Розробка уроку з всесвітньої історії на тему «Розвиток культури епохи Просвітництва».

Розробка уроку з всесвітньої історії                                                                                                     на тему:                                                                                                                                             «Розвиток культури епохи Просвітництва».

Мета:

    розглянути основні тенденції та особливості розвитку духовної культури в епоху Просвітництва;                                                                                         

    розвивати в здобувачів освіти уміння здобувати нові знання, користуватися матеріалами підручника, інформацією історичних джерел, додаткової історичної літератури, знаходити і виділяти головне;                                                                                               

    виховувати в здобувачів освіти повагу до історії і культури людства, формувати ставлення та власні погляди до культурного спадку, вміти висловлювати свою точку зору щодо значення духовної культури у розвитку суспільства, розвивати навички співпраці під час роботи в групах та виховувати повагу до думок і позицій інших.                                                          

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.                                                                                              Основні терміни та поняття: Просвітництво, класицизм, рококо, бароко.                                                                                                                                                                            Обладнання: портрети видатних митців епохи Просвітництва та їх роботи, комп’ютер, підручник, ментальна карта, презентація.                                                                                                                           Очікувані результати                                                                                                                                                Після уроку здобувачі освіти  зможуть:

    називати імена видатних митців, архітекторів, письменників, композиторів епохи Просвітництва;                                                                                                                                     

    визначати пам’ятки цієї епохи, порівнювати погляди просвітителів;                                 

    висловлювати свої думки щодо розвитку культури епохи Просвітництва та її впливу на розвиток людства.                                                                                     

Компетентності: хронологічна, комунікативна, інформаційна.                  

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент уроку.                                                                                                                                             ІІ. Актуалізація опорних знань здобувачів освіти                                                                                                                          Графічний диктант                                                                                                                               Наведені твердження позначити відповідно: правильне – «+», помилкове відповідно « - ».                                                                                                                                                                                                                                       1. Леонардо да Вінчі був тільки видатним художником.                                                                                                                       2. Величний собор св. Петра в Римі спроєктував Донато Браманте.                                                                                                                                                            3. Символом архітектури Ренесансу у Франції стали замки Шамбор, Фонтебло.                                                                                                     4. Північне Відродження розпочате Рафаелем та Мікеланджело.                                                                                                      5. Вчення про обертання Землі навколо Сонця відстоювала католицька церква.                                         6. Славетний роман «Дон Кіхот» написав Франсуа Рабле.                                                                                                        7. «Освічений абсолютизм» - політика абсолютних монархів ХVІІІ ст., побудована на використанні частини ідей просвітителів.                                                                                                                  8. Ідею поділу державної влади на три гілки, які будуть урівноважувати одна одну, запропонував Монтеск’є.                                                                                                                                                      9. Французький учений Дені Дідро керував виданням «Енциклопедії».                                                                                                  10. Клаптиковою державою наприкінці ХVІІ ст. називали Францію.                                                                     11. Головним гаслом Фрідріха Вільгельма І було «Справедливість та м’якість».                                                                                                12. Фрідріх ІІ Великий чітко дотримувався принципу «Дипломатія без зброї, що музика без інструментів».                                                                                                                                       Викладач. Підіб’ємо підсумки диктанту. Який період охопили питання графічного диктанту?                                                                                                                                                                              Здобувач освіти. Період Відродження, який характеризується зростанням інтересу до античних творів та поширенням ідей гуманізму.                                                                                                                  Викладач. Це період Ренесансу, який розпочався в Італії з ХІV ст., а потім у ХV ст. поширився на інші країни Європи: Францію, Німеччину, Нідерланди, Англію (відповідь супроводжується роботою з настінною картою).                                                                                                                                       А зараз переходимо до вивчення нової теми «Розвиток культури епохи Просвітництва. (Запис теми і плану на моніторі комп’ютера здобувачі освіти переносять у зошити).                                                                                                                                                                                                        ІІІ. Вивчення нового матеріалу                                                                                                                                     Викладач. Ми з вами зараз будемо говорити про розвиток культури епохи Просвітництва. А що ж таке культура? Згадайте і дайте визначення цього слова.                                                                         Культура – це матеріальні та духовні цінності, які надбало людство за час свого існування.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                    1. Особливості розвитку культури ІІ половини ХVІІ – ХVІІІ ст.                                                                                        Викладач. Сьогодні ми з вами розглянемо, як розвивалася європейська культура ІІ половини ХVІІ – ХVІІІ ст., тобто в епоху Просвітництва. Справа в тому, що ідеї Просвітництва вплинули на всі напрямки духовного життя європейського суспільства. Тож визначним моментом культурного життя епохи Просвітництва була безмежна віра у можливості освіти і не тільки. Воно включало в себе моральне й громадянське виховання; просвітителі вірили в людину, її розум і цим вони продовжували гуманістичні традиції епохи Відродження.                                                                                                                                     Соціально-економічні перетворення епохи Просвітництва впливали на духовний світ людей, змінюючи їх духовні запити та ідеали. Важливе значення мало втілення нових суспільних ідей у літературі. Тож розгляньмо з вами, як розвивалася література і театр у період Просвітництва.                                                                                                                2. Розвиток літератури й театру                                                                                                                                              Викладач. Відкриваємо підручник та методом «Критичного читання» опрацьовуємо пункт «Розвиток літератури й театру». На роботу відводиться 3-5 хв., алгоритм роботи перед вами.                                                                                                                                             Підсумкова бесіда                                                                                                                                                                                                 1. Які теми висвітлювали письменники у своїх творах? (Соціальні, соціальної спрямованості, життя простих людей.)                                                                                                                                         2. Які письменники і драматурги того часу вам відомі? (Джонатан Свіфт, Даніель Дефо, Ж. Мольєр.)                                                                                                                                             3. Назвіть їх твори. («Мандри Гуллівера», «Робінзон Крузо»)                                                                                                                                  3. Архітектура.                                                                                                                                                Викладач. А зараз ми розглянемо, як у цей період розвивалась архітектура. Це і наступні питання здобувачі освіти готують самостійно, працюючи в групах.                                                                                                      1-ша група                                                                                                                                                   Особливістю розвитку архітектури епохи просвітництва стала поява нових стилів та напрямків, одним з яких є бароко. Здобувачі освіти записують у зошиті визначення і, повторюючи декілька разів, здобувачі освіти засвоюють зміст поняття.                                                                        Бароко (від. італ. – дивний, вигадливий) – стиль у мистецтві, якому притаманні розкіш і безліч дрібних деталей.                                                                                                                                                                                      На моніторі комп’ютера демонструють зображення собору Святого Петра у Римі.                                                                                                                                                                                                                                                       Собор Святого Петра у Римі – це перше, що приваблює не тільки паломників, але й мандрівників. Великий купол цього храму видно звідусіль, але зникає він у міру наближення до нього. Якщо зі сходинок, які ведуть до притвору, озирнутися назад, то перед очима відкривається уся велич площі, яка сама є великим пам’ятником. Собор посідає виняткове положення як одне із найбільш святих місць і символізує велич християнського світу.                                                                                                                                                                              На моніторі комп’ютера демонструють зображення палацу Цвінгера у Дрездені.                                                         Саме у цьому прекрасному палаці, побудованому у стилі бароко, розміщені картинна галерея, збройна палата, фізико-математичний салон та велика колекція порцеляни, яка складається зі старовинних японських та китайських ваз та сервізів.                                                                                                Будівництво палацу Цвінгера розпочалося 1709 р. і було завершено 1855 р. Фасади палацу, колишньої резиденції саксонських курфюрстів, сьогодні повністю відновлено, але реставраційні роботи тривають ще й досі.                                                                                     

На моніторі комп’ютера демонструють зображення Зимового палацу в Петербурзі.                                                                                                                                                                    Зимовий палац у Санкт-Петербурзі (1732-1917) був офіційною резиденцією російських імператорів. До речі, той варіант, який ми зараз бачимо, - це вже четвертий, побудований для імператриці Єлизавети Петрівни, яка так і не побачила його за життя.                                                                                     Над зведенням Зимового палацу працювало багато архітекторів, у тому числі Бартоломео Растреллі, який надав приміщенню барочного стилю. Палац прикрашений характерною для бароко розкішною ліпниною на фасадах.                                                       2-га група                                                                                                                          Рококо – новий напрямок у мистецтві, який характеризується вишуканістю дрібних деталей, плавністю форм та загальною легкістю.                                                                                                                                                На моніторі комп’ютера демонструється зображення китайського палацу в Потсдамі і павільйону Ринальді в Оранієнбаумі (колишньому Ломоносові).                                                                                                                                                

У стилі рококо побудований китайський палац в Потсдамі. Взагалі споруд, побудованих у стилі рококо, небагато. Найбільше він був поширений у внутрішньому оздобленні будинків, виготовленні меблів і предметів побуту. Прикладом архітектурного стилю «рококо» є також павільйон Ринальді в Оранієнбаумі (колишньому Ломоносові).                                                                                                                             Підсумкова бесіда                                                                                                                                                                          1. Про які нові стилі у мистецтві ви дізналися?                                                                                                        2. У яких країнах вони виникли?                                                                                                               3. Які архітектурні пам’ятники запам’ятали? У якому стилі?                                                                                                                                                                   3-тя група                                                                                                                                          Класицизм – стиль у мистецтві, заснований на наслідуванні зразків античної культури, характеризується чіткістю і строгістю форм, логічністю планування та невеликою кількістю дрібних деталей.                                                                                                                                                       На моніторі комп’ютера демонструють зображення Версаля у Парижі.                                                                           

Яскравим прикладом класицизму є комплекс Версаль у Парижі (Франція), будівництво якого розпочалося ще у ХVІІ ст. і тривало протягом всього ХVІІІ ст. Основні споруди комплексу були зведені до 1700 р. сади Версалю з їх скульптурами, фонтанами, басейнами, гротами перетворились для паризької знаті на арену яскравих палацевих святкувань та веселощів. Краса та велич цього архітектурного ансамблю і на сьогодні залишається неперевершеною.                                                        На моніторі комп’ютера демонструють зображення палацу Сан-Сусі у Потсдамі.                                                                                                                                             Палац Сан-Сусі у Потсдамі – резиденція німецьких імператорів династії Гогенцоллернів. Розташований він у східній частині одноіменного парку у Потсдамі. Ескізи для своєї літньої резиденції прусський король Фрідріх ІІ розробляв сам, і палац у стилі класицизму був зведений 1745-1747 рр. за проєктом архітектора Георга Венцеслауса. Саме цей палац демонструє велич і могутність імператорської влади.                                                                                                                                          Викладач. Треба зазначити, що в епоху Просвітництва відчутно зріс соціальний статус мистецтва, що робило його одним із найбільш важливих факторів розвитку суспільства. ХVІІІ ст. – це час, коли при дворах монархів розквітнув офіційний придворний живопис. У ньому було менше релігійних мотивів, більш поширеними були сюжети з історії міфології, Давньої Греції і Давнього Риму. Особливо модним став так званий «галантний живопис», який зображував світських дам та кавалерів; поширені були портрети видатних просвітителів.                                                                                                                                                                                                                 4. Живопис.                                                                                                                                             3-тя група                                                                                                                                                                 Серед живописців цього періоду виділяється Антоніс ван Дейк, парадні портрети якого увірвалися яскравим променем у художній світ Європи. У картинах «Портрет Марії Клариси», «Видіння священика», «Портрет маркіза Антоніо Джуліо Бриньоле» живописець вдало і життєво зобразив внутрішній світ, натхнення, почуття людей. Його портрети сповнені щирості та простоти. З іншого боку, художник надавав своїм полотнам урочистого і парадного вигляду.                                                                                                         На моніторі комп’ютера – картина Ван Дейка «Портрет Марії Клариси».                                                                                                                                                                                                  Значно менше урочистості й пишноти ми бачимо на полотнах видатного голландського художника Рембрандта ван Рейна. Коло його творчих інтересів охоплює релігійні сюжети, міфологію, історію. Підвищена увага до психології людини примушує художника шукати нові образотворчі засоби. Прагнення до театралізації образів спонукали майстра писати самого себе та своїх близьких, одягненими у розкішний одяг, шоломи або зображувати кохану дружину Саскію в образі біблійної героїні або античної богині.                                                                              На моніторі комп’ютера – портрет Саскії в образі Флори.                                                                                                        Цей чарівний портрет юної Саскії написаний у той рік, коли вона вийшла заміж за Рембрандта. Мрійливе, але дуже щасливе обличчя дівчини відповідає почуттям нареченої. Увінчаний квітами головний убор та жезл беззаперечно вказують на те, що перед нами Флора – давньоримська богиня Весни. Одяг богині виписаний з дивовижною майстерністю, але справжня велич таланту Рембрандта виявилася у наданні образу вишуканої ніжності.                                                                                                                                                         На моніторі комп’ютера – картина Рембрандта «Нічний дозор».                                                                                    Ця знаменита картина Рембрандта останні два століття відома під назвою «Нічний дозор». Сучасний аналіз шарів фарби виявив, що спочатку то була денна сцена, але назва вже стала звичною і не могла бути зміненою. На картині художник зобразив стрілків-стражників, які колись захищали країну від загрози іспанського вторгнення, а тепер вони – вельмишановні жителі міста. Художник вніс у зображення елемент героїки, відроджуючи колишній патріотизм.                                                                                                                                    На моніторі комп’ютера – автопортрет Рубенса.                                                                                                                                                                                                     До країни, поруйнованої тривалою війною. Повертається художник, який вісім років прожив поза її межами. Йому 33 роки.                                                                                                                               І він палко прагне займатися політичною діяльністю. Отримавши посаду дипломата, він стає знаною особою (невдовзі він отримає дворянський титул). Він постійно перебуває у колі міністрів, принців, королів, має безліч замовлень, до нього йдуть учні. Останні роки він провів на лоні сільської природи, мабуть для того, щоб піднятися над мирською суєтою. Ось такий він, Пітер Пауль Рубенс, який народився 28 червня 1577 р. у маленькому німецькому містечку Зигене і портрет якого ми бачимо зараз на екрані.                                                                                                   На моніторі комп’ютера - автопортрет Рубенса з Ізабеллою Брандт.                                                                                                                                                                                                   Художник та його дружина зображені на тлі квітучої жимолості. Усе навколо говорить про духовну близькість, про кохання, про знайдене щастя. Картина наче випромінює те тепло, ту велику любов і повагу, що дарували одне одному Пітер Рубенс та Ізабелла Брандт.                                                                                                          Саме її могилу Рубенс прикрасив картиною, на якій зображено діву Марію з маленьким Ісусом.                                                                                                                        

На моніторі комп’ютера – «Пейзаж із сонцем, яке заходить».                                                                                                                                                          Із дивовижною красою постає пере нами картина сільського життя художника – «Пейзаж із сонцем, яке заходить». Завдяки багатющій палітрі фарб художник напрочуд життєво, спокій та красу сільської природи.                                                                                                                                                                  Підсумкова бесіда                                                                                                                                                 1. Про яких художників епохи Просвітництва ви почули на уроці?                                                                                               2. Назвіть їхні твори.                                                                                                                                       5. Музика                                                                                                                                                                                   Викладач. Як на архітектуру, живопис, так і на музичне мистецтво епохи Просвітництва відчутно вплинули художні стилі бароко і класицизм. Церковна хорова та органна музика, як і раніше, була досить поширеною, але дедалі частіше вона набувала світського звучання. Важливе значення мало утворення при дворах знаті, а потім і у великих містах оперних театрів та концертних залів.                                                                                                                                                                                                                                   У цей час бурхливо розвивалися народна пісенна творчість та музичний комедійний театр.                                                                                                                                                        4-та група                                                                                                                                                                                                                       На моніторі комп’ютера демонструють портрет Й. С. Баха.                                                                                                     Прикладом нового підходу до музичного мистецтва слід вважати творчість відомого німецького композитора та органіста Йоганна Себастьяна Баха (1685-1750). Він створив сотні музичних творів для церковного хору та індивідуального співу, концертів для оркестру, п’єс для органу, скрипки, флейти. Клавесину. Композитор обробляв багато німецьких, французьких народних хорів, пісень. Бах широко використовував у своїй творчості багатоголосся (поліфонію). Його твори вирізняються глибиною та силою почуттів, безперервним та цілеспрямованим рухом вперед. Зараз ви прослухаєте сюїту № 3.                                                                                                                                                                                          На моніторі комп’ютера – портрет В. А. Моцарта.                                                                                                                Між смертю Й. С. Баха та народженням В. А. Моцарта – шість років. Але обидва ці композитори творили у ХVІІІ ст. Розквіт музики як самостійного виду мистецтва у той час був обумовлений потребою через емоції виражати духовний світ людини. Музика була здатною відтворити і конфлікти життя, і його гармонію.                                                                                                                   Видатним музикантом епохи Просвітництва був відомий австрійський композитор Вольфганг Амадей Моцарт (1756-1791 рр.). Його геніальний талант розкрився дуже рано. Цьому сприяли рідкісні природні дані. А також сімейне оточення: батько Моцарта був також геніальним музикантом. Його твори життєрадісні, об’єднують у собі невичерпне багатство і довершеність форми. Опери Моцарта «Дон Жуан», «Весілля Фігаро» та інші і сьогодні є окрасою кращих оперних сцен світу. Звучить уривок із симфонії № 40.                                                                                                                                   На моніторі комп’ютера – портрет Й. Гайдна.                                                                                                                                                  Говорити про музичне мистецтво епохи Просвітництва, не згадавши ім’я геніального композитора, новатора в музиці Й. Гайдна (1732-1809), аж ніяк не можна.                                                                                                                                                                                              Його справедливо вважають «батьком» симфоній та квартетів, засновником класичної музики, родоначальником сучасного оркестру.                                                                                                                                                                                                                                Найбільш відомими творами Й. Гайдна є опера «Несподівана зустріч», симфонії «Ранок», «Вечір», «Паризькі-Лондонські симфонії», ораторії та ін. Зараз для вас звучить арія з варіаціями Й. Гайдна.                                                                                                      Підсумкова бесіда                                                                                                                                                           1. Творчість яких композиторів мала значний вплив на розвиток музичного мистецтва епохи Просвітництва?                                                                                                                            2. Які жанри музичного мистецтва панували в епоху Просвітництва? (Церковна, хорова, органна, з’явилася опера.)                                                                                                                                                     ІV. Закріплення вивченого матеріалу                                                                                                                                            Викладач. Увага на монітор. У разі якщо ви надали правильні відповіді під час підсумкової бесіди, відкриватиметься деталь відомої картини.                                                                                                                                                  1. Видатними письменниками епохи Просвітництва були Д. Дефо, Д. Свіфт, І. Гете та ін.                                                                                                                                                                       2. Зразками архітектури бароко вважають Собор св. Петра в Римі, Зимовий палац у Санкт-Петербурзі, палац Цвінгер у Дрездені.                                                                                                                                                              3. Стиль в архітектурі, заснований на наслідуванні зразків античної культури, називають класицизм.                                                                                                                                                                                    4. На розвиток світової музики значний вплив мала творчість Й. Баха, Моцарта, Гайдна.                                                                                                                                                                                                                                      Викладач. Біблійні сюжети використовував у своїй творчості Ребмрант ван Рейн. Саме його картина «Повернення блудного сина» з’явилася на моніторі, коли ви відповіли на запитання.                                                                                                                                                                     Один з найбільш відомих шедеврів великого майстра Рембрандта ван Рейна «Повернення блудного сина» датують 1669 р. Досить часто, використовуючи біблійні сюжети, Рембрандт, зображував пересічних людей. Подивіться, будь ласка, уважно на картину й уявіть, скільки довелося вистраждати блудному синові, перш ніж повернутися додому і просити пробачення у батька. Ми не бачимо обличчя блудного, але ми подумки входимо в картину і співчуваємо. Безмежна радість і любов охопили батька, адже той, на кого він чекав довгі роки і кого вважав померлим, повернувся.                                                                                      У цій картині Майстер дав відповідь на питання, що повинно бути головним у стосунках між людьми. Виявляється любов.                                                                                                                                       Тож і я хочу вам побажати завжди повертатися до рідної батьківської домівки, де на вас завжди чекатимуть, де вас розуміють, бо вас люблять.                                                                                                                       V. Підбиття підсумків.                                                                                                                             Оцінювання роботи здобувачів освіти на уроці.                                                                                              VІ. Домашнє завдання.                                                                                                                                                                  1. Опрацювати відповідний параграф підручника.                                                                                              2. Створити ментальну карту до теми уроку.                                                                                                3. Написати твір на тему: «Вплив і значення культури Просвітництва на розвиток сучасної української культури».