Методична розробка заняття "Постіндустріальне суспільство"

Хід заняття

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1.     Тестовий контроль (додаток 1).
2.     Усний контроль за диференційованими завданнями (додаток 2).
3.  Дискусія «Обери позицію».

Тема дискусії: «За і проти вступу України до НАТО»

Правила проведення дискусії

•  Говорити по черзі, не переривати.

•  Поважати всі висловлені думки (позиції).

•  Змінити позицію  можна у будь - який час,

•  але будьте готові пояснити причини зміни.

•  Вислухайте аргументи й ідеї інших. 

•  Будьте готові сказати, які аргументи або ідеї    вам сподобалися найбільше.

 

Підведення підсумків дискусії.

ІІІ. Мотивація  та стимуляція навчальної діяльності.

1. Мотивація вивчення теми.

• Слово викладача.

        У той самий час, коли М.С. Хрущов, звертаючись до розвинутого капіталізму від імені світового соціалізму, заявив: "Ми вас поховаємо", у Сполучених Штатах Америки в 1956 р. вперше чисельність "білих комірців", тобто людей які займаються розумовою працею  разом із працівниками сфери послуг перевищила чисельність промислових робітників — "синіх комірців". Це знаменувало початок періоду колосальних технологічних і соціальних змін у розвитку людства. Коли стало зрозуміло, що американський капіталізм суттєво відрізняється від капіталізму, який існував до Великої депресії 1929—1933 рр., народився термін "постіндустріальне суспільство".  Це і буде темою нашого заняття.

 

2. Повідомлення теми, мети та завдань заняття.

       Ми ознайомимось з поняттям та ознаками постіндустріального суспільства, з тими особливостями, без яких воно  не може існувати,  а саме: права людини, громадянське суспільство та партійні  системи. Постараємось визначити місце України у глобальних процесах сучасності.

 

3. Повідомлення плану заняття.

Вивчати дану тему ми будемо за планом:

                     План

1. Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства.
2. Зміцнення демократії на Заході: розширення прав людини (самостійно).
3. Падіння авторитарних режимів у Південно–Західній Європі в 1970 рр.
4. Утвердження принципів громадянського суспільства.
5. Основні напрямки повоєнного розвитку партійних систем.

 

ІV. Вивчення нової теми.

 

1. Концепція постіндустріального (інформаційного) суспільства.

• Розповідь викладача з елементами бесіди.

Розвиток людського суспільства проходить три стадії:

І – аграрне або доіндустріальне суспільство, де основним  видом діяльності  було сільське господарство, основні об’єднання людей  – церква й армія;

ІІ стадія – індустріальне суспільство, на якій західні держави  перебували від другої половини XIX ст., до останньої  третини  XX ст., характерним є домінування великого машинного виробництва, наявність маси найманих робітників, які працюють на заводах і фабриках;

ІІІ стадія – постіндустріальне суспільство, яке характеризує: науково-технічна революція, створення й використання новітніх технологій, переважання сфери послуг над сферою виробництва, визначальним є теоретичні знання, головна структура – університет, як місце їх виробництва та накопичення. 

      Теорія постіндустріального  суспільства в 1960 –1970-х роках була розроблена американським соціологом  Деніелом  Беллом.

     У 1980-і роки під впливом розвитку комп’ютерних технологій концепція постіндустріального суспільства набула розвитку в теорії «інформаційного суспільства», у якому зростає значення виробництва, розподілу та використання  інформації. Інформація стає найціннішим і найдорожчим продуктом людської діяльності. «Хто володіє інформацією  – той володіє світом». Сьогодні цей вислів, сказаний два століття тому англійським банкіром Натаном Ротшильдом, є актуальним як ніколи.

       Зараз ми розглянемо ознаки постіндустріального суспільства і на їх основі дамо відповідь на проблемне запитання:

     

                                 Проблемне запитання. На якій стадії суспільного розвитку, на Вашу думку, сьогодні перебуває Україна?

 

 

Ознаки постіндустріального суспільства.

1.  Розвиток новітніх  технологій, впровадженням інновацій у виробництво, перехід до електроніки на всіх рівнях. Починаючи від комп’ютерів, смартфонів і закінчуючи космічними кораблями багаторазового використання це все досягнення постіндустріальних держав.

 

2.  Перехід від виробництва товарів до виробництва послуг.

3.  Формування  так званого середнього классу, тобто прошарку суспільства між багатою  частиною і низькооплачуваною частинами населення.

-    Хто може віднести себе до середнього класу?

 Критерії середнього класу:

-         соціальна активність та достатній культурний рівень (95% глядачів у театрі, відвідувачів виставок, музеїв – середній клас),

-         розуміння власного статусу(самоідентифікація).

Знаючи критерії середнього класу хто може віднести себе до середнього класу?

         Середній клас у розвинутих західних країнах  становить більшість населення. Наприклад, у Великій Британії, Німеччині і Франції це 55 – 60% населення, у США  – понад 60%, в Україні – від 2 до 3%.

 

4. Зміна ролі жінки у житті суспільства    (фемінізація).

Фемінізація – це зростання ролі жінки в суспільстві та державі.

-         Панянки, маючи фінансову можливість оплатити послуги по веденню домашнього господарства, на що будете витрачати вільний час?

     У розвинутих західних країнах жінки активно займаються самовдосконаленням: фізичним (здоровий спосіб життя, йога, спортклуби, фітнес…), професійним (різноманітні тренінги, курси), самовихованням особистості, беруть активну участь у політичному житті, тому там багато жінок-політиків, у громадських організаціях, особливо благодійних.

 

5.          Поява “креативного класу”: вчені, програмісти, журналісти, письменники, громадські діячі, інженери та художники, дизайнери і архітектори, професіонали зі сфер бізнесу і фінансів, права та охорони здоров'я, всі ті, хто здатний творчо і нестандартно мислити та продукувати нові ідеї (25 – 30%). Саме вони рухають суспільство вперед. Ознаками цього класу є його висока затребуваність, а також виняткова мобільність. Тобто, від готовності відносно легко поміняти місце роботи, країну, континент, до здатності створювати інтелектуальний продукт вдома чи, наприклад,  в літаку з ноутбуком.

 

6. Поява нових постматеріальних цінностей.

В аграрному суспільстві – земля;

в індустріальному – багатство;

в постіндустріальному – знання.

         Статистика переконує, що сьогодні 13 з 20 найбагатших людей США не одержали ні цента спадщини, а самі створили і розвинули свій бізнес. На початку кар'єри в них в активі були лише хороша освіта, оригінальне мислення і неймовірна наполегливість. Дуже показовий приклад Білла Гейтса. Він одержує міжнародні нагороди за добродійність, розташовані в його будинку монітори постійно демонструють шедеври світового живопису з передавальних камер, встановлених у залах найбільших картинних галерей. Оголошено, що його діти не успадкують весь капітал, а одержать небагато "на життя" для того, щоб самостійно його будувати. Однак неодмінною умовою такого "будівництва" є одержання хорошої освіти. Його підтримав Марк Цукерберг, який пообіцяв віддати 99% акцій Фейсбуку на благодійність.

        У постіндустріальному світі найвища цінність – це професійні знання, які дають можливість багато заробляти, але змінюється відношення до грошей, не як до мети, а як до засобу досягти чогось більшого. А чого, нам допоможе зрозуміти Деніел Белл.

 

• Робота з історичним джерелом.

Деніел Белл «Прийдешнє постіндустріальне суспільство». 

«Постіндустріальне суспільство засноване на послугах, тому воно є грою між людьми. Головне значення мають не мускульна сила і не енергія, а інформація. Основною діючою особою стає професіонал, тому що його досвід і знання дозволяють йому відповідати всім вимогам постіндустріального  суспільства. Якщо індустріальне суспільство визначалось через рівень життя, який вимірюється кількістю товарів, то постіндустріальне суспільство визначається якістю життя, вимірюється послугами - охороною здоров’я, відпочинком і культурою»

 

Запитання до документа.

-         Які характеристики постіндустріального суспільства ви знайшли в тексті?

-         Чим вимірюється  рівень життя людини?

-         Як ви розумієте «якість життя» ?

         Якщо для індустріального суспільства цінністю є рівень життя людини, що визначається кількістю грошей, майна, автомобілів, діамантів та інших матеріальних благ, то  в постіндустріальному  – визначальним є якість життя, яка включає задоволеність чистотою повітря, яким дихаємо, якістю їжі, яку споживаємо, рівнем доходів,  медицини, освіти, соціального захисту,  рівнем культури  та інше,  тобто наскільки людина (та суспільство) є щасливими та задоволеними своїм життям.

 

Проблемне запитання.  На якій стадії суспільного розвитку, на Вашу думку, сьогодні перебуває Україна?

      Сьогодні є три основних центри постіндустріального світу США, Європейський Союз, Японія, в Україні є елементи постіндустріального суспільства (Україна за рівнем розвитку інформаційних технологій у світі посідає 56 місце з 122 країн(Росія 70), дані 2016 року).

2.          Зміцнення демократії на Заході: розширення прав людини.

•   Самостійна робота студентів з опорним конспектом.

Як відбувалось зміцнення демократії на Заході та розширення прав людиниви вивчите самостійно за опорним конспектом.

        Поширення демократії у другій половині XX ст. стало головним напрямком політичного розвитку країн Західної Європи і Північної Америки. Якщо до війни головним критерієм демократії були вибори і конституція, то після 1945 р. – не лише вони, а й реальне виконання проголошених прав і свобод. Відтак, можна твердити, що у більшості країн Заходу відбувалося становлення правової держави – державної  системи, для якої характерне верховенство закону,  вищість прав людини, рівність громадян перед законом.

     Показовим стало ухвалення Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. «Загальної декларації прав людини» – одного з базових документів правозахисного руху. Саме у Загальній декларації 80 років тому були вперше проголошені універсальні цінності: права людини належать всім людям і все міжнародне співтовариство повинне забезпечувати їх дотримання. В 1966 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права. Названі три міжнародно-правові акти – Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародний пакт про громадянські та політичні права називають «Хартією прав людини».

   Паралельно з міжнародним та регіональним декларуванням прав людини відбувався процес їх закріплення в окремих країнах. Це можна простежити на прикладі нових конституцій, ухвалених у перші повоєнні роки (Франція, Італія, ФРН).  Упродовж другої половини XX – початку XXI ст. перелік основних прав і свобод людини суттєво розширився. Якщо відразу по війні новим виглядало декларування прав людини на працю, охорону здоров'я, освіту, відпочинок, соціальну допомогу, то починаючи із 1970-х pp. усе активніше заговорили про право людини на нормальне екологічне середовище для проживання. Згодом феміністичний рух досяг закріплення різноманітних прав жінок у низці міжнародних документів. Із розвитком нових інформаційних технологій і створенням різних електронних баз даних актуальним стало питання про право на вільний доступ до інформації.

   Основні права людини були зафіксовані й у Заключному акті Наради з питань безпеки і співробітництва, підписаному 1975 р. в Гельсінкі усіма європейськими країнами (крім Албанії), США і Канадою. Фундаментальне значення має включена до Заключного акту Декларація принципів, якими держави-учасниці повинні керуватися у взаємовідносинах. Серед десяти важливих принципів бачимо принцип поважання прав людини і основних свобод, включаючи свободу думки, совісті, релігії та переконань. Заслуговує на увагу те, що вперше дотримання прав людини було покладено в основу європейської безпеки (на цій основі створено Організацію з безпеки і співробітництва у Європі) і це визнали далекі від демократії країни соціалістичного табору.

Водночас, після Другої світової війни намітилась тенденція до контролю за дотриманням прав і свобод людини. До них, зокрема, належить створення у багатьох країнах світу спеціального уповноваженого у справах людини – омбудсмена. Тепер у 100 країнах світу омбудсмени стоять на сторожі прав і свобод людини. У 1993 р. рішенням ООН було засновано посаду Комісара у справах людини – своєрідного світового омбудсмена. Верховний комісар з прав людини представляє щорічну доповідь про свою діяльність, аналізує дотримання прав людини в державах світу, в тому числі і в Україні.

 

3. Падіння авторитарних режимів у Південно-Західній Європі в 1970-их роках.

•  Представлення та захист індивідуального проекту.

      Коли після Другої світової війни країни Західної Європи розвивали демократію, три держави випали з цього процесу. Це Іспанія, Португалія та Греція.

•  Настановче завдання та обговорення почутого.

            Ознайомимось з проектом «Падіння авторитарних режимів у Південно-Західній Європі в 1970-их роках» та заповнимо таблицю.

	Португалія	Іспанія
Назва авторитарного режиму	«Нова держава»		Режим «чорних полковників»
Форма переходу від авторитаризму до демократії		Мирний перехід

 

 

Із завершенням Другої світової війни демократія була відновлена у всіх західноєвропейських країнах, окрім Португалії, Іспанії та Греції, де існували авторитарні режими. Авторитари́зм  — режим правління, за якого всю чи більшу частину влади зосереджено в руках однієї особи чи групи осіб.

      Португальський авторитарний режим, який називали «Нова держава»,  встановлений ще у 1926 р., був найстаршим у Західній Європі. До середини 1970-х років загострюються протиріччя всередині португальського суспільства та армії  внаслідок тривалих  колоніальних воєн в Африці. В  квітні 1974 року військові здійснили безкровний державний переворот, названий  «революція гвоздик». Символом революції стали червоні гвоздики у дулах стрілецької зброї солдатів, які масово переходили на бік повстанців. Упродовж 1974 – 76 років у Португалії точилася гостра боротьба між прихильниками демократичного і соціалістичного шляхів розвитку держави. Врешті-решт,  в країні було встановлено  демократію.

       В Іспанії після Громадянської війни 1936–39 років утверджується авторитарний режим Франсиско Франко. В 1969 році Франко відновлює монархію в країні, визнає своїм наступником Хуана Карлоса, і незадовго до своєї смерті передає йому владу. Із часу смерті генерала розпочинається процес демонтажу авторитарного режиму і утвердження в країні демократії. Ухвалена в 1978 році конституція визначила Іспанію як парламентську монархію, правову  і демократичну державу.

        В  1967 році у Греції відбувся державний переворот, у результаті якого було встановлено військову диктатуру, яку називали - режим “чорних полковників”. Протягом семи років правління військових в країні не діяла жодна демократична інституція, були заборонені політичні  партії, арештовані опозиційні політики. Першими  проти режиму виступи   студенти. Чашу терпіння переповнило розігнання танками студентів політехнічного університету столиці, після чого довіра до режиму різко впала, а провал військової авантюри на Кіпрі  призвів до передачі влади демократичному урядові. У серпні 1974 року, на зміну режиму “чорних полковників”, до влади прийшов цивільний уряд, котрий повернувся із заслання.

          Отже, Греції, Іспанії та Португалії вдалося здійснити успішний перехід від авторитаризму до демократії. Сьогодні ці демократичні країни є членами Європейського Союзу та НАТО.

 

•             Перевірка заповнення таблиці.   

	Греція	Іспанія	Португалія
Назва авторитарного режиму	Режим «чорних полковників»	Режим Франсиско Франко	«Нова держава»
Форма переходу від авторитаризму до демократії	Мирний перехід	Мирний перехід	«Революція гвоздик»

 

4.          Утвердження принципів громадянського суспільства.

    Запорукою збереження демократії та захисту прав людини стало подальше утвердження громадянського суспільства.

•             Перегляд відеосюжету «Що таке громадянське суспільство» та його обговорення.

 

• Розповідь викладача з елементами бесіди.

      З відповідей тернополян стає зрозумілим, що громадянське суспільство це  вільні  громадяни  вільної держави, яким не байдуже, що відбувається в їхній країні.

        А як наука трактує громадянське суспільство? Ідея громадянського суспільства своїм корінням сягає Давніх Греції та Риму. З часом приходить розуміння громадянського суспільства як спільноти рівноправних громадян, яка не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага.

      В країнах Західної Європи та Північної Америки громадянське суспільство формувалось  протягом 18 –19 століття, остаточно утверджується у 20 столітті. Після Другої світової війни спостерігаємо справжній ренесанс концепції громадянського суспільства у західному світі, обумовлений новими реаліями: ліквідацією тоталітарних режимів у Німеччині та Італії.

       Громадянське суспільство  – це породження демократії. Оскільки в СРСР та країнах Східної Європи демократії не існувало, відповідно,  не існувало і громадянського суспільства.

     Отже, громадянське суспільство — уся сукупність міжособистісних, сімейних, громадських, культурних, релігійних відносин, які розвиваються поза рамками і без втручання держави, а також розгалужена система незалежних від держави суспільних організацій, що реалізують  потреби громадян.

    До суб'єктів громадянського суспільства насамперед слід віднести:

•         громадян;

•         сім'ю;

•         громадські об'єднання та союзи (в тому числі асоціації споживачів, спортивні товариства, наукові та культурні співтовариства тощо);

•         приватні підприємства та їх об'єднання;

•         церкву;

•         професійні союзи;

•         незалежні засоби масової інформації;

•         у сучасних умовах набирають популярності нові неформальні об'єднання громадян (наприклад, групи в соціальних мережах, флешмоби, волонтери, групи на підтримку певних петицій та інші).

        Громадянське суспільство є незалежним від держави, але взаємодіє із нею. Держава встановлює «правила гри», приймаючи закони,  яких повинні дотримуватися громадяни та їх об'єднання.

 

Принципи  громадянського суспільства.

1. Наявність у суспільстві вільних власників засобів виробництва, людей, які отримують доходи від власного бізнесу або найманої праці, платять податки і не очікують  соціальної допомоги від держави.

2. Розвиненість і розгалуженість демократії,  де існує виборність органів влади, верховенство права, незалежний суд.

3. Високий рівень громадянської культури  (переконаність громадян у тому, що вони повинні брати участь у житті суспільства, їх віра у свою здатність впливати на уряд; довіра та співробітництво між громадянами, здатність йти на компроміс задля спільної мети). Але на жаль, за даними соціологічного опитування, 71% громадян України не вважають себе активними громадянами і, більше того, не бачать в цьому сенсу.

 4. Правова захищеність громадян, рівність усіх перед законом.

 

       А що ж Україна? Чи сформоване у нас громадянське суспільство? І хоча незалежній Україні  вже 27 років, ми залишаємось пострадянською державою, з громадянським суспільстом в зародковому стані . Ні Революція на граніті 91 р., ні Помаранчева 2004-го , ні Революція Гідності не виконали головного завдання: не  зламали   стару систему і засвідчили: назрів час для змін. Майдан розійшовся і все повернулось до звичного стану справ. Тільки є одне Але. Майдан та російська агресія дали поштовх до розвитку нашої  самоорганізації.  І те, що вона присутня, щодня доводять громадські активісти, які намагаються змінювати свою країну на краще, волонтери, які допомагають нашим воїнам, людям на тимчасово окупованих територіях, врешті наші солдати, які зупинили агресора.

         На жаль, зміни ідуть уповільнено, складно. Однак усе залежить від того, як  стане здійснюватися  контроль за владою, розпочнеться звільнення суспільства від його найбільших ворогів — корупції, авторитаризму, популізму. Три революції, які принесли більше розчарування, ніж надій, себе вичерпали. І тому, настав час еволюції — час наполегливої  щоденної роботи у справі побудови громадянського суспільства. А це процесс давготривалий та кропіткий. Німецький професор Ральф Дарендорф пише, що: «Потрібно шість місяців, щоб організувати вибори, десять років, щоб встановити ринкову економіку, але ціла Генерація для того, щоб створити громадянське суспільство». Західні країни є для нас взірцем у цьому, ми теж хочемо процвітання, але часто перекладаємо відповідальність на інших, наприклад на владу. Наш принцип «Моя хата скраю» заважає нам, адже Європу змінила інша ідея – особистої відповідальності за світ, що нас оточує і народила феномен громадянського суспільства як спільноти вільних людей, здатних єднатися задля вирішення спільних проблем, не очікуючи допомоги держави. Зміни в Україні будуть тоді, коли кожен з нас візьме відповідальність за все, що відбувається навколо нас: за себе, свою родину, громаду свого міста чи села і, нарешті, державу.

Прикладом такої самоорганізації громадян є герої нашого відеосюжету.

•            Перегляд відеосюжету та обговорення побаченого.

5. Основні напрямки повоєнного розвитку партійних систем.

        Поряд з самоорганізацією, ще однією функцією громадянського суспільства, є системний контроль за діями влади. А контролювати владу громадяни можуть через участь у політичних партіях.

•             Представлення та захист індивідуального проекту.

       Ознайомимось з проектом «Становище політичних партій в країнах Західної Європи  після Другої світової війни».

         Повоєнний розвиток країн Західної Європи був відзначений пануванням в суспільстві ідей свободи та демократичного устрою держав. Розгортається пошук шляхів зростання добробуту громадян та взаємодії європейських держав. Звичайно, різні політичні сили в цих країнах по-різному уявляли шляхи подальшого розвитку, тому між політичними партіями точилася боротьба та протистояння.

         Політична партія – це організована група громадян, що виражає інтереси  різних соціальних верств і прагне до реалізації своєї мети шляхом боротьби за державну владу та її використання.

          В країнах Західної Європи після війни значно зріс авторитет комуністичних партій, що боролися проти окупантів, в деяких країнах комуністи увійшли до складу коаліційних урядів. Відновили свій вплив у суспільстві соціал-демократичні партії, що також брали участь в Русі Опору. І навпаки, втратили свій вплив традиційно консервативні та центристські партії, які часто співпрацювали з окупантами, або розпалися під час війни. Їм на зміну прийшли нові партії, які виступали за проведення популярних в масах аграрної та податкової реформ, державного регулювання економіки та розширення  демократичних свобод. Наприклад, в Італії, Франції, Федеративній Республіці Німеччині великий авторитет завоювали хростиянсько-демократичні партії. Ставши завдяки своїм демократичним  програмам масовими, вони отримали перемогу на післявоєнних виборах і очолили уряди Італії, Франції, ФРН. Поряд з християнсько-демократичними партіями, набули популярності і знов створені демократичні партії, наприклад, партія «Об’єднання французького народу», яку у 1947 році заснував генерал  де Голь.

         Майже всі провідні політичні партії Західної Європи стояли на антикомуністичних позиціях і відстоювали ідеї демократії, які у більшості держав регіону були закладені в нових конституціях.

 

• Розповідь викладача з елементами бесіди.

            Політичні партії, що діють у певному суспільстві, утворюють партійну систему.

 Партійна система –  це сукупність зв'язків і відносин між партіями, які претендують на володіння владою в країні.

Залежно від кількості партій, що реально претендують на владу, виділяють такі типи партійних систем: 
          Однопартійні системи виключають можливість існування інших партій. Подібна модель характерна для тоталітарних і частково авторитарних режимів. Бувають ситуації, коли  реальна влада зосереджена в руках однієї партії при формальному дозволі діяльності інших партій.

Двопартійна система – домінування в політичному житті двох потужних політичних партій, які змагаються за владу, одна з них перебуває при владі, а інша — в опозиції. При цьому, можуть існувати інші партії.

Багатопартійні системи (від 4 політичних партій). Багатопартійність являє собою  систему, при якій існує безліч політичних партій, кожна з яких теоретично має рівні шансами отримати більшість місць у парламенті. Але абсолютної більшості у парламенті партіям досягти важко, тому вони змушені йти на різноманітні політичні союзи, щоб створити коаліційний уряд.

За наведеними текстами ідентифікувати типи партійних систем.

1 група – однопартійні ;

2 група – двопартійні ;

3 група – багатопартійні системи (додаток 3).

 

      Контроль громадянського суспільства за діями влади здійснюється через процедуру виборів, це ледве не єдиний засіб, через який навіть найпасивніші громадяни можуть винагороджувати чи карати політиків за їхні  дії.

•             Рольова  гра «Вибори світового лідера».

      Для виборів  нам потрібно призначити  голову та секретаря дільничної виборчої комісії № 141, студенти і гості будуть виборцями (додаток  4).

 

Умови гри: проходять вибори світового лідера і ваш голос вирішальний. Короткі характеристики кандидатів:

1.     Пов'язаний з політиками, яких звинувачують в махінаціях, постійно консультується з астрологами, має двох коханок, курить трубку та випиває кожного дня декілька склянок мартіні.
2.     Двічі виганяли зі служби, має звичку спати до полудня, в університеті був пійманий на вживанні наркотиків, кожного вечора п’є віскі.
3.     Герой війни, вегетаріанець, рідко п’є пиво, не курить, любить собак, ні в яких любовних зв’язках не замішаний.

Підрахунок голосів та підведення підсумків голосування.

Поради майбутнім виборцям

•   З’ясуєте, в кого найбільше вкладено грошей, тому  що вкладені у вибори кошти завжди треба відпрацьовувати.
•   Доволі цікавою інформацією є декларації кандидатів.
•   Проаналізуйте життєвий шлях претенденів, проаналізуйте їх  професіоналізм на попередніх посадах.
•   Будьте критичними, не вірте тим людям, які обіцяють нездійсненне (швидко покінчити з війною, негайно вивести країну з кризи, подолати корупцію і т.д.)
•   Не вірте рейтенгам і т.д.

   Але основною  загрозою для будь-якої не демократичної влади, є люди думаючі, активні та небайдужі. Тому бажаю вам бути такими, тоді зміни в Україні будуть невідворотніми.

V. Підведення підсумків заняття.

• Слово викладача.

          Отже, постіндустріальне суспільство не може існувати самостійно: країни світу одночасно перебувають на всіх трьох стадіях розвитку. Найбільш розвинуті держави продукують інформацію та фактично управляють світовим господарством, індустріальні –  забезпечують масове виробництво товарів, доіндустріальні (аграрні)  – забезпечують перші два типи сировиною, продуктами харчування та дешевою робочою силою. У 2013 – 14 роках Україна вибирала не тільки між сировинною економікою та авторитаризмом Росії та інноваційною економікою, демократією та високою якістю життя Європейського Союзу, а робила цивілізаційний вибір: або шлях до постіндустріального світу, або животіння в якості залежної держави. На жаль, іншого вибору немає.

•        Рефлексія.

     Ми з вами ознайомились з особливостями постіндустріального суспільства. Визначили місце України в сучасних глобальних процесах.

 

Оцінювання студентів.

 

VІ. Домашнє завдання.

-         За опорним конспектом, з електронного курсу навчальної дисципліни “Всесвітня історія”  в системі Мооdle вивчити тему «Постіндустріальне суспільство».

-         Випереджаюче завдання. Підготувати індивідуальний проект «Хіпі: вони захопили світ, а потім зникли. Залишилися тільки фенечки…».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                            ДОДАТОК  1

Тема: «Облаштування повоєнного світу»

Варіант 1

Оберіть один правильний варіант відповіді

1. Визначте хронологічні рамки «холодної війни».

   A. 1945-1985 pp.                B. 1945-1991 pp.

   Б. 1946-1985 pp.                 Г. 1946-1991 pp.

 

2. Віллі Брант, бургомістр Західного Берліну у 1957 - 1966 рр., згадував: «Починаючи з 1945 року, східну зону, а згодом НДР залишило майже 3 млн осіб. У першій половині 1961 року  було 120 тис. утікачів. Це було «голосуванням ногами».  Я передбачав, що Ради та німецькі комуністи будуть робити все, щоб перешкодити масовій утечі на Захід, але не міг припустити, що…». Що не міг припустити В.Бант?

А.  Об’єднання Західного і Східного Берліну;

Б.  будівництво Берлінського муру;

В.  блокаду Західного Берліну;

Г.  виселення німців зі Східного Берліну.

 

3. Визначте мету доктрини Трумена:

А.  ізоляція СРСР на міжнародній арені, виключення його з ООН;

Б.  заборона діяльності комуністичної партії в США;

В.  підготовка до ядерної війни з СРСР;

Г. усунення загроз переходу під контроль СРСР територій, проголошених важливими для забезпечення інтересів безпеки США.

 

4. Вкажіть державу, яку визволяла Червона Армія, але яка не потрапила під вплив СРСР:

А Польща;	В Угорщина;
Б Румунія;	Г  Австрія.

 

5. Укажіть поняття, яке відповідає поданому визначенню.

«Програма економічної допомоги Сполучених Штатів Америки країнам Європи після Другої світової війни. Висунута 1947 року держсекретарем США,  почала діяти в квітні 1948 р.»:

А.  доктрина Трумена;

Б.  план Маршалла ;

В.  доктрина Монро;

Г.  «холодна війна».

 

Оберіть три правильні відповіді

6. Вкажіть держави, які увійшли  до Ради Безпеки ООН:

1. СРСР (Російська Федерація);

2. Федеративна Республіка Німеччини;

3. Італія;

4. Китай;

5. Сполучені Штати Америки;

6. Іспанія;

7. Португалія.

 

7. Установіть відповідність між датами та подіями.

1.  24 жовтня 1945 р.	А. початок «холодної війни»
2.  10 грудня 1948 р.	Б. створення НАТО
3.  4 квітня 1949 р.	В. прийняття Загальної декларації прав людини
4. 14 травня 1955р.	Г. заснування ООН
	Д. утворення Організації Варшавського договору

 

8. Установіть хронологічну послідовність подій.

А. Прийняття Міжнародних пактів про права людини;

Б.  проголошення Федеративної Республіки Німеччина;

В.  оголошення плану Маршалла;

Г.  утворення Організації Варшавського договору.

 

Варіант 2

Оберіть один правильний варіант відповіді

1.     Укажіть держави, які після Другої світової війни отримали статус наддержав.

А. США та Велика Британія;

Б. СРСР та США;

В. Велика Британія та Франція;

Г. СРСР та Франція.

 

2. Із промови президента США:  «Я переконаний, що політика США повинна полягати в  тому, щоб допомогти вільним народам чинити опір підкоренню або зовнішньому тиску. Я впевнений, що ми повинні допомагати вільним народам визначати свою долю так, як вони самі бажають…». Ця промова лягла в основу:

А.  доктрини  Трумена;

Б.  плану Маршалла;

В.  створення НАТО;

Г.  початку «холодної війни».

 

3. Місто в Європі, у якому в 1961 році було споруджено символ «холодної війни».

А. Відень;	В. Берлін;
Б. Париж;	Г. Москва.

 

4. Назвіть документ, який підтверджує створення НАТО.

А.  Вашингтонський договір;

Б.  Варшавський договір;

В.  Маастрихтський договір;

Г.  Гаазька конвенція.

 

5. Укажіть поняття, яке відповідає поданому визначенню.

 «Період в історії міжнародних відносин у XX ст., що характеризується  ідеологічним й військово-політичним протистоянням «соціалістичного табору» на чолі з СРСР та «капіталістичного оточення»  на чолі з США»: 

А.  доктрина Трумена;

Б.  план Маршалла ;

В.  доктрина Монро;

Г.  «холодна війна».

 

Оберіть три правильні відповіді

6. Вкажіть держави, які  ввійшли  до Ради Безпеки ООН:

1.  Велика Британія;

2.  Федеративна Республіка Німеччини;

3.  Італія;

4.  Франція;

5.  Сполучені Штати Америки;

6.  Польща;

7.  Індія.

 

7. Установіть відповідність між історичними особами та подіями.

1.  У.Черчилль	А. утворення НДР
2.  Г.Трумен	Б. утворення ФРН
3.  Дж.Маршалл	В. початок «холодної війни»
4.  К.Аденауер	Г. доктрина «стримування комунізму»
	Д. програма економічної допомоги     Європі після Другої світової війни

 

8. Установіть хронологічну послідовність подій.

А. Утворення Організації Об’єднаних Націй;

Б.  прийняття «Загальної декларації прав людини»;

В.  утворення Організації Варшавського Договору;

Г.  промова У.Черчилля у м.Фултон.

 

Варіант 3

Оберіть один правильний варіант відповіді

1. Штаб-квартира Організації Об’єднаних Націй розташована у місті:

А. Гаага;	В.Нью-Йорк;
Б. Брюссель ;	Г. Женева.

 

2. Зазначте, про яку програму говорив держсекретар США у виступі перед студентами Гарвардського університету: «Роль нашої країни повинна полягати в тому, щоб надати дружню допомогу Європі при складанні програми її відновлення. Ця програма повинна бути спільною для всіх і розроблена  спільно, якщо не всіма європейськими країнами, то багатьма з них»:

А.  створення МВФ;

Б.  створення НАТО;

В. створення ЄЕС;

Г. план Маршалла.

 

3. Вкажіть держави, які після Другої світової війни отримали статус  наддержав.

А. Велика Британія та Франція;

Б. США та Велика Британія;

В. СРСР та США;

Г. СРСР та Франція.

 

4. Визначте причину виникнення «холодної війни»:

А.  протистояння між католицизмом і православ’ям;

Б.  вимога США до СРСР повернути борги за ленд-лізом;

В. прагнення США та СРСР нав’язати свою систему цінностей та спосіб життя іншим країнам;

Г.  боротьба за сфери впливу між СРСР та Великою Британією.

 

5. Укажіть поняття, яке відповідає поданому визначенню.

 «Зовнішньополітична програма, висунута президентом США після  Другої світової війни, публічно озвучена 12 березня 1947 року. Її основою  була політика «стримування» СРСР у всьому світі»:

А.  доктрина Трумена;

Б.  біполярний світ;

В.  доктрина Монро;

Г.  «холодна війна».

 

Оберіть три правильні відповіді

6. Вкажіть спеціалізовані організації під егідою ООН:

1. ЮНІСЕФ (Дитячий фонд );

2. НАТО;

3. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) ;

4. Рада Європи;

5. Європейський Союз;

6. ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури);

7. Співдружність Незалежних Держав (СНД)

 

7. Установіть відповідність між історичними особами та подіями.

1.  К.Аденауер	А. утворення ФРН
2.  Дж.Маршалл	Б. початок «холодної війни»
3.  Г.Трумен	В. програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни
4.  У.Черчилль	Г. доктрина «стримування комунізму»
	Д. утворення НДР

 

8. Установіть хронологічну послідовність подій.

А. Прийняття Міжнародних пактів про права людини;

Б.  проголошення Федеративної Республіки Німеччина;

     В.  формування Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;

Г.  утворення Організації Варшавського договору.

 

Варіант 4

Оберіть один правильний варіант відповіді

1. До керівних  органів ООН не належить:

А. Рада Безпеки;	В. Економічна і Соціальна Рада;
Б. Генеральна Асамблея;	Г. Всесвітня організація охорони здоров’я.

 

2. У 1946 р. дипломат,  тимчасовий повірений у справах США в СРСР направив до державного департаменту США "довгу телеграму», у якій йшлося, що: «радянське керівництво поважає тільки силу, і тому діалог з ним треба вести в твердій манері, даючи зрозуміти, що США не підуть на поступки без взаємності з боку Москви».  В історію ця телеграма ввійшла під назвою:

А. план Маршалла;

Б. Фултонівська промова У.Черчилля;

В. доктрина Г.Трумена;

Г. меморандум Дж.Кеннона.

 

3. Визначте мету доктрини Г.Трумена:

А. усунення загрози переходу під контроль СРСР територій, проголошених важливими для забезпечення інтересів безпеки США;

Б. підготовка до ядерної війни з СРСР;

В. заборона діяльності комуністичної партії в США;

Г. ізоляція СРСР на міжнародній арені, виключення його з ООН.

 

4. Назвіть документ, який підтверджує створення НАТО:

А.  Варшавський договір;

Б.  Вашингтонський договір;

В.  Гаазька конвенція;

Г.  Маастрихтський договір.

 

5. Укажіть поняття, яке відповідає поданому визначенню.

 «Період в історії міжнародних відносин у XX ст., що характеризується  ідеологічним й військово-політичним протистоянням «соціалістичного табору» на чолі з СРСР та «капіталістичного оточення»  на чолі з США»: 

А.  доктрина Монро;

Б. «холодна війна»;

В.  доктрина Трумена;

Г.  план Маршалла .

 

Оберіть три правильні відповіді

6. Укажіть країни, які відмовились взяти участь у плані Маршалла.

1. Бельгія;

2. Велика Британія;

3. СРСР;

4. Польща;

5. Туреччина;

6. Чехословаччина;

7. Італія.

 

7. Установіть відповідність між датами та подіями.

1.  24 жовтня 1945 р.	А. початок «холодної війни»
2.  5 березня 1946 р.	Б. утворення ФРН
3.  7 вересня 1949 р.	В. прийняття Міжнародних пактів про права людини
4. 16 грудня 1966 р.	Г. заснування ООН
	Д. створення Організації Варшавського договору

 

8. Установіть хронологічну послідовність подій.

А. Проголошення Німецької Демократичної Республіки;

Б.  прийняття «Загальної декларації прав людини»;

В.  утворення Організації Варшавського договору;

Г.  формування Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.

 

Варіант 5

Оберіть один правильний варіант відповіді

1. Вкажіть радянські республіки, які разом з СРСР стали співзасновниками  Організації Об’єднаних Націй:

А.  Російська Федерація та Українська РСР;

Б.  Російська Федерація та Білоруська РСР;

В.  Українська РСР та Білоруська РСР;

Г.  Грузинська РСР та  Вірменська РСР.

 

2. Із промови президента США:  «Я переконаний, що політика США повинна полягати в  тому, щоб допомогти вільним народам чинити опір підкоренню або зовнішньому тиску. Я впевнений, що ми повинні допомагати вільним народам визначати свою долю так, як вони самі бажають…». Ця промова лягла в основу:

А.  доктрини  Трумена;

Б.  плану Маршалла;

В.  створення НАТО;

Г.  початку «холодної війни».

 

3. Місто в Європі, у якому в 1961 році було споруджено символ «холодної війни».

А. Москва;	В. Відень;
Б. Париж;	Г. Берлін.

 

4. Визначте подію, яка створила умови розколу Німеччини на дві держави після Другої світової війни:

А. поділ Німеччини на окупаційні зони;

Б. відновлення діяльності політичних партій та профспілок;

В. утворення Соціалістичної єдиної партії Німеччини;

Г. Берлінська криза 1948-1949 рр.

 

5. Укажіть поняття, яке відповідає поданому визначенню.

«Програма економічної допомоги Сполучених Штатів Америки країнам Європи після Другої світової війни. Висунута 1947 року держсекретарем США ,  почала діяти в квітні 1948 р.»:

А.  доктрина Монро;

Б.  «холодна війна»;

Г.  план Маршалла;

В.  доктрина Трумена.

 

Оберіть три правильні відповіді

6. Вкажіть спеціалізовані організації під егідою ООН:

1. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ);

2. НАТО;

3. ЮНІСЕФ (Дитячий фонд);

4. Рада Європи;

5. Європейський Союз;

6. Співдружність Незалежних Держав (СНД)

7. ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури).

 

7. Установіть відповідність між історичними особами та подіями.

1.  Г.Трумен	А. проголошення НДР
2.  Дж.Маршалл	Б. доктрина «стримування комунізму»
3.  К.Аденауер	В. програма економічної допомоги Європі після Другої світової війни
4.  У.Черчилль	Г. початок «холодної війни»
	Д. утворення ФРН

 

 

8. Установіть хронологічну послідовність подій.

А. Прийняття Міжнародних пактів про права людини;

Б.  проголошення Німецької Демократичної Республіки;

В. формування Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин;

Г.  утворення Організації Варшавського договору.

 

Бланк для відповідей

 

Прізвище, ім’я________________________________

 

Варіант __________

 

Один правильний варіант відповіді

	А	Б	В	Г
1
2
3
4
5

 

Три правильні відповіді

 

Установіть відповідність

	А	Б	В	Г	Д
1
2
3
4

 

Установіть хронологічну послідовність подій

 

	А	Б	В	Г
1
2
3
4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК  2

 

Диференційовані завдання для усної відповіді

 

Максимальна оцінка 8:

 

1. Розкажіть про історію створення та структуру ООН.

2. Дайте визначення поняття «план Маршалла» та особливості його реалізації.
3. Дайте визначення поняття «холодна війна» . Початок та складові «холодної війни».
4. Охарактеризуйте  меморандум Дж. Кеннана та доктрину  Г. Трумена.

1. З якою метою створювалась ООН? Яка відмінність, на вашу думку, між ООН та її попередницею Лігою Націй?

2. Як ви думаєте, яку мету переслідували американці,  запроваджуючи план Маршалла? Які наслідки він мав для післявоєнної Європи?
3. Як ви думаєте, в чому причини виникнення «холодної війни»? Охарактеризуйте етапи «холодної війни».
4. Історики вважають, що основним наслідком Другої світової війни для Німеччини став її поділ та утворення ФРН та НДР. Чи підтримуєте ви цю думку?

1. Яку роль у сучасному світі виконує ООН? Чи може ця організація запобігти виникненню воєнних конфліктів, припинити їх, надати суттєву допомогу народам, які її потребують?

 

2. На  вашу думку, «План Маршалла» для України: чи є шанс воскресити ідею і отримати кошти на відновлення економіки нашої держави?
3. Як ви думаєте, сьогодні в світі існує «холодна війна»? Обгрунтуйте свою думку.
4. Охарактеризуйте  Ялтинсько-Потсдамську систему міжнародних відносин: її сильні та слабкі сторони. Чи збереглась вона до сьогоднішнього дня?

ДОДАТОК  3

1. Сучасна партійна система в Сполучених Штатах характеризується домінуючим становищем Демократичної і Республіканської партій. Ці партії контролюють як Конгрес Сполучених Штатів, так і Законодавчі збори всіх штатів,  виграють президентські вибори. Інші партії не мають можливості реально впливати на політику навіть на місцевому рівні. Проте, може бути ситуація, коли Президент належить до однієї партії, а Конгрес контролює інша.
2. Конституція СРСР (1977р.) . Стаття 6. Керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи, державних і громадських організацій є Комуністична партія Радянського Союзу. КПРС існує для народу і служить народові.
3. Декрет від  1933 р: «Націонал-соціалістична німецька робітнича партія є єдиною партією в Німеччині. Будь-хто, хто зробить кроки до збереження організаційної структури якої-небудь іншої політичної партії або до створення нової політичної партії, буде підданий покаранню у вигляді каторжних робіт строком до трьох років або тюремному ув'язненню терміном від шести місяців до трьох років…»
4. У Великобританії на загальнонаціональному рівні діє близько 10 партій, але «тон» задають консерватори і лейбористи. Після 1945 р. уряд формувався виключно представниками цих партій. З 1960-х рр. склалося конституційна угода, згідно з якою лідер партії, яка перемогла на парламентських виборах формує уряд, партія, яка зазнала поразку – стає опозиційною, формує із числа своїх прихильників кабінет міністрів опозиції - так званий "тіньовий" кабінет міністрів.
5. Статус політичних партій у Франції визначено  в Конституції П'ятої республіки. Партії утворюються вільно і не зобов'язані проходити державну реєстрацію. Законодавчо передбачається державне фінансування партій. Провідними партіями були: "Союз на захист нової республіки", Обєднання на підтримку республіки, Французька соціалістична партія, Французька комуністична партія та інші.
6. Конституція Німецької Демократичної Республіки 1949 р. Конституція визнала  існування кількох партій, проте  чільною політичною силою стала Соціалістична єдина партія Німеччини  (понад 2 млн. членів). Поряд з нею утворилися партії демократичного спрямування, проте були відносно нечисленними (менше 100 тис. членів) і брали участь у політичному процесі тільки під зверхністю СЄПН.
7. Конституція України (1996 р.) Стаття 36. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів….

 

ДОДАТОК  4

ВИБОРИ СВІТОВОГО ЛІДЕРА

2019 року

!	Зробіть позначку «плюс»(+) або іншу, що засвідчує Ваше волевиявлення, у квадраті напроти кандидата, за якого Ви голосуєте
1		Пов'язаний з політиками, яких звинувачують в махінаціях, постійно консультується з астрологами, має двох коханок,     курить трубку та випиває кожного дня декілька склянок мартіні.
2		Двічі виганяли зі служби, має звичку спати до полудня, в університеті був пійманий на вживанні наркотиків, кожного вечора  п’є віскі.
3		Герой війни, вегетаріанець, рідко п’є пиво, не курить, любить собак, ні в яких любовних зв’язках не замішаний.

ВИБОРЧИЙ БЮЛЕТЕНЬ

Виборча дільниця №141