Методична розробка заняття з дисципліни «Українська література» «Комедія «Мина Мазайло» –художнє відтворення проблеми українізації»

Методична розробка заняття з дисципліни «Українська література»

 

«Комедія «Мина Мазайло» –художнє відтворення проблеми українізації»

 

Вступ

          У кожній національній літературі є твори з особливим статусом, з особливими резонансом та популярністю. Їх стисло й багатогранно можна схарактеризувати одним словом – легендарні.

В українській літературі одним із таких творів є комедія Миколи Куліша «Мина Мазайло».

         Через 30 років після написання М.Кулішем комедії «Мина Мазайло» літературознавець Юрій Лавріненко висловить думку: «Мина Мазайло» -класичний зразок політичної комедії «дискусійного» жанру. Діалоги, репліки діють «мов шаблі». Багатство специфікованої за персонажами мови надзвичайне. Багатогранне слово Куліша раз у раз розривається, мов бомба, зрушуючи дію на сцені і регіт в залі. Персонажі схоплені в таких найсуттєвіших і оголених їх рисах, що цілий ряд типів остався в пам’яті глядача, немов маски старого вертепного українського театру… Як завше, Куліш виявив тут себе також майстром гротеску і пародії».

Драматург змушує й сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем, читати й перечитувати його, сміятися і замислюватися над проблемами сьогодення, які корінням своїм сягають у далеке минуле.

Про твір «Мина Мазайло»» - гідний подиву і захоплення, буде йти мова у цій розробці.

«Суттєве у психологічному фарсі Миколи Куліша те, що, всупереч багатьом твердженням, мовна проблема, хоч і яка важлива, не головна в ньому,— вона лише зовнішній сюжет “дискусії з національного питання”, лише символ, знак проблеми глибшої, суспільно-громадської, зумовленої відчуттям (чи запереченням) як свого “національного я”, так і своєї загальнолюдської сутності»,- писав Лесь Танюк.

         Можна з цим погоджуватися чи ні, безперечно одне: драматург порушив багато проблем, які залишаються актуальними й сьогодні: шовінізм, націоналізм, манкурство, нігілізм, бездуховність, мовна та національна проблеми. Тому ми і звернулися до цього твору.

Заняття допоможе студентам:

1.              Розглянути історію написання п’єси.
2.              З’ясувати архітектоніку, жанр, сюжет та життєву основу комедії “Мина Мазайло”.
3.              Розкрити суть процесу українізації в 20-х роках ХХ ст. та її художнє відображення в комедії.
4.              Дати характеристику персонажів твору.
5.               Виявити основні проблеми п’єси.

Сучасна молодь приходить до коледжу з бажанням діяти, причому діяти успішно. Їй подобається на занятті не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв'ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати тощо. Якщо викладач постійно організовує на заняттях таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання – якісними. Така організація педагогічної діяльності вимагає від викладача постійного оволодіння новими методами роботи, впровадження нових педагогічних технологій, необхідності самому вчитись, творити, розвиватись, вдосконалюватись.

Застосування інтерактивних технологій на занятті сприятиме кращому розумінню контексту твору.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх студентів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і студент, і викладач є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлектують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Інтерактивне навчання ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії.

Якісно змінюється і роль викладача на таких заняттях. Педагог, використовуючи інтерактивні методи на заняттях, активізує навчальну діяльність студентів, стає організатором студентського колективу, консультантом під час проведення інтерактивних занять. Студентам надається можливість набувати комунікативних умінь і навичок спілкування. Це сприяє підвищенню їх внутрішньої мотивації до навчання.

Особливе місце використанню інтерактивних методів відводиться на заняттях з української літератури, оскільки предметом вивчення є художній текст - продукт творчої діяльності людини. Упровадження інноваційних технологій при вивченні літератури дає певний результат: у студентів збільшується інтерес до дисципліни, зростає активність, зацікавленість в діалогово-пошуковій роботі.

Саме на таких заняттях з української літератури студенти мають можливість вільно висловлювати свої думки щодо проблематики творів, характеристики художніх образів, зв'язку літератури з реальним життям, самостійно аналізувати різні проблемні ситуації та давати відповіді на проблемні питання. Позитивною стороною інтерактивних методів є можливість використання на одному занятті різних форм і методів такого типу навчання.

У даній розробці представлені такі методи, як робота в групах, «кластер», «мозковий штурм», «мікрофон». Оскільки кожне заняття регламентується жорсткими часовими рамками, методами, що постійно застосовуються мною на різних етапах заняття, стали бліцопитування, завдання випереджального характеру та використання структурно-логічних схем.

В умовах інформаційної перенасиченості майбутнім фахівцям усе складніше засвоїти великі масиви знань. Зорові образи допомагають студентові на всіх етапах розумової діяльності. Причому ефективність навчання знаходиться в прямій залежності від якості репрезентації великих масивів інформації в компактні візуальні об’єкти, від умінь та навичок узагальнювати навчальний матеріал, здійснювати перехід від лінійного мислення до структурного, системного. 

За результатами психологічних досліджень установлено, що 83% інформації людина сприймає зором, 12% – слухом, 5% – іншими рецепторами. Дослідження пам’яті свідчать, що людина запам’ятовує 20% від почутого, 30% – від побаченого, 70% – від одночасно побаченого й почутого, 80% – від побаченого, почутого й обговореного, 90% – від побаченого, почутого, обговореного й активно виконаного.  Процес візуалізації матеріалу, а також розкодування його людиною завжди породжує проблемну ситуацію, вирішення якої пов’язане з аналізом, синтезом, узагальненням, розгортанням і згортанням інформації, тобто з операціями активної розумової діяльності.

За даними психологів нова інформація засвоюється та запам’ятовується краще тоді, коли знання та вміння „закарбовуються” у системі візуально-просторової пам’яті, відповідно представлення навчального матеріалу у структурованому вигляді дозволяє швидше та якісніше засвоювати нові системи понять, способи дій. 

Зручність схем у процесі опрацювання навчального матеріалу зумовлена тим, що вони в лаконічному, певним чином спрощеному вигляді дозволяють репрезентувати основну думку, ідею за допомогою умовних елементів.

Отже, дана розробка буде корисною усім небайдужим викладачам, які намагаються інноваційно, якісно та динамічно викладати українську літературу.

 

 

 

 

План заняття

І Організаційний момент

   1.Привітання студентів.

   2.Перевірка готовності аудиторії до заняття.

ІІ Перевірка домашнього завдання

  1.Метод «Кластер»

  2.Бліц-опитування за текстом комедії «Мина Мазайло»

  Рефлексія

ІІІ Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети заняття.

ІV Емоційна підготовка до сприйняття матеріалу

Форма проведення: бесіда

V Розгляд нового матеріалу

   5.1 Розгляд історії написання п’єси.

  Форма проведення: повідомлення студента

  Рефлексія

  5.2 З’ясування архітектоніки, жанру, сюжету та життєвої основи комедії  “Мина Мазайло”.

 Форма проведення: робота зі структурно-логічними схемами, повідомлення студентів (завдання випереджального характеру), проблемні питання.

Рефлексія

  5.3-5.4  Розкрити суть процесу українізації в 20-х роках ХХ ст. та її художнє відображення в комедії.

Дати характеристику персонажів твору.

Форма проведення: повідомлення студентів (завдання випереджального характеру), робота в групах, “мозковий штурм”, інсценування, словникова робота.

5.  Визначення проблематики п’єси

Форма проведення: бесіда, “мікрофон”

VІ  Підсумок заняття.

      Оцінювання роботи студентів.

VIІ  Домашнє завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

План заняття

Тема: Комедія “Мина Мазайло” - художнє відтворення проблеми українізації

Мета:

методична: удосконалювати методику проведення практичних занять з використанням інтерактивних технологій, застосування прийому використання структурно-логічних схем;

дидактична:

•                 подати відомості про архітектоніку, жанр, життєву основу та сюжет  п’єси “Мина Мазайло”;
•                 з’ясувати особливості показу процесу українізації 20-х років та причини появи в суспільному житті України національного нігілізму;
•                 охарактеризувати образи комедії;
•                 розвивати навички аналізу драматичного твору;
•                 продовжити формувати такі  життєві компетентності студентів, як соціальна, комунікативна, інформаційна та компетентність продуктивної творчої діяльності

виховна:

•                 виховувати патріотизм, вміння відстоювати свою думку, самоповагу.

Тип заняття: практичне

Вид заняття: практичне заняття з використанням інтерактивних технологій

Форми та методи: робота в групах, робота з підручником, бліц-опитування, “кластер”, “мозковий штурм”, “мікрофон”, завдання випереджального характеру, використання структурно-логічних схем

Міждисциплінарні зв’язки:

забезпечувані: українська література, філософія;

забезпечуючі: історія України, культурологія.

Обладнання:

методичне: портрет письменника, хрестоматії, підручники, роздатковий матеріал: завдання заняття, схеми, проблематика твору, визначення понять;

технічне: засоби мультимедіа

Література

Основна:

Семенюк Г.Ф. Українська література: Підручник для 11 класу – К: Освіта, 2006-510с.

1.              Харахоріна Т.О. та ін. Українська література: Хрестоматія для 11 кл. – Д: ВКФ “БАО”, 2000-944с.

Додаткова:

1.              Жила С. Аналіз п’єси  Миколи Куліша “Мина Мазайло” // Всесвітня література та культура. – 2006.-№9
2.              Куліш М.Г. Твори: В 2т. – К.: Дніпро,  1990.-т.2: п’єси , останні виступи, документи,  листи, спогади / Упоряд., підгот.  текстів, комент. Л.С. Танюка.-К.: Дніпро, 1990.- 877с.
3.                 Танюк Л. Читайте “Мину Мазайло”, товариші! Вітчизна.- 1989.-№1
4.              Українська література, 11кл.: Підруч. для загальноосвітн. навч. Закл. / Р.В. Мовчан, Ю.І. Ковалів, В.Р.Погребенник, В.Є.Панченко; За загал. ред. Р.В. Мовчан. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун, 2003.-496с.:іл.
5.              Українська література: підручник для 11 кл. загальноосвітнього навчального закладу (рівень стандарту, академічний рівень) /

      Г.Ф. Семенюк, М.П. Ткачук, О.В. Слоньовська (та ін.); за заг. ред.                 Г.Ф. Семенюк.- К,: Освіта, 2011.-416с.

6.              Чеширіна Т. Художнє відтворення проблеми ураїнізації у п’єсі Миколи Куліша “Мина Мазайло”// Всесвітня література та культура. – 2006. - №9

Методична:

1.              “ Дивослово” : Щомісячній науково-методичний журнал Міністерства освіти і науки України №4 1998 , №8 1999, №3 2001, №7 2008
2.              Пасічник Е. А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: навч посібник для студентів вищих закладів освіти. – К: Ленвіт, 2000-384с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід заняття

І  Організаційний момент

1.              Привітання студентів.
2.              Перевірка готовності аудиторії до заняття.

ІІ Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань студентів.

1.             
   Метод “Кластер”

 

2. Бліц – опитування за текстом п’єси “Мина Мазайло”

1.              Через що посварилися й образили одна одну мати й Рина на початку твору? (Через телеграму тьоті Моті ).
2.              Яке завдання дала Рина подрузі Улі? (Закохати в себе Мокія).
3.              Що хотів додати до свого прізвища Мокій? (Загублену половинку – Квач).
4.              Як Мокій намагався довести Улі, що вона українка? (Науково, через антропологію).
5.              Що говорив Мазайло про українізацію? (Це спосіб зробити його другосортним).
6.              Прізвище тьоті Моті? (Розторгуєва)
7.              Як змінює прізвище Улі Рина, щоб догодити Мокію? (Розсохіна – Розсоха).
8.              Як звали вчительку «правильних проізношеній»? (Баронова-Козино).
9.              Який вірш читав Мина на першому уроці? ( “Сєнокос”)
10.         “Коронна” фраза тьоті Моті? (“Прілічнєє бить ізнасілованной, нєжєлі украінізірованной”)
11.         Що вирішила провести в родині тьотя Мотя, щоб остаточно вирішити проблему зміни прізвища? (Влаштувати дискусію)
12.         На чиєму боці опинився дядько Тарас при голосуванні? (Тьоті Моті, Мазайла).
13.         Хто відвідав Мазайла у маренні? (Запорожець, Чумак. Селянин)
14.         Кого для підтримки викликає Мокій? (Комсомольців)
15.         Яке  нове прізвище обирають в родині? (Мазєнін)
16.         Як дізнались в родині про те, що їм змінили прізвище? (З газети)
17.         Яка розв’язка комедії? (Мину звільнили з посади за опір українізації).

Рефлексія

- Ви дуже добре впорались з виконанням домашнього завдання: змогли узагальнити інформацію про життєвий шлях Миколи Куліша, всебічно охарактеризували його як діяча української культури та добре знаєте зміст комедії “Мина Мазайло”. Це буде міцним фундаментом для роботи сьогодні на занятті.

 

ІІІ     Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми і мети заняття.

•                 Ми з вами пригадали, ким був Микола Куліш для української культури (звернути увагу на кластер). Але нам з вами він більш відомий саме як письменник, письменник-драматург.

Микола Куліш належить до того типу письменників, про яких можна сказати: художником слова він народився. Бо від народження у Куліша було єдине призначення - велике й не похитне – писати. З підліткового віку й до останніх своїх днів  він сприймав, розумів і аналізував світ як письменник. Він ділився тим, що його радувало, захоплювало, бентежило, гнітило, з допомогою емоційного, барвистого, дотепного слова.

За одинадцять років безперервної драматургічної практики М. Куліш створив майже півтора десятка п’єс.

•                 Давайте пригадаємо найвідоміші з них (“97”,  “Комуна в степах”, “Отак загинув Гуска”, “Хулій Хурина”, “Зона”, “Народний Малахій”, “Патетична соната”, “ Маклена Граса”, “Мина Мазайло”).
•                 У кожній національній літературі є твори з особливим статусом, особливим резонансом та популярністю.

 Про них написано стільки, що у багато разів перевищує обсяги самих творів. Такі твори стисло та ємно можна схарактерезувати одним словом – легендарні.

В українській літературі одним з таких творів є комедія Миколи Куліша “Мина Мазайло”.

Микола Куліш належав до тих письменників які вважали, що справжні твори не повинні втрачати своєї злободенності і через багато років. Більшість його драм були ніби передбаченням тих процесів, що сьогодні відбуваються в суспільстві.

•                 Так в чому ж актуальність комедії “Мина Мазайло”?

(Процеси, що відбувалися в Україні в 20-30-х роках, дещо нагадують нам і сьогоднішній день, коли українська мова на державному і побутовому рівнях впроваджується повільно, а Мини Мазайло живі – живісіньки й зараз відстоюють думку, що російська мова краща за українську).

•                 Отже, сьогодні на занятті ми розглянемо комедію “Мина Мазайло” та спробуємо зрозуміти, в чому ж геніальність цього твору.

VI  Емоційна підготовка до сприйняття матеріалу

Форма проведення: бесіда зі студентами

•                 Чи замислювались ви над значенням  та походженням власного прізвища? Хто з вас може його пояснити? (Викладач у співбесіді зі студентами з’ясовує значення їх прізвищ)
•                 Про що нам розповідають наші прізвища? (про профессію предків, їх звички, характер, особливості зовнішності, здібності, тощо…)
•                 Чи є нам чим пишатися?
•                 Що ж змушує людей змінювати прізвище? (наприклад, прізвище є немилозвучним, принижуе його носія)
•                 А чи є підстава для такого кроку в головного героя твору “Мина Мазайло”? Що означає його прізвище? (Корінь Маз – говорить про здібності предків до малювання)
•                 Мина Мазайло є винятком у своєму бажанні змінити прізвище?  (Ні, як показує Микола Куліш у творі, таких людей було багато. РАГСИ були повні заяв про зміну прізвища)
•                 Що ж відбувалось тоді з людьми, з Україною , якщо люди зважувались відмовлятись від свого роду, коріння, нації?
•                 Як бачимо, виникає скільки питань, що п’єса вже не видається такою простою, як здавалось на перший погляд.
•                 На які ж питання слід звернути особливу увагу сьогодні на занятті?
•                 Давайте разом визначимо ті завдання, над якими будемо працювати.

Завдання заняття

6.              Розглянути історію написання п’єси.
7.              З’ясувати архітектоніку, жанр, сюжет та життєву основу комедії “Мина Мазайло”.
8.              Розкрити суть процесу українізації в 20-х роках ХХ ст. та її художнє відображення в комедії.
9.              Дати характеристику персонажів твору.
10.         Виявити основні проблеми п’єси.

V  Розгляд нового матеріалу

5.1 Розгляд історії написання п’єси.

      Форма проведення: повідомлення студента

-Послухаємо виступ одного з наших “істориків” із повідомленням про історію написання п’єси “Мина Мазайло”.

Виступ студента

За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання “не тих” слів, а українську мову знав дуже добре й високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих і соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Тому, мабуть, в 1928 році М. Куліш написав п’єсу “Мина Мазайло”, у якій порушив мовну проблему. “Мина Мазайло” – одна з найкращих п’єс, яку хтось із дослідників назвав “філологічним водевілем”, бо в ній багато уваги приділено слову. Протягом року комедію “Мина Мазайло” було видруковано. Спочатку в одному з найбільш самобутніх і “європейських” українських видань кінця 20-х рр. ХХ ст. – гумористично-сатиричному альманасі “Літературний ярмарок”, навколо якого, як відомо, об’єднувалися колишні члени В АПЛІТЕ, серед яких були М. Хвильовий, О. Досвітній, М. Куліш, Ю. Яновський, Г. Косинка, В. Сосюра тощо. Пізніше, усе в тому ж 1929 р., п’єса вийшла в Харкові окремою книжкою. Після постановки й публікації комедія стрімко одержала визнання. Проблематика, художні реалії твору жваво обговорювалися в пресі, стали предметом дискусій , під час яких висловлювалося чимало високих і дуже високих оцінок. 1929р. комедія з’явилася на сценах українських театрів. У Києві поставив Гнат Юра, у Харкові – Лесь Курбас. “Березільська” вистава тріумфально пройшла на гастролях в Одесі й Києві, а влітку 1930 р. – у Грузії, під час єдиного виїзду “Березоля” за межі республіки. Так само тріумфально було її знято наприкінці 1930р., коли процес українізації пішов на спад. 

Рефлексія

•                  У якому році була створена комедія?
•                  У якому виданні вперше опублікована?
•                  Які видатні режисери поставили цю п’єсу?

5.2 З’ясування архітектоніки, жанру, сюжету та життєвої основи комедії “Мина Мазайло”.

Форма проведення: робота зі структурно-логічними схемами, повідомлення студентів (завдання випереджального характеру), проблемні питання.

- Питань багато, вони складні, тому для економії часу будемо користуватися структурно – логічними схемами.

(Схеми проектуються на екрані)

- Вдома ви повинні були опрацювати статтю підручника, тому зараз зможете прокоментувати поданий схематично матеріал.

•                     Архітектоніка комедії “Мина Мазайло” є досить цікавою й оригінальною. Твір має 4 дії (у першій дії – 8 сцен, у другій дії – 9, у третій – 7, у четвертій - 16). Текст п’єси не ділиться на яви. Драма побудована за зразком класичної.
•                          Усі дії відбуваються на Холодній Горі міста Харкова в родині     службовця Мини Мазайла протягом 4 днів. В основі комедії гострий конфлікт, що виникає в міщанському середовищі на грунті українізації. Зокрема, гаряча полеміка розгортається навколо зміни прізвища

(Схеми 1,2,3)

Архітектоніка (побудова) комедії - класична

І  ІІ  ІІІ  ІV

8 сцен 9 сцен 7 сцен 16 сцен

 

 

 

Події     м.Харків, родина службовця Мини Мазайла – пртягом 4х днів

 

                                   Міщанське           середовище примітивних людей на грунті українізації (зміна прізвища)

•                 Розкрити сюжет твору допоможуть наші літературознавці.

Послухаємо їх виступи.

                  1 студент

Сюжет твору має дещо анекдотичний характер. Головний персонаж комедії “Мина Мазайло”,  службовець тресту “Донвугілля”, соромиться свого малоросійського походження. Причину власних життєвих невдач він вбачає у власному прізвищі. Мина вирішує змінити грубе прізвище на милозвучне. Зі своїми родичами “приміряє” кілька варіантів можливих благородних найменувань: Тюльпанов, Розов, Алмазов. Врешті спиняються на Мазєніну. І ось у найщасливіший момент свого життя (збулася, здавалось би нездійсненна мрія) урочистий і радісний Мазайло довідується, що його звільнено з посади “за систематичний  і зловмисний опір українізації”.

Викладач:

•                 Свою комедію Микола Куліш писав на “живому” матеріалі, який давав процес українізації, запроваджений у 20-х роках. Він узагальнював, типізував явища тогочасної дійсності, яскраво і глибоко розкривав закономірності життя, ставив одвічне питання – бути чи не бути українській нації.

(Схема 4)

 

Життєва основа     Тема твору

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                           Бути чи не бути українській нації?                           

 

На сторінках драми ми бачимо, як Мина зрікається свого національного “Я”, намагаючись вилущитись у російську культуру. Цей герой не літературний привид , а реальна їстота. Так, Мина Мазайло й інші персонажі п’єси мали своїх прототипів.

2 студент

Дружина письменника у “Спогадах про Миколу Куліша “ зазначала: “Ще працюючи над своїм “Миною”, Микола якось зайшов до РАГСу і там прочитав список змінених прізвищ. Між іншим там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив вставити цей випадок у п’єсу. Перед першою виставою п’єси прийшов до Миколи якийсь молодий чоловік, назвав себе доктором Алмазовим; це був той недавній Гімненко, якому незручно було, щоб публіка зі сцени чула це. Він просив Миколу замінити ці злощасні прізвища іншими. Микола ледве стримувався від сміху, але не згодився на заміни, бо, на його думку, в цьому була сіль п’єси. А п’єса була вже готова до вистави. Обіцяв лише, що, може, пізніше замінить. 

Бідний Алмазов пішов розчарований, але,  замовивши вже наперед квитки ( їх важко було дістати), був на виставі й реготався разом з усіма.

Мина, тьотя Мотя, Баронова-Козино також мали прототипів, які належали як до найвищих московських та харківських елітних верств, так і до звичайних пересічних обивателів. Тому не випадково з постановкою п’єси виникли труднощі.

Антоніна Куліш згадує:

“Коли “Мина Мазайло” був готовий, Головрепертком з трудом дав дозвіл на виставу цієї п’єси в “Березолі”. Публіка ж прийняла п’єсу з захопленням. Виходячи з театру, люди говорили:

-Ну, мазайленята, збирайтесь до хати!”

Викладач

-Дякую за цікаві повідомлення . А зараз спробуємо поглибити відомості про сюжет комедії. В цьому нам знову допоможе схема.

•                 П’єса відрізняєтся оригінальним сюжетом, в якому переплетено культурно-соціальній та родинно-інтимний аспекти, містить галерею виразних характерів, насичена дотепними пародійними , карикатурними, фарсовими сценами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        “Мина Мазайло” – філософська лірико-соціальна трагікомедія

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      Схема 5                                                                                                                             

 

•                 Чи згодні ви з таким визначенням жанру: філософська лірико-соціальна трагікомедія?
•                 Що у цьому визначенні здивувало вас найбільше?
•                 Спробуємо розібратися. Дійсно, сам Куліш назвав свій твір комедією. Але в наш час все більше літературознавців схиляються до думки, що “Мина Мазайло” – це трагікомедія.
•                 Чи згодні ви з такою думкою?

(Коли людина зрікається свого прізвища, свого народу – це смішно тільки на перший погляд. Це справді більше схоже на трагедію)

• Правильно, адже у творі висвітлено катастрофічне становище української мови й фіктивність національної незалежності України.

•                 А чому лірико-соціальна? Адже можна було б називати “Мину Мазайло” політичною комедією з огляду на ті суспільні процеси, що їх змальовує автор.

•                  Складно? Що ж, може розібратись в цьому допоможуть літературознавці.

3-й студент

 Ми наголошуємо, що “ Мина Мазайло” є саме лірико-соціальною комедією. Бо суспільне явище українізації  та пов’язані з ним різноманітні культурно-духовні,  національно-світоглядні тенденції Микола Куліш поєднував з глибоко розробленою інтимною лінією, з мотивами романтичної закоханості й ніжного кохання.

Один із “секретів” Куліша як драматурга-новатора – використання прийому гри. Ідея розпочати гру виникає на самому початку п’єси і належить Рині. З цього моменту започатковується інтимна композиція в творі. Тема зміни прізвища й любовної інтриги , що переростає у кохання, стають провідними мотивами п’єси.

 Але особливість Куліша в змалюванні любовної гри полягає в тому, що все розвивається за принципом “навпаки”.

Питання до студентів:

•                  Як ви це розумієте?

(Поведінка Улі перестає бути грою і переростає у глибокі інтимні почуття; ідеї Мокія виявилися  значно більш дієвими , ніж передбачала Рина , а стосунки Мокія ті Улі врешті-решт вийшли з- під її контролю)

4-й студент 

Комічний розвиток інтимної лінії ми спостерігаємо в 4 сцені 2 дії , коли один з персонажів сподівається на освідчення , а замість цього одержує неадекватну пропозицію.

В 4 дії ми бачимо ліричну й трепетну сцену освідчення.  В центрі діалогу Мокія та Улі – зворушливі порухи їхніх почуттів, несміливе вираження першого кохання.

Гра людськими долями  , що входила в плани Рини  Мазайло, не відбувається.

Питання до студентів:

-Чому ж  не здійснились плани Рини? (Мокій, хоча й закохався в Улю, проте не змінив своїх національних уподобань. Уля теж покохала його, розділивши і дорогі йому ідеї. Молоді люди стали одне для одного найдорожчою цінністю. І гри у їхніх стосунках не лишається місця)

Викладач:

•                  Отже, інтимна лінія в творі має філософський підтекст:

любов може розпочатися з гри, проте гра навряд чи стане вищою за кохання. Нахил до філософічності був ще однією ознакою Кулішевого драматургічного мислення . Куліш вважав , що бути художником, означає бути мислителем

1-й студент

Соціокультурний аспект проходить через все сюжетне поле п’єси й майстерно завершується в останній дії.

 Цю сцену, до речі, побудовано за улюбленим прийомом Куліша – принципом контрасту. Прихильники зміни прізвища чекають на одну інформацію, а Губа вичитує в газеті ту, на яку вони не розраховують. Утворюється несподівана й шокова ситуація, яку підкреслює в’їдлива репліка дядька Тараса.

Викладач

•                  Після такого грунтовного дослідження, я вважаю, ні у кого не залишилось сумнівів щодо визначення жанру комедії.

Рефлексія

- Отже, яка тема твору за визначенням самого Куліша?

(«Міщанство та українізація»)

•      Назвіть жанр п’єси.

(Філософська соціально-інтимна трагікомедія)

•      Який конфлікт зображено в творі?

(Конфлікт виникає на грунті українізації  в міщанському середовищі, мовний конфлікт)

          -Які прийоми використовує драматург для розкриття свого задуму?

(Прийом гри, прийом контрасту)

Викладач    

•      Отже, ми розібралися з вами з побудовою п’єси, з’ясували сюжет, жанр та життєву основу комедії.

5.3-5.4  Розкрити суть процесу українізації в 20-х роках ХХ ст. та її художнє відображення в комедії.

Дати характеристику персонажів твору.

Форма проведення: повідомлення студентів (завдання випереджального характеру), робота в групах, “мозковий штурм”, інсценування, словникова робота.

- Зараз ми будемо працювати одразу над двома питаннями. Чому, ви зрозумієте пізніше.

- Як ви вважаєте, для чого потрібно знати історичні обставини , у яких писався той чи інший твір?

(Без знання історії важко визначити задум автора, зрозуміти до кінця зміст твору, проаналізувати події, зробити висновки тощо)

-Саме тому група “істориків” підготувала невелику довідку стосовно процесу українізації в 20-х роках 20 століття.

Виступи студентів-істориків.

1 студент

  У квітні 1923 р. ХІІ з’їзд  РКП (б) проголосив політику коренізації. Щоб зміцнити контроль над національними окраїнами і поширити свій вплив на місцеве населення, апарат державної влади мав перейти у спілкування з трудящими масами на їхню мову. Український різновид політики коренізації дістав назву українізації.

2 студент 

Проте державній апарат у республіці, що складався переважно з дореволюційних чиновників,  глухо, але успішно опирався українізації. Партійний апарат теж не виявляв ентузіазму в торуванні дороги української мови. Секретар ЦК КП (б) У Д. Лебідь обгрунтував цю нехіть тезою про “боротьбу двох культур”. Оскільки, твердив він, російська культура в Україні пов’язана з містом і пролетаріатом, тобто “найпрогресивнішим” класом, а українська культура  - з селом і “відсталим” селянством, то обов’язок комуніста полягає у сприянні “природному процесу” перемоги російської культури.

3 студент

 Становище змінилося тільки з приходом до керівництва Л. Кагановича, який заходився по-чиновницькому старанно втілювати в життя офіційний курс і незабаром домігся неабияких успіхів. Кількість українців серед службовців державного апарату з 1923 по 1927 р. зросла з 35 до 54%. На кінець 1927 р. на українську мову навчання перейшло більше чверті інститутів, понад половину технікумів і 4/5 загальноосвітніх шкіл. Понад половину книжок і газет стали видавати українською мовою

4 студент

 Як тільки комуністичний режим зрозумів, що ситуація виходить з-під контролю, кампанію “українізації” у 1932-1933 роках було брутально припинено, а національне відродження – умертвлено й розстріляно. Мільйони виморених голодом українських селян, що становили основу нації, плюс 80 відсотків репресованих кадрів української культури – таким виявився підсумок “українізації”.

5 студент

 Вождь радянської імперії Сталін сформулює у своєму тості з нагоди святкування 20-річчя жовтневого перевороту: “І ми будемо знищувати кожного такого ворога, ми будемо знищувати його рід, його сім’ю”. До речі, цей же вождь не скільки не приховув того, з якою метою було дозволено контрольоване більшовизмом “національне відродження”, що офіційно потрактовувалося як “розквіт нації”. Як говорив він на ХVI з’їзді ВКП(б) (1930 рік), “треба дати національним культурам розвинутись і розгорнутись (…), щоб створити умови для злиття їх в одну спільну культуру з однію спільною мовою”.

Викладач

Дякую за грунтовні повідомлення. Зрозуміло, що Микола Куліш як письменник, суспільний діяч і просто українець не міг залишитися байдужим до цих змін в суспільстві, намагався про це розповісти. У драматичному творі це можна зробити лише через висловлювання героїв. Тому зараз ми будемо працювати , об’єднавши третє та четверте завдання нашого заняття.

Робота в групах

Інструктаж

 Характеризуючи персонажів, спробуємо показати художню майстерність Куліша в розкритті процесу українізації.

Завдання І групи -охарактеризувати образи Мини Мазайла та Мокія;

                ІІ група-характеристика тьоті Моті та дядька Тараса;

               ІІІ група-характеристика Рини та Улі

При підготовці повідомлень зверніть увагу на висловлювання головних героїв про українізацію.

Оскільки ви заздалегідь отримали завдання проілюструвати своїх персонажів, то при підбитті підсумків роботи, я чекаю ще й на прекрасну акторську гру.

 

Проблемне  питання

-Спробуйте визначити, які персонажі є позитивними, а які негативними?

На виконання завдання вам відводиться 10 хв.

Презентація результатів роботи.

І група

Образ Мини Мазайла

Харківський службовець Мина Мазайло , українець за походженням, вирішив змінити своє “плебейське прізвище”  на щось милозвучніше. Мина сподівається, що тоді для нього настане справді щасливе життя. Адже разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від “мужицтва” й стане одного чудового дня Сиреневим, Розовим, Тюльпановим, на крайній випадок – Мазєніним. Саме в прізвищі він убачає причину своїх службових і життєвих поразок. ”Мазайло” для нього, як камінь на шиї, тавро його соціального рабства.

 В родині Мина показаний як груба, деспотична людина, особливо, коли це стосується зміни прізвища. “Заставлю! Виб’ю з голови дур український. А як ні – то через труп переступлю.Через труп!… або вб’ю ! Вижену з дому!” Слово українець для нього – страшне і незрозуміле , краще малорос.

Мина Мазайло – тип ”маленької людини” радянської доби, з якою мало хто рахується і яку сприймають насамперед за зовнішніми ознаками. Звідси його бажання змінити прізвище, щоб підкреслити свою тотожність із загальною массою, стати таким, як усі.

Образ Мокія

Мокій, з чорним висипом під носом і по підборіддю, з мрійними але злими очима.

Мокій “вдарений мовою” , без 5 хвилин комсомолець, ретельно вивчає українське мистецтво, шукає виважені критерії для правильної оцінки рідної мови. Він романтик. Має глибокі знання з української історії , літератури , фольклору . Це саме в його уста вкладає драматург свою любов до рідного слова.

Проте Мокій, як і інші персонажі комедії захоплений формою, а не змістом проблеми, тому й не може сприйматися серйозно.

Коли замість слів кохання він говорить дівчині “ Давайте я вас українізую”, то виглядає  справді “вдареним мовою”. Буває смішним і безпорадним, злим і жалюгідним.

У суперечках з батьком – грубий, жорстокий, нестриманий. У нестямі кричить “З новим прізвищем – у криницю!” .

Національна свідомість Мокія зведена до боротьби за її зовнішні ознаки. А традиції нашого народу, минувщину він заперечує, не сприймає. Про це свідчить хоча б той факт , що він порубав сокирою подарену Риною українську сорочку.

ІІ група

Тьотя Мотя

Мотрона Розторгуєва – рідна сестра дружини Мини, живе в Курську.

Микола Куліш дотепно і в’їдливо виписав цей образ. Тьотю Мотю Мазайли викликають з Курська телеграмою “ страшного змісту”:  “Мрія воскресла. Мина міняє прізвище. Мокій збожеволів з укр. мови. Станется катострофа. Приїзди негайно”.

Мотрона одразу кидає свій базар і прибуває до Харкова на допомогу сестрі.

Заскорузлості її поглядів і ворожості до української  мови, історії, культури можна лише подивуватись, а її репліки смішні і страшні водночас. Побачивши на вокзалі надпис українською “Харків”, вона цілком серйозно питає: “Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортили город?” Те, що в українській опері “Тарас Бульба” артисти співають на українській мові вона називає “безобразієм”.  Під час дискусії її вислови мають незаперечну логіку: “ До етого не может біть , потому что етого не может біть нікада!“  Це приголошило навіть представників супротивного табору.

По квартирі Мазайлів вона ходить “наполеоном”, бо вважає, що робить велику ідеологічну справу. Мазайлиха називає її  “спасителькою” .

Тьотя Мотя – живе втілення українофобства. Вона рознервувалася, коли Уля сказала, що її ноги відповідають  “українському стандарту”,  бо відразу кинулася крадькома вимірювати свої. Завдяки майстерності й таланту Куліша ім’я “тьотя Мотя “ перейшло в народі до розряду прізвиськ.

Дядько Тарас

Дядько Тарас з’являється в родині Мазайлів несподівано, ніхто не очікував на його появу.

Судження цього героя такі ж категоричні, як і інших персонажів п’єси.

У 1918 р він носив у Києві жовто-блакитний прапор, а тепер веде суперечки з Мокієм, який для нього – “радянський українець” , і особливо – з Мотрою Розторгуєвою. Дядько Тарас виступає за збереження старого, патріархального , без урахування нових умов життя. Куліш тонко іронізує з національної обмеженості свого героя, показує, як гнеться дядько Тарас під тиском тьоті Моті, покладається на її милість і погоджується на зміну прізвища, пропонуючи Мазайлу свої варіанти: “Думалось – Мазайловський, мріялось – Мазайлович, мріялось – Мазайленко з коріння “маз” вийде, а вийшов Мазєнін. П’ять на п’ять було! Ой, дурень я, дурень!…”. Але є в дядька Тараса й висловлювання, не позбавлені здорового глузду, продиктовані любов’ю до рідного краю й народу, глибоким знанням історії.

ІІІ група

Образ Рини

Рина – це така собі войовнича міщаночка, яка повністю поділяє зневагу свого татуся до українського.

 Вона постійно милується собою перед дзеркалом, кокетує, охає й ахає, беручись за серце, як шляхетна дівиця.

 Але з матір’ю Рина розмовляє грубо, з лайками та образами, вважає себе розумнішою за інших. ЇЇ повсякденні заняття – плітки, підглядання, обговорення нарядів та заздрість до тих, хто “добре влаштувався” в житті . Коли щось виходить за рамки її розуміння та уявлення, воно піддається беззастережному осуду.

 Рина відчуває себе дієвим центром в родині. Дуже любить себе й не дозволяє подрузі з себе глузувати.

 Вона знає вразливі місця людей і   вдало іх використовує. Миттєво орієнтується в ситуації, навіть змінює інтонацію для того, щоб не відступати від поставленої мети.

 Вміє підлещуватись і викликає довіру. Рішуча до авантюризму, здатна на сміливі вчинки – експромти. За природою є лідером. Але в кінці твору її впевність в собі зіграла з нею злий жарт, бо все пішло зовсім не так, як вона сподівалась.

Образ Улі

Про Улю автор каже :”Уля – як Уля”. Тобто така як усі дівчата її кола.

Вона самозакохано вдивляється в люстерко, емоційно-сентиментальна, мрійлива. Але її мрії поки що не простягаються далі “вигідної партії”. Уля,  як і її подруга, насторожено ставиться до українізації, теж прагне хоч трохи змінити своє прізвище Розсоха на Розсохина, щоб воно не звучало так по-українськи.

Але коли вона познайомилась з Мокієм і закохалась в нього, то серцем  сприйняла і його погляди. Під впливом Мокія Уля стала ходити до бібліотеки, читати, цікавитись українською мовою й до деяких “філологічних” висновків дійшла вже сама. А головне, в характері Улі з’являється твердість, вона може відстояти власну думку і випадає з-під впливу своєї подруги. Вона виявляє силу волі й відмовляється від того, щоб використати закоханість Мокія  так, як  це передбачила Рина.

Інсценізування:

Уля:

•      І знаєш “дружина” – це краще, як “жінка” або “супруга”, бо “жінка” – то означає “рождающая”, “супруга” ж по-вкраїнському – “пара волів”, а “дружина”… Ось послухай: рекомендую – моя дружина, або : моя ти дружинонько…

Рина:

•      Дуреля ти… Та це ти вже, я чую, од Моки набралася! Бачу, він тебе, а не ти, на такі фантазії навів. Чую – він тобі такого наказав, начитав…
•      Ні, Ринко, я вже сама про це прочитала.
•      Са-ма?!

Після характеристики образів студенти у вигляді інсценізації виявляють ставлення різних героїв п’єси до процесу українізації.

Мина Мазайло:

•      Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб зробити з мене провінціала, другосортного службовця, і не давати мені ходу на вищі посади.
•      Українцями звуться ті , хто вчить нещасних службовців так званої української мови.  Не малоруської і не тарасошевченківської, а української – і це наша малоросійська трагедія
•      Нічого з вашої українізації не вийде, це вам факт, а якщо і вийде, то пшик з бульбочкою, - це вам другий факт.

Дядько Тарас

•      Чи, може, й ви мене не розумієте, як ті у трамваї…. Тільки й слави, що на вокзалі “Харків” написано, а спитаєш по-нашому,  всяке на тебе очі дере… Всяке тобі штокає, кахає – приступа немає.
•      Їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас , українців , а тоді знищити разом, щоб і духу не було…
•      Подумай, Мино, що скажуть на тім світі діди і прадіди наші, почувши, що ти міняєш прізвище…

Мокій

•      Хто стане нищити 20 млн. одних лише селян українців, хто?
•      Вони такі росіяни, як росіяни – українці…

Тьотя Мотя

•      А хіба селяни – українці? Селяни – мужики!
•      Я так і знала, я так і знала, що тут діло нечисте… Так от вони хто, ваші українці! Тепер я розумію , що таке українська мова. Розумію. Австріяцька вигадка, так?
•      Та українці – то не руські люди? Не руські, питаю? Не такі вони, як усі росіяни? Всі ми перш за все руські люди…
•      Та в “Днях Турбіних” Альоша, ти знаєш , як про українізацію сказав : все це туман, чорний туман, все це минеться. І я вірю, що все оце минеться.
•      Прілічнєє бить ізнасілованной, нєжєлі українізірованной!

 Викладач

•      Дякую за виступи. Всі плідно попрацювали, зробили цікаві повідомлення. Чітко визначили, як персонажі комедії ставились до українізації. А тепер спробуйте поділити цих персонажів на дві групи відповідно до того, як вони ставилися до української мови.

(Відповіді студентів)

•      Абсолютно правильно. Відповідно до цього маємо наступну схему:

Персонажі

За

Мина Мзайло                                                   Проти

Мазайлиха                                                               Мокій

Рина         Дядько Тарас

Тьотя Мотя       Уля Розсоха

Баронова– Козино

 

Комсомольці (всесвітня нумерна система)

 

-Чому комсомольці винесені як окрема група?

( Незаважаючи на те, що Мокій викликає їх на допомогу, виявляється, що українська мова їм не потрібна, бо вони вважають, що в майбутньому не буде навіть імен, кожна людина буде лише номером у всесвітній нумерній системі, тому мова не матиме ніякої ваги)

“Мозковий штурм”

-А тепер спробуємо відповісти на питання, поставлене на початку нашої роботи: яких героїв можна вважати позитивними, а яких негативними? Доведіть свою думку.

(Відповіді можуть бути різними, але в ході дискусії (якщо вона виникне), треба дійти до висновку, що позитивних персонажів в комедії немає.

Мина Мазайло відцурався свого коріння, тьотя Мотя взагалі є ворогом всього українського; дядько Тарас виявився людиною слабкодухою, не здатною відстояти власну думку; Мокій захоплений формою, а не змістом проблеми, тому й не може сприйматися серйозно, його національна самосвідомість зведена до боротьби за зовнішні ознаки; Уля, якщо б зараз трапився “комуніст зі стажем” і можливістю відпочивати в Криму, одразу, мабуть, кинула Мокія й закоханість в українське слово).

•      Ми бачимо, що суперечка через зміну прізвища поступово перейшла на інший рівень: яка мова краща?
•      Що б ви відповили на це питання? Чи коректне воно?
•      Вірно, найкращою для кожної людини є рідна мова.

Ми повинні знати, любити рідну мову, захищати інтереси своєї нації. Як називаються такі люди?

(Патріоти).

•      Поряд із цим поняттям часто вживають такі слова, як “націоналіст”, “шовініст”. Чи можете пояснити їх значення?
•      А чи зрозумілі вам слова “манкурт”, “нігіліст”?

Словникова робота

•      Перед нами витяги із тлумачного словника, у якому наводяться визначення цих понять.

(На екрані проектуються визначення понять:

  Шовініст – людина, що обстоює ідею расової винятковості та розпалює національну ворожнечу й ненависть.

  Націоналіст – той, що розпалює національну ворожнечу під гаслом захисту своїх національних інтересів і національної винятковості.

  Манкурт – особа, що відмовляється від свого народу, національності.

  Патріот – віддана своїй вітчизні та народу людина.

                    Нігіліст – людина, яка ставиться до всього різко негативно, скептично.

- З якими героями можна співвіднести наведені поняття? Аргументуйте свою думку.             

  (Тьотя Мотя, Мазайлиха – шовіністки; дядько Тарас – націоналіст; Мина Мазайло – манкурт, нігіліст).

•      Які риси об’єднують цих героїв? (Бездуховність, міщанство)
  6.             Визначення проблематики п’єси

Форма проведення: бесіда, “мікрофон”

 -Ось ми з вами і підійшли до останнього завдання нашого заняття – визначення проблематики комедії.

Я вважаю , після  грунтового аналізу, що ми з вами здійснили , неважко буде це зробити.

- Отже, які моральні проблеми суспільства автор висвітлює у п’єсі ?

(Шовінізм, націоналізм, манкуртство, нігілізм, бездуховність)

•      Про які суспільні проблеми ми вже говорили?

(Проблема українізації або мовна проблема )

•      А яку, я б сказала, життєву проблему піднімає Микола Куліш?

(Проблема батьків і дітей)

Викладач

•      У контексті цього питання хочу процитувати Куліша:”Ми маємо обминання в нашій літературі таких важливих, пекучих проблем, як проблема національна… Я не можу обійти цієї проблеми й не хочу розв’язувати її в білих рукавичках”.

“Мозковий штурм”

•      Які ж “крамольні” фрази, наявні у п’єсі, свідчать про те, що він не обминав національної проблеми, свідчив і про можливі репресії, і про моральний стан комуністів, і про відступництво від національних інтересів радянських службовців?

(“Закохуються ж так, що на розтрату йдуть, про партію забувають, і неабихто”, “Скажіть, будь ласка, у вас і партійці балакають цією мовою?.. Тоді у вас якась друга партія…”,

“Скажи – нас нема!.. Нас арештовано!”,  “Молодий ще, двадцяти трьох нема, але стаж надзвичайний!..”,  “А що, як сидить такий, що не тільки прізвище, всю Україну змінив би?..”,  “Зостанеться єдина, неподільна…СРСР”)

(Проблематика п’єси проектується на екрані)

•      Давайте запишемо цю інформацію в зошит.

Рефлексія.

•      Ми закінчили з вами розгляд комедії “Мина Мазайло”, одну з кращих п’єс в доробку геніального художника слова Миколи Куліша.
•      Чому для висвітлення складних суспільних і моральних проблем Микола Куліш обрав жанр комедії?

( Бо що, як не сміх може найдошкульніше вдарити по мазайлах, що роду свого цураються)

•      Чому п’єсу називають “філологічною”?
•      Чому цей твір було заборонено?
•      Як ви розумієте такий вислів про п’єсу “Мина Мазайла”:

“Комедія доби стає трагедією доби”?

“Мікрофон”

- Скажіть, що найбільше запам’яталось або вразило вас сьогодні на занятті?

Заключне слово викладача

•      Куліш – драматург жив категоріями майбутнього художнього часу. А це – привілей митців світового рівня.

Порушуючи питання національного відродження України, автор пробуджує почуття національної самоповаги.

Він спонукає нас думати над тим, як відстояти мову, культуру, історію, як відродити Україну.

Прикро зізнатися, але й зараз живуть такі “мазайли”, що соромляться говорити рідною мовою, хоч там, де потрібно, виголошують “правильні промови” і виступають ніби то на захист державної мови.

Чи чуєте ви українську мову в транспорті, магазині, на вулиці? Не ту, яка лунає з прймачів, а живу мову, мову спілкування. Чомусь наши сучасники забувають про своє коріння, генетичну пам’ять.

І доки будуть жити Мини, що роду не пам’ятають, буде ця п’єса актуальною. Тож, як говорив незабутній Остап Вишня, “Читайте “Мину Мазайло”, товариші!”. Бути чи не бути українській нації? Віримо, бути! Бути чистоті мови, совісті, генетичній пам’яті, самоповазі.

VІ  Підсумок заняття.

      Оцінювання роботи студентів.

VIІ  Домашнє завдання.

1.        Переглянути законспектований на занятті матеріал, особливу увагу звернути на зміст структурно-логічних схем.
2.        Написати твір-мініатюру “Чому навчила мене комедія “Мина Мазайло?”
3.        За бажанням: намалювати ілюстрації до твору.