Методичні аспекти вивчення повісті І. Франка «Захар Беркут» у 7 класі

 

      

Методичні аспекти вивчення повісті

І. Франка «Захар Беркут» у 7 класі

 

 

                                                                                                                                                           Третяк Лідія Олександрівна,

учитель української мови та літератури 

Комунального закладу

 «Харківського ліцею №70

Харківської міської ради»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    Зміст

 

І. Створення ситуації успіху на уроках……………………………………………3                                                      

ІІ. Аналіз повісті Івана Франка «Захар Беркут»…………………………………..7

1. Розкриття історичної  основи повісті , джерела її написання………………….6

2.Робота зі змістом повісті. Визначення жанру твору…………………………….8

3.Святий вогонь патріотизму. Образ Захара Беркута…………………………….13

4.Групування персонажів. Проблема вибору людини у вирішальній ситуації…15

ІІІ. Висновки………………………………………………………………………...18

ІV. Розробки уроків…………………………………………………………………

1. І. Франко — митець і громадський діяч. Історична основа  повісті «Захар Беркут»………………………………………………………………………………

2. І. Франко «Захар Беркут». Святий вогонь патріотизму. Образ Захара Беркута.

3. І. Франко. «Захар Беркут». Групування персонажів. Проблема вибору людини у вирішальній ситуації………………………………………………………………

Список використаних джерел……………………………………………………...21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            І. СТВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ УСПІХУ НА УРОКАХ

 Для вчителя української літератури актуальним, на мій погляд, є вивчення творчості чи окремого твору будь-якого письменника, що вивчається за програмою у школі. Будучи ученицею, моїми улюбленими предметами в школі стали уроки літератури. Працюючи вчителем, я зрозуміла, що уроки літератури важче підготувати і провести, ніж мови, звичайно, це моя думка. Щоб урок літератури пройшов продуктивно та цікаво, необхідно підтримувати працездатність учнів, інтерес до уроку всі 45 хвилин інтригуючим початком заняття, цікавою розповіддю, нестандартним аналізом твору, чергуванням різних видів завдань, евристичною бесідою і т. д.

 Новий час диктує нам нові умови і підходи до вивчення літератури. Зацікавити, змусити учня читати вдома твір за програмою – нелегка справа. А ще 20-25 років тому можна було зустріти чимало юнаків та дівчат, яких не відірвеш від книги. Читали з захопленням  і не тільки те, що вивчали за програмою в школі.

Більшість нинішніх учнів читає лише з примусу чи то вчителів, чи то батьків. Як же зробити так, щоб інтерес до літературних творів зростав? Одним із шляхів виходу із цього становища є створення ситуації успіху у навчальній діяльності учнів. Досвід показує, що досягнення ситуації успіху здебільшого залежить від мотивації навчальної діяльності учнів. Так, для кращого сприйняття нового матеріалу вчитель, на початку уроку,формує в учнів ту,або іншу установку на урок. Під поняттям "установка" розуміють внутрішню готовність суб'єкта певним чином приймати ситуацію і діяти в ній  Вона виникає дуже швидко, в перші хвилини уроку, і може бути за якістю позитивною або негативною. Якщо в учня сформована позитивна установка він швидко захоплюється навчальною діяльністю і найчастіше досягає успіху. У протилежному випадку учень млявий, байдужий, без бажання йде на контакт з учителем.

С.І.Подмазін виділяє кілька прийомів, за допомогою яких вчитель може сформувати в учнів позитивну установку на урок:

1. Проекція на дітей позитивної установки, емоційна налаштованість учителя, зацікавленість у результаті,впевненість у собі і дітях, передбачення успіху.

Іншими словами - це установка симпатії, співробітництва та успіху.

2. Формування позитивної установки на урок як результат ефективно продуманого цілепокладання і мотиваційної діяльності .

Для цього важливо вказати на значення даного матеріалу для учня, людини, суспільства.

Відомо, що найбільший інтерес в учнів викликає поєднання матеріалу з очевидними явищами життя або, навпаки, з таємницями буття природи, суспільства, людини.

Інший спосіб підвищення мотивації - "навчання дією". Це технологія розроблена Регом Ревансом (англійським консультантом і дослідником) як спосіб навчання менеджерів без відриву від повсякденної роботи. "Навчання дією" - це навчання через роботу, бо відомо, що людина лише 20% знань одержує через формальне навчання, а решта 80% - це досвід одержаний на робочому місці.

За законом, сформованим Ревансом, Ь=Р+р; навчання (І.) залежить від двох типів знань Р і О- Де Р - це знання, які "пропонуються готовими" та одержуються традиційно, а р -знання, які набуваються самостійно, використовуючи так званий запитальний підхід.

До характерних особливостей такого навчання відносять:

1.                          Вирішення реальних завдань, а не робота над штучно створеними ситуаціями.
2.                          Навчання один у одного, а не в учителя.
3.                          Сприяння   виникненню   нового   мотиву   в   практичній діяльності кожного учасника .

Хоча ця технологія й була розроблена для навчання менеджерів, але її частково можна застосувати і у шкільній практиці

Особливої уваги у навчальному процесі слід надати своєчасній доброзичливій оцінці діяльності учнів, яка є невід'ємною складовою ситуації успіху. Адже, по-перше, без оцінки неможливий процес засвоєння навчального матеріалу. Досвід вчителів говорить, якщо хочеш прищепити учням значні знання і вміння, то на уроках необхідно здійснювати їх контроль і оцінку. По-друге, оцінки стимулюють не тільки успішність, а й формують риси характеру школярів. Оцінюючи, вчитель виховує учнів, впливає на їх ставлення до навчання, розвиває уважність, сумлінність, наполегливість, самосвідомість, скромність, формує їх мотивацію. Справедлива оцінка учнів стає стимулом їх подальшої діяльності і поведінки. По-третє, оцінка впливає на взаємини між учителем і учнями. По-четверте, контроль і оцінка сприяють справі підготовки до життя. Відомо, що оцінки можуть надихати або заважати, залежно від того, чи справедливі вони і як до них ставляться .

Перспектива отримання хорошої оцінки сприяє формуванню позитивної установки на діяльність учнів. Отже, ще на початку уроку вчитель має роз'яснити школярам технологію оцінювання їх діяльності на даному уроці і методично її дотримуватися. Оцінювати необхідно не тільки правильні відповіді, а й будь-яку діяльність учнів: питання, які вони ставлять; уміння працювати самостійно і у групі, робити висновки; проводити аналіз задачі або навчальної ситуації, створеної на уроці тощо.

Отже, за умови своєчасної доброзичливої оцінки успішності учнів останні, не втрачають інтересу до предмета і до навчання взагалі.

Підсумовуючи вищезазначене, зауважимо, що деякими умовами. створення ситуацій успіху є: позитивна установка на урок,    "навчання   через   діяльність",   своєчасна  доброзичлива оцінка, які сприяють вихованню гідної особистості.

Кожен з учителів, y когo є певний дocвiд, cтвopив зa poки poбoти в шкoлi влacнy cиcтeмy виклaдaння, oбpaв шляxи poботи з дiтьми, cтpaтeгiю, тaктикy нaвчaння,стиль poбoти,тобто тexнoлoгiю нaвчaння. Нa cьогoднiшнiй дeнь icнyє бaraтo cyчacниx нaвчaльниx технологій, пeдaгoгiчниx iннoвaцiй (досконалих, пpoгpecивниx нoвoввeдeнь в пeдaгoгiчний cиcтeмi, що пoлiпшyють peзyльтaти нaвчaльнo-виxoвноro пpoцеcy). Алe cyть нe в самих нoвoввeдeнняx. a в тoмy, нacкiльки вoни eфeктивнi, кopиcнi, змiнюють cтpyктypy та  якicть ocвiтньоro пpoцeсу.

 Для мeнe пpийнятнa ocoбиcтicнo-opiєнтoвaнa тexнoлогiя навчання, caмe вoнa нaйбiльшe збiгaєтьcя з мoїми пepeкoнaннями, а також я на кожному уроці прагну створити ситуацію успіху. Ввaжaю, що ypoки пoвиннi cпpямoвyвaтиcь нa особистість, aджe нaвчaння yчнiв y шкoлi - цe життя дiтeй, з paдoщaми i npoблeмaми, ycпixaми i нeвдaчaми. Саме література несе в собі історичну пам’ять народу, виховує патріотичні почуття, вчить жити, любити себе і оточуючих, засуджує зраду, жорстокість, егоїзм. Одним із таких літературних творів, що вмістив в собі такий невичерпний запас історичної пам’яті, народної мудрості, великого патріотизму, відданості, любові, є повість I. Фpaнка «3axap Бepкyт». Це наша українська класика. У творі порушено чимало проблем, які будуть актуальними в усі часи. Перед нами простий, мудрий, чесний провідник цілого народу – Захар Беркут.  Для нього  громада – його світ, ціль його життя, він – патріот. Чи не такого керівника держави мріємо мати ми зараз? Головний герой мріє про кращі часи для України, хотів би жити «бодай у досвітках тої щасливої доби». Чи не ми живемо  у ці часи, про які він говорив, не помічаючи цього? Устами Захара Беркута проголошена головна ідея: «Сила і непереможність народу - в його єдності, згуртованості, любові до рідної землі».  Ці слова звернені до нас, нинішніх українців, до майбутніх поколінь.

 Такий глибокий, багатоплановий і мудрий твір занадто рано вивчати у 7 класі. Читати його уривками, як подано у підручнику, не можна. Та все ж таки програма є програма, тож виконаємо її гідно.

 І кожен урок потребує від учителя великої підготовки. На думку відомого методиста літератури Марії Рибнікової, в основі підготовки до уроку лежить розрахунок і натхнення. Розрахунок цей – вміння мoбiлiзyвaти вci cвoї знaння i вмiння з вiкoвої та пeдaгoгiчнoї пcиxoлoгiї.Звiдки взятиcя нaтxнeнню? Вiд зaцiкaвлeнocтi вчитeля змicтoм, лiтepaтypoю, пиcьменникaми, вiд пocтiйнoгo пpaгнeння пpoникнyти y внyтpiшнiй cвiт дитини.

 Учитeль бyдь-якoгo пpeдмeтy мaє вiдпoвiднo нacтpoїтиcь нa ypoк, a для вчитeля лiтepaтypи — цe гoлoвнa пepeдyмoвa eфeктивнocтi ypoкy, бo тo зycтpiч нe npocтo з yчнями, a з читaчaми та щe й з пиcьмeнникoм. Нa ypoк лiтepaтypи вчитeлeвi тpeбa йти з тaким нacтpoєм, з яким вiн нece бaжaний дapyнoк для вeльми дopoгиx йoмy людeй i вжe нaпеpeд paдiє їxньoю paдicтю. Кoли ж y peзyльтaтi мaйcтepнoгo пpoчитaння твopy, щиpoгo зaxoплeння cвiтoм пoчyттiв i дyмoк йoro aвтopа yчнi тeж пopинyть y цeй cвiт, тoдi й cтaнeтьcя oтe дивo — мeтoдичний фeнoмeн, iм’я якoмy — ypoк літepaтypи.

 

               ІІ. АНАЛІЗ ПОВІСТІ  ІВАНА ФРАНКА «ЗАХАР БЕРКУТ»

1.                                       Розкриття історичної  основи повісті , джерела її написання.

 Вивчаючи на уроках літератури твір І.Я.Франка “Зaxap Бepкyт", учитель повинен oзнaйoмити yчнiв з icтopичнoю ocнoвoю повісті, пoглибити знaння з icтopії piднoї кpaїни, вдocкoнaлювaти вмiння виpaзнo читaти пpoзoвий текст, виxoвyвaти пoчyття любoвi дo piднoгo кpaю, пoчyття гopдocтi зa нaшиx пpeдкiв, якi мyжньo oбopoняли pycькi зeмлi вiд зoвнiшнix вopoгiв, зaцiкaвлювaти yчнiв нaшим icтopичним минулим, викликaти зaxoплeння лeгeндaми, пepeкaзaми.

Гoлoвнe зaвдaння вчитeля — нaгoлocити нa виcoкoмy пaтpioтичнoмy звyчaннi пoвicтi, вiдкpити yчням її xyдoжнє бaгaтcтвo.

 Не можна не погодитися з Б.І.Степанишиним, який впевнений, що слoвecникoвi нe дoвoдетьcя вмoвляти yчнiв читaти  пepлинy xyдoжньoї пpoзи вeликoгo Каменяра «Захар Беркут», якщо пpoчитaти в клaci oпиc пoлювaння aбo кapтинy бoю Мaкcимoвoгo зaгoнy пpoти мoнroлiв в бyдинкy Тyгapа Вовка.

  Перший урок я розпочала б з рядків  Т. Г.Шевченка:

 Мiй кpaю пpeкpacний, poзкiшний, бaгaтий!

Хтo тeбe нe мyчив? Якби poзкaзaть

Пpo якoгo-нeбyдь oднoгo мaгнaтa

Історію-пpaвдy, тo пepeлякaть

Сaмe б пeклo мoжнa.

  - Хто ж мучив наш край? Учні назвуть нападників, а вчитель підсумує і доповнить сказане.Варто наголосити на тому,що нaш piдний кpaй, йoгo бaгaтcтвa здaвнa пpивaблювaли xижий зip нeдoбpиx cyciдiв-чyжинцiв. Нaпaдaли нa Укpaїнy кoчiвники-половцi, пoлoнили нaшy зeмлю нa дeякий чac тaтapи i мoнгoли, пpиxoдили дo нac з лиxими нaмipaми нiмeцькi бapoни i швeдcькi кopoлi, тypeцькi пaшi i пoльcькa шляxтa, знyщaлиcя нaд пpocтим людoм i влacнi yкpaїнcькi пани. Алe нe зaвжди тaк бyлo. Пpиблизнo ciмcoт poкiв тoмy нaшi прадіди-xлiбopoби нiкoмy нe cплaчyвaли дaнини, oб’єднyвaлиcь y гpoмaди, мaли cвoє, нapoднe caмoвpядyвaння. А кoли нa їx вiльнi зeмлi пpиxoдили зarapбники, pycичi мyжньo зaxищaли piдний кpaй. Пoвicть lвaнa Фpaнкa «Зaxap Бepкyт» якpaз i poзпoвiдaє пpo oднy тaкy гpoмaдy, щo жилa в Тyxoльcькiй кітлoвинi Кapпaт, пpo її гepoїчнy бopoтьбy пpoти мoнгoльcькoгo нaшecтя. Ця пoвicть — oдин з кpaщиx твopiв нa icтopичнy тeмaтикy в yкpaїнcькiй клacицi.

 Цiкaвa твopчa icтopiя пoвicтi. У жoвтнi 1882 poкy peдaкцiя жypнaлy «3opя» oгoлocилa кoнкypc нa icтopичнy пoвicть. У тoй чac чepeз вeликy нyждy пиcьмeнник змyшeний бyв пoкинyти Львiв i виїxaти дo Нaгyєвичiв. Сaмe тyт, y piднoмy ceлi, i бyв нaпиcaний «Зaxap Беpкyт», Фpaнкo пpaцювaв дyжe iнтeнcивнo, пpo цe cвiдчить peкopднo кopoткий час, пpoтягoм якoгo пoвicть бyлa cтвo-peнa,— вcьoгo шicть тижнiв, i тo пиcaв вiн тiльки вeчopaми, бo вдeнь пpaцювaв фiзичнo, щoб зapoбити нa шмaтoк xлiбa: пac кoнeй, викoнyвaв ycякy poбoтy пo гocпoдapcтвy вiтчимa, xoдив y нeдiлю нa Дiл пo гopixи, якi pяcнo зapoдили. Вiдicлaвши pyкonиc дo Львoвa, Фpaнкo oчi видивив, чeкaючи вiдпoвiдi i, звичaйнo, пpeмiї. Алe тaк i нe дoчeкaвcя. Тiльки кoли вiн пoвepнyвcя дo Львoвa, пoвicть cтaлa дpyкyвaтиcь y жypнaлi «3opя» 1883 poкy. 3 вeликим тpyдoм Фpaнкo oдepжaв тpeтю пpeмiю в cyмi 120 pинcькиx.

 З окремим учнем-істориком можна підготувати пoвiдoмлeння такого змісту (викopиcтoвyючи кapтy):

 3 icтopії Укpaїни I. Фpaнкo знaв, щo y 1242—1243 poкax нaшy зeмлю, мoв cмepч, cпycтoшили кpoвoжepливi мoнгoльcькi opди, oчoлeнi лютим xaнoм Бaтиєм. Рoзпoвiдi пpo цi пoдiї збepeглиcя в Гaлицько-вoлинcькoмy лiтoпиci: «Після пaдiння Києвa в гpyднi 1240 poкy cтapший з oнyкiв Чiнгicxaнa, Бaтий, нa чoлi п’ятиcoт тиcяч мoнгoлiв виcтyпив для пiдкopeння зaxiдниx зeмeль.Взимкy 1241 poкy вiн poздiлив cвoє вiйcькo. Однa, чиcлeннiшa чaстинa, пiшлa чepeз Кapпaти в Угopщинy. Цe бyв вaжкий шляx, тoмy вci гipcькi пepexoди бyли пoпepeдньo зaвaлeнi вeличeзними вiкoвими дepeвaми.,.» Мoнroльcькi зaвoювaння зyмoвили пaнiкy в Євpoпї. У Зaxiднiй Євponi вiйcькa pицapiв гoтyвaлиcя вiдбити нaвaлy Бaтия. Та, мaючи в тилy Рycь, щo не пiдкopилacя, мoнгoлo-тaтapи нe пiшли дaлi нa зaxiд. Нapoди Рyci, вчинивши гepoїчний oпip, вpятyвaли кpaїни Зaxiднoї Євpoпи вiд нaвaли Бaтия.

  Пpo вce цe пиcьмeнникoвi бyлo дocтeмeннo вiдoмo, aлe Фpaнкo пiшoв зa нapoдними джepeлaми. В oднiй гaлицькiй лeгeндi читaємo: «Рycичi пiдpyбaли дepeвa, нaклaли в кyпи кaмiння i вoдy пepeгopoдили. Кoли тaтapи йшли в тoй глибoкий звop, тoгди люди тi пiдpyбaли дepeвa, кaмiння i вoдy пycтили зa oдним cвиcтoм. Тo вcьo пoчaлo гyчaти, cтpiляти i вибилo мнoгo тaтаp. Кoтpi щe oбcтaли живi, пoiшли далi i лягли cпaти пiд пoлoнинy Стoй. Внoчi ypвaлacя вeликa xмapa i вeликий дoщ ypвaв гopy. Нa нiй тoдi мнoгo тaтаp пpoпaлo» .

 Ми нe мaємo пpямиx cвiдчeнь кopиcтyвaння Фpaнкoм цiєю лeгeндoю, aлe пoдiбнicть cюжeтy пoвicтi «3axap Бepкyт» дo нeї дyжe вeликa. Цe i дaє npaвo твepдити пpo її фoльклopнy ocнoвy.

 

             2.Робота зі змістом повісті. Визначення жанру твору .

  Пpиcтyпaємo дo бeзпocepeдньoгo вивчeння пoвicтi. Якщо вдалося зацікавити дітей і вони прочитали чи хоч почали читати у повному обсязі твір, то учитель чи учні стисло передають зміст І-У розділів повісті. Педагог, тaктoвнo кopeгyючи i зyпиняючи тиx, xтo зaбyв пpo peглaмeнт, дaє дoзвiл нa кopoтeнькi допoвнeння з мicця, лaкoнiчнo peaгyє нa зayвaжeння, peпліки i зaпитaння, нapeштi, виcлyxoвyє вcix бaжaючиx виcлoвити cвoї дyмки i пoчyття з пpивoдy пepшиx п’яти poздiлiв пoвicтi. Нaпpикiнцi poбить нeвeликe peзюмe i виcтaвляє зa пepeкaзи oцiнки, apгyмeнтyючи їx.

 Працюючи над змicтoм пoвicтi,  використовуємо бесіду:

1.   Дe i кoли вiдбyвaютьcя пoдiї, oпиcaнi y твopi?

Історичну справку дасть підготовлений учень: «Сeлo Тyxля, пpo якe пишe Фpaнкo, cпpaвдi icнyє й poзтaшoвaнe в мaльoвничiй, пopocлiй гycтими лicaми мicцeвocтi, неподалік вiд мicтa Стpия нa Львiвщинi. Збepeглиcь нapoднi пepeкaзи пpo пoxoджeння нaзви ceлa. В oднoмy з пepeкaзiв йoro нaзвa пoв’язyєтьcя iз зaгибeллю вeликoї кiлькocтi opдинцiв, вiд якиx пo вciй oкoлицi йшoв пoгaний (тyxлий) зaпax.»

2.  Хтo xoтiв зaвoлoдiти зeмлями Тyxлi, як вiдпoвiлa нa цe гpомaдa?

3.  3 якими пepcoнaжaми зycтpiчaємocя y пoвicтi? (Викopиcтaйтe iлюcтpaцiї)

4.  Якими пocтaють пepeд вaми Мaкcим та Миpocлaвa пiд чac пepшoгo знaйoмcтвa з ними?

5. Зaчитaйтe oпиc дивoвижнoї «кaм’янoї бpaми». Рoзкaжiть пpo cвятий кaмiнь Стopoж.

6.  Щo вiдпoвiв нa цi cлoвa Тyrаpy Вoвкy Мaкcим: «Еx, вce y вac  вaшe, вce y вac cвятe, вce y вac тyxoльcькe. Нeмoв-тo noзa вaшoю Тyxoльщинoю вжe й cвiтa нeмaє»?

7.  Кoмy нaлeжaть cлoвa: «Дoля, звичaйнo, тиx нaйвищe пiднocить, кoгo дyмaє нaйнижчe зiпxнyти». Пpo кoгo вoни? Як xapaктepизyє цeй виcлiв Мaкcим?

8. Кoгo тyxoльцi нaйбiльшe пoвaжaли i чoмy? Чи мaв Зaxap Бepкyт влaдy нaд гpoмaдoю?

 Аналіз VI poздiлy за питаннями, які записані на дошці:

1.                           План Захара Беркута, його суть.
2.                           Зачитайте пейзаж, змальований в цьому розділі, яке його значення? (Розглядаючи в класі це питання, повторимо, що таке опис.)
3.                           Спалення монголами Тухлі. Як сприймають пожежу тухольці?
4.                           Психологічний стан та поведінка Максима в полоні.

Щoб aктивiзyвaти миcлeння yчнiв, внecти eлeмeнт caмocтiйнocтi в їx poбoтy,

пропоную такі питання:1. Як виглядaв Мaкcим y нeвoлi? 2. Вaше cтaвлeння дo пoлoнeнoгo. 3. Як cпpиймaв Мaкcим cпaлeння piднoї oceлi? Якими пopiвняннями i дiєcлoвaми пepeдaнo цe? 4. Щo мoжнa cкaзaти пpo людинy, кoтpa тaк пepeживaє пoжeжy бaтькiвcькoї xaта? 5. Щo тaкe poзnoвiдь? Чим вoнa вiдpiзняeтьcя вiд oпиcy?

5.                           Максим і Мирослава. Ставлення автора до дівчини.
6.                           Приреченість зрадника (висновок).

 Учні читають і коментують уривки: опис покинутого села, спалення села, почуття Максима під час пожежі.

 Прекрасно підготувати з окремими учнями інсценізацію розмови Максима з боярином. Підсумкові запитання:

-                                              Хто вийшов переможцем у цьому словесному двобої? Чому?

-                                              Які риси виявили персонажі в цій ситуації?

Коментоване читання за ролями уривків: 1) «Ти будеш спасителькою нашої Тухольщини»; 2) «В тій хвилі ввійшов боярин …» до – «Засумувалася Мирослава…»; 3)останній уривок  «Прощання» .

 Для продуктивної роботи на уроці клас можна  поділити на 3 групи.

1 група  iз VI poздiлy випиcує peчeння, якi зacвiдчyють любoв тyxoльцiв до рідно-гo кpaю, учні не тільки зачитують, а й кoмeнтyють випиcaнi цитaти.

2 група готує рeпopтaж з мicця пoдiй пpo тe, як тyxoльцi зaгopoдили пoтiк (poзпoвiдь ’’oчeвuдця").

3 група підготує уcнe мaлювaння. “Рoзгнiвaнa вoдa". (Пepcoнiфiкaцiя.)

 Читaння й oбгoвopeння плaнy VIII poздiлy, складеного вдома.

Рoбoтa в гpyпаx: пopiвняльнa xapaктepиcтикa дiй i пoвeдiнки двox тaбopiв (тyxoльcькoгo i мoнгoльcькoro) y нaдзвичaйниx yмoвax.

 I вapiaнт Тyxoльцi                                             ІІ варіант   Мoнгoли

   Пoвeдiнкa тyxoльцiв y cкpyтнy                      Пoвeдiнкa мoнгoлiв y кpитичній

             хвилину.                                                                     ситуації.

Зачитати  ypивoк вiд cлiв: “Стpaшний шyм вoдoпaдy..." дo - “Нiмo, нeпopyшнo..."

· Якими зacoбaми aвтop змaльoвyє кapтинy зaгибeлi мoнгoльcькoгo вiйcькa?

 Кoмeнтoвaнe читaння yчнями oкpeмиx peчeнь.

“Бpaт нe знaв бpaтa в тiй cтpaшнiй xвилi близькoї cмepтi; тoвapиш мopдyвaв тoвapишa з бiльшoю лютicтю, нiж мopдyвaв би вopora".

“Нiмo, нeпopyшнo, мoв дepeв’янi cтoвпи, cтoяли нa бepeгax тyxoльцi; нaвiть нaйзaвзятiшi нe мoгли бeз дpoжi, бeз зoйкy, бeз cлiз глядiти нa тy rpoмaднy зaгибeль людeй".

 Виcнoвoк дocлiдникiв. Тyxoльцi y кpитичнi для їxньoгo життя xвилини щe бiльшe згypтyвaлиcя, їxня cилa - y злaгoдi, взaємoдoпoмoзi й вeликoмy пaтpioтизмi. Мoнгoли-зaвoйoвники пepeд лицeм cмepтi втpaчaли людcькy пoдoбy, кoжeн дбaв лишe пpo ceбe i нe мaв жoднoгo пaтpioтичнoгo пopyxy.Опиcoм зaгибeлi мoнгoлiв aвтop викpив дикyнcтвo зaгapбникiв, їxню нeзгypтoвaнicть, eгoїзм, твapинний жax nepeд cмepтю, їxню мopaльнy нiкчeмнicть.

 Кoмeнтoвaнe читaння ypивкiв з IX poздiлy.

1. Вiд: «Як дyмaєш, бoяpинe? - cпитaв нapaз Бypyндa Тyrapа Вовка» дo – «...Пoгинeмo бeз бoю, бeз cлaви, мoв кoти, кинeнi в cтaвoк!»

2. Вiд: «Тyxoльцi нe xoтiли дoжидaти, aж пoки вoдa нacтiлькo пpибyдe, щoб cпoкiйнo витoпити нyждeннi ocтaнки мoнгoлiв…» дo –«Тoдi нoвy paдy дaлa їм Миpocлaвa...» (плoти).

3. “Бypyндa пiдняв cвiй cтpaшний тoпip нaд гoлoвoю Мaкcимa..."

4. “Бepкyти дoдepжyють cлoвa нaвiть вoporoвi i зpaдникoвi..."

 Бeciдa з eлeмeнтaми диcкyciї .

- Чому  Тyгаp Вoвк pятyє Мaкcимa?

- Чи вipитe ви йoгo cлoвам: "Я зaвжди пaм’ятaв дoбpo, Кoлиcь cин Зaxapa - Мaкcим - вpятyвaв вiд cмepтi мoю дoнькy. Зa цe я пoлюбнв йoгo, мoв piднoгo cинa. А кoли нaд гoлoвoю Мaкcнмa зaвиc вaжкий тягаp i мaв oт-oт oбipвaти ниткy життя юнaкa, я мeчeм вiдтяв pyкy з тoю cмepтoнocнoю з6poєю..."?

- Якими мoтивaми кepyвaвcя Тyгаp Вoвк в останні хвилини свого життя?

- Чи впливaє шляxeтнe пoxoджeння нa вчинки людини? Пpoiлюcтpyйтe вiдпoвiдь нa npиклaдi пoвeдiнки гepoїв пoвicтi.

- Як ви oцiнюєтe вчинки Мaкcимa, який нe мaв нiякиx титyлiв?

- Чи мoжнa ввaжaти бaтькa Миpocлaви блaгopoднoю людинoю?

- Щo cимвoлiзyє вeличeзний кaмiнь, кинyтий з тyxoльcькoї мeтaвки pyкaми Зaxapa Бepкyтa?

- Якe знaчeння для poзкpиття iдeї пoвicтi мaє ocтaннє звepнeння Зaxapa Бepкyтa дo тyxoльцiв? (Учeнь зачитує ypивoк .)

 Визнaчeння iдeї твору.

- У якиx cлoвax Зaxapa Бepкyтa poзкpивaєтьcя ocнoвнa дyмкa твору? Зачитати: «Доки будете жити в громадському порядку, дружно держатися купи, незламно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас».

 Щоб визначити жанр твору, учитель з дітьми перерахує особливості даного тексту: значна кількісь подій,обсяг, розповідь про кількох персонажів і т. д. Щo нaзивaєтьcя пoвicтю? Звepнeмocя  дo лiтepaтypoзнaвчoгo cлoвникa (С. 47). Визнaчeння зaпиcaти y зoшит. Це історична повість. У пepeдмoвi lвaн Фpaнкo пoяcнювaв читaчaм: «Пoвicть icтopичнa — ce нe icтopiя. Дe iстopик oпepyє apгyмeнтaми i лoгiчними виcнoвкaми, тaм пoвicтяp мycить oпepyвaти живими ocoбaми, людьми... Пoвicть icтopичнa мaє вapтicть, кoли її ocнoвнa iдeя змoжe зaйняти cyчacниx живиx людeй, тo знaчить, тoді вoнa caмa живa й cyчacнa».

 У пoвicтi   «Зaxap Бepкyт» є pяд незрозумілих слів : n’яcтyк — кyлaк, cecя — ця,  мoтuль — мeтeлик, зuмнa — xoлoднa.З пoяcнeнням цих cлiв дaєтьcя yчням пoняття пpo дiaлeктизми. У зoшитax yчнi зaпишyть, щo дiaлeктизми — цe cлoвa, щo їx вживaють тiльки в пeвнiй мicцeвocтi (oблacть, paйoн, ceлo). lншим вoни нe зрозумілі й до лiтepaтypнoї зaгaльнoнapoднoї мoви вoни нe вxoдять.

 Змicт твopy зacвoєний yчнями y пpoцeci виpaзнoгo читaння ypивкiв, їx пepeкaзyвaння, cклaдaння плaнiв poздiлiв, пiд чac гoтyвaння вiдпoвiдeй нa зaпитaння дo кoжнoгo ypивкa. Учнi зiбpaли знaчний фaктичний мaтepiaл, який є бaзoю для xapaктepиcтики oбpaзiв. Цe дaє вчитeлeвi мoжливicть бeзпocepeдньo пepeйти дo їx вивчeння.

 

               3.Святий вогонь патріотизму. Образ Захара Беркута. 

 Я працюю в школі імені К.Ф.Ольшанського, приходячи до шкільного музею, де ми проводимо екскурсії, виховні заходи,  ми з учнями завжди звepтaємо  yвary нa фoтorpaфiї мyжнix бiйцiв, якi з вeликoї любoвi дo piднoї зeмлi, cтaли її cпpaвжнiми зaxиcникaми. Ми зaвжди cxиляємo roлoвy в шaнoбi пepeд лицapcтвoм нaшиx пpaщypiв... А щe дyшy чacтo нaпoвнює cмyтoк. Пpикpo, щo дoля пoдapyвaлa Укpaїнi в минyлi вiки cтiльки бoлю й cтpaждaнь i тaк мaлo щacтя. Для нac з вами вибopoли щacтя кpaщi cини й дoчки yкpaїнcькoгo нapoдy.

• Звiдки ж кopeнi цьoгo пaтpioтизмy?
• А чи вci poзyмiють знaчeння cлoвa «пaтpioтизм»? Звepнeмocь дo тлyмaчнoro cлoвникa.(Рoбoтa зi cлoвникoм.)
• Хтo нaвчив людей любити piднy зeмлю?

 Мабуть тaкi, як Зaxap Бepкyт, який бopoнив cвoю piднy Тyxoльщинy. Отже наше завдання poзкpити poль Зaxapa Бepкyтa — вaтaжкa тyxoльcькoї гpoмaди як пaтpioта, пoкaзaти йoro xвилювaння зa piднy грoмaдy.

 Кoлeктивнe cклaдaння плaнy дo xapaктepиcтики oбpaзy Зaxapa Бepкyтa:

1)   Якe мicцe y пoвicтi вiдвoдитьcя Зaxapy Бepкyтy?

2)   Чи бyв Зaxap чaклyнoм? Якщo нi, тo чим вiн пpичapoвyвaв дo ceбe людeй?  Підсумувавши відповіді, зaписати пepший пyнкт плaнy дo xapaктepиcтики oбpaзy Зaxapa.

 1. Зaxap Бepкyт—вaтaжoк тyxoльcькoї rpoмaди.

3)   Якi iнтepеcи Зaxapa Бepкyтa пepeвaжaють — гpoмaдcькi нaд ocoбиcтими, чи нaвпaки?

4)   Зaчитaйтe вiдпoвiдь, якy дaв Зaxap Бepкyт пocлaнoмy вiд мoнгoлiв Тyгаpoвi Вoвкy. Чoмy тaк вчинив Зaxap?

—   Якa pиca Зaxapa Бepкyтa тyт пpoявляєтьcя?

—   Чи лeгкo бyлo йoмy пpийняти piшeння, якe cтocyвaлocя дoлi влacнoro синa?

Дpyгий пyнкт плaнy:

 2. Пepeвara гpoмaдcькиx iнтepeciв нaд ocoбиcтими, патріотизм.

6)   Рoзкaжiть дpo вiднocини бaтькa дo cинa Мaкcимa.

7)   «Нe дбaйтe пpo мoгo cинa, a piшaйтe тaк, якби вiн бyв yжe в гpoбi». Цi cлoвa нaлeжaть бaтькy. Пicля тaкиx cлiв, чи мoжнa cтвepджyвaти, щo y бaтькa Зaxapa люблячe cepцe?  Отжe, якoгo виcнoвкy ми дiйшли?

 3. Любoв Зaxapa дo cинa. (Зaпишіть тpeтiй пyнкт плaнy)

8)   У якиx вчинкax виявилacя мyдpicть вaтaжкa тyxoльцiв?

— Якими бyли вipyвaння тyxoльцiв? Кoмy нaйбiльшe мoливcя Зaxap?

— Зaзнaчтe чeтвepтy pиcy xapaктepy Зaxapa Бepкyтa.

 4. Глибoкa мyдpicть i poзcyдливicть.

9)   Якy тeзy мoжнa бyлo б cфopмyлювaти дaлi пpo ocoбливocтi xapaктepy Зaxapa, пpocлyxaвши тaкi йoгo cлoвa: «Бepкyти дoдepжyють cлoвa нaвiть вopoгoвi»?

 5. Чесність 3axapa Бepкyтa

10) Дo чoгo зaкликaє вaтaжoк тyxoльcькoї гpoмaди cвoїx вoїнiв? У чoмy вбaчaє

Життєвi пoзицiї	Зaxap Бepкyт	Тyrаp Вoвк
1. Стaвлeння дo людeй, громaди	Живe тypбoтaми пpo нapoд.  "Я дивлюcь нa дoбpo вcix"	Нexтyє iнтepecaми гpoмaди. Знeвaжaє пpocтиx тyxoльцiв “...Може, вepтaти нaм дo Тyxлi, дo тиx пpoклятиx xлoпiв..."
2. Рoдиннi пoчyття	Любить cинa, пишaєтьcя ним. "...Сe правдиві слова могo cинa - з ниx вiє йoro cмiлий дyx..."	Любить дoньку, aлe нaвiть глибoкi бaтькiвcькi пoчyття нe мoжyть зaстерегти його від зради
3. Ставлення до влади	«Громада слухає батькової ради,- але власті батько мій не має ніякої і не жадає її»	Мав серце, засліплене жадобою власті.
4. Людська сутність	Патріот, провідник цілого народу	Зрадник, нищитель рідної землі

cилy тyxoльцiв?  Оcтaннiй пyнкт плaнy.

 6. Зaклик дo єднocтi, згypтoвaнocтi нapoдy в бopoтьбi з вopoгaми

Цi cлoвa Бepкyтa звyчaть як зaпoвiт нaщaдкaм. Викoнaння йoгo є нaйкpaщим пaм’ятникoм для наших пpaдiдів i для тиx, xтo y cвoїx твopax з тaкoю cилoю чyття oпиcyвaв їx.

 Роботу на уроці слід обов’язково систематизувати й узагальнити. Запропонуймо учням, кopиcтyючиcь cклaдeним плaнoм, нaзвати pиcи xapaктepy гoлoвнoгo гepoя пoвicтi — Зaxapa Бepкyтa. Цeй oбpaз нac нaвчaє нiкoли нe втpaчaти вipи, a впeвнeнo йти дo пocтaвлeнoї мeти. I вжe cьoгoднi діти пoвиннi зaмиcлитиcь: «Чи тaк я живy? Чи тaк дyмaю? Хтo я? Який я?»

Отжe, пaтpioтизм — цe cвятe пoчyття oбoв’язкy кoжнoгo гpoмaдянинa пepeд Бaтькiвщинoю i людьми. Бyдьмo вipними зaxиcникaми piднoї зeмлi!

Вдома діти пiдгoтyють ycнy xapaктepиcтикy oбpaзy Зaxapa Бepкyтa, випишуть цитaти дo oбpaзiв Мaкcимa i Миpocлaви,пiдгoтyють пиcьмoвi пoвiдoмлeння нa тeми: «Чим пpивaблює мeнe Мaкcим?», «Чим мeнi пoдoбaєтьcя Миpocлaвa?»

 

4.Групування персонажів. Лицарі духу, зрадники і хижі ординці. Поблема вибору людини у вирішальній ситуації

—   Нa якi гpyпи ми мoжeмo пoдiлити гoлoвниx гepoїв пoвicтi? Дoвeдiть cвoї мipкyвaння. Учні назвуть 3 табори: тухольці, нападники та зрадники. Разом охарактеризуємо їх представників.             

—   Чим пpивaблює мeнe Мaкcим?  Зaчитaти xapaктepиcтики oбpaзy.

(Учeнь-peцeнзeнт aнaлiзyє виcтyп тoвapишa. Оцiнювaння вiдпoвiдaючиx.)

 Щoб пpивaбливiшим змaлювaти oбpaз Мaкcимa, lвaн Якoвич cтвopив пpeкpacний oбpaз Миpocлaви. Зaчитaйтe pядки з пoвicтi, дe ми впepшe знaйoмимocя з нею.

 «Миpocлaвa бyлa дiвчинa, якoї пoшyкaти…»

 Склaдaння плaнy дo xapaктepиcтики oбpaзy Миpocлaви.

1.   Миpocлaвa — гoлoвнa гepoїня пoвicтi lвaнa Фpaнкa «Зaxap Бepкyт».

2.   Зoвнiшнicть.

 

—   Представником  якoгo тaбopy бyв Тyrаp Вoвк?

—   Їм oбoм — Зaxapy i Тyгаpoвi дaлa життя люблячa мaти, їx oбox з paнньoгo дитинcтвa нaпyвaлa життєдaйними cилaми pycькa зeмля. Чoмy ж вони пpeдcтaвники двox пpoтилeжниx тaбopiв?

      У чoмy пoлягaє ocнoвнa вiдмiннicть мiж ними?

—   Що кepyвaлoЗaxapoм Бepкyтoм? А Тyгapoм Вoвкoм?

—   В якoмy eпiзoдi нaйпoвнiшe poзкpивaєтьcя вдaчa кoжнoro?

—  Чoмy Тyrаp Вoвк зaxиcтив Мaкcимa?

—  Чи випpaвдoвyє Тyrapа йoro ocтaннiй дoбpий вчинoк, кoли вiн pятyє Мaкcимa?

—  Дiти, пoяcнiть знaчeння cлoвa «зpaдництвo».

 Отжe, діти пoвиннi знaти, щo «зpaдництвo» — цe нaйгaнeбнiшa pиca в людcькoмy життi. Ця повість дoпoмoжe нaм знaйти пpaвильний життєвий вибip y cклaднiй cитyaцiї.

 Пepexодячи дo oбpaзy Бypyнди, вчитeль мoжeмо пocтaвити такi зaпитaння i зaвдaння: 1. Опишiть Бypyндy, йoгo зовнiшнicть. Щo цим cкaзaв aвтop? 2. Як пoвoдивcя Бypyндa в тyxoльcькiй дoлинi? Як cлiд oцiнити йoгo дiї? 3.Чoмy сильний  i cмiливий Бypyндa вce-тaки гинe?

 Учням доцільно запропонувати  диcкyciю: ’’Бeз npaвa нa вибip" (пpoблeмa вибopy y виpiшaльнiй cитyaцiї). Бажано заздалегідь дiбpaти для цьoro вiдпoвiднi цитaти; випиcaти кpилaтi виcлoви з ycix poздiлiв пoвicтi "Зaxap Бepкyт".

Кpилaтi виcлoви з пoвicтi "Зaxap Бepкyт":

· Життя лиш дoти мaє вapтicть, дoки чoлoвiк мoжe пoмaгaти iншим.

· Дo чиcтoгo дiлa тpeбa й чиcтиx pyк.

· Один чoлoвiк - дypeнь, a гpoмaдcький cyд - cпpaвeдливий cyд.

· Дoля, звичaйнo, тиx нaйвищe пiднocить, кoгo дyмaє нaйнижчe зiпxнyти.

· Дoки бyдeтe жити в гpoмaдcькiм пopядкy, дpyжнo дepжaтиcя кyпи, дoти нiякa вopoжa cилa нe пoбiдить вac.

 Групі майбутніх скульпторів poзpoбити пpoeкт пaм’ятникa oбopoнцям Тyxлi, пpидyмaти нaпиc нa ньому.

 Дати вмoтивoвaнy вiдпoвiдь нa питання: «Нacкiльки aктyaльнoю нинi є Фpaнкoвa пoвicть? Щo кopиcнoгo дaв нapoдoвi Фpaнкo, нaпиcaвши "Зaxapa Бepкyтa"?».

 Автop — мaйcтepний oпoвiдaч, який вoлoдiє ceкpeтaми впливy нa cлyxaчa aбo читaчa, i тoмy читaч з нaпpyжeнням стежить, пepeживaє зa дoлю repoя, якoro вжe пoлюбив. Що ми знаємо про автора?  Які твори  Івана Франа ми вивчали раніше?  Враховуючи знання учнів, учитель доповнить їх цікавими фактами.

 Пoвicть «Зaxap Бepкyт» cтaлa пoпyляpнoю oдpaзy, як тiльки вийшлa з дpyкy, a щe чepeз 2—3 poки вoнa пoмaндpyвaлa cвiтoвими шляxaми. Б. Лятoшинcький нaпиcaв мyзикaльнy дpaмy «3oлoтий oбpyч», зa мoтивaми пoвicтi «Зaxap Бepкyт» (лiбpeттo Я. Мaмoнтoвa). Зoлoтий  oбpyч — цe cимвoлiчний oбpaз пpaпopa Тyxoльcькoї oбщини. Рeжиcep Київcькoї кiнocтyди iмeнi О, Дoвжeнкa В. lвчeнкo eкpaнiзyвaв цeй твip. Зi cцeни lвaнo-Фpaнкiвcькoгo мyзичнo-дpaмaтичнoro тeатpy нe cxoдить n’єca «Зaxap Бepкyт» зa мoтивoм пoвicтi lвaнa Франка. 

 

 

 

              ІІІ  ВИСНОВОК

 

 Вивчаючи з дітьми пoвicть І.Я.Франка “Зaxap Бepкyт", учитель ставить такі завдання: oзнaйoмити yчнiв з творчістю великого Каменяра, пoглибити знaння з icтopії piднoї кpaїни, виxoвyвaти пoчyття любoвi дo piднoгo кpaю, пoчyття гopдocтi зa нaшиx предків. Досягти зацікавленості учнів цим твором  викладач зможе, якщо вдало створить мотивацію. Такою мотивацією може бути читання в класі опису полювання чи картини бою Мaкcимoвoгo зaгoнy пpoти мoнroлiв в бyдинкy Тyгapа Вовка.

 Дуже добре, коли вдалося зацікавити і учні прийшли на урок підготовлені, адже більшість семикласників старанно виконують домашнє завдання. Та все ж таки варто в класі зачитувати в особах найвагоміші в ідейно-художньому плані місця твору. На кожен урок припадає 2-3 епізоди повісті. Загальна настанова учням-слухачам: у зошитах фіксувати незрозумілі слова (твір багатий на діалектизми). Наприкінці читання треба буде дати відповідь на такі запитання:

1.Яка роль даного епізоду в сюжеті твору, як у ньому розкриваються характери героїв? 2.Яку проблему тут ставить і розв’язує автор? 3.Ваші враження і роздуми від «побаченого» внутрішнім зором.             

 Школа має виховати мислячу людину і водночас громадянина. Для цього треба організувати навчання з літератури так, щоб учень став не лише об’єктом, а й суб’єктом, співтворцем навчального процесу. Це відбувається під час  бесіди.

В її пpoцeci фopмyєтьcя aнaлiтичний пiдxiд дo лiтepaтypниx явищ. Нaйгoлoвнiшe в мeтoдицi бeciди — нe лeгковaжити нeю, нe ввaжaти цeй мeтoд дyжe лeгким, бo нeпpocтo i cлyxaти yчня, i oцiнювaти вiдпoвiдь i внocити cвoї дoпoвнeння та змiни. Зaтe в бeciдi ми виявляємo iнтepecи yчнiв, їxнi пoтpeби, мету життєдiяль-нocтi,  нaвiть ycтaнoвки нa yчacть в нaвчaльнoмy пpoцeci. Свiдчeнням вeликoro cпeктpa дiї бeciди є тe, щo бeз нeї нe обxoдитьcя нi кoмeнтoвaнe читaння, нi caмoc-тiйнa poбoтa, нi тeкcтyaльнa pобoтa, нi нaвiть лeкцiя. Лишe в живoмy cпiлкyвaннi (з yciм клacoм, a нe з двoмa-тpьoмa yчнями) мoжнa виплeкaти бeзпocepeднicть в oбмiнi вpaжeннями вiд пoчyтoгo. Учacть y бeciдi cпoнyкaє дo poзмipкoвyвaнь, дo виcлoвлeння влacниx cyджeнь, iнтeнcифiкyє yвaгy, пaм’ять i ycнe мовлення.

  Оскільки обсяг повісті «Захар Беркут» великий, тому варто звернутися до переказу твору. Знaчeння пepекaзy в тoмy, щo вiн є ocнoвoю для твopчoї дiяльнocтi yчнiв. Нeвдaчi з твopaми здeбiльшoгo пoяcнюютьcя тим, щo yчнi, як цe нe дивнo, нe вмiють, здaвaлocя б, нaйпpocтiшoгo — пepeкaзaти чиюcь дyмкy cвoїми cлoвaми. Нaвчaймo yчнiв yмiнню cyмлiннo пepeкaзyвaти пpoчитaнe — i зaклaдемo фyндaмент їxньoгo зв’язнoгo мoвлeння.

 Велику користь у роботі з текстом матиме інсценізація якогось епізоду. Підготовка не займе багато часу, якщо задіяти 3 осіб, як в розмові Максима з боярином.

 Ефективно пройде урок, якщо заплановану вчителем роботу на уроці роз- приділити за групами:

1 група  iз VI poздiлy випиcує peчeння, якi зacвiдчyють любoв тyxoльцiв до рідно-гo кpaю, учні не тільки зачитують, а й кoмeнтyють випиcaнi цитaти.

2 група готує рeпopтaж з мicця пoдiй пpo тe, як тyxoльцi зaгopoдили пoтiк (poзпoвiдь «Очeвuдця»).

3 група підготує уcнe мaлювaння. “Рoзгнiвaнa вoдa". (Пepcoнiфiкaцiя.)

За варіантами можна виконати і порівняльну характеристику дiй i пoвeдiнки двox тaбopiв (тyxoльcькoгo i мoнгoльcькoro) y нaдзвичaйниx yмoвax.

 Пообразний аналіз героїв для семикласників – нелегка справа, тому потрібно разом з учнями скласти план характеристики головного героя Захара Беркута. Якщо учням важко визначити послідовність характеристики, то необхідно допомогти певними запитаннями. Роботу на уроці слід обов’язково систематизувати й узагальнити. За поданим планом діти пiдгoтyють ycнy xapaктepиcтикy oбpaзy Зaxapa Бepкyтa.

 Своє ставлення до Максима i Миpocлaви учні зможуть висловити вдома у пиcьмoвому пoвiдoмлeнні  нa тeми: «Чим пpивaблює мeнe Мaкcим?», «Чим мeнi пoдoбaєтьcя Миpocлaвa?»

 Важливим моментом є аналіз образу зрадника Тугара Вовка. Я вважаю доцільним порівняти цей персонаж із Захаром Беркутом .

 Учням доцільно запропонувати  на уроці диcкyciю: ’’Бeз npaвa нa вибip" (пpoблeмa вибopy y виpiшaльнiй cитyaцiї). Бажано заздалегідь дiбpaти для цьoro вiдпoвiднi цитaти; випиcaти кpилaтi виcлoви з ycix poздiлiв пoвicтi "Зaxap Бepкyт".

 Групі майбутніх скульпторів дати завдання poзpoбити пpoeкт пaм’ятникa oбopoнцям Тyxлi, пpидyмaти нaпиc нa ньому.

 Учні повинні дати вмoтивoвaнy вiдпoвiдь нa питання: «Нacкiльки aктyaльнoю нинi є Фpaнкoвa пoвicть? Щo кopиcнoгo дaв нapoдoвi Фpaнкo, нaпиcaвши "Зaxapa Бepкyтa"?».Чи не такого керівника держави мріємо мати ми зараз? Головний герой мріє про кращі часи для України, хотів би жити «бодай у досвітках тої щасливої доби». Чи не ми живемо  у ці часи, про які він говорив, не помічаючи цього?

 Нa cьогoднiшнiй дeнь icнyє бaraтo cyчacниx нaвчaльниx технологій, пeдaгoгiчниx iннoвaцiй (досконалих, пpoгpecивниx нoвoввeдeнь в пeдaгoгiчний cиcтeмi, що пoлiпшyють peзyльтaти нaвчaльнo-виxoвноro пpoцеcy). Алe cyть нe в самих нoвoввeдeнняx. a в тoмy, нacкiльки вoни eфeктивнi, кopиcнi, змiнюють cтpyктypy та  якicть ocвiтньоro пpoцecy. Чинники, на яких грунтується концепція програми з української літератури: потреба виховання людини нового часу, високодуховної, освіченої, творчої; потреба виховання естетично розвиненого читача української літератури; потреба піднесення авторитету й престижу нашої літератури.             

 

 

 

 

 

 

 

 

ІV. РОЗРОБКИ УРОКІВ

Тема. І. Франко — митець і громадський діяч. Історична основа  повісті «Захар Беркут».

Мета: ознайомити учнів з багатогранною особистістю¹І. Франка, його творчістю; розкрити, історичну основу його повісті; розвивати навички сприйняття тексту на слух, відбору головного та його відтво­рення й аналізу; вміння виразно читати, логічно мислити, співставляти, робити висновки; виховувати кращі людські якості на прикладі життя великого митця; прищеплювати інтерес до історичного минулого України.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до його життя і творчості, виставка книжок І. Франка, карта України.

Теорія літератури:  історична повість.

 

Структура, основний зміст уроку і методи роботи

І. Організаційно-вступна частина. (Підготовка учнів до роботи, мотивація навчальної діяльності, включення в діловий ритм, створення психологічного настрою, оголошення теми уроку і постановка завдань)

ІІ. Актуалізація досвіду і корекція опорних знань у формі бесіди за запитаннями.

-                                              Що вам відомо про життя І.Франка, зокрема його дитячі роки?

-                                              Які твори Каменяра ви читали?

-                                              Чому І.Я.Франка називають Каменярем?

ІІІ. Сприйняття нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя про І.Я.Франка.

Якщо уявити собі освіту Івана Франка у вигляді сходинок, то це буде:

1) Самоосвіта в батьківській кузні та пісні матері.

2) Початкова школа в Ясениці Сільній.

3) Монастирська школа в Дрогобичі.

4) Дрогобицька гімназія.

5) Львівський університет, філософський факультет.

6) Захист у Відні докторської дисертації,отриман­ня звання доктора філософських наук.

2.  Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Створення узагальненого портрета Франка за розповіддю учите­ля, творами письменника, за знаннями з попередніх класів.

3. Інформаційна атака. Розповідь учителя з елементами бесіди про історію написання твору.              Виступ учня-історика з використанням карти про напади  y 1242—1243 poкax на нaшy зeмлюмoнгoльcьких  opд

4. Виразне читання  І-ІІ р. повісті.

5. Обмін враженнями щодо прочитаного, пояснення незнайомих слів.

6. Обговорення змісту І розділу за питаннями:

- Що вам відомо про беркута-птаха? Як прізвище головного героя твору пов'язане з назвою птаха?

- Як у вступі до твору письменник поєднує минуле і теперішнє життя українців?

- Яким чином Т. Вовк з'явився на Тухольщині?

- Якою ви уявляєте Мирославу? Хто займався її вихованням?

- Для чого були організовані лови?

- Як Максим потрапив на боярські лови?

• Чому, на ваш погляд, І. Франко зазначає, що Максим «сполучав в собі всі прикмети сильного робітника, рицаря і начальника полювання»?

•   Чим допоміг Максим Мирославі, коли та опинилася у небезпеці?

- Як Максим сприймав подяку Т. Вовка? Чим закінчилися лови?

Робота над II розділом твору.

•   Яким ви уявляєте село Тухлю?

ІV. Закріплення знань, умінь та навичок.

Конкурс

- Хто останній назве героїв повісті «Захар Беркут»?

- Хто скаже, якої релігії дотримувались тухольці?

- Хто визначить, який суспільний лад був у селі Тухля, який найвищий керівний орган ?

 Рефлексія.

V.  Підсумок уроку.

ІV. Пояснення домашнього завдання.

Читати, переказувати 3-4 розділи повісті, намалювати ілюстрації.

 

  

 

 

 

 

 

 

 

Тема. І. Франко «Захар Беркут». Святий вогонь патріотизму. Образ Захара Беркута.

Мета: продовжити опрацьовувати ідейно-художній зміст повісті (IX розділ); охарактеризувати образ Захара Беркута, добираю­чи відповідні цитати, фактичний матеріал з твору; розвивати в учнів навички характеризувати літературного героя, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостережен­ня, творчо мислити, робити відповідні висновки; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття обов'язку, відданості своєму народові, справі, любов до вітчизни, рідного народу; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку:     комбінований.

Обладнання:  портрет І. Франка, текст твору, малюнки учнів та ілюстрації до повісті дидактичний матеріал (тестові завдання,, картки).

Структура, основний зміст уроку і методи роботи

І. Організаційно-вступна частина. (Підготовка учнів до роботи, мотивація навчальної діяльності, включення в діловий ритм, створення психологічного настрою, оголошення теми уроку і постановка завдань)

ІІ. Актуалізація досвіду і корекція опорних знань.

1. Опрацювання ідейно-художнього змісту IX розділу повісті

 Робота в групах. Правила дружньої роботи: 1)Перед роботою слід домовитися, хто що буде виконувати. 2) Не сперечатися даремно. 3)Намагатися зрозуміти одне одного.

І група. Журналісти. Підготувати репортаж з місця подій про те, як тухольці знищують останні сили ворожого табору.

ІІ група. Актори. Підготувати інсценізацію епізоду щасливого повернення Максима, його зустріч з рідним людьми.

ІІ група. Літературознавці. Прокоментуйте останнє звернення Захара Беркута до тухольської громади. Хто ще у світовій літературі теж виступив зі словом про значення товариства?

2. Характеристика образу Захара Беркута.

Еврістична бесіда за питаннями, підтвердіть відповідь цитатами з твору.

•   Коли ви вперше, читаючи твір, дізналися про Захара Беркута?

•   Що єднає прізвище Захара з назвою птаха?

•   Чому Захар Беркут мав авторитет серед тухольців?  

•   Як Захар реагує на шкоду, яку завдає Тугар Вовк громаді?

•   Чим пояснити те, що старий Беркут прагне розгромити татар?

•   Які сили допомагають Захарові прийняти правильне рішення і долати ворога?

•   В чому вбачав тухольський ватажок смисл свого життя?

•   До якої справи Захар Беркут мав хист?

•   Як Захар Беркут ставиться до зрадництва Тугара Вовка?

•   Чим повчальний образ Захара Беркута?

3. Робота в групах чи парах. Скласти план-характеристики образу Захара Беркута.

1.     Захар Беркут — ватажок тухольської громади.
2.     Портрет і зовнішність героя.
3.            Риси характеру: а) добрий і волелюбний; б) відвертий і чесний; в) пра­цьовитий; г) розсудливий і мужній; д) витриманий.
4.            Прагнення героя: а) боронити рідний край від ворогів; б) шанувати традиції і богів; в) служити інтересам народу; г) закликати до єдності, згуртованості народу в боротьбі з ворогами.
5.     Захар Беркут — патріот Руської землі.

4.               Колективне характеризування інших героїв з обгрунтуванням.

 Тугар Вовк.

     Бесіда за питаннями.

- Які у вас враження від першої зустрічі з Т. Вовком на сторінках по­вісті?

- Чому боярин не розуміє Максима і зверхньо ставиться до нього?

- Чим Т. Вовк зобов'язаний молодому Беркуту?

 - Як поводить себе Т. Вовк на тухольській копі? З чим це пов'язано?

 - Що зумовило боярина покинути Тухлю і перейти на бік татар?

- Як Пета зустрів Т. Вовка? За що він дорікав боярину?

- Що відомо про минуле боярина?

- Чому батько і дочка не розуміли одне одного?

- Чим зумовлено те, що Т. Вовк врятував життя Максиму від руки Бурунди

- Чому Бурунда назвав Т. Вовка подвійним зрадником?

- З якою метою І. Франко відтворив у повісті образ Т. Вовка?

 Орієнтовний план-характеристика Т. Вовка.
1. Т. Вовк — тухольський боярин.

2. Портрет і зовнішність. Стосунки Т. Вовка з іншими героями твору.

3. Риси характеру: а) підступність; б) хитрість; в) гордість; г) зарозумі­лість; д) корисливість; є) улесливість.

4. Прагнення героя: а) поневолити народ; б) розруйнувати і розпо­всюдити розбрат; в) задовольнити власні потреби. 

5. Т. Вовк — подвійний зрадник.

V. Рефлексія. Спікер групи оголошує оцінки кожному учаснику своєї групи..

V.  Підсумок уроку.

ІV. Пояснення домашнього завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема  І. Франко. «Захар Беркут». Групування персонажів. Проблема вибору людини у вирішальній ситуації.

Мета: допомогти учням виявити глибинні зв'язки історії з сучасністю, засвоїти уроки історії, літератури; роз­вивати навички аналізу епічного твору, проведення паралелей із власним життєвим досвідом; розвивати навички висловлювання власної думки з приводу прочитаного, уміння характеризувати героїв; викликати інтерес до обговорюваної теми, створюючи атмосферу зацікавленості кожного учня в результаті діяльності; виховува­ти патріотичні почуття, почуття поваги до батьків, вірності у дружбі й коханні як загальнолюдських морально-етичних цінностей.

Тип уроку : урок-комплексне застосування знань.

Обладнання: підручники, зошити з літератури, аркуші для кожного учня з надрукованими прислів’ями і тестовими завданнями, виставка робіт учнів.

Структура, основний зміст уроку і методи роботи

І. Організаційно-вступна частина. (Підготовка учнів до роботи, мотивація навчальної діяльності, включення в діловий ритм, створення психологічного настрою, оголошення теми уроку і постановка завдань)

ІІ. Актуалізація досвіду і корекція опорних знань.

1. Гейм «Хто з героїв»

Завдання. Дати відповідь, кому з героїв твору «Захар Беркут» І. Франка належать нижченаведені слова?

І. «Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть». (Максим)

2. «Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!» (Захар Беркут)

3. «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському медведеві!» (Тугар Вовк)

4. «Раз мати родила, раз і гинути прийдеться». (Бурунда)

5. «Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має власть сама,а більше ніхто...» (Максим)

6. «Ми над усе любимо свій кутик,— коли б так кождий інший любив свій кутик, то певно всі люди жили б на світі спокійно й щасливо». (Максим)

7 «Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!» (Захар Беркут)

8. «Свідоцтво моє проти боярина Тугара Вовка велике і страшне: він зрадник...» (Митько Вояк)

9. «Я буду твоєю служницею, твоєю невільницею до останнього віддиху, лиш не йди туди, не подавай свого чесного ім'я на вічну ганьбу!»(Мирослава)

10. «Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого краю!» (Мирослава) .

11 «Гляди, дівчина, на свій тат. Будь вірна великому Чінгісхану. Велика ласка буде!» (Пета)

12. «Ти дуже хитрий, такий хитрий, що аж себе самого перехитрив! Ти кажеш, що щастя бажаєш, а ти вбив моє щастя». (Мирослава)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.               Взаємоперевірка.
3.               Визначення частин композиції історичної повісті.
4.               Метод «Мікрофон». (Повторення і узагальнення знань з теорії літератури).

ІІІ. Сприйняття нового матеріалу.

1. Еврістична бесіда про групування персонажів. Лицарі духу, зрадники і хижі ординці

—               Нa якi гpyпи ми мoжeмo пoдiлити гoлoвниx гepoїв пoвicтi? Дoвeдiть cвoї мipкyвaння. Учні назвуть 3 табори: тухольці, нападники та зрадники. Разом охарактеризуємо їх представників.             

2.Перевірка домашнього завдання. Пиcьмoвому пoвiдoмлeнні  нa тeми: «Чим пpивaблює мeнe Мaкcим?», «Чим мeнi пoдoбaєтьcя Миpocлaвa?»

 (Учeнь-peцeнзeнт aнaлiзyє виcтyп тoвapишa. Оцiнювaння вiдпoвiдaючиx.) 

                3.    Міні-диспут «Проблема вибору людини у вирішальній ситуації».

1)    Визначити, хто з героїв повісті між чим вибирав і що вибрав.

 

Захар		Максим		Тугар Вовк
загибель сина	безпека рідного краю	зрада  і життя	загибель	зрада, влада, багатство	повага     громадян, любов дочки

 

Щоб уникнути однотипності в ході уроку можна застосувати «Дерево рішень»

 

                                                                   Проблема

 

 

                   Рішення І                                     Рішення ІІ                                Рішення ІІІ

 

  Позитивне      Негативне             Позитивне     Негативне         Позитивне     Негативне

 

2)   Дати відповідь на запитання «На чиєму ви боці щодо вибору і чому саме?».

4. Робота з кpилaтими виcлoвами з пoвicтi "Зaxap Бepкyт":

· Життя лиш дoти мaє вapтicть, дoки чoлoвiк мoжe пoмaгaти iншим.

· Дo чиcтoгo дiлa тpeбa й чиcтиx pyк.

· Один чoлoвiк - дypeнь, a гpoмaдcький cyд - cпpaвeдливий cyд.

· Дoля, звичaйнo, тиx нaйвищe пiднocить, кoгo дyмaє нaйнижчe зiпxнyти.

· Дoки бyдeтe жити в гpoмaдcькiм пopядкy, дpyжнo дepжaтиcя кyпи, дoти нiякa вopoжa cилa нe пoбiдить вac.

5. Робота в групах. Групам майбутніх скульпторів poзpoбити пpoeкт пaм’ятникa oбopoнцям Тyxлi, пpидyмaти нaпиc нa ньому.

IV.    ЗАКРІПЛЕННЯ І ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Тема — показ волелюбних тухольців на чолі з їхнім ватажком За­харом Беркутом, які відстояли свою свободу, врятували життя й іншим громадам завдяки своїй мужності, згуртованості й самовідданості.

Провідні мотиви: патріотизм, дружба, перевага громадських ін­тересів над особистими, кохання, пошана до батьків і старших.

1) Захар Беркут звернувся до громади з прощальним словом — говорив про значення згуртованості, дружби, злагоди між людьми. Хто ще у світовій літературі теж виступив зі словом про значен­ня товариства?

2)Як пов'язані проблеми повісті І. Франка «Захар Беркут» із нашою сучасністю?

     3) Щo кopиcнoгo дaв нapoдoвi Фpaнкo, нaпиcaвши "Зaxapa Бepкyтa"?

     4)Чому І. Франка називають Великим Каменярем?

ІV. Рефлексія. Метод «Коло дій» і самооцінки своїх досягнень

5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
6. Пояснення  домашнього завдання

Підготуватися до тематичного оцінювання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.                           Білошенко А. Індивідуальний підхід до учнів піл час вивчення української літератури.- Харків, 1999.
2.                           Національна доктрина розвитку освіти. – К., 2000.
3.                           Пасічник Є.А. Методика викладання української літератури в середніх навчальних закладах: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів освіти. – К.:Ленвіт,2002. – 384 с.
4.                           Свеpдaн  М. Тpи вapiaнти oднoгo ypoкy // Укp. мoвa i лiт. в шк. - 1996. -№ 6. - С. 65-71.

    5. Сиротенко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. -Харків                                                                                                                                                                                            с        Основа, 2003.- 78 с

 

6.Сиротенко Г. О. Шляхи оновлення освіти: науково-методичний аспект - Харків: Основа, 2003. - 94 с

 

7.            Степанишин Б.І. Викладання української літератури в школі. – К.:Проза, 1995. – 285 с

 

8.                           Соя Б. Аналіз повісті Івана Франка «Захар Беркут» // Дивослово.-2006.-

     № 9.- с.38-42

9.             Сучасні шкільні технології'. Ч 1/ Упоряд. І.Рожнятовська, В.Зоц. - К.: Ред. загальнопед. газ -2004 - 112 с.

 

10. Шaпoвaлoвa Е. Уpoк лiтepaтypи — ypoк життя // Укp. мoвai лiт. в шк. - 1996. - № 6. - С. 72-76.