Методичні настанови.Розвиток основних рухових навичок учнів в умовах Нової української школи

Розвиток основних рухових навичок учнів в умовах Нової української школи

Методичні настанови

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАХОВИЙ КОЛЕДЖ

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«ХАРКІВСЬКА ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Розвиток основних рухових навичок учнів в умовах Нової української школи

Методичні настанови

Балаклія

2024

УДК 378.147.091.31 - 059.1: 796.012.4 (072)

 Р 64 Розвиток основних рухових навичок учнів початкових класів в умовах Нової українсьої школи / укладачі Р. Фролов, О. Голозубова. Балаклія, 2024. 60 с.

Методичні настанови укладено відповідно до вимог освітньо-професійної програми «Фізичне виховання», спрямовані на вирішення завдань вдосконалення професійної підготовки фахівців за спеціальностями 013 Початкова освіта і 012 Дошкільна освіта.

Фізичне виховання та заняття фізичною культурою відіграють важливу роль у підготовці всебічно розвиненої людини. Сучасний темп життя ставить вимогу з молоду дбати про своє фізичне вдосконалення, мати знання в галузі особистої та суспільної гігієни, вести здоровий спосіб життя, самостійно і систематично займатися фізичними вправами. Методичні настанови містять теоретичні та методичні аспекти організації уроків з фізичного виховання в умовах НУШ, спрямованих на розвиток рухових навичок учнв початкових класів.

Методичні настанови призначені для здобувачів фахової передвищої освіти спеціальностей 013 Початкова освіта та 012 Дошкільна освіта

                                                                   УДК 378.147.091.31 - 059.1: 796.012.4 (072)

 Затверджено на  засіданні циклової комісії з гуманітарних, суспільно-природничих дисциплін (протокол № 4  від 04.04. 2024)

@ Балаклійський педагогічний фаховий коледж Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківської обласної ради, 2024.

@ Р.С. Фролов, О.В.Голозубова

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

Фізичне виховання та заняття фізичною культурою відіграють важливу роль у підготовці всебічно розвиненої людини. Сучасний темп життя ставить вимогу з молоду дбати про своє фізичне вдосконалення, мати знання в галузі особистої та суспільної гігієни, вести здоровий спосіб життя, самостійно і систематично займатися фізичними вправами.

Фізичне виховання – органічна частина загального виховання і тому характеризується всіма загальними ознаками, що притаманні освітньому процесу, який спрямований на вирішення певних конкретних завдань. Головним напрямком фізичного виховання є формування здорової, розумово підготовленої, соціально-активної, морально стійкої, фізично вдосконаленої і підготовленої до майбутньої професії людини.

В Концепції Нової української школи враховуються індивідуальні здібності дитини, за основу береться педагогіка партнерства, співпраці між учителем, учнем та батьками, які будуть рівноправними учасниками освітнього процесу, що для вчителя впершу чергу дає можливість розробки власних авторських програм, методів, стратегій та засобів навчання .

Тому, однією з головних задач школи є врахування індивідуальних здібностей дитини, збереження здоров’я учнів, педагогіка партнерства, співпраці між учителем, учнем та батьками, створення психологічно комфортних умов перебування у школі.

У сучасних умовах важливим завданням родини і школи в роботі зміцнення здоров’я дітей є розвивання в учнів стійкого інтересу до занять фізичними вправами в школі і дома. У зв’язку з цим необхідно використовувати усі форми фізичного виховання в школі, а також самостійні заняття фізичними вправами вдома з метою підвищення рухової активності, зміцнення здоров’я, поліпшення фізичної підготовленості учнів.

У процесі фізичного виховання школярів вирішуються різноманітні питання: виховуються морально-вольові якості особистості; формуються життєвоважливі рухові дії та вміння виконувати їх в різноманітних умовах; розвиваються рухові якості. Фізичне виховання учнів початкових класів має свої особливості на відміну від фізичного виховання учнів старшого віку. Однак воно ґрунтується на загальних засадах фізичного виховання.

Вивчення саме цих питань дасть змогу краще зрозуміти особливості організації фізичного виховання учнів початкових класів у НУШ.

Фізична культура є важливою складовою частиною загальної культури суспільства, продукт його творчої діяльності. На кожному історичному етапі вона зазнає змін залежно від можливостей, які створюються певною суспільною формацією для її розвитку.

Напевно кожен із нас мріяв бути сильним, здоровим, витривалим, спритним і сміливим, хоче мати атлетичну фігуру, вміти швидко і довго бігати, високо і далеко стрибати, плавати і володіти всіма тими навичками, які постійно необхідні людині в житті. Здійснити цю мрію допоможуть вчителі фізичної культури. Адже абсолютна більшість дітей народжується практично здоровими. Збереження і зміцнення здоров’я дітей в умовах сучасної школи досить проблематичне.

Фізична культура у закладах загальної середньої освіти має на меті збереження і зміцнення здоров’я учнів, розвиток рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості, формування ціннісних орієнтацій щодо здорового способу життя.

Представлена методична праця має на меті сприяти збагаченню педагогічних знань, розширенню світогляду, ознайомленню майбутніх педагогів із методами та прийомами роботи вчителів-новаторів щодо розвитку рухових навичок учнів початкових класів в умовах Нової української.

РОЗДІЛ 1.

ОРГАНІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Менше теорії, більше ігор та сучасних вправ – так тепер виглядатимуть уроки фізичної культури в 1-4 класах. Відповідні зміни Міністерство освіти і науки України затвердило в оновлених програмах початкової школи. Урок фізкультури має бути уроком розвантаження, а не перевантаження. Саме тому нові програми акцентують увагу на іграх, а не теоретизації дисципліни.

Вилучення з освітніх програм вивчення теорії сприятиме збільшенню годин, присвяених фізичному розвитку учнів. Раніше учням початкової школи треба було знати про Олімпійські ігри, гасла тощо. Наразі цього не буде. Акценти у програмах змістили з теоретичних знань на набуття практичних навичок.

Окрім цього, позитивними зрушеннями є введення до програми сучасних активних ігор замість застарілих психічно шкідливих. Так, акцент робиться на ігровій діяльності. Ігри з оновлених програм направлені на розвиток таких понять, як співпраця, взаємна допомога та основи здорового способу життя: «Подоляночка», «Світлофор» та ін. Натомість, з програми вилучили ігри, у яких були ознаки суперниц школитва, насильства.

Нова програма не передбачає обов’язкового вивчення основ катання на лижах та ковзанах. Їх прибрали, бо далеко не в усіх регіонах України є можливість займатися на лижах, ковзанах.

Скасована муштра. Відтепер діти не будуть починати урок чи вправу зі слів «Рівняйсь! Струнко!» Буде можливість вводити сучасні вправи.

Тепер на уроках фізкультури діти вчитимуть степ-аеробіку та фітбол (вправи з м’ячем для фітнесу). Але, знову ж таки. Чи зможуть це ввести всюди?

Оновлена програма не передбачає виконання дітьми у початковій школі нормативів. Так, тепер не будуть заміряти, за скільки дитина пробігла 30 м, та ставити їй за це оцінку. Вправи, які раніше виконувалися за нормативами, вчитель все ж буде проводити, але лише для того, щоби визначити резервні можливості учнів.  Більше уваги приділятимуть гімнастиці.

Захоплення фізичною культурою і спортом – риса нашої сучасності. Раніше діти гартувалися іграми, у тісному спілкуванні з природою. Ігри були рухливі, живі, які передували дорослим козачим іграм.

У народній та фізичній грі одночасно здійснюється фізичне, розумове, моральне, естетичне та трудове виховання. Активна рухова діяльність ігрового характеру, позитивні емоції підсилюють усі фізіологічні і психологічні процеси в організмі, поліпшують роботу всіх органів і систем. Правила ігор регулюють поведінку гравців, сприяють вихованню взаємодопомоги, чесності, колективізму, дисциплінованості, відповідальності, вмінню долати труднощі та інше. Ігри привчають долати психічні і фізичні навантаження, створюють у дітей бадьорий настрій.

Таким чином, в Україні сформувались досить ефективні фізичні вправи та ігри, що сприяли фізичному, моральному й естетичному вихованню дітей та молоді.  Також слід зазначити, що незважаючи на відповідний рівень системної сформованості рухливих ігор, процес їх розвиту не припинився, а невпинно продовжується. Свідченням цього є постійне поповнення скарбниці народних рухливих ігор, забав та розваг новими елементами. Використання цього скарбу в сучасних умовах – одне з головних завдань загальноосвітньої школи.

РОЗДІЛ 2.

СУЧАСНИЙ УРОК ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

2.1. Вимоги до сучасного уроку з  фізичної культури для 1 класу НУШ

Серед багатьох проблем, які існують у суспільному житті України, не може не хвилювати складна ситуація із станом здоров’я людей, особливо дітей шкільного віку. Це пов’язано не лише з серйозними недоліками у системі охорони здоров’я та несприятливою екологічною ситуацією, але й значною мірою із неналежним станом справ у системі фізичного виховання.

Стан здоров’я й рівень працездатності учнів значною мірою залежить від ефективності процесу фізичного виховання. Стрижневою фігурою при цьому є постать учителя фізичної культури. Саме вчитель виконує головну роль в організації рухової діяльності учнів протягом навчального дня, формує мотиви, виховує звичку до систематичних занять фізичними вправами, підтримує зв’язок із сім’єю, спрямовує і контролює самостійну діяльність учнів.

Тому метою моєї роботи є створення умов для поліпшення фізичної підготовки учнів, стану їхнього здоров’я, розкриття творчої особистості кожного школяра, підвищення інтересу до уроків фізичної культури.

Основні завдання, які постають перед учителем фізичної культури:

•    зміцнювати здоров’я і сприяти гармонійному розвитку дитини;

• формувати свідоме ставлення до здоров’я як найвищої соціальної цінності;

• сприяти фізичному розвитку дитини;

• впроваджувати методичні підходи до фізичного виховання на основі принципу «рух назустріч природі»;

• здійснювати моніторинг стану здоров’я учнів, рівня фізичного розвитку та фізкультурно-оздоровчої роботи;

• оцінювати дитину з урахуванням діапазону реальних можливостей;

•    використовувати інноваційні здоров’язберігаючі освітні технології та особистісно орієнтований підхід до навчання та виховання з метою підвищення інтересу до уроків фізичної культури.

На сучасному етапі ці завдання порушують низку дискусійних питань:

• Куди потрібно спрямовувати навчально-виховний процес: на розвиток фізичних якостей, таких як сила, швидкість, витривалість, чи вдосконалення рухових навичок у будь-якому виді спорту? Яким має бути співвідношення між цими еле­ментами?

До якого рівня потрібно прямувати у розвитку фізичних якостей і рухових навичок?

• Які методи і засоби використовувати у навчально-виховному процесі для розвитку фізичних якостей та рухових навичок?
• Набутий досвід дозволяє зробити висновок, що фізичне виховання має грунтуватися на розвитку загальної фізичної підготовки з одночасним удосконаленням природних нахилів дитини до певного виду спорту на основі принципу природовідповідності.

Учитель фізичної культури в сільській школі – і вчитель, і вихователь, і тренер, і наставник в одній особі. Від того, як він справляється з виникаючими численними проблемами, як зуміє поставити навчальну і позакласну фізкультурно-оздоровчу роботу в школі, залежить успішне вирішення задачі зміцнення здоров’я учнів.

Основною формою навчання й виховання у школі є урок. Він є для всіх учнів обов’язковою формою занять. Зміст і форма його проведення в значній мірі обумовлюють рівень фізичної підготовленості і спортивної захопленості школярів. Дуже важливо, щоб він поряд із загальноприйнятими задачами мав інструктивну спрямованість і стимулював учнів до самостійних занять як у школі, так і вдома.

Уроки фізичного виховання учнів початкових класів мають бути спрямованими на визнання індивідуальності учня, співпрацю, що відповідає вимогам особистісно орієнтованого підходу, створення «ситуації успіху». Для реалізації цих принципів запроваджую різні форми і методи організації учнів на уроці.

Сучасний урок фізичної культури за формою організації має такі складові:

• рухливі ігри;
• колове тренування;
• групова навчальна діяльність;
• робота у малих групах;
• робота у парах;
• метод аутогенного тренування. За інноваційністю вирізняють:
• створення «ситуації успіху»;
• сюжетно-рольові ігри;
• забезпечення міжпредметних зв’язків як засобу реалізації компетентнісного підходу до фізичного виховання;
• оцінка діяльності учня не лише за кінцевим результатом, а й за процесом його досягнення;
• узагальнення і систематизація матеріалів про досягнення учнів та їхніх батьків, учителів школи, власного прикладу з метою формування позитивного ставлення до фізичної культури і спорту.

Високої якості підготовки і проведення уроку досягаю шляхом упровадження інтерактивних технологій навчання, зокрема використання сюжетно-рольових ігор, налагодження тісного комунікативного зв’язку з учнями, поєдную спілкування і навчання, щоб природно давати дитині необхідні знання, формувати компетентність, робити виховання непомітним.

Сьогодні перед вчителем фізичної культури в школі стоїть проблема – зробити фізичне виховання процесом безперервної дії (навіть протягом такого короткого часу, як добовий цикл). Це означає, що вчитель не має права обмежувати свою діяльність якимись епізодичними заходами з фізичного виховання або лише час від часу залучати до цього процесу інших осіб. Тому вважаю, що саме школа, об’єднавшись з родиною, може і повинна забезпечити дитині нормальний фізичний розвиток та допомогти зберегти здоров’я.

Діяльність вчителя, у співпраці з батьками, по підтриманню адекватного рухового режиму повинна бути направленою та системною. Регулярні заняття фізичними вправами – це широкий спектр форм та методів здатних впливати на індивідуальний стан особистості. Можна стверджувати, що за силою потенціалу та здатності впливати на збереження та зміцнення здоров’я, фізичні навантаження, різноманітні форми адаптації та оздоровлення – значущі та ефективні, тому що будь яка із цінностей фізичної культури в тому чи іншому ступені «працює» на здоров’я.

У зв’язку з цим звертаю увагу на таке:

• як організувати заняття з відстаючими, ослабленими і тими, що мають відхилення від нормального стану здоров’я;

• як зробити уроки привабливими, щоб стимулювати самовдосконалення учнів;

• як пов’язати інтереси батьків і дітей із питань фізичного виховання;

• які форми позаурочних занять і коли бажано використовувати, щоби вони, з одного боку, стали продовженням уроку, а з іншого, – підготовкою до нього;

• як підготувати малят до шкільного режиму ще у стінах дошкільних закладів;

• як організувати роботу за місцем проживання;

• що робити з обдарованими дітьми, які прагнуть до спортивної досконалості;

• як створити належну матеріальну базу;

• як залучити до фізичного виховання весь педагогічний колектив, медичних працівників і громадські організації, актив.

Перелічені завдання можуть бути ефективно розв’язані лише в тому випадку, коли всі названі ланки органічно доповнюють одна другу, утворюючи систему факторів постійного і цілеспрямованого впливу на учнів.

Отже, зробити фізичне виховання безперервним (перманентним) процесом – це означає:

- залучити всіх дітей до різноманітних форм занять;        

- включити в цей процес все доросле оточення дитини (від батька до вчителя музики);

- об’єднати зусилля всіх державних і громадських організацій, що займаються питаннями виховання, охорони здоров’я і захисту дітей.

Звідси випливає специфіка роботи вчителя фізичної культури. З одного боку, він виступає як «чистий» вчитель (предметник), проводячи уроки, а з іншого, — як організатор процесу фізичного виховання школярів, спрямовуючи зусилля всіх учасників цього процесу на досягнення єдиної мети

В уроці фізичного виховання переплітаються триєдині цілі освіти: освітні, розвивальні та виховні. Особливу увагу приділяю виховній складовій уроку:

- формування ціннісного відношення до здоров’я;

- виховання свідомої потреби у збільшенні фізкультурно - оздоровчої активності;

Заданнями фізичного виховання учнів є такими:

-допомогти у формуванні особистості учня, відпрацюванні ним стратегії на життєві перспективи;

- навчити раціонального режиму навчання, праці, відпочинку, рухового режиму, виконання правил особистої гігієни;

- ознайомити з різними видами спорту та оздоровлення організма;

- формувати комунікативні навички та вміння співпрацювати.

Відповідно до обраних напрямків та завдань при підготовці до уроку обов’язково необхідно врахувати наступні принципи:

 - чіткий розподіл (диференціація) школярів за певними ознаками (стан здоров’я, фізичний розвиток, рухова підготовленість) на групи та виділення індивідуальних особливостей кожного учня;

- визначення для кожної групи та для окремих учнів найбільш ефективних засобів фізичної підготовки;

- дозування фізичного навантаження з урахуванням рівня підготовки кожного учня.

- використання доцільних форм та методів навчання.

На своїх уроках основну увагу необхідно спрямовувати на розвиток рухових властивостей, що є одним з найважливіших компонентів фізичного виховання школярів.

Для розвитку рухових властивостей важливе значення мають правильний підбір і застосування підготовчих вправ. Добирати необхідно такі вправи, які за своєю структурою близькі до дій, що розучуватимуться на уроці. Це рухи типу багатоскоків, біг з високим підніманням стегон, біг з діставанням високо підвішених предметів та інші.

В. Сухомлинський вважав педагогічно доцільні стосунки одним із найголовніших напрямків роботи школи. Він пояснював, що мудрість влади людини над людиною, а тим паче дорослої людини над дитиною — це майстерність, глибоке сердечне проникнення у світ дитячих думок і почуттів. Він переконливо довів, що характер відносин педагогів і дітей залежить від професіоналізму вчителя.

На уроках фізичної культури за мету ставлю формування свідомого ставлення до власного здоров’я, використовую ігрові форми.

Практика показує, вживання ігрових технологій з врахуванням вікових особливостей не втрачає актуальності. Кожному віку відповідає свій набір ігор, хоча бувають і виключення. Ігрова технологія є унікальною формою вчення, яка дозволяє зробити звичайний урок цікавим і захоплюючим.

Наведемо приклад сюжетного уроку з фізичної культури для 1 класу НУШ.

Урок «ВЕСЕЛІ ТАНЦІ»

Тема: Вправи для формування культури рухів з елементами гімнастики.

Вправи для опанування навичок пересувань.

Завдання уроку:

1. Повторити організаційні вправи: шикування в шеренгу та команд «Рівняйсь! Струнко!»
2. Повторити різновиди ходьби та бігу.
3. Навчати ритмічних вправ.
4. Розвивати слухову увагу рухливою грою з прискоренням «Літак».
5. Навчати різновидів сідів.
6. Повторити лазіння по гімнастичній стінці.
7. Визначити ритмічний малюнок грою «Танок м’ячів».

Інвентар: музичний програвач, свисток, каремати, волейбольні м’ячі.

ХІД УРОКУ

1.  ПІДГОТОВЧА ЧАСТИНА (10-13хв)

Дисциплінований вхід до спортивної зали. Шикування дітей у шеренгу за зростом, дотримання дистанції. Привітання. Організаційні вправи.

— Чи любите ви танцювати? Де ви найчастіше танцюєте? Що вам потрібно для того, аби танцювати? А чи знаєте ви, що хореографія є основою всіх танців? Хореографія – це чудовий спосіб для розвитку музикального слуху, координації, гнучкості. Вона допомагає сформувати правильну поставу, стати впевненішим у собі, веселим і відкритим. Сьогодні на уроці ми будемо навчатись хореографії та танців. А поки що добре розімнемося.

- Клас танцюристів, рівняйсь! Струнко! Право-РУЧ! В обхід залою за на­прямним кроком руш!

ОМ В. Повторити раніше вивчені різновиди ходьби та бігу; стежити за правильністю виконання. Вправа для відновлення дихання: ходьба з уповільненням темпу. Руки підіймати через сторони вгору – вдих, повільно опустити вниз – видих  (4-6 р.)

— Діти, чи переглядали ви мультфільм про баранчика Шона? Мені дуже подобається цей мультик. Цей баранчик дуже кмітливий та розумний.

Я вам нагадаю сюжет. Фермер уважає, що його отара – це прості тварини, яких цікавить тільки їжа. Насправді, вівці постійно шукають собі розваги. Вівці, особливо Шон, завжди намагаються не виявляти фермерові свої знання й уміння, але роблять усе, щоб приховати всі можливі сліди, що свідчать про їхню « розумну та хитру діяльність ».

На час нашого уроку я стану фермером, а ви маленькими шкідливими вівцями. Буде цікаво! Коли фермер відволікається чи йде у своїх справах, отара робить, що заманеться. А коли фермер повертається, то в отарі відновлюється порядок. Пропоную вам пригадати нашу гру «Швидко вишикуватися в шеренгу».

Я – фермер, коли я відвернусь чи заплющу очі, то ви зможете трохи побавитись, а коли почуєте команду «Швидко на місця!», вам потрібно вишикуватися в шеренгу, як уже вивчили: за зростом, біля лінії на підлозі, не штовхаючись.

- Добре, відновили порядок в отарі. А тепер – найцікавіше! Танці! З допомогою наших давніх друзів Фіксиків ми з вами зробимо фізкультхвилинку та потанцюємо. Повторюйте за мною. (Виконати веселу зарядку «Маша та Ведмідь», «Фіксики», «Літак»)

II.  ОСНОВНА ЧАСТИНА (17–20хв.)

— А зараз трохи відпочиньмо! Беріть каремати.

Різновиди сідів

1.Сід – положення сидячи на підлозі з витягнутими вперед ногами, носки

п’яти разом, носки відтягнуті, тулуб у вертикальному положенні, голова прямо, руки на підлозі біля таза, кисті повернуті назад.

2. Вправа «Двірники на лобовому склі під час дощу».

Сід ноги нарізно – прямі ноги максимально розведені в сторони, носки відтягнуті, тулуб і голова прямо. 1 – звести ноги разом (сід); 2 – набути положення сіду ноги нарізно.

3. Вправа «Ніжки крокують».

Сід зігнувши ноги – зігнути ноги в тазостегнових та колінних суглобах, максимально наблизити до таза, ступні ніг знаходяться на підлозі, голова прямо, руки на підлозі біля таза, кисті повернуті назад. Декілька «кроків» уперед та назад ногами до сіду та сіду зігнувши ноги.

4.                Вправа «Сонечко сяє».

Сід на п’ятах – гомілки з’єднаних ніг лежать на підлозі, сідницями сісти на п’яти, тулуб тримати вертикально, голова прямо, руки можуть бути у різних положеннях.

В. п. – сід на п’ятах. 1 – стати навколішки, потягнутися руками вгору;

      — набути сід на п’ятах.

ОМВ. Виконувати під рахунок (по 8 р.), використовувати гімнастичну термінологію. Скласти каремати на місця.

— А зараз ми з вами повторимо лазіння по гімнастичній драбині за допомогою нашого улюбленного героя «Людини-павука». Він під час рятування виконує складні вправи, де потрібно виявляти неабияку силу. Дуже часто йому доводиться переміщатися у незвичайний спосіб, щоб залишитись непомітними.

Лазіння по гімнастичній стінці (лазіння вгору, перелізання з одного просвіту гімнастичної стінки на другий, злізання вниз)

ОМ В. Страхування. Рекомендується на підлогу покласти мати. Учитель стоїть поряд. Перелізання з одного просвіту гімнастичної стінки на інший виконують боком. Можна спочатку переставити в сторону праву руку та праву ногу. Потім приставити ліву руку та ліву ногу або по черзі обидві руки та обидві ноги (1- 2 р.).

-        А чи знаєте ви, що м’ячі також уміють танцювати? Не вірите? Самі переконайтесь! У руках у кожного є м’яч. А зараз перевірмо вашу увагу, слух та почуття ритму. (Під музику діти виконують вправи за вчителем).

III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА (2-3хв)

Шикування в шеренгу. Організаційні вправи. Підбиття підсумків уроку.

— Ми дуже добре сьогодні попрацювали. Але, на жаль, наш танцювальний урок добіг завершення і нам час повертатися до класу. Але на нас попереду ще чекає дуже багато цікавих уроків фізкультури. А зараз я хочу зробити вам подарунки – веселі танцюючі повітряні кульки! Ліво-Руч! До класу кроком Руш!

2.2 Урок фізичної культури  у 2 класі.

Тема : Підготовчі вправи. Різновиди ходьби і бігу. Загально розвиваючі вправи. Розвиток фізичних та рухових навичок за допомогою ігор

Тема: Підготовчі вправи. Різновиди ходьби і бігу. Загальнорозвивальні вправи. Стрибки із присіду. Метання малого м’яча, пересуваючись кроками. Метання малого м’яча в ціль. Розвиток фізичних якостей та рухових навичок. Ігри «Влучно в ціль»

Завдання.

1.  Повторити: виконання стройових команд; стрибки із присіду в присід; ведення м’яча правою і лівою рукою на місці і під час ходьби; техніку метання малого м’яча у ціль.

2. Розвивати точність рухів, рухливість.

3. Сприяти фізичному розвиткові учнів.

Місце проведення. Спортивний майданчик

Інвентар. Баскетбольні м’ячі, маленькі м’ячі, обруч.

Загадки

1.Цю гру люблять всі на світі: і дорослі, й малі діти.

     М’яч, удар і крики «Гол!» - пречудова гра… (футбол)

2. Рукавиці надівай і суперника вдаряй. (бокс)

3. Коли ключка є, хлопці грають у ….(хокей)

4. Б’ють мене старі й малі

 І в повітрі, й на землі.

Та від цього не вмирають

Тільки весело стрибаю. (м’яч)

5. Хто в руки мене візьме, той одразу через мене стрибати почне. (скакалка)

6. Щоб силу мати, треба мене піднімати. (штанга)

7. М’яч стрибає через сітку від ракети до ракети. (теніс)

8. Шпагу ти мерщій бери й на суперника іди.

9. Вид спорту, в якому гравці намагаються влучити м’яч у кошик.

РОЗДІЛ 3.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ РУХЛИВИХ ІГОР

Більшість рухливих ігор має широкий віковий діапазон: вони доступні та корисні дітям різних вікових груп. Найбільша близькість тієї чи іншої гри даному віку обумовлюється ступенем доступності її змісту і конкретними завданнями до спільних ігрових дій.

Відповідність рухливої гри силам, здібностям і ітсресам дітей різного віку в більшості залежить від методики її проведення.

Дуже важливо, що в грі рівномірно розвивалися і зміцнювалися різні групи м’язів, збільшувалась гнучкість і рухомість в суглобах. Для цього потрібно, щоб вибір гри був різнохарактерним  по рухам.

Рухливі ігри допомагають зміцнювати серце й легені, допомагають покращити обмін речовин в організмі, добре впливають на нервову систему дітей. Заняття з іграми потрібно проводити так, щоб виключити виникнення перевтоми та схвильованості учнів.

Рухливі ігри розвивають такі якості, як швидкість, спритність, витривалість. Багато рухливих ігор підготовляють гравців до більш складних, спортивних, ігор.

Підбір рухливих ігор, види їх проведення залежать від задач, які ставляться перед заняттями з дітьми; потрібно враховувати вік, стан здоров’я та підготовленість учнів. Також потрібно враховувати ту обставину, де проводиться заняття.

Характерною особливістю учнів молодших класів є їх велика рухова активність. Але діти швидко втомлюються від одноманітних рухів і статичних положень, хоч здатні до тривалої гри при частій зміні різноманітних рухів. Якщо гра не відповідає можливостям учнів, вона перестає цікавити дітей і робиться, для них нудною.

З учнями 1-2 класів проводяться переважно сюжетні ігри з нескладними правилами, де немає розподілу на групи, команди («Два морози», «У ведмедя у бору» та ін.); рухи тут побудовані на наслідуванні тварин та птахів. Але і в цьому віці дітям цікаві і доступні нескладні ігри з елементами змагань, де гравці діляться на кілька команд («Передача м’яча», «Горобці», «Гонка м’ячів» і т. д.).

Ігри, які використовуються в 1-2 класах, розвивають і удосконалюють основні рухи та поширюють руховий досвід дітей. Це в основному ігри з бігом, стрибками, метанням в ціль і на дальність, з подоланням невеликих перешкод, з вправами з рівноваги тощо.

З учнями 3-4 класів проводяться більш складні ігри. Дітей цього віку приваблює гра з розподілом колективу гравців на групи (команди), кожна з яких намагається перемогти («День і ніч», «Швидко по місцях», «Піонербол» та ін.).

Тут повторюються ігри, що вивчались в 1-2 класах, але не втратили своєї цікавості з включенням у гру кількох ведучих («Гуси-лебеді», «Вовк у канаві», «Стрибки по купинах» та ін.). В іграх для учнів 3-4 класів вимоги підвищуються, зокрема щодо точності їх виконання.

У кінці цього вікового періоду дітей починають особливо цікавити ігри, які потребують розв’язування досить складних рухових завдань, виявлення певних умінь та навичок у виконанні деяких технічних прийомів спортивних ігор.

Ігрова діяльність на уроках фізичної культури займає важливе місце в освітньому процесі. Цінність ігрової діяльності полягає в тому, що вона враховує педагогічну для психологотипу природу дитини, відповідає її потребам і інтересам. Гра формує типові навики соціальної поведінки, специфічні системи цінностей, орієнтацію на групові і індивідуальні дії, розвиває стереотипи поведінки в людських спільнотах.  

Ігрова діяльність на уроках в школі дає можливість підвищити в учнів інтерес до навчальних занять. Дозволяє засвоїти більшу кількість інформації, заснованої на прикладах конкретної діяльності, що моделюється в грі, допомагає дітям в процесі гри навчитися приймати відповідальні рішення в складних ситуаціях.

Використання ігрових форм занять веде до підвищення творчого потенціалу учнів і до глибшого, осмисленого і швидкого освоєння матеріалу. Ігрові форми роботи в навчальному процесі можуть нести ряд функцій: навчальна; виховна; коректувально-розвивальна; психотехнічна; комунікативна; розважальна; релаксаційна.

Прискорення темпу сучасного життя ставить завдання активніше використовувати гру для виховання підростаючого покоління. Зараз зрозуміло, що ігри необхідні для забезпечення гармонійного поєднання розумових, фізичних і емоційних навантажень, загального комфортного стану.

Особливу увагу слід приділяти рухливим іграм, оскільки в цьому віці закладаються основи ігрової діяльності, направлені на вдосконалення ігрових умінь і техніко-тактичних взаємодій, необхідних при подальшому вивченні і опануванні спортивних ігор. І, звичайно, рухливі ігри, це прекрасна база по розвитку рухових здібностей і умінь.

Для того, щоб гра приносила користь, необхідно продумувати її до дрібниць. Чітко дотримуватись правил гри, техніку безпеки, як для тих, що грають, так і для спостерігаючих за грою. Ігри з дидактичною спрямованістю вчать дітей об’єднувати рухи і отримані на заняттях і в повсякденному житті знання, факти, систематизуючи їх в єдине цілісне уявлення про навколишню дійсність.

Вимоги до відбору ігор наступні:

• гра повинна давати нові поняття;

• у грі повинні розвиватися здібності правильно оцінювати просторові і тимчасові стосунки, швидко реагувати на часто змінну обстановку;

• дидактичний і руховий вміст гри повинен відповідати особливостям програмного матеріалу;

• міра складності гри повинна відповідати засвоєним умінням і навичкам.

При організації і проведенні гри необхідно дотримуватися наступних правил:

• простота і доступність правил;
• кожне дитя має бути активним учасником гри;

• виключити щонайменшу можливість ризику, загрози здоров’ю дітей;
• безпека використовуваного інвентаря;

• гра не повинна принижувати гідності тих, що грають.

В ході модернізації освіти, одному з основних завдань у викладанні предмету «фізична культура» стає освоєння знань про фізичну культуру і спорт, їх історію і сучасний розвиток, роль у формуванні здорового способу життя.

Наприклад, для формування знань про позитивний вплив загартування на підростаючий організм використовую гру «Покажи через танець», під час якої діти не тільки відпрацьовують навички танцювальних рухів, але й на емоційному рівні запам’ятовують, що сонце, повітря та вода є найкращими помічниками при загартуванні. При формуванні знань про необхідність дотримання режиму дня можна викристати гру «Коли що будеш робить», зміст гри простий, але досить змістовний: під час гри діти вчаться вірно розподіляти вла Як по-справжньому зацікавити дитину фізичною культурою, сформувати звичку самостійно і регулярно займатися фізичними вправами? Як прищепити смак до здорового способу життя? Як допомогти учню в його прагненні до гармонійного фізичного розвитку? Ці і багато інших питань постають перед учителем фізичної культури. Відповісти на них однозначно не можна. Кожен шукає свій шлях у роботі з учнями у відповідності зі своїми можливостями й умовами роботи. Так, найбільш приваблива для дітей форма занять фізичною культурою – це змагання. Беручи участь у них, школяр прагне показати найбільш високий результат і перемогти, а це сприяє виробленню необхідних психологічних і фізичних якостей (цілеспрямованості, ініціативності, наполегливості, рішучості і т.д.).

РОЗДІЛ 4.

ВИКОРИСТАННЯ ФІЗКУЛЬТХВИЛИНОК НА УРОКАХ

Більшу частину доби дитина перебуває у статичному положенні, тобто сидить: у школі під час уроків; удома, коли виконує домашні завдання, читає, переглядає телепередачі або грається у комп’ютерні ігри. При цьому дитина несе велике фізичне навантаження. Статичне навантаження вступає у протиріччя з фізичним розвитком дитини. Як наслідок – розвиток перевтоми у дитини знижується працездатність, проявляються негативні емоції, погіршується самопочуття. Дитина скаржиться на головний біль. Дехто з дітей починає порушувати правила поведінки на уроці. Тому при виявленні в дітей перших ознак перевтоми необхідно робити перерви, під час яких діти б могли виконувати нескладні фізичні вправи. Такі перерви під час самопідготовки називаються фізкультхвилинки).Вони сприяють поліпшенню функціонування мозку, відновлюють тонус м’язів, які підтримують правильну поставу, знімають напругу з органів зору і слуху, з утомлених від письма пальців.

Насамперед, кожен педагог, який працює з дітьми зобов’язаний пам’ятати, що головне призначення фізкультхвилинок – активний відпочинок.

Фізкультхвилинка – це - короткочасний (протягом 1-2 хвилин) захід, який сприяє зміцненню організму дитини, підвищує його працездатність. Проводиться фізкультхвилинка, з метою активно змінити діяльність дітей і цим послабити стомлення, а потім знову переключити їх на продовження заняття. Таким чином, застосування фізкультхвилинок упродовж заняття сприяють:

- поліпшенню роботи мозку,

- відновлюють тонус м’язів, які статично підтримують правильну поставу упродовж уроку,

- знімають напругу з органів зору і слуху,

- покращують роботу дрібної моторики.

Фізкультхвилинка має включати 3-4 вправи, добре знайомі дітям і легкі у виконанні. Кожна вправа виконується 3-4 рази в середньому темпі. Тривалість до 2-3 хвилин.

Вправи мають добиратися таким чином, щоб навантажувалися і розслаблялися різні групи м’язів дітей: плечового пояса, спини, тазостегнових суглобів. Необхідно включати в комплекс вправи для відпочинку очей, дихальні вправи, вправи на координацію рухів.

Кожні 2-3 тижні комплекс вправ варто змінювати, виконувати їх під музику, включати танцювальні рухи. Різноманітність фізкультхвилинкам надають віршовані тексти –педагог промовляє текст, а діти виконують вправи.

Оздоровчі фізкультхвилинки під час навчального дня повинні комбінувати в собі фізичні вправи для постави, вправи для очей, рук, шиї, ніг; Вправи для розвитку дихання, комплекс вправ гімнастики для очей для профілактики короткозорості, фізкультхвилинки з віршованими текстами. Фізичні вправи краще проводити під музичний супровід. Цей прийом допомагає зняти втому, відновити рівновагу дітей.

Під час проведення фізкультхвилинки необхідно дотримуватись загальних правил:

- застосування дозованих фізичних навантажень;

- поступове збільшення навантаження: з урахуванням інтенсивності, кількості повторень;

- інтервалів відпочинку, характеру вправ;

- використання вправ, що охоплюють всі групи м’язів;

- обов’язкове включення дихальних вправ

Як корекційно-оздоровчий засіб ефективним є використання гри-паузи для дітей з порушеннями емоційно-вольової сфери. Недаремно визначний педагог сучасності В.Сухомлинський писав: «У грі немає серйозніших, ніж малі діти. Граючись, вони не лише сміються, а й глибоко переживають, іноді страждають». Це розширює уяву дитини й спонукає її до активної розумової і творчої діяльності.

Як приклад гри-паузи можна запропонувати дітям імітувати звуки пташок (зозулі, півника, курочки, голуба тощо), рухи тварин. У запропонованих фізкультхвилинках діти стежать за рухами рук, імітують різні види рухів, вчаться орієнтуватись в просторі, що спонукає розвиток зорових функцій. Необхідною умовою є повна розкутість у рухах, вільне переміщення в кімнаті

Дітям подобаються фізкультхвилинки, що супроводжуються віршованими текстами. Щоб у дітей не збивався ритм дихання, їхні рухи були точними і сильними, при проведенні таких фізкультхвилинок учитель промовляє текст, а діти виконують вправи

Віршовані фізкультхвилинки:

Трава низенька-низенька. (Присідають.)

Дерева високі-високі. (Піднімають руки вгору.)

Вітер дерева колише-гойдає, (Обертаються.)

То направо, то наліво нахиляє.(Нахиляються праворуч, ліворуч.)

То вгору, то назад. (Потягуються вгору, назад.)

То вниз нагинає. (Нахиляються вперед.)

Птахи летять-відлітають.(Махають руками-«крильми».)

А учні тихенько за парти сідають.(Сідають за парти.)

Слухати ми перестали-

I тепер вci дружно встали.

Будемо відпочивати,

Нумо вправу починати.

Руки вгору, руки вниз,

I легесенько прогнись.

Покрутились, повертілись,

На хвилинку зупинились.

Пострибали, пострибали,

Раз — присіли, другий — встали.

Раз, два - всі присіли, (присісти)

Потім вгору підлетіли  (підстрибнути)

Три, чотири - нахилились,(нахиляння тулуба вперед)

Із струмочка гарно умились.      (імітація умивання)

П’ять, шість - всі веселі

Крутимось на каруселі. (покрутитися)

Сім, вісім - в поїзд сіли,

Ніжками затупотіли(затупотіти)

Дев’ять, десять – відпочили

І за парти дружно сіли.

Встало вранці ясне сонце, (потягування)

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Будем дружно присідати,(присідання)

Сонечко розвеселяти.

Встали-сіли, встали-сіли.

Бачите, як звеселили.

Стало сонце танцювати, (танцювальні рухи)

Нас до танцю закликати:

Нумо разом, нумо всі

Потанцюєм по росі.

Сірий котик міцно спав, (імітація дії)

Навіть пісню не співав.

Та, нарешті, пробудився (вправи для шиї)

І довкола обдивився.

Став смачненько потягатись (потягування)

І чистенько умиватись.(масаж дрібних м’язів обличчя)

Фізкультхвилинки – ігри. Руханки.

Ці вправи розвивають міжпівкульні зв’язки, синхронізують роботу півкуль, покращують розумову діяльність, сприяють поліпшенню пам’яті та уваги, полегшують процес читання і письма.

Вправи необхідно виконувати щодня, виділивши 20-25 хвилин на день для них. Вони стануть в пригоді для маленьких перерв в ході заняття, або для налаштування на роботу перед заняттям, або просто як гра у вільну хвилинку.

«Ліхтарики»

Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії (мозолистого тіла), довільності і самоконтролю.

Покласти кисті на стіл. Одна – стиснута в кулак, інша лежить на столі долонею. Одночасно змінювати положення рук (якщо права в кулаку, а ліва – долоня, то змінити на: права – долоня, ліва – кулак і так далі).

«Вушка»

Ціль: Енергетизація мозку.

Розправляти і розтягувати зовнішній край кожного вуха однойменною рукою в напрямку вгору-назовні від верхньої частини до мочки вуха (п’ять разів). Промасажувати вушну раковину.

«Кільце»

Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.

Піднімаємо вгору обидві долоні і починаємо перебирати пальці на обох руках, поєднуючи в кільце з великим пальцем по черзі вказівний, середній, безіменний та ін. Виконується спочатку правою рукою, потім лівою, потім обома. Ведучий змінює темп виконання, то прискорюючи, то сповільнюючи його.

«Вухо – ніс»

Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.

Лівою рукою візьміться за кінчик носа, а правою рукою – за протилежне вухо. Одночасно відпустіть вухо і ніс, хлопніть в долоні, змініть положення рук «з точністю до навпаки».

“Горизонтальна вісімка”

Ціль: Розвиток міжпівкульної взаємодії, довільності, самоконтролю.

Намалюйте в повітрі в горизонтальній площині цифру вісім три рази спочатку однією рукою, потім іншою, потім обома руками одночасно.

Імітативні руханки:

 «Миємо руки»

Узяли духмяне мило,(ритмічно потираємо долоні, наче миємо руки.)

Добре руки з ним помили.

Полетіли від води

Бризки з рук туди-сюди.

(Пальці стиснути в кулачок,потім з силою випрямити їх,наче струшуючи водичку.)

Рушничок я свій беру.

(Енергійні рухи імітують почергове витирання кожної руки рушником.)

Швидко ручки обітру.

«Квасимо капусту»

Руками імітувати відповідні рухи.

- Ми капусту шаткували! Двічі — прямими, напруженими долонями імітувати рухи сокири: вверх-униз.

- Солі в неї ми поклали! Двічі — пальці зібрані «щіпкою», «солимо капусту».

- Ми капусту м’яли, дерли! Двічі — енергійно стискати пальці в кулачки, то одночасно на двох руках, то по черзі.

- Смачну моркву туди терли! Двічі — пальці однієї руки стиснуті в кулак і здійснюють ритмічні рухи вверх-униз по долоні другої руки. Після цього змінити руки.

«Місимо тісто»

Руками імітувати вимішування тіста. Тісто узяли у мами(дуже енергійно стискаємо руки в кулачки та розтискуємо їх — одночасно і по черзі),                     

Його жужмили і м’яли, Пирогів напечемо

(руками виконуємо рухи, наче ліпимо пироги)

Із сметаною з’їмо.

Гімнастика для очей

1.                     « Шторки»

Швидко і легко моргайте 2 хвилини. Сприяє покращенню кровообігу.

2. Дивимося у вікно

Робимо точку з пластиліну і ліпимо на скло. Вибираємо за вікном далекий об’єкт, кілька секунд дивимося вдалину, потім переводимо погляд на точку. Пізніше можна ускладнити навантаження – фокусуватися на чотирьох різно віддалених об’єктах.

3.  «Великі очі»

Сидимо прямо. Міцно заплющує очі на 5 секунд, потім широко відкриваємо їх. Повторюємо 8-10 разів. Зміцнює м’язи повік, покращує кровообіг, сприяє розслабленню м’язів очей.

4. Масаж

Трьома пальцями кожної руки легко натисніть на верхні повіки, через 1-2 секунди зніміть пальці з повік. Повторіть 3 рази. Покращує циркуляцію внутрішньоочної рідини.

5. Малюємо картинку

Перша допомога для очей – закрийте їх на кілька хвилин і уявіть щось приємне. А якщо потерти долоні рук і прикрити очі теплими долонями, схрестивши пальці на середині чола, то ефект буде ще кращим.

Фізкультхвилинки різних видів:

Комплекс вправ 1 (сидячи за партою)

Вихідне положення – руки на парті, витягнуті вперед;

1-2 – підняти руки вгору, потягнутися; 

3-4 – вернутися у вихідне положення, 2-3 рази.

2. Вихідне положення – руки за головою, лікті вперед;

1-2-3 – лікті розвести в сторони, прогнутися.

3. Вихідне положення – руки за голову;

1 – руки вгору, потягнутися;

2 – у вихідне положення;

3-4 – те ж саме, 2-3 рази.

4. Вихідне положення – руки на пояс; 

1 – нахил вправо; 

2 – нахил вперед; 

3 – нахил вліво;

4 – вихідне положення те ж саме. Те ж саме у другий бік.2-3 рази.

5. Вихідне положення – руки до плечей, лікті притиснути до тулуба; 

1-2-3-4 – обертання рук вперед; 5-6-7-8 – те ж саме назад, 2-3 рази.

Комплекс вправ 2 (для розвитку дихання)

Вихідне положення – стати рівно, руки вниз;

1-2 – руки в сторони – вдихнути;

3-4 – різко обняти себе руками за плечі – видихнути. Повторити 3-4 рази.

2. Вихідне положення – стати рівно, руки вниз.

1-2 – руки в сторони – вдихнути;

3-4 – присісти, обняти руками коліна – видихнути. Повторити 3-4 рази.

3. Вдихнути широко відкритим ротом, видихнути носом.  Повторити 4-5 разів.

Комплекс вправ 3 (гімнастика для очей)

1. Швидко покліпати очима; заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5.  Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно замружити очі.  Порахувати до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь.  Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само – у лівий.  Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6.Повторити 1 – 2 рази.

Фізкультхвилинки на використання таблиці множення

5 • 2 = 10 – Черешеньки висять.

(Руки підняти високо вгору.)

5-3 = 15 – Там діти юрмляться.

(Підстрибувати, ніби хочуть дотягтися до черешень.)

5 • 4 = 20 – У саду пташки гніздяться.

(Руки скласти у пригорщі, ніби гніздечко, і підняти вгору.)

5 • 5 = 25 – Діти вдячні їм за сад.

(Руки прикласти до грудей і нахилитися вперед - вклонитися.)

5 • 6 = 30 – Їх невтомні крильця

(Махи руками.)

5 • 7 = 35 – Годували пташенят.

(Витягнути голову вперед і нахилити її вправо, вліво, вперед.)

5 • 8 = 40 – Ось вже літо скоро.

(Витягнути руки вгору і махи вправо, вліво.)

5 • 9 = 45 – Діти залюбки з’їдять

(Почергово підносити до рота праву і ліву руку.)

5 • 10 = 50 – Фрукти, що дарує сад.

(Почергово правою і лівою рукою імітувати зривання фруктів.)

Весело пташки в садочку літають,        

А діти тихенько за парти сідають.

(Сісти за парту.)

6 • 2 = 12 – Діти в школі вчаться.

(Стати рівненько біля парт, руки витягнути вздовж тулуба.)

6 • 3 = 18 – На перерві веселяться.

(Виконати танцювальні рухи.)

6 • 4 = 24 – Хочуть набратися сили

(Руки витягнути вгору і пальчики затиснути в кулаки, поперемінно згинати у ліктях і випрямляти, ніби піднімають гантелі.)

6 • 5 = 30 – Й на урок не запізнитись.

(Руки на поясі, біг на місці.)

6 • 6 = 36 –Учень у школі не гість.

(Поперемінні заперечувальні помахи вказівними пальчиками правої і лівої руки.)

6 • 7 = 42 – Кожен працює сповна.

(Вирівнятися, покласти рівно руку одну на другу перед грудьми.)

6 • 8 = 48 – Вчаться навіть звірі в лісі.

(Приставити кисті до голови і витягнути пальчики вгору, помахати ними.)

6 • 9 = 54 – Учні все зрозуміли

(Змах руками в сторони від середини грудей.)

6• 10 = 60 – Й математику вчать. (Стати струнко.)

Усі тихенько сідають І працювати починають. (Сісти за парту.)

Важливо пам’ятати пораду  К. Ушинського «Дайте дитині трохи порухатися, і вона знову подарує вам десять хвилин уваги, а десять хвилин жвавої уваги, якщо ви зуміли їх використати, дадуть вам в результаті більше, ніж цілий  тиждень напівсонних занять». 

ВИСНОВКИ

В умовах впровадження Нової української школи розглядається «Школа компетентностей», яка буде враховувати індивідуальні здібності кожної дитини.

Наші діти – це «діти третього тисячоліття», їхні погляди, спосіб життя кардинально відрізняються від нас. Життя для них - це гармонія між пізнаванням нового, самовдосконаленням, грою та розвагами.

У зв’язку з покращенням інформаційних технологій змінилося і наше життя, воно стало малорухомим, багато часу діти проводять біля комп’ютерів та гаджетів, тим самим знизивши рухову активність. Адже рухова активність створює необхідні умови для росту та розвитку організму, є найбільш ефективним засобом профілактики та лікування захворювань.

Досвідом передбачено, що системне включення до процесу фізичного виховання обізнаності учнів стану свого організму, а саме – діагностика стану здоров’я, адаптивних можливостей та фізичного розвитку; втілення методу оцінювання досягнень учнів та пам’яток здоров’я, дозволить змінити методику проведення як років фізичної культури, так і процесу фізичного виховання, переорієнтує спільну діяльність учнів і педагога з позиції фізичної підготовки на позицію формування, збереження та зміцнення здоров’я дітей в умовах навчального закладу.

Саме такий підхід, на нашу думку дозволить задовольнити програмні вимоги до процесу фізичного виховання, серед яких пріоритетним є здійснення потреби особистості підтримувати стан свого здоров’я на уроках з фізичного виховання. Такий підхід сприятиме позитивній зміні відношення до уроку фізичної культури, а саме – активізації діяльності учнів не лише як до процесу задоволення пізнавальних потреб, але й забезпечити активне залучення молодших школярів до здоров’язберігаючого навчального процесу, формування в них активної позиції щодо зміцнення і збереження власного здоров’я.

Однією з невирішених проблем є зниження інтересу у дітей до традиційних уроків фізичної культури, а також питання впровадження різних новітніх технологій під час фізичного виховання молодших школярів.

Нові підходи до організації уроку фізичної культури створюють сприятливі умови для формування особистості, для розвитку не тільки учнів, а й вчителя. Саме тому, відповідно до вимог сучасного покоління виникає необхідність розробки новітніх технологій на уроках фізичної культури.

Оздоровчий ефект занять фізичною культурою забезпечується за умови повної відповідності фізичного навантаження функціональними можливостями організму. Всі учні потребують індивідуального підходу, і тому учні кожного класу поділяються на групи і підгрупи, які працюють за різними формами заняття, відповідно до групи здоров’я.

Основною метою є якісний, максимально ефективний вплив на певні м’язові групи, на системи і функції організму за допомогою комплексу лікувального впливу.

Ефективність новітніх технологій полягає в рівносторонньому впливі на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну і нервову системи організму дитини, розвиток рухових здібностей та профілактику різних захворювань. Емоційність занять пояснюється не тільки музичним супроводом, який створює позитивний психологічний настрій, а прагнення погоджувати свої рухи з рухами партнерів у групі, можливість демонстрації відпрацьованих рухів, отримання задоволення від занять, які емоційно надихають.

При легкій формі вправи виконуються у всіх м’язових групах з великою амплітудою, темп повільний і середній, вправи різні по важкості в координаційному відношенні.

Ігрові технології посідають провідне місце у фізичному вихованні дітей та відносяться до потреб, обумовлених самою природою людини: фізичний розвиток і тренування організму, спілкування прагнення до самореалізації та визнання, отримання позитивних емоцій.

Фізичне виховання – могутній засіб активного впливу на розвиток організму і вдосконалення його функцій. Вчитель фізичної культури повинен постійно здійснювати контроль за станом виконання фізичних вправ учнями на уроці, їх дозування, правильність виконання та рівень фізичного навантаження. Належний стан фізичного виховання в школі можливий за активної участі в ньому адміністрації, класних керівників, вчителів фізичної культури у тісному контакті з медпрацівниками, інакше кажучи, за повноцінної співпраці педагогів та лікаря. Необхідно, щоб всі заходи з фізичного виховання проводилися з врахуванням фізичного стану і вікових особливостей учнів, при дотриманні всіх дидактичних методів.

         На сучасному етапі розвитку загальноосвітньої школи значне місце приділяється впровадженню в навчально-виховний процес здоров’язберігаючих технологій, орієнтованих на перспективу розвитку нетрадиційних форм та систем оздоровлення, що допоможе учням встановити зв’язки з природою, навчитись керувати своїми емоціями, поведінкою, рухами, досягти гармонії між тілом і духом.

 Мета роботи та успіх роботи, з використанням інноваційних технологій в системі фізичного виховання безперечно залежить від самого вчителя його професіоналізму творчості й майстерності, і безперечно – бажання впроваджувати цей напрямок, розвитку дитини в практику своєї професійної діяльності.

   Отже, заняття фізичною культурою з дітьми можуть бути дуже різноманітними, головне - їх послідовність, систематичність та вірна організація.  При хорошій підготовці та правильному підходу до його організації учні не тільки отримають неабияке задоволення, позитивний емоційний настрій, відкриють для себе багато нового та цікавого, пізнаючи світ, але й суттєво зміцнять своє фізичне та психічне здоров’я.

Освітня реформа нової української школи (НУШ) наголошує на важливості виховування молодого покоління фізично розвинутими, загартованими, готовими до праці й оборони нашої Батьківщини. Серед великої кількості різноманітних засобів фізичного виховання значне місце посідають рухливі ігри, що сприяють розв’язанню навчально-оздоровчих завдань. Використання ігрових технологій дозволять організувати й провести цікаві, змістовні уроки, уникнути одноманітності, підвищити ефективність навчального процесу, а також викликати цікавість учнів до самостійних занять фізичними вправами.

Отже метою фізкультурної освітньої галузі є формування соціальної та інших ключових компетентностей, стійкої мотивації здобувачів освіти до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей організму, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок. Учень молодшої школи: регулярно займається руховою активністю, фізичною культурою та спортом; демонструє рухові вміння та навички та використовує їх у різних життєвих ситуаціях; добирає фізичні вправи для підвищення рівня фізичної підготовленості; керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я, емоційного задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Ващенко Г. Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру.  Львів: Українські технології, 2001. 56 с.
2.  Бех І.Д. Психологічний супровід особистісно зорієнтованого виховання. Початкова школа. 2003.  № 3. С. 1-6.
3. Бондар А.С., Приходько Т.І. Історія фізичної культури: навч. посіб. Харків: ФОП Бровін О.В., 2023.  222 с.
4. Гра по-новому, навчання по-іншому: методичний посібник / упорядник О.Рома. The LEGO foundation, 2018.  44 с.
5. Ільницька Г. С. Фізична культура. 1 клас. I семестр. Харків, 2018. 112 с. : іл., табл.
6. Державний стандарт початкової загальної освіти. URL: https://www.pedrada.com.ua/article/2018 (дата звернення: 20.04.2024).
7. Кравець В. П. Історія класичної та зарубіжної педагогіки та шкільництва: Навчальний посібник для студентів педагогічних навчальних закладів. Тернопіль, 2016. 436 с.
8. Кравчук Я. Методика диференційованого підходу до навчання фізичної культури учнів початкової школи. Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві : збірник наукових праць. 2021. № 1 (21). С. 201-205
9. Коренкова Н. Особливості використання інтерактивних методів навчання на заняттях з фізичного виховання учнів початкових класів. Фізична культура і спорт. Виклики сучасності: зб. ст. наук.-практ. конф., Харків, 25–26 листоп. 2021 р. / Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків : ХНПУ, 2021. С. 44–48.
10. Моїсеєв С. О. Сучасні підходи до проведення уроків фізичної культури у загальноосвітній школі. Педагогічний альманах : збірник наукових праць. 2017. Випуск 34. С. 296-303.
11. Москаленко Н.В., Борисова, Ю.Ю., Сидорчук, Т.В., Лядська О.Ю. Інформаційні технології у фізичному вихованні : навч. посіб. Дніпропетровськ, 2014. 128 с.
12. Навчально-методичний посібник «Нова українська школа: методика навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 1–2 класах закладів загальної середньої освіти на засадах компетентнісного підходу»: Київ.: Видавництво «Алатон», 2019. 128 с.
13.  Надім’янова Т., Чепелюк А. Інноваційні підходи у фізичному вихованні учнів початкової школи. Молодь і ринок. 2019. № 9. С. 60-65.
14. Ничкало Н.Г., Смагін І.І., Солдатенко М.М. Інноваційність ідей А. С. Макаренка в педагогіці ХХІ століття / за ред. О.А. Дубасенюк: монографія.  Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2017. 304 с.
15. Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ: Літера ЛТД, 2018. 160 с.
16.  Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с.
17. Нова українська школа: основи Стандарту освіти. Львів, 2016. 64 с.
18. Портал освітян України URL: http://surl.li/twlof (дата звернення: 20.04.2024).
19. Русова С. Вибрані педагогічні твори. Київ : Освіта, 1996. 304 с.
20. Семененко В., Михальчук А., Доценко Ю. Сучасні педагогічні підходи до диференціації процесу фізичного виховання учнів початкової школи. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2017. № 1. С. 78-81.
21. Сухомлинський В. О. Батьківська педагогіка. Вибр. тв.: У 5-ти т. Київ : Рад. школа, 1976. Т. 5. С. 410-414. 
22. Сухомлинський В.О. Піклування про здоров’я молодого покоління, фізичне виховання. Вибр. тв.: У 5-ти т. Київ : Рад. школа, 1976., Т. 1. 192 с.
23. Типова освітня програма для закладів загальної середньої освіти, розроблена під керівництвом О.Я. Савченко. (2018 р.). URL: https://nus.org.ua/news/ (дата звернення: 20.04.2024).
24. Типова освітня програма початкової освіти, розроблена під керівництвом Р.Б. Шияна (2018 р.). URL: https://nus.org.ua/news/ (дата звернення: 20.04.2024).
25. Щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів у 2023/2024 навчальному році: Лист МОН України від 03.07.2023 року № 1/9-415. URL: https://ru.osvita.ua/legislation/Ser_osv/61466/ (дата звернення: 06.05.2024).
26. Яблонський Р. Я. Чепіга (Зеленкевич ) про особливості фізичного виховання дітей. Молода спортивна наука України : зб. наук. ст. аспірантів фіз. культури та спорту. Львів, 2019. Вип. 3. С. 36–41.