Методичні матеріали "Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності. Таксономія небезпек."

 

Навчальна дисципліна : Безпека життєдіяльності

Навчально-методична картка заняття

Вид заняття: вступна лекція

Тема заняття: Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності. Таксономія небезпек.

Мета  заняття:  довести до студентів загальні основи безпеки життєдіяльності, категорійно-понятійний апарат з БЖД, її методологічні основи;розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності та ін. Домагатися обізнаності студентів у теоретичних питаннях, що передбачаються програмою навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності», слугувати подальшому засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок з конкретного навчального матеріалу;сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу, виховувати у студентів почуття відповідальності за організацію безпечних умов життя і діяльності. Формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

Методи: розповідь,бесіда,демонстрація

Матеріально технічне забезпечення та дидактичні засоби навчання: навчально-методична картка заняття,програма з дисципліни, робоча програма,демонстраційний  матеріал мультимедійна презентація лекції.

Література основна та додаткова:

1. Ярошевська В.М. Безпека життєдіяльності. Підручник – Київ, 2006.
2. Зеркалов Д.В. Безпека життєдіяльності(Електронний ресурс)Навч.посіб..-К.:Основа,2011.
3. Желібо Е.П.. Безпека життєдіяльності.: Навч.посіб.-К.: Каравелі 2001.-320 с.
4. СкоблоЮ.С.,Тіщенко Л.М., Цапко В.Г. Безпека життєдіяльності:Навч.посіб./для вищ.навч. аграр.закладів І-ІV рівня акредитації.-Вінниця: Нова книга,2000.-з68с.

 

Структура заняття:

1. Організаційна частина

Вітання та перевірка наявності на занятті студентів.

Перевірка підготовленості студентів та аудиторії до заняття.

2. Актуалізація опорних знань.

Демонстрація відеоролика «Глобальні небезпеки»

3. Повідомлення теми ,формування мети та основних завдань.
4. Мотивація навчальної діяльності

• В чому полягає основна мета вивчення предмету «Безпека життєдіяльності» («Дерево очікувань» на весь курс вивчення дисципліни)

…полягає в тому, щоб сформувати у людини свідоме й відповідальне ставлення як до питань особистої безпеки так і безпеки тих, хто її оточує, навчити людину розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки,визначати шлях надійного захисту від них, уміти в разі потреби надати допомогу собі та іншим, а також оперативно ліквідовувати наслідки прояву небезпек у різноманітних сферах людської діяльності.

 

5.план розкриття теми

1. Загальні основи безпеки життєдіяльності;

2. Оцінка  небезпеки. Класифікація видів ризику;
3. Таксономія, ідентифікація і класифікація небезпек.
4. Ризик – як оцінка небезпеки.
5. Критерії переходу небезпечної події у надзвичайну ситуацію (НС).
6. Класифікація НС.

 

6.Підведення підсумків

Бліц - опитування

Оцінювання

Завдання додому

 

 

Викладач ________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                             ЛЕКЦІЯ

з навчальної дисципліни

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

№ 1

 

 

Тема: Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності.

          Таксономія небезпек.

 

 

 

 

Навчальний час 2 години

 

 

 

 

 

Для студентів денної форми навчання усіх напрямів підготовки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вид лекції: вступна

Дидактична мета:

1. Навчальна: довести до студентів загальні основи безпеки життєдіяльності, категорійно-понятійний апарат з БЖД, її методологічні основи.
2. Розвиваюча: розвивати інтелектуальні здібності, мовлення, пам'ять, увагу, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність студентів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності та ін. Домагатися обізнаності студентів у теоретичних питаннях, що передбачаються програмою навчальної дисципліни «Безпека життєдіяльності», слугувати подальшому засвоєнню знань, формуванню практичних умінь і навичок з конкретного навчального матеріалу.
3. Виховна: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу, виховувати у студентів почуття відповідальності за організацію безпечних умов життя і діяльності.

 

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Основи охорони праці, Психологія.

 

Матеріально технічне забезпечення та дидактичні засоби навчання: навчально-методична картка заняття,програма з дисципліни, робоча програма,демонстраційний  матеріал мультимедійна презентація лекції.

 

План лекції

Вступ

1. Загальні основи безпеки життєдіяльності;

2 Таксономія, небезпеки. Класифікація видів ризику;

3. Прогнозування небезпек та захист від їх дії. Визначення величини ризику.
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Проблема захисту людини від небезпек постала водночас із появою на Землі людства. Протягом усієї історії цивілізації кожна окрема людина загалом дбала про власну безпеку та безпеку своїх близьких, так само як і людству доводилося дбати про безпеку свого існування.

Первісна людина була тісно пов'язана з природою. Наші пращури не просто поклонялися рослинам, звірам, птахам, сонцю, вітру, воді тощо, а використовували свої знання про них для життя в єдності з природою, оскільки саме природні небезпеки були головною загрозою для первісної людини.

Другою групою небезпек, які почали загрожувати людині від часу її існування на нашій планеті, були дії інших людей. Війни, збройні конфлікти, вбивства, викрадення, погрози, терористичні акти й інші акти насильства супроводжували і нині супроводжують розвиток суспільства.

Третьою на Землі з'явилася група небезпек, що походять від об'єктів, створених людьми, так званих антропогенних чинників: машин, хімічних та вибухових речовин, джерел різного роду випромінювання, макрос - та мікроорганізмів тощо. Ці небезпеки пов'язані з прагненням людини глибше пізнати себе і навколишній світ, створювати матеріальні блага і, хоч як це не парадоксально, з пошуком більшої безпеки.

Людство завжди прагне зробити життя зручним. У людському прагненні до пізнання дуже часто засоби витісняють мету, людина стає додатком до створеного нею, а її ж творіння стають загрозою для неї самої.

Можна навести багато прикладів, які, здавалося б, свідчать про те, що завдяки набутим знанням із розвитком цивілізації рівень безпеки людей зростає. Людство подолало епідемії тифу, холери, віспи, чуми, поліомієліту. Середня тривалість життя у розвинених країнах світу вже наближається до 80 років і зростає далі. Цих результатів досягнуто завдяки розвитку медицини, що сягає своїми коренями часів Гіппократа (460-370 рр. до Р. Х.), який здійснив реформу античної медицини, та Аристотеля (384-322 рр. до Р. Х.), який уже в ті далекі часи вивчав умови праці.

У ХХ столітті людство увійшло в складний період історії свого існування, коли воно у своєму розвитку вже оволоділо величезним науково-технічним потенціалом, але ще не навчилося достатньо обережно й раціонально ним користуватися. Швидка урбанізація та індустріалізація, різке зростання населення планети, інтенсивна хімізація сільського господарства, посилення багатьох інших видів антропогенного тиску на природу порушили біологічний кругообіг речовин у природі, пошкодили її регенераційні механізми, внаслідок чого почалося її прогресуюче руйнування. Це поставило під загрозу здоров'я та життя сучасного і майбутніх поколінь людей, існування людської цивілізації.

Початок ХХІ століття ознаменовано надзвичайно зухвалими проявами міжнародного тероризму, широкомасштабними повенями в різних куточках світу, тоді як в інших місцях планети стояла небувала спека і палали пожежі. Усі ці явища супроводжуються жертвами, голодом, зниженням рівня життя в окремих країнах, особливо в Африці.

Усе це свідчить про те, що у людства немає альтернативи розпочатим наприкінці ХХ століття спільним зусиллям, спрямованим на перегляд системи загальноприйнятих цінностей і цілей, на перехід від вузьконаціональних, регіональних цілей до оцінки глобальної світової рівноваги, що гарантуватиме безпеку життєдіяльності всього людства.

 У такій ситуації зрозумілим є те, що кожна людина, і безперечно людина з вищою освітою, повинна усвідомлювати важливість питань безпеки життєдіяльності і вміти вирішувати їх.

1. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

На початку ХХІ століття перед людством повстала глобальна проблема забезпечення безпеки людини у навколишньому середовищі. Це пояснюється особливостями нашого часу:

• глобальним забрудненням біосфери;
• великою кількістю аварій і катастроф;
• високим рівнем виробничого і побутового травматизму;
• інфекційними захворюваннями;
• тероризмом, війнами, та іншими негараздами.

Відбуваються все більш відчутні суперечності між суспільством, природою і техногенною сферою. Вплинути на зменшення таких суперечностей можна лише піднявши на достатній рівень свідомість та відповідальність  людства. Тому, ще в 90-х роках ХХ століття фахівцями ООН була розроблена стратегічна Концепція сталого розвитку людства, яка передбачає задоволення потреб теперішнього часу не ставлячи під загрозу потреби майбутніх поколінь.

Суть даної Концепції полягає в обов’язковій узгодженості економічного, екологічного та людського розвитку таким чином, щоб від покоління до покоління не погіршувалися стан життя і навколишнє середовище,  а навпаки, все більш задовольнялися потреби кожної людини.

Для вирішення даного завдання і покликана дисципліна «Безпека життєдіяльності»

Безпека життєдіяльності – це галузь науково-теоретичної діяльності людства, спрямованої на:

• Вивчення закономірностей виникнення небезпек;
• Визначення основ захисту людини і довкілля від цих небезпек;
• Розробку заходів щодо запобігання їх виникнення;
• Створення безпечних умов життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях.

В цілому курс БЖД вивчає проблеми безпечного перебування людини в довкіллі. Це обумовлене тим, що сучасна людина живе в світі природних, техногенних, соціальних та інших небезпек, які постійно загрожують її здоров’ю і самому життю. Тому основними завданнями курсу БЖДЛ є:

• Усвідомити, що в центрі уваги повинна бути людина – як головна цінність суспільства.
• Розкрити закономірності взаємозв’язку в системі “людина – техніка – довкілля”.
• Виявляти джерела виникнення небезпеки.
• Створювати безпечні умови життя при дії небезпечних факторів.

БЖД тісно пов’язана з такими дисциплінами як

• психофізіологія людини;
• екологія довкілля;
• ергономіка;
• цивільна оборона;
• охорона праці;
• філософія;
• соціологія.

Обсяг програми БЖД становить 54 години, із яких:

•    28годин  – лекційних занять;
•   10 годин – практичні заняття;
•   12 години – самостійна робота в поза навчальний час;
•   14 годин – індивідуальна робота з викладачем.

Курс БЖД завершується заліком.

Основні поняття та визначення
Більш повному розумінню поняття "безпека життєдіяльності" сприяє
розгляд базових понять навчальної дисципліни.
Розгляд почнемо з ключового поняття – життя .

ЖИТТЯ- одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших наявністьобміну речовин, подразливість, здатність до розмноження, росту,розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища тощо.

Із поняттям "життя" тісно пов’язано поняття "діяльність" .

ДІЯЛЬНІСТЬ- специфічна людська форма ставлення до навколишнього світу,зміст якої полягає у його доцільній зміні й перетворенні в інтересах людини.

Життя і діяльність людини передбачає наявність певного середовища існування .

СЕРЕДОВИЩЕ ІСНУВАННЯ-тіла та явища, з якими організм знаходиться у прямих або непрямих взаєминах.

Безумовно, життя й будь-яка форма діяльності були б неможливі
без створення певного рівня безпеки для їх реалізації.

БЕЗПЕКА-збалансований (за оцінкою експертів) стан людини, соціуму, держави, природних, антропогенних систем тощо.

Протилежним за змістом поняттю "безпека", проте дуже важливим
для його розуміння, є поняття "небезпека" .

Серед наведених понять у подальшому найбільшу увагу приділимо
вивченню поняття "небезпека", оскільки від правильності й глибини його
розуміння безпосередньо залежить безпека людини.

 

2.ТАКСОНОМІЯ  НЕБЕЗПЕК. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ РИЗИКУ

Основними поняттями в теорії небезпек є: небезпека, абсолютна безпека та відносна безпека.

НЕБЕЗПЕКА – це негативні явища, процеси і об’єкти, що завдають шкоди життю і здоров’ю  людини, та наносять значні матеріальні збитки, а саме:

 НЕГАТИВНІ ЯВИЩА  –  це природні стихійні лиха, епідемії, епізоотії, епіфітотії.

НЕГАТИВНІ ПРОЦЕСИ – це аварії і катастрофи техногенного походження, що сталися в наслідок антропогенної діяльності людини.

 

НЕГАТИВНІ ОБЄКТИ – це рух автомобілів, переміщення вантажів, відкриті котловани та інші об’єкти, що можуть становити потенційну небезпеку для людини.

Небезпека власна всім системам, які володіють енергією, або мають хімічні, біологічні чи інші шкідливі і небезпечні чинники.

АБСОЛЮТНА БЕЗПЕКА – це повна відсутність небезпеки.

Але це лише теоретичне поняття, тому що на людину, в процесі її життєдіяльності, постійно діють шкідливі і небезпечні чинники, з якими вона постійно бореться, і виживає, перемагаючи їх.

ВІДНОСНА БЕЗПЕКА – це такі умови життєдіяльності людини, при яких існуючі шкідливі і небезпечні чинники не перевищують допустимого рівня, і не завдають істотної шкоди її здоров’ю на протязі всього її життя, наприклад:

• гранично допустима доза опромінення людини;
• гранично допустима концентрація шкідливих речовин у повітрі;
• допустимий рівень шуму, виробничої вібрації, електромагнітного випромінювання, тощо.

Таким чином, в залежності від степені дії шкідливих і небезпечних чинників, життєдіяльність людини відбувається в одній із двох фаз:

• або у фазі відносної безпеки;
• або у фазі небезпеки.

Абсолютної безпеки життєдіяльності людини ніколи не буває.

НОМЕНКЛАТУРА НЕБЕЗПЕК – це перелік назв, термінів систематизованих заокремими ознаками.
ТАКСОНОМІЯ НЕБЕЗПЕК – це класифікація та систематизація явищ,
процесів, об’єктів, які здатні завдати шкоду.

ІНДЕНТИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕК  -   це виявлення та встановлення кількісних, часових, просторових та ін. характеристик, які необхідні для наступної локалізації та профілактики.

В результаті ідентифікації необхідно виявити:

- номенклатуру небезпек;

- вірогідність їх проявлення;

- просторові та часові координати;

- кількісні характеристики можливого збитку;

- можливі шляхи локалізації.

Повністю ідентифікувати небезпеку не завжди можливо. Наприклад, встановити причини деяких хвороб до сих пір не вдається (рак, СНІД).

 

Небезпека класифікується:

1. за походженням:природні,техногенні,соціальні,екологічні;,змішані.
2. за локалізацією: пов’язані з літосферою, атмосферою, гідросферою, космічним простором;
3. за часом прояву негативних наслідків: імпульсні й кумулятивні;
4. за спричиненим збитком: технічні, моральні, соціальні, екологічні,
   економічні та інші види збитків;
5. залежно від наслідків впливу вражаючих факторів на організм людини: шкідливі, небезпечні.
   НЕБЕЗПЕЧНИЙ ФАКТОР - небезпека, вплив якої на людину призводить до травми, опіку або іншого ушкодження організму, в тяжких випадках – до смерті
   ШКІДЛИВИЙ ФАКТОР- небезпека, вплив якої на людину призводить до зниження працездатності, погіршення самопочуття, розвитку захворювань, у тяжких випадках – до смерті
6. за характером впливу на організм людини:
   хімічні (токсичні, мутагенні,канцерогенні, сенсибілізуючі та ін.)
   біологічні(мікроорганізми та продукти їх життєдіяльності, тварини, рослини)
   психофізіологічні(фізичні й нервово-психічні перевантаження)
   фізичні(аномальні параметри мікроклімату,запиленість і загазованість повітря,підвищені рівні шумів і вібрацій та ін.
7. за структурою :прості, похідні (що породжені простими).
8. за характером дії:– активні (удар блискавки, обвали, землетруси тощо);пасивні (коли людина сама наражається на гострі, колючі або ріжучі предмети тощо)

 

Так як життєдіяльність людини відбувається в системі “людина –  техніка – довкілля”, то при вивчені небезпек необхідно враховувати людський, природний,  техногенний та соціальний фактори:

а)  Людський фактор:

• Психофізіологічна надійність людини (зріст, сила, витривалість організму,(пам’ять, мислення, увага, сенсомоторні реакції тощо).
• Фактори заниження життєдіяльності людини (психологічні травми, конфлікти, втома, захворювання, наркоманія, алкоголізм, тютюнокуріння тощо).
• Шляхи відновлення життєдіяльності людини (оздоровча фізична культура, медико-біологічні і психологічні засоби, профвідбір і профорієнтація тощо)

б) Природний фактор:

• Природні небезпечні явища геологічного, гідрологічного та метеорологічного походження.
• Природні пожежі.
• Небезпечні явища в біосфері (епідемії, епізоотії, епіфітотії).
• Негативна дія космічного опромінення на біосферу (сонячні спалахи, магнітні бурі, парниковий ефект).

в) Техногенний фактор:

• Аварії і катастрофи.
• Екологічне забруднення довкілля.
• Санітарно-гігієнічні умови життєдіяльності населення (надмірний рівень шуму і виробничої вібрації, недостатня освітленість робочого місця, дія шкідливих речовин, теплове, електромагнітне та іонізуюче випромінювання).

г) Соціальний фактор:

• Криміногенні ситуації.
• Політичні конфлікти і війни.
• Небезпеки інформаційного простору.
• Тероризм, суїцид і таке інше.

 

 

 

ОЦІНКА  НЕБЕЗПЕКИ

Небезпека – це випадкове явище, яке виникає спонтанно і складається з декількох однотипних подій. (Наприклад, транспортні аварії – це однотипні події, які становлять єдину дорожньо-транспортну небезпеку).

Ці події можуть виникати в будь який час незалежно одна від одної (через 5, 10 хвилин, через годину, тиждень, місяць, або через рік і т.д.)

При цьому, кожна така подія може мати свій наслідок (матеріальні збитки, травмуванням людей, смертельні наслідки, тощо).

Враховуючи те, що небезпека є випадкове явище і підпорядковується всім законам теорії ймовірності, то основними її характеристиками є: частота подій і вага наслідку

1. Частота подій (ψ) - це кількість однотипних подій N, що сталися за певний проміжок часу ∆t – (за день, місяць, за квартал чи за рік):

Ψ = N/∆t ;    (кількість транспортних аварій / за рік)

2. Вага наслідку (М _ί) – це відношення кількості однотипних наслідків n_ί (травм, смертей, поранень тощо) до загальної кількості подій (N) даної небезпеки.

M _ί = n_ί / N;  ( кількість смертей / за 1 транспортну аварію)

Але ні частота подій ні вага наслідку не можуть повністю оцінки даної безпеку. що відбулася на протязі декількох однотипних подій. Тому, за оцінку небезпеки прийнято вважати РИЗИК (R), який є математичним сподіванням негативного наслідку події n_ί, що спричиняється за певний проміжок часу ∆t даного виду небезпеки.

Ризик визначається як здобуток частоти подій Ψ на вагу наслідків цих подій М даної небезпеки:

R _ί = Ψ* М _ί = N/∆t  * n_ί /N = n_ί /∆t  ≤ R _{ί (доп)}; (кількість конкретних  наслідків / за рік).

Допустимий рівень ризику R _{ί (доп)} визначає кількість допустимих наслідків n_ί однотипних подій N, що можуть статися за певний проміжок часу ∆t:                 

n_ί = R _{ί (доп) *} N;

В Україні прийнятий допустимий рівень смертності R_ί(доп)=10^-6 смертей за рік. Це визначає, що для підприємства з чисельністю працівників N=1000 чоловік, кількість смертельних наслідків може становити:

n_ί = R _{ί (доп) *} N =  10^-6 x 1000 = 0,001 смертей на рік, тобто один смертний випадок за 1000 років;

 

 

 

 

 

 

 

 

КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ РИЗИКУ

Ризики поділяються на:

• індивідуальний і колективний; 
• мотивований і немотивований;
• технічний, соціально-економічний і прийнятний;

Індивідуальний ризик характеризує рівень небезпеки для конкретного індивідуума при відповідного виду його діяльності.

Колективний ризик визначає рівень небезпеки для двох і більше осіб від дії певного небезпечного і шкідливого чинника.

Мотивований (обґрунтований) ризик – це необхідність дії людини з метою власного порятунку чи надання допомоги потерпілому. В цьому випадку говорять що людина вимушено йде на ризик.

Немотивований (необґрунтований) ризик – це нехтування людиною технікою безпеки заради досягнення економічної вигоди, невикористання засобів захисту і таке інше.

Технічний ризик – це можливість виникнення аварії чи руйнування техніки або споруд, що спричиняє значні матеріальні збитки.

Соціально-економічний ризик – це можливість створення небезпечної ситуації в соціальній сфері захищеності людини (втрата житла, роботи, заробітної платні та інших засобів на існування).

Прийнятний ризик – це нормативно допустимий рівень дії шкідливих і небезпечних чинників, при якому забезпечуються умови відносної безпеки життєдіяльності людини.

За міжнародною домовленістю рівень прийнятного ризику вирішено рахувати в межах 10^–7 –10^–6  (смертельних випадків люд ^–, рік ^– ) а величина 10^–6  є  максимально прийнятним індивідуальним ризиком.

Рівні ризику залежать один від одного. Наприклад, при збільшені інвестицій на удосконалення обладнання технічний ризик зменшується, але при цьому зростає соціальний ризик. А сумарний ризик має мінімум коли створене співвідношення між інвестиціями в технічну і соціальну сферу. Ці обставини необхідно враховувати під час вибору прийнятного ризику.

Визначення величини ризику

R=Р(А)=n/N

R - величина ризику, Р(А) - імовірність події, n - кількість подій з небажаними

наслідками; N - максимальна кількість подій.

Приклад І. Обчисліть ризик отруєння на підприємстві (у розрахунку за рік),

якщо загальна кількість працюючих складає 5000 чоловік, за останні 4,5 роки

отруїлися 5 чоловік. Обчисліть величину групового ризику, якщо на подібних

підприємствах в Україні працює 200000 чоловік.

Розв 'язання:

5:4,5=1,1 - отруїлось за 1 рік;

1,1:5000=2,2 1-4 - індивідуальний ризик;

1,1:200000=5,5 1 0-6 - груповий ризик.

Р(А) = ∑ Р(А) - при одночасному впливі декількох подій

Приклад 2. Обчисліть ризик автомобільної аварії (за рік) у місті А, якщо па

автомобілях їздять 1500 осіб, за останні 16 років загинуло 13 осіб, а за 4 роки

травмовано 7.

Розв язання:
13:16=0,8 - загинуло за рік;
7:4=1,8 - травмовано за рік;
0,8:1500=5,3 ^10-4 - індивідуальний ризик загибелі;
1,8:1500=12 ^10-4 - індивідуальний ризик травмування;
12 ^10-4 +5,3 ^10-4 =1 7,3 ^10-4 - загальний ризик.
Обчислення ступеня ризику через вірогідність безпечної роботи:
P=(1- T/NT)"
Критерії: Р≥0,95 - безпечно, Р≤0,95 - небезпечно.
Т* - розрахунковий відрізок часу;
Т - час, за який відбувалася подія;
N - кількість груп;
n - кількість небажаних подій.
Приклад 3. За два роки в 5 класах на грип захворіло 10 чоловік. Визначити
вірогідність захворювання протягом 2 місяців на грип.
Розв 'язання :
Т*=2, Т=24, N=5, n=10
Р = (1-2/5*24)'° =0,82
Оскільки ступінь ризику менший 0,95 вірогідність прояву даної небезпеки висока.

 

Прогнозування небезпек та захист від їх дії. (під контролем викладача)

Завдання№1

Виконайте таксономію небезпек, запропонованих викладачем. Результати

запишіть до таблиці 1.

 

Приклад небезпеки	джерело походження	час прояву	локалізація	наслідки	збитки	сфера прояву	хар.-р дії	структура

 

Варіант 1. Блискавка, вибухові речовини, алкоголь.

Варіант 2. Ожеледь, гази, суїцид.

Варіант 3. Туман, отруйні речовини, торгівля людьми.

Варіант 4. Повінь, інфразвук, зброя.

Варіант 5. Гроза, ДТП, наркоманія.

Варіант 6. Ураган, медикаменти, проституція.

Варіант 7. Землетрус, радіація, тютюнопаління.

Варіант 8. Засуха, перевантаження машин, інфекційні захворювання.

Варіант 9. Злива, пожежа, конфлікт.

Варіант 10. Мікроорганізми, електричний струм, тероризм.

Завдання №2
Провести таксономію чинників небезпек

Природні чинники	кліматичні
	ґрунтові
	геоморфологічні
	біотичні
Техногенні чинники	технічні
	санітарно-гігієнічні
	організаційні
	психофізіологічні
Соціальні чинники	державно-правові
	етно-соціальні
	інформаційні
	психологічні

Варіант 1. Атмосферний тиск, атомні станції, асоціальні угруповання, бурі,
вибух.
Варіант 2. Вулкани, верстати, водопостачання, вібрації, віруси.
Варіант 3. Гранично-допустимі норми вмісту шкідливих речовин, дощ,
дотримання здорового способу життя, землетрус, зсув.
Варіант 4. Засоби сигналізації, засоби масової інформації, законодавчі акти,
інструкції, ерозії.
Варіант 5. Маніяки, міжнаціональні конфлікти, мікроби, машини, норми шуму.
Варіант 6. Норми мікроклімату, птахи, обвали, психологічні навантаження,
тварини.
Варіант 7. Урагани, тероризм, фізичне перевантаження, шум, ожеледиця.
Варіант 8. Релігійна секта, епідемія, хімічний завод, правила користування,
електроустановка.
Варіант 9. Змія, втома, обряди, мітинг, склад боєприпасів.
Варіант 10. Кліщ, стрес, народні традиції, футбольний матч, норми освітлення.

 

 

Завдання №3
1. Розв'язати задачі  Визначення ступеня ризику
Варіант 1. За даними статистики, в Україні кількість загиблих від нещасних
випадків у побуті становить 72929 осіб при чисельності населення 48 млн. людей.
Визначить ступінь ризику загинути від нещасного випадку в побуті.
Варіант 2. За статистичними даними на підприємствах України було
травмовано 47531 людину. Кількість працюючих становить 1/3 від загальної
чисельності населення України. Визначить ступінь ризику виробничого
травматизму в Україні.

Варіант 3. Обчисліть ризик травмування під час риболовлі (у розрахунку за

рік), якщо в середньому в регіоні нараховується 2500 рибалок, а за останні 15

років травми одержали 4 особи.

Варіант 4. Обчисліть ризик захворювання на грип (у розрахунку за рік), якщо в

середньому в селі проживає 750 осіб, а за останні 8 років захворіло 2 особи.

Варіант 5. Обчисліть ризик автомобільної аварії в місті N (у розрахунку за рік),

якщо в середньому на автомобілях їздять 500 осіб, а за останні 4,5 роки

потрапили в аварію і були травмовані 7 осіб.

Варіант 6. Обчисліть ризик травмування на підприємстві (у розрахунку за рік),

якщо загальна кількість працюючих складає 50 чоловік, а за останні 21 рік

травми одержали 2 чоловіки.

Варіант 7. Обчисліть ризик утоплення (у розрахунку за рік), якщо в

середньому за рік у озері купається 1000 осіб, а за останні 7,6 року потонули З

людей.

Варіант 8. Обчисліть ризик травмування людей у певному регіоні або зайнятих

певним видом діяльності (у розрахунку за рік), якщо середньорічна кількість осіб

- 200, а за останні 2,5 роки травми одержали 2 особи.

Варіант 9. Обчисліть ризик автомобільної аварії в місті В (у розрахунку за рік),

якщо в середньому на автомобілях їздять 1500 осіб, а за останні 16 років

потрапили в аварію і були травмовані 13 осіб.

Варіант 10. Обчисліть ризик травмування на підприємстві (у розрахунку за

рік), якщо загальна кількість працюючих складає 10000 чоловік, а за останні 9

років травми одержав 1 чоловік.

Звіт студентів про роботу;

Вибіркове коментування роботи

Обґрунтування викладачем її результатів та проведення відповідної корекції;

 

 

Висновки. Для підвищення безпеки в процесі життєдіяльності людини
необхідно в першу чергу знати небезпеки та надзвичайні ситуації, їхні
властивості, вплив на людей та навколишнє середовище.

 

Запитання для самовивчення
1. Мета та завдання вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності”.
2. Категорії які вивчає дисципліна “Безпека життєдіяльності”.
3. Що таки “небезпека”?
4. Що таки “таксономія небезпек”?
5. За якими ознаками класифікуються небезпеки?
6. Який прийнятий індивідуальний  ризик ?