Методичні матеріали для проведення уроків та еколого-освітніх заходів до Дня водно- болотних угідь для учнів молодшого шкільного віку "ВОДНО–БОЛОТНІ УГІДДЯ ‒ ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ"
Про матеріал
Матеріал містить комплекс навчально-методичних напрацювань до проведення уроків та еколого-освітніх заходів, присвячених темі водно-болотних угідь. Розробка поєднує конспект заняття, презентацію та інтерактивні завдання і спрямована на формування у дітей молодшого шкільного віку уявлення про водно-болотні угіддя як джерело життя. Матеріал може використовуватися в освітній та позакласній діяльності, а також адаптуватися до різних умов проведення занять. Може використовуватися самостійно або в поєднанні з презентацією, яка буде завантажена на платформу з аналогічною назвою.
Чорноморський біосферний заповідник
Національної академії наук України відділ еколого-просвітньої роботи
Методичні матеріали
для проведення уроків та еколого-освітніх заходів до Дня водноболотних угідь
для учнів молодшого шкільного віку
ВОДНО–БОЛОТНІ УГІДДЯ ‒ ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ
Авторка: Плющ Вікторія
провідний інженер відділу еколого‒просвітньої роботи
Чорноморського біосферного заповідника НАН України
м. Гола Пристань
2026 рік
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ
Запропоновані методичні матеріали розроблено для підтримки педагогів у підготовці та проведенні занять, присвячених темі водно-болотних угідь, зокрема у межах відзначення Всесвітнього дня водно-болотних угідь (2 лютого). Матеріали мають комплексний характер і поєднують конспект уроку, візуальний супровід (презентацію) та інтерактивні завдання на платформі LearningApps.
Розробка орієнтована на учнів молодшого шкільного віку (7–10 років) і може використовуватися як під час уроків інтегрованого курсу «Я досліджую світ», так і в межах позакласної та еколого-просвітньої діяльності (тематичні дні, екологічні години, заходи до пам’ятних дат, заняття у гуртках та під час екскурсійної роботи).
ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИЧНОГО ПІДХОДУ
Під час розроблення матеріалів використано поєднання таких методичних підходів:
діяльнісний підхід, що передбачає активну участь дітей у пізнавальному процесі через обговорення, рухові вправи, елементи гри та взаємодію з наочними матеріалами; ігровий підхід, який сприяє кращому засвоєнню матеріалу та формуванню позитивного емоційного ставлення до теми; емоційно-ціннісний підхід, спрямований на розвиток емпатії до живих істот та усвідомлення цінності водно-болотних угідь як джерела життя; інтеграція природничих і виховних компонентів, що дозволяє поєднати знання про природу з формуванням екологічно відповідальної поведінки.
Подання навчального матеріалу здійснюється від загального до конкретного:
від поняття водно-болотних угідь як природного явища — до прикладів водно-болотних угідь міжнародного значення України на прикладі
Тендрівської та Ягорлицької заток Чорноморського біосферного заповідника НАН України.
ВИКОРИСТАННЯ ПРЕЗЕНТАЦІЇ ТА НАОЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
Презентація рекомендована як візуальна підтримка пояснення нового матеріалу. Вона може використовуватися:
повністю — під час проведення уроку або тематичного заняття; вибірково — залежно від віку дітей, рівня підготовки класу та тривалості заняття; як ілюстративний матеріал для бесіди або узагальнення знань.
ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ ЗА ОБМЕЖЕНИХ ТЕХНІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
За відсутності технічних можливостей презентацію можна замінити фізикогеографічною картою України, друкованими фотографіями або ілюстраціями зображень водно-болотних угідь і їхніх мешканців.
У разі відсутності можливості своєчасного проведення заняття з учнями (зокрема через перебої з електропостачанням, відсутність інтернет-з’єднання або інші об’єктивні обставини), рекомендовано використати альтернативний формат подання матеріалу.
Зокрема, педагог може озвучити презентацію, спираючись на наданий конспект уроку, та надати дітям вільний доступ до записаного матеріалу (аудіо- або відеоформат), а також до інтерактивних завдань і наочних матеріалів. У такому разі виконання завдань не обмежується у часі, що дозволяє учням опрацьовувати матеріал у зручний для них момент.
Такий підхід сприяє забезпеченню безперервності освітнього процесу, рівного доступу дітей до навчальних матеріалів та підтримує інтерес до теми навіть за умов дистанційного або асинхронного навчання.
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ЗАВДАНЬ
Інтерактивні вправи на платформі LearningApps рекомендовано використовувати як: елемент підсумку теми; засіб розширення знань у ігровій формі;
форму індивідуальної або групової роботи.
Завдання можуть виконуватися як під керівництвом учителя, так і самостійно учнями за участі батьків, що сприяє залученню родини до екологічного виховання дітей.
АДАПТАЦІЯ МАТЕРІАЛІВ
Матеріали можуть бути адаптовані:
для учнів середнього шкільного віку шляхом розширення термінології, деталізації інформації про види та екосистеми; для скороченого формату заняття (30 хвилин) шляхом вибіркового використання слайдів і прикладів; для проведення позаурочних заходів або екологічних акцій без чіткого поділу на етапи уроку.
Учитель може змінювати послідовність подання матеріалу відповідно до умов проведення заняття та освітніх потреб дітей.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
У результаті проведення заняття з використанням запропонованих методичних матеріалів учні: формують уявлення про водно-болотні угіддя як особливі природні екосистеми; усвідомлюють значення водно-болотних угідь для життя людей, тварин і рослин; знайомляться з прикладами водно-болотних угідь міжнародного значення України; розвивають інтерес до природи рідного краю; засвоюють елементарні правила екологічно відповідальної поведінки.
КОНСПЕКТ УРОКУ ДО ДНЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ УГІДЬ НА ТЕМУ: ВОДНО-БОЛОТНІ УГІДДЯ – ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ
Тема заняття: «Водно-болотні угіддя – джерело життя»
Форма проведення: бесіда з елементами наочності, фізичних активностей та гри
Місце проведення: початкова школа / еколого-просвітній захід
Природоохоронний контекст: водно-болотні угіддя міжнародного значення, Чорноморський біосферний заповідник НАН України
Цільова аудиторія: діти молодшого шкільного віку (7 -10 років)
Тривалість заняття: 45 хвилин Мета заняття
Сформувати у дітей початкове, емоційно забарвлене та науково коректне уявлення про водно-болотні угіддя як джерело життя, навчити бачити зв’язки між рослинами, тваринами та людиною, виховати дбайливе ставлення до природи та відповідальність за її збереження. Освітні завдання пояснити простими словами, що таке водно-болотні угіддя (далі ВБУ); показати, де діти могли бачити ВБУ у своєму житті; ознайомити з типовими мешканцями ВБУ України; пояснити роль ВБУ для клімату, води, життя людей і тварин; показати вплив діяльності людини та війни на ВБУ; сформувати розуміння особистої відповідальності кожної дитини за збереження природи. Виховні завдання
розвиток екологічної свідомості; формування емпатії до живих істот; виховання бережливого ставлення до природної спадщини, отриманої від пращурів.
Словничок: водно-болотні угіддя, плавні, затока, молюски, ракоподібні, китоподібні, ссавці, посуха, повінь
Обладнання:запропонована презентація або фізико-географічна карта
України (позначені Тендрівська та Ягорлицька затоки) фото або слайди із зображеннями: заток, річок, озер, боліт; ілюстрації процесів, що відбуваються у водно-болотних угіддях, зображення зазначених представників рослинного і тваринного світу.
Хід заняття:
1. Організаційний момент (2 хвилини):
Привітання.
Перевірка готовності учнів до заняття.
(Слайд 1) Ознайомлення з темою уроку та його метою.
— На початку лютого (2 лютого) в усьому світі відзначають цікаву дату — Всесвітній день водно-болотних угідь. Щороку люди об’єднуються, щоб іще раз згадати про ріки, озера, затоки та їхніх мешканців, а також про те, яку велику користь вони приносять нам, людям, і природі загалом. У цей день домовляються про збереження водойм і берегів, проводять різноманітні акції та заходи. Сьогодні ми познайомимося з водно-болотними угіддями й дізнаємося про їхню цінність і красу на прикладі двох заток, що простягаються там, де Чорне море обіймає берег спекотної Херсонщини.
2. Вступна частина (мотивація, 2 хвилини)
— Діти, пригадайте: ви бачили воду в природі — у місті (селі) чи під час подорожей? (Річка, озеро, ставок, море, болото.) Чи були ви біля очеретів, плавнів, заток? Пам’ятаєте ті аромати, звуки? Там вирує життя…
Пояснення
Водно-болотні угіддя ‒ це місця, де вода і земля живуть разом. Там завжди багато вологи, рослин і тварин.
(Слайд 2)Деякі з них постійно перебувають у воді (як-от річки), а деякі наповнюються водою після дощів чи танення снігу (зволожені луки).
(Слайд 3)Одні створила Матінка-природа (наприклад, річки та болота), а інші ‒ людина (рибні ставки ‒ там вирощують рибу, рисові чеки ‒ там вирощують рис).
3. Пояснення основних функцій ВБУ та актуалізація знань (пояснення та запитання, 5-6 хвилин)
Водно-болотні угіддя − це:
(Слайд 4) Губка для води
Болота і плавні (ділянки біля річок або озер, густо покриті очеретом чи іншими вологолюбними рослинами, які затоплюються під час повеней) вбирають воду під час дощів, танення снігів, а потім повільно її віддають − так з’являється прісна вода. Захищають від спеки та посух.
Водно-болотні угіддя охолоджують повітря і допомагають планеті не нагріватися так швидко.
Стають домом для тварин та рослин: тут народжуються, ростуть і відпочивають тисячі живих істот.
Актуалізація знань:
—Як ви думаєте, з якою метою люди приходять до водно-болотних угідь?
(Слайд 5) Люди споконвіку приходили до води,бо вона давала життя і допомагала вижити, давала натхнення та спокій.
У водно-болотних угіддях люди: добували рибу − щоб мати їжу для родини; збирали молюсків та їх мушлі щоб прогодуватися та обміняти на інші важливі речі; заготовляли лікарські трави, які ростуть біля води та косили сіно для свійських тварин; спостерігали за природою і вчилися у неї.
Природа давала життя людині, а людина мала дбати про природу.
Сьогодні у межах водно-болотних угідь працюють: рибалки, науковці та охоронці природи, екскурсоводи, що знайомлять людей з дивовижним світом.
Коли люди працюють дбаючи про природу, водно-болотні угіддя залишаються живими і щедрими.
4. Наведення прикладу водно-болотних угідь міжнародного значення в Україні (7 хвилин):
— Діти, у світі є особливі водні місця, які дуже важливі не тільки для України, а й для всього світу.
Їх називають водно-болотні угіддя міжнародного значення. Ці водно-болотні угіддя - допомагають природі всієї планети; зберігають воду, клімат і життя;
Водно-болотні угіддя − це дім для тварин, та особливо важливий він для птахів з різних країн.
Актуалізація знань
— Чому багато птахів так полюбляють водно-болотні угіддя?
Птахи прилітають у ці місця: відпочити під час довгої подорожі восени або навесні, щоб перезимувати, щоб звити гніздечко і привести у світ маленьких пташенят.
У безпечних водно-болотних угіддях пташенята ростуть,вчаться літати і стають сильними.
Коли вони підростуть,вони знову вирушать у далеку подорож − наприклад, аж до Африки.
(Слайд 6) Тому такі водно-болотні угіддя важливі не лише для України, а для всієї планети.
Це і є водно-болотні угіддя міжнародного значення. Тому люди з багатьох країн домовилися їх берегти.
(Слайд 7) В Україні існують 50 водно-болотних угідь міжнародного значення. І два з них є Тендрівська та Ягорлицька затоки, що розташовані на півдні України (показати на фізико-географічній карті України).
(Слайд 8) Затока – це місце, де море обіймає берег. Це частина моря, що заходить на суходіл але все одно з’єднана з великою водою моря.
Тут підростає малеча риб оскільки ці затоки не глибокі та гарно прогріваються навесні та влітку теплим сонцем.
(Слайд 9) Птахи зупиняються відпочити під час перельотів, залишаються на гніздування чи зимівлю і їх тут незліченна кількість. Птахів у небі − як зірочок уночі. Коли птахи піднімаються разом, то небо ніби вкривається крилами. Їх так багато, що здається – небо живе.
Багато різних тварин знаходять тут собі їжу і безпечні схованки.
Актуалізація знань
— Діти, давайте подумаємо, хто ж іще тут може жити?
5. Фізкультхвилинка (діти відтворюють рухи тварин за підказкою вчителя) (2 хвилини)
— Пригадуємо, як рухаються: чапля, качка, вуж, лисиця, рибка, черепаха. 6. Мешканці водно-болотних угідь міжнародного значення «Тендрівська затока» та «Ягорлицька затока» (розповідь супроводжується
демонстрацією фото матеріалів із зазначенням видів, можливо вибірково – за рішенням учителя, 20 хвилин)
(Слайд 10-15) На берегах заток мешкають вужі – звичайний і водяний. Поруч із берегами та навіть на островах у затоці трапляється отруйна змія − гадюка степова. На узбережжі також можна зустріти жовточеревого полоза, на луговинах – прудких ящірок. В озерах живуть болотні черепахи. (Слайд 16-20) На зволожених ділянках водно-болотних угідь можна натрапити на ондатру, річкову видру та рясоніжку малу, а поруч із берегами – на лисицю та єнота уссурійського та ін.
(Слайд21) Уздовж берегів і на островах, у пониззях височіють очеретяні зарості (очерет звичайний) − природні стіни й дахи для гнізд птахів, а також надійне укриття від вітру та хижаків.
(Слайд 22-25) У межах водно-болотних угідь від урізу води і вище, далі, до більш підвищених місць відбувається плавний перехід: прибережні рослини змінюються іншими, які добре ростуть на сухішому ґрунті. Наприклад з’являються: зозулинці (запашний, розмальований, блощичний і болотяний), солончакова айстра, кермек Меєра. До речі, кермек – дуже витривала рослина. Він чудово пристосувався до солоних умов: позбувається зайвої солі, виводячи її назовні. На його листочках з’являються маленькі соляні кристали, які блищать на сонці, ніби крихітні коштовності. (Слайд 26) Під водою тут не просто пісок, а справжні підводні луки.
Дно заток укрите морськими травами та водоростями, які ростуть, мов галявини, тільки під водою.
Прикладами морських трав є камка мала і камка морська. Колись місцеві мешканці висушували камку й набивали нею подушки та матраци − було м’якенько, а в оселі завжди відчувався аромат моря.
На мілководдях, де вода неглибока, харові водорості створюють затишні місця, у яких:ховаються маленькі водні тварини, росте молодь риб, птахи знаходять собі поживу.
(Слайд 27) Серед великої кількості видів молюсків можна згадати мітілястера, він відрізняється тим, що може гарно себе почувати навіть коли сильно змінюється температура та солоність води у затоці, саме тому його завжди так багато.
Деякі молюски, що живуть у водах заток, можуть бути зовсім крихітні – лише кілька міліметрів. Але їхня роль дуже важлива. Вони поїдають з дна залишки рослин і тварин, допомагаючи водоймам залишатися чистими. Навіть найменші мешканці роблять велику справу.
Раковини молюсків, наприклад трітії, раки-самітники використовують як укриття.
(Слайд28) У водах заток живуть і різні ракоподібні − наприклад, можна побачити краба трав’яного та рака-самітника.
Коли ми говоримо про водойми, ми відразу уявляємо їхніх головних мешканців – риб.
(Слайд29-30) У затоках їх дуже багато, близько 90 видів: від кумедного морського коника до велетенської білуги, яка може важити 300–500 кг і жити 30–40 років.
(Слайд31-32) Також у водоймах Тендрівської та Ягорлицької заток можна побачити анчоуса європейського, камбалу глосу, та багато інших видів.
(Слайд33-34 ) Серед риб є й небезпечні. Це, наприклад, скат-хвостокол, який має отруйний шип біля основи хвоста. Є тут і справжня акула ‒ чорноморський катран. Актуалізація знань
—Яка тварина живе в морі, але не є рибою: дихає повітрям, п’є молоко в дитинстві й любить рибу? Так, це дельфін!
(Слайд35) Дельфіни — це морські ссавці. (Слайд36-37) У водах заток мешкають три види ссавців (китоподібних):
фоцена звичайна (ще називають: морська свиня, чушка або пихтун), два види дельфінів: чорноморська афаліна та звичайний дельфін (або білобочка).
(Слайд 38) Птахи (близько 45 видів). Тендрівська та Ягорлицька затоки – місця, що знаходяться на шляхах весняного та осіннього перельоту птахів.
Через них пролітають дуже багато водно-болотних птахів – інколи їх буває кілька сотень тисяч.
Осінь і весна − час великої подорожі!
Восени та навесні птахи летять через затоки, зупиняються тут, щоб:
відпочити, поїсти, набратися сил перед дальшою дорогою.
(Слайд39-42) Найбільше тут можна побачити таких птахів: крижень, гуска сіра, чернь чубата, лебідь-шипун та інших.
Ягорлицька затока добре відома як місце, де лебеді-шипуни збираються під час линьки – коли птахи змінюють пір’я і тимчасово не літають. У цей час тут може знаходитися близько 800 лебедів. (Слайд 43-48) Острови та узбережжя заток − пташині дитячі садочки! Це місця де гніздиться велика кількість птахів.
Тут будують гнізда і виводять пташенят:мартин середземноморський, лиска, крячок рябодзьобий та інші.
Також, ці місця дуже важливі для: пухівки та навіть пелікана рожевого.
Острів Круглий у Ягорлицькій затоці – одне із самих південних місць гніздування пухівки у світі!
На острові Орлові у Тендрівській затоці гніздиться пелікан рожевий.
(Слайд 49) Зима − безпечний прихисток
Взимку затоки часто не вкриваються міцним льодом (та в деякі зими затоки таки можуть вкриватися кригою, але не більше, ніж на 2-3 тижні), а їжі тут багато.
Саме тому вони стають важливим місцем зимівлі для багатьох птахів. (Слайд 50-55) У цей час тут збираються: галагаз, крижень, широконіска, гоголь, гуска білолоба, лебідь-кликун, лебідь-шипун та інші.
(Слайд56) Виживання для орлана-білохвоста
У ці місця часто прилітає орлан-білохвіст – великий хижий птах.
Взимку він живиться птахами, що зимують у затоках, особливо лискою, тому ці місця допомагають йому вижити.
(Слайд 57) 7. Підсумок та мотивація до дій (2 хвилини)
— Діти, ми разом дізналися, що водно-болотні угіддя − це особливі живі місця, де вода, рослини й тварини тісно пов’язані між собою, ці місця допомагають зберігати воду та потребують нашої уваги і турботи, щоб і надалі бути джерелом життя для всього живого.
(Слайд58) Водно-болотні угіддя Тендрівська затока та Ягорлицька затоки – це не просто вода. Це місця життя, відпочинку і порятунку для птахів з усього світу.
— Як ви думаєте, що може робити зараз кожен з нас?
(Слайд 59) Дізнайтеся більше про водно-болотні угіддя своєї місцевості.
(Слайд 60) Не смітіть якщо прийшов на річку чи озеро відпочити.
(Слайд 61) Бережіть – вогонь гаси, не ламай гілки.
(Слайд 62) Тихіше, не галасуйте, пам’ятайте – ви прийшли у гості і тут ви можете налякати тварин.
(Слайд 63) Якщо знайшли гніздечко чи нірку – не турбуйте малят, знайте, у цей час їхня мама і тато дуже за них турбуються.
(Слайд 64) Бережімо водно-болотні угіддя.
Якщо ми їх бережемо − життя продовжується.
8. Подяка за уважність та активність, рекомендація дітям та батькам (2 хвилини): скласти короткі розповіді або створити малюнки на основі вивченого матеріалу.
9. Запропонуйте пройти тест «Водно-болотні угіддя і людина» на платформі LearningApps.
Доступ до тесту за посиланням : https://learningapps.org/display?v=pfvs7iptn26 або скануйте qr-код
Список використаних джерел
1. https://www.worldwetlandsday.org/
2. https://www.researchgate.net/publication/353037597_Sodo_zastosuvanna_k riteriu_6_identifikacii_vodnobolotnih_ugid_miznarodnogo_znacenna_za_R amsarskou_konvencieu_do_Tendrivskoi_ta_Agorlickoi_zatok
3. Паспорт водно-болотного угіддя міжнародного значення Тендрівська затока від 13 лютого 2013 року.
4. Паспорт водно-болотного угіддя міжнародного значення Ягорлицька затока від 13 лютого 2013 року.
5. Ткаченко П. В. Іхтіофауна Тендрівської, Ягорлицької заток та прилеглої акваторії Чорного моря / П. В. Ткаченко // Біологічні системи. - 2018. - Т. 10, Вип. 1. - С. 47-66.
6. Ткаченко П. В. Риби Тендрівської, Ягорлицької заток та прилеглих акваторій Чорного моря (анотований список). Вісник Чернівец.нац унту. (Біологічні системи. 2021. Т. 13, № 2 С.172—190.
7. Чорноморський біосферний заповідник. Перлина Північного Причорномор’я: науково-популярне видання. — Херсон:
Наддніпряночка, 2013. — 148 с.
8. Фесенко Г. В., БокотейА. А., ілюстрації Землянських І. І., Костіна С.
Ю., Костіна Ю. В. Птахи фауни України: польовий визначник. – Київ, 2002. – 416 с.
9. Енциклопедія мігруючих видів диких тварин України / під загальною редакцією к.б.н., с.н.с. Полуди А.М. – Київ, 2018. – 694 с.: 315 фотографій, 343 карт.
10.Ряд ілюстрацій створено у стилі дитячих енциклопедій про природу з використанням інструментів штучного інтелекту (ChatGPT, Сopilot, Gemini від Google) на основі реальних фото та за описом автора презентації.