтерактивному навчанні кожен має успіх, робить свій внесок до результату групової роботи;
– процес навчання стає цікавим, розвивається бажання до творчої, продуктивної праці.
Використовуючи методи і прийоми, направлені на розвиток критичного мислення, можна змінювати підходи до наочності: вона повинна містити елемент роздуму, на основі якого учні самостійно опрацьовують матеріал. Висловлювання студента, як продукт такої організації навчання буде результатом його думки й рук. І це, на моє глибоке переконання, є найважливішим досягненням, бо лише покоління, яке здатне відійти від механічного репродукування, матиме сили зробити новий крок у політиці та економіці. Жоден із нас не може передбачити проблем, що випадуть на долю молодих фахівців у майбутньому. Безумовно, вони повинні багато знати, але в умовах інформаційних технологій необхідно навчити особистість вчитися самостійно, самостійно здобувати знання, орієнтуватися на використання здобутих знань у повсякденному житті. А інтерактивні методи навчання на заняттях англійської та німецької мов виховують особистість і готують її до реального життя.
Список використаної літератури
1.Дженні Л. Стіл, Куртіс С. Мередит, Чарльз Темпл. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів”, 1998.
2. Рижак Л. Університетська освіта в ХХІ сторіччі: філософсько- синергетичний аспект // Вісник Львів. ун-ту. Серія філос. - 2009.
3. Тягло О.В. Критичне мислення: Навчальний посібник. - Х: Основа, 2008.
4. Тягло А.В., Воропай Т.С. Критическое мышление: проблема мирового образования ХХI века // Постметодика, №3 (35). - 2001.
5. Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А. Сучасні технології навчання іншомовного спілкування. - К.: "Ленвінг", 1997.