Методичні рекомендації на тему: "Як провести відкритий урок?"

 

 

 

 

Розробила методист Любарського професійного ліцею Лавренюк Т. К.

 

              Життя педагога просто неможливо уявити без відкритих уроків, які можуть бути за планом, на конкурс або для отримання чергової кваліфікаційної категорії. Та у будь-якому випадку такий захід відбирає  багато часу і зусиль, а головне – нервових клітин. Тому слід готувати урок не в останню мить, а заздалегідь, якщо це можливо, оскільки виникає чимало ідей, а також багато запитань, сумнівів: як краще, як правильно, як ефективніше тощо.

 Методичні рекомендації містять теоретичний і методичний матеріал щодо  підготовки та проведення відкритих уроків.

            

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особливе місце в удосконаленні навчально-виховного процесу і підвищення педагогічної майстерності викладачів і майстрів виробничого навчання займають відкриті уроки.

              Відкриті уроки відносяться до колективних форм методичної роботи. Вони допомагають колективно визначити і на конкретних прикладах показати, які методи, прийоми і педагогічні засоби доцільно використати при вивченні найбільш складних тем програми, як краще використати на уроках Т З Н , як організувати і провести лабораторно-практичні роботи, як при мінімальних затратах навчального часу добитись ефективного засвоєння учнями нового навчального матеріалу, як вчити учнів думати, робити висновки тощо.

                Відкритий урок не повинен завдавати шкоди системі знань, вмінь і навичок учнів. Також не допускається пояснення лише тієї частини теми, яка дозволяє найбільш яскраво демонструвати новий методичний прийом, залишаючи на самостійне вивчення що залишилося.

                Число відвідувачів на відкритих уроках не може бути безмежним. Адже відвідування уроку хоча б однією сторонньою людиною створює дискомфорт і для педагога, і для учнів.

               Відкриті уроки та їх зміст не повинні суперечити навчальним програмам. Не можна самому розширювати зміст навчального матеріалу, щоб показати нову методику, неприпустима організація вивчення проблем, які не включені в програму.

             Рекомендується повідомити учнів про проведення відкритого уроку. Це підготує учнів до ситуації, коли на уроці будуть сидіти відвідувачі.

            Відкриті уроки проводяться відповідно до плану методичної роботи та методичних комісій.   

            Вибрати тему відкритого уроку доручається самому викладачу (майстру), який буде проводити урок. Адже  він краще всього визначить, на якому навчальному матеріалі доцільно показати своїм колегам розроблені або удосконалені ним методичні прийоми і вид навчальної роботи. Відкритий урок відображає стиль щоденної роботи викладача        (майстра виробничого навчання) і не повинен порушити  послідовність вивчення програмного матеріалу.

           Затверджений план проведення відкритих уроків вивішується в методичному кабінеті ліцею.

            При плануванні відкритих уроків  уникаємо гонитви за кількістю проведених уроків, щоб не зашкодити їх якості. Відкриті уроки повинні бути обов'язково хорошими, повчальними для запрошених на них викладачів (майстрів виробничого навчання). Вони повинні на них познайомитися з більш сучасними прийомами і методами навчання і виховання, загострювати їх увагу до недоліків і прогалин в своїй роботі, стимулювати власний творчий пошук.

            Починати підготовку необхідно з формулювання методичної мети відкритого заняття. Вона повинна відображати вибрану домінуючу методику чи

 

технологію проведення уроку. Це допоможе найконструктивніше й об’єктивно підійти до самоаналізу та аналізу уроку, оцінити вірність підібраних методів і прийомів, форм організації уроку тощо.

           Відповідно до методичної мети заняття педагог вибирає навчальний матеріал у такий спосіб, що дозволить якнайповніше розкрити ті методи, прийоми та засоби, що і складають основу власної педагогічної майстерності, та продемонструвати ті технології, за якими він працює.

            Важливо розрахувати час, щоб встигнути все, що запланували. Досвідчені педагоги  «відчувають» його, а для початківців можна спробувати «проговорити» підготований матеріал перед дзеркалом, помічаючи, скільки хвилин витрачається на кожен етап уроку.

            При підготовці до відкритого заняття викладач повинен використовувати найсучаснішу інформацію в повному обсязі, підбирати матеріали з педагогічної, науково-технічної та методичної літератури, застосувати, наприклад, результати відвідин методичних виставок, презентацій, майстер-класів тощо. Усе це допоможе зробити заняття цікавим і пізнавальним, дозволить учням бути в курсі сучасних досягнень.

             Матеріально-технічне оснащення заняття необхідно продумати й підготувати заздалегідь. Але слід не тільки підготувати його, а й випробувати в дії прилади, устаткування, наочність, комп’ютерну техніку, ТЗН, що планується використати на відкритому занятті, а також спланувати послідовність використання всього оснащення на відкритому занятті.

            Наочні посібники й аудіовізуальні засоби необхідно відбирати так, щоб їх уживання давало оптимальний ефект задля досягнення поставлених цілей. Але слід пам’ятати, що занадто велика кількість наочних посібників розпорошує увагу учнів, а незадіяна наочність не виправдана на уроці. Будьте скромні й не перевантажуйте урок наочністю як прикрасою, бо всі ілюстративні матеріали уроку мусять працювати на досягнення його навчальної мети.

               Варто нагадати, що й ваші колеги, безумовно, повинні надати необхідну допомогу в підготовці до відкритого заняття. Не відхиляйте будь-яку допомогу чи навіть невеличку пораду своїх колег, адміністрації навчального закладу, методиста. Чим більше порад або навіть критичних зауважень буде вам адресовано, тим більша вірогідність удало проведеного відкритого заняття.

 

Методичне забезпечення відкритого уроку

 

              Повний комплект документів, що визначає методичне забезпечення уроку  включає :  класний журнал; поурочно-тематичний план; план навчального уроку; конспект лекції (за потребою); комплект матеріалів про всілякі види оцінювальної діяльності; дидактичний  матеріал тощо; завдання для самостійної роботи учнів; комплект медіаматеріалів, презентацій тощо; варіанти завдань або запитань для організації домашнього завдання; методична розробка уроку.

       

     До відкритого заняття необхідно скласти план проведення заняття з чітким і розумним розподілом часу уроку та вказівками, що і як повинні робити вчитель та учні (рекомендується скласти декілька екземплярів для запрошених на відкритий урок). План уроку чи іншого заняття повинен відобразити всі основні його етапи, домінуючі види діяльності, як учнів, так і педагога, види та форми організації роботи, види вправ.

              Згодом план уроку повинен стати опорою для самоаналізу й аналізу проведеного уроку.

 

Особливості підготовки мультимедійних презентацій

 

            Усе частіше педагоги, які готуються та проводять відкриті уроки, звертаються до різноманітних мультимедійних презентацій. Це не тільки данина моді. Презентації на уроці  дають можливість показати те, чого нема в учнівських підручниках.

           При підготовці навчальних мультимедійних презентацій необхідно враховувати, з одного боку, загальнодидактичні принципи та вимоги, що диктуються психологічними особливостями сприйняття інформації з екрану та на друкованій основі, а з іншого -  максимально використовувати можливості, які надають нам засоби телекомунікаційної мережі та сучасних інформаційних технологій.

            Ефективність мультимедійних презентацій залежить від якості використаних матеріалів про навчальні дисципліни чи курси й майстерності педагога, який організує педагогічний процес. Тому педагогічна, змістовна складова мультимедійних презентацій як на етапі проектування презентації, так і у процесі її використання є пріоритетною. Звідси випливає важливість обґрунтування вибору концептуальних педагогічних положень, на яких передбачається будувати сучасний урок з використанням мультимедійних презентацій.

               При створенні мультимедійних презентацій необхідно враховувати такі чинники:

                Мотивація ‑ необхідна складова організації педагогічного процесу, яку треба підтримувати впродовж усього процесу уроку. Великого значення в цьому плані набуває чітко поставлена мета, яка усвідомлюється всіма учнями. Мотивація швидко знижується, якщо рівень поставлених завдань не відповідає рівню підготовки учня.

                 Постановка навчальної мети ‑ учень із самого початку своєї роботи повинен знати, що від нього вимагається. Завдання учням мають бути чітко й ясно сформульовані в ході уроку.

              Створення передумов до сприйняття навчального матеріалу  -  тут можуть бути корисні різноманітні допоміжні матеріали як керівництво для учня. Такі матеріали можуть входити в комплект підручника або їх може підготувати сам викладач, що частіше за все й буває.

         

     Подача навчального матеріалу ‑ визначається залежно від навчальних завдань, що планується вирішувати. Якщо йдеться про мультимедійні засоби, то важливою проблемою є оформлення кадрів, що виводяться на екран дисплея. Тут необхідно, перш за все, ураховувати відомі принципи легкості зчитування інформації.

                 Оцінювання – у ході роботи з комп’ютером учні повинні знати, як вони впоралися з навчальним матеріалом. Найбільш важливою є організація комунікацій "учень–учитель–учень" за допомогою медіа. Із цією метою рекомендується організувати роботу учнів на уроці в мініпроектах або "навчання у співпраці", дискусії тощо.

                   При створенні мультимедійної презентації треба враховувати не тільки відповідні принципи класичної дидактики, а і специфічні принципи використання комп’ютерних мультимедійних презентацій. Розробникам мультимедійних презентацій будуть корисні рекомендації, які залишаються вкрай актуальними в наш час при використанні найсучасніших педагогічних технологій у навчально-виховному процесі:

розподіляйте кожний матеріал на певні рівні та невеликі закінчені частини;

указуйте на кожному рівні окремі частини подальшого навчального матеріалу й, не допускаючи істотних перерв, наводьте окремі дані чи факти, щоби підтримувати допитливість учня, однак не задовольняючи її повною мірою;

розподіляйте та розташовуйте навчальний матеріал так, щоб, де тільки можливо, на наступному рівні при вивченні нового знову та знову повторювалось попереднє.

            Необхідно, щоб навчальний матеріал захоплював усіх учнів. Уживання всілякої графіки, анімації та імітації повинно сприяти підвищенню привабливості навчального матеріалу теми, бажано в інтерактивному режимі.

              Уживання мультимедійних технологій для створення навчальних матеріалів диктує свої закони та пред’являє певні вимоги до підходів і методів їх розробки. Майстерно зроблена презентація може привернути увагу більшості учнів і пробудити в цілому інтерес до навчання.

               Методична розробка або методичні рекомендації до відкритого заняття повинні відображати питання організації та конкретизацію методики навчально-виховного процесу на занятті. Педагог, який готує відкрите заняття, розглядає в методичній розробці цілісний навчально-виховний процес на уроці у світлі тих педагогічних завдань, які покладені в основу заняття. Методи та засоби, що використовуються вчителем, взаємодія педагога з учнями, способи організації їх навчальної діяльності мусять допомогти іншим педагогам критично оцінити всю систему роботи викладача (майстра), що була продемонстрована на уроці та викликали бажання її удосконалення.

          

 

Проведення відкритого уроку

 

             Відкритий  урок проводиться  у звичайній діловій обстановці, у звичному для учнів і педагогів приміщенні кабінету чи класу, бажано без додавання зайвого ажіотажу.

            Запрошені входять в аудиторію до дзвінка, займають заздалегідь підготовлені місця, вибрані так, щоб менше відволікати увагу учнів і без перешкод спостерігати за діями викладача й учнів.

             Усі запрошені повинні дотримуватись педагогічного такту, у жодному разі не втручатись у хід занять, не виражати у присутності учнів свого ставлення до роботи викладача, який його проводить.

              Запрошені у процесі спостереження повинні вияснити, як педагог, який проводить заняття, досягає поставленої мети, за допомогою яких методичних прийомів і засобів навчання, розвитку й виховання учнів реалізує вимоги навчальної програми, які результати та наслідки його діяльності тощо.

          У відповідності до методичної мети, готуючись до уроку, викладач (майстер виробничого навчання) розробляє так званий "режисерський сценарій", в якому заздалегідь передбачає шляхи включення учнів в самостійну роботу, створення проблемних ситуацій, обмірковує матеріально - технічне забезпечення уроку тощо. Викладач (майстер виробничого навчання),  який проводить урок, повинен попередньо проробити всі ті роботи, які сам або учні повинні будуть виконувати на уроці: розв'язати задачі, зробити досліди, виконати графічні роботи тощо. Така підготовка до уроку надасть викладачу впевненість у його діях і забезпечить успіх в досягненні мети уроку.

          При складанні плану відкритого уроку (як і планів звичайних уроків) ніколи не зв'язуємо викладача (майстра виробничого навчання) якою – не будь обов'язковою стандартною формою уроку. Важливо, щоб план чітко відображав весь хід уроку і взаємозв'язок окремих його частин.

             Аналіз відкритого уроку проводиться в той же день, по свіжим враженням. Головна його мета - навчити викладачів (майстрів виробничого навчання) бачити окремі методичні прийоми, розкрити який ефект вони дають, показати значення цих прийомів в процесі навчання на конкретному відкритому уроці. Методист слідкує за тим, щоб аналіз був проведений на основі раніше визначеної методичної мети і не відводив обговорення в сторону від методичної мети уроку.

               Перше слово надається викладачу (майстру виробничого навчання), який проводив урок. Цей виступ не просто формальність. Дуже важливо, щоб особисто викладач (майстер виробничого навчання), який проводив урок, чітко розкрив методичну мету, показав, де і як реалізував її на уроці, чого досяг тим чи іншим методичним прийомом, а якщо не досяг, то самокритично пояснив, яка причина? Продуманий виступ самого викладача, який проводив урок, приносить користь не тільки колегам, але і йому самому, так як він привчає його критично оцінити свою роботу, результати даного уроку, прививає навички самоконтролю. Потім висловлюють свої думки спеціаліст даного

 

предмету і кожний запрошений на урок, виходячи з методичної мети, хоча і всі інші елементи уроку підлягають аналізу.

             Аналіз уроку - процес творчий. Загальний аналіз уроку охоплює всі його сторони, він особливо важливий при вивченні системи роботи викладача (майстра виробничого навчання)

            При завершенні аналізу уроку виступає методист, який коротко характеризує досвід роботи викладача (майстра виробничого навчання), дає оцінку аналізу уроку всіма запрошеними, рекомендує окремим викладачам (майстрам виробничого навчання) використовувати елементи досвіду в своїй роботі.

Бажаю успіху!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

 

 

1.     Ковальчук В.І. Як стати майстерним педагогом. Київ, 2007

 

2.     Освітянський науково - методичний журнал «Відкритий урок» №5 –   6, 2009

3.     Шевчук Л. Навчально-методичний супровід діяльності ПТНЗ//  Профтехосвіта. -  2009  №2.- С. 12-14

 4.   Петренко Т. Система методичної роботи в ПТНЗ //  Профтехосвіта. - 2010  №2.- С. 36-40

             5.     Галіцина Л. Шкільний методкабінет. Новий ритм роботи. К.; «Шкільний світ», 2008

            6.     Мурашко Н. Аналіз уроку. К.; «Шкільний світ», 2008.

            7. Кузнєцова А. Як не треба давати відкритий урок (поради колегам) //

Завуч. – 2013 №1. – С. 15-17